Таблиця 7
Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при основних видах недостатності мікро- та макроелементів
Елемент
|
Клінічні ознаки
| Лабораторні дані |
Залізо (Fe)
|
Блідість шкіри, слизових оболонок та нігтів, запаморочення голови, головокружіння, “літання мушок перед очима”, тахікардія, кардіомегалія, задишка, слабкість, підвищена втомлюваність, знижена працездатність, сонливість, головний біль, оніміння кінцівок, зниження витривалості до фізичного навантаження, зниження апетиту, спотворення смаків (потреба їсти крейду, землю тощо), згладжування сосочків язика, сухість в роті, пекучість в області язика; сухість, ламкість та випадання волосся, ламкість та поперечна смугастість нігтів, їх ложкоподібне вдавлювання і тріщини в куточках.
|
Визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну та кольорового показника крові.
|
Мідь (Cu)
|
Блідість шкіри, подразливість, затримка росту, набряки навколо очей, іноді тривалі поноси, гіпохромна анемія, ретикулоцитоз, зниження активності фермента церулоплазміна.
|
Визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну та кольорового показника крові, активність церулоплазміну 70-140 мкг/100 мл
|
Цинк (Zn)
|
Затримка росту, затримка статевого розвитку, відсутність вторинних статевих ознак (гіпогонадізм, статевий інфантилізм), збільшення печінки, селезінки, анемія, погіршання перебігу процесів загоєння ран.
|
|
Кальцій (Ca)
|
Карієс, витончення емалі зубів, уповільнення процесів осифікації, остеопороз, остеомаляція, деформація кісток, рахіт у дітей.
|
Визначення вмісту кальцію в крові (в нормі 11-13 мг/100 мл 2,7-3,91 ммоль/л), при остеопорозі не знижується, при остеомаляції знижується.
|
Калій (K)
|
М’язова слабкість, апатія, сонливість, втрата апетиту, нудота, блювота, зниження сечовиділення, закрепи, брадикардія та аритмії, артеріальна гіпотонія.
|
Вміст калію в крові 3,8-4,6 ммоль/л.
|
Магній (Mg)
|
Емоційна нестабільність, подразливість, збудженість, відчуття страху, посіпування м’язів, судоми, аритмії, гіпертонічні кризи.
|
Вміст магнію в крові 0,75-1,25 ммоль/л.
|
Таблиця 8
Клінічні ознаки і деякі дані лабораторних досліджень при білковій
та білково-енергетичній недостатності
Стан | Клінічні ознаки | Лабораторні дані |
Білкова недос-татність
|
Зменшення м’язів, витончення та сухість шкіри, сухість, ламкість, випадання волосся, в’ялість, апатія, слабкість, втомлюваність, зниження працездатності, затримка фізичного розвитку у дітей. Блідість шкіри та слизових оболонок, головокружіння, періодичне запаморочення голови, анемія.
Погіршання процесів травлення (внаслідок зниження синтезу травних ферментів трепсину, ліпази, амілази підшлунковою залозою). Можливі набряки.
|
Загальний аналіз крові — кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, кольоровий показник.
Білок загальний сироватки крові та білкові фракції — альбуміни, глобуліни, фібриногени.
Аналіз сечі на вміст загальної кількості азоту сечовини за добу, азоту амонійного креатину та креатиніну.
|
Білково-енерге-тична нечос-татність
|
Наростання слабкості, зниження працездатності, швидка фізична та психічна втомлюваність, відчуття холоду, постійне відчуття голоду та спраги, зниження фізичної сили, головокружіння, збільшення сечовиділення, схильність до закрепів, оніміння кінцівок, зниження чутливості пальців.
Схуднення, глибокі зморшки на обличчі, витончення м’язів шиї та кінцівок.
Блідість, дряблість, зморшкуватість та сухість шкіри, ламкість та випадіння волосся.
Можливі набряки, зниження температури тіла. Брадікардія, зниження кров’яного тиску, зменшення частоти дихання. Порушення з боку статевої системи. Гіпохромна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
|
Загальний аналіз крові.
Білок сироватки крові, білкові фракції.
Аналіз сечі на вміст кількості азоту сечовини за добу, азоту амонійного, креатину, креатиніну.
|
Для уточнення діагнозу та проведення диференційної діагностики призначають відповідне лабораторне обстеження. Результати аналізів порівнюють з фізіологічними нормативами.
Далі визначають фактичні антропометричні показники фізичного розвитку, а саме довжину і масу тіла, з використанням стандартних методів.
Розраховують “нормальну” та максимально допустиму масу тіла для конкретної людини за формулами Брока або Кребса, використовуючи таблиці 9 та 10, порівнюючи їх дані з фактичною масою та оцінюючи отримані результати. Якщо обстежується чоловік з добре розвиненою м'язовою системою та грудною кліткою, для розрахунку нормальної маси тіла використовують формулу, в якій врахований об'єм грудної клітки.
