Главная страница

Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять


Скачать 376.68 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
Дата16.01.2018
Размер376.68 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаМетодичні-вказівки-2-курс-медицина-МС.docx
ТипМетодичні вказівки
#34315
страница3 из 18
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

МОДУЛЬ 1. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. СПЛАНХНОЛОГІЯ



Вивчення нормальної будови опорно-рухового апарата закладає основи для засвоєння теоретичного та практичного матеріалу на наступних кафедрах (патологічної анатомії, хірургії, травматології та ін.), а також дозволяє майбутнім спеціалістам правильно оцінювати різноманітні патологічні стани кістково-м’язової системи і адекватно призначати заходи профілактики і лікування.

Згідно освітньо-професійній програмі, студент повинен вміти (цілі модуля):

  1. Аналізувати інформацію про будову кісток тулуба, черепа, кінцівок.

  2. Аналізувати інформацію про з’єднання кісток черепа, тулуба, верхньої та нижньої кінцівок.

  3. Аналізувати інформацію про будову м’язів і фасцій тулуба, голови, шиї і кінцівок.

  4. Трактувати закономірності пренатального і раннього післянатального розвитку опорно-рухового апарата, варіанти мінливості, вади розвитку.

Модуль 1 включає змістовних модулі:

  1. Вступ до анатомії. Анатомія кісток скелета.

  2. Артросиндесмологія. З’єднання кісток скелета, тулуба і кінцівок.

  3. Міологія.



ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ВСТУП ДО АНАТОМІ

. АНАТОМІЯ КІСТОК СКЕЛЕТА


Цілі:

  1. Аналізувати інформацію про будову кісток тулуба, черепа, кінцівок.

  2. Трактувати закономірності пренатального і раннього післянатального розвитку опорно-рухового апарата, варіанти мінливості, вади розвитку.

  3. Інтерпретувати статеві, вікові і індивідуальні особливості будови опорно-рухового апарата.



Тема. Організація навчального процесу на кафедрі. Осі, площини, ділянки тіла людини. Латинська термінологія. Класифікація кісток. Будова типового хребця. Відділи хребта. Особливості будови хребців. Крижова та куприкова кістки. Хребтовий стовбур в цілому. Ребра, груднина, грудна клітка в цілому.


Актуальність теми

Вивчення курсу анатомії тісно пов’язане з латинською термінологією. Підкреслити, що навчання майбутнього лікаря починається з детального вивчення будови людського тіла. Знайомство з кафедрою нормальної анатомії, інформація про навчальну документацію та розміщення навчальних та музейних препаратів допоможе студентам оптимально спланувати навчальну діяльність, зокрема, при самопідготовці у позаурочні години. Підкреслити важливість бережливого відношення до анатомічних препаратів, носіння медичної форми, що спрямовано на виховання у студентів гуманності, акуратності і дисципліни. Знання матеріалу з даної теми є основою для засвоєння як курсу анатомії в цілому, так і його окремих розділів: артросиндесмологія, міологія, неврологія. Закладаються теоретичні основи для вивчення ортопедії, мануальної терапії, неврології, діагностики ряду патологій

Для правильної орієнтації препаратів у визначенні їх частин і анатомічних деталей необхідно засвоїти напрям трьох осей і площин в тілі людини. Осі: фронтальна, сагітальна (стрілоподібна) і вертикальна. Площини: фронтальна, сагітальна і горизонтальна. По відношенню до фронтальної площини визначають передню і задню поверхню, по відношенню до горизонтальної площини визначають верхні і нижні структури кісток, по відношенню до сагітальної площини визначають медіальну (присередню) і латеральну (бічну) поверхні.

У тілі людини 206 кісток, частина з них парні. В скелеті розрізняють кістки тулуба, голови (череп), плечового і тазового поясу, вільних верхніх і нижніх кінцівок. Значення кісткової тканини різноманітне: захисне, опорне і локомоторне, участь в обміні речовин, кровотворення і імунологічне. Різноманітна форма і внутрішня структура кісток, розвиток і ріст визначаються як біологічними, так і соціальними факторами (харчування, спосіб життя, професія, спорт і т.д.). В процесі життя структура кісток постійно міняється (губчаста і компактна речовина).

Кістки скелету проходять 3 стадії розвитку: сполучнотканинну, хрящову і кісткову. Ріст кісток в довжину відбувається за рахунок метаепіфізарних хрящів (зона росту в довжину), в ширину за рахунок окістя. В кістках дітей більше органічних речовин, у дорослих більше неорганічних солей, - це призводить до частих переломів у людей похилого віку і викривлення кісток у дітей.

