Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять

• Название: Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
• Дата: 16.01.2018
• Размер: 376.68 Kb.
• Имя файла: Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС.docx
• Тип: Методичні вказівки; #34315
• страница: 2 из 18

ВСТУП

Вивчення анатомії людини займає одне з провідних місць в програмі підготовки лікарів будь-якої спеціальності.

Мета вивчення дисципліни: оволодіння студентами знаннями про будову органів та систем органів тіла людини, навичок ідентифікації окремих анатомічних утворень, визначення на анатомічних препаратах топографо-анатомічних взаємовідносин органів людини.

Загальні компетенції:

здатність продемонструвати навички пошуку та систематизації навчальної інформації, використання в навчальній та професійній діяльності анатомічних атласів;

здатність усно або письмово висловити думку про будову та функції окремих органів та їх систем рідною та латинською мовами у відповідності до вимог міжнародної анатомічної номенклатури (Сан-Пауло,1997);

здатність до планування та організації навчальної діяльності, перш за все, самостійної;

здатність продемонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла або його фрагментів як до об’єкту анатомічного та клінічного дослідження;

здатність працювати в групі, брати активну участь у комунікаційному процесі, бути критичним та самокритичним під час засвоєння навчального матеріалу та демонстрації результатів навчання, групової та індивідуальної роботи;

здатність пояснити нефахівцю в галузі медицини основні принципи будови людського тіла в нормі та функції окремих органів та систем.

Спеціальні компетенції:

здатність продемонструвати базові знання про будову людського тіла в нормі, склад систем основних органів людини, індивідуально-типологічну мінливість органів та окремих анатомічних утворень;

здатність продемонструвати навички аналізу будови, функцій, особливостей окремих органів та їх систем, синтезу уявлень про топографо-анатомічні взаємовідносини органів та їх систем;

здатність оцінити нормальний стан окремих органів тіла людини з урахуванням його мінливості під впливом статево-вікових та інших чинників, інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини;

здатність ідентифікувати окремі органи людського тіла, їх анатомічні утворення, показати топографо-анатомічні взаємовідносини органів та їх систем на анатомічних препаратах, рентгенограмах, комп’ютерних томограмах, магнітно-резонансних томограмах;

здатність на основі аналізу клінічної ситуації ідентифікувати анатомічні утворення, органи або системи органів, які потребують діагностики або по відношенню до яких здійснюються лікувальні або профілактичні дії;

здатність продемонструвати вміння трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів та вади їх розвитку;

здатність оцінити та пояснити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини, їх мінливість під впливом екологічних, соціальних та інших зовнішніх факторів;

здатність препарувати різні частини фізичного тіла людини;

здатність продемонструвати міждисциплінарний підхід до трактування закономірностей будови та функцій органів та систем органів людини.

Загальний підхід до оцінювання знань

1. В ході вивчення дисципліни «Анатомія людини» здійснюється комплексна оцінка результатів формування загальних та спеціальних компетенцій у прикладенні до певного виду навчальної діяльності (аудиторної, самостійної, індивідуальної) на кожному занятті у відповідності до затвердженого кафедрою календарно-тематичного плану. Зокрема, протягом навчального семестру передбачено:

• 
  контроль здатності продемонструвати в усному та письмовому вигляді знання щодо будови, функцій, особливостей мінливості окремих органів та їх систем; навичок щодо ідентифікації органів та систем з використанням атласу, анатомічних препаратів, рентгенограм, комп’ютерних та магнітно-резонансних томограм; вміння орієнтуватися в топографо-анатомічних особливостях розміщення органів і систем органів людини;
  
• 
  контроль здатності ідентифікувати в ході аналізу та синтезу вірну відповідь на тестові завдання теоретичного та практичного характеру.
  

