РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНИІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПЗ медичні фа. Методичні вказівки для підготовки до практичних занять
 Скачать 0.89 Mb.
|
|
47. Відомо, що молекула колагену містить амінокислоти – оксипролін, оксилізин. Яка з перерахованих речовин бере участь в гідроксилуванні амінокислот? A. Фолієва кислота B. Пантотеновакислота C. Глутамінова кислота D. Аспарагінова кислота E. Аскорбінова кислота 48. При пародонтозі відбувається деструкція білкових і полісахаридних компонентів сполучної тканини. Який з перерахованих білків входить до складу сполучної тканини? A. Колаген B. Альбумін C. Трансферин D. Церулоплазмін E. Антитрипсин 49. У немовляти спостерігаються епілептиформні судоми, обумовлені дефіцитом вітаміну В6. Це викликано зменшенням вмісту в нервовій тканині гальмівного медіатора – γ-аміномасляної кислоти. Активність якого ферменту знижена? A. АланінамінотрансферазиB. Глутаматдегідрогенази C. Глутаматдекарбоксилази D. Піридоксалькінази E. Глутаматсинтетази 50. У хворих на колагеноз діагностують процес деструкції сполучної тканини. Підвищення вмісту яких сполук у крові це підтверджує? A. Креатину та креатиніну B. Ізоферментів ЛДГ C. Оксипроліну та оксилізину D. Трансаміназ E. Уратів 51. У психіатрії для лікування деяких захворювань ЦНС використовують біоген-ні аміни. Назвіть препарат цієї групи, який є медіатором гальмування. A. Гістамін B. Серотонін C. Дофамін D. Таурин E. γ-Аміномасляна кислота 52. Амоніак – дуже отруйна речовина, особливо для нервової системи. Яка сполука бере активну участь у знешкодженні амоніаку в тканинах мозку? A. Лізин B. Пролін C. Глутамат D. Гістидин E. Аланін 53. У сироватці крові пацієнта встановлено підвищення активності гіалуро-нідази. Визначення якого біохімічного показника сироватки крові дасть можливість підтвердити припущення про патологію сполучної тканини? A. БілірубінуB. Сечової кислотиC. Глюкози D. Сіалових кислот E. Галактози 54. У хворого, який харчувався виключно полірованим рисом, недостатність тіаміну стала причиною поліневриту. Екскреція якої речовини з сечею може бути індикатором цього авітамінозу? A. Метилмалонової кислоти B. ФенілпіруватуC. Малату D. Сечової кислоти E. Піровиноградної кислоти 55. До відділення травматології поступив хворий зі значним ушкодженням м'язової тканини. Який біохімічний показник сечі буде збільшений при цьому? A. Креатин B. Мінеральні солі C. Загальні ліпіди D. Глюкоза E. Сечова кислота 56. При хворобі Коновалова-Вільсона порушується транспорт міді, що призво-дить до її накопичення в клітинах мозку та печінки. З порушенням синтезу якого білка це пов'язано? A. ГаптоглобінуB. ТранскобаламінівC. Церулоплазміну D. СидерофілінуE. Металотіонеїну 57. У пацієнта стоматологічного відділення виявлена хвороба Педжета, що супроводжується деградацією колагену. Вирішальним фактором для постановки діагнозу було виявлення в сечі хворого підвищеного рівня: А. ОксипролінуВ. АланінуС. Триптофану D. Аргініну Е. Серину 58. Хворому з больовим синдромом у суглобах постiйно призначають аспiрин. Який з перерахованих ферментiв вiн пригнiчує? А. Фосфолiпаза А2 В. Лiпооксигеназа С. Циклооксигеназа D. Фосфолiпаза D Е. Фосфолiпаза С 1**. Підготувати презентацію на тему: «Неколагенові білки міжклітинного матриксу сполучної тканини. Структура, біологічна роль». 2**. Підготувати реферативне повідомлення на тему: «Біохімічні основи стомлення м'язів. Проблема знешкодження амоніаку та виведення лактату з м'язової тканини». 3**. Провести огляд наукової літератури за темою: «Особливості нейромедіаторного балансу мозку при стресорних впливах». 4**. Відтворити схему етапів біосинтезу колагену. ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА РОЗДІЛОМ 4 – ФУНКЦІОНАЛЬНА БІОХІМІЯ (2 години) КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ Біологічне значення води, її вміст, стан в організмі, добова потреба. Вода екзогенна та ендогенна. Властивості та біохімічні функції води. Розподіл та стан води в організмі. Обмін води в організмі людини. Вікові особливості обміну води. Регуляція. Водний баланс організму та його види. Нейрогуморальна регуляція водно-сольового обміну. Функції мінеральних солей в організмі. Електролітний склад рідин організму, його регуляція. Мінеральні речовини в організмі людини, їх вміст та роль. Класифікація біогенних елементів, роль в організмі. Фосфатно-кальцієвий обмін. Регуляція. Роль у процесах життєдіяльності натрію, калію, хлору. Залізо: роль, обмін в організмі, добова потреба. Патологічні стани, пов'язані з порушенням обміну мінеральних речовин. Функції крові в життєдіяльності організму. Фізико-хімічні властивості крові, сироватки, лімфи. Кислотно-лужний