РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНИІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПЗ медичні фа. Методичні вказівки для підготовки до практичних занять

• Название: Методичні вказівки для підготовки до практичних занять
• Дата: 03.01.2023
• Размер: 0.89 Mb.
• Имя файла: РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНИІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПЗ медичні фа.doc
• Тип: Методичні вказівки; #871843
• страница: 7 из 13

1**. Скласти порівняльну схему еритропоетичних і печінкових порфірій.

2**. Скласти таблицю: «Диференційна діагностика жовтяниць».

________________________________________________

** - завдання для індивідуальної самостійної роботи

ЗАНЯТТЯ 4 (4 години)
ТЕМА 6 (2 години): Водно-сольовий і мінеральний обмін. Регуляція. Порушення. Кількісне визначення кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові.
АКТУАЛЬНІСТЬ. Поняття водно-сольовий і мінеральний обмін неоднозначні. Говорячи про водно-сольовий обмін, мають на увазі обмін основних мінеральних електролітів і, насамперед, обмін води та NaCl. Вода та розчинні в ній мінеральні солі становлять внутрішнє середовище організму людини, створюючи умови для перебігу біохімічних реакцій. У підтриманні водно-сольового гомеостазу важливу роль відіграють нирки і система гормонів (вазопресин, альдостерон, передсердний натрійуретичний фактор, ренін-ангіотензинова система). Основними параметрами рідкого середовища організму є осмотичний тиск, рН, об’єм. Осмотичний тиск і рН міжклітинної рідини та плазми крові практично однакові, а значення рН клітин різних тканин може бути різним. Підтримання гомеостазу забезпечується сталістю осмотичного тиску, рН та об’єму міжклітинної рідини та плазми крові. Знання про водно-сольовий обмін та методи корекції основних параметрів рідкого середовища організму є необхідним для діагностування, лікування, прогнозу таких порушень водно-сольового гомеостазу як дегідратація або набряки, підвищення або зниження кров'яного тиску, шок, ацидоз, алкалоз.

Мінеральним обміном називають обмін будь-яких мінеральних компонентів організму, у тому числі й таких, що не впливають на основні параметри рідкого середовища, але виконують різноманітні функції, пов'язані з каталізом, регуляцією, транспортом і запасанням речовин, структуруванням макромолекул тощо. Знання про мінеральний обмін та методи його вивчення є необхідним для діагностування, лікування й прогнозу екзогенних (первинних) та ендогенних (вторинних) порушень.

МЕТА. Ознайомитись з функціями води в процесах життєдіяльності; вивчити вміст і розподіл води в організмі, тканинах, клітинах; стан води; обмін води. Мати уявлення про водний пул (шляхи надходження й виведення води з організму); воду екзогенну та ендогенну (метаболічну); вміст води в організмі, добову потребу, вікові особливості. Ознайомитись з регуляцією загального об’єму води в організмі та її переміщенням між окремими рідинними просторами, можливими порушеннями. Вивчити та вміти охарактеризувати макро-, оліго-, мікро- і ультрамікробіогенні елементи, їх загальні та специфічні функції; електролітний склад організму; біологічну роль основних катіонів і аніонів; роль натрію та калію. Ознайомитись з фосфатно-кальцієвим обміном, його регуляцією, порушенням. Визначити роль і обмін заліза, міді, кобальту, цинку, йоду, фтору, селену та інших біогенних елементів. Вивчити добову потребу організму в мінеральних речовинах, їх всмоктування та виведення з організму, можливість і форми депонування, порушення. Ознайомитись з методами кількісного визначення кальцію та фосфору в сироватці крові та їх клініко-біохімічним значенням.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1.	Біологічне значення води, її вміст, добова потреба організму. Вода екзогенна та ендогенна.
2.	Властивості та біохімічні функції води. Розподіл та стан води в організмі.
3.	Обмін води в організмі, вікові особливості, регуляція.
4.	Водний баланс організму та його види.
5.	Функції мінеральних солей в організмі.
6*.	Гуморальна регуляція водно-сольового обміну.
7.	Електролітний склад рідин організму, його регуляція.
8.	Мінеральні речовини організму людини, їх вміст, роль.
9.	Класифікація біогенних елементів, їх роль.
10.	Функції та обмін натрію, калію, хлору.
11.	Функції та обмін заліза, міді, кобальту, йоду, цинку, фтору, селену.
12*.	Фосфатно-кальцієвий обмін, роль гормонів та вітамінів в його регуляції.
13.	Роль гормонів та вітамінів в регуляції мінерального обміну.
14.	Патологічні стани, пов'язані з порушенням обміну мінеральних речовин.

