Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять

• Название: Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
• Дата: 16.01.2018
• Размер: 376.68 Kb.
• Имя файла: Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС.docx
• Тип: Методичні вказівки; #34315
• страница: 5 из 18

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. МІОЛОГІЯ

Цілі.

1. 
   Аналізувати інформацію про будову м'язів і фасцій тулуба, голови, шиї і кінцівок.
   
2. 
   Трактувати закономірності пренатального і раннього післянатального розвитку м'язів і фасцій тулуба, голови, шиї і кінцівок, варіанти мінливості, пороки розвитку.
   
3. 
   Інтерпретувати статеві, вікові і індивідуальні особливості будови м'язів і фасцій тулуба, голови, шиї і кінцівок.
   

Тема. Міологія. М’язи та фасції грудної клітки і спини. Топографічні утворення: поперековий трикутник, ключично-грудний, грудний, підгрудний трикутники, підгрудний клітковинний простір, глибокий підгрудний клітковинний простір

Актуальність теми

М’язи грудної клітки і спини відносяться до м’язів тулуба і філогенетично з’являються раніше, ніж м’язи кінцівок. Вони представлені двома групами м’язів: глибокими (автохтонними) або власними м’язами, що зберегли свою ембріональну метамерність і м’язи прибульці. Перші лежать глибоко на кістках осьового скелета, і своєю роботою приводять в рух скелет тулуба і голови. М’язи, які мігрують з інших ділянок тіла: трункопетальні та трункофугальні – з’являються на тулубі пізніше і тому розташовуються поверх його власної мускулатури. Вони пов’язані головним чином з роботою верхніх кінцівок, хоча і здатні за певних умов приводити в рух тулуб і голову. М’язи грудної клітки, прикріпляючись до кісток плечового поясу, ребер, верхньої кінцівки, спільно з м’язами спини, беруть участь в акті дихання, забезпечуючи рухливість верхньої кінцівки, беруть участь в трудових процесах. Крім того, м’язи спини у людини досягають особливого розвитку та сили і, прикріпляючись до голови, хребців утримують тіло у вертикальному положенні, випрямляють хребет. Систематичні фізичні вправи і праця стимулюють зростання працюючих м’язів за рахунок збільшення кількості і обсягу структур, що складають м’язове волокно. Тому без знань м’язів грудної клітки і спини, їх фасцій, топографічних утворень, функцій неможливо визначити наявність, локалізацію і перебіг патологічних процесів, надання терапевтичної і хірургічної допомоги. Ці знання необхідні для вивчення подальших розділів анатомії (іннервація, кровопостачання), гістології, фізіології, патанатомії, патофізіології, хірургії і ін. дисциплін.

Мета навчання (загальна)

Вміти показувати і називати м’язи грудної клітки, спини і їх топографічні утворення; аналізувати функцію м’язів для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

1. 
   Визначити і показати початок і прикріплення м’язів грудної клітки і спини згідно їх класифікації за топографією і розвитком, вказати функцію кожного з м’язів.
   
2. 
   Визначити фасції, топографічні утворення в області грудної клітки й спини, знати їх прикладне значення.
   

Теоретичні питання

1. 
   Класифікація м’язів тулуба за топографією і розвитком.
   
2. 
   Топографія, прикріплення поверхневих м’язів грудної клітки й спини.
   
3. 
   Фасції грудної клітки і спини.
   
4. 
   Топографічні утворення в області грудної клітки і попереку, їх прикладне значення.
   

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

1. 
   Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 219-248, с. 250-251.
   
2. 
   Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с.153-170.
   
3. 
   Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с.215-234, с.247-296.
   
4. 
   Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с.218-233.
   
5. 
   Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с.255-274, с.300-309.
   
6. 
   Лекція.
   

Набір завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання

1. 
   У постраждалого проникаюче поранення бічної стінки грудної порожнини в області правого четвертого міжребір’я. Які м’язи внутрішньої поверхні грудної стінки будуть травмовані?
   

A. Зовнішні і внутрішні міжреброві

B. Внутрішні міжреброві і поперечний м’яз грудної клітки

C. Поперечний м’яз грудної клітки і підреброві

D. Внутрішні міжреброві і підреброві

E. Зовнішні міжреброві і підреброві

2. 
   Постраждалий після травми не може підняти плечовий пояс. Встановлений перелом акроміального відростка лопатки. Функція якого м’яза буде порушена?
   

