Главная страница

Стомат Модуль 3. Методичні вказівки для студентів стоматологічного факультету із самостійної підготовки до практичних занять


Скачать 0.74 Mb.
НазваниеМетодичні вказівки для студентів стоматологічного факультету із самостійної підготовки до практичних занять
АнкорСтомат Модуль 3.rtf
Дата20.06.2018
Размер0.74 Mb.
Формат файлаrtf
Имя файлаСтомат Модуль 3.rtf
ТипМетодичні вказівки
#20529
страница5 из 11
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Конкретні цілі


1. Визначити і показати на препараті зовнішнє вухо, його частини.

2. Визначити і показати межі середнього вуха, його вміст.

3. Визначити і показати стінки барабанної порожнини.

4. Визначити і показати частини кісткового і перетинкового лабіринту.

5. Визначити і показати півкруглі канальці.

6. Визначити і показати частини равлика.

7. Визначити нейронну будову|споруду| слухового і статокінетичного| провідних шляхі|колій|в.
Зміст навчання відповідно до цілей
Теоретичні питання

  1. Загальний план будови органу слуху і рівноваги.

  2. Розвиток присінково-завиткового органу, аномалії розвитку, варіанти норми.

  3. Сполучення середнього вуха.

4. Загальний план будови внутрішнього вуха.

5. Внутрішня будова равлика, Кортієва органу.

6. Шляхи проведення звуку.

7.Провідні шляхи органу слуху і рівноваги. Їх кіркові кінці аналізаторів.
Граф логічної структури теми (див. додаток).
Джерела інформації

1.Михайлов С.С. Анатомия человека. – М., 1984.-с. 678-689

2. Привес М.Г. Анатомия человека.- С-Пб, 2001. - с. 642-658

3. Сапин. М.Р. Анатомия человека. –М., 1997. - т. 2 - с. 499-517

4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т. 3

5. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура. – К., 2001

6.Свиридов О.І. Анатомія людини. -К., 2001. с. 379-384,385-386

7. Лекція.
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. У хворого запалення середнього вуха (отiт). Куди потрібно відтягнути вушну раковину для введення лікарської речовини в зовнішній слуховий прохід?

A. Вниз, квнутрi

B. Вгору, кнутрi

C. Вниз, кзовнi

D. Вгору, вперед

E. *Вгору, назад

2. У хворого після запалення слизистої оболонки носа (риніту) і запалення глотки (фарингіту) часто закладає вуха і в них «стріляє». Яким чином запальний процес проник в середнє вухо?

A. Через круглий отвір

B. Через овальний отвір

C. Через соскоподiбну печеру

D.Через Євстахієву трубу

E. Через пресiнково вікно

3. У хворого уражена верхня стінка барабанної порожнини. Вкажіть, як вона називається.

A. Paries caroticus

B. Paries tegmentalis

C. Paries mastoideus

D. Paries jugularis

Е. Paries labyrinthicus

4. Студент вивчає зліпок спірального каналу равлик (сходи пресiтка). Визначте, куди відкривається вказаний канал.

А. Завиток

В. Пiвколові канали

С. Пресiнковий

D. Протоку равлика

Е. Барабанні сходи

5. Студенти вивчають задню поверхню піраміди скроневої кістки. Визначте, яку протоку кісткового лабіринту має зовнішній отвір у вказаному місці.

А. Ендолімфатичну

В. Сполучну

С. Пiвколову

D. Барабанні сходи

Е. Водопровiд пресiнка

6. При приготуванні препарату було відкрито простір між барабанною порожниною і внутрішнім слуховим отвором. Визначте, яке утворення органу слуху розташоване у вказаному просторі.

А. Наружне вухо

В. Барабанна порожнина

С. Перетинковий лабіринт

D. Кістковий лабіринт

Е. Слухова труба

7. Студент виготовляє препарат равлика. Визначте, яке положення в кістковому лабіринті займає вказане анатомічне утворення по відношенню до пресiтки.

