Рожко. М. М. Рожко, В. П. Неспрядько ортопедична стоматологія
 Скачать 7.39 Mb.
|
|
27 Загальна частина ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ Медична сестра стоматологічної поліклініки повинна мати середню спе ціальну освіту, підпорядковуватися головному лікареві поліклініки, завідува чу відділення, лікарю-стоматологу на приііомі та головній медсестрі. До службових обов'язків медсестри входять такі: стежити за дотриман ням техніки безпеки і протипожежних заходів, санітарним станом кабінету, кон тролювати якість роботи санітарки в кабінеті, своєчасно викликати пацієнтів до лікаря, подавати лікарю стерильні інструменти, у разі необхідності — сто матологічні матеріали. Під час лікування пацієнтів допомагати лікарю готува ти пломбувальну масу, пасту тощо, виконувати на його прохання іншу роботу. Після прийому пацієнта обробляти дезінфекційним розчином робочий столик лікаря і стоматологічне крісло. У разі поганого самопочуття пацієнта виміряти AT та пульс. Якщо необхідно, під контролем лікаря зробити необхідні ін'єкції чи дати краплі, у разі погіршення самопочуття хворого — викликати невідкладну допомогу. Своєчасно поповнювати аптечку невідкладної допомоги необхідни ми препаратами. Постійно бути на робочому місці під час прийому пацієнта. У разі виявлення поломок стоматологічної установки чи медичного обладнання зробити запис у журналі технічного нагляду і повідомити адміністрацію. У спілкуванні з пацієнтами і співробітниками бути чуйною, ввічливою, дотриму ватися правил деонтології. Протягом робочої зміни стежити за економним ви користанням електроенергії, води, технічним станом стоматологічного облад нання. Дотримуватися правил асептики й антисептики. Права медичної сестри: медична сестра має право контролювати роботу і виконання функціональних обов'язків молодшого медичного персоналу, який їй підпорядковується. Один разу 5 років проходити курси підвищення квалі фікації та атестацію згідно з положен ням.. М ає право на щорічну чергову відпу стку терміном 24 календарні дні. Має право відмовитися від роботи, якщо це загрожує її життю чи життю людей, які її оточують. До службових обов'язків молодшої медичної сестри належать такі: пе ред початком роботи молодша медична сестра зобов'язана перевірити кабінет, зробити вологе прибирання підлоги і стін, віконних рам, підвіконня, апарату ри дезінфекційним розчином. Провести дезінфекцію стаканів для прополіску вання ротової порожнини пацієнта, приготувати теплу воду для полоскання, вимити стерилізатори. Під контролем медсестри провести кварцування кабі нету. Робити вологе прибирання не рідше ніж 3-4 рази за зміну, стежити за чистотою плювальниць. Молодша медична сестра підтримує чистоту на робо чому місці лікаря протягом робочого дня, миє інструменти, готує їх до стери лізації. Вона повинна дотримуватися правил з охорони праці і протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних норм, внутрішнього трудового розпорядку. Після прийому хворих у кінці робочого дня молодша медична сестра миє весь інстру ментарій, який використовувався, готує його до стерилізації, обробляє посуд 28 Організація ортопедичної допомоги населенню для полоскання рота хворого, робить вологе прибирання апаратури, підлоги, стін, миє і дезінфікує плювальницю. Права молодшої медичної сестри, право на забезпечення необхідних умов праці, інвентарем. Право відмовитися від роботи, якщо є загроза життю чи здо ров'ю її та людей, які ЇЇ оточують, і навколишньому середовищу. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Які правові акти гарантують надання стоматологічної ортопедичної допомоги населенню? 2. За рахунок яких коштів функціонує стоматологічне ортопедичне відділення? 3. Яка організаційна структура стоматологічної поліклініки? 4. Назвіть функціональні взаємозв'язки ортопедичного відділення. 5. Які штатні нормативи лікарів стоматологів-ортопедів для обслуговування населення? 6. Які санітарні вимоги до оснащення ортопедичного кабінету та зуботехнічної лабораторії? 7. Які види обліково-звітної документації існують для обліку роботи лікарів стоматологів-ортопедів? 8. У чому суть перед стерилізаційної підготовки? 9. Назвіть види стерилізації. 10. Які вироби та матеріали підлягають дезінфекції? 11. Які права та обов'язки молодшої медичної та медичної сестри? 