1. 
   M. latissimus dorsi
   
2. 
   M. deltoideus
   
3. 
   M. rhomboideus
   
4. 
   M. levator scapulae
   
5. 
   M. serratus posterior superior
   

3. 
   В травмованого на рентгенограмі визначається перелом верхнього кута лопатки. Функція якого м’яза буде порушена?
   

1. 
   M. subscapularis
   
2. 
   M. trapezius
   
3. 
   M. serratus posterior superior
   
4. 
   M. levator scapulae
   
5. 
   M. rhomboideus
   

4. 
   Постраждалий доставлений в хірургічне відділення з різаною раною в лівої поперекової області нижче XII ребра. Листки якої фасції повинен зшити хірург при ушиванні рани?
   

1. 
   Fascia thoracolumbalis
   
2. 
   Fascia nuchae
   
3. 
   Fascia superficialis
   
4. 
   Fascia endothoracica
   
5. 
   Fascia axillaries
   

5. 
   В травмованого пошкоджений грудино-ключичний суглоб. Визначте, який з перерахованих м’язів укріплює його.
   

A. Великий грудний

B. Малий грудний

C. Підключичний

D. Трапецієподібний

E. Зовнішні міжреброві

6. 
   В травмованого пошкоджений малий грудний м’яз. Назвіть, який трикутник передньої грудної стінки відповідає даному м’язу.
   

A. Ключично-грудний

B. Грудний

C. Підгрудний

D. Лопатково-трапецієподібний

Е. -

7. 
   У постраждалого виявлений перелом плечової кісті в області малого горбка. Визначите, функція якого м’яза у нього порушена.
   

A. М’язу-підіймача лопатки

B. Найширшого

C. Трапецієподібного

D. Зубчастого заднього верхнього

E. Зубчастого заднього нижнього

8. 
   У постраждалого на рентгенограмі виявлений перелом задньої поверхні IX-XI ребер. Визначите, функція якого м’яза у нього порушена.
   

A. М’язу-підіймача лопатки

B. Найширшого

C. Трапецієподібного

D. Зубчастого заднього верхнього

E. Зубчастого заднього нижнього

9. 
   В результаті активного підтягування на турніку у спортсмена виник біль в м’язах спини, порушення приведення і пронації плеча. Визначите, функція якого м’яза порушена.
   

А. M. latissimus dorsi

B. M. levator scapulae

C. M. romboideus major

D. M. trapezius

E. M. subscapularis

10. 
    В потерпілого виявлено перелом медіального краю лівої лопатки в області її нижнього кута. Визначите, функція якого м’яза буде порушена.
    

A. Переднього зубчастого

B. Заднього нижнього зубчастого

C. Підлопаткового

D. Малого ромбоподібного

E. Великого грудного

Еталони відповідей: 1-E, 2-D, 3-D, 4-А, 5-B, 6-B, 7-C, 8- D, 9- A, 10-A.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема. Діафрагма, її слабкі місця (трикутники діафрагми). М’язи та фасції живота. Слабкі місця: піхва прямого м’язу живота, пахвинний канал, біла лінія животу, пупкове кільце

Актуальність теми

М’язи живота відносяться до автохтонної вентральної мускулатури і характеризуються значним розвитком у людини у зв’язку з вертикальним положенням тіла. Вони утворюють стінки черевної порожнини і завдяки власному тонусу утримують внутрішні органи. Скорочуючись, вони звужують черевну порожнину і діють на внутрішні органи як черевний прес, сприяючи виведенню сечі, калу і блювотних мас, кашльовому рефлексу, родовому акту.

М’язи живота тягнуть ребра донизу, зменшуючи розмір грудної клітки тим самим беручи участь у видиху. Ці м’язи згинають хребет вперед в сторони і повертають навколо повздовжньої осі. Наявність пахвинного каналу, слабких місць (біла лінія живота, пупкове кільце, медіальна і латеральна пахвинні ямки) вимагають серйозності у вивченні цих областей. У цій темі вивчається діафрагма, що розділяє грудну і черевну порожнини. Вона слугує основним дихальним м’язом. Разом з м’язами живота діафрагма складає м’язи черевного преса. Вона має отвори, через які проходять стравохід, судини і нерви. Без знання діафрагми, м’язів живота, їх фасцій, топографічних утворень, функцій неможливо визначити на клінічних кафедрах наявність, локалізацію і перебіг патологічних процесів, надання терапевтичної і хірургічної допомоги. Ці знання необхідні для вивчення подальших розділів анатомії (іннервація, кровообіг), гістології, фізіології, патанатомії, патофізіології, хірургії та ін. дисциплін.