Зазначені види оцінки можуть бути здійснені у вигляді фронтального опитування, тестування, контролю практичних навичок, контролю виконання індивідуальних завдань з метою поглибленої підготовки з окремих розділів навчальної дисципліни. Протягом семестру на кожному занятті студент отримує дві оцінки: за усну відповідь та за виконання тестових завдань. Середнє значення всіх оцінок, отриманих за результати поточної навчальної діяльності переводиться в бали за наступною шкалою:

а) в разі якщо семестр закінчується модульним контролем (визначається навчальною частиною і зазначається у розкладі занять на семестр):

4-бальна шкала	200-бальна шкала	4-бальна шкала	200-бальна шкала	4-бальна шкала	200-бальна шкала	4-бальна шкала	200-бальна шкала
5	120	4,45	107	3,91	94	3,37	81
4,95	119	4,41	106	3,87	93	3,33	80
4,91	118	4,37	105	3,83	92	3,29	79
4,87	117	4,33	104	3,79	91	3,25	78
4,83	116	4,29	103	3,74	90	3,2	77
4,79	115	4,25	102	3,7	89	3,16	76
4,75	114	4,2	101	3,66	88	3,12	75
4,7	113	4,16	100	3,62	87	3,08	74
4,66	112	4,12	99	3,58	86	3,04	73
4,62	111	4,08	98	3,54	85	3	72
4,58	110	4,04	97	3,49	84	Менше 3	Недостатньо
4,54	109	3,99	96	3,45	83
4,5	108	3,95	95	3,41	82

б) в разі, якщо семестр не закінчується модульним контролем:

4-бальна шкала	200-бальна шкала	4-бальна шкала	200-бальна шкала	4-бальна шкала	200-бальна шкала	4-бальна шкала	200-бальна шкала
5	200	4,45	178	3,92	157	3,37	135
4,97	199	4,42	177	3,89	156	3,35	134
4,95	198	4,4	176	3,87	155	3,32	133
4,92	197	4,37	175	3,84	154	3,3	132
4,9	196	4,35	174	3,82	153	3,27	131
4,87	195	4,32	173	3,79	152	3,25	130
4,85	194	4,3	172	3,77	151	3,22	129
4,82	193	4,27	171	3,74	150	3,2	128
4,8	192	4,24	170	3,72	149	3,17	127
4,77	191	4,22	169	3,7	148	3,15	126
4,75	190	4,19	168	3,67	147	3,12	125
4,72	189	4,17	167	3,65	146	3,1	124
4,7	188	4,14	166	3,62	145	3,07	123
4,67	187	4,12	165	3,57	143	3,02	121
4,65	186	4,09	164	3,55	142	3	120
4,62	185	4,07	163	3,52	141	Менше 3	Недостатньо
4,6	184	4,04	162	3,5	140
4,57	183	4,02	161	3,47	139
4,52	181	3,99	160	3,45	138
4,5	180	3,97	159	3,42	137
4,47	179	3,94	158	3,4	136

В разі, якщо семестр закінчується підсумковим модульним контролем, то до результатів контролю поточної навчальної діяльності у вигляді певної суми балів (максимум 120 балів) додається оцінка модульного контролю (максимум 80 балів).

2. Оцінка за модуль визначається як сума підсумкового балу за поточну навчальну діяльність та балу за підсумковий модульний контроль і виражається за багатобальною шкалою.

3. Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

4. Оцінка дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік, базується на результатах оцінювання поточної діяльності та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів за модуль (не менше 120 балів).

5. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних чи без поважних причин мав пропуски навчальних занять, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності

На кожному практичному занятті усна або письмова (крім тестів) відповідь, що засвідчую здатність студента продемонструвати результати самостійної та аудиторної роботи студента у вигляді знань, умінь та навичок оцінюються за чотирибальною шкалою:

Зміст сформованості загальних та спеціальних компетенцій	Оцінка за національною шкалою
Студент здатний назвати орган та його функції всі його анатомічні утворення органу рідною та латинською мовами; знайти інформацію у анатомічному атласі та використати анатомічний препарат для демонстрації; продемонструвати знання щодо закономірностей розвитку даного органу або системи органів в процесі онтогенезу; інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини; оцінити ймовірність аномального розвитку органу; продемонструвати розуміння взаємозв’язку даного органу або системи з іншими органами і системами, в т.ч. із залученням міждисциплінарних знань; ідентифікувати на анатомічному препараті, рентгенограмі, КТ- або МРТ-скані сам орган та його анатомічні утворення і визначити топографо-анатомічні взаємовідносини даного органу; продемонструвати вміння препарувати різні частини фізичного тіла людини; на основі аналізу клінічної ситуації ідентифікувати анатомічні утворення, органи або системи органів, які потребують діагностики або по відношенню до яких здійснюються лікувальні або профілактичні дії; продемонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла або його фрагментів як до об’єкту анатомічного та клінічного дослідження; здатність пояснити нефахівцю в галузі медицини основні принципи будови людського тіла в нормі та функції окремих органів та систем; критично оцінити власну відповідь	Відмінно
Студент здатний назвати орган та його функції і основні анатомічні утворення органу рідною та латинською мовами; знайти інформацію у анатомічному атласі та використати анатомічний препарат для демонстрації; продемонструвати знання щодо закономірностей розвитку даного органу або системи органів в процесі онтогенезу; інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини; ідентифікувати на анатомічному препараті, рентгенограмі, КТ- або МРТ-скані сам орган та його анатомічні утворення і визначити топографо-анатомічні взаємовідносини даного органу; продемонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла або його фрагментів як до об’єкту анатомічного та клінічного дослідження; здатність пояснити нефахівцю в галузі медицини основні принципи будови людського тіла в нормі та функції окремих органів та систем; критично оцінити власну відповідь	Добре
Студент здатний назвати орган та його функції і основні анатомічні утворення органу рідною та латинською мовами; знайти інформацію у анатомічному атласі та використати анатомічний препарат для демонстрації; продемонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла або його фрагментів як до об’єкту анатомічного та клінічного дослідження; здатність пояснити нефахівцю в галузі медицини основні принципи будови людського тіла в нормі та функції окремих органів та систем; критично оцінити власну відповідь	Задовільно
Студент не демонструє знань, умінь та навичок, достатніх для отримання оцінки задовільно	Незадовільно

Виконання тестових завдань протягом поточної навчальної діяльності (15 тестів) оцінюється за наступними критеріями:

Кількість помилок (15 тестів)	Оцінка
0-1 (до 10% помилок)	Відмінно
2-4 (до 25% помилок)	Добре
5-6 (до 40% помилок)	Задовільно
7 та більше (більше 40% помилок)	Незадовільно

Обсяг навчального матеріалу передбачає вивчення наступних тем:

ПЕРШИЙ СЕМЕСТР

ОСТЕОЛОГІЯ. АРТРОСИНДЕСМОЛОГІЯ. МІОЛОГІЯ.

Вступ до анатомії. Анатомія кісток скелета.

1. 
   Організація навчального процесу на кафедрі. Осі, площини, ділянки тіла людини. Латинська термінологія. Класифікація кісток. Будова типового хребця. Відділи хребта. Особливості будови хребців. Крижова та куприкова кістки. Хребтовий стовбур в цілому. Ребра, груднина, грудна клітка в цілому.
   
2. 
   Кістки верхньої кінцівки: ключиця, лопатка, плечова, променева, ліктьова кістки, кістки кисті.Кульшова (тазова) кістка, таз у цілому. Розміри тазу. Кістки нижньої кінцівки: стегнова, надколінок, великогомілкова, малогомілкова, кістки стопи.
   
3. 
   Кістки склепіння черепу: лобова, тім’яна, потилична. Клиноподібна кістка: частини та будова. Скронева кістка: частини та будова. Канали скроневої кістки, їхній вміст. Решітчаста кістка: частини та будова.
   
