Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
Скачать 376.68 Kb.
|
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. МІОЛОГІЯЦілі.
Тема. Міологія. М’язи та фасції грудної клітки і спини. Топографічні утворення: поперековий трикутник, ключично-грудний, грудний, підгрудний трикутники, підгрудний клітковинний простір, глибокий підгрудний клітковинний простірАктуальність теми М’язи грудної клітки і спини відносяться до м’язів тулуба і філогенетично з’являються раніше, ніж м’язи кінцівок. Вони представлені двома групами м’язів: глибокими (автохтонними) або власними м’язами, що зберегли свою ембріональну метамерність і м’язи прибульці. Перші лежать глибоко на кістках осьового скелета, і своєю роботою приводять в рух скелет тулуба і голови. М’язи, які мігрують з інших ділянок тіла: трункопетальні та трункофугальні – з’являються на тулубі пізніше і тому розташовуються поверх його власної мускулатури. Вони пов’язані головним чином з роботою верхніх кінцівок, хоча і здатні за певних умов приводити в рух тулуб і голову. М’язи грудної клітки, прикріпляючись до кісток плечового поясу, ребер, верхньої кінцівки, спільно з м’язами спини, беруть участь в акті дихання, забезпечуючи рухливість верхньої кінцівки, беруть участь в трудових процесах. Крім того, м’язи спини у людини досягають особливого розвитку та сили і, прикріпляючись до голови, хребців утримують тіло у вертикальному положенні, випрямляють хребет. Систематичні фізичні вправи і праця стимулюють зростання працюючих м’язів за рахунок збільшення кількості і обсягу структур, що складають м’язове волокно. Тому без знань м’язів грудної клітки і спини, їх фасцій, топографічних утворень, функцій неможливо визначити наявність, локалізацію і перебіг патологічних процесів, надання терапевтичної і хірургічної допомоги. Ці знання необхідні для вивчення подальших розділів анатомії (іннервація, кровопостачання), гістології, фізіології, патанатомії, патофізіології, хірургії і ін. дисциплін. Мета навчання (загальна) Вміти показувати і називати м’язи грудної клітки, спини і їх топографічні утворення; аналізувати функцію м’язів для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.) Джерела інформації
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
A. Зовнішні і внутрішні міжреброві B. Внутрішні міжреброві і поперечний м’яз грудної клітки C. Поперечний м’яз грудної клітки і підреброві D. Внутрішні міжреброві і підреброві E. Зовнішні міжреброві і підреброві
A. Великий грудний B. Малий грудний C. Підключичний D. Трапецієподібний E. Зовнішні міжреброві
A. Ключично-грудний B. Грудний C. Підгрудний D. Лопатково-трапецієподібний Е. -
A. М’язу-підіймача лопатки B. Найширшого C. Трапецієподібного D. Зубчастого заднього верхнього E. Зубчастого заднього нижнього
A. М’язу-підіймача лопатки B. Найширшого C. Трапецієподібного D. Зубчастого заднього верхнього E. Зубчастого заднього нижнього
А. M. latissimus dorsi B. M. levator scapulae C. M. romboideus major D. M. trapezius E. M. subscapularis
A. Переднього зубчастого B. Заднього нижнього зубчастого C. Підлопаткового D. Малого ромбоподібного E. Великого грудного Еталони відповідей: 1-E, 2-D, 3-D, 4-А, 5-B, 6-B, 7-C, 8- D, 9- A, 10-A. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті. На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема. Діафрагма, її слабкі місця (трикутники діафрагми). М’язи та фасції живота. Слабкі місця: піхва прямого м’язу живота, пахвинний канал, біла лінія животу, пупкове кільцеАктуальність теми М’язи живота відносяться до автохтонної вентральної мускулатури і характеризуються значним розвитком у людини у зв’язку з вертикальним положенням тіла. Вони утворюють стінки черевної порожнини і завдяки власному тонусу утримують внутрішні органи. Скорочуючись, вони звужують черевну порожнину і діють на внутрішні органи як черевний прес, сприяючи виведенню сечі, калу і блювотних мас, кашльовому рефлексу, родовому акту. М’язи живота тягнуть ребра донизу, зменшуючи розмір грудної клітки тим самим беручи участь у видиху. Ці м’язи згинають хребет вперед в сторони і повертають навколо повздовжньої осі. Наявність пахвинного каналу, слабких місць (біла лінія живота, пупкове кільце, медіальна і латеральна пахвинні ямки) вимагають серйозності у вивченні цих областей. У цій темі вивчається діафрагма, що розділяє грудну і черевну порожнини. Вона слугує основним дихальним м’язом. Разом з м’язами живота діафрагма складає м’язи черевного преса. Вона має отвори, через які проходять стравохід, судини і нерви. Без знання діафрагми, м’язів живота, їх фасцій, топографічних утворень, функцій неможливо визначити на клінічних кафедрах наявність, локалізацію і перебіг патологічних процесів, надання терапевтичної і хірургічної допомоги. Ці знання необхідні для вивчення подальших розділів анатомії (іннервація, кровообіг), гістології, фізіології, патанатомії, патофізіології, хірургії та ін. дисциплін. Мета навчання (загальна) Оцінювати інформацію про топографію передньої черевної стінки, будову діафрагми, м’язів живота і їх анатомічних утворень, аналізувати функцію м’язів для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти
Граф логічної структури (див.дод.) Теоретичні питання
Джерела інформації
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
A. Симпатичний стовбур B. Блукаючий нерв C. Непарна вена D. Грудна лімфатична протока E. Великий нутрощевий нерв
A. Шкіра з підшкірною клітковиною, апоневроз зовнішнього косого м’яза B. Шкіра з підшкірною клітковиною, апоневроз внутрішнього косого м’яза C. Шкіра з підшкірною клітковиною, апоневроз поперечного м’яза. D. Шкіра з підшкірною клітковиною, прямий м’яз E. Шкіра з підшкірною клітковиною, поперечна фасція
A. Зовнішній і внутрішній косі м’язи і клубовий гребінь B. Внутрішній косий, найширший м’яз і пахвова зв’язка C. Зовнішній косий, поперечний м’яз і пахвова зв’язка D. Зовнішній косий, щонайширший м’яз і клубовий гребінь E. Зовнішній косий, найширший і внутрішній косий м’язи
A. Великий грудний B. Передній зубчастий C. Внутрішні міжреброві D. Поперечний м’яз грудної клітки E. Діафрагма
A. Бічну B. Передню C. Задню D. Медіальну E. Нижню
А. Прямий B. Пірамідальний C. Зовнішній косий D. Внутрішній косий E. Поперечний
A. Задню B. Нижню C. Бічну D. Верхню E. Передню
A. Аортальний отвір B. Отвір нижньої порожнистої вени C. Грудино-реберний трикутник D. Стравохідний отвір E. Міжніжковий отвір
A. Внутрішній косий B. Поперечний C. Прямий D. Зовнішній косий E. Пірамідальний
A. Клубово-реберний B. Зовнішній косий C. Пірамідний D. Прямий E. Поперечний Еталони відповідей: 1-B, 2-А, 3-D, 4-D, 5-C, 6-A, 7-A, 8- А, 9- C, 10-E. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті. На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема. М’язи голови: мімічні та жувальні. Фасції, топографічні утворення (скронево-крилоподібний клітковинний, міжкрилоподібний, навкологлотковий, міжапоневротичний скроневий, підапоневротичний скроневий простори). Функціональна анатомія м’язів голови. М’язи та фасції шиї. Топографічні утворення шиї (надгрудинний та передтрахейний, позаднутрощевий, бічний міжапоневротичний, передхребтовий, піднижньощелепний простори, трикутники шиї)Актуальність теми М’язи шиї мають складну будову і топографію, що обумовлено неоднаковим їх походженням, різними функціями, взаємовідносинами з внутрішніми органами шиї, кровоносними судинами, нервами і пластинками шийних фасцій. М’язи шиї поділяють на окремі групи за генетичною і топографічною ознаками. Керуючись генетичною ознакою, слід розрізняти м’язи, що розвилися на основі першої (нижньощелепної) і другої (під’язикової) вісцеральних дуг (зябрових) і м’язи, що розвилися з вентральних відділів міотомів. Топографічно м’язи шиї поділяють на поверхневі і глибокі. У групі поверхневих м’язів розрізняють м’язи, що лежать вище під’язикової кістки – надпід’язикові м’язи і м’язи, що лежать нижче під’язикової кістки – підпід’язикові м’язи. Глибокі м’язи шиї в свою чергу поділяються на бічну групу (що лежать збоку від хребетного стовпа) і передхребетову (присередню) групу (розташовані попереду від хребта). Внаслідок щільного контакту м’язів шиї з нервами, судинами і органами шиї знання м’язів і фасцій шиї набуває вирішальне значення при запальних захворюваннях на шиї, які характеризуються особливою тяжкістю, а також проникаючих пораненнях шиї, які при оперативному втручанні вимагають безумовного знання м’язів, фасцій і трикутників шиї. М’язи голови поділяються на мімічні і жувальні. Мімічні м’язи відрізняються від м’язів інших ділянок людського тіла як за походженням, так і за характером прикріплення і функцій. Вони розвиваються на основі другої вісцеральної дуги, розташовуються під шкірою і не покриті фасцією. Більша частина мімічних м’язів зосереджена навколо природних отворів в області обличчя. М’язові пучки мімічних м’язів мають круговий або радіальний хід. Кругові м’язи виконують роль сфінктерів, радіально розташовані – виконують роль розширювачів. Починаючись на поверхні кістки або від прилеглих фасцій, вони закінчуються в шкірі, тому при скороченні здатні викликати надзвичайно складні рухи шкіри. Виразні рухи м’язів обличчя (міміка) висловлюють внутрішній душевний стан людини (радість, печаль, страх і т.д.). М’язи обличчя беруть участь також в членороздільній мові і акті жування. Велике значення м’язи обличчя мають як при діагностиці різних захворювань, пов’язаних з ураженням черепно-головних нервів, так і при діагностиці захворювань не пов’язаних безпосередньо з патології черепно-мозкових нервів. Жувальні м’язи є похідними мезенхіми першої (нижньощелепної) вісцеральної дуги. За способом прикріплення не відрізняються від інших скелетних м’язів. Вони впливають на роботу скронево-нижньощелепного суглобу і приводять в рух нижню щелепу, забезпечуючи як механічне подрібнення їжі, так і участь в членороздільній мові і інші функції, пов’язані з рухом нижньої щелепи. Важливим моментом у вивченні м’язів обличчя і жувальних м’язів є вивчення фасцій голови, значення яких важко переоцінити при оперативних втручаннях, при проникаючих пораненнях і абсцесах, які можуть утворюватися у міжфасціальних просторах і поширюватися уздовж цих листків. Мета навчання (загальна) Вміти оцінювати інформацію про топографію голови і шиї, будову м’язів і фасцій голови та шиї, їх анатомічні утворення, аналізувати функцію м’язів для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.) Джерела інформації
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
A. M. procerus B. M. epicranius C. M. temporalis D. M. corrugator supercilii E. M. pterygoideus lateralis
A. Sternocleidomastoideus B. Scalenus posterior C. Sternohyoideus D. Scalenus medius E. Subclavius