Мета навчання (загальна)

Оцінювати інформацію про топографію передньої черевної стінки, будову діафрагми, м’язів живота і їх анатомічних утворень, аналізувати функцію м’язів для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

1. 
   Визначити і показати області передньої черевної стінки, діафрагму і її частини.
   
2. 
   Визначити і показати м’язи живота, згідно їх топографічної класифікації; показати їх початок і прикріплення.
   
3. 
   Аналізувати функції черевного пресу.
   
4. 
   Визначити пахвову зв’язку, пахвинний канал.
   
5. 
   Знаходити стінки, поверхневе і глибокі кільця пахвинного каналу; визначити його вміст.
   
6. 
   Визначити передню і задню стінки піхви прямого м’язу живота.
   

Граф логічної структури (див.дод.)

Теоретичні питання

1. 
   Топографічні області передньої черевної стінки.
   
2. 
   Формування пахвинного каналу.
   
3. 
   Слабкі місця черевної стінки і діафрагми.
   

Джерела інформації

1. 
   Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 248-250, с. 252-261.
   
2. 
   Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с. 153-170.
   
3. 
   Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с. 215-234, с. 247-296.
   
4. 
   Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с. 218-233.
   
5. 
   Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с. 255-274, с. 300-309.
   
6. 
   Лекція.
   

Набір завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання

1. 
   У хворого діагностовано грижу стравохідного отвору діафрагми. Яке анатомічне утворювання буде здавлене грижею?
   

A. Симпатичний стовбур

B. Блукаючий нерв

C. Непарна вена

D. Грудна лімфатична протока

E. Великий нутрощевий нерв

2. 
   Під час операції з приводу грижі хірург розтинає тканини і передню стінку пахвинного каналу. Вкажіть послідовність положення тканин, що розтинаються.
   

A. Шкіра з підшкірною клітковиною, апоневроз зовнішнього косого м’яза

B. Шкіра з підшкірною клітковиною, апоневроз внутрішнього косого м’яза

C. Шкіра з підшкірною клітковиною, апоневроз поперечного м’яза.

D. Шкіра з підшкірною клітковиною, прямий м’яз

E. Шкіра з підшкірною клітковиною, поперечна фасція

3. 
   При огляді пацієнта у нього виявлено грижу в області поперекового трикутника. Назвіть, що буде стінками цього трикутника?
   

A. Зовнішній і внутрішній косі м’язи і клубовий гребінь

B. Внутрішній косий, найширший м’яз і пахвова зв’язка

C. Зовнішній косий, поперечний м’яз і пахвова зв’язка

D. Зовнішній косий, щонайширший м’яз і клубовий гребінь

E. Зовнішній косий, найширший і внутрішній косий м’язи

4. 
   У пацієнта черевний тип дихання. Визначте основний дихальний м’яз при даному типу дихання.
   

A. Великий грудний

B. Передній зубчастий

C. Внутрішні міжреброві

D. Поперечний м’яз грудної клітки

E. Діафрагма

5. 
   У пацієнта травма квадратного м’язу попереку зліва. Назвіть, яку стінку черевної порожнини утворюють даний м’яз.
   

A. Бічну

B. Передню

C. Задню

D. Медіальну

E. Нижню

6. 
   У пацієнта напружена біла лінія. Визначте, який м’яз напружує дане утворення.
   

А. Прямий

B. Пірамідальний

C. Зовнішній косий

D. Внутрішній косий

E. Поперечний

7. 
   У травмованого пошкоджені нижні краї внутрішнього косого і поперечного м’язів живота. Назвіть, яку стінку пахвинного каналу вони утворюють.
   

A. Задню

B. Нижню

C. Бічну

D. Верхню

E. Передню

8. 
   Хворому поставлений діагноз – грижа слабкого місця діафрагми, яке розташоване в сухожильному центрі діафрагми. Назвіть це утворення.
   

A. Аортальний отвір

B. Отвір нижньої порожнистої вени

C. Грудино-реберний трикутник

D. Стравохідний отвір

E. Міжніжковий отвір

9. 
   На передній стінці живота відпрепаровано м’яз, який бере початок від передньої поверхні хрящів V-VII ребер і мечоподібного відростка груднини і прикріпляється до лобкової кістки. Назвіть цей м’яз.
   