4. 
   Кістки лицевого черепу: вилична, піднебінна, носові кістки, сльозова, леміш, нижня носова раковина, під’язикова, верхня та нижня щелепи. Очна ямка, порожнина носу, тверде піднебіння, ямки черепа (скронева, підскронева, крило-піднебінна) та їхнє сполучення. Череп у цілому (внутрішня та зовнішня основи черепу).
   

Артросиндесмология. З’єднання кісток скелета і кінцівок.

5. 
   Загальна артросиндесмологія. З’єднання хребців, ребер, груднини, ключиці, лопатки. Скронево-нижньощелепний суглоб, атланто-потиличний, атланто-аксіальний суглоби. Шви черепа. З’єднання кісток верхньої кінцівки.
   
6. 
   З’єднання кісток тазу та нижньої кінцівки.
   

Міологія

7. 
   Міологія. М’язи та фасції грудної клітки і спини. Топографічні утворення: поперековий трикутник, ключично-грудний, грудний, підгрудний трикутники, підгрудний клітковинний простір, глибокий підгрудний клітковинний простір. Діафрагма, її слабкі місця (трикутники діафрагми). М’язи та фасції живота. Слабкі місця: піхва прямого м’язу живота, пахвинний канал, біла лінія животу, пупкове кільце.
   
8. 
   М’язи голови: мімічні та жувальні. Фасції, топографічні утворення (скронево-крилоподібний клітковинний, міжкрилоподібний, навкологлотковий, міжапоневротичний скроневий, підапоневротичний скроневий простори). Функціональна анатомія м’язів голови. М’язи та фасції шиї. Топографічні утворення шиї (надгрудинний та передтрахейний, позаднутрощевий, бічний міжапоневротичний, передхребтовий, піднижньощелепний простори, трикутники шиї).
   
9. 
   М’язи та фасції плечового поясу та верхньої кінцівки. Топографічні утворення верхньої кінцівки (пахвова ямка, пахвова порожнина, трибічний та чотирибічний отвори, канал променевого нерва, ліктьова ямка; променева, серединна, ліктьова борозни; ліктьовий канал, супінаторний канал, простір Пирогова, канал зап’ястка, синовіальні піхви кисті).
   
10. 
    М’язи та фасції тазового поясу та стегна.М’язи та фасції гомілки та стопи. Топографічні утворення нижньої кінцівки (надгрушоподібний та підгрушоподібний отвори, затульний канал, м’язова та судинна затоки, стегновий трикутник, привідний канал, стегновий канал, підколінна ямка, гомілково-підколінний канал, нижній та верхній м’язово-гомілковий канали, присередня та бічна підошвові борозни).
    

СПЛАНХНОЛОГІЯ.

11. 
    Ротова порожнина. Губи. Щоки. Ясна. Зів. М’яке та тверде піднебіння. М’язи м’якого піднебіння. Вікові особливості стінок ротової порожнини. Язик. М’язи язика. Сосочки язика. Мигдалики. Слинні залози та їхня топографія. Загальна анатомія зубів: види зубів, їхні частини та тканини, періодонт. Зубо-щелепні сегменти. Формули зубів. Терміни прорізання зубів та зміни зубів. Характеристика зубних рядів.
    
12. 
    Глотка, стравохід та шлунок: будова, функції, топографія, синтопія та скелетотопія. Лімфоепітеліальне глоткове кільце Вальдейєра-Пирогова. Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, селезінка.
    
13. 
    Тонка і товста кишки: будова, функції, топографія, особливості. Очеревина. Очеревинна порожнина. Чепці (великий та малий), брижі, закутки, ямки, складки та заглибини. Поверхи очеревинної порожнини.
    
14. 
    Зовнішній ніс, носова порожнина, придаткові пазухи. Гортань: будова, функції, топографія.
    
15. 
    Трахея, бронхи, легені, плевра. Плевральна порожнина. Межі легень і плеври. Середостіння.
    
