Главная страница
Навигация по странице:

  • Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

  • 2. У хворого поразка проміжного нерва. Визначте, через який отвір даний нерв виходить з порожнини черепа

  • 3. У хворого поразка трійчастого нерва. Вкажіть місце виходу на підставі мозку даного нерва.

  • 4. У хворого поразка гілок артерії, кровопостачаючої спинний мозок. Визначте, основну артерію, від якої відходять ці гілки.

  • У хворого крововилив в ділянки мозолястого тіла. Визначте джерела крововиливу.

  • 6. У хворого уражений нерв, що виходить на основанії мозку в міжніжковій ямці з медіального боку ніжки мозку. Визначте цей нерв

  • 7. У травмованого посттравматичний крововилив з а. cerebri anterior. У якій цистерні підпавутинового простору утворилася гематома

  • 8. Куди розповсюджуватиметься крововилив, якщо зруйнована венозна судина в ділянці яремного отвору

  • Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

  • Ціль навчання (загальна)

  • Стомат Модуль 3. Методичні вказівки для студентів стоматологічного факультету із самостійної підготовки до практичних занять


    Скачать 0.74 Mb.
    НазваниеМетодичні вказівки для студентів стоматологічного факультету із самостійної підготовки до практичних занять
    АнкорСтомат Модуль 3.rtf
    Дата20.06.2018
    Размер0.74 Mb.
    Формат файлаrtf
    Имя файлаСтомат Модуль 3.rtf
    ТипМетодичні вказівки
    #20529
    страница2 из 11
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

    Граф логічної структури теми (див. додаток).



    Джерела інформації

    1. Михайлов С.С. Анатомия человека. – М., 1984.с. 526, 460-462, 463-466

    2. Привес М.Г. Анатомия человека. - С-Пб., 2001. - с.499-500,553-554

    3.Сапин. М.Р. Анатомия человека. М., 1997. - Т.2 - с.302-304, 368-370

    4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т.3

    5. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура.-К., 2001

    6.Свиридов О.І. Анатомія людини-К., 2001. с.353-365

    7.Лекція.

    Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

    1.У хворого порушення нюху, пов'язане з поразкою нюхового нерва. Вкажіть, який по функції даний нерв.

    A. Рухови

    B. *Чутливий

    C. Змішаний

    D. Симпатичний

    E. Парасимпатичний

    2. У хворого поразка проміжного нерва. Визначте, через який отвір даний нерв виходить з порожнини черепа

    A. Шилососцеподібне

    B. Овальне

    C. Рване

    D. Яремне

    E. Кругле

    3. У хворого поразка трійчастого нерва. Вкажіть місце виходу на підставі мозку даного нерва.

    A. Ззаду від середньої ніжки мозочка

    B. Між мостом і оливою довгастого мозку

    C. Між пірамідою і оливою довгастого мозку

    D. Спереду від середньої ніжки мозочка

    E. На базальній поверхні моста

    4. У хворого поразка гілок артерії, кровопостачаючої спинний мозок. Визначте, основну артерію, від якої відходять ці гілки.

    А.. A. carotis externa

    B. A. carotis interna

    C. A. cerebri anterior

    D.A. cerebri posterior

    E. A. vertebralis

    5. У хворого крововилив в ділянки мозолястого тіла. Визначте джерела крововиливу.

    A. A. cerebri anterior

    B. A. cerebri media

    C. A. cerebri posterior

    D. A. communicans posterior

    E. A. basilaris

    6. У хворого уражений нерв, що виходить на основанії мозку в міжніжковій ямці з медіального боку ніжки мозку. Визначте цей нерв

    A.II

    B.III

    C. IV

    D.V

    E. VI

    7. У травмованого посттравматичний крововилив з а. cerebri anterior. У якій цистерні підпавутинового простору утворилася гематома?

    A.Cisterna intereduncularis

    B. Cisterna fossae lateralis

    C. Cisterna pontis

    D.Cisterna chiasmatis

    E. Cisterna cerebellomedullaris

    8. Куди розповсюджуватиметься крововилив, якщо зруйнована венозна судина в ділянці яремного отвору?