A. Digastricus (venter posterior) B. Stylohyoideus C. Longus colli D. Sternocleidomastoideus E. Scalenus posterior
A. Platisma B. Geniohyoideus C. Digastricus D. Mylohyoideus E. Stylohyoideus
A. Orbicularis oris et levator anguli oris B. Depressor labii inferioris et depressor anguli oris C. Zygomaticus major et minor D. Risorius et buccinator E. Levator et depressor anguli oris
A. M. masseter B. M. temporalis C. M. pterygoideus medialis D. M. pterygoideus lateralis
A. Надпід’язикові B. Підпід’язикові C. Поверхневі D. Передхребтові E. Бічні
A. Міжапоневротичний надгруднинний B. Переднутрощевий (передтрахейний) C. Позаднутрощевий D. Міжжрабинчастий E. Переддрабинчастий
A. Піднижньощелепний B. Лопатково-трахейний C. Сонний D. Лопатково-ключичний E. Лопатково-трапецієподібний
A. Позаднутрощевий B. Переднутрощевий C. Міжапоневротичний D. Надгруднинний E. Міждрабинчастий Еталони відповідей: 1-B, 2-B, 3-D, 4-D, 5-E, 6-С, 7-В, 8- B, 9 C, 10-A. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема. М’язи та фасції плечового поясу та верхньої кінцівки. Топографічні утворення верхньої кінцівки (пахвова ямка, пахвова порожнина, трибічний та чотирибічний отвори, канал променевого нерва, ліктьова ямка; променева, серединна, ліктьова борозни; ліктьовий канал, супінаторний канал, простір Пирогова, канал зап’ястка, синовіальні піхви кисті)Актуальність теми Велике розмаїття і свобода рухів рук як органу праці передбачені особливостями структури верхньої кінцівки, на які діє багато м'язів. Мають значення характер зв'язків плечового пояса з скелетом тулуба, а також наявність відповідних м'язів, які беруть початок на ребрах і груднині, з’єднуються з кістками верхньої кінцівки і мають різне походження: 1) похідні внутрішніх м’язів тулуба, що мають точки прикріплення на кістках плечового поясу, тобто трункофугальні м’язи; 2) похідні зябрової дуги, які змістилися з голови; 3) трункопетальні м’язи. Без знання м’язів і фасцій плечового поясу і вільної верхньої кінцівки, їхніх функцій, неможливо виявити на клінічних кафедрах наявність, місце знаходження и перебіг патологічного процесу, надання травматологічної і хірургічної допомоги. Ці знання потрібні для вивчення наступних розділів анатомії (іннервації, кровопостачання), гістології, травматології та інших предметів. Мета навчання (загальна) Вміти показувати і називати м’язи плечового поясу і м’язи плеча, верхньої кінцівки та кисті, їх анатомічні утворення, аналізувати функції м’язів для виявлення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявність і місце знаходження патологічного процесу. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.) Джерела інформації
Набір завдань для контролю досягнень конкретних цілей навчання.
A. M. infraspinatus B. M. teres major C. M. supraspinatus D. M. реctoralis major E. M. teres minor
A. M. deltoideus B. M. coracobrachialis C. M. teres major D. M. teres minor E. M..subscapularis
А. M.m. supraspinatus et infraspinatus В. M.m. triceps et biceps brachii С. M.m coracobrachialis et brachialis D. M.m. biceps brachii et brachialis Е. M.m. triceps brachii et coracobrachialis
А. Великого грудного В. Двоголового м’язу плеча С. Надостьового D. Дельтоподібного Е. Великого круглого
A. M. subscapulas B. M. trapezius C. M. serratus роsterior superior. D. M. levator scapulae E. M. rhomboideus minor
А. Хірургічна шийка. В. Дельтоподібна горбистість. С. Присередній надвиросток. D. Бічний надвиросток. Е. Великий горбок
А. Розгинання. В. Приведення. С. Супінація. D. Згинання. Е. Пронація.
А. Медіальну. В. Верхню. С. Задню. D. Латеральну. Е. Передню.
