Главная страница

Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять


Скачать 376.68 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
Дата16.01.2018
Размер376.68 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаМетодичні-вказівки-2-курс-медицина-МС.docx
ТипМетодичні вказівки
#34315
страница14 из 18
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 11. ЧЕРЕПНІ НЕРВИ



Тема.


Загальний огляд черепних нервів. І, ІІ, VIII пари черепних нервів. Провідні шляхи нюхового, зорового, слухового аналізаторів, аналізатору гравітації та рівноваги. Нерви очної ямки: ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів: функції, ядра та зони іннервації.

Актуальність теми

Периферична нервова система – це частина нервової системи, яка знаходиться за межами головного та спинного мозку. Центральна частина нервової системи за допомогою периферичної нервової системи здіїснює регуляцію функцій усіх систем, органів та тканин організму людини. До периферичного відділу нервової системи належать черепні та спинномозкові нерви, вузли і нерви автономной (вегетативної) нервової системи. До неї також належать чутливі апарати (рецептори), які розташовані в тканинах і органах людини, як внутрішніх, так і зовнішніх.Головні нерви є похідними утвореннями з різних джерел. Нюхові та зорові нерви в процесі ембріогенезу розвиваються як похідні переднього мозкового міхура (нюховий нерв, ніжка окового міхура) та з проміжного мозку. Вони являються провідниками нюхових та світлових подразнень і містять соматичні чутливі відростки. Присінково-завитковий нерв виходить з мозку двома корішками з різною функцією: верхнім – присінковим (вестибулярна чутливість) та завитковим нервом (слухові вдчуття).Вивчення інервації органів нюху, зору, слуху, гравітації та рівноваги допоможуть зрозуміти принцип єдності структури та функції цих аналізаторів. Ці знання необхідні для розуміння фізіологічних процесів, які відбуваються в органах нюху, зору, слуху, гравітації та рівноваги і змін, що трапляються при патологічних процесах (пухлинах, крововиливах). Органи очниці інервуються окоруховим, блоковим нервом, відвідним і першою гілкою трійчастого нерву. Окоруховий нерв по розвитку є руховим корінцем першого передвушного міотому, містить рухові і парасимпатичні волокна. Блоковий нерв по розвитку це руховий корінець другого передвушного міотому, є руховим нервом. Відвідний нерв - це руховий корінець третього передвушного міотому, також є м’язовим руховим нервом. Ці нерви проводять імпульси до м’язів допоміжного апарату окового яблука. Трійчастий нерв розвивається в зв’язку з 1-ю жаберною дугою і є змішаним нервом. Сенсорними волокнами він інервує шкіру лиця і передню частину голови, коньюнктиву ока.Вивчення інервації органів очниці дає можливість розкрити принцип єдності їх структури і функції. Данні знання необхідні для розуміння фізіологічних процесів, які відбуваються в очниці, змін при патологічних процесах (пухлинах, крововиливах, запальних процесах).

Мета навчання (загальна):

вміти оцінювати інформацію про будову нюхового, зорового, присінково-завиткового нервів, вікову характеристику даних нервів для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Вміти оцінювати інформацію про будову окорухового, блокового, відвідного нервів, 1-ї гілки трійчастого нерва, віковій характеристиці даних нервів для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічнихх процесів.

Конкретні цілі:вміти

1. Визначити і показати нюхові нерви, топографію їх корінців та гілок.

2. Визначити і показати зоровий нерв, топографію його корінців та гілок.

3. Визначити і показати присінково-завитковий нерв, топографію його.

4.Визначити і показати окоруховий нерв, топографію ядер, корінців і гілок.

5. Визначити і показати 1-у гілку трійчастого нерву, топографію ядер, корінців і гілок.

6. Визначити і показати блоковий нерв, топографію ядер, корінців і гілок.

7. Визначити і показати відвіднийий нерв, топографію ядер, корінців і гілок

Теоретичні питання:

1. Топографія ядер черепно-мозкових нервів на дні ромбовидної ямки.

2. Розвиток нюхового органу, індивідуальна мінливість, аномалії розвитку.

3. Провідні шляхи нюхового аналізатору.

4. Розвиток органу зору, індивидуальна мінливість, аномалії розвитку.

5. Вихід на основі мозку і з порожнини черепу нервів очниці.

6. Функціональний взаємозв’язок інервації органів очниці.

Граф логічної структури (див. дод.).

