Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять

• Название: Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
• Дата: 16.01.2018
• Размер: 376.68 Kb.
• Имя файла: Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС.docx
• Тип: Методичні вказівки; #34315
• страница: 10 из 18

МОДУЛЬ 3. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА.
ОРГАНИ ЧУТТЯ. ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

Вивчення нормальної анатомічної будови органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної системи (серця, артеріальної і венозної систем), а також лімфатичної системи, в тісному взаємозв’язку з виконуючими ними функціями являється одною з найважливіших завдань завершального етапу курсу анатомії людини. В процесі вивчення даного розділу студенти вчаться аналізувати отриману інформацію і засвоюють певний об’єм практичний навичок, що дозволяє правильно оцінювати різні патологічні стани, зв’язані з ураженням периферичної нервової системи, органів серцево-судинної і лімфатичної системи при вивченні на старших курсах, а також адекватно призначати заходи профілактики і лікування в подальшій практичній діяльності.

Цілі модуля: згідно програмі студент повинен вміти:

1. 
   Визначити загальний план будови органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної і лімфатичної систем, оцінювати їх будову.
   
2. 
   Аналізувати розвиток органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної і лімфатичної систем в ембріогенезі.
   
3. 
   Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної і лімфатичної систем.
   
4. 
   Аналізувати інформацію про будову органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної і лімфатичної систем.
   

Модуль 2 включає 4 змістовних модуля:

1. 
   Анатомія спинного мозку.
   
2. 
   Анатомія головного мозку. Провідні шляхи спинного і головного мозку.
   
3. 
   Органи чуття.
   
4. 
   Черепні нерви
   

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 8. АНАТОМІЯ СПИННОГО МОЗКУ.

Тема.

Вчення про нервову систему. Розвиток нервової системи в онто- і філогенезі. Класифікація нервової системи. Нейронна теорія будови нервової системи. Загальне поняття про рефлекторну діяльність. Зовнішня будова спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку: біла і сіра речовина, ядра, їх функціональне значення, оболонки спинного мозку та міжоболонкові простори. Сегмент спинного мозку. Скелетотопія сегментів спинного мозку.

Актуальність теми

Нервова система в життєдіяльності організму виконує важливу регулюючу, коригуючу функцію, погоджує роботу всіх органів і систем, а також взаємозв'язок організму з зовнішнім середовищем. Все це визначає анатомічний і функціональний взаємозв'язок нервової системи з усіма органами, а значить багатопланову і складну її будову.

Спинний мозок містить в собі як вищі регуляторні центри вегетативної нервової системи (ядра бічних рогів), так і проміжні просвіти, які пов'язують головний мозок з органами і системами організму.

Виходячи з вище сказаного, слід, що без детального знання зовнішнього будови спинного мозку, його топографії, оболонок, що покривають спинний мозок, підоболонкових просторів, а також знання проекції сегментів спинного мозку на хребці неможливо на клінічних кафедрах визначити локалізацію патологічних процесів, надати допомогу травмованим і хворим різними захворюваннями.

В канатиках білої речовини спинного мозку проходять провідні шляхи, що з'єднують різні відділи нервової системи. У сірій речовині розташовуються чутливі, рухові і вегетативні ядра. Знання внутрішньої будови спинного мозку має велике значення в розумінні фізіології ЦНС. Поразки сірих стовпів (рогів) або канатиков білої речовини спинного мозку викликають серйозні порушення чутливості, функцій м'язів і органів, трофічні розлади. Тому без детального знання внутрішньої будови спинного мозку, топографії ядер і провідних шляхів, їх функціонального значення неможливо на клінічних кафедрах визначити локалізацію патологічних процесів, надання допомоги травмованим і хворим з різними захворюваннями.

Ці знання необхідні для вивчення наступних розділів анатомії (іннервація), гістології,фізіології і патофізіології, патанатомії, травматології, нейрохірургії та інших дисциплін.

Головна мета навчання (загальна):

Вміти оцінювати інформацію про зовнішньому будову спинного мозку для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

1. Інтерпретувати загальні закономірності будови нервової системи.

2. Визначити і показати поверхні, щілини і борозни, потовщення спинного мозку, краніальний і каудальний його кінці.