Хребтовий стовп містить 32 хребці із них 24 рухомих. В процесі антропогенезу у зв’язку з прямоходінням від придбав ряд змін (редукція хребців, утворення криж і куприка, зміни в атланті, утворення мису, вигини – лордозів і кіфозів). У зв’язку з навантаженням і сполученням з іншими кістками і м’язами, хребці отримали особливі відмінності. Але загальна структура (тіло, дуги, відростки, отвори) характерні для всіх хребців, окрім шийного.

Знання форми, будови, розвитку хребців, їх вікових особливостей, аномалій розвитку необхідні для вивчення: гістології, патанатомії, фізіології, патфізіології, травматології, рентгенанатомії, хірургії, а також для визначення відхилень від норми, наявність і локалізація патологічних процесів, їх лікування.

Різне функціональне навантаження на відділи хребта і взаємозв’язок з іншими кістками і органами виявилось на анатомічних особливостях хребці різних відділів.

Грудна клітка являється вмістилищем для легень і серця, судин і нервів. Вона утворюється сполученням грудини, грудним відділом хребта і ребрами. Ребра поділяються на справжні (7 пар), несправжні (3 пари) і коливні (11-12). Форма і об’єм грудної клітки залежить від віку, статі і конституційних типів будови. Розмір грудної клітки залежить від розвитку грудних м’язів, що визначає об’єм і вентиляцію легень. Особлива губчаста структура грудини, ребер, хребців з наявність червоного кісткового мозку використовується для внутрішньокісткового переливання крові при лікуванні променевої хвороби.

Можливі аномалії розвитку хребта (викривлення, мобілізація і сакралізація хребців, роздвоєння дуг і криж та ін.), а також грудної клітки (плоска, килеподібна), що підвищує ризик захворювань органів дихання і серця.

Знання дихальної будови, розвитку і вікових особливостей хребта і грудної клітки необхідно для вивчення наступних розділів анатомії (суглобів, м’язів, нервів і судин), фізіології і патофізіології, патанатомії, лікувальної фізкультури, травматології, терапії, туберкульозу, хірургії, рентгенології. Ці знання необхідні для визначення відхилень від норми, профілактики, наявності і локалізації патологічних процесів, а також їх терапевтичного і хірургічного лікування.

Мета вивчення (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про розвиток і ріст скелету, формі і внутрішній структурі кісток, функції скелету і будові типового хребця, про будову окремих видів хребців, хребтового стовба в цілому, ребер, грудини, грудної клітки для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

  1. Визначати осі, площини в тілі людини і правильно орієнтувати по відношенню до них типовий хребець і його частини.

  2. Визначати і показувати частини скелета.

  3. Визначати і показувати форму кісток: трубчасту, плоску і змішану.

  4. Визначати і показувати частини і анатомічні деталі типового хребця.

  5. Визначати і показувати хребці різних відділів хребтового стовба.

  6. Визначати і показувати частини і анатомічні деталі криж і куприка.

  7. Визначати і показувати частини, поверхні і анатомічні деталі ребер, грудини.

  8. Визначати і показувати кістки які утворюють грудну клітку.

Теоретичні питання

  1. Осі і площини тіла людини.

  2. Загальний план будови і функцій кісток скелета.

  3. Розвиток кісток скелета (первинні і вторинні кістки). Макроскопічна і хімічна будова кісток.

  4. Класифікація кісток по формі і структурі.

  5. Кістка як орган. Структурно-функціональна одиниця кістки – остеон.

  6. Загальний план будови хребта у зв’язку з вертикальним положенням тіла людини.

  7. Особливості анатомії різних хребців.

  8. Формування вигинів хребта у зв’язку з розвитком і функцією м’язів.

  9. Класифікація ребер.

  10. Формування грудної клітки, її типи, зв’язок з прямоходінням і функції м’язів грудної клітки, типом статури.



Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

  1. Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 75-97.

  2. Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с. 2-5, с. 34-46, 62-66, с. 73-75, с. 77-78.

  3. Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с. 96-117, с. 112-118.

  4. Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с.11-13, с. 42-50, с. 52-55, с. 54-64.

  5. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с. 23-25, с. 25-43.

  6. Лекція.

Набір тестових завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання


  1. У травмованого при падінні в області верхівки крижової кістки визначається перелом. Який отвір може при цьому е пошкодитись?

  1. Hiatus sacralis

  2. Foramina sacralia dorsalia

  3. Canalis sacralis

  4. Canalis vertebralis

  5. Foramina sacralia pelvina

  1. При обстеженні хворого встановлено астенічний тип статури. Визначте форму грудної клітки у хворого.