Джерела інформації:

  1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб., 2001. - С. -569-571,584,590-591

  2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 – С. -401-402,414-415

  3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – К., 2006. - Т. 3. – С. 328-342

  4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г. Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С.186-192

  5. Лекція

Набір тестових завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:

1. Хворому А. в ЛОР-відділенні поставлений діагноз: хронічний риніт. Визначається розлад нюху. Які нервові структури вражені?

А. Нюхова цибулина

В. Нюховий тракт

С. Поясна звивина

D. Рецептори нюхового нерву

E. Гачок

2. При проведенні дослідження виявлено порушення формування зорового нерву. Визначте, з якого відділу мозку він розвивається.

A. Telencephalon

B. Diencephalon

C. Isthmus rhombencephali

D. Metencephalon

Е. Myelencephalon

3. У хворого спостерігається зниження слуху після перенесенної інфекції. З враженням якої пари черепних нервів це пов’язано?

A. I

B. II

C. III

D. VI

Е. VII

4. Хворий припинив розвізняти кольори. Про враження рецепторів якого головного нерву треба думати?

A. I

B. II

C. III

D. IV

E. V

5. В результаті травми відбувся розрив нюхових волокон, які виходять з порожни носу в порожнину черепу. Назвіть, через яку кістку проходять ці волокна.

А. Верхню щелепу

B. Клиноподібну

C. Решітчасту

D. Нижню носову раковину

E. Носову

6. Хворий перестав розрізняти запахи. Визначте, з захворюванням якої пари головних нервів це зв’язано.

А. I

В. III

С. IV

D. V

Е. ІІ

7. Визначте, де розташован корковий кінець нюхового аналізатору.

А. Нюхова цибулина

B. Нюховий трикутник

С. Нюховий тракт

D. Склепінна звивина

Е. Ділянка верхнього носового проходу

8. Вкажіть, в слизовій оболонці якого утворення розташовані нюхові рецептори.

А. Верхнього носового ходу

В. Середнього носового ходу

С. Нижнього носового ходу

D. Носовій частині глотки

Е. М’якого піднебіння

9. Вкажіть, яке утворення формується медіальними пучками зорових нервів.

А. Стовбур

В. Правий зоровий тракт

С. Лівый зоровий тракт

D. Перехрестя

Е. Гілки

10. Назвіть, яким головним нервом інервується m. rectus superior et levator palpebrae superioris.

А. Верхньою гілкою окорухового

В. Нижньою гілкою окорухового

С. Блоковим

D. Відвідним

Е. Першою гілкою трійчастого нерву

Еталон відповідей: 1- D, 2-B, 3-D, 4-B, 5-C, 6-A, 7-D, 8-A, 9-D, 10-A.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.


Тема.


Гілки V пари черепних нервів. Топографія ядер і зони іннервації. VII пара черепних нервів: Топографія ядер і зони іннервації.
Актуальність теми

Лицевий нерв є змішаним, розвився з II жаберної дуги, інервує всі мімічні м‘язи, частину підязичних м‘язів, містить пропріоцептивні волокна, в його складі проходять смакові і секреторні волокна, він формує велику "гусячу лапку". Трійчастий нерв є змішаним, розвинувшись з 1-ї жаберної дуги, він інервує кожу лиця і передню частину голови, жувальні м‘язи і м‘язи дна порожнини рота, маючи в своєму складі рухові і чутливі волокна. 2-а і 3-а гілки трійчастого нерву мають будову типового вісцерального нерва.Вивчення анатомії і топографії нервів лиця необхідно для розуміння взаємозв‘язку структури і функції, цілісністі організму. Ці знання необхідно використовувати на кафедрах топографічної анатомії, рентгенології, нервових хвороб, нейрохірургії, травматології і ортопедії, хірургії, стоматології, терапії, рентгенології, для діагностики ряду захворювань, їх лікування і оперативних втручань.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію про утворення і функциональне значення лицевого нерва, 2-ї і 3-ї гілок трійчастого нерва для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти

1. Визначити і показати лицевий нерв, топографію його ядер, корінців і гілок.

2.Визначити і показати 2-у і 3-ю гілки трійчастого нерва, топографію ядер, корінців і гілок.

Теоретичні питання.

1. Вихід на основі мозку і з порожнини черепу лицевого нерва, 2-ї і 3-ї гілок трійчастого нерва.

2. Значення і формування вегетативних ганглієев голови, ділянок їх інервації.

3. Розвиток мімічних і жувальних м‘язів, лицевого нерва.

Граф логічної структури теми (див. додаток)

Джерела інформації:

  1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб., 2001. - С. -577-583

  2. Сапин М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 – С. -406-411,412-414

  3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – К., 2006. - Т. 3. – С. 138-146

  4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г. Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С.110-112

  5. Лекція

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:

1. У постраждалого встановлено перелом скулової кістки. Гілки якого нерва будуть при цьому травморовані?