Орієнтувальна картка для опрацювання теоретичних питань

для самостійного вивчення

Зміст	Вказівки до навчальних дій
1. Гуморальна регуляція водно-сольового обміну.	1.1. Основні гормони, що здійснюють гуморальну регуляцію водно-сольового обміну: антидіуретичний гормон, альдостерон, передсердний натрійуретичний фактор, ренін-ангіотензинова система. 1.2. Антидіуретичний гормон (вазопресин): - взаємодіє з V2-рецепторами у ниркових канальцях, підвищуєрівень цАМФ, фосфорилює білки, підвищує проникність мембран для водита її реабсорбцію: підвищення осмотичного тиску плазми крові → збудження осморецепторів гіпоталамусу → секреція АДГ із секреторних гранул → дистальні канальці нирок (активація гіалуронідази) → деполімеризація гіалуронової кислоти → підвищення проникності дистальних канальців для води → зниження діурезу (вода затримується в організмі); - взаємодіє с V1-рецепторами гладком’язових клітин у судинах, збільшує концентрацію кальцію в клітинах, викликає м’язове скорочення, звуження судин і підвищення артеріального тиску. 1.3.Альдостерон: - відповідає за сталістьелектролітного складу організму, впливає на затримку натрію та виведення калію з організму: зниження NaCl у крові → секреція альдостерону → підвищення швидкості реабсорбції натріюта хлору в канальцях нефронів → затримка NaCl в організмі. 1.4.Ренін-ангіотензинова система: - відновлення об’єму крові (особливо після кровотечі, блювоти, діареї) шляхомзвуження судин, затримки водита хлориду натрію; - посилення фільтруючої здатності клубочкового апарату нирок; - збільшення утворення сечі; - вплив на синтез натрійуретичного фактора. Зниження об’єму циркулюючої крові, артеріального тиску ↓ подразнення волюморецепторів ЮГА нирок ↓ зниження перфузійного тискувниркових клубочках ↓ виділення реніну ↓ ангіотензин I ↓ ангіотензин II (октапептид) → звуження судин ↓ вивільнення альдостерону (затримка NaCl), вазопресину (реабсорбція води) 1.5. Передсердний натрійуретичний фактор: - ефектипротилежні дії ренін-ангіотензинової системи; -посилює фільтрувальну здатність клубочкового апаратунирок, збільшує утворення сечі; - потужний вазодилятатор; - знижує об’єм води, реабсорбцію натріюв ниркових канальцях, концентрацію натрію в крові, об’єм циркулюючої кровіта артеріальний тиск; - підвищує тиску клубочкових капілярах та збільшує об’єм клубочкової фільтрації; - інгібіює секрецію реніну, знижує секрецію альдостерону.
2. Фосфатно-кальцієвий обмін, роль гормонів і вітамінів в його регуляції.	2.1.Концентрація фосфатів у плазмі крові становить 0,8-1,4 мМ/л; добова потреба 1-2 г. Роль фосфору: -структурна (входитьдо складу кісткової тканини, зубів та інших тканин організму; структурний елемент фосфопротеїнів, фосфоліпідів – основних компонентів клітинних мембран); - участь в перенесенніенергії у вигляді макроергічних зв’язків (АДФ, АТФ); - участьв реакціях фосфорилування органічних сполук; - участь в регуляції кислотно-основного стану (фосфатна буферна система); - участьв процесах росту, ділення клітин, зберіганні та використанні генетичноїінформації (у складі нуклеїнових кислот). 2.2. Регуляція обміну фосфатів: -паратгормон: стимулює функціональну активність остеокластів, вивільнює фосфатита виводитьу кров; знижує у нирках реабсорбцію фосфатів і призводитьдо фосфатурії; - кальцитонін: пригнічує функціонування остеокластів з наступним гальмуванням резорбції як органічної, так й неорганічної складової кісткового матриксу, що призводить до зменшення надходження фосфатів у кров; - вітамін D та його метаболіти: посилюють всмоктування фосфоруу кишківнику. 2.3. Концентрація кальціюв сироватці крові становить 2,25-2,75 мМ/л; добова потреба – 0,8-1,2 г. Роль кальцію: -участьв процесах нервово-м’язового збудження (при гіперкальціємії – пригнічується, а при гіпокальціємії – збільшується); - участьв процесах м’язового скорочення, скорочу-вальної здатності міокарда; - участь в процесах згортання крові (зв’язуванняз білками – плазмовими факторами II, VII, IX, X); - знижує проникність капілярів; - активатор ферментів (трипсиногену, ліпази, амілази, АТФ-ази); - роль вторинного посередника вреалізації гормонального сигналу, сприяє секреції медіаторів, вивільненню та дії гормонів; - участьв регуляції фосфорилування білків; - структурна (наприклад, солі кальцію забезпечують жорстку структуру кісток і зубів; кальцій пов’язанийз фосфором та утворює мінеральні солі кісток і зубів). 2.4. Регуляція обміну кальцію. - паратгормон: стимулює мобілізування кальцію з кісткової тканини; стимулює реабсорбцію кальціюу дистальних канальцях нирок; активує синтез кальцитріолу в нирках, що призводитьдо підвищення всмоктування кальцію в кишківнику; - кальцитріол: індукує синтез кальцій-зв’язувальних білків у кишківнику, що забезпечує всмоктування кальцію; стимулює реабсорбцію кальцію в дистальних канальцях нирок; сприяє мобілізуванню кальцію з кісткової тканини; підтримує концентрацію кальцію та фосфатів, які необхідні для утворення кристалів гідроксиапатиту, що відкладається у колагенових фібрилах кістки (при порушенні синтезу кальцитріолу пригнічується формування нових кісток і порушується оновлення кісткової тканини); - кальцитонін: інгібіює вивільнення кальцію з кісткової тканини, знижує активність остеокластів; знижує реабсорбцію кальцію у дистальних канальцях нирок.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У хворого вміст калію в плазмі крові становить 8 мМ/л. При цьому стані спостерігаються:

A. Тахікардія B. Брадикардія C. Зниження артеріального тиску

D. Аритмії, зупинка серця E. Підвищення артеріального тиску

2. Характерна ознака холери – втрата організмом великої кількості води та іонів натрію. Біохімічна дія холерного токсину грунтується на:

A. Активації аденілатциклази тонкої кишки

B. Активації синтезу передсердного натрійуретичного фактора

C. Гальмуванні синтезу антидіуретичного гормону в гіпоталамусі

D. Посиленні секреції реніну клітинами юкстагломерулярного апарату

     ниркових артеріол

E. Окисленні альдостерону в кірковій речовині надниркових залоз

3. Зі скаргами на загальну слабкість, втрату апетиту, аритмію серця звернувся хворий 50-ти років. Спостерігається: гіпотонія м'язів, мляві паралічі, ослаблення перистальтики кишечнику. Причиною такого стану може бути:

A. Гіпонатріємія B. Гіпофосфатемія C. Гіпокаліємія

D. Гіпопротеїнемія E. Гіперкаліємія

4. Злоякісна гіперхромна анемія (хвороба Аддісона-Бірмера) виникає внаслідок дефіциту вітаміну B₁₂. Який біоелемент входить до складу цього вітаміну?

A. Молібден B. Кобальт C. Цинк D. Залізо E. Магній

5. Під час операції на щитоподібній залозі у хворого з дифузним токсичним зобом помилково були видалені паращитоподібні залози. Виникли судоми, тетанія. Обмін якого біоелемента порушений?

A. Магнію B. Калію C. Заліза D. Натрію E. Кальцію

6. Відомо, що у деяких біогеохімічних зонах поширене захворювання ендемічний зоб. Дефіцит якого біоелемента є причиною цього захворювання?

