Главная страница

Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять


Скачать 376.68 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
Дата16.01.2018
Размер376.68 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаМетодичні-вказівки-2-курс-медицина-МС.docx
ТипМетодичні вказівки
#34315
страница17 из 18
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 14. СУДИНИ ТА НЕРВИ ТУЛУБА.




Тема.


Судини і нерви середостіння. Грудна частина аорти та її гілки. Легеневий стовбур та його гілки. Судини малого кола кровообігу. Верхня порожниста вена та її притоки. Непарна та напівнепарна вени та їхні притоки. Грудна лімфатична протока. Міжреберні нерви та області їх іннервації. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти. Міжартеріальні анастомози. Ворітна вена та її притоки. Залишкові утворення кровообігу плоду (пупкові судини та протоки).

Актуальність теми

Знання судин і нервів середостіння, що забезпечують кровопостачання та іннервацію органів грудної порожнини і її стінок, голови і шиї, необхідно для вивчення наступних розділів анатомії, фізіології і патології дихальної, серцево-судинної системи, у зв'язку з розвитком новітніх методів дослідження грудної та судинної хірургії.

Мета навчання (загальна)

вміти оцінювати інформацію про будову судин і нервів середостіння грудної частини аорти та відхідних від неї гілок, легеневого стовбура, верхньої порожнистої вени та її притока, непарної та напівнепарної вен та їх притока, грудного лімфатичного протоку, а також міжреберних нервів та областей їх іннервації, грудного відділу симпатичного стовбура і блукаючих нервів для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Вміти оцінювати інформацію про будову непарних гілок черевної аорти, що живлять печінку, селезінку, шлунок, товстий і тонкий відділи кишечника, підшлункову залозу; воріт печінки і їх вмісту; венозних судин, що формують ворітну вену, а також пупкових судин, для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.
Конкретні цілі. Вміти:

  1. Визначити і показати черевну аорту і місце її поділу (біфуркацію) на загальні клубові артерії.

  2. Визначити і показати непарні вісцеральні гілки черевної аорти, їх анастомози і області кровопостачання.

  3. Визначити і показати ворітну вену та її притоки.

  4. Визначити і показати грудну аорту та її гілки (парієтальні та висцеральні).

  5. Визначити і показати легеневий стовбур, судини малого кола кровообігу.

  6. Визначити і показати верхню порожнисту вену, непарну і напівнепарну вени, міжреберні вени та їх притоки

  7. Визначити і показати міжреберні нерви і області їх іннервації.

  8. Визначити і показати грудну лімфатичну протоку, її топографію, лімфатичні стовбури та вузли переднього і заднього середостіння.

  9. Визначити і показати блукаючі нерви і симпатичний стовбур (його вузли і нутряні нерви).


Теоретичні питання:

  1. Визначення середостіння і його поділ на переднє і заднє.

  2. Топографія і будова органів переднього і заднього середостіння.

  3. Будова та топографія судин великого і малого кіл кровообігу.

  4. Будову лімфатичної системи. Регіонарні лімфатичні вузли.

  5. Кровопостачання і іннервація органів переднього і заднього середостіння і стінок грудної порожнини.

  6. Хід очеревини, її утворення на органах черевної порожнини (зв'язки, сальники, брижі).

  7. Топографія і загальний план будови органів черевної порожнини.

  8. Міжартеріальні анастомози.

  9. Кровообіг плоду (пупкові судини, протоки).

  10. Особливості кровообігу печінки.

Граф логічної структури (див. дод.).

Джерела інформації:

  1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб. 2002. –С.422-424, 447-448.

  2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 - С.- 151-156, 184-188.

  3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.,1981. - Т.2,3.

  4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г.Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С. -281-287.

  5. Лекція

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:

1. У потерпілого перелом правого VI ребра по задній пахвовій лінії. Яка артеріальна судина може бути пошкоджений уламком ребра?

