Главная страница
Навигация по странице:

  • ПРАКТИЧНА РОБОТА

  • Хід роботи

  • Принцип.

  • Завдання 3. Охарактеризувати колір сечі.

  • Завдання 5. Визначити запах сечі.

  • Завдання 6. Визначити кислотність (рН) сечі.

  • Завдання 7. Виявити хлориди в сечі за допомогою реакції з нітратом срібла.

  • Завдання 8.

  • Визначення в сечі вмісту сечовини, сечової кислоти , креатин іну описано у р озділах , п рисвячених обм і

  • ЗАНЯТТЯ 5 (4 години)

  • РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНИІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПЗ медичні фа. Методичні вказівки для підготовки до практичних занять


    Скачать 0.89 Mb.
    НазваниеМетодичні вказівки для підготовки до практичних занять
    Дата03.01.2023
    Размер0.89 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаРОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНИІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПЗ медичні фа.doc
    ТипМетодичні вказівки
    #871843
    страница8 из 13
    1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
    ТЕМА 7 (2 години): Біохімія нирок і сечі. Фізико-хімічні властивості та хімічний склад сечі в нормі. Біохімічне дослідження сечі.

    АКТУАЛЬНІСТЬ. Нирки – один з найважливіших органів, основне призначення якого полягає в підтриманні динамічної сталості внутрішнього середовища організму. Нирки беруть участь в регуляції водно-електролітного балансу, кров’яного тиску, підтриманні кислотно-лужного стану, осмотичного тиску рідин організму; стимулюванні еритропоезу та ін. Нирки виробляють сечу з компонентів плазми крові. Із сечею виділяється до 150 різних речовин. У добовій сечі міститься в середньому близько 40 г органічних речовин і приблизно 20 г неорганічних. Біохімічні дослідження сечі відіграють важливу роль в клініці для діагностики та визначення прогнозу захворювання, а також контролю за ефективністю лікування.

    МЕТА. Ознайомитись з основними фізико-хімічними властивостями сечі (діурезом, рН, відносною густиною, кольором, прозорістю, запахом) та хімічним складом нормальної сечі. Ознайомитись з методами клінічного та біохімічного аналізу сечі. Запам’ятати деякі фізико-хімічні константи та біохімічні показники сечі в нормі з метою використання їх для діагностики захворювань.

    ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

    1*.

    Функції нирок. Особливості обміну речовин у нирках.

    2*.

    Біохімічні механізми регуляції функції нирок.

    3.

    Загальні властивості та хімічний склад нормальної сечі. Значення дослідження в клініці.

    4.

    Органічні та неорганічні речовини нормальної сечі. Їх зміни залежно від віку.

    5.

    Фізико-хімічні показники сечі: діурез, відносна густина, рН, запах, колір, прозорість. Значення їх дослідження. Можливі відхилення від норми.

    6.

    Клініко-діагностичне значення кількісного та якісного аналізу сечі.

    Орієнтувальна картка для опрацювання теоретичних питань

    для самостійного вивчення

    Зміст

    Вказівки до навчальних дій

    1. Функції нирок. Особливості обміну речовин у нирках.

    1.1. Функції нирок:

    - сечоутворювальна (у нефронах фільтрується та реабсорбується близько 180 л рідини на добу);

    - екскреторна (видільна) – виділення кінцевих продуктів метаболізму з сечею (сечовини, сечової кислоти, амонійних солей, індикану тощо);

    - регуляторна: волюморегуляція (підтримання певного об’єму води),осморегуляція (підтримання певної концентрації осмотично активних речовин шляхом виділення води, електролітів або реабсорбції цих речовин), регуляція кислотно-лужного стану (через обмін іонів натрію на іони водню в дистальній частині канальців за участі карбоангідрази; ре-абсорбція натрію супроводжується зміною на кислу реакцію сечі, в організмі зберігається рівень лужних резервів; пригнічення карбоангідрази діуретиками гальмує секрецію іонів водню; виділення дистальною частиною канальців амоніаку, що утворюється з глутаміну під впливом ферменту глутамінази, в значній мірі сприяє збереженню лужних резервів; нирки можуть бути джерелом НСО3-, що утворюються в результаті окислення метаболітів), регуляція артеріального тиску (ренін-ангіотензинова система);

    -ендокринна: ​​синтез еритропоетину, кальцитріолу.

    -метаболічна.

