Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
Основні функції їжіЯк основні функції їжі слід визначити: 1. Енергетична функція — забезпечення організму енергією. Постачальниками енергії є вуглеводи, жири та білки. 2. Пластична функція — забезпечення організму пластичними речовинами. Для забезпечення цієї функції необхідно надходження білків, в меншій мірі ця функція характерна для жирів та вуглеводів, крім того, для побудови кісткової тканини велике значення має надходження до організму мінеральних речовин. 3. Біорегуляторна функція — полягає в тому, що їжа містить речовини, з яких утворюються ферменти та гормони, тобто біологічні регулятори обміну речовин. В утворенні цих речовин особливу роль відіграють білки, вітаміни та мікроелементи. 4. Пристосувально-регуляторна функція — кожна харчова речовина має специфічне значення в пристосувально-регуляторній діяльності різних функціональних систем організму, і, насамперед, систем травлення та виділення. Наприклад, харчові волокна (клітковина, пектини), які нещодавно вважались баластовими речовинами, беруть участь у регуляції моторної функції кишок. 5. Імунно-регуляторна функція — здатність організму протистояти впливу пошкоджувальних чинників залежить від якості харчування, особливо від білкового та вітамінного складу, вмісту есенціальних жирних кислот, мікроелементів (залізо, цинк, йод). 6. Реабілітаційна функція — харчування відіграє важливу роль у реабілітації здоров'я хворих, прискорює їх одужання, запобігає виникненню рецидивів та переходу хвороби з гострої форми у хронічну. 7. Смакова функція — пов'язана з постачанням в організм смакових речовин, які сприяють підтриманню на певному рівні харчової мотивації. До складу смакових речовин входять ефірні олії, органічні кислоти, цукристі речовини тощо. Гігієнічні принципи раціонального харчування До числа основних гігієнічних принципів раціонального харчування необхідно віднести: 1. Адекватність харчування — харчовий раціон має характеризуватися достатньою енергетичною цінністю, яка повинна відповідати енерговитратам людини за добу. 2. Збалансованість харчування — щоденно в організм мають надходити в необхідній кількості всі харчові речовини — білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини та вітаміни, що збалансовані в найбільш сприятливих для організму співвідношеннях. 3. Раціональний режим харчування — передбачає встановлення певної кількості прийомів їжі та інтервалів між ними, чіткого дотримання приймання їжі у певні години щодня та правильного розподілу їжі за окремими прийомами. 4. Забезпечення максимального використання біологічного потенціалу харчових речовин шляхом проведення раціональної кулінарної обробки, яка б забезпечувала максимальне збереження та засвоєння корисних речовин, надавала б стравам приємний вигляд, аромат та смак. 5. Дотримання санітарних правил під час отримання, транспортування, зберігання та кулінарної обробки харчових продуктів, що попереджає можливість виникнення харчових отруєнь мікробної або немікробної етіології та гельмінтозів. Методика визначення енерговитрат людини Один із головних принципів раціонального харчування, а саме: принцип адекватності: полягає в тому, що енергетична цінність добового раціону має відповідати енерговитратам людини (за виключенням дітей, вагітних, жінок, що вигодовують немовлят груддю та реконвалесцентів після важкої хвороби). Для визначення енерговитрат застосовують такі методи, як пряма, непряма та аліментарна енергометрія (калориметрія), а також хронометражно-табличний метод. У разі використання останнього методу ураховують, що основними складовими добових енерговитрат є: величина основного обміну, енерговитрати, які пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, та енерговитрати, що зумовлені певною діяльністю. Основний обмін, перша складова добових енерговитрат являє собою показник інтенсивності енергетичного обміну, що зумовлений діяльністю внутрішніх органів і необхідністю забезпечення певного м'язового тонусу та визначається у стані абсолютного спокою, натще, не менш, ніж через 14 годин після останнього прийому їжі, в положенні лежачи, при кімнатній температурі. Слід підкреслити, що величина основного обміну знаходиться у тісній залежності від віку, статі, росту та маси тіла. Для визначення основного обміну використовують спеціальні формули, що ураховують довжину та масу тіла (табл. 2) або таблиці Гарріса та Бенедікта (табл. 3 та 4). В ході роботи з таблицями визначають два числа, перше з них указує на величину енерговитрат людини у залежності від маси тіла, друге — на величину енерговитрат людини у залежності від її росту, віку та статі. Сума цих чисел і є величиною основного обміну. Таблиця 2 Формула для розрахунку основного обміну (на підставі даних щодо довжини та маси тіла)
Примітка: МТ — маса тіла; ДТ — довжина тіла. Таблиця 3 Розрахунок основного обміну чоловіків Таблиця А. Перше число.
Таблиця Б. Друге число.
Таблиця 4 Розрахунок основного обміну жінок Таблиця А. Перше число
Таблиця Б. Друге число
За величиною основного обміну визначають другу складову добових енерговитрат, а саме: енерговитрати, що пов'язані зі специфічно-динамічною або термогенною дією їжі. При споживанні їжі з переважним вмістом вуглеводів величина специфічно-динамічної дії складає 4-7% від значень основного обміну, при споживанні їжі з переважним вмістом жирів — 4-17%, при споживанні їжі з переважним вмістом білків — 30-40%. Проте під час використання традиційних змішаних раціонів харчування величина енерговитрат, що пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі, як правило, коливається у межах від 10 до 15%. Енерговитрати, що зумовлені нервово-м'язовою діяльністю та руховою активністю, і, отже, третю складову добових енерговитрат, вираховують за допомогою хронометражу всіх видів діяльності, що виконуються, із використанням даних, які наведені в табл. 5. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||