Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
 Скачать 376.68 Kb.
|
Тема.Кінцевий мозок. Долі, борозни та звивини великих півкуль головного мозку. Кровопостачання головного та спинного мозку (Велізієве коло та коло Захарченка). Актуальність теми Кінцевий мозок розвивається з вентральної частини переднього мозкового міхура. Він складається з двох півкуль, які з'єднуються за допомогою мозолистого тіла, передньою та задньою спайками мозку, склепінням. Кінцевий мозок: включає в себе стародавню частину - нюховий мозок, стару -підкіркові ядра, і нову - кору великого мозку. Аналогічні ділянки кори з'єднуються білою речовиною, спайками для здійснення координації функції півкуль. Спайки великого мозку представлені: мозолистим тілом; передньою, задньою спайками і склепінням, що з'єднують частини нюхового мозку. Без знання топографії часток, борозен і звивин, поверхонь головного мозку і анатомічних структур неможливо зрозуміти топографію і функціональне значення, структуру провідних шляхів, локалізацію патологічних процесів (інсульт, пухлина, травми та ін.), Надати неврологічну та хірургічну допомогу. Ці знання необхідні для вивчення наступних тем з анатомії, гістології, фізіології і патофізіології, патанатомії, травматології, нейрохірургії, нервових хвороб для визначення відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів, їх лікування. Знання особливостей живлення головного мозку незаперечно важливо для розуміння функцій всіх його відділів і особливостей протікання різних патологічних станів. Головна мета навчання (загальна): Вміти оцінювати інформацію про будову кінцевого мозку, кори великих півкуль, топографії часток, борозен і звивин, мозкових спайок для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: уміти: 1. Визначити і показати на цілому мозку праву і ліву півкулі. 2. Визначити і показати поверхні, полюса, частки і борозни першого порядку, що розділяють частки. 3. Визначити і показати, борозни другого порядку і звивини на верхнелатеральной, нижньої і медіальної поверхнях півкуль. 4. Визначити і показати анатомічні структури на медіальної поверхні півкуль і мозкові спайки: мозолисте тіло, склепіння, передню і задню мозкові спайки. Зміст навчання у відповідності з цілями. 5. Визначити і показати на препараті структури головного мозку і спинного мозку основні артерії, які беруть участь у живленні головного і спинного мозку. 6.Визначити і показати на препараті структури головного і спинного мозку основні вени, які беруть участь в живленні головного і спинного мозку. Теоретичні питання: 1. Загальний план будови головного мозку. 2. Анатомічні структури і розвиток кінцевого мозку. Логічні структури теми (див. Додаток) Граф логічної структури (див. дод.). Джерела інформації: 1 Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб., 2001. - С. -524-529. 2.Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 – С.307-317. 3.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – К., 2006. - Т. 3. – С.31-38. 4.Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г. Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С.64-70. 5.Лекция. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. Хворому А., 60 років з пухлиною лобової частки головного мозку знадобилась операція. Визначте, якими борознами вона обмежена? A. Тім `яно-потиличною і центральною. B. Центральною і бічною. C. Бічною і щілиною морського коника. D. Бічною і остроговою E. Поясною і центральною. 2. У хворого пухлина локалізується в області кутової звивини. Визначте, в якій частці розташована дана звивина. A. Середній лобовій B. Нижній лобовій C. Нижній тім'яної D. Склепінні E. Нижній скроневій 3. У хворого вражена звивина мозку, що має покришечну, трикутну і глазничну частини. Визначте цю звивину. A. Середня лобова B. Нижня лобова C. Нижня тім'яна D. Склепінчаста E. Нижня скронева 4. У хворого ураження локалізовано в середньому відділі прецентральноі звивини. У яких відділах тіла можуть спостерігатися функціональні розлади. A. Нога, стегно B. Рука, тулуб C. Голова, рука D. Шия, голова E. Стопа, гомілка 5. У хворого ураження локалізовано в верхньому відділі постцентральна звивини. В яких відділах тіла можуть спостерігатися функціональні розлади. A. Голова B. Нога C. Тулуб D. Рука E. Шия 