    1.2. Особливості обміну речовин у нирках:

    - синтез АТФ;

    - глюконеогенез, гліколіз, аеробне окислення глюкози; в кірковій речовині переважає аеробний тип метаболізму; в мозковій – анаеробний;

    - синтез кальцитріолу, фосфоліпідів, три-ацилгліцеролів, простагландинів, кетонових тіл (кетогенез), а також інтенсивно відбувається кетоліз;

    - синтез біологічно активних речовин – реніну, еритропоетину;

    - процеси транс- і дезамінування амінокислот з вивільненням амоніакута утворенням його транспортних форм – глутаміну, аспарагіну;

    - синтез креатину;

    - наявність специфічних ферментів: ЛДГ1,2 іркова речовина), ЛДГ3,4 (мозкова речовина), ізоформа аланінамінопептидази –ААП3, трансамідиназа (поява цих ферментів у крові та сечі вказує на пошкодження тканини нирок).


    ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

    1. У спортсмена, який знаходився на дієті з великою кількістю білків, встановлена кисла реакція сечі. Наявність яких речовин зумовлює такі зміни?

    А. Хлориди та фосфати В. Хлориди та сульфати

    С. Фосфати та сульфати D. Урати та сульфати

    Е. Урати та хлориди

    2. Прозорість сечі є одним з параметрів, що оцінюються при її аналізі. З наявністю яких речовин може бути пов’язано змутнення сечі з лужною реакцією?

    А. Фосфату кальцію В. Сульфату магнію С. Уратів

    D. Хлоридів Е. Солей амоніаку

    3. Нирки виконують усі функції, крім:

    А. Виділяють кінцеві продукти обміну В. Регулюють водно-сольовий обмін

    С. Підтримують осмотичний тиск D. Регулюють артеріальний тиск крові

    Е. Розщеплюють сечовину до СО2 і Н2О

    4. Органоспецифічним ферментом нирок є:

    А. Лактатдегідрогеназа В. Сукцинатдегідрогеназа

    С. Аспартатамінотрансфераза D. Трансамідиназа

    Е. Креатинфосфокіназа

    5. У результаті фільтрації плазми крові у первинну сечу переходять всі речовини, крім:

    А. Моносахаридів (глюкози і фруктози) В. Сечовини і сечової кислоти

    С. Низькомолекулярних білків D. Креатину і креатиніну

    Е. Середньо- і високомолекулярних білків

    6. Який з фізико-хімічних показників сечі залежить від діурезу?

    А. Колір В. рНС. Відносна густинаD. Запах Е. Прозорість

    7. Які з наведених показників рН та відносної густини сечі дорослої людини відповідають нормі?

    А. рН=4,8; густина 1,001 В. рН=8,0; густина 1,040

    С. рН=8,5; густина 1,029 D. рН=3,5; густина 1,020

    Е. рН=6,0; густина 1,021

    8. Як можна визначити патологічний стан дорослої людини, у якої спостерігається припинення виділення сечі?

    А. Енурез В. Олігурія С. АнуріяD. Ніктурія Е. Дизурія

    9. Як можна визначити патологічний стан дорослої людини, у якої добовий діурез становить 500 мл?

    А. Анурія В. Поліурія С. Ніктурія D. Олігурія Е. Полакіурія

    10. Вміст амоніаку в сечі є важливим показником кислотно-лужного стану організму; кількість амоніаку підвищується як при респіраторному, так і при метаболічному ацидозі. Це пов’язано зі стимулюванням при ацидозі синтезу в клітинах епітелію ниркових канальців ферментів:

    А. Глутамінази В. Циклу Кребса С. Карбоангідрази

    D. АТФ-ази Е. Гіалуронідази

    11. У експериментальній моделі на щурах викликано морфологічні порушення клітин епітелію дистальних відділів нефрона. Які функціональні процеси в нирках при цьому послаблюються?

    А. Реабсорбція глюкози В. Реабсорбція натрію і глюкози

    С. Реабсорбція електролітів і водиD. Реабсорбція білків

    E. Фільтрація

    12. Підвищення виділення з сечею яких речовин може призвести до розвитку сечокам'яної хвороби?

    A. Уратів і фосфатів B. Сульфатів і хлоридів

    C. Сульфатів і сечовини D. Амінокислот та індикану

    E. Карбонатів, гідрокарбонатів і цитрату

    13. Після крововиливу в мозок з пошкодженням ядер гіпоталамуса у хворої жінки виник нецукровий діабет. Що стало причиною поліурії у даному випадку?

