Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету

• Название: Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
• Анкор: Гігієна методичка.doc
• Дата: 22.04.2017
• Размер: 10.53 Mb.
• Имя файла: Гігієна методичка.doc
• Тип: Документы; #5132
• страница: 29 из 68

Методика визначення ступеня ожиріння

Виділяють 4 ступеня ожиріння:

1 ступінь — надлишок маси тіла складає 15 — 29%;

2 ступінь — надлишок маси тіла 30 — 49%;

3 ступінь — надлишок маси тіла 50 — 99%;

4 ступінь — надлишок маси тіла понад 100%.

Зрештою, необхідно відзначити, що перевищення нормальної маси тіла на 5 — 14% свідчить про надлишкову масу тіла, а не про ожиріння як хворобу.

Гігієнічні принципи організації лікувального харчування при ожирінні

• 
  Зниження енергетичної цінності харчування (1500-1800 ккал) за рахунок вуглеводів; виключення солодощів, цукру та меду, макаронів, білого хліба, каш з шліфованого рису та манки, смаженої картоплі, винограду та бананів.
  
• 
  Обмеження жирів тваринного походження при одночасному збільшенні (до 50%) рослинних жирів.
  
• 
  Забезпечення в дієті оптимальної кількості білків (60% з них білки тваринного походження).
  
• 
  Створення відчуття ситості внаслідок призначення малокалорійної, але об’ємної їжі (салати з сирої капусти, моркви, болгарського перцю, огірків, томатів, мюслів (запарених пластівців з вівсянки та несолодких фруктів); знежиреного кефіру, ряжанки та сирих фруктів).
  
• 
  Організація п’яти-шести разового харчування, що усуває відчуття голоду.
  
• 
  Обмеження споживання кухонної солі.
  
• 
  Використання розвантажувальних дієт та розвантажувальних днів.
  
• 
  Введення в режим дня дозованих фізичних навантажень.
  
• 
  Оцінка ефективності та корекція лікувального харчування на основі вивчення особливостей перебігу хвороби та біохімічного статусу організму.
  

Основні розвантажувальні дієти:

1. Молочний день: кожні 2 — 2,5 години по 200 мл кефіру, ацидофіліну або молока (всього 1,2 — 1,5 л).

2. Сирний день: 400—600 г нежирного сиру на 4—5 прийомів, 2 склянки кави або чаю з ксилітом, 1—2 склянки відвару шипшини, 1 — 2 склянки нежирного кефіру.

3. М’ясо (рибно)-овочевий день: Нежирне м’ясо 450 — 600 г (270 —360 вареного) або риба 600 — 700 г, овочі 0,5 — 0,8 кг (свіжа капуста, огірки, морква, зелений горошок, редис) на 5 прийомів, 2 склянки чаю або кави, 1—2 склянки відвару шипшини. Протипоказання: захворювання печінки та нирок з порушенням функцій.

4. Жировий (сметанний) день: Має достатню насиченість, активізує жиромобілізуючі ферменти, пригнічує перезбуджений інсулярний апарат. 300 г сметани 20% жирності на 3 прийоми, 2 склянки чаю або кави з ксилітом, 1—2 склянки відвару шипшини. Замість сметани можна використовувати 500 мл 20% вершків на 5 прийомів. Протипоказання: погане засвоювання жирів при захворюваннях печінки, жовчовивідних шляхів та кишок.

5. Фруктово—овочеві дієти. Мають мінімальну калорійність, стимулюють моторику кишечнику, сприяють розпаду резервних жирів, виведенню з організму продуктів обміну речовин, води та натрію.

а) Яблучний день: 1,2 — 1,5 кг сирих або печених яблук на 5 прийомів.

б) Огірковий день: 1,2 — 1,5 кг свіжих огірків на 5 прийомів, 5 г солі.

в) Соковий день: 1 — 1,2 л натуральних свіжовиготовлених соків на 5 прийомів, виключаючи виноградний сік.

Крім того, до числа допоміжних лікувальних засобів відносять:

• 
  препарати, що зменшують апетит (фепранон, дезопімон).
  
• 
  препарати, що стимулюють обмін речовин (тиреоідин, адипозін). Однак, слід зазначити, що дані про безпечність таких лікарських засобів досить суперечливі.
  
• 
  сечогінні препарати (циклометиазід, фуросемід, діхлотіазид).
  

Оцінка результатів дієтотерапії

Оцінка результатів дієтотерапії проводиться на підставі вивчення об’єктивних та суб’єктивних показників функціонального стану організму людини.

Не слід намагатися різкого та швидкого зниження маси тіла. Показником правильного лікування є не тільки зменшення маси тіла, але й пов’язане з ним покращання самопочуття.

Зменшення ваги на 4—5 кг протягом першого місяця лікування є цілком задовільним результатом. Лише іноді в окремих випадках допустимим є зменшення маси тіла на 7—8 кг за місяць. Необґрунтоване різке зниження калорійності дієти може викликати різку слабкість, головний біль, запаморочення, дратівливість, погіршання сну та інші несприятливі явища.