A. Підочного

B. Скулового

C. Нижнього альвеолярного

D. Верхнього середнього альвеолярного

E. Верхнього переднього альвеолярного

2. Хворий скаржеться на сльозотечу, ліве око повністю не закривається. Складки шкіри лоба сглажені, ліва очна щілина ширше правої. Сглажена ліва носогубна складка, опущенний лівий кут рота. Рот перекошен вправо. Який нерв пошкоджений?

A. Лицевий

B. Верхньощелепний

C. Язикоглотковий

D. Блукаючий

E. Нижньощелепний

3. У хворого порушен акт жування. При огляді встановлена лівостороння атрофія жувального і вісочного м‘язів. При відкритті рота щелепа відхиляється вправо. Який нерв пошкоджений?

A. Нижньощелепний

B. Верхньо щелепний

C. Лицевий

D. Під’язичний

E. Шийний відділ симпатичного стовбура

4. У хворої порушена вкусова інервація передніх 2/3 язика. Який нерв вражений?

А. Язиковий

В. Язикоглотковий

С. Барабана струна

D. Зворотний гортанний

Е. Верхній гортанний

5. До лікаря-невропатолога звернулась хвора з скаргами на втрату чутливости шкіри правої половини лиця в області нижнього повіка, спинки носа і верхньої губи. Вкажіть, яка гілка і якого нерва пошкоджена?

А. Нижньощелепний нерв трійчастого нерва

В. Великий кам’янистий нерв лицевого нерва

С. Очний нерв трійчастого нерва

D. Верхньощелепний нерв трійчастого нерва

Е. Барабанна струна лицевого нерва

6. У хворого спостерінається відсутність відчуття смаку передньої частини язика і слюновідведення. Визначте, пошкодженням якакого нерва це визвано.

А. Лицевого

В. Под’язичного

С. Нижьощелепного

D. Блукаючого

Е. Барабанного

7. Хворий скаржеться на нападоподібні болі в області зубів верхньої щелепи і губи, що віддають в підочну ділянку. При обстеженні відзначаєтся порушення чутливості в області губи, крил носа, щоки. Назвіть нерв, який пошкоджений.

А. Додатковий

В. Верхньощелепний

С. Лицевий

D. Очний

Е. Нижьощелепний

8. Вкажіть, з яким нервом в війчастому вузлі зв’язана перша гілка трійчастого нерва.

А. Окоруховим

В. Верхньощелепним нервом

С. Нижьощелепним нервом

D. Язичним нервом

Е. Нижнім альвеолярним нервом

9. На анатомічному препараті відпрепарован великий кам’янистий нерв. Вкажіть, в якому вегетативном вузлі перериваються волокна цього нерва.

А. В колінчастому

В. В піднижньощелепному

С. В ушному

D. В под’язиковому

Е. В крило-піднебінному

10. При ковтанні їжи хворий помічає утрудненння, які зв’язані з паралічем м’якого піднебіння. Визначте, який нерв пошкоджений.

А. III гілка трійчастого нерва

В. Лицевий нерв

С. I гілка трійчастого нерва

D. II гілка трійчастого нерва

Е. Під’язичний

Еталон відповідей: 1- Е, 2-А, 3-А,4-С, 5-D, 6-А,Ю 7-В, 8-А, 9-Е, 10-А.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.


Тема.


IХ, Х, ХI, ХII пари черепних нервів. Формування шийної петлі. Вегетативні вузли по ходу трійчастого нерву. Симпатичний стовбур, його шийний та грудний відділи.

Актуальність теми

Язикоглотковий нерв є похідним третьої жаберної дуги, областями його інервації є задня третина язика, слизова оболонка глотки, середнє ухо, соний синус і клубочок. Додатковий і під’язичний нерви - це гомологи передніх корінців спинномозкових нервів. У людини вони виділялись в процесі еволюції, як окремі головні нерви в зв’зку з членороздільною мовою, подтримкою вертикального положення голови. Знання аспектів інервації органів ротової порожнини необхідно для постановки топічного діагнозу в подальшій клінічній практиці.

Блукаючий нерв є похідним четвертої і наступних жаберних дуг, він інервує область шиї, органи дихання, більшість органів травної системи (до сигмоподібної кишки), а також віддає гілки до серця, сповільнюючи серцебиття і надаючи загальний парасимпатичний вплив на органи і системи всього організму.