  1. Плоска форма

  2. Конічна форма

  3. Циліндрична форма

  4. Бочкоподібна

  5. Грудина чоботаря

  1. На хребці знаходяться: передня і задня дуги, великий хребтовий отвір, бічні маси. Визначте, який це хребець.

  1. Атлант

  2. Вісьовий

  3. Виступаючий

  4. Грудний

  5. Куприковий

  1. На хребці знаходяться: отвори в поперечних відростках, роздвоєний остистий відросток, невелике тіло хребця. Визначте, до якого відділу хребтового стовба відноситься хребець?

  1. Шийний

  2. Грудний

  3. Поперековий

  4. Крижовий

  5. Куприквий

  1. Визначений перелом І шийного хребця в області приєднання до нього зуба ІІ шийного хребця. В якій частині І шийного хребця відбувся перелом?

  1. Massa lateralis

  2. Processus transversus

  3. Arcus anterior

  4. Foramen processus transversus

  5. Arcus posterior

  1. У дитини в результаті травми правої верхньої кінцівки відбулась затримка росту кісток в довжину. Яке джерело росту кістки пошкодилось?

  1. Губчаста речовина кістки

  2. Компактна речовина кістки

  3. Метаепіфізарний хрящ

  4. Окістя кістки

  5. Діафіз кістки

  1. У дитини 4-х років відбувся перелом у нижній третині променевої кістки по типу «зеленої гілки». Яка кісткова структура утримує кісткові відломки?

  1. Substantia compacta

  2. Perichondrium

  3. Substantia spongiosa

  4. Periosteum

  5. Substantia cartilaginea

  1. На рентгенограмі при обстеженні 3-х річної дитини виражено зменшення товщини кісток. Порушенням функції якої кісткової структури це викликано?

  1. Substantia cartilaginea

  2. Substantia spongiosa

  3. Perichondrium

  4. Substantia compacta

  5. Periosteum

  1. В процесі формування кістки на місці внутрішніх шарів хряща розростаються тяжі кісткових клітин. Як називається такий спосіб утвоження кістки?

  1. Периостальне окостеніння

  2. Перихондріальне окостеніння

  3. Енхондріальне окостеніння

  4. Ендесмальне окостеніння



  1. Масажист маніпулює на хребтовому стовбурі вздовж сагітальної площини. По ходу яких відростків він проводить масаж?

  1. Processus spinosus

  2. Processus transversus

  3. Processus articularis superior

  4. Corpus vertebrae

  5. Processus articularis inferior

Еталони відповідей: 1-А. 2-С. 3-А, 4-А,5-С, 6-С, 7-А, 8-А, 9-А, 10-А.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема. Кістки верхньої кінцівки: ключиця, лопатка, плечова, променева, ліктьова кістки, кістки кисті.


Актуальність теми

Верхня кінцівка людини складається з плечового поясу (лопатка, ключиця) і вільної верхньої кінцівки, яка послідовно сполучається суглобами, забезпечуючи вільні рухи кисті, як продукту і органу праці.

Вільна верхня кінцівка людини складається з трьох сегментів (проксимального, середнього і дистального). По формі це трубчасті кістки (за виключенням кісток зап’ястя), які мають типову для цих кісток структуру (діафіз, епіфіз, кістково-мозкову порожнину, метафізи – зона росту). Знання особливості будови кісток верхніх кінцівок, використовується у клініці при лікуванні переломів, пересадці кісткового мозку. Верхні кінцівки, як і іншим кісткам скелета, присутні вікові, статеві і індивідуальні особливості. Можливі анмалії розвитку.

Знання анатомії, розвитку і росту верхньої кінцівки необхідно для вивчення суглобів і м’язів на кафедрах анатомії, фізіології, лікувальної фізкультури, травматології, дитячих хворобах для визначення наявності і локалізації патологічних процесів.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про будову кіток плечового поясу (ключиці і лопатки), плечової кістки, кісток передпліччя (променевої і ліктьової) і кісток кисті для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

  1. Визначати і показувати частини і анатомічні деталі лопатки, ключиці.

  2. Визначати і показувати на скелеті плечову, ліктьову, променеву кістки, кістки кисті і анатомічні деталі їх будови.



Теоретичні питання

  1. Загальний план будови верхньої кінцівки.

  2. Розвиток і ріст кіток верхньої кінцівки. Вікові особливості.

  3. Форма і структура трубчастих кісток.

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

  1. Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 140-150.

  2. Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с. 111-113, с.114, с. 117, 121-123.

  3. Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с.156-160.

  4. Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с.117-128.

