Главная страница
Навигация по странице:

  • Енергетична цінність, вміст білків, жирів і вуглеводів у харчовому раціоні, що рекомендуються для дорослого працездатного населення різноманітних груп відповідно до інтенсивності праці (на день)

  • Лікувально-дієтичне харчування при сечокам’яній хворобі

  • Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету


    Скачать 10.53 Mb.
    НазваниеМетодичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
    АнкорГігієна методичка.doc
    Дата22.04.2017
    Размер10.53 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаГігієна методичка.doc
    ТипДокументы
    #5132
    страница30 из 68
    1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   68

    Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики цукрового діабету



    Надлишкове вживання вуглеводів є незаперечною та надзвичайно частою причиною розвитку цукрового діабету. І хоч, цукровий діабет безпосередньо не відноситься до аліментарних захворювань, однак систематичне та надлишкове споживання легкозасвоюваних вуглеводів може сприяти виникненню діабету при спадковій або набутій схильності до нього. Це зумовлено спочатку перевантаженням, а потім і виснаженням клітин підшлункової залози, які виробляють інсулін. Ще одним фактором, який сприяє розвитку цукрового діабету є ожиріння.

    Отже, аліментарна профілактика цукрового діабету — це, насамперед, обмеження вживання легко засвоюваних вуглеводів та профілактика або лікування ожиріння. Лікувальне харчування хворих цукровим діабетом будується відповідно до вимог дієти № 9. Дієта повинна сприяти нормалізації вуглеводного обміну в хворих і може призначатися на тривалий термін. Її хімічний склад: білки — 100 г, жири — 70 г, вуглеводи — 300 г; калорійність раціону — 2300 ккал. Кількість повареної солі становить 12 г. Загальна маса раціону 3 кг, вільної рідини — 1,2 - 1,5 л.

    В дієті суттєво обмежуються вуглеводи, які швидко всмоктуються - цукор, варення, мед, цукерки. Потреба організму у вуглеводах має задовольнятися за рахунок вуглеводів, що повільно всмоктуються, тобто продуктів, які містять крохмаль (хліб, краще житній з висівками, каші, овочі і фрукти).

    Замість цукру до дієти включають ксиліт, що являє собою п’ятиатомний спирт. Можна використовувати і сорбіт — шестиатомний спирт, але його солодкість є удвічі нижчою, ніж у ксиліту. Застосовувати сахарин при цукровому діабеті не рекомендується.

    У хворих на цукровий діабет поряд із розладом вуглеводного обміну порушується і жировий обмін. Тому вміст жирів в дієті знижують до 70 г, із яких 30 г повинні складати рослинні олії. Варто суттєво обмежити кількість тугоплавких тваринних жирів і продуктів, багатих на холестерин.

    Хворих діабетом необхідно розглядати і як «печінкових» хворих, тому в їх раціон харчування необхідно вводити білкові продукти, що мають ліпотропне спрямування. Варто рекомендувати до харчування в раціон морську рибу і продукти моря, багаті йодом.

    Раціон хворих цукровим діабетом потребує збагачення вітамінами А, В1 і С. Вітамін А, як відомо, має здатність підвищувати опірність організму до інфекційних захворювань, що у хворих діабетом суттєво знижена. Особливо важливо збагачувати дієту № 9 вітамінами групи В, так як вони сприяють усуненню порушень вуглеводного обміну. Вітамін С посилює окисні процеси в організмі, підвищує його опірність інфекціям, знижує вміст цукру в крові, збільшує функціональні можливості печінки.

    Слід рекомендувати хворим вживання продуктів харчування, що містять інулін-інсуліноподібну речовину рослинного походження. Високий вміст інуліну виявлено в топінамбурі, стахісі, скорцонері (чорному корені) та артишоках.

    Усі страви готують переважно у вареному що запеченому вигляді.

    Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння


    В основі організації раціонального харчування з метою профілактики передчасного старіння знаходяться наступні принципи:

    • енергетична збалансованість раціону харчування має визначатися згідно з рівнем фактичних енерговитрат;

    • антисклеротична спрямованість харчового раціону;

    • максимально можлива різноманітність харчування та його збалансованість за основними незамінними факторами харчування;

    • оптимальне забезпечення харчового раціону речовинами, що стимулюють активність ферментних систем в організмі.