стан крові, його регуляція, порушення. Сучасні методи визначення кислотно-лужного стану крові. Буферні системи крові. Їх роль. Порушення – ацидоз, алкалоз. Причини. Основні фракції білків плазми крові. Методи дослідження. Білки крові: вміст, функції, зміни вмісту при патологічних станах. Альбуміни, фізико-хімічні властивості, роль. Глобуліни, фізико-хімічні властивості, роль. Імуноглобуліни крові, структура, функції. Гіпер-, гіпо-, дис- та парапротеїнемія, причини виникнення. Білки гострої фази. Клініко-діагностичне значення їх визначення. Ферменти крові, їх походження, клініко-діагностичне значення визначення. Небілкові нітрогенвмісні речовини. Загальний та залишковий нітроген крові. Клінічне значення визначення. Азотемія: види, причини, методи визначення. Небілкові безнітрогенові компоненти крові. Клінічне значення визначення. Неорганічні компоненти крові. Калікреїн-кінінова система, її роль в організмі. Структура, роль та властивості гемоглобіну. Типи гемоглобіну. Гем, його структура та роль у функції гемоглобіну. Механізм участі гемоглобіну в транспорті О2 та СО2. Патологічні форми гемоглобіну. Загальна схема синтезу гемоглобіну. Регуляція процесу. Порфірії: причини виникнення, види. Гемоглобінози: гемоглобінопатії та таласемії. Причини виникнення. Загальна схема розпаду гемоглобіну. Жовчні пігменти, їх перетворення, значення дослідження. Прямий та непрямий білірубін крові. Значення досліджень. Патобіохімія жовтяниць. Ферментативні, спадкові жовтяниці. Жовтяниці новонароджених. Функції нирок та особливості обміну речовин в них. Загальні властивості та хімічний склад нормальної сечі. Значення дослідження в клініці. Фізико-хімічні показники сечі. Значення їх дослідження. Можливі відхилення від норми. Клініко-діагностичне значення кількісного та якісного аналізу сечі. Білок як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появи. Методи визначення. Глюкоза як патологічний компонент сечі. Причини глюкозурії. Методи визначення. Креатин як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появи. Методи визначення. Кетонові тіла як патологічні компоненти сечі. Можливі причини кетонурії. Методи визначення. Кров’яні пігменти (гемоглобін, метгемоглобін) як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появи. Методи визначення. Жовчні пігменти (білівердин, білірубін, уробіліноген, уробілін) як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появи. Методи визначення. Індикан як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появи. Біохімічні функції печінки в організмі. Роль печінки в обміні вуглеводів. Роль печінки в обміні ліпідів. Роль печінки в обміні білків. Роль печінки в пігментному обміні. Жовчеутворювальна функція печінки. Хімічний склад жовчі. Детоксикаційна функція печінки. Типи реакцій біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Системи кон’югації у печінці для знешкодження токсичних речовин. Порушення функцій печінки при захворюваннях. Печінкові проби. Ксенобіотики: поняття, принципи класифікації, шляхи надходження до організму, транспорт через клітинні мембрани. Мікросомальне окислення. Характеристика мікросомальних монооксигеназних ланцюгів. Цитохроми Р-450 та b5. Типи кон’югації ксенобіотиків в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення. Шляхи виведення продуктів біотрансформації ксенобіотиків з організму. Основні класи речовин нервової тканини, їх співвідношення у різних відділах нервової системи. Ліпіди нервової тканини: класи, представники, роль. Захворювання, пов’язані з порушенням ліпідного обміну у нервовій тканині. Мієлін: хімічний склад, властивості, роль. Білки, амынокислоти та пептиди нервової тканини: класифікація, склад, властивості. Макроергічні сполуки нервової тканини. Особливості енергетичного обміну. Нейрохімічна передача імпульсу. Синапси. Медіатори. Рецептори. Особливості структури м’язового волокна, товстих і тонких філаментів. Хімічний склад м’язової тканини. Особливості хімічного складу та обміну речовин в серцевій та гладких м’язах. Характеристика білків м’язів, основних небілкових нітрогенвмісних сполук. Біоенергетика м’язової тканини; джерела АТФ; роль креатинфосфату у забезпеченні енергією м’язового скорочення. Зміни в м’язах при м’язовій дистрофії, гіподинамії, авітамінозі Е. Особливості структури сполучної тканини. Особливості структури та роль фібронектину. Еластин: особливості складу та фізико-хімічних властивостей. Колаген: структура, роль, біосинтез. Основні класи протео- та глікозаміногліканів, їх структура та функції. Зміни сполучної тканини при старінні. Захворювання сполучної тканини. Молекулярна патологія сполучної тканини (синдром Марфана, синдром Менке, синдром Елерса-Данлоса). |