    A. ГіпоглікеміяB. Зменшення реабсорбції іонів калію

    C. Підвищення клубочкової фільтраціїD. Гіперглікемія

    E. Зменшення реабсорбції води

    14. У хворого на ранній стадії цукрового діабету спостерігалась поліурія. Що її викликає?

    A. КетонеміяB. ГіперкалієміяC. Гіперглікемія

    D. ГіпохолестеринеміяE. Гіперхолестеринемія

    15. У результаті гострої ниркової недостатності у хворого виникла олігурія. Яка добова кількість сечі відповідає даному симптому?

    A. 500-1000 млB. 1000-1500 млC. 50-100 мл

    D. 100-500 млE. 1500-2000 мл

    16. У пацієнта порушена функція нирок. Для перевірки стану фільтраційної здатності нирок йому призначено визначення кліренсу:

    A. КреатинінуB. ГлутамінуC. Сечової кислоти

    D. Індолу E. Гідрокарбонату

    17. Хворий 38-ми рокiв скаржиться на спрагу (випиває до 8 л води на добу), полiурiю, схуднення, загальну слабкiсть. Хворiє впродовж 6 мiсяцiв. У сечi: питома вага – 1,001, лейкоцити – 1-2 у полi зору, бiлок – слiди. Яка причина постiйної полiурiї у хворого?

    А. Пiдвищення осмотичного тиску сечi В. Ураження клубочкiв нирок

    С. Ураження канальцiв нирок D. Зменшення продукцiї АДГ

    Е. Пiдвищення онкотичного тиску сечi

    18. У гострому експерименті собаці, яка знаходиться під наркозом, ввели вазопресин, внаслідок чого зменшилась кількість сечі. Якою дією вазопресину на нирки це обумовлено?

    A. Збільшення реабсорбції води B. Збільшення реабсорбції іонів натрію

    C. Зменшення реабсорбції води D. Зменшення реабсорбції іонів кальцію

    E. Збільшення реабсорбції іонів кальцію

    19. Провідними симптомами первинного гіперпаратиреозу є остеопороз та ураження нирок з розвитком сечокам'яної хвороби. Які речовини становлять основу каменів при цьому захворюванні?

    A. Цистин B. Сечова кислота C. Фосфат кальцію

    D. Білірубін E. Холестерин

    20. Тварині внутрішньовенно ввели концентрований розчин хлориду натрію, що зумовило зниження реабсорбції іонів натрію в канальцях нирок. Внаслідок яких змін секреції гормонів це відбувається?

    A. Зменшення натрійуретичного фактора B. Збільшення альдостерону

    C. Зменшення вазопресину D. Збільшення вазопресину

    E. Зменшення альдостерону

    21. У чоловіка 25-ти років з переломом основи черепа виділяється великий обсяг сечі з низькою відносною щільністю. Причиною змін сечоутворення є порушення синтезу та секреції гормону:

    A. Окситоцину B. Тиреотропного C. Адренокортикотропного

    D. Вазопресину E. Соматотропного

    22. У тварини через 2 тижні після експериментального звуження ниркової артерії підвищився артеріальний тиск. Зі збільшенням дії на судини якого фактора гуморальної регуляції це пов'язано?

    A. Альдостерону B. Кортизолу C. Ангіотензину II

    D. Вазопресину E. Дофаміну

    23. У юнака 19-ти років виявлено збільшену кількість калію у вторинній сечі. Підвищення рівня якого гормону могло викликати такі зміни?

    A. Альдостерону B. Окситоцину C. Адреналіну

    D. Глюкагону E. Тестостерону

    24. У жінки 35-ти років з хронічним захворюванням нирок розвинувся остеопороз. Дефіцит якого з нижче перелічених речовин є основною причиною цього ускладнення?

    A. 25-гідрокси-D3 B. 1,25-дигідрокси-D3 C. D3 D. D2 E. Холестерин

    25. У хворого внаслідок черепно-мозкової травми з'явилась значна поліурія, яка не супроводжувалась глюкозурією. Пошкодження якої структури може призвести до подібних змін?

    A. Передньої частки гіпофіза B. Мозкової речовини надниркових залоз

    C. Кори наднирниківD. Задньої частки гіпофіза

    E. Підшлункової залози
    ПРАКТИЧНА РОБОТА

    Дослідження фізико-хімічних властивостей та хімічного складу

    нормальної сечі

    Завдання 1. Визначити добовий об’єм сечі (діурез).