6. У хворого ураження локалізовано в середньому відділі постцентральноі звивини. В яких відділах тіла можуть спостерігатися функціональні розлади. А. Голова, зуби B. Нога, стопа C. Рука, тулуб D. Ротова порожнина, язик E. Стопа, гомілку 7. У хворого ураження локалізовано в нижньому відділі постцентральна звивини. В яких відділах тіла можуть спостерігатися функціональні розлади. A. Голова B. Нога C. Рука D. Тулуб E. Кисть 8. При розтині трупа лікар визначив наявність пухлини попереду стовпів склепіння. Визначте локалізацію пухлини. A. Дзьоб B. Епіфіз C. Гіпофіз D. Передня спайка E. Задня спайка 9. Після крововиливу в мозок хворому важко вимовляти слова. Визначте, яка звивина пошкоджена А. Верхня лобова В.Средняя лобова С. Нижня лобова D. Верхня тім'яна Е. Нижня тім'яна 10. Хворий раптово втратив можливість читати текст. Він бачить букви, але не в змозі скласти з них слова. Де локалізується ураження? А. Середня скронева звивина В. Кутова звивина С. Надкрайова звивина D. Верхня тім'яна часточка Е. Потилична частка Еталони відповідей: 1-В, 2-С, 3-В, 4-В, 5-В, 6-С, 7-А, 8-D, 9-С, 10-В Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Цито- і мієлоархітектоніка кори великих півкуль ГМ. Плащ. Локалізація функцій в корі великих півкуль ГМ в світлі вчення Павлова. Актуальність теми Кора головного мозку або плащ покриває зовні великі півкулі і заходить в борозни. Розрізняють три формації кори великих півкуль: давня кора - гіпокамп, стара кора - медійна і базальна поверхні мозку, нова кора - дорсолатеральна поверхня. Нова кора складає 95,6% від загальної площі, решту становить давня і стара кора, що утворюють нюховий мозок. Кора великих півкуль містить 10-14 млрд. нервових клітин. Товщина кори і її архітектоніка неоднозначна від 1,5-4,5 см, нова кора має шість шарів. У різні ділянки кори надходить інформація від зовнішнього світу і внутрішнього середовища людини, де вона аналізується і синтезується, завдяки численним нейронним зв'язам. Так в процесі еволюції сформувалися проекційні центри (аналізатори) кори мозку у вигляді «ядра» і «розсіяних елементів» (по І.П. Павлову), які відповідають за функцію частин тіла, систем органів. Кожен аналізатор має свою топографію в певній частці і звивині. Розрізняють аналізатори 1-ої сигнальної системи, які є у людини і тварин; аналізатори 2-ої сигнальної системи притаманні тільки людині в зв'язку з членороздільною промовою і формуються після народження дитини. При ураженні певної ділянки кори (аналізатора) у людини виникають відповідні функціональні порушення з боку конкретних систем органів. Тому знання топографії і функціонального значення аналізаторів кори півкуль необхідно для вивчення провідних шляхів, гістології, фізіології і патофізіології, патанатомії, неврології і нейрохірургії, травматології, рентгенології - для визначення наявності і локалізації патологічного процесу, терапевтичного та хірургічного лікування Нюховий мозок як найдавніший аналізатор входить до складу кінцевого мозку і представлений периферичними та центральними утвореннями. Нюховий мозок разом з іншими ділянками кори і підкорковими утвореннями становить так звану «лімбічну систему» (внутренностний мозок), яка відповідає за функцію внутрішніх органів, серцево-судинної системи, реалізацію всіх вроджених потреб людини, інстинктивної поведінки. Поразка склепінчатої звивини кори, аналізаторів імпульсів від внутрішніх органів, гипоталамічна область призводить не тільки до порушення нюху та смаку, але і до порушення функції вісцеральних систем, втрати пам'яті. Головна мета навчання (загальна): Вміти оцінювати інформацію про будову кори великих півкуль, топографію аналізаторів структури нюхового мозку і лімбічної системи для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: уміти: 1. Визначити і показати на препаратах мозку частки, борозди і звивини. 2. Визначити і показати топографію аналізаторів 1-ої і 2-ої сигнальної систем, знати їх функціональне значення. Теоретичні питання: 1. Архітектоніка кори мозку. 2. Філогенез і ембріогенез кори мозку. 3. Вчення І.П. Павлова про «центри» кори мозку, першої та другої сигнальної систем. Граф логічної структури (див. дод.). Джерела інформації:
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. У хворого порушення слуху пов'язано з пухлиною головного мозку. Визначте, в якій звивині головного мозку локалізується зона ураження: A. Верхній лобовій B. Нижній лобовій C. Постцентарльній D. Верхній скриньовій E. Нижній скроневій 2. Хворий, який працював раніше слюсарем, несподівано втратив здатність користуватися інструментом в процесі роботи. Де локалізується зона ураження? A. Кутова звивина B. Надкраева звивина C. Верхня скронева звивина D. Потилична частка E. Верхня тім'яна часточка 3.Хворий раптово втратив можливість читати текст. Він бачить букви, але не в змозі скласти з них слова. Де локалізується ураження? A. Середня скронева звивина B. Кутова звивина C. Надкраева звивина D. Верхня тім'яна часточка E. Потилична частка 4. Хвора поступила в неврологічне відділення зі скаргами на слухові галюцинації. Визначте, яка звивина мозку вражена A. Прецентральна B. Верхня скронева C. Постцентральна D. Надкрайова E. Кутова 5. У хворої періодично виникає втрата чутливості в правій нозі. Визначте, де знаходиться зона ураження: А. Права пост центральна звивина А. Права тім'яна часточка С. Ліва пост центральна звивина D. Нижня ліва тім'яна часточка E. Верхня ліва тім'яна часточка 6. У хворої вражена кора задньої частини нижньої лобової звивини. Функція ядра якого аналізатора порушена? A. Рухового аналізатора усного мовлення B. Рухового аналізатора C. Кожного аналізатора D. Рухового аналізатора письмової мови E. Слухового аналізатора 7. У хворого втрата загальної чутливості на окремих ділянках тіла справа. Визначте, яка з звивин великих півкуль головного мозку уражена? А. Постцентральна зліва В. Верхня скронева A. Середня скронева D. Нижня скронева Е. Прецентральна справа 8. У хворого порушена мова. Назвіть локалізацію ураження в корі мозку А. Нижня лобова звивина B. Верхня лобова звивина C. Середня лобова звивина D. Верхня скронева звивина E. Мовна звивина 9. Хворий втратив можливість написання слів (письмова афазія). Про порушення, якого коркового мозкового аналізатора йдеться? А. Рухового аналізатора письмової мови В. Чутливого аналізатора мови С. Центр рухового аналізатора усного мовлення D. Рухового аналізатора Е. Зорового аналізатора 10. У травмованого крововилив в області нюхової цибулини, тракту і нюхового трикутника. Яка частина нюхового мозку постраждала? А. периферична В. центральна С. парагіппокампальна звивина D. склепінчаста звивина Е. гачок Еталони відповідей: 1 D, 2-В, 3-В, 4-В, 5-С, 6-А, 7-А, 8-А, 9-А, 10-А Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Базальні ядра. Функція базальних ядер. Внутрішня капсула. Бокові шлуночки. Біла речовина півкуль. Нюховий мозок: центральний та периферичний відділи. Поняття про лімбічну ділянку. Актуальність теми Великий об’єм кінцевого мозку займає біла речовина і підкоркові ядра. Біла речовина представлена нервовими волокнами, як йдуть в різних напрямках, а підкоркові ядра – це скупчення нервових клітин. Знання про місцезнаходження волокон і ядер є дуже важливим в ході діагностики топічних захворювань нервової системи: для виявлення патологічної локалізації процесу в головному мозку.Велике практичне значення має також вчення про морфологію і функції бокових шлуночків, оскільки в бокових шлуночках розміщено судинне сплетіння, яке виділяє спинномозкову рідину. Ускладнення відтоку спинномозкової рідини, призводить до виникнення багатьох патологічних процесів, включаючи водянку мозку.Знання, отримані на даному заняті, необхідні для розуміння розвитку і локалізації патологічних процесів, їх профілактики лікування, оперативних втручань, для подальшого вивчення на кафедрах нервових захворювань, нейрохірургії, травматології, променевої діагностики. Нюховий мозок як найдавніший аналізатор входить до складу кінцевого мозку і представлений периферичними та центральними утвореннями. Нюховий мозок разом з іншими ділянками кори і підкорковими утвореннями становить так звану «лімбічну систему» (внутренностний мозок), яка відповідає за функцію внутрішніх органів, серцево-судинної системи, реалізацію всіх вроджених потреб людини, інстинктивної поведінки. Поразка склепінчатої звивини кори, аналізаторів імпульсів від внутрішніх органів, гипоталамічна область призводить не тільки до порушення нюху та смаку, але і до порушення функції вісцеральних систем, втрати пам'яті. Головна мета навчання (загальна): Вміти оцінювати інформацію про будову кори великих півкуль, топографію аналізаторів структури нюхового мозку і лімбічної системи для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі навчання: уміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див. дод.). Джерела інформації