Ці знання необхідні для наступного вивчення анатомії та навчання на інших кафедрах (як теоретичних, так і клінічних).

Мета навчання (загальна)

вміти оцінювати інформацію про створення, будову і ділянки іннервації язикоглоткового, додаткового і під’язикового нервів, а також про будову і ділянки іннервації блукаючого нерва в області голови і шиї для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі: вміти:

    1. Визначити і показати IХ пару головних нервів. Інтерпретувати ділянки іннервації.

    2. Визначити і показати ХІ и ХІІ пары головних нервів. Інтерпретувати ділянки іннервації.

    3. Визначити і показати Х пару головних нервів. Інтерпретувати ділянки іннервації.

    4. Зміст навчання у відповідності з цілями. Теоретичні питання.

    5. Розвиток головних нервів.

    6. Вихід на основі мозку і з порожнини черепа блукаючого, язикоглоткового, додаткового і під’язикового нервів.

Граф логічної структури теми (див. додаток).

Джерела інформації:

1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб., 2001. - С. -572-573,584-588.

2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 – С. -415-416,419-420,454-464

3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – К., 2006. - Т. 3. – С. 154-165

4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г. Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С.121-129

5. Лекція

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:

1. У хворого утруднення при ковтанні і проходженні їжи по глотці. Встановлено поразку рухових волокон язикоглоткового нерва. Функція, яких м‘язів порушена?

A. Верхніх констрикторів глотки

B. Піднебінно-глоткових

C. Середніх констрикторів глотки

D. Нижніх констрикторів глотки

E. Шилоглоткових

2. У постраждалого в результаті травми основи черепу виявлений перелом правого надвиростку потиличної кістки. Який нерв може бути травмован при цьому?

A. Язикоглотковий

B. Лицевий

C. Блукаючий

D. Під’язиковий

E. Додатковий

3. У хворого вражена зовнішня гілка додаткого нерва. Функція, яких м‘язів при цьому буде порушена?

A. Найширший м‘яз спини і великий круглий

B. Трапецієподібний і грудино-ключично-соскоподібний

C. Найширший м‘яз спини і трапецієподібний

D. Дельтоподібний і грудино-ключично-соскоподібний

E. Дельтоподібний і малий круглий

4. Хворий А. скаржиться на розлади ковтання, поперхування в час їжи, виливання рідини через ніс, кашель. Поставлено діагноз: пошкодження гілок блукаючого нерва, які інервирують м‘яке піднебіння. Який м‘яз м‘якого підненебіння не інервирвує цей нерв?

А. М‘яз, піднімаючий піднебінну завіску

В. М‘яз язичка

С. Піднебінно-язична

D. М‘яз, що напружує піднебінну завіску

Е. Піднебінно-глотковий

5. У хворої вражений вушний вузол. Вкажіть, з якою гілкою трійчастого нерва він пов‘язаний.

А. Підоковий нерв

В. Носо-піднебінний нерв

С. Сльозний нерв

D. Вушно-скроневий нерв

Е. Скроневий нерв

6. У хворої пошкоджен вушний вузол. Визначте, волокна якакого нерва прериваються в данном вузлі.

А. Барабаної струни

В. Вушно-скроневий нерв

С. Великий кам’янистий нерв

D. Малого кам’янистого

Е. Щочного

7. Визначте, який нерв іннервує слизову оболонку корню язика і надгортанника.

А. N. lingualis (ramus b. mandibularis)

В. N. hypoglossus

С. N. laringeus superior (X пары)

D. Rami linguales (IX пары)

Е. Chorda tympani

8. У хворого порушення загальної чутливості слизової оболонки і передньої 2/3 язика. Визначте, який нерв пошкоджено.

А. N. lingualis (ramus b. mandibularis)

В. N. hypoglossus

С. N. laringeus superior (X пары)

D. Rami linguales (IX пары)

Е. Chorda tympani

9. У хворого порушення в області корню язика і papilla valatae. Визначте, який нерв пошкоджен.

А. N. lingualis (ramus b. mandibularis)

В. N. hypoglossus

С. N. laringeus superior (X пары)

D. Rami linguales (IX пары)

Е. Chorda tympani

10. Назвіть, в складі якого волокна нерв барабанної струни підходить до під’язичного і піднижьощелепному вузлам.

А. Язикового

В. Щочного

С. Вушно-скроневого

D. Блукаючого

Е. Барабанного

Еталон відповідей: 1-В, 2-А, 3-В, 4-A, 5-D, 6 –D, 7-C, 8-A, 9-D, 10-A.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


написать администратору сайта