29 Функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату ОНТОГЕНЕЗ ПЕРВИННОГО ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ У процесі розвитку лиця і первинної ротової порожнини беруть участь ек тодерма, мезодерма і нейроектодерма, у тому числі нервові гребені та ектодер- мальні плакоди. Ектодерма служить джерелом розвитку багатошарового плос кого епітелію шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, залоз та емалі зубів. З мезодерми та латеральної пластинки краніальної частини зародка формують ся скелетні черепно-лицеві м'язи, дерма і сполучна тканина дорсальної части ни голови. З мезенхіми утворюються структури лиця і глотки: хрящі, кістки, сухожилки, дерма шкіри, дентин, сполучнотканинна строма залоз. З ектодер- мальних плакод розвивається частина чутливих нейронів ганглію трійчастого нерва (ganglion trigeminale) і ганглію колінця (ganglion geniculi) проміжного не рва, а також усі нейрони VIII (спіральний ганглій, ganglion spirale cochleae), IX (верхній ганглій,ganglionsuperius) та X (нижній ганглій, ganglion inferius) пари черепномозкових нервів. У 3,5-тижневого ембріона у ділянці зачатка лиця можна розрізнити такі по товщення мезодерми: два нижньощелепні виступи (вентральна частина І горло вої дуги, що розташована каудальніше від ротової ямки); два верхньощелепні виступи (дорсальна частина І горлової дуги, що розташована латеральніше від ротової ямки); лобово-носовий виступ (округле серединне підвищення ділянки переднього мозку, що розташоване краніальніше від ротової ямки). Лобово-но совий виступ дає початок двом латеральним і двом медіальним носовим відрос ткам, між якими розташовані носові ямки. З медіальних носових відростків та середини лобово-носового виступу формується спинка і кінчик носа, носова пе ретинка й центральна частина верхньої губи, з латеральних носових відростків — крила носа. Між медіальними і латеральними носовими відростками заклада ються ніздрі. У разі зростання медіальних і латеральних носових відростків ви никає атрезія (зарощення) ніздрів. Верхньощелепні відростки ростуть у напрямку до присередньої лінії і ра зом із нижньощелепними відростками формують кути рота. Таким чином, вхід у ротову порожнину обмежують медіальні носові, верхньощелепні та нижньо- 30 щелепні відростки. До кінця 5-го тижня ембріогенезу верхньощелепні відрост ки відокремлені від латеральних носових відростків носо-сльозовою борозною. Пізніше з неї формується носо-сльозовий канал, по якому сльозова рідина з кон'юнктивального мішка стікає у носову порожнину. Якщо носо-сльозова бо розна в ході подальшого розвитку не закривається, виникає вада розвитку, що має назву косої щілини лиця (fissura facialis obliqua). Протягом 6-го тижня ембріогенезу верхньощелепні відростки, що ростуть у напрямку до присередньої лінії, зближують носові відростки і, одночасно збільшуючись самі, поступово закривають нижню частину лобового виступу. Протягом 7-го тижня верхньощелепні та медіальні носові відростки зростаються й утворюють верхньогубну підносову ямку (philtrum). З верхньощелепних відростків, що зрослися, формується верхня губа і міжмаксилярний сегмент, який є джерелом розвитку первинного піднебіння і премаксилярної частини зубної дуги. Аналогічний процес зростання ембріональних зачатків відбувається і в ділянці формування нижньощелепної дуги: нижньощелепні відростки зрос таються між собою уздовж середньої лінії, згодом з них утворюються зачатки нижньої щелепи і нижньої губи. У разі надмірного розвитку верхньої щелепи або недорозвиненої нижньої щелепи спостерігається зміщення верхньої щелепи допереду — патологічна про- гнатія. Якщо розвиток нижньої щелепи надмірний або недорозвинена верхня щелепа, то допереду зміщується нижня щелепа — виникає патологічна прогенія. За умови порушення зростання верхньощелепних і медіальних носових відростків виникає розщеплення верхньої губи (fissio labialis lateralis). Якщо не зростають ся медіальні носові відростки, спостерігається інша вада розвитку — присереднє розщеплення верхньої губи ("заяча губа", labium leporinum). У разі надмірного зростання верхньощелепних відростків з нижньощелепними формується пато логічно мала ротова щілина (microstoma), якщо їх зростання недостатнє — над мірно велика ротова щілина (macrostoma). ОНТОГЕНЕЗ ВТОРИННОГО ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ Протягом 6-7-го тижня ембріогенезу відбувається формування твердого і м'якого піднебіння та поділ первинної ротової порожнини на два відділи — вто ринну ротову і носову порожнини. На внутрішній поверхні верхньощелепних відростків утворюються піднебінні відростки, краї яких спершу нахилені до низу і розташовуються біля дна ротової порожнини по обидва боки від язика. З розвитком нижньої щелепи і збільшенням об'єму ротової порожнини язик по ступово