Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять

• Название: Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
• Дата: 16.01.2018
• Размер: 376.68 Kb.
• Имя файла: Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС.docx
• Тип: Методичні вказівки; #34315
• страница: 8 из 18

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6. АНАТОМІЯ СЕЧОВОЇ ТА ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМ

Тема.

Сечова система: нирки, сечовід, сечовий міхур, сечівник та його статеві особливості. Ендокринна система.

Актуальність теми

Органи сечової системи в ембріогенезі людини проходять складний шлях розвитку, що включає три послідовні етапи (головна нирка, первинна нирка і постійна нирка). Це можна пояснити морфофункціональним пристосуванням обміну речовин до способу життя людини, роботою м’язової системи, змішаного типу харчування. Всі органи сечової системи можна розділити на дві функціональні групи: сечотворну (нирки) і сечовивідні структури (великі та маленькі ниркові чашечки, ниркова миска, сечовід, сечовий міхур, сечівник).

Нирки є важливим гомеостатичним органом, що підтримує сталість внутрішнього середовища організму. Нирки приймають участь у підтримці постійного об’єму, осмотичної концентрації, іонного складу і кислотно-лужної рівноваги крові. Важливе значення мають метаболічна та інкреторна функції нирок. Вони виробляють фізіологічно активні речовини, що мають системну дію: ренін, еритропоетин, активна форма вітаміну Д₃, простагландіни, брадикинін. В нирках відбувається розщеплення і синтез білків, ліпідів та вуглеводів. Нирки відіграють важливу роль в виведенні з крові кінцевих продуктів обміну, чужорідних речовин, продуктів азотистого обміну – сечовини, сечової кислоти. Процес сечоутворення починається вже на 9-му тижні внутрішньоутробного розвитку плода, в цей час видільну функцію виконує плацента. Нормальна функція сечовивідних органів сечової системи визначає хорошу роботу усіх систем організму. Знання процесів розвитку, топографії і будови органів сечової системи в усіх вікових періодах має практичне значення на подальших етапах навчання.

Регуляція нормальної життєдіяльності організму забезпечується залозами різного походження, які виробляють речовини, що виділяються безпосередньо в кров або лімфу. Це – залози внутрішньої секреції або ендокринні залози. Знання будови ендокринних залоз, їх функціонального значення необхідно для вивчення подальших розділів анатомії, розуміння фізіології, біохімії і патології обмінних процесів, а також при навчанні на подальших кафедрах.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про будову, топографію і функцію органів сечової та ендокринної систем для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти:

1. 
   Визначити і показати органи сечової системи : нирки, великі та маленькі ниркові миски, сечоводи, сечовий міхур, сечівник; їх частини, деталі анатомічної будови, інтерпретувати функції цих органів.
   
2. 
   Інтерпретувати анатомо-фізіологічні особливості ендокринних залоз і їх зв’язок з нервовою системою.
   
3. 
   Визначити походження ендокринних залоз
   
4. 
   Визначити і показати деталі анатомічної будови і розташування кожної залози.
   

Теоретичні питання

1. 
   Загальний план будови сечової системи.
   
2. 
   Розвиток органів сечової системи.
   
3. 
   Загальний принцип будови стінок сечовивідних органів.
   
4. 
   Загальний принцип будови ендокринних залоз.
   
5. 
   Розвиток залоз внутрішньої секреції.
   
6. 
   Функції і вікові особливості ендокринних залоз.
   

Граф логічної структури (див.дод.).

Джерела інформації

1. 
   Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.2. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 134-148, с. 184-201.
   
2. 
   Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с. 322-334, с. 364-375
   
3. 
   Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с. 5-22, с. 75-89
   
4. 
   Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.3. – с. 174-189, с. 232-252.
   
5. 
   Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.2. – С.153-174., С.226-244.
   
6. 
   Лекція
   

Набір тестових завдань для перевірки
досягнення конкретних цілей навчання:

1. 
   Під час тяжких пологів відбувся розрив лобкового симфізу. Який орган вірогідно може бути травмований?
   

А. Пряма кишка

В. Яєчники

С. Матка

D. Маткові труби

Е. Сечовий міхур

2. 
   Під час оперативного втручання на малому тазі жінки виникла необхідність перев’язати маткову артерію. Яке з утворень може бути випадково перев’язаним разом з нею?
   

А. Маткова труба

В. Сечовід

С. Кругла зв’язка матки

D. Внутрішня клубова вена

Е. Сечівник

3. 
   Сечокам’яна хвороба ускладнилася виходом камінця з нирки. На якому рівні сечоводу, вірогідніше всього, він може зупинитися?
   

А. В лоханці

В. На межі черевної та тазової частин

С. В середній черевній частині

D. На 2 см вище впадіння в сечовий міхур

Е. На 5 см вище тазової частини

4. 
   Жінці 58 років проведено повне видалення матки з придатками, після чого виділення сечі припинилося. При цистоскопії: сечовий міхур сечі не містить, з устів сечоводів сеча не поступає. Який відділ сечовидільної системи було ушкоджено при операції?
   

А. Ureter

B. Uretra

C. Vesica urinaria

D. Pelvis renalis

E. Ren

5. 
   З метою уточнення діагнозу у чоловіка 70 років стало необхідним пальпаторне обстеження органів через передню стінку прямої кишки. Які органи прилежать до цієї стінки?
   

А. Бульбоуретральні залози

В. Уретра

С. Простата

D. Сечоводи

Е. -

6. 
   Хворий 65 років звернувся в клініку з приводу розладів сечопуску. При обстеженні виявлено гіпертрофію простати. Збільшення яких з перекислених частин передміхурової залози є можливою причиною даних порушень?
   

А. Перешийок

В. Права частка

С. Ліва частка

D. Капсула простати

Е. Проточка передміхурової залози

7. 
   Хворому необхідно зробити трахеостомію не пошкодивши щитоподібну залозу. Назвіть, на рівні яких хрящових кілець трахеї найчастіше розташовується перешийок щитоподібної залози.
   

A. II - IV

B. III - IV

C. I - II

D. IV - V

E. V – VI

8. 
   На рентгенограмі кісток черепа відзначається збільшення турецького сідла клиноподібної кістки. Пухлина якої залози внутрішньої секреції призвела до збільшення розмірів турецького сідла?
   

А. Щитоподібної

В. Тимуса

С. Параганглія

D. Епіфіза

Е. Гіпофіза

Еталон відповідей: 1-Е, 2-В, 3-В, 4-А, 5-С, 6-А, 7-В, 8-Е.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.