A. Передня міжреберна артерія

B. Внутрішня грудна артерія

C. Задня міжреберна артерія

D. Латеральна грудна артерія

E. Грудоакроміальна артерія

2. У хворого встановлено збільшення вилочкової залози. Яка венозна судина може бути здавлена?

A. Верхня порожниста вена

B. Підключична вена

C. Пахвова вена

D. Зовнішня яремна вена

E. Внутрішня яремна вена

3. При розтині виявлено пошкодження непарної вени. Визначте, які вени її формують.

А. Поперекові вени лівої сторони тулуба

В. Висхідні поперекові вени правої сторони тулуба

С. Висхідні поперекові вени лівої сторони тулуба

D. Міжреберні вени

Е. Праві нижні діафрагмальні вени

4. При розтині виявлено пошкодження напівнепарної вени. Визначте, які вени її формують.

А. Висхідні поперекові вени лівої сторони тулуба

В. Нижні міжреберні вени

С. Висхідні поперекові вени правої сторони тулуба

D. Верхні міжреберні вени

Е. Ліві нижні діафрагмальні вени

5. У хворого встановлено зниження кровотоку верхньої порожнистої вени. Визначте судини, що її формують.

А. Права і ліва плечеголовні вени

В. Права і ліва внутрішні яремні вени

С. Права і ліва підключичні вени

D. Зовнішні і внутрішні праві яремні вени

Е. Зовнішні та внутрішні ліві яремні вени

6. У хворого виявлено збільшення кількості гілок дуги аорти. Визначте, яка кількість гілок аорти найбільш часто зустрічається.

А. Три

B. Чотири

C. П'ять

D. Дві

E. Шість

7. У хворого пухлина нижнього відділу трахеї. В які лімфатичні вузли може відбутись метастазування пухлини?

A. Передні середостінні

B. Передгортанні

C. Навколотрахеальні

D. Надключичні

E. Глибокі шийні

8. У хворого пухлина нижньої частки лівої легені. У які лімфатичні судини будуть метастазувати клітини пухлини?

A. Грудну лімфатичну протоку

B. Правий яремний лімфатичний стовбур

C. Лівий яремний лімфатичний стовбур

D. Праву лімфатичну протоку

E. Лівий середостінний стовбур

9. Хірург планує взяти лімфу з грудної протоки при її впадінні у венозне русло. Де це відбувається?

А. В правому венозному куті

B. В лівому венозному куті

C. В місці утворення нижньої порожнистої вени

D. В місці утворення верхньої порожнистої вени

E. У місці утворення ворітної вени

10. У хворого встановлено запалення міжреберних нервів. Визначте, яке походження мають дані нерви?

A. Передні гілки шийних спинномозкових нервів

В. Задні гілки грудних спинномозкових нервів

С. Передні гілки грудних спинномозкових нервів

D. Передні корінці грудних сегментів спинного мозку

Е. Задні корінці грудних сегментів спинного мозку

Еталони відповідей:1 C, 2-A, 3-B, 4-а, 5-A, 6-A, 7-а, 8-а, 9-Б, 10-C.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.


Тема.


Парні вісцеральні та парієтальні гілки черевної частини аорти. Нижня порожниста вена та її притоки. Колатеральний кровообіг. Черевний відділ симпатичного стовбура та блукаючого нерва, їхні гілки та області іннервації. Вегетативні сплетіння черевної порожнини і тазу, області їх іннервації. Лімфатичні вузли і судини черевної порожнини.
Актуальність теми

Органи черевної порожнини є шляхами транспорту поживних речовин, здійснюють секрецію необхідних для організму ферментів, гормонів, або засвоєння поживних речовин. Тому без знання кровопостачання і іннервації цих органів та стінок черевної порожнини неможливо визначення на клінічних кафедрах наявності, локалізації та перебігу патологічних процесів, надання терапевтичної та хірургічної допомоги. Ці знання необхідні для вивчення наступних розділів анатомії, гістології, фізіології, пат. фізіології і пат. анатомії