A. Заліза B. Цинку C. ЙодуD. Міді E. Кобальту

7. З надлишком якого елементу в їжі та воді пов'язано захворювання зубів флюороз? A. Фтору B. Фосфору C. Кальцію D. Натрію E. Калію

8. Назвіть мікроелемент з вираженою карієсогенною дією.

A. Барій B. Стронцій C. Селен D. Залізо E. Мідь

9. У дитини спостерігається порушення процесів окостеніння і точковість емалі. Обмін якого мікроелемента при цьому порушений?

A. Цинку B. ХромуC. МідіD. Заліза E. Фтору

10. У хворого, який зловживає алкоголем, на тлі лікування сечогінними препаратами спостерігається сильна м'язова та серцева слабкість, блювота, пронос, АТ –100/60 мм.рт.ст., депресія. Причиною такого стану є посилене виділення з сечею:

A. НатріюB. Калію C. Хлору D. Кальцію E. Фосфатів

11. У собаки через 1-2 доби після видалення паращитоподібних залоз спостерігалось: млявість, спрага, різке підвищення нервово-м'язової збудливості з розвитком тетанії. Яке порушення обміну електролітів має місце при цьому?

A. Гіпермагніємія B. Гіпомагніємія C. Гіпокальціємія

D. Гіперкальціємія E. Гіпонатріємія

12. При обстеженні групи людей, які проживають на одній території, лікар-стоматолог звернув увагу на однакові симптоми захворювання – темно-жовті плями емалі зубів. Надлишок якого мікроелемента в продуктах або питній воді може бути причиною цього стану?

A. ЙодуB. Нікелю C. Фтору D. Кальцію E. Міді

13. Недостатність в організмі мікроелемента селену проявляється кардіоміопатією. Ймовірною причиною такого стану є зниження активності селеновмісного ферменту?

A. Каталази B. ЦитохромоксидазиC. Сукцинатдегідрогенази

D. Лактатдегідрогенази E. Глутатіонпероксидази

14. Біохімічний аналіз сироватки крові пацієнта з гепатолентикулярною дегенерацією (хвороба Вільсона-Коновалова) виявив зниження вмісту церулоплазміну. Концентрація яких іонів буде підвищеною в сироватці крові цього пацієнта?

A. МідіB. Кальцію C. Фосфору D. Калію E. Натрію

15. У чоловіка встановлена ​​аденома паращитоподібної залози. Укажіть, баланс якої речовини порушується у пацієнта в першу чергу?

A. Кальцію B. Калію C. Натрію D. Води E. Фосфатів

16. У хворого з патологією серцево-судинної системи спостерігається надлишкове утворення ангіотензину II, який синтезується за участю ферменту:

A. Калікреїну B. Кінінази C. Урокінази

D. Ангіотензинперетворювального ферменту E. Циклооксигенази

17. Хворому на гіпертонічну хворобу призначили каптоприл – інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту. Утворення якої речовини при цьому знижується?

A. Брадикініну B. Серотоніну C. Ангіотензину II

D. Гістаміну E. Реніну

18. Хворому з діагнозом цукровий діабет I типу лікар призначив інсулін. Який мікроелемент входить до складу даного препарату?

A. Цинк B. Мідь C. Магній D. Натрій E. Фосфор

19. Збільшення об'єму циркулюючої крові під впливом альдостерону та антидіуретичного гормону призведе до активації секреції:

A. Ангіотензину IIB. АнгіотензиногенуC. Реніну

D. Натрійуретичного передсердного фактора E. Мелатоніну

20. Однією з найбільш стабільних біохімічних констант організму є концентрація кальцію в сироватці крові. Укажіть її нормальне значення в організмі дорослої людини.

A. 1,25-2,25 мМ/л B. 2,75-3,75 мМ/л C. 2,25-2,75 мМ/л

D. 0,75-1,25 мМ/л E. 3,75-5,15 мМ/л

21. У хворого тривала блювота призвела до зневоднення організму. Підвищена секреція якого гормону, перш за все, сприяє збереженню води в організмі?

A. Вазопресину B. Кальцитоніну C. Соматостатину

D. Альдостерону E. Тироксину

22. У людини зменшено всмоктування іонів натрію у кишечнику. Всмоктування яких з наведених речовин при цьому залишиться незмінним?