  5. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р. Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с.112-138.

  6. Лекція.

Набір тестових завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання


  1. У потерпілого сильний біль в ділянці лопатки справа. Встановлено посилення болі при обстеженні структури, яка виступає на дорсальній поверхні лопатки. Який анатомічний утвір лопатки найймовірніше пошкоджено?

  1. Клювоподібний відросток

  2. Лопаткова ость

  3. Надсуглобовий горбок

  4. Підсуглобовий горбок

  5. Латеральний край

  1. Після отриманої травми в ділянці плечового суглобу визначається різкий біль під акроміальним кінцем ключиці з коливанням кісткового відломка. Визначте місце можливого перелому.

  1. Collum scapulae

  2. Acromion

  3. Spina scapulae

  4. Processus coracoideus

  5. Cavitas glenoidalis

  1. Потерпілий отримав різкий удар в ділянку плечового суглобу, направлений зверху вниз. Визначається різка болючість і коливання відломку у бічному кінці ключиці. Визначте локалізацію можливого перелому.

  1. Spina scapulaе

  2. Collum scapulae

  3. Acromion

  4. Cavitas glenoidalis

  5. Processus coracoideus

  1. Потерпілому поставлений діагноз – перелом плечової кістки у типовому місці. Що являється місцем перелому?

  1. Collum anatomicum

  2. Tuberositas deltoidea

  3. Collum chirurgicum

  4. Tuberculum majus

  5. Sulcus intertubercularis

  1. У потерпілого рентгенологічно визначається перелом відростка ліктьової кістки на задній поверхні ліктьового суглобу. Вкажіть місце перелому.

  1. Processus styloideus

  2. Processus coronoideus

  3. Processus humeri

  4. Tuberositas ulnae

  5. Olecranon

  1. Перед Вами фрагмент кістки. Її кінець закруглений і утворює головку, верхня поверхня якої сплощена і злегка вгнута. По краю головки проходить circumferentia articularis. Головка відокремлюється від іншої частини кістки шийкою. Визначте цей фрагмент кістки.

  1. Проксимальний епіфіз плечової кістки

  2. Дистальний епіфіз променевої кістки

  3. Проксимальний епіфіз променевої кістки

  4. Дистальний епіфіз плечової кістки

  5. Основа п’ясткової кістки

  1. У хворого після травми ліктьового суглобу встановлено посттравматичне запалення ліктьового нерва. Визначте, яка анатомічна структура плечової кістки була травмована.

  1. Tuberculum majus

  2. Tuberculum minus

  3. Epicondylus lateralis

  4. Trochlea

  5. Epicondylus medialis

  1. У потерпілого виявлена тріщина в області зовнішнього апофіза дистального епіфіза плечової кістки. Вкажіть місце перелому.

  1. Epicondylus medialis

  2. Capitatum humeri

  3. Tuberculum minus humeri

  4. Epicondylus lateralis

  5. Trochlea humeri

  1. Потерпілому поставили діагноз – перелом плечової кістки в середній третинні. Назвіть, в якій частині плечової кістки відбувся перелом.

  1. Epiphysis proximalis

  2. Metaphysis proximalis

  3. Diaphysis

  4. Metaphysis distalis

  5. Epiphysis distalis

  1. При падінні, з опорою на кисть, у потерпілого встановлений перелом відростка дистального епіфіза ліктьової кістки. Вкажіть, який кістковий утвір пошкоджено.

  1. Processus coronoideus

  2. Processus condylaris

  3. Processus styloideus

  4. Tuberositas

  5. Capitatum

Еталони відповідей: 1-В, 2-В, 3-С, 4-С, 5-Е, 6-С, 7-Е, 8-D, 9-С, 10-С.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема. Кульшова (тазова) кістка, таз у цілому. Розміри тазу. Кістки нижньої кінцівки: стегнова, надколінок, великогомілкова, малогомілкова, кістки стопи


Актуальність теми

Нижня кінцівка людини складається з тазового поясу (кульшова кістка) та вільної нижньої кінцівки (стегна, гомілки, стопи), які послідовно з’єднуються між собою суглобами, забезпечують стійкість тіла і необхідну зведенню рухів усіх ланок нижньої кінцівки.