А. M. flexor роllicis longus В. M. flexor digitorum superficialis C. M. flexor digitorum profundus D. M. flexor carpi radialis E. M. palmaris longus
A. M. pronator teres B. M. palmaris longus C. M. pronator quadratus D. M. anconeus E. M. flexor pollicis longus Еталони відповідей: 1-С, 2-С, 3-С, 4- D, 5- D, 6-С, 7-А, 8- D, 9-Е, 10-Е. Короткі керівництва для роботи на практичних заняттях На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема. М’язи та фасції тазового поясу та нижньої кінцівки. Топографічні утворення нижньої кінцівки (надгрушоподібний та підгрушоподібний отвори, затульний канал, м’язова та судинна затоки, стегновий трикутник, привідний канал, стегновий канал, підколінна ямка, гомілково-підколінний канал, нижній та верхній м’язово-гомілковий канали, присередня та бічна підошвові борозни).Актуальність теми М’язи тазу і нижніх кінцівок поділяються на групи, виходячи з регіональної належності і виконуваної ними функції. Розділяють м’язи тазового пояса і вільної нижньої кінцівки (стегна, гомілки, стопи). Тазовий пояс щільно з’єднаний з хребтом в крижово-клубовому суглобі. М’язи, які беруть початок на хребті, з’єднуються з стегновою кісткою, функціонуючи в тазово-стегновому суглобі. М’язи тазу об’єднують в дві групи – глибоку і поверхневу. М’язи стегна поділяються на три групи: передню, задню і медіальну. Маючи велику масу і значну довжину, вони здатні утворювати велику силу, діючи як на тазово-стегновий , так і на колінний суглоб. М’язи стегна виконують статичну і динамічну функцію при зупинці чи при ході. Як і м’язи тазу, вони досягають максимального розвитку у людини в зв’язку з ходою. М’язи гомілки розвинуті порівняно сильно, зокрема розвинутим є допоміжний апарат, що зумовлює їх навантаження. Маючи широкий початок на кістках і міжм’язових перегородках, м’язи гомілки діють на колінний, надступаково-гомілковий суглоби і суглоби стопи. Стопа має власні (короткі) м’язи. Ці м’язи починаються і з’єднуються в області скелета стопи, мають складні анатомо-топографічні і функціональні взаємовідносини в сухожилку м’язів гомілки, фіксуючись на кістках стопи. Без знань про м’язи і фасції тазу і нижніх кінцівок, топографічних утворень, функцій, не можливо виявити на клінічних кафедрах наявність, місцезнаходження і перебіг патологічного процесу, надати терапевтичну, травматологічну, хірургічну допомогу. Ці знання потрібні для вивчення наступних тем анатомії (кровообіг і нервова система), гістології, топографічної анатомії, фізіології, хірургії, травматології та інших предметів. Мета навчання(загальна) Вміти показувати і називати м’язи і фасції тазу і нижніх кінцівок, топографічні утворення, аналізувати функцію м’язів для виявлення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і місцезнаходження патологічного процесу. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.) Джерела інформації
Набір завдань для контролю досягнень конкретних цілей навчання.
A. M. vastus intermedius B. M. sartorius C. M. rectus femoris D. M. iliopsoas E. M. adductor longus
A. Foramen suprapiriformis B. Canalis femoralis C. Canalis adductorius D. Foramen infrapiriformis E. Canalis obturatorius
A. M. quadriceps femoris B. M. sartorius C. M. pectineus D. M. iliopsoas E. M. adductor longus
A. M. biceps femoris B. M. semitendinosus C. M. adductor magnus D. M. semimembranosus E. M. gracilis
A. M. flexsor hallucis longus B. M. tibialis anterior C. M. extensor hallucis longus D. M. extensor digitorum longus E. M. peroneus tertius
А. Стегновий трикутник. В. Стегно-підколінного каналу. С. Гомілкового каналу. D. Гомілково-підколінного каналу. Е. Підколінної ямки.
А. Підколінної ямки. В. Верхнього м’язово-малогомілкового каналу. С. Гомілково-підколінного каналу. D. Нижнього м’язово-малогомілкового каналу. Е. Стегнового трикутника. Еталони відповідей: 1-С, 2-с, 3-С, 4-D, 5-D,6-В, 7-D, 8-В. Короткі керівництва для роботи на практичних заняттях На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. |