    У нормі добовий об’єм сечі становить в середньому 1200-1800 мл. Об’єм сечі більше 2000 мл і менше 500 мл за добу вказує на патологію. Кількість сечі, що виділяється, може бути зниженою (олігурія), підвищеною (поліурія); можливе і повне припинення виділення сечі (анурія).

    Хід роботи. Добову кількість сечі заміряють за допомогою мірного циліндра на 1 або 2 л.

    Завдання 2. Визначити відносну густину сечі.

    Відносна густина залежить від кількості розчинних речовин у сечі і знаходиться в тісному зв’язку з кількістю сечі, що виділяється. У нормі вона коливається в межах 1,010-1,025, але звичайно становить 1,017-1,020. Невідповідність відносної густини та кількості сечі спостерігається при цукровому діабеті, коли відносна густина її залишається високою (гіперстенурія), незважаючи на велику кількість сечі. Відносна густина змінюється при різних патологічних станах, так різке її зниження (гіпостенурія) спостерігається при поліурії, що виникає при нецукровому діабеті, та ін.

    Принцип. Визначення відносної густини сечі проводять за допомогою спеціальних ареометрів (урометрів).

    Хід роботи. У невеликий циліндр з таким діаметром, щоб урометр вільно плавав у ньому, наливають по стінці (щоб запобігти утворенню піни, але, якщо вона все ж таки утворюється, її знімають за допомогою фільтрувального паперу) дослідну сечу і обережно занурюють урометр з поділками від 1,00 до 1,030. Проводять відлік, ураховуючи ту лінію на шкалі урометра, що відповідає нижньому меніску рідини. У разі великої відносної густини сечі для дослідження беруть другий тип урометра (від 1,030 до 1,060). Усі визначення проводять при температурі 15°С, оскільки шкала урометра градується відповідно до цієї температури. Якщо сеча має іншу температуру і довести її до 15°С немає можливості, то на кожні 3°С вище від вказаної температури необхідно додати, а на кожні 3°С нижче – відняти по 0,001 від показника шкали урометра.

    Завдання_3._Охарактеризувати_колір_сечі.'>Завдання 3. Охарактеризувати колір сечі.

    У нормі колір сечі солом’яно-жовтий і обумовлений присутністю пігментів: урохрому (темно-жовтий), уробіліну (блідо-рожевий), уроеритрину (червонуватий). Вживання деяких продуктів (зокрема буряку) і приймання деяких ліків можуть змінювати колір сечі на рожево-червоний. Якщо в сечі присутні кров’яні пігменти, то вона забарвлена в рожевий або коричневий колір, за присутності жовчних пігментів – у зелений або жовто-коричневий колір, за присутності гною сеча опалесціює; чорний колір визначається при алкаптонурії і залежить від присутності темних пігментів (алкаптонів) – продуктів перетворення гомогентизинової кислоти. Зелено-синє забарвлення спостерігається при бактеріурії, надмірному вмісті індикану, що перетворюється на синє індиго; вживанні ревеню, екстракту сенни; використанні метиленової сині.

    Хід роботи. Колір сечі, як і деякі інші показники (прозорість, запах), досліджуються органолептично.

    Завдання 4. Оцінити прозорість сечі.

    У нормі сеча прозора. При стоянні осаджується пухка слизова маса, що складається зі злущеного епітелію сечових шляхів і слизових тілець. Кров, гній, білок, солі, бактерії, ліпіди обумовлюють появу каламуті, що свідчить про патологічні процеси, які відбуваються в нирках і сечовидільних шляхах.

    Завдання 5. Визначити запах сечі.

    Свіжо випущена сеча не має неприємного запаху. Але при стоянні вона набуває різкого запаху амоніаку, що утворюється внаслідок розщеплення сечовини уреазою мікроорганізмів. Такий запах супроводжує свіжо випущену сечу при циститах, пієлітах, пієлонефритах та ін. Пахучі харчові речовини або ліки (часник, спаржа, валідол та ін.) можуть надавати сечі властивий їм запах. Діагностичне значення запаху сечі набуває особливого значення при цукровому діабеті (запах нестиглих яблук), при спадкових порушеннях обміну амінокислот (запах цвілі при фенілпіровиноградній олігофренії, запах кленового сиропу при хворобі «кленового сиропу»).

    Завдання 6. Визначити кислотність (рН) сечі.