Формула Брока для розрахунку нормальної маси тіла.
Для чоловіків нормостенічної конституції нормальна маса тіла визначається за формулою:
МТ = ДТ — 100 (при зрості 155—165 см);
МТ = ДТ — 105 (при зрості 166—175 см);
МТ = ДТ — 110 (при зрості більш, ніж 175 см),
де МТ — маса тіла, кг
ДТ — довжина тіла (см).
Для жінок маса тіла у всіх групах повинна бути на 5% меншою, ніж у чоловіків.
Формула Кребса (модифікована формула Брока).
Для чоловіків: МТ = ДТ — 0,4 (В — 52).
Для жінок: МТ — 0,2 (ДТ —52).
де, МТ — нормальна маса тіла, кг
ДТ — довжина тіла у сантиметрах мінус 100 .
Оцінюючи отримані результати, необхідно ураховувати, що у гіперстеніків нормальна маса тіла може перевищувати визначену за формулою на 7%, у астеніків може бути меншою на 6%.
Формула з урахуванням обводу грудної клітки (для чоловіків):
МТ = 42 х ДТ х ОГК,
де МТ — нормальна маса тіла, кг;
ДТ — довжина тіла, м;
ОГ — обвід грудної клітки, м.
Таблиця 9
Нормальна маса тіла у віці 25-30 років, кг
Довжина тіла,
см
|
Чоловіки
|
Ріст,
см
|
Жінки
|
Вузька грудна клітка (астенік)
|
Нормальна грудна клітка
(нормостенік)
|
Широка грудна клітка (гі-перстенік)
|
Вузька грудна клітка (астенік)
|
Нормальна грудна клітка
(нормостенік)
|
Широка грудна клітка (гіперстенік)
|
155,0
|
49,3
|
56,0
|
62,2
|
152,5
|
47,8
|
54,0
|
59,0
|
157,5
|
51,7
|
58,0
|
64,0
|
155,0
|
49,2
|
55,2
|
61,6
|
160,0
|
53,5
|
60,0
|
66,0
|
157,5
|
50,8
|
57,0
|
63,1
|
162,5
|
55,3
|
61,7
|
68,0
|
160,0
|
52,1
|
58,5
|
64,8
|
165,0
|
57,1
|
63,5
|
69,5
|
162,5
|
53,8
|
60,1
|
66,3
|
167,5
|
59,3
|
65,8
|
71,8
|
165,0
|
55,3
|
61,8
|
67,8
|
170,0
|
60,5
|
67,8
|
73,8
|
167,5
|
56,6
|
63,0
|
69,0
|
172,5
|
63,3
|
69,7
|
76,8
|
170,0
|
57,8
|
64,0
|
70,0
|
175,0
|
65,3
|
71,7
|
77,8
|
172,5
|
59,0
|
65,2
|
71,2
|
180,0
|
68,9
|
75,2
|
81,2
|
175,0
|
60,3
|
66,5
|
72,5
|
182,5
|
70,9
|
77,2
|
83,6
|
177,5
|
61,5
|
67,7
|
74,9
|
185,0
|
72,8
|
79,2
|
85,2
|
180,0
|
62,7
|
68,9
|
73,7
|
Таблиця 10
Максимально допустима маса тіла у залежності від статі, довжини тіла та віку, кг
Довжина тіла,
см
|
20-29 років
|
30-39 років
|
40-49 років
|
50-59 років
|
60-69 років
|
чоло-віки
|
жінки
|
чоло-віки
|
жінки
|
чоло-віки
|
жінки
|
чоло-віки
|
жінки
|
чоло-віки
|
жінки
|
148
|
50,8
|
48,4
|
55,0
|
52,3
|
56,6
|
54,7
|
56,0
|
53,2
|
53,9
|
52,2
|
150
|
51,3
|
48,9
|
56,7
|
53,9
|
58,1
|
58,0
|
55,7
|
55,7
|
57,3
|
54,8
|
152
|
53,1
|
51,0
|
58,7
|
55,0
|
61,5
|
59,5
|
61,1
|
57,6
|
60,3
|
55,9
|
154
|
55,3
|
53,0
|
61,6
|
59,1
|
64,5
|
62,4
|
63,8
|
60,2
|
61,2
|
61,9
|
156
|
58,5
|
55,8
|
64,4
|
61,5
|
67,3
|
66,0
|
65,8
|
62,4
|
63,7
|
60,9
|
158
|
61,2
|
58,1
|
67,3
|
64,1
|
70,4
|
67,9
|
68,0
|
64,5
|
67,0
|
62,4
|
160
|
62,9
|
59,8
|
69,2
|
65,8
|
72,3
|
69,9
|
69,7
|
65,8
|
68,2
|
64,6
|
162
|
64,6
|
61,6
|
71,0
|
68,5
|
74,4
|
72,2
|
72,7
|
68,7
|
69,1
|
66,5
|
164
|
67,3
|
63,6
|
73,9
|
70,8
|
77,2
|
74,0
|
75,6
|
72,0
|
72,2
|
70,0
|
166
|
68,8
|
65,2
|
74,5
|
71,8
|
78,0
|
76,5
|
76,3
|
73,8
|
74,3
|
71,5
|
168
|
70,8