Тазова кістка до 16-18 років складається з трьох окремих кісток – клубової, сідничої і лобкової – в єдину конструкцію. Обидві тазові кістки, з’єднуючись з крижовою кісткою, формують тазове кільце (великий і малий таз) - вмістище і захист внутрішніх органів (сечового міхура, прямої кишки, внутрішніх статевих органів, судин і нервів). Тазовий пояс в процесі еволюції і антропогенезу придбав ряд специфічних особливостей у зв’язку з прямоходінням (форма, нахил тазу) і тиском внутрішніх органів на тазову діафрагму. Таз в цілому має вікові, статеві і індивідуальні особливості. Жіночий таз відрізняється більшими розмірами у порівнянні з чоловічим. Це пов’язано з дітородною функцією. Антропометрія тазу дає можливість визначити нормальні розміри порожнини тазу і аномальні форми, що має практичне значення в акушерстві і гінекології.

Вільна нижня кінцівка людини складається з трьох сегментів (проксимального, середнього, дистального), з’єднання яких забезпечують необхідний об’єм рухів при ходьбі. В процесі еволюції і антропогенезу нижня кінцівка втратила хапальну функцію і набула характерних анатомічних ознак для опори і ходьби. Кістки нижньої кінцівки - довгі трубчасті кістки (за винятком кісток стопи), яким властива типова форма і структура (діафіз, епіфізи, метафізи і кістковомозкова порожнина). Відповідно до призначення кістки нижньої кінцівки відрізняються масивністю і укороченням фаланг. Склепінчаста форма стопи сприяє вертикальному положенню тіла, рухам при ходьбі, бігу, стрибках. Анатомічні особливості нижньої кінцівки використовуються при пересадці кісткового мозку і хірургічному лікуванні. Нижній кінцівці, як і верхній, властиві вікові, статеві і індивідуальні особливості будови. Можливі аномалії розвитку.

Знання будови кісток тазу, кісток вільної нижньої кінцівки, розмірів тазу потрібні для вивчення подальших розділів анатомії (суглобів, м’язів, судин і нервів), гістології, фізіології, рентгенології, травматології, хірургії, акушерстві і гінекології і для визначення наявності і локалізації патологічних процесів і їх лікування.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про будову тазових кісток, таза в цілому і його розмірах, будову кісток вільної нижньої кінцівки для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

    1. Визначити і показати на скелеті кульшову кістку і її частини.

    2. Визначити і показати клубову, сідничу, лобкову кістки, їх частини, анатомічні деталі будови.

    3. Визначити і показати стегнову, великогомілкову, малогомілкову кістки, кістки і відділи стопи, їх частини, деталі анатомічної будови.

    4. Інтерпретувати статеві відмінності у будові тазу.

Теоретичні питання

  1. Загальний план будови нижньої кінцівки.

  2. Будова кульшової кістки і її частин.

  3. Розвиток кульшових кісток в процесі еволюції.

  4. Вікові і статеві особливості тазу.

  5. Форми тазу і елементи антропології.

  6. Загальний план будови кісток нижньої кінцівки.

  7. Вікові особливості і аномалії розвитку.

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

  1. Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 150-160.

  2. Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с.128-130, с.132-137, с.130-141, С.146-148.

  3. Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с. 160-167.

  4. Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с.128-145.

  5. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с.138-172.

  6. Лекція.

Набір тестових завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання


  1. У постраждалої на рентгенограмі визначається тріщина вертлюгової ямки. Які анатомічні утворення вертлюгової ямки будуть пошкоджені?

  1. Facies lunata

  2. Incisura acetbuli

  3. Corpus ossis ilii

  4. Ramus superior ossis pubis

  5. Ramus inferior ossis pubis

  1. Після отриманої травми тазу у постраждалої визначається пeрелом в області переднього відділу гребеня клубової кістки. Яке анатомічне утворення гребеня постраждало?

  1. Spina iliaca posterior superior

  2. Spina iliaca anterior superior

  3. Spina ischiadica

  4. Tuberositas iliaca

  5. Spina iliaca posterior inferior

  1. У жінки, що поступила в травматологічне відділення, встановлений перелом нижньої гілки лобкової кістки. Яке анатомічне утворення тазу буде порушено?

  1. Facies symphysialis

  2. Symphysis ossis pubis

  3. Foramen obturatorium

  4. Sulcus obturatorium

  5. Incisura acetabuli

  1. На рентгенограмі тіла сідничної кістки визначається перелом кісткового виступу. Цілісність якого анатомічного утворення тіла сідничної кістки буде порушена?

  1. Tuberculum pubicum

  2. Spina ischiadica

  3. Tuber ischiadicum

  4. Spina iliaca anterior inferior

  5. Spina iliaca posterior superior

  1. У травмованої з латерального боку проксимального епіфізу стегнової кістки визначається перелом кісткового утворення . Яка анатомічна структура пошкоджена?