    У нормі рН сечі коливається від 5,3 до 6,5. Кисла реакція сечі спостерігається при виділенні кетонових тіл (цукровий діабет, голодування, ниркова недостатність, тривала лихоманка, вживання м’ясних продуктів). Лужна реакція сечі відзначається при циститі, споживанні гідрокарбонатів, лужних мінеральних вод, молочних і рослинних продуктів, після тривалої блювоти.

    Хід роботи. Смужку універсального індикаторного паперу занурюють у дослідну сечу, виймають її та визначають величину рН за кольоровою шкалою; або на середину індикаторного паперу «Рифон» наносять 1-2 краплі дослідної сечі. За зміною кольору однієї із забарвлених смужок, що співпадає із забарвленням контрольної смужки, визначають рН сечі.

    Завдання 7. Виявити хлориди в сечі за допомогою реакції з нітратом срібла. Добове виділення хлоридів у нормі становить 8-15 г.

    Хід роботи. До 2-3 мл сечі додати декілька крапель 2% розчину AgNO3. Випадає осад хлористого срібла.

    Завдання 8. Виявити сульфати в сечі за допомогою реакції з хлоридом барію. Добове виділення сульфатів у нормі становить 2-3 г.

    Хід роботи. До 2-3 мл сечі додати декілька крапель розчину BаCl2. Випадає нерозчинний осад сірчанокислого барію.

    Завдання 9. Виявити фосфати в сечі.

    Хід роботи. До 2-3 мл сечі додати 1 мл 10% розчину NaOH або NH4ОH та нагріти. У лужному середовищі випадає осад солей лужно­земельних металів (кальцію і магнію) фосфатної кислоти.

    Завдання 10. Виявити катіони кальцію в сечі.

    Хід роботи. До 2-3 мл сечі додати 1мл насиченого розчину щавлевокислого амонію. Випадає дрібнокристалічний осад щавлевокислого кальцію.

    Визначення в сечі вмісту сечовини, сечової кислоти, креатиніну описано у розділах, присвячених обміну білків та нуклеотидів.

    Клініко-діагностичне значення. У клініко-біохімічних лабораторіях проводять загальний і спеціальний біохімічний аналіз сечі. Загальний аналіз включає дослідження фізико-хімічних властивостей сечі та визначення патологічних компонентів (цукру, кетонових тіл, білка, гемоглобіну, пігментів, індикану та ін.). Біохімічний аналіз сечі включає дослідження нормальних компонентів (сечовини, сечової кислоти, креатиніну, амоніаку). При необхідності підраховують також кількість еритроцитів і лейкоцитів, епітеліальних клітин. Загальний аналіз сечі є обов’язковим при первинному обстеженні пацієнта і диспансерному нагляді. Спеціальний аналіз, тобто визначення інших складових сечі (метаболітів, ферментів, окремих мінеральних речовин тощо), проводять при підозрі на ураження певних органів, конкретної ланки обміну.
    1**. Провести огляд наукової літератури за темою: «Ниркова недостатність, біохімічні зміни крові та сечі».

    2**. Підготувати реферативне повідомлення на тему: «Сучасні біохімічні методи дослідження функції нирок».
    ЗАНЯТТЯ 5 (4 години)
    ТЕМА 8 (2 години): Патологічні компоненти сечі. Біохімічне дослідження сечі.

    АКТУАЛЬНІСТЬ. При багатьох патологічних станах якісний та кількісний склад сечі змінюється. Дослідження патологічних компонентів сечі має велике значення для діагностики та визначення прогнозу захворювань, а також для контролю ефективності лікування.

    МЕТА. Ознайомитись з основними патологічними компонентами сечі та причинами їх появи. Ознайомитись з методами якісного та кількісного визначення патологічних компонентів сечі та їх клініко-діагностичним значенням.
    ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

    1.

    Білок як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появи. Методи визначення. Види протеїнурії.

    2.

    Глюкоза як патологічний компонент сечі. Причини та види глюкозурії. Методи визначення.

    3.

    Креатин як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появи. Методи визначення. Фізіологічна креатинурія.

    4.

    Кетонові тіла як патологічні компоненти сечі. Можливі причини кетонурії. Методи визначення.

    5.

    Кров’яні пігменти (гемоглобін, метгемоглобін) як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появи. Методи визначення.

    6.

    Жовчні пігменти як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появи. Методи визначення.

    7.

    Індикан як компонент сечі. Можливі причини підвищеного виділення з сечею. Методи визначення.
    1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


    написать администратору сайта