|
68,5
|
76,2
|
73,7
|
79,6
|
78,2
|
77,9
|
74,8
|
76,0
|
73,3
|
170
|
72,7
|
69,2
|
77,7
|
75,8
|
81,0
|
79,8
|
79,6
|
76,8
|
76,9
|
75,0
|
172
|
74,1
|
72,8
|
79,3
|
77,0
|
82,8
|
81,7
|
81,1
|
77,7
|
78,3
|
76,3
|
174
|
77,5
|
74,3
|
80,8
|
79,0
|
84,4
|
83,7
|
82,5
|
79,4
|
79,3
|
78,0
|
176
|
80,8
|
76,8
|
83,6
|
79,9
|
86,0
|
84,6
|
84,1
|
80,5
|
81,9
|
79,1
|
178
|
83,0
|
78,2
|
85,6
|
82,4
|
88,0
|
86,1
|
86,5
|
82,4
|
82,8
|
80,9
|
180
|
85,1
|
80,9
|
88,0
|
83,9
|
89,9
|
88,1
|
87,5
|
84,1
|
84,4
|
81,6
|
182
|
87,2
|
83,3
|
90,6
|
87,7
|
91,4
|
89,3
|
89,5
|
86,5
|
85,4
|
82,9
|
184
|
89,1
|
85,5
|
92,0
|
89,4
|
92,9
|
90,9
|
91,6
|
87,4
|
88,0
|
85,8
|
186
|
93,1
|
89,2
|
95,0
|
91,0
|
96,6
|
92,9
|
92,8
|
89,6
|
89,0
|
87,3
|
188
|
95,8
|
91,8
|
97,0
|
94,4
|
98,0
|
95,8
|
95,0
|
91,5
|
91,5
|
88,8
|
190
|
97,1
|
92,3
|
99,5
|
95,6
|
100,7
|
97,4
|
99,4
|
95,6
|
94,8
|
92,9
|
Примітка:
1) у віці понад 30 років допустимим є збільшення маси, у порівнянні з даними таблиці 1: для чоловіків — на 2,5-6 кг, для жінок — на 2,5-5 кг.
2) для осіб з астенічною конституцією віднімають 3—5% від величин маси, указаної в таблиці 3, з гіперстенічною — додають 1—2%.
Оцінка результатів зіставлення фактичної і розрахункової “нормальної” маси здійснюється наступним чином: якщо фактична маса перевищує розрахункову
не більше ніж на 5% — в межах норми;
на 5—14% — надлишкова маса;
на 15—29% — ожиріння I ступеня;
на 30—49% — ожиріння II ступеня;
на 50—99% — ожиріння III ступеня;
на 100% і більше — ожиріння IV ступеня.
Розраховують біомас-індекс Кетле та оцінюють його за нормативами ВООЗ (табл. 11). Визначають конституційний тип обстежуваного.
Індекс Кетле — індекс маси тіла або біомас (ВМІ) визначають за формулою:
де М — маса тіла, кг
ДТ — довжина тіла, м.
Конституційний тип визначають шляхом вимірювання кута, що утворений реберними дугами з вершиною на кінці мечовидного відростку грудини.
Оцінка результатів:
кут близько 90° — нормостенічний тип;
кут близько 90° (гострий) — астенічний тип;
кут близько 90° (тупий) — гіперстенічний тип.
Таблиця 11
Оцінка стану харчування за величиною ВМІ згідно з рекомендаціями ВООЗ (у залежності від статі)
Показник ВМІ
|
Оцінка
стану харчування
|
Жінки
|
Чоловіки
|
до 16,0
|
до 16,0
|
Гіпотрофія III ступеня
|
16,0—17,99
|
16,0—16,99
|
Гіпотрофія II ступеня
|
18,0—20,0
|
17,0—18,49
|
Гіпотрофія I ступеня
|
20,10—24,99
|
18,50—23,8
|
Адекватне харчування (діапазон коливань)
|
22,0
|
22,80
|
Адекватне харчування (оптимальна середня величина)
|
25,0—29,99
|
23,90—28,50
|
Ожиріння I ступеня
|
30,0—39,99
|
28,60—39,99
|
Ожиріння II ступеня
|
понад 40,0
|
понад 39,0
|
Ожиріння III ступеня
|
Якщо одержані результати перевищують нормативні величини, визначають, за рахунок якого компоненту — жирового або м'язового, це відбулося. Для визначення жирового компоненту маси тіла за стандартною методикою заміряють циркулем-вимірювачем або каліпером товщину шкірно-жирових складок у чотирьох місцях:
1. На спині — під кутом лопатки.