  1. Trochanter major

  2. Linea intertrochanterica

  3. Trochanter minor

  4. Crista intertrochanterica

  5. Caput femoris

  1. У потерпілого з травмою передньої поверхні проксимального епіфізу великогомілкової кістки визначається порушення кісткової структури. Вкажіть, яка кісткова структура травмована.

  1. Tuberculum intercondylare laterale

  2. Area intercondylaris anterior

  3. Tuberositas tibiae

  4. Tuberculum intercondylare mediale

  5. Eminentia intercondylaris

  1. У травмованого визначається перелом в області звуженої частини надп’яткової кістки. Вкажіть місце перелому.

  1. Trochlea tali

  2. Caput tali

  3. Processus posterior tali

  4. Processus lateralis tali

  5. Collum tali

  1. На рентгенограмі визначається перелом бічної кісточки. Визначте травмовану кістку.

  1. Patella

  2. Radius

  3. Femur

  4. Tibia

  5. Fibula

  1. У потерпілого травма тазу. На рентгенограмі визначається тріщина в області з’єднання крижової кістки з клубовою кісткою. Вкажіть, поверхня якого анатомічного утворення клубової кістки травмована.

  1. Lunata

  2. Symhpysialis

  3. Pelvina

  4. Auricularis

  5. Dorsalis

  1. На рентгенограмі у постраждалої в аварії визначається тріщина нижньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки. Визначте, яке анатомічне утворення пошкоджене.

  1. Tuberculum pubicum

  2. Pecten ossis pubis

  3. Eminentia iliopubica

  4. Facies symphysialis

  5. Sulcus obturatirius

Еталон відповідей: 1- A, 2-B, 3-A, 4-B, 5-A, 6-C, 7-B, 8-E, 9-D, 10 -E


Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.


Тема. Кістки склепіння черепу: лобова, тім’яна, потилична. Клиноподібна кістка: частини та будова. Скронева кістка: частини та будова. Канали скроневої кістки, їхній вміст. Решітчаста кістка: частини та будова


Актуальність теми

Кістки склепіння черепу: лобова, тім’яна, потилична відносяться до плоских кісток, що розвиваються на основі сполучної тканини. Клиноподібна кістка разом із скроневою та решітчастою кістками і основною частиною потиличної кістки складають основу черепа. Клиноподібна кістка розвивається на основі хряща. Лобова і клиноподібна кістки містять повітроносні пазухи. Ці кістки утворюють вмістище для головного мозку, органів зору, ямок черепу, порожнини носа. Їх отвори, щілини і канали містять нерви, артерії і вени. Характерна будова кісток склепіння черепу з наявністю зовнішньої і внутрішньої пластинок компактної речовини, губчастої речовини (диплое) і венозних випускників пояснює утворення тріщин при травмах черепу.

Знання розвитку і будови кісток черепу потрібні для вивчення подальших розділів анатомії (з’єднання кісток, топографії судин і нервів мозку) і клінічних дисциплін (патологічної анатомії, топографічної анатомії, рентгенології, травматології, нейрохірургії). Ці знання потрібні для визначення наявності і локалізації патологічних процесів, надання лікувальної допомоги.

Скронева кістка – важлива конструктивна деталь у формуванні середньої черепної ямки. Вона бере участь в конструюванні мозкової основи черепу. Pars petrosa скроневої кістки - місце локалізації середнього і внутрішнього вуха, ось чому дуже важливо знати стінки барабанної порожнини для прогнозування ускладнень запалень середнього вуха. Тільки детальне знання каналів скроневої кістки може дати основу для вивчення органів слуху і рівноваги, а також особливостей проходження цілої низки черепних нервів через цей відділ черепу. При вивченні решітчастої кістки актуальними є наступні моменти: дірчаста пластинка відділяє порожнину носа від порожнини передньої черепної ямки, а звідси – небезпека запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизисто-гнійними виділеннями. Обов’язкове помірне відхилення від середньої лінії перпендикулярної пластинки решітчастої кістки, що утворює верхню частину кісткової носової перегородки, також слід враховувати в оториноларингології, педіатрії та ін. дисциплінах.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про будову лобової, потиличної, тім’яної, клиноподібної, скроневої та решітчастої кісток мозкового черепу для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

    1. Визначити і показати на черепі і окремих кістках: лобову, потиличну, тім’яну, клиноподібну кістки, їх межі, частини, поверхні і анатомічні деталі будови.

    2. Визначити і показати на черепі і окремих кістках скроневу кістку, її частини і анатомічні деталі будови.

    3. Визначити і показати канали скроневої кістки.

    4. Визначити і показати на черепі і окремих кістках решітчасту кістку, її частини і анатомічні деталі будови.