A. Внутрішній косий

B. Поперечний

C. Прямий

D. Зовнішній косий

E. Пірамідальний

10. 
    На анатомічному препараті відпрепаровано м’яз, який починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер, глибокого листка грудо-поперекової фасції, від гребеня клубової кістки і латеральних 2/3 пахвової зв’язки, потім продовжується в широкий апоневроз. Визначте цей м’яз.
    

A. Клубово-реберний

B. Зовнішній косий

C. Пірамідний

D. Прямий

E. Поперечний

Еталони відповідей: 1-B, 2-А, 3-D, 4-D, 5-C, 6-A, 7-A, 8- А, 9- C, 10-E.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема. М’язи голови: мімічні та жувальні. Фасції, топографічні утворення (скронево-крилоподібний клітковинний, міжкрилоподібний, навкологлотковий, міжапоневротичний скроневий, підапоневротичний скроневий простори). Функціональна анатомія м’язів голови. М’язи та фасції шиї. Топографічні утворення шиї (надгрудинний та передтрахейний, позаднутрощевий, бічний міжапоневротичний, передхребтовий, піднижньощелепний простори, трикутники шиї)

Актуальність теми

М’язи шиї мають складну будову і топографію, що обумовлено неоднаковим їх походженням, різними функціями, взаємовідносинами з внутрішніми органами шиї, кровоносними судинами, нервами і пластинками шийних фасцій. М’язи шиї поділяють на окремі групи за генетичною і топографічною ознаками. Керуючись генетичною ознакою, слід розрізняти м’язи, що розвилися на основі першої (нижньощелепної) і другої (під’язикової) вісцеральних дуг (зябрових) і м’язи, що розвилися з вентральних відділів міотомів.

Топографічно м’язи шиї поділяють на поверхневі і глибокі. У групі поверхневих м’язів розрізняють м’язи, що лежать вище під’язикової кістки – надпід’язикові м’язи і м’язи, що лежать нижче під’язикової кістки – підпід’язикові м’язи. Глибокі м’язи шиї в свою чергу поділяються на бічну групу (що лежать збоку від хребетного стовпа) і передхребетову (присередню) групу (розташовані попереду від хребта).

Внаслідок щільного контакту м’язів шиї з нервами, судинами і органами шиї знання м’язів і фасцій шиї набуває вирішальне значення при запальних захворюваннях на шиї, які характеризуються особливою тяжкістю, а також проникаючих пораненнях шиї, які при оперативному втручанні вимагають безумовного знання м’язів, фасцій і трикутників шиї.

М’язи голови поділяються на мімічні і жувальні. Мімічні м’язи відрізняються від м’язів інших ділянок людського тіла як за походженням, так і за характером прикріплення і функцій. Вони розвиваються на основі другої вісцеральної дуги, розташовуються під шкірою і не покриті фасцією. Більша частина мімічних м’язів зосереджена навколо природних отворів в області обличчя. М’язові пучки мімічних м’язів мають круговий або радіальний хід. Кругові м’язи виконують роль сфінктерів, радіально розташовані – виконують роль розширювачів. Починаючись на поверхні кістки або від прилеглих фасцій, вони закінчуються в шкірі, тому при скороченні здатні викликати надзвичайно складні рухи шкіри. Виразні рухи м’язів обличчя (міміка) висловлюють внутрішній душевний стан людини (радість, печаль, страх і т.д.). М’язи обличчя беруть участь також в членороздільній мові і акті жування.

Велике значення м’язи обличчя мають як при діагностиці різних захворювань, пов’язаних з ураженням черепно-головних нервів, так і при діагностиці захворювань не пов’язаних безпосередньо з патології черепно-мозкових нервів.

Жувальні м’язи є похідними мезенхіми першої (нижньощелепної) вісцеральної дуги. За способом прикріплення не відрізняються від інших скелетних м’язів. Вони впливають на роботу скронево-нижньощелепного суглобу і приводять в рух нижню щелепу, забезпечуючи як механічне подрібнення їжі, так і участь в членороздільній мові і інші функції, пов’язані з рухом нижньої щелепи.