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. У хворої вражені нервові волокна, що з'єднують кору півкуль великого мозку, підкіркові ядра. Назвіть їх. A. Довгі асоціативні B. Проекційні C. Комісуральні D. Аферентні E. Асоціативні короткі. 2. У хворого вражено анатомічне утворення, що складається з двох дугоподібних тяжів, що має стовпи, тіло, ніжки, спайку. Визначте його. А. Сірий горб. В. Торочка морського коника. С. Пригранична пластинка. D. Склепіння. Е. Прозора перегородка. 3. У хворої вражені структури включають nucleus caudatus, nucleus lentiformis. Визначте цю структуру. А. Склепіння. В. Смугасте тіло . С. Морський коник. D. Мозолисте тіло. Е. Клин. 4. У хворого ураження розташоване на кордоні claustrum et nucleus lentitoformis. Вкажіть, чім відокремлюються дані утворення. A. Мозолистим тілом. B. Внутрішньої капсулою. С. Зовнішньою капсулою. D. Хвостатим ядром . 5. У хворого після обширного крововиливу в область внутрішньої капсули погіршилися зір і слух. Вкажіть, в якій частині даного утворення проходять центральні шляхи, що забезпечують зазначені функції. А. Genu capsulae internae. В. Pars posterior crus posterius. С. Pars anterior crus posterius. D. Pars posterior crus anterius. Е. Pars anterior crus anterius. 6. У хворого вражена центральна частина бічного шлуночка. В якій частці мозку локалізується патологічний процес. A. Лобовій. B. Скроневій. C. Потиличній. D. Тьменній. E. Острівці. 7. У хворого ураження тіла хвостатого ядра і таламуса. Назвіть, яка стінка центральної частини бічного шлуночка буде вражена. А. Верхня. В. Нижня. С. Медіальна. Д. Латеральна. Е. Задня. 8. У хворого патологічний процес локалізований в області цибулини і пташиної шпори. Визначте, на якій стінці заднього рогу бічного шлуночка розташовані дані структури. A. Верхній. B. Медіальній. C. Латеральній. D. Передній. E. Задній. 9. Визначте, яка частина бічного шлуночка має вгорі і внизу латеральну і медіальну стінку? А. Передній ріг. В. Центральна частина. С. Нижній ріг. D. Задній ріг. 10. Яке анатомічне утворення з'єднує морського коника з соскоподібними тілами? А. Сірий бугор. В. Склепіння. С. Торочка морського коника. D. Пригранична пластинка. Е. Прозора перегородка. Еталони відповідей:1-В, 2-D, 3-В, 4-С, 5-В, 6-Г, 7-В, 8-В, 9 -С, 10-В. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Проміжний мозок. Таламус, епіталамус, метаталамус: будова, функції. Вищий центр контролю вегетативних функцій (гіпоталамус). Гіпоталамо-гіпофізарна система. Третій шлуночок, його стінки та сполучення. Актуальність теми Проміжний мозок – відділ головного мозку, що утворює верхню частину мозкового стовбура. Проміжний мозок виконує найважливіші функції: бере участь в організації сенсорних процесів у системах мозкових аналізаторів, у здійсненні вегетативних функцій, а також сну, пам'яті, інстинктивної поведінки та емоційно-мотиваційних процесах. Зі структурами проміжного мозку пов'язане сприйняття почуття болю, інтеграція процесів підтримки гомеостазу, регуляція залоз внутрішньої секреції за допомогою вироблення нейросекреторними клітинами гіпоталамуса релізінг-гормонів, або «вивільняючих факторів». Середній мозок – відділ стовбурової частини головного мозку, розташований між проміжним мозком, мостом і мозочком. Утворення середнього мозку беруть участь: здійсненні функцій зору та слуху, у регуляції рухів і пози, м'язового тонусу, стану неспання і сну, емоційно-мотиваційної активності та ін. Переробка сигналів, що надходять до ядра верхніх горбків з зорових трактів, визначає (шляхом впливу на окорухові ядра) налаштування оптичної системи ока, змінює діаметр зіниці (зіничний рефлекс) і фокусуючи зображення на сітківці. До клітин верхніх горбків надходять також сигнали з більш високо розташованих відділів мозку, включаючи коркові зони, а також ретикулярної формації, які регулюють відбір зорової інформації. Тому без детального знання проміжного мозку, середнього