      A. Білків B. Води C. Жирів D. Вуглеводів E. Хлоридів

23. Клініко-біохімічними проявами гіпокупорозу є анемія, порушення синтезу колагену, деформація скелета. Причиною розвитку цього захворювання є дефіцит:

A. Заліза B. Міді C. Магнію D. Марганцю E. Кобальту

24. Жінка звернулась зі скаргами на загальну слабкість, сонливість, апатію, набряки. Після обстеження встановлено діагноз: ендемічний зоб. Дефіцит якого елементу може призвести до цієї патології?

A. Заліза B. Фтору C. Кальцію D. Магнію E. Йоду

25. Тварині ввели гормон, що призвело до збільшення швидкості клубочкової фільтрації за рахунок розширення артеріол та зменшення реабсорбції іонів натрію та води в канальцях нефрона. Який гормон був введений?

A. Окситоцин B. Адреналін C. Передсердний натрійуретичний

D. Тироксин E. Тестостерон

26. У жінки обмежений кровотік у нирках, підвищений артеріальний тиск. Гіперсекреція якого гормону зумовила підвищення тиску?

A. Реніну B. Адреналіну C. Еритропоетину

     D. Норадреналіну E. Вазопресину

27. У хворого знижений синтез вазопресину, що призводить до поліурії і, як наслідок, до вираженої дегідратації організму. У чому полягає механізм розвитку поліурії?

A. Зниження канальцевої реабсорбції іонів натрію

B. Збільшення швидкості фільтрації

C. Зниження канальцевої реабсорбції білка

D. Зниження канальцевої реабсорбції води

E. Зниження реабсорбції глюкози

28. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на часте та надмірне сечовипускання, спрагу. При аналізі сечі встановлено: добовий діурез – 19 л, щільність сечі – 1,001. Для якого захворювання характерні ці показники?

A. Нецукровий діабет B. Стероїдний діабет

C. Цукровий діабет D. Тиреотоксикоз E. Хвороба Аддісона

29. Хворий скаржиться на спрагу, вживання великої кількості рідини (до 5 літрів), виділення значної кількості сечі (до 6 літрів на добу). Концентрація глюкози в крові становить 4,4 мМ/л, рівень кетонових тіл не підвищений. Сеча безбарвна, питома щільність 1,002; цукор в сечі не визначається. Дефіцит якого гормону може призвести до таких змін?

A. Вазопресину B. Інсуліну C. Альдостерону

D. Глюкагону E. АКТГ

30. У хворого на цироз печінки з'явились набряки. Яка можлива причина їх появи?

A. Зменшення вмісту в крові альбумінів

B. Зменшення вмісту в крові гаптоглобіну

C. Збільшення вмісту в крові трансферину

D. Збільшення вмісту в крові γ-глобулінів

E. Зниження вмісту в крові глюкози

31. У хлопчика, який знаходиться на стаціонарному лікуванні, виявлено ураження нирок і підвищений артеріальний тиск. З підвищенням якого біологічно активного пептиду пов'язаний даний стан?

A. Глюкагону B. Калідину C. Ангіотензину II

D. Антидіуретичного гормону E. Інсуліну

32. У туриста при тривалому перебуванні на спеці сталася значна втрата води, що супроводжувалось різким зниженням діурезу. Посилення секреції яких гормонів відбувається при цьому?

A. Глюкокортикоїдів і інсуліну B. Вазопресину і альдостерону

С. Тироксину і трийодтироніну D. Серотоніну і дофаміну

Е. Адреналіну і норадреналіну

33. До серцево-судинного відділення поступив хворий зі скаргами на постійний головний біль у потиличній області, шум у вухах, запаморочення. При обстеженні: АТ – 180/110 мм. рт.ст., ЧСС – 95/хв. Рентгенологічно визначено звуження однієї з ниркових артерій. Активація якої з перерахованих систем зумовила гіпертензивний стан хворого?