Важливим моментом у вивченні м’язів обличчя і жувальних м’язів є вивчення фасцій голови, значення яких важко переоцінити при оперативних втручаннях, при проникаючих пораненнях і абсцесах, які можуть утворюватися у міжфасціальних просторах і поширюватися уздовж цих листків.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про топографію голови і шиї, будову м’язів і фасцій голови та шиї, їх анатомічні утворення, аналізувати функцію м’язів для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

1. 
   Визначити і показати м’язи і фасції шиї, згідно їх топографічної класифікації; показати їх початок і прикріплення, вказати функції.
   
2. 
   Визначити і показати мімічні і жувальні м’язи згідно їх топографічної класифікації; показати їх початок і прикріплення, вказати функції.
   
3. 
   Визначити і показати області шиї і трикутники шиї, показати і назвати межі трикутників шиї.
   

Теоретичні питання

1. 
   Топографічні області шиї.
   
2. 
   Фасції шиї і міжфасціальні простори.
   
3. 
   Особливості анатомічної будови мімічної мускулатури.
   

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

1. 
   Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 267-289.
   
2. 
   Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с.178-190.
   
3. 
   Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с.234-244.
   
4. 
   Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с.243-258.
   
5. 
   Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – 274-300.
   
6. 
   Лекція.
   

Набір завдань для перевірки досягнення
конкретних цілей навчання

1. 
   У хворого скальпована рана склепіння черепа. Який м’яз пошкоджено?
   

A. M. procerus

B. M. epicranius

C. M. temporalis

D. M. corrugator supercilii

E. M. pterygoideus lateralis

2. 
   У травмованого перелом середньої третини II ребра. Функція якого м’яза при цьому буде порушена?
   

A. Sternocleidomastoideus

B. Scalenus posterior

C. Sternohyoideus

D. Scalenus medius

E. Subclavius

3. 
   У травмованого стався перелом лівого соскоподібного відростка. Функцію якого м’яза буде порушено?
   

A. Digastricus (venter posterior)

B. Stylohyoideus

C. Longus colli

D. Sternocleidomastoideus

E. Scalenus posterior

4. 
   Травмований отримав осколковий перелом нижньої щелепи. Який м’яз при цьому постраждає?
   

A. Platisma

B. Geniohyoideus

C. Digastricus

D. Mylohyoideus

E. Stylohyoideus

5. 
   Хворому поставлений діагноз – запалення лицьового нерва справа, в наслідок чого відзначається правостороннє опущення кута рота і нижньої губи. Функція яких м’язів порушена?
   

A. Orbicularis oris et levator anguli oris

B. Depressor labii inferioris et depressor anguli oris

C. Zygomaticus major et minor

D. Risorius et buccinator

E. Levator et depressor anguli oris

6. 
   У травмованого перелом великого крила клиноподібної кістки. Вкажіть, який жувальний м’яз може бути пошкоджений.
   

A. M. masseter

B. M. temporalis

C. M. pterygoideus medialis

D. M. pterygoideus lateralis

7. 
   На трупі відпрепаровані mm. omohyoideus, sternohyoideus, sternothyroideus, thyrohyoideus. Визначте, до якої групи м’язів шиї відносяться відпрепаровані м’язи.
   

A. Надпід’язикові

B. Підпід’язикові

C. Поверхневі

D. Передхребтові

E. Бічні

8. 
   У хворого запалення лімфатичних вузлів розташованих в передньому середостінні. Назвіть, який простір в області шиї з’єднується з даним.
   

A. Міжапоневротичний надгруднинний

B. Переднутрощевий (передтрахейний)

C. Позаднутрощевий

D. Міжжрабинчастий

E. Переддрабинчастий

9. 
   У результаті травми у хворого пошкоджений судинно-нервовий пучок шиї. Через який трикутник шиї можливий доступ до нього?
   

A. Піднижньощелепний

B. Лопатково-трахейний

C. Сонний

D. Лопатково-ключичний

E. Лопатково-трапецієподібний

10. 
    У хворої виявлено абсцес глотки. В який простір шиї повинен проникнути хірург при розкритті абсцесу?
    