Теоретичні питання

1. Загальний план будови черепу.

2. Розвиток кісток черепу, варіанти норми і аномалії.

3. Будова кісток склепіння черепу.

4. Вікові особливості.

5. Індивідуальна анатомічна мінливість і аномалії розвитку черепу.

6. Канали скроневої кістки.

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

  1. Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 98-109.

  2. Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с.79-90.

  3. Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с. 120-130.

  4. Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с.69-88.

  5. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с.138-172.

  6. Лекція.

Набір тестових завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання


  1. У хворого виявлена пухлина в області лобового горба справа. Яка частина лобової кістки уражена?

A. Sguama frontalis

B. Pars orbitalis dexter

C. Pars orbitalis sinister

D. Pars nasalis

E. Processus zygomaticus

  1. В результаті травми голови у потерпілого виявлено ушкодження правого виростка потиличної кістки. Яка частина потиличної кістки пошкоджена?

A. Sguama occipitalis

B. Pars basilaris

C. Pars lateralis dexter

D. Pars lateralis sinister

E. Tuberculum jugulare

  1. У хворого на рентгенограмі виявлена пухлина турецького сідла. Яка частина клиноподібної кістки уражена?

A. Corpus

B. Ala minor

C. Ala major

D. Processus pterygoideus

E. Clivus

  1. У постраждалої на рентгенограмі кісток черепу визначається перелом основи крилоподібного відростка. Вкажіть, який канал може бути пошкоджений.

A. Canalis palatinus major

B. Canalis incisivus

C. Canalis sphenopalatinus

D. Canalis pterygoideus

E. Canalis musculotubarius

  1. Хворий потрапив в лікарню з травмою кісток черепу. При рентгенографічному дослідженні виявлено перелом основи черепа в області каналу під’язикового нерва. Яка кістка черепа пошкоджена?

А. Лобова

В. Тім’яна

C. Потилична

D. Скронева

E. Клиноподібна

  1. При травмі потиличної області визначається тріщина в області поперечного синуса. Визначте, яка частина потиличної кістки пошкоджена.

A. Виросток

B. Ліва бічна

C. Основна

D. Права бічна

E. Луска

  1. У травмованого порушена задня стінка каналу сонної артерії. Які канали скроневої кістки пострадали?

A. Canaliculi caroticotympanici

B. Canaliculus tympanicus

C. Canaliculus chоrdae tympani

D. Canalis facialis

E. Canaliculus mastoideus

  1. У травмованого ушкодження черепу в області шило-соскоподібного отвору. Який канал скроневої кістки буде пошкоджений?

А. Лицьовий

В. М’язово-трубний

С. Барабанної струни

D. Барабанний

Е. Сонно-барабанний

Еталон відповідей: 1-А, 2-С, 3-А, 4-D, 5-C, 6-E, 7-A, 8-D.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема. Кістки лицевого черепу: вилична, піднебінна, носові кістки, сльозова, леміш, нижня носова раковина, під’язикова, верхня та нижня щелепи. Очна ямка, порожнина носу, тверде піднебіння, ямки черепа (скронева, підскронева, крило-піднебінна) та їхнє сполучення. Череп у цілому (внутрішня та зовнішня основи черепа)


Актуальність теми

Кістки лицевого черепа є опорними конструкціями для початкових відділів органів дихання і травлення. Одночасно вони утворюють порожнини, що є вмістищами для органів зору і початкової частини органу нюху; формують канали, щілини і сполучення між окремими утвореннями зовнішньої основи черепа і мозкового черепа, через які проходять судини і нерви. Знання будови кісток лицевого черепа потрібне для вивчення будови черепа в цілому, формування стінок очних ямок, порожнини носа, ямок черепу; використання їх на кафедрах очних хвороб, оториноларингології, щелепно-лицевій хірургії, стоматології і нейрохірургії.

Знання будови склепіння черепу відіграє важливу роль в прогнозуванні можливого ушкодження верхньої стрілової пазухи і поширення в порожнину черепа запальних процесів місцевих тканин. Знання внутрішньої основи черепа з його конструкцією з трьох черепних ямок, виходу черепних нервів, артерій і вен, також дуже важливо. Таким чином, цей матеріал – трамплін для подальшого вивчення відповідних розділів ангіології і неврології.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про будову і розташування кісток лицевого черепа для подальшого вивчення черепа в цілому, відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.
Конкретні цілі: вміти

    1. Визначити і показати на черепі і окремих кістках верхню і нижню щелепи, носові, сльозні кістки, виличну кістку, нижню носову раковину, леміш, піднебінну і під’язикову кістки, їх частини і деталі анатомічної будови.