А. Спереду

В. Сзаду

С. Зверху

D. Знизу

Е. Центральне

8. У хворого поразка тіла I нейрона провідного шляху аналізатора гравітації і рівноваги. Вкажіть, де воно розташоване.

А. У плямах еліптичного мішечка

В. У присiнковому вузлі

С У спіральному органі

D. У спіральному вузлі

Е. У ядрах нерва присiнково-завитковому
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою повчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Велику частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.
Тема № 11

Узагальнення матеріалу з центральної нервової системи та естезіології.

Актуальність теми: Заняття підводить підсумок вивчення будови органів центральної нервової системи та органів чуття. Сприяє узагальненню, поглибленню і закріпленню матеріалу, що вивчається. Навчає аналізувати і синтезувати знання, отримані на практичних заняттях і лекціях, що має важливе значення при вивченні наступних розділів анатомії і навчання на інших кафедрах.

Ціль навчання (загальна): Вміти оцінювати інформацію про будову органів центральної нервової системи та органів чуття, їх функцію і топографію для використання отриманих знань-вмінь на наступних кафедрах для визначення відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Ця ціль реалізуються на підставі конкретних цілей тем 1-10.

Зміст навчання відповідно до цілей

Теоретичні питання до теми відповідають питанням, вказаним в темах 1-10.

Граф логічної структури теми відповідає графам тем 1-10 (див. додаток).

Джерела інформації вказані в темах 1-10

Перелік практичних навичок, які повинні демонструвати студенти на анатомічних препаратах, муляжах і таблицях.

Вміти визначити і показати:

  1. Спинний мозок. Функціонально-морфологічна характеристика сірої та білої речовини. Топографія провідних шляхів на поперечному розтині.

  2. Розвиток центральної нервової системи (мозкові міхури і їх похідні). Основні етапи формування нервової системи у філогенезі.

  3. Оболонки головного мозку. Синуси твердої мозкової оболонки. Продукція і відтік спинномозкової рідини.

  4. Задній мозок. Частини. Будова, зв'язок з іншими відділами ЦНС.

  5. Довгастий мозок: будова (зовнішня і внутрішня)

  6. Міст. Будова. Ніжки мозочка.

  7. Мозочок, будова, кровопостачання.

  8. Ромбоподібна ямка, її межі, рельєф, проекція ядер черепних нервів, IV шлуночок, його стінки і повідомлення.

  9. Середній мозок, будова. Функціональне значення.

  10. Проміжний мозок: частини, будова. ІІІ шлуночок: стінки, повідомлення.

  11. Гипоталамічна зона, відділи, зв'язок з гіпофізом.

  12. III шлуночок.

  13. Біла речовина півкуль.

  14. Нюховий мозок. I пара черепних нервів. Провідні шляхи нюхового аналізатора.

  15. Бічні шлуночки мозку. Частини, їх розташування. Судинні сплетення, сполучення з ІІІ шлуночком.

  16. Підкіркові ядра великих півкуль (базальні ганглії)

  17. Рел’єф дорсолатеральної, медіальної і базальної поверхонь півкуль головного мозку. Локалізація ядер аналізаторів у корі півкуль головного мозку. Будова кори різних відділів півкуль мозку.

  18. Провідні шляхи. Пропріоцептивні шляхи напряму мозочка (передні і задні спинномозочкові| шляхи).

  19. Провідні шляхи. Пропріоцептивні шляхи кіркового напряму (Голля; Бурдаха).

  20. Провідні шляхи дотику і тиску.

  21. Провідні шляхи больової і температурної чутливості.

  22. Низхідні провідні шляхи. Класифікація. Кірково-спинномозкові шляхи (пірамідні).

  23. Екстрапірамідна система. Провідні шляхи екстрапірамідної системи

24. Орган зору: зовнішня і внутрішня будова, допоміжний апарат органу зору.