A. Гемостатичної B. Симпатоадреналової C. Імунної

D. Ренін-ангіотензинової Е. Кінінової

34. Після того, як людина випила 1,5 л води, кількість сечі значно збільшилась, а її відносна щільність зменшилась до 1,001. Зазначені зміни є наслідком зменшення реабсорбції води в дистальних канальцях нефронів внаслідок зменшення секреції:

A. Альдостерону B. Ангіотензину II C. Вазопресину

D. Реніну E. Простагландинів

35. У жінки з хронічним захворюванням нирок розвинувся остеопороз. Дефіцит якого з нижче перелічених речовин є основною причиною цього ускладнення?

A. 1,25-Дигідрокси-D3 B. 25-Гідрокси-D3 C. D3

D. D2 E. Холестерин

36. Хвора поступила до інфекційного відділення зі скаргами на тривалу блювоту. Які порушення водно-сольового обміну виникнуть у хворої?

A. Ізоосмолярна дегідратація B. Гіперосмолярна дегідратація

C. Гіпоосмолярна гіпергідратація D. Гіперосмолярна гіпергідратація

E. Гіпоосмолярна дегідратація

37. У юнака виявлено збільшену кількість калію у вторинній сечі. Підвищення рівня якого гормону могло викликати такі зміни?

A. Окситоцину B. Адреналіну C. Глюкагону

D. Альдостерону E. Тестостерону

38. У тварини через 2 тижні після експериментального звуження ниркової артерії підвищився артеріальний тиск. Зі збільшенням дії на судини якого фактора гуморальної регуляції це пов'язано?

A. КортизолуB. Альдостерону C. Ангіотензину II

D. Вазопресину E. Дофаміну

39. У чоловіка з переломом основи черепа виділяється значний об’єм сечі з низькою відносною щільністю. Причиною змін сечоутворення є порушення синтезу та секреції гормону:

A. Вазопресину B. Тиреотропного C. Адренокортикотропного

D. Окситоцину E. Соматотропного

40. Тварині внутрішньовенно ввели концентрований розчин хлориду натрію, що зумовило зниження реабсорбції іонів натрію в канальцях нирок. Внаслідок яких змін секреції гормонів це відбувається?

A. Збільшення альдостерону B. Зменшення вазопресину

C. Зменшення альдостерону D. Збільшення вазопресину

E. Зменшення натрійуретичного фактора

41. У людей, адаптованих до дії високої зовнішньої температури, посилене потовиділення не супроводжується втратою з потом великої кількості натрію хлориду. Дія якого гормону на потові залози обумовлює цей результат?

A. Вазопресину B. Кортизолу C. Тироксину

D. НатрійуретичногоE. Альдостерону

42. До стоматолога звернувся чоловік зі скаргами на зменшення щільності зубної тканини, підвищену крихкість її при прийомі твердої їжі. Недостатність якого мінерального елемента, найбільш ймовірно, має місце у даного пацієнта?

A. Кальцію B. Калію C. Натрію D. Магнію E. Заліза

43. Провідними симптомами первинного гіперпаратиреозу є остеопороз і ураження нирок з розвитком сечокам'яної хвороби. Які речовини становлять основу каменів при цьому захворюванні?

A. Сечова кислота B. Цистин C. Фосфат кальцію

D. Білірубін E. Холестерин

44. При зниженні активності ферментів антиоксидантного захисту посилюються процеси перекисного окислення ліпідів мембран клітин. При недостатності якого мікроелемента знижується активність глутатіонпероксидази?

A. Молібдену B. Кобальту C. Марганцю D. Міді E. Селену

45. При токсичному пошкодженні гепатоцитів з порушенням їх білковосинтезувальної функції у пацієнта різко знизився вміст альбумінів у плазмі крові та онкотичний тиск плазми. Що буде наслідком цих змін?

A. Зменшення діурезу B. Поява набряків C. Зменшення ШОЕ

D. Збільшення об'єму циркулюючої крові E. Збільшення в'язкості крові

46. У гострому експерименті тварині, яка знаходиться під наркозом, ввели вазопресин, внаслідок чого зменшилась кількість сечі. Якою дією вазопресину на нирки це обумовлено?

A. Збільшенням реабсорбції води

B. Збільшенням реабсорбції іонів натрію

C. Зменшенням реабсорбції води

D. Зменшенням реабсорбції іонів кальцію

E. Збільшенням реабсорбції іонів кальцію

47. При перфузії ізольованого серця ссавця розчином з високим вмістом іонів виникла зупинка серця в діастолі. Надлишок яких іонів у розчині зумовив зупинку серця?