мозку, гіпофізу, шишкоподібної залози, а також вікових особливостей цих утворень неможливо мати чіткого уявлення про будову головного мозку, його фізіологічні функції, а також визначати локалізацію патологічних процесів на клінічних кафедрах, зокрема на кафедрах нейрохірургії, ендокринології, онкології, травматології та інших. Ці знання необхідні для вивчення наступних розділів анатомії, гістології, фізіології, патофізіології, патанатомії, фармакології, травматології, неврології та інших дисциплін. Мета навчання (загальна) вміти оцінювати інформацію про будову проміжного мозку, третього шлуночка, середнього мозку, водопроводу мозку, гіпофізу та шишкоподібної залози, вікових особливостей цих утворень, для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Конкретні ціні навчання: уміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див. дод.). Джерела інформації:
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. У хворого при обстеженні встановлено, що зниження рухової активності кінцівок пов'язано з ураженням ядра екстра-пірамідної системи. Визначте це ядро. А. Сірий горб. В. Ядро окорухового нерва. С. Ядро блокового нерва. D. Червоне ядро. Е. Ядро шатра. 2. При рентгенологічному обстеженні черепа виявлено збільшення розмірів турецького сідла. Діагностовано пухлину ендокринної залози. Визначте, який відділ мозку вражений. А. Thalamus. В. Epithalamus. С. Metathalamus. D. Hypothalamus. Е. Habenulum. 3. Назвіть, до якого відділу гіпоталамуса належать зоровий перехрест, зоровий тракт,сірий горб, лійка, гіпофіз. А. Переднього. В. Заднього. С. Верхнього. D. Нижнього. 4. У хворої діагностовано пухлину шишкоподібної залози. Визначте, на рівні, якого анатомічного утворення порушений відтік спинномозкової рідини з III шлуночка мозку. А. Заднього рогу бічного шлуночка. B. Міжшлуночокового отвору. C. Водопроводу мозку. D. Переднього рогу бічного шлуночка. E. Четвертого шлуночка. 5. Вкажіть, похідним, якого мозкового міхура є колінчасті тіла. А. Diencephalon. В. Prosencephalon. С. Mestncephalon. D. Telencephalon. Е. Metencephalon. 6. Назвіть, яку стінку III шлуночка утворюють медіальні поверхні thalamus. А. Верхню. В. Латеральну. С. Нижню. D. Медіальну. Е. Передню. 7. Назвіть, скільки стінок має ventriculus tertius. А. 5. В. 7. С. 6. D. 8. Е. 3. 8. Визначте, до якого відділу мозку відносяться медіальні і латеральні колінчасті тіла. А. Надталамічній області. В. Підталамічній області. С. Метаталамічній області. D. Трикутник петлі. Е. Перешийку ромбоподібного мозку. 9. Визначте, який відділ мозку складається з зорового горба, надгорбної і позагорбної областей. А. Таламічний мозок. В. Нюховий мозок. С. Середній мозок. D. Кінцевий мозок . Е. Ромбоподібний мозок. 10. Назвіть, до якого відділу гіпоталамуса належать зоровий перехрест, зоровий тракт, сірий горб, лійка, гіпофіз. А. Переднього. В. Заднього. С. Верхнього. D. Нижнього. Еталони відповідей: 1-D,2-D, 3-B, 4-C, 5-A, 6-B, 7-C, 8-C, 9-A, 10-A. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Середній мозок: зовнішня та внутрішня будова. Водогін середнього мозку. Міст, довгастий мозок, мозочок: зовнішня та внутрішня будова, локалізація ядер та їх функціональне значення. Ретикулярна формація. Перешийок ромбоподібного мозку. Ромбоподібна ямка та її топографія. IV шлуночок та його сполучення Актуальність теми Ромбоподібний мозок підрозділяється: на передній відділ (включає в себе з вентральної сторони міст, а з дорсальній – мозочок) і задній відділ. Ромбоподібний мозок за допомогою перешийку ромбоподібного мозку з'єднується з середнім мозком. Перешийок ромбоподібного мозку чітко виражений лише в ембріональному періоді розвитку. Пізніше, внаслідок нерівномірного розвитку суміжних частин мозку, перешийок ромбоподібного мозку все менш ясно виділяється серед суміжних частин мозку. Міст являє собою поперечний валик, що знаходиться попереду довгастого мозку. Вароліїв міст складається з тісно дотичних волокон і клітинних ядер. Більшість волокон, що входять до складу моста, починається з клітин кори і ядер мозочка. Вони на кшталт петлі охоплюють передній кінець довгастого мозку і частково ніжки мозку. Волокна моста знаходяться у зв'язку не тільки з мозочком і довгастим мозком, але і з великим мозком.