25.Орган слуху, гравітації і рівноваги: будова зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На занятті студенти демонструють органи, складові центральну нервову систему та органи чуття (зору, слуху, гравітаціі та рівноваги), називають і показують на препаратах анатомічні деталі будови даних органів, а також демонструють і інтерпретують прикладне значення їх топографії. Викладач указує на помилки, виставляє оцінки. В кінці заняття здійснює аналіз і обговорення роботи кожного студента і групи в цілому.
Змістовний модуль 11. Черепні нерви і вегетативна нервова система.

Цілі.

1. Визначити загальний план будови периферичної нервової системи людини, оцінити її органоспецифiчнi риси будови.

2. Аналізувати інформацію про будову черепних нервів.

3.Аналізувати інформацію про будову автономного відділу нервової системи людини.
Тема № 12

Черепні нерви: загальний план вивчення головних нервів, класифікація. I, II та VIII пари черепно-мозкових нервів: рецепторний апарат, провідні шляхи, центри в головному мозку. Нерви очниці III,IV, VI пари головних нервів.

Актуальність теми: Периферична нервова система – це частина нервової системи, яка залягає за межами головного і спинного мозку. Центральна частина нервової системи за допомогою периферичної нервової системи здійснює регуляцію функцій всіх систем, апаратів, органів і тканин організму людини. До периферичного відділу нервової системи належать черепні і спинномозкові нерви, вузли і нерви автономної (вегетативною) нервової системи. До неї також належать чутливі апарати (рецептори), які розташовані в тканинах і органах як внутрішні, так і зовнiшнi..

Головні нерви є похідними утвореннями з різних джерел. Нюхові і зорові нерви в процесі ембрiогенезу розвиваються як похідні переднього мозкового міхура (нюховий нерв, ніжка очного міхура) і з проміжного мозку. Вони є провідниками нюхових і світлових роздратувань і містять соматично чутливі відростки. Нерв присiнково-завитковий виходить з мозку двома корінцями з різною функцією: верхнім – присiнковим (вестибулярна чутливість) і равликовим нервом (слухові відчуття).

Органи очної ямки іннервуються окоруховим, блоковим, відвідним і першою гілкою трійчастого нерва. Окоруховий нерв по розвитку є руховим корінцем першого предвушного міотома, містить рухові і парасимпатичні волокна. Блоковий нерв по розвитку це руховий корінець другого предвушного мiотома, є руховим нервом. Відвідний нерв - це руховий корінець третього предвушного мiотома, також є м'язовим руховим нервом. Ці нерви проводять імпульси до м'язів допоміжного апарату очного яблука.

Вивчення іннервації органів нюху, зору, слуху, гравітації і рівноваги, а також іннервації органів очної ямки допоможе розкрити принцип єдності структури і функції цих органів. Ці знання необхідні для розуміння фізіологічних процесів, які відбуваються в органах нюху, зору, слуху, гравітації і рівноваги і змін, що відбуваються при патологічних процесах (пухлинах, крововиливах).

Ціль навчання (загальна): Вміти оцінювати інформацію про будову нюхових, очного, окорухового, блокового, відвідного,присiнково-завиткового нервiв, вікової характеристики даних нервів для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі


1. Визначити і показати нюхові нерви, топографію їх корінців і гілок

2. Визначити і показати зоровий нерв, топографію його корінців і гілок

3. Визначити і показати нерв присiнково-завитковий, топографію його, корінців і гілок.

4. Визначити і показати окоруховий нерв, топографію ядер, корінців і гілок.

5. Визначити і показати блоковий нерв, топографію ядер, корінців і гілок

6.Визначити і показати відвідний нерв, топографію ядер, корінців і гілок
Зміст навчання відповідно до цілей

Теоретичні питання


1. Топографія ядер черепно-мозкових нервів на дні ромбоподібної ямки.

2. Розвиток нюхового органу, особлива мінливість, аномалії.

3. Провідні шляхи нюхового аналізатора.

4.Розвиток органу зору, особлива мінливість, аномалії.

5. Вихід на склепінні мозку і з порожнини черепа нервів очної ямки.