опускається вниз, а краї піднебінних відростків підіймаються угору, до передньої лінії. Зростання відростків починається від передньої частини і поступово поширюється до задньої. За рахунок зростання піднебінних відростків утворюється більша частина твер- 31 Функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату дого піднебіння. Передня частина твердого піднебі пня формується унаслідок зростан ня піднебінних відростків з різцевою частиною верхньої щелепи. Перегородка, яка виникає внаслідок описаних процесів, є зачатком твердого і м'якого піднебіння, вона відокремлює вторинну ротову порожнину віт носової порожнини. За умови недостатнього розвитку і незростання піднебінних відростків виникає розщеплення твердого і м'якого піднебіння {fissiopalatinalis), так зва на вовча паща (faux lupina). Інколи розщеплення утворюється лише у м'якому піднебінні. Вади щелепно-лицевої ділянки окрім естетичних дефектів зумов люють порушення дихання і харчування дітей раннього віку. Протягом 7-го тижня ембріогенезу вздовж верхнього і нижнього країв ро тової ямки починається проліферація епітелію з поступовим уростанням його у формі пластинки у навколишню мезенхіму. За такої умови формується вес тибулярна пластинка {lamina vestibularis), по краю якої утворюється щілина, що відмежовує зачаток верхньої або нижньої щелепи від відповідної губи або щоки. Ця щілина дає початок формуванню присінка ротової порожнини. Спо чатку рот зародка дуже широкий і досягає кутами зачатків зовнішнього вуха. Згодом, унаслідок зростання країв порожнини та утворення щік, ротова щіли на істотно зменшується у розмірах. Зачаток передньої частини язика уперше з'являється на 4-му тижні ембріогенезу у вигляді двох латеральних язикових підвищень та одного меді ального підвищення (непарного горбка), які походять з І горлової дуги зарод ка. Закладкою задньої частини язика є другий медіальний горбик, що має на зву під'язикового підвищення, або скоби {copula), і походить з II та III горло вих дуг. Слід пам'ятати, що зачатки передньої частини язика вкриті ектодер- мальним епітелієм дна ротової ямки, тоді як зачаток задньої частини язика вкри ває ентодермальний епітелій передньої кишки зародка. З ростом латеральні язикові підвищення обростають непарний горбик і разом з ним формують пе редні 2/3, або тіло, язика. Проміжок між непарним горбком та під'язиковими підвищеннями перетворюється у межову борозну. Переважна більшість м'язо вих волокон язика утворюється із міобластів, які походять з потиличних сомітів. У разі порушень зростання латеральних язикових горбків утворюється роздвоєний язик {lingua bifida). У разі неправильного розвитку непарного гор бка формується подвійний язик {lingua duplex), у разі короткої вуздечки вини кає прирощення язика {ankyloglossia). Крім названих вад розвитку спостері гається також повна відсутність язика {aglossia), недорозвинений язик {hypoplasis linguae) та надвеликий язик (macroglossia). Каудальніше непарного горбка від дна ротової ямки у напрямку до зачат ка трахеї росте епітеліальний дивертикул — щито-язикова протока, що є дже релом розвитку щитоподібної залози. Закінчення цієї протоки, досягнувши до кінця 7-го тижня ембріогенезу свого остаточного положення спереду від тра хеї, перетвориться у зачаток щитоподібної залози. Сліпий отвір язика доросло го є залишком ембріональної щито-язикової протоки. На 8-9-му тижні ембріо генезу починається формування сосочків язика. 32 Розвиток смакових бруньок проходить паралельно з проростанням в епітелій язика нервових волокон. Диференціація клітинних елементів бруньок починається одночасно з появою скупчень безмієлінових нервових волокон без посередньо під ділянкою розташування майбутньої смакової бруньки. Протягом 9-го тижня ембріогенезу з II пари глоткових кишень починають формуватися піднебінні мигдалики. Утворення глоткового мигдалика відбу вається протягом 4-го місяця, язикового — протягом 5-го місяця ембріогенезу. РОЗВИТОК НИЖНЬОЇ І ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕП У міру злиття нижньощелепних відростків один з одним у їх мезенхімі відбуваються процеси диференціації з утворенням великої палочкоподібної пластинки гіалінового хряща, який називається меккелевим хрящем. Цей хрящ розташовується від ділянки вуха, яке розвивається, до ділянки злиття нижнь ощелепних відростків. По присередній лінії хрящі з обох боків зустрічаються, але не зростаються — між ними зберігається шар мезенхіми. На латеральній поверхні меккелевого хряща в ділянці його середньої третини на 6-му тижні формується потовщення