Мозочок – відділ головного мозку, який бере участь у координації руху і збереження пози, тонусу і рівноваги тіла, функціонально пов'язаний з вегетативною регуляцією, сенсорною, адаптаційно-трофічною та умовно-рефлекторною діяльністю організму. Мозочок розвивається потовщення дорсальної стінки нервової трубки.Довгастий мозок передає (після певної обробки) сигнали з спинного мозку в головний (доцентрові провідні шляхи) назад (відцентрові шляху). Нейронні утворення довгастого мозку (ядра ретикулярної формації і черепно-мозкових нервів) беруть участь в управлінні травленням, диханням, а також у регулюванні активності вищих відділів головного мозку та сегментарного апарату спинного мозку, у тому числі при реалізації стану сну. На рівні довгастого мозку передаються імпульси до нейронів спинного мозку через пірамідну систему провідних шляхів, що утворюють тут перехрест, і через екстрапірамідну систему. В серединних відділах ретикулярної формації довгастого мозку розташовані скупчення нервових клітин, що утворюють спадну ретикулоспинальну систему, що справляє вплив на руховий апарат спинного мозку, через яку опосередковуються координуючі впливи кори великих півкуль, підкоркових ядер, мозочка та ін. відділів головного мозку, які керують рухом і позою. У так званих ядрах шва знаходяться нейрони, що посилають відростки практично у всі розташовані вищі відділи головного мозку і надають синхронізуючі впливи на електричну активність кори головного мозку з настанням фази «повільного» сну. Таким чином, довгастий мозок як філогенетично найдавніший відділ головного мозку має значення у здійсненні функцій сну. У задньоверхніх відділах довгастого мозку проходять нервові шляхи, що передають зі спинного мозку сигнали різних видів чутливості рецепторів шкіри, м'язово-суглобової системи та внутрішніх органів. Деякі з цих шляхів перериваються в ядрах довгастого мозку, де розташовані другі нейрони чутливого шляху, а також переходять на протилежний бік, утворюючи перехрест. Нейронні механізми довгастого мозку за допомогою сигналів, що надходять чутливими волокнами соматичних і вегетативних черепно-мозкових нервів (від шкіри, слизових оболонок і м'язів голови; рецепторів смаку, від серця, великих судин, дихальних шляхів і легенів, травного тракту) і шляхом посилання команд по ефферентним волокнам нервів до м'язових і залозистих елементів цих органів, до відповідних скелетних м'язів, здійснюють автоматичне керування диханням, серцевим ритмом і рівнем кров'яного тиску, секреції слини, секреції і моторики шлунку і тонкого кишківника, жуванням, ковтанням, блювотою, чханням, а також передачу команд мовного апарату (мова, м'язи м'якого неба, гортані). Порушення цих функцій при двосторонньому ураженні довгастого мозку викликає важкий синдром, «бульбарний параліч». З огляду на це без детального знання будови моста, мозочка, перешийка, довгастого мозку, топографії внутрішнього і зовнішньої будови цих утворень неможливо на клінічних кафедрах визначати локалізацію патологічних процесів, надавати допомогу травмованим і хворим з різними захворюваннями.Ці знання, необхідні для вивчення наступних розділів анатомії, гістології, фізіології і патофізіології, неврології, патанатомії, травматології, нейрохірургії, терапії, хірургії, ендокринології, онкології та інших дисциплін. Четвертий шлуночок є загальною порожниною для всіх відділів заднього мозку і сполучається через водопровід мозку з третім шлуночком і з підпаутинним простором головного мозку через отвори, які розташовуються в нижньому куті ромбовидної ямки і латеральних кишенях шлуночка, забезпечуючи вихід спинномозкової рідини з мозкових шлуночків у підоболонковий простір.Ромбоподібна ямка є дном четвертого шлуночка і має життєво важливе значення, оскільки в цій області закладені чутливі, вегетативні і рухові ядра черепних нервів з п'ятої по дванадцяту пари, через які здійснюються чутливий і руховий зв'язок з периферією. Ця рефлекторна діяльність охоплює не окремі ділянки тіла, як наприклад спинномозкові нерви, а й системи органів: травлення, дихання, кровообігу. Знання будови і функції ромбоподібної ямки, топографії ядер головних нервів і будова четвертого шлуночка необхідні для розуміння можливих патологічних змін у цій частині ЦНС. Набуті знання необхідно використовувати на клінічних кафедрах (неврології, нейрохірургії, онкології, внутрішніх хвороб); для проведення сучасних методів дослідження, лікування та оперативних втручань на черепі і мозку. Мета навчання (загальна) вміти оцінювати інформацію про будову ромбоподібного мозку, перешийка, моста, мозочка, довгастого мозку для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів, вміти оцінювати інформацію про будову четвертого шлуночка і ромбоподібної ямки для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі навчання: уміти