A. Позаднутрощевий

B. Переднутрощевий

C. Міжапоневротичний

D. Надгруднинний

E. Міждрабинчастий
Еталони відповідей: 1-B, 2-B, 3-D, 4-D, 5-E, 6-С, 7-В, 8- B, 9 C, 10-A.

Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема. М’язи та фасції плечового поясу та верхньої кінцівки. Топографічні утворення верхньої кінцівки (пахвова ямка, пахвова порожнина, трибічний та чотирибічний отвори, канал променевого нерва, ліктьова ямка; променева, серединна, ліктьова борозни; ліктьовий канал, супінаторний канал, простір Пирогова, канал зап’ястка, синовіальні піхви кисті)

Актуальність теми

Велике розмаїття і свобода рухів рук як органу праці передбачені особливостями структури верхньої кінцівки, на які діє багато м'язів. Мають значення характер зв'язків плечового пояса з скелетом тулуба, а також наявність відповідних м'язів, які беруть початок на ребрах і груднині, з’єднуються з кістками верхньої кінцівки і мають різне походження: 1) похідні внутрішніх м’язів тулуба, що мають точки прикріплення на кістках плечового поясу, тобто трункофугальні м’язи; 2) похідні зябрової дуги, які змістилися з голови; 3) трункопетальні м’язи. Без знання м’язів і фасцій плечового поясу і вільної верхньої кінцівки, їхніх функцій, неможливо виявити на клінічних кафедрах наявність, місце знаходження и перебіг патологічного процесу, надання травматологічної і хірургічної допомоги. Ці знання потрібні для вивчення наступних розділів анатомії (іннервації, кровопостачання), гістології, травматології та інших предметів.

Мета навчання (загальна)

Вміти показувати і називати м’язи плечового поясу і м’язи плеча, верхньої кінцівки та кисті, їх анатомічні утворення, аналізувати функції м’язів для виявлення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявність і місце знаходження патологічного процесу.

Конкретні цілі: вміти

1. 
   Визначати і показувати м’язи плечового поясу і плеча, їх початок і місце прикріплення, вказати їх функцію.
   
2. 
   Визначати і показувати на трупі топографічні утворення плечового поясу і плеча.
   
3. 
   Знаходити і показувати м’язи передпліччя і кисті, їх початок і прикріплення, вказати функцію м’язів груп, що вивчаються.
   
4. 
   Виявити, показати топографічні утворення в області верхньої кінцівки.
   

Теоретичні питання

1. 
   М’язи плечового поясу і плеча, їх початок і місце прикріплення, їх функції.
   
2. 
   Фасції плеча.
   
3. 
   Топографічні утворення в області плечового поясу і плеча, їх практичне значення
   
4. 
   Класифікація м'язів передпліччя і кисті за топографією розвитку.
   
5. 
   Топографія, прикріплення поверхневих і глибоких м’язів передпліччя і кисті.
   
6. 
   Фасції передпліччя і кисті.
   
7. 
   Топографічні утворювання в районі верхньої кінцівки, їх практичне значення.
   

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

1. 
   Головацький А. С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 289-316.
   
2. 
   Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с. 191-205.
   
3. 
   Сапін М.Р. Анатомія людини. – М., 2002 – Т.1 – с. 296-323.
   
4. 
   Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с. 264-282.
   
5. 
   Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с. 343-384.
   
6. 
   Лекція.
   

Набір завдань для контролю досягнень
конкретних цілей навчання.

1. 
   У травмованої жінки діагностовано перелом лопатки в fossasupraspinata. Функція якого м’яза буде порушена?
   

A. M. infraspinatus

B. M. teres major

C. M. supraspinatus

D. M. реctoralis major

E. M. teres minor

2. 
   Жінці з травмою плечової ділянки, виставлено діагноз – відрив малого горбика плечової кістки. Порушення якого м’яза буде мати місце в даному випадку?
   

A. M. deltoideus

B. M. coracobrachialis

C. M. teres major

D. M. teres minor

E. M..subscapularis

3. 
   У травмованого перелом шийки лопатки. Функція яких м’язів буде порушена?
   

А. M.m. supraspinatus et infraspinatus

В. M.m. triceps et biceps brachii

С. M.m coracobrachialis et brachialis

D. M.m. biceps brachii et brachialis

Е. M.m. triceps brachii et coracobrachialis

4. 
   Хворий не може підняти руку до горизонтального рівня, до обличчя приводить тільки тильною поверхнею («рука трубача») Функція якого м’яза буде порушена?
   

А. Великого грудного

В. Двоголового м’язу плеча

С. Надостьового

D. Дельтоподібного

Е. Великого круглого

5. 
   У травмованого на рентгенограмі виявлено відрив верхнього кута лопатки. Функція якого м’яза буде порушена.
   