Терапія ожиріння має за мету, насамперед, виробити у хворого нові навички харчування, навчити його правильно формувати свій харчовий раціон. Адже досягнення нормальної маси тіла в даному випадку не є кінцевою метою. До 80% хворих після зниження маси тіла швидко набирають її знову. Отже, формування нового стилю життя, нового раціону харчування та підвищення фізичної активності дозволяють досягти стабільної маси тіла і в подальшому.
Гігієнічні основи аліментарної профілактики атеросклерозу
Поширеність серцево-судинних захворювань набула епідемічного характеру і є однією з основних причин інвалідності та смертності. Понад 80% випадків смерті від серцево-судинних хвороб зумовлені ішемічною хворобою серця. Причиною майже всіх випадків смерті від захворювань судин головного мозку є інсульти. Отже, проблеми профілактики виникнення атеросклерозу надзвичайно актуальні.

До провідних аліментарних факторів ризику виникнення атеросклерозу слід віднести підвищену енергетичну цінність харчування, надлишок жирів та легкозасвоюваних вуглеводів (кондитерські вироби) у харчуванні, надлишок продуктів, багатих на холестерин, порушення режиму харчування, дефіцит поліненасичених жирних кислот, недостатнє вживання клітковини та пектинів, недостатню кількість ліпотропних чинників їжі, недостатню кількість вітамінів С, Р, В₂, В₆, РР та Е, надлишкове вживання солі, дефіцит у харчуванні мікроелементів, передусім Mg, I, Mn, Co, Zn та K, зловживання алкоголем. Крім того, вагомими факторами ризику для розвитку атеросклерозу є: ожиріння, підвищений артеріальний тиск, гіпокінезія, паління, високе нервово-емоційне навантаження.

Тому, визначальними рисами аліментарної профілактики атеросклерозу є:

• 
  загальна профілактика ожиріння, що зумовлює зменшення вживання жирів, багатих насиченими жирними кислотами, та легкозасвоюваних вуглеводів, насамперед цукру і кондитерських виробів;
  
• 
  роздрібнений (не менш ніж 5 разів на день) режим харчування;
  
• 
  збільшення вживання повноцінних білків, рослинних жирів, пектинів, клітковини, вітамінів С, В₆, В₁₂, РР, А та Е;
  
• 
  зменшення кількості солі та смажених страв,
  
• 
  виключення з раціону алкогольних напоїв.
  

Зазначені рекомендації можна виконати, дотримуючись наступних правил:

1. Обмежити вживання жирів тваринного походження (масло вершкове, свинячий, яловичий, баранячий, качачий жир), використовувати в харчуванні нежирні сорти м’яса (яловичина, кроляче м’ясо, індик), рибу, знежиренні молочні продукти. З раціону мають бути виключені: жирне м’ясо, печінка, мозок, вим’я, ікра риб. Кількість яєчних жовтків не повинна перевищувати 1 – 2 на тиждень.

2. Щоденно включати в раціон 20 – 25 г рослинної олії (кукурудзяної, соняшникової), яка є джерелом поліненасичених жирних кислот, лецитину, токоферолів і сприяє переходу холестерину в жовчні кислоти, завдяки чому знижуються його рівень в крові. Рослинні олії посилюють ліпотропний вплив холіну, що сприятливо впливає на процес зсідання крові і проникність судинних стінок.

3. Обмежити кількість продуктів, що багаті на прості цукри — варення, сиропи, цукерки, кондитерські вироби. Добова кількість сахарози не повинна перевищувати 40 – 50 г.

4. Широко використовувати в раціоні овочі, фрукти та ягоди у свіжому вигляді (не менш як 400 – 500 г на добу), а також настої шипшини, пшеничних висівок.

5. Включати в раціон продукти моря (морську капусту, кріль, мідії, кальмари), котрі багаті на органічні сполуки йоду, а також на інші мікроелементи, вітаміни, ліпотропні фактори.

Якщо відомий тип гіперліпопротеідемії, то в залежності від цього необхідно застосувати диференційовані аліментарні заходи.

Основні принципи їх використання:

• 
  обмеження вживання жирів – при гіперліпопротеідеміях І, ІІа, ІІб,ІV, та V типів;
  
• 
  обмеження вуглеводів у вигляді моно- та дицукрів – при гіперліпопротеідеміях ІІб, ІІІ, ІV, та V типів,
  
• 
  обмеження вживання холестерину – при гіперліпопротеідемії ІІа типу;
  
• 
  повна заборона алкоголю – при гіперліпопротеідемії V типу.
  

У випадках, коли розлади серцево-судинної системи та атеросклеротичні зміни в уже мають місце, призначають дієти № 7 – 10. Об’єднання дієти № 7, що призначається при хронічних захворюваннях нирок без порушення їх азотовидільної функції, і дієти № 10, яка рекомендується у випадку серцево-судинних захворювань, це пов’язано з тим, що зрушення у стані здоров’я при цих патологічних станах часто є супутніми. Крім того, дієта № 7 та дієта № 10 базуються на однакових принципах щадіння та відновлення порушених обмінних процесів (виділення азотистих шлаків і недоокислених продуктів обміну з організму).