    А Передню черепну ямку

    B Задню черепну ямку

    C Субарахноїдальний простір

    D Середню черепну ямку

    E Субдуральний простір
    Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

    На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою повчальних завдань.

    Проводиться корекція знань студентів. Велику частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

    На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

    Тема № 4

    Кінцевий мозок. Плащ. Борозни і звивини півкуль великого мозку. Будова кори головного мозку. Локалізація функцій у корі великих півкуль мозку людини в світі теорії І.П. Павлова. Нюховий мозок, лімбічна ділянка.

    Актуальність теми. Кінцевий мозок розвивається з вентральної частини переднього мозкового міхура. Він складається з двох півкуль, які з'єднуються мозолястим тілом, передньою і задньою спайками мозку, склепінням. Кінцевий мозок включає стародавню частину – нюховий мозок, стару – підкіркові ядра, і нову – кору великого мозку. Аналогічні ділянки кори з'єднуються білою речовиною, т.з. спайками для здійснення координації функції півкуль. Спайки великого мозку представлені: мозолястим тілом; передньою, задньою спайками і зведенням, що сполучають частини нюхового мозку.

    Кора головного мозку, або плащ покриває зовні|ззовні| великі півкулі і заходить в борозни. Розрізняють три формації кори великих півкуль: стародавня|древня| кора – гіппокамп|, стара кора – медіальна і базальна поверхні мозку, нова кора – дорсолатеральна | поверхня. Нова кора складає 95,6% від загальн|спільної|ої пло|майдану|щі, решту части|частки|ни складає стародав|древня|ня і стара кора, створюючі нюховий мозок. Кора великих півкуль місти|утримує|ть 10-14 млрд. нервових клітин. Товщина кори і її архітектоніка неоднозначна від 1,5-4,5 см, нова кора має шість шарів.

    У різні ділянки кори поступає інформація від зовнішнього світу і внутрішнього середовища людини, де вона аналізується і синтезується, завдяки численним нейронним зв'язкам. Так в процесі еволюції сформувалися проекційні центри (аналізатори) кори мозку у вигляді «ядра» і «розсіяних елементів» (по І.П. Павлову), які відповідають за функцію частин тіла, систем органів. Кожен аналізатор має свою топографію в певній частці і звивині. Розрізняють аналізатори 1-ої сигнальної системи, які є у людини і тварин; аналізатори 2-ої сигнальної системи властиві тільки людині у зв'язку з членороздільною мовою і формуються після народження дитини.

    При поразці певної ділянки кори (аналізатора) у людини виникають відповідні функціональні порушення з боку конкретних систем органів.

    Нюховий мозок як найстародавніший аналізатор входить до складу кінцевого мозку і представлений периферичними і центральними утвореннями.

    Нюховий мозок разом з іншими ділянками кори і підкірковими утвореннями складає так звану «лімбічну| систему» (внутренносний| мозок), яка відповідає за функцію внутрішніх органів, серцево-судинної системи, реалізацію всіх природжен|уроджених|их потреб людини, інстинктивної поведінки.

    Враження|ураження| склепінчастої звивини кори, аналізаторів імпульсів від внутрішніх органів, гіпоталомічної| області приводит|призводить|ь не тільк|не лише|и до порушення нюху і смаку, але і до порушення функції вісцелярних систем, втрати пам'яті.

    Без знання топографії частин, борозен і звивини, поверхонь головного мозку і анатомічних структур, а токож знання топографії і функціонального значення аналізаторів кори півкуль неможливо зрозуміти топографію і функціональне значення, структуру провідних шляхів, локалізацію патологічних процесів (інсульт, пухлина, травми і ін.), надати неврологічну і хірургічну допомогу.

    Ці знання необхідні для вивчення подальших|наступних| тем по анатомії, гістології, фізіології і патофізіології|, патанатомії, травматології, нейрохірургії, нервових хвороб для визначення відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів, їх лікування.

    Ціль навчання (загальна): Вміти оцінювати інформацію про будову кінцевого мозку, кори великих півкуль, топографії доль, борозен і звивини, мозкових спайок для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Вміти оцінювати інформацію про будову кори великих півкуль, топографії аналізаторів структури нюхового мозку і лімбічної системи для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


    написать администратору сайта