A. M. subscapulas

B. M. trapezius

C. M. serratus роsterior superior.

D. M. levator scapulae

E. M. rhomboideus minor

6. 
   У травмованого ушкоджене кісткове утворення, яке є місцем початку круглого пронатору, поверхневого згинача пальців, ліктьового згинача зап’ястка на плечовій кістці. Вкажіть це утворення.
   

А. Хірургічна шийка.

В. Дельтоподібна горбистість.

С. Присередній надвиросток.

D. Бічний надвиросток.

Е. Великий горбок

7. 
   У хворого патологічні зміни ліктьового суглоба, порушення триголового м’яза плеча і ліктьового м’яза в даному суглобі. Яка функція порушена?
   

А. Розгинання.

В. Приведення.

С. Супінація.

D. Згинання.

Е. Пронація.

8. 
   У потерпілого травмовані великий і малий грудні м’язи. Укажіть, яку стінку пахвової порожнини утворюють данні м’язи.
   

А. Медіальну.

В. Верхню.

С. Задню.

D. Латеральну.

Е. Передню.

9. 
   Внаслідок здавлювання у хворого виник перелом дистальних фаланг II-V пальців лівої кисті. Функція якого м’яза буде при цьому порушена?
   

А. M. flexor роllicis longus

В. M. flexor digitorum superficialis

C. M. flexor digitorum profundus

D. M. flexor carpi radialis

E. M. palmaris longus

10. 
    Внаслідок отриманої травми дистальної частини передпліччя порушено його пронацію. Вкажіть функція якого м’яза порушена в результаті травми.
    

A. M. pronator teres

B. M. palmaris longus

C. M. pronator quadratus

D. M. anconeus

E. M. flexor pollicis longus

Еталони відповідей: 1-С, 2-С, 3-С, 4- D, 5- D, 6-С, 7-А, 8- D, 9-Е, 10-Е.
Короткі керівництва для роботи на практичних заняттях

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема. М’язи та фасції тазового поясу та нижньої кінцівки. Топографічні утворення нижньої кінцівки (надгрушоподібний та підгрушоподібний отвори, затульний канал, м’язова та судинна затоки, стегновий трикутник, привідний канал, стегновий канал, підколінна ямка, гомілково-підколінний канал, нижній та верхній м’язово-гомілковий канали, присередня та бічна підошвові борозни).

Актуальність теми

М’язи тазу і нижніх кінцівок поділяються на групи, виходячи з регіональної належності і виконуваної ними функції. Розділяють м’язи тазового пояса і вільної нижньої кінцівки (стегна, гомілки, стопи). Тазовий пояс щільно з’єднаний з хребтом в крижово-клубовому суглобі. М’язи, які беруть початок на хребті, з’єднуються з стегновою кісткою, функціонуючи в тазово-стегновому суглобі. М’язи тазу об’єднують в дві групи – глибоку і поверхневу. М’язи стегна поділяються на три групи: передню, задню і медіальну. Маючи велику масу і значну довжину, вони здатні утворювати велику силу, діючи як на тазово-стегновий , так і на колінний суглоб. М’язи стегна виконують статичну і динамічну функцію при зупинці чи при ході. Як і м’язи тазу, вони досягають максимального розвитку у людини в зв’язку з ходою. М’язи гомілки розвинуті порівняно сильно, зокрема розвинутим є допоміжний апарат, що зумовлює їх навантаження. Маючи широкий початок на кістках і міжм’язових перегородках, м’язи гомілки діють на колінний, надступаково-гомілковий суглоби і суглоби стопи. Стопа має власні (короткі) м’язи. Ці м’язи починаються і з’єднуються в області скелета стопи, мають складні анатомо-топографічні і функціональні взаємовідносини в сухожилку м’язів гомілки, фіксуючись на кістках стопи. Без знань про м’язи і фасції тазу і нижніх кінцівок, топографічних утворень, функцій, не можливо виявити на клінічних кафедрах наявність, місцезнаходження і перебіг патологічного процесу, надати терапевтичну, травматологічну, хірургічну допомогу.

Ці знання потрібні для вивчення наступних тем анатомії (кровообіг і нервова система), гістології, топографічної анатомії, фізіології, хірургії, травматології та інших предметів.

Мета навчання(загальна)

Вміти показувати і називати м’язи і фасції тазу і нижніх кінцівок, топографічні утворення, аналізувати функцію м’язів для виявлення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і місцезнаходження патологічного процесу.