6.Функціональний взаємозв'язок іннервації органів очної ямки


Граф логічної структури теми (див. додаток.)
Джерела інформації

1.Михайлов С.С. Анатомия человека. М., 1984.-с.602-606, 620-621, 626

2. Привес М.Г. Анатомия человека.- С-Пб, 2001. - с. 569-571, 584, 589-591.

3.Сапин М.Р. Анатомия человека. -К., 1997. - Т. 2 - с. 401-403, 411, 414-415.

4.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т. 3

5. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура. К., 2001

6.Свиридов О.І. Анатомія людини.-К.,2001.с. 353-356,361,363

7. Лекція.
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. Хворому . у ЛОР-вiддiленнi поставлено діагноз: хронічний риніт. Виявлено розлад нюху. Які нервові структури уражені?

  1. Нюхова цибулина

  2. Нюховий тракт

  3. Поясна звивина

  4. *Рецептори нюхового нерва

  5. Гачок

2. При проведенні дослідження визначено порушення формування зорового нерва. Визначте, з якого відділу мозку він розвивається.

A. Telencephalon

B. Diencephalon

C. Isthmus rhombencephali

D. Metencephalon

Е. Myelencephalon

3. У хворого спостерігається зниження слуху після перенесеної інфекції. З поразкою якої пари черепних нервів це пов'язано?

A. I
B. II

З. III

D. VIII

Е. VI

4. Хворий не розрізняє кольори. Про поразку рецепторів, якого головного нерва потрібно думати

A. I

B. II

C. III

D. IV

E. V

5. Під час травми відбувся розрив нюхових волокон, які виходять з порожнини носа в порожнину черепа. Назвіть, через яку кістку проходять ці волокна

А Верхню щелепу

B Клиноподiбну

C Решiтчасту

D Нижню носову раковину

E Носову

6. Хворий не розрізняє запахи. Визначте, із захворюванням якої пари головних нервів це пов'язано.

A. I

B. II

C. III

D. IV

E. V

7. Хворий скаржиться на зниження гостроти зору, косоокість. При огляді встановлена відсутність війкового рефлексу справа. Пошкодження якого нерва лежить в склепінні даних порушень?

  1. Окорухового

  2. Додаткового

  3. Очного

  4. Відвідного

  5. Блокового

8. У молодої людини діагностований орбітальний параліч акомодації. Який нерв уражений?

  1. Окоруховий

  2. Блоковий

  3. Додатковий

  4. Очний

  5. Блукаючий

9. При огляді хворого виявлена косоокість, що сходиться, відхилення очного яблука усередину і неможливість відвести очне яблуко назовні. Який нерв уражений?

  1. Окоруховий

  2. Очний

  3. Відвідний

  4. Блоковий

  5. Зоровий

10. У хворого виявлена поразка ядра, розташованого в покришці ніжки мозку на рівні нижніх горбків даху середнього мозку. Визначте, якому нерву належить це ядро

A. Окоруховому

B. Блоковому

C. Трійчастому

D. Відвідному

E. Лицевому

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою повчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Велику частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.
Тема № 13

Трійчастий нерв (загальна характеристика). 1-а і 2-а гілки трійчастого нерва: ділянки іннервації, вегетативні вузли (війковий і крило-піднебінний)
Актуальність теми. Трійчастий нерв є змішаним, розвивається з першої зябрової дуги і іннервує шкіру обличча і передню частину голови, жувальні м'язи дна ротової порожнини. Нерв має в своєму складі чутливі і рухові волокна. 2-а і 3-я гілки трійчастого нерва мають будову типового вісцерального нерва, а її вузол подібний до надзябрового вузла. Перша гілка трійчастого нерва іннервує вміст очної ямки, шкіру лоба, лобової і скроневої областей, шкіру носа. По ходу першої гілки трійчастого нерва розташовано парасимпатичний війковий вузол, в якому уриваються парасимпатичні волокна додаткового ядра окорухового нерва до війкового тіла і м'яза , що звужує зіницю. Вивчення іннервації очного яблука допомогають раскрити принцип єдності структури і функції цього органу.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


написать администратору сайта