    Дані щодо енергетичної цінності та вмісту основних нутрієнтів, що рекомендуються для осіб дорослого працездатного, похилого і старого віку наведені в таблицях 1 і 2.

    Таблиця 1

    Енергетична цінність, вміст білків, жирів і вуглеводів у харчовому раціоні, що рекомендуються для дорослого працездатного населення різноманітних груп відповідно до інтенсивності праці (на день)


    Групи за інтенсив-ністю

    праці

    Вікові

    групи

    Чоловіки

    Жінки

    Енерге-тична цінність

    Білки, г

    Жи-ри, г

    Вугле-води г

    Енерге-тична цінність

    Білки, г

    Жи-ри, г

    Вугле-

    води, г

    всьо-го

    тва-ринні

    всьо-го

    тваринні

    1

    18 — 29

    30 — 39

    40 — 59

    2800

    2700

    2550

    91

    88

    83

    50

    48

    46

    103

    99

    93

    378

    365

    344

    2400

    2300

    2200

    78

    75

    72

    43

    41

    40

    88

    84

    81

    324

    310

    297

    2

    18 — 29

    30 — 39

    40 — 59

    3000

    2900

    2750

    90

    87

    82

    49

    48

    45

    110

    106

    101

    412

    399

    378

    2550

    2450

    2350

    77

    74

    70

    42

    41

    39

    93

    90

    86

    351

    337

    323

    3

    18 — 29

    30 — 39

    40 — 59

    3200

    3100

    2950

    96

    93

    88

    53

    51

    43

    117

    114

    108

    440

    426

    406

    2700

    2600

    2500

    81

    78

    75

    45

    43

    41

    99

    95

    92

    371

    658

    344

    4

    18 — 29

    30 — 39

    40 — 59

    3700

    3600

    3450

    102

    99

    95

    56

    54

    52

    136

    132

    126

    518

    504

    483

    3150

    3050

    2900

    87

    84

    80

    48

    46

    44

    116

    112

    106

    441

    427

    406

    Примітка:

    • Потреба вагітних жінок в енергії (5 — 9 місяць вагітності) в середньому складає 2900 ккал, білку — 100 г, у тому числі 60 г білків тваринного походження.

    • Потреба жінок, які годують у середньому становить 112 г, у тому числі 67 г білків тваринного походження.


    Таблиця 2

    Енергетична цінність, вміст, білків, жирів і вуглеводів у харчовому раціоні,

    що рекомендуються для людей похилого і старого віку

    Стать

    Вікові

    групи

    Енергетична цінність

    Білки, г

    Жири, г

    Вуглеводи, г

    всього

    тваринні

    Чоловіки

    60 — 74 роки

    понад 75 років

    2300

    2000

    69

    60

    38

    33

    77

    67

    333

    290

    Жінки

    60—74 роки

    понад 75 років

    2100

    1900

    63

    57

    35

    31

    70

    63

    305

    275


    Лікувально-дієтичне харчування при сечокам’яній хворобі

    При сечокам’яній хворобі призначають дієти № 6 або № 14 в залежності від наявності уратурії, оксалатурії або фосфатурії. Хворі повинні отримувати багато рідини, вітаміни А, В, С і РР.

    При сечокислому діатезі призначають дієту № 6, яка передбачає обмеження продуктів, що багаті на пурини: м’ясо молодих тварин та птахів, жирні сорти м’яса, печінка, нирки, мозок, язик, жирні види риби, копченості, бульйони, бобові, щавель, шпинат.

    При оксалатурії також призначається дієта № 6, причомуобмежують вживання продуктів, що містять щавлеву кислоту (бобові, буряк, салат, щавель, шпинат, петрушка, какао, шоколад).

    При фосфатурії призначають дієту № 14, що передбачає запровадження борошнисто-м’ясної дієти із обмеженням молочних продуктів і більшості овочів та фруктів для забезпечення відновлення кислої реакції сечі.


    1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   68


    написать администратору сайта