Конкретні цілі: вміти

1. 
   Знаходити і показувати м’язи тазу згідно з їх топографічною класифікацією; показати їх початок і місце прикріплення, вказати функцію.
   
2. 
   Знаходити і показувати м’язи стегна, гомілки, стопи, згідно з їх топографічною класифікацією; показувати їх початок і місце прикріплення, вказати їх функцію.
   
3. 
   знаходити і показувати топографічні утворення в області тазу і нижньої кінцівки.
   

Теоретичні питання

1. 
   М’язи тазу та вільної нижньої кінцівки.
   
2. 
   Топографічні області тазу, стегна.
   
3. 
   Топографічні утворення поясу і вільних нижніх кінцівок.
   

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації

1. 
   Головацький А.С. Анатомія людини: В 3-х т. / А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін. – Т.1. – Вінниця : Нова книга, 2009. – с. 317-349
   
2. 
   Привес М. Г. Анатомия человека / М.Г.Привес. – Спб., 2002. – с. 205-223.
   
3. 
   Сапин М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин. – М., 2002. – Т.1 – с. 323-361.
   
4. 
   Ковешников В. Г. Анатомія людини / В. Г. Ковешников, І. І. Бобрик, А. С. Головацький та ін.; за ред. проф. В. Г. Ковешникова. – Луганськ, 2005. – Т.1. – с. 282-328.
   
5. 
   Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников. – М., 2005. – Т.1. – с. 384-446.
   
6. 
   5.Лекція
   

Набір завдань для контролю досягнень
конкретних цілей навчання.

1. 
   Внаслідок травми тазу з’явилося порушення цілісності передньої верхньої ості ossis ilii. Функція яких м’язів постраждала в даному випадку.
   

1. 
   M. sartorius
   
2. 
   M. iliopsoas
   
3. 
   M. vastus intermedius
   
4. 
   M. biceps femoris
   
5. 
   M. vastus intermedius
   

2. 
   Хворий з великим старанням згибає ногу в тазово-стегновому і колінному суглобах, не може покласти ногу на ногу. Функція якого м’яза ушкоджена?
   

A. M. vastus intermedius

B. M. sartorius

C. M. rectus femoris

D. M. iliopsoas

E. M. adductor longus

3. 
   У травмованого перелом верхньої гілки ossis pubis. Стінки якого каналу можуть бути пошкодженими?
   

A. Foramen suprapiriformis

B. Canalis femoralis

C. Canalis adductorius

D. Foramen infrapiriformis

E. Canalis obturatorius

4. 
   У травмованої жінки виявлено перелом малого вертлюга стегнової кістки. Функція яких м’язів порушена?
   

A. M. quadriceps femoris

B. M. sartorius

C. M. pectineus

D. M. iliopsoas

E. M. adductor longus

5. 
   До хірургічного відділення був госпіталізований хворий з глибокою різаною раною середньої третини медіальної поверхні стегна с роз’єднанням м’язів. Який м’яз повинен зшити хірург при обробці рани?
   

A. M. biceps femoris

B. M. semitendinosus

C. M. adductor magnus

D. M. semimembranosus

E. M. gracilis

6. 
   Травмований не може розігнути великий палець стопи, супінація стопи в надступаково-гомілковому суглобі обмежена. Функція якого м’яза ушкоджена?
   

A. M. flexsor hallucis longus

B. M. tibialis anterior

C. M. extensor hallucis longus

D. M. extensor digitorum longus

E. M. peroneus tertius

7. 
   Внаслідок травми з’явився розрив сухожилків півсухожилкового та півперетинчастого м’язів. Після обробки рани хірург з’єднав в нижній третині стегна рвані сухожилки. Цілісність якого утворення відтворив хірург.
   

А. Стегновий трикутник.

В. Стегно-підколінного каналу.

С. Гомілкового каналу.

D. Гомілково-підколінного каналу.

Е. Підколінної ямки.

8. 
   Внаслідок травми верхньої третини лівої гомілки порушена цілісність довгого малогомілкового м’язу. Стінки якого каналу будуть пошкоджені?
   

А. Підколінної ямки.

В. Верхнього м’язово-малогомілкового каналу.

С. Гомілково-підколінного каналу.

D. Нижнього м’язово-малогомілкового каналу.

Е. Стегнового трикутника.

Еталони відповідей: 1-С, 2-с, 3-С, 4-D, 5-D,6-В, 7-D, 8-В.
Короткі керівництва для роботи на практичних заняттях

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.