16. 
    Сечова система: нирки, сечовід, сечовий міхур, сечівник та його статеві особливості. Ендокринна система.
    
17. 
    Чоловіча статева система. Внутрішні та зовнішні статеві органи у чоловіків. Ендокринна частина яєчка. Аномалії розвитку органів чоловічої статевої системи.
    
18. 
    Жіноча статева система. Внутрішні та зовнішні статеві органи жінок. Ендокринна частина яєчників. Молочна залоза. Промежина (статеві відмінності). Аномалії розвитку жіночих полових органів.
    

ДРУГИЙ СЕМЕСТР
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ОРГАНИ ЧУТТЯ. ЧЕРЕПНІ НЕРВИ.

1. Вчення про нервову систему. Розвиток нервової системи в онто- і філогенезі. Класифікація нервової системи. Нейронна теорія будови нервової системи. Загальне поняття про рефлекторну діяльність. Зовнішня будова спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку: біла і сіра речовина, ядра, їх функціональне значення, оболонки спинного мозку та міжоболонкові простори. Сегмент спинного мозку. Скелетотопія сегментів спинного мозку.

2. Загальний огляд головного мозку, його частини як похідні мозкових пухирів. Оболонки головного мозку. Міжоболонкові простори головного мозку. Відростки твердої мозкової оболонки. Венозні синуси твердої оболонки мозку. Цистерни ГМ. Місця утворення та шляхи виведення спинномозкової рідини. Кровопостачання головного та спинного мозку (Велізієве коло та коло Захарченка).

3.Кінцевий мозок. Долі, борозни та звивини великих півкуль головного мозку. Цито- і мієлоархітектоніка кори великих півкуль ГМ. Плащ. Локалізація функцій в корі великих півкуль ГМ в світлі вчення Павлова.

4.Базальні ядра. Функція базальних ядер. Внутрішня капсула. Бокові шлуночки. Біла речовина півкуль. Нюховий мозок: центральний та периферичний відділи. Поняття про лімбічну ділянку.

5.Проміжний мозок. Таламус, епіталамус, метаталамус: будова, функції. Вищий центр контролю вегетативних функцій (гіпоталамус). Гіпоталамо-гіпофізарна система. Третій шлуночок, його стінки та сполучення.

6.Середній мозок: зовнішня та внутрішня будова. Водогін середнього мозку. Міст, довгастий мозок, мозочок: зовнішня та внутрішня будова, локалізація ядер та їх функціональне значення. Ретикулярна формація.Перешийок ромбоподібного мозку. Ромбоподібна ямка та її топографія. IV шлуночок та його сполучення.

7.Провідні шляхи спинного та головного мозку. Асоціативні волокна: короткі та довгі. Комісуральні волокна. Капсули головного мозку. Пірамідна та екстрапірамідна системи. Контроль практичних навичок з розділу «Центральна нервова система».

8.Орган зору, будова очного яблука, його оболонки. Допоміжні структури органу зору: фіксуючий апарат очного яблука, м’язи очного яблука, сльозовий апарат, провідний шлях зорового аналізатору. Акомодаційний, зіничний рефлекси. Конвергенція. Розвиток органу зору.

9.Орган слуху, рівноваги та гравітації. Зовнішнє та середнє вухо. Внутрішнє вухо. Кортієв орган. Звукопровідний та звукосприймаючий апарати вуха. Провідні шляхи аналізатора слуху та статокінетичного аналізатора. Контроль практичних навичок з розділу «Естезіологія».

10.Загальний огляд черепних нервів. І, ІІ, VIII пари черепних нервів. Провідні шляхи нюхового, зорового, слухового аналізаторів, аналізатору гравітації та рівноваги. Нерви очної ямки: ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів: функції, ядра та зони іннервації.