мезенхіми. На 7-му тижні в ділянці цього потовщення виявляються остеогенні острівці, які поширюються до середньої лінії і дозаду, і починається розвиток кісткової тканини. Кістка, що розвиваєть ся, оточує нерви, які проходять уздовж меккелевого хряща, створюючи внут- рішньокісткові канали. Одночасно формуються медіальна і латеральна кісткові пластинки коміркової частини, які охоплюють зубні зачатки, що розвивають ся. Гілка нижньої щелепи утворюється унаслідок швидкого поширення кістко вої тканини дозаду в напрямку І зябрової дуги; за такої умови відбувається відхилення її від ходу меккелевого хряща. Таким чином, до 10-го тижня фор мується нижня щелепа шляхом розвитку кісткової тканини з остеогенних відростків мезенхіми та за безпосередньої участі меккелевого хряща. У подаль шому велика частина меккелевого хряща дегенеративно змінюється, пору шується і розсмоктується, замінюючись кістковою тканиною. Його відділи, що розташовані ззаді, беруть участь у розвитку середнього вуха — з нього розвива ються слухові кісточки (молоточок і наковальня). У максилярних відростках мезенхімні клітини внаслідок диференціації пе ретворюються в остеобластні, які утворюють кісткову тканину верхньої щелепи. Із первинного центру окостеніння поширюється дозаду, нижче очної ямки, до- переду — в ділянці майбутніх різців і догори — до лобового відростка. Починаючись у верхній щелепі, окостеніння поступово поширюється і на піднебінні відростки, в результаті чого формується тверде піднебіння. Як і в нижній щелепі, проходить утворення кісткових пластинок коміркового відро стка, які охоплюють зубні зачатки, що розвиваються. 33 Функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату РОТОВА ПОРОЖНИНА НЕМОВЛЯТИ Жувальний апарат людини у віці немовляти чітко відображає спільність форми та функції. У першій половині року після народження у ротовій порож нині дитини ще немає зубів і всі елементи жувального апарату повністю і цілком пристосовані для акту смоктання, необхідного для вживання грудного молока. Зупинимося спочатку на взаємозв'язку між формою і функцією у цей пе ріод. У ротовій порожнині новонародженого для вживання їжі є спеціальні ана- томо-фізіологічні пристосування. Найцікавіші з них такі: губи новонародже ного, ясенна мембрана, піднебінні поперечні складки і жирове тіло щік. 1. Губи новонародженого м'які, дещо припухлі і мають хоботоподібну фор му. Добре виражений круговий м'яз рота. На губах розвинене утворення, дещо подібне до смоктальної подушечки. Завдяки цьому утворенню дитина з пев ною силою охоплює напружений сосок грудей. 2. Ясенна мембрана (membrana gingivalis) служить також для захоплення соска грудей. Вона являє собою гребенеподібну складку слизової оболонки, розташовану на коміркових відростках верхньої та комірковій частині нижньої щелеп у фронтальній ділянці. Ясенна мембрана багата на маленькі сосочко- подібні горбки і збагачена судинами, внаслідок чого вона має здатність до ущільнення. Це анатомічне утворення особливо добре виражене після заби рання дитини від грудей. 3. Поперечні піднебінні складки (rugae palatinae) спостерігаються у ново народжених у значно вираженішій формі, ніж у дорослого. У середньому є 4-5 пар поперечних складок, з яких 2-3 пари відходять від піднебінного сагіталь ного шва. Поперечні складки складають шорсткуватість слизової оболонки і служать для утримування соска під час ссання. 4. Жирове тіло щік являє собою самостійне часткове тіло, розташоване у власній сполучнотканинній капсулі. Цьому анатомічному утворенню також приписують роль смоктального пристосування. Крім названих анатомічних утворень у ротовій порожнині грудної дитини є ще ряд інших особливостей, які служать для вживання їжі. Так, наприклад, у грудної дитини різко вираже ний смоктальний рефлекс. Якщо тільки доторкнутися пальцем до язика чи губ, дитина починає смоктати. Сильне защемлення пальця, уведеного в рот дити ни, свідчить про те, що акт смоктання інстинктивно супроводжується тиском, необхідним для отримання молока з грудей матері. Сосок материнських грудей, укладений у ротову порожнину грудної ди тини, подразнює її рефлексогенну зону. Процес збудження, який передається по аферентних волокнах трійчастого нерва, що іннервує органи ротової порож нини, іде доцентрово до смоктального центру, закладеного в довгастому мозку по обидва боки (corpus resiforme). У центрі це збудження перетворюється в імпульс, який передається відцентрово по рухових волокнах трьох нервів: під'я зикового, трійчастого і лицевого; по під'язиковому нерву проходить збуджен- |