    2. Визначити та показати склепіння черепу, а також кістки та шви, що формують його

    3. Визначити та показати борозни венозних синусів твердої мозкової оболонки.

    4. Визначити та показати на препараті межі ямок внутрішньої основи черепу, їх анатомічні утворення та сполучення.

    5. Визначити та показати кістки черепа, які утворюють стінки очної ямки. Назвати сполучення очної ямки.

    6. Визначити та показати на препараті черепа стінки кісткової носової порожнини, а також назвати кістки, які утворюють ці стінки.

    7. Назвати та показати стінки та сполучення крило-піднебінної, скроневої, підскроневої ямок.

Теоретичні питання

  1. Загальний план будови мозкового та лицевого черепа

  2. Розвиток кісток лицевого черепа, їх індивідуальна мінливість і аномалії розвитку.

  3. Будова склепіння, зовнішньої та внутрішньої основи черепа.

  4. Сполучення очних ямок і порожнини носа із зовнішньою і внутрішньою основою черепа.

  5. Будова очної ямки.

  6. Будова порожнини носа.

  7. Формування кісткового піднебіння.

  8. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки: стінки та сполучення.

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

  1. Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 110-139.

  2. Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с. 91-104.

  3. Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т. 1 – с. 130-151.

  4. Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с. 87-116.

  5. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с. 80-111.

  6. Лекція.



Набір тестових завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання


  1. У новонародженого при першому годуванні виявлено витікання молока з носа. Який природжений дефект ротової порожнини може зумовлювати таке ускладнення?

A. Розщеплення верхньої губи - ”заяча губа”

B. Розщеплення піднебіння - “вовча паща”

C. Розщеплення альвеолярного відростка

D. Відсутність піднебінної завіси

E. Це - нормальне явище

  1. При гнійному отиті гній розповсюдився в комірки соскоподібного відростка та ускладнився менінгітом. У яку ямку черепа розповсюдився гній із барабанної порожнини?

A. У середню черепну ямку

B. У передню черепну ямку

C. В очну ямку

D. У крило-піднебінну ямку

E. У задню черепну ямку.

  1. Потерпілий отримав травму поверхні обличчя і скроневої області. Встановлений перелом виличної дуги. Відростки яких кісток черепа пошкоджені?

A. Скроневий відросток виличної і виличний відросток скроневої

B. Виличний відросток лобової і виличний відросток скроневої

C. Скроневий відросток виличної і виличний відросток лобової

D. Виличний відросток верхньої щелепи і виличний відросток скроневої

E. Виличний відросток верхньої щелепи і виличний відросток лобової

  1. На рентгенограмі латеральної стінки носової порожнини відзначається перелом перпендикулярної пластинки піднебінної кістки. Стінка якої ямки черепа пошкоджена?

A. Temporalis

B. Pterygopalatina

C. Infratemporalis

D. Cranii anterior

E. Cranii media

  1. Хворий 30 років, із запаленням пульпи 2-го верхнього моляра, звернувся до лікаря зі скаргами на головний біль та слизові виділення із носа. Після огляду йому поставили діагноз – пульпіт, ускладнений синуситом. До якої з пазух потрапила інфекція від кореня зуба?

А. Решітчастої

В. Клиноподібної

С. Лобової

D. Верхньощелепної

Е. Соскоподібних комірок

  1. Після перенесеного ГРЗ, у хворої спостерігається ускладнене носове дихання, підвищена температура, головні болі, болючість при пальпації в ділянці fossa canina справа. Запаленням якої пазухи ускладнилось захворіння?

А. Правої лобової

В. Лівої лобової

С. Правої верхньощелепної

D. Клиноподібної

Е. Решітчастих комірок

  1. Хворого 45 років турбувала папілома в порожнині носа. Лікар встановив, що вона знаходиться на утворі, під яким відкривається носо-сльозова протока, це:

А. Нижня носова раковина

В. Клино-решітчастий закуток

С. Верхня носова раковина

D. Середня носова раковина

Е. Решітчастий пухир

  1. Після травми ока виникло нагноєння м’яких тканин орбіти. Через який анатомічний утвір гнійний процес може поширитись у середню черепну ямку?

А. Через вилично-очноямковий отвір

В. Через нижню очноямкову щілину

С. Через задній решітчастий отвір

D. Через передній решітчастий отвір

Е. Через верхню очноямкову щілину

Еталон відповідей: 1-В, 2-Е, 3-А, 4-В, 5-D, 6-С, 7-А, 8-Е
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


написать администратору сайта