11.Гілки V пари черепних нервів. Топографія ядер і зони іннервації. VII пара черепних нервів:

12. Топографія ядер і зони іннервації.IХ, Х, ХI, ХII пари черепних нервів. Формування шийної петлі. Вегетативні вузли по ходу трійчастого нерву. Симпатичний стовбур, його шийний та грудний відділи. Контроль практичних навичок з розділу «Черепно-мозкові нерви».
НЕРВИ ТУЛУБА І КІНЦІВОК. АНГІОЛОГІЯ. СЕРЦЕ.

13.Утворення спинномозкових нервів, їх передні та задні гілки. Шийне сплетіння та його гілки. Області іннервації. Поверхневі судини голови та шиї. Підшкірні яремні вени. Судинно-нервовий пучок шиї. Гілки дуги аорти. Загальна сонна артерія. Передня і задня групи гілок зовнішньої сонної артерії. Внутрішня яремна вена та її притоки. Блукаючий нерв: шийний відділ.

14.Середня група гілок зовнішньої сонної артерії. Внутрішня сонна артерія та її гілки. Очна артерія і вени. Лімфатичні вузли та судини голови та шиї. Формування плечового сплетіння і його короткі гілки, області їх іннервації. Підключична артерія і вена. Пахвова артерія і вена.

15. Довгі гілки плечового сплетіння. Шкірна та м’язова іннервація вільної верхньої кінцівки. Кровопостачання верхньої кінцівки: плечова, променева, ліктьова артерії, судини кисті.

16.Серце. Зовнішня форма, поверхні, борозни, розташування серця. Великий та малий кола кровообігу. Будова камер та стінок серця. Клапанний апарат серця. Відмітні особливості кровообігу плоду. Кровообіг (артерії, вени) та іннервація серця, венозний відтік. Провідна система серця. Перікард. Топографія серця.

17.Судини і нерви середостіння. Грудна частина аорти та її гілки. Грудний відділ симпатичного стовбура та блукаючого нерва, їхні гілки та області іннервації.

18.Легеневий стовбур та його гілки. Судини малого кола кровообігу. Верхня порожниста вена та її притоки. Непарна та напівнепарна вени та їхні притоки. Грудна лімфатична протока. Міжреберні нерви та області їх іннервації. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти. Міжартеріальні анастомози. Ворітна вена та її притоки. Залишкові утворення кровообігу плоду (пупкові судини та протоки).

19.Парні вісцеральні та парієтальні гілки черевної частини аорти. Нижня порожниста вена та її притоки. Колатеральний кровообіг. Черевний відділ симпатичного стовбура та блукаючого нерва, їхні гілки та області іннервації. Вегетативні сплетіння черевної порожнини і тазу, області їх іннервації. Лімфатичні вузли і судини черевної порожнини.

20.Загальна, зовнішня та внутрішня клубові артерії і вени. Міжартеріальні анастомози. Порто-кавальні та кава-кавальні анастомози. Судини сідничної області і промежини. Поперекове сплетіння: топографія, гілки, області іннервації.

21.Судини стегна і підколінної ямки: стегнова та підколінна артерії, їх гілки; стегнова та підколінна вени, їх притоки. Топографія судин стегна і підколінної ямки. Крижове сплетіння, його утворення. Короткі та довгі гілки крижово-куприкового сплетіння. М’язова та шкірна іннервація сідничної області, стегна.

22.Судини і нерви гомілки і стопи, їх топографія. Передня та задня великогомілкові артерії. Артеріальні дуги стопи. Колатеральний кровообіг. Глибокі і поверхневі вени нижніх кінцівок. М’язова та шкірна іннервація нижніх кінцівок. Лімфовузли та відтік лімфи від нижніх кінцівок і тазу.

23.Підсумковий модульний контроль з розділів «Остеологія. Артросиндесмологія. Міологія. Спланхнологія. Центральна нервова система. Органи чуття. Черепні нерви. Нерви тулуба і кінцівок. Ангіологія. Серце».