Теоретичні питання:
Граф логічної структури (див. дод.). Джерела інформації
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. У хворої шийний остеохондроз. При обстеженні виявлено порушення рівноваги тіла. Визначте, які з перерахованих нервових структур вражені. А. Передні роги спинного мозку на рівні сегмента СV-CVIII. В. Корінці спинномозкових нервів на рівні сегментів СV-CVIII. С. Вестибулярні ядра мозкового стовбура області. D. Хвостате ядро. Е. Латеральний пірамідний шлях на рівні сегмента СV. 2. У хворого вражена дорсальна поверхня довгастого мозку і мосту. Що утворює зазначені структури? A. Стовбур мозку. B. Ромбоподібну ямку. C. Перешийок . D. Ромбоподібний мозок. 3. У хворого вражені верхній і нижній мозкові паруси, судинне сплетення. Що утворює зазначені структури? А. Дах III шлуночка. В. Дах середнього мозку. С. Дах IV шлуночка . D. Ромбоподібну ямку. Е. Перешийок заднього мозку. 4. У хворого розлад дихання і кровообігу. Ядро, якого нерва, розташованого в ромбовидній ямці буде пов'язано з цими функціями? А. N. trigeminus. В. N. facialis . С. N. vagus. D. N. glossopharyngeus. Е. N. hypoglossus . 5. У хворої ушкодження парасимпатичних ядер розташованих в ромбовидній ямці. Функція яких черепних нервів буде порушена? А. I – II – III. В. IV –V-VI. С. VII, IX, X. D. VIII-XI-XII. 6. У хворої вражені ядра середньомозкового шляху, моста, спинномозкового шляху і рухове ядро. Функція, якої пари черепних нервів постраждає в даному випадку?
7. У чоловіка після перенесеного менінгіту спостерігається сильний головний біль. Обстеження показало розширення всіх шлуночків головного мозку. Чим викликані ці порушення? А. Зрощення отворів IV шлуночка. B. Зрощення центрального каналу спинного мозку. C. Зрощення водопроводу головного мозку. D. Закриття міжшлуночкового отвору. 8.Назвіть, де здійснюється перехрест пірамід? А. Мозочок. В. Ніжці середнього мозку. С. Перешийок. D. Довгастий мозок. Е. Спинний мозок. 9. Визначте, яка пара черепних нервів відходить в області верхнього мозкового парусу? А. III. B. IV . C. V. D. VI. E. VIII. 10. Вкажіть, ядра якого нерва пов'язані з центрами дихання і кровообігу? А. N. trigeminus. В. N. facialis. С. N. vagus. D. N. glossopharyngeus. Е. N. hypoglossus. Еталони відповідей: 1-В, 2-В, 3-С, 4-С, 5-С, 6-В, 7-А, 8-D, 9-B, 10-C. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Провідні шляхи спинного та головного мозку. Асоціативні волокна: короткі та довгі. Комісуральні волокна. Капсули головного мозку. Пірамідна та екстрапірамідна системи. Актуальність теми Вчення про провідні шляхи головного та спинного мозку - найважливіший та найскладніший розділ анатомії людини. Прогресивний розвиток тваринних організмів йшов під знаком двох взаємно протилежних тенденцій: диференціації, пов'язаної з розподілом функцій органів і тканин, та інтеграцією, що забезпечує цілісність організму. Субстратом, що формує таку інтеграцію, з'явилася нервова система та зокрема її провідні шляхи. Отже, провідними шляхами нервової системи називають тісно розташовані одне біля іншого нервові волокна, що з'єднують різні її відділи об'єднані в системи пучків, вони мають спільність будови та функції. Таким чином, за допомогою провідних шляхів досягається єдність організму та зв'язок його з зовнішнім середовищем. У міру розвитку й ускладнення центральної нервової системи в процесі еволюції ускладнювалися і її провідні шляхи. Тому у людини одночасно є більш старі та нові провідні шляхи, завдяки яким спинний мозок виявляється зв'язаним зі всіма відділами головного мозку. Провідні шляхи - це частина складної рефлекторної діяльності, вони проводять імпульси, нервові збудження від рецепторів до різних відділів спинного та головного мозку, звідки відповідна реакція доставляється безпосередньо до робочого органу: м'язам, залозам і т. д. Отримані знання необхідні для вивчення інших медико-біологічних дисциплін. Мета навчання (загальна). Вміти оцінювати інформацію про будову провідних шляхів головного та спинного мозку для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі навчання: уміти 1.