3. Визначити і показати корінці, формування спинномозкових нервів, їх вихід з хребетного каналу, мозковий конус, кінцеву нитку, кінський хвіст.

4. Визначити і показати на поперечних зрізах спинного мозку сіру (роги) і білу (канатики) речовину, центральний канал.

5. Визначити і показати кордони канатиков спинного мозку.

6. Інтерпретувати будову сірої і білої речовини спинного мозку і структур ними утворених.

7. Інтерпретувати дані про освіту та відтоку спинномозкової рідини.

Теоретичні питання

1. Загальний план будови нервової системи. Розвиток нервової системи в філо- і онтогенезі. Розглянути загальну характеристику нервової системи, розподіл її на центральний і периферичний відділи, нейронний тип будови.

2.Розглянути зовнішню будову спинного мозку, його поверхні, щілини і борозни, потовщення спинного мозку, краніальний і каудальний його кінці.

3. Топографія і функціональна анатомія ядер і провідних шляхів спинного мозку, рефлекторні дуги (проста соматична).

4. Топографія тiл нейронів.

Граф логічної структури (див. дод.).

Джерела інформації:

1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб., 2001. - С. 489-496, 497 -498.

2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 - С. 454-464, 473-474

3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – К., 2006. - Т. 3. – С. 24-31, 106-108, 118-120, 121.

4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.ГКовешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С.20-32.

5. Лекція.

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. Хворому, для підтвердження діагнозу менінгіт необхідно провести спинномозкову пункцію. Нижня межа, якого хребця є найбезпечнішим місцем для даної маніпуляції?

А. L1

B. L2

C. L3

D. L4

E. L5

2. У хворого діагностовано крововилив у передні роги спинного мозку. Якими за функцією є передні роги?

А Руховими

B Чутливими

C Симпатичними

D Парасимпатичними

E Змішаними

3. У потерпілого в автокатастрофі виявлено перелом остистого відростка і дуги XI грудного хребця. Які сегменти спинного мозку пошкоджені?

А. Поперекові

B. Грудні

C. Крижові

D. Куприкові

E. Шийні

4. У хворого гнійне запалення у субдуральному просторі спинного мозку. Визначте локалізацію патологічного процесу?

А. Між окістям хребців і твердою оболоною

B. Між твердою і павутинною оболоною

C. Між павутинною і м'якою оболоною

D. Між м'якою оболоною і спинним мозком

E -

5. Пухлина на рівні шийних і верхніх грудних сегментів спинного мозку здавлює його задню поверхню. Визначте, які структури спинного мозку зазнали здавлення?

А. Funiculus lateralis

B. Fasciculus gracilis et cuneatus

C. Nervi spinalis

D. Cornu anterior

E. Cornu lateralis

6. При розтині трупа виявлено пошкодження анатомічних структур, що виходять з міжхребцевих отворів праворуч на рівні Th3-Th4. Які структури пошкоджені?

А. Funiculus lateralis

B. Fasciculus gracilis et cuneatus

C. Nervi spinalis

D. Cornu anterior

E. Cornu lateralis

7. Студент вказує на структуру спинного мозку, розташовану на рівні L2. Визначте цю структуру.

А. Cauda equina

B. Conus medullaris

C. Segmentum thoracica

D. Ventriculus terminalis

E. Cornu lateralis

8. У хворого виявлена пухлина, розташована в просторі між твердою і павутинною оболонами спинного мозку. Назвіть цей простір.

А. надтвердооболонний

B. підтвердооболонний

C. міжтвердооболонний

D. підпавутинний

E.-

9.У потерпілого пошкодження хребта, виявлено порушення тактильної і пропріоцептивної чутливості. Визначте, які структури спинного мозку пошкоджені.

А. передній канатик

В. Бічний канатик

С. Задній канатик

D. Передні роги

Е. Задні роги

10. У хворого пухлина трьох нижніх поперекових сегментів спинного мозку (L3-L5). Визначте, рівню, яких остистих відростків хребців відповідають ці сегменти.

А. Th9-Th10

B. Th11-Th12

C. L1-L2

D. L3-L4

E. L4-L5

Еталони відповідей: 1-С, 2-А, 3-А, 4-В, 5-В, 6-С, 7-В, 8-В, 9-С, 10-В.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.