2. В області тріцепсу — на задній поверхні плеча посередині між плечовим та ліктьовим суглобом.
3. На грудях — в області передньої аксілярної лінії на рівні сьомого ребра.
4. На животі — в точці перетину вертикальної лінії, що проведена через правий сосок і горизонталі, що проведена через пупок.
Результати вимірювань товщини чотирьох шкірно-жирових складок підсумовують і за таблицею 12 визначають відносну кількість жирового компоненту.
Таблиця 12
Таблиця для визначення відносної кількості жирового компоненту маси тіла
за сумою чотирьох шкіро-жирових складок
Сумарна товщина складок
|
Кількість жиру у чоловіків, %
|
Кількість жиру у жінок, %
|
Сумарна товщина складок
|
Кількість жиру у чоловіків, %
|
Кількість жиру у жінок, %
|
15
|
3.7
|
5.2
|
110
|
27.4
|
33.1
|
20
|
6.7
|
9.2
|
115
|
27.9
|
33.7
|
25
|
9.8
|
12.3
|
120
|
28.4
|
34.3
|
30
|
12.0
|
14.9
|
125
|
28.9
|
34.9
|
35
|
13.8
|
17.1
|
130
|
29.4
|
35.4
|
40
|
15.4
|
18.9
|
135
|
29.8
|
36.0
|
45
|
16.8
|
20.6
|
140
|
30.2
|
36.5
|
50
|
18.0
|
22.0
|
145
|
30.7
|
37.0
|
55
|
19.2
|
23.3
|
150
|
31.2
|
37.4
|
60
|
20.2
|
24.6
|
155
|
31.4
|
37.9
|
65
|
21.1
|
25.7
|
160
|
31.8
|
38.3
|
70
|
22.0
|
26.8
|
165
|
32.2
|
38.8
|
75
|
22.8
|
27.7
|
170
|
32.5
|
39.2
|
80
|
23.6
|
28.5
|
175
|
32.9
|
39.6
|
85
|
24.3
|
29.5
|
180
|
33.2
|
40.0
|
90
|
25.0
|
30.3
|
185
|
33.5
|
40.4
|
95
|
25.6
|
31.0
|
190
|
33.9
|
40.7
|
100
|
26.2
|
31.8
|
195
|
34.2
|
41.1
|
105
|
26.8
|
32.4
|
200
|
34.5
|
41.5
|
Далі сантиметровою стрічкою на тому ж рівні, де визначається товщина шкірно-жирової складки тріцепсу (ШСТ). вимірюють окружність плеча та розраховують величину окружності м'язів плеча (ОМП) за формулою ОМП(см) = ОП(см) - (0,314 х ШСТ(мм), де ШСТ — шкіряна складка тріцепсу; ОП — окружність плеча.
Результати порівнюють з нормативами, що наведені у таблиці 13, детально аналізують дані щодо визначення статусу харчування обстежуваного та оцінюють його (нормальний, оптимальний, надлишковий або недостатній). Якщо виявлені симптоми невідповідності аліментарного статусу нормативним положенням, визначають напрямки подальшого обстеження пацієнта з метою встановлення причин виникнення цих явищ та можливостей їх усунення.
Таблиця 13
Оцінка результатів антропометричних вимірювань
Показник
|
Величина показника в залежності від віку та статі
|
16—18 років
|
понад 18 років
|
юнаки
|
дівчата
|
чоловіки
|
жінки
|
Товщина шкірної складки над тріцепсом, см
|
10,0—11,1
|
12—13,4
|
13,7—15,2
|
13,7-15,2
|
Окружність плеча, см
|
17,3
|
17,3
|
29,3
|
28,5
|
Окружність м’язів в середній треті плеча (см)
|
24,0
|
21,8
|
25,3
|
28,5
|
Гармонійність статури оцінюють за формулою:
де, ГС — показник гармонійності статури, %;
А — обвід грудної клітки в паузі, см;
ДТ — довжина тіла, см.
Оцінка результатів:
ГС = 50—55% — гармонійна статура;
ГС 50% — дисгармонійна статура, слабкий розвиток;
ГС 55% — дисгармонійна статура, надлишковий розвиток.
|
Скачать 10.53 Mb.