Визначити розташування комісуральних і асоціативних провідних шляхів. 2.Визначити ядра сірої речовини спинного мозку та топографію провідних шляхів в білій речовині. 3.Визначити аферентні шляхи загальної і спеціальної чутливості. 4.Визначити особливості та відмінності пірамідних провідних шляхів, що йдуть до спинного мозку та до ядер черепних нервів ромбоподібної ямки й екстра-пірамідних шляхів. Теоретичні питання 1. Внутрішня будова спинного мозку. 2. Динамічна локалізація функцій в корі великих півкуль. 3. Будова внутрішньої капсули. 4. Ядра екстра-пірамідної системи. 5. Топографія ядер у ромбоподібній ямці. 6. Спинномозкової сегмент, складна і проста рефлекторна дуга. Граф логічної структура (див. додаток). Джерела інформації:
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. У хворого, в результаті тривалого захворювання головного мозку, порушився тонус м'язів. Визначте, які провідні шляхи ушкоджені? A. Tr. Corticospinaleis. B. Tr. corticonuclearis. C. Tr. olivospinalis. D. Tr. Rubrospinalis. E. Tr.tectspinalis. 2. У хворого втрата больової та температурної чутливості тіла ліворуч. Визначте, який провідний шлях ушкоджено? A. Лівий передній спино - таламічний. B. Лівий передній спино - мозочковий. C. Правий боковий спино - таламічний. D. Правий боковий спино - мозочковий. 3. У хворого відсутні вольові рухи м'язів голови та шиї. Обстеженням встановлено пошкодження коліна внутрішньої капсули. Визначте, який провідний шлях пошкоджений? A. Tr. Corticospinalis. B. Tr. Corticonuclearis. C. Tr. corticothalamicus. D. Tr. corticopontinus. E. Tr. Spinocerebralis. 4. У хворого пухлина головного мозку в області коліна і переднього відділу задньої ніжки внутрішньої капсули. Визначте волокна, якого провідного шляху пошкоджені? A. Tr. Pyramidalis. B. Tr. frontothalamicus. C. Tr. frontopоntinus. D. Tr. thalamocorticalis. E. Tr. Parietooccipitopontinus. 5. У хворого пухлиною пошкоджені піраміди довгастого мозку. Визначте, в якому провідному шляху буде порушено проведення нервових імпульсів? А. Tr. frontоpontinus. В. Tr. Thalamoсorticalis. С. Tr. spinocerebellaris anterior. Д. Tr. frontotalamicus. Е. Tr. Corticospinalis. 6. У хворого травма хребта, відсутня пропріоцептивна чутливість верхніх кінцівок і верхньої частини тулуба. Визначте, який провідний шлях пошкоджений? А. Fasciculus gracialis (Голля). В. Fasciulus cuneatus (Бурдаха). С. Tr. spinothalamicus anterior. Д. Tr. spinothalamicus lateralis. Е. Tr. spinothalamicus ventralis. 7. У хворого, ушкоджений стовбур мозку, враженні провідні шляхи в ніжках мозку, утворюють decussatio tegmenti dorsalis. Назвіть цей шлях. А. Tr. Tectospinalis. В. Tr. Rubrospinalis. С. Tr. corticospinalis anterior. Д. Tr. corticospinalis lateralis. Е. Tr. Corticonuclearis. 8. В результаті перенесеної травми хребта у хворого відсутня пропріоцептивна чутливість нижньої половини тіла і нижніх кінцівок. Пошкодження якого провідного шляху може бути причиною? А. Fasciculus gracilis (Голля). B. Tr. spino-thalamicus lateralis. C. Tr. spino-thalamicus anterior. D. Fasciculus cuneatus (Бурдаха). E. Tr. spino-cerebellaris ventralis (Говерса). 9. Після виробничої травми потерпілий доставлений до лікарні з пошкодженням хребта. Виявлено ураження задніх канатиків спинного мозку на рівні 1-го грудного хребця. Які провідні шляхи постраждали при цьому? А. Тактильної та пропріоцептивної чутливості. В. Больової та температурної чутливості. С. Спино - мозочкового. Д. Корково-спинномозкові. Е. Екстрапірамідні. 10. В результаті закритої травми спинного мозку у хворого виникла гостра затримка сечі і калу. Які провідні шляхи постраждали при цьому? А. Корково - спиномозковий. B. Спино - таламічний. C. Червоноядерно - спинномозковий. D. Ретикулярно - спинномозковий. E. Присінково - спинномозковий. Еталони відповідей: 1-D, 2-C, 3-B, 4-A, 5-E, 6-B, 7-A, 8-A, 9-A, 10-A. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. |