A. Магнію B. Кальцію C. Хлору D. Калію E. Натрію

48. Обмеження вживання води призвело до зневоднення організму. Який механізм активується за цих умов для збереження води в організмі?

A. Збільшення секреції соматостатину

B. Збільшення секреції вазопресину

C. Зменшення секреції вазопресину

D. Збільшення секреції альдостерону

E. Зменшення секреції альдостерону

49. У хворого за добу води виділяється менше, ніж її надходить. Яке захворювання може призвести до такого стану?

А. Захворювання нирок В. Гепатит С. Панкреатит

D. Інфекційні хвороби Е. Інфаркт міокарда

50. Іони кальцію належать до вторинних посередників у клітинах. Вони активують катаболізм глікогену взаємодіючи з:

А. Кальмодуліном В. Кальцитоніном С. Кальциферолом

D. Глутаміном Е. Фосфоліпазою С

51. Який електроліт визначає осмотичний тиск крові?

А. Калій В. Кальцій С. Магній D. Цинк Е. Натрій

52. Укажіть гормон, який найбільш впливає на вміст натрію та калію у сироватці крові?

А. Кальцитонін В. Гістамін С. Альдостерон D. Тироксин Е. Паратирин

53. Які з перерахованих елементів є олігобіогенними?

А. Золото, срібло, вольфрам В. Мідь, цинк, кобальт

С. Калій, натрій, магній D. Йод, бром, фтор

Е. Нікель, молібден

54. При значному послабленні серцевої діяльності виникають набряки. Укажіть, яким у даному випадку буде водний баланс організму.

А. Позитивний В. Негативний С. Динамічна рівновага

55. Ендогенна вода утворюється в організмі в результаті реакцій:

А. Відновлення В. Декарбоксилування С. Карбоксилування

D. Окислення Е. Гідроксилування

56. Добова потреба у воді (мл/кг) для дорослої людини становить:

А. 30-50 В. 75-100 С. 75-80 D. 100-120

57. У хворого виявлено патологічні зміни печінки та головного мозку. У плазмі крові спостерігається різке зниження, а у сечі – підвищення вмісту міді. Попередній діагноз – хвороба Коновалова-Вільсона. Активність якого ферменту необхідно дослідити для підтвердження діагнозу?

А. Карбоангідрази В. Ксантиноксидази С. Алкогольдегідрогенази

D. ЛейцинамінопептидазиЕ. Церулоплазміну

58. Скільки мл ендогенної води утворюється в організмі людини протягом доби при раціональному харчуванні?

А. 50-75 В. 100-120 С. 150-250 D. 300-400 Е. 500-700

59. Введення тваринi екстракту тканини передсердя посилює видiлення натрiю з сечею. Дiя якої бiологiчно активної речовини стала причиною такого стану?

А. Натрiйуретичного гормону В. Глюкокортикоїду С. Адреналiну

D. Серотонiну Е. Калiкреїну

60. У регуляцiї фiзiологiчних функцiй беруть участь iони металiв. Один iз них отримав назву «король месенджерiв». Таким бiоелементом посередником є:

А. Fe⁺⁺⁺ В. Na⁺ С. K⁺ D. Ca⁺⁺ Е. Zn⁺⁺

61. У хворого, який страждає на важку форму порушення водно-сольового обмiну, настала зупинка серця у дiастолi. Який найбiльш iмовiрний механiзм зупинки серця у дiастолi?

А. Гiпернатрiємiя В. Гiперкалiємiя С. Дегiдратацiя органiзму

D. Гiпокалiємiя Е. Гiпонатрiємiя

62. Екзофтальм, що спостерігається при тиреотоксикозі, обумовлений накопиченням в ретробульбарній тканині речовин з високою здатністю зв'язувати воду. Які це речовини?

A. АТФ B. Холестерин C. Глікозаміноглікани

D. Креатин E. Фосфоліпіди

63. У людини 36-ти років зменшено всмоктування іонів натрію з порожнини кишечника в кров. Всмоктування яких з наведених речовин при цьому залишиться незмінним?

A. Води B. Вуглеводів C. Білків D. Жирів E. Хлоридів

64. До стоматолога звернувся чоловік 35-ти років зі скаргами на зменшення щільності зубної тканини, її підвищену крихкість при прийомі твердої їжі. Недостатність якого мінерального елементу, найбільш ймовірно, має місце у даного пацієнта?

A. Кальцію B. Калію C. Натрію D. Магнію E. Заліза
ПРАКТИЧНА РОБОТА

Кількісне визначення кальцію та неорганічного фосфору

в сироватці крові

Завдання 1. Визначити вміст кальцію в сироватці крові.

Принцип. Кальцій сироватки крові зсаджують насиченим розчином щавлевокислого амонію [(NН₄)₂C₂O₄] у вигляді щавлевокислого кальцію (СаС₂О₄). Останній переводять сульфатною кислотою у щавлеву (Н₂С₂О₄), яку титрують розчином KMnO₄.

Хід роботи. У центрифужну пробірку додають 1 мл сироватки крові та 1 мл розчину [(NН₄)₂C₂O₄]. Залишають стояти 30 хв. та центрифугують. Кристалічний осад щавлевокислого кальцію збирається при цьому на дні пробірки. Прозору рідину над осадом виливають. До осаду приливають 1-2 мл дистильованої води, перемішують скляною паличкою і знов центрифугують, рідину над осадом виливають. До пробірки з осадом додають 1 мл 1н H₂SO₄, добре перемішують скляною паличкою, пробірку поміщають у водяну баню при температурі 50-70⁰С. Осад при цьому розчинюється. Вміст пробірки титрують у гарячому вигляді 0,01 н розчином KMnO₄ до появи рожевого забарвлення, що не зникає протягом 30 с. Кожному мл КМnO₄ відповідає 0,2 мг Са. Вміст кальцію (Х) у мг% в сироватці крові обчислюють за формулою: Х=0,2×А×100, де А – об’єм КМnО₄, що пішов на титрування. Вміст кальцію в сироватці крові в мМ/л – вміст в мг%×0,2495.

Клініко-діагностичне значення. У нормі концентрація кальцію в сироватці крові становить 2,25-2,75 мМ/л (9-11 мг%). Підвищення концентрації кальцію в сироватці крові (гіперкальціємію) спостерігають при гіпервітамінозі D, гіперпаратиреозі. Зниження концентрації кальцію (гіпокальціємію) – при гіповітамінозі D (рахіт), гіпопаратиреозі, хронічній нирковій недостатності.

Завдання 2. Визначити вміст неорганічного фосфору в сироватці крові.

Принцип. Неорганічний фосфор, взаємодіючи з молібденовим реактивом у присутності аскорбінової кислоти, утворює молібденову синь, інтенсивність забарвлення якої пропорційна вмісту неорганічного фосфору.

Хід роботи. У пробірку додають 2 мл сироватки крові, 2 мл 5% розчину трихлороцтової кислоти, перемішують та залишають на 10 хв. для осадження білків, після чого фільтрують. Потім у пробірку відмірюють 2 мл отриманого фільтрату, що відповідає 1 мл сироватки крові, додають 1,2 мл молібденового реактиву, 1 мл 0,15% розчину аскорбінової кислоти і доливають водою до 10 мл (5,8 мл). Ретельно перемішують і залишають на 10 хв. для розвитку забарвлення. Колориметрують на ФЕК при червоному світлофільтрі. За калібрувальною кривою знаходять кількість неорганічного фосфору та обчислюють його вміст (У) в пробі в мМ/л за формулою: У=(А×1000)/31, де А – вміст неорганічного фосфору в 1 мл сироватки крові (за калібрувальною кривою); 31 – молекулярна маса фосфору; 1000 – коефіцієнт перерахування на літр.

Клініко-діагностичне значення. У нормі концентрація фосфору в сироватці крові становить 0,8-1,48 мМ/л (2-5 мг%). Підвищення концентрації фосфору в сироватці крові (гіперфосфатемію) спостерігають при нирковій недостатності, гіпопаратиреоїдизмі, передозуванні вітаміну D. Зниження концентрації фосфору (гіпофосфатемію) – при порушенні його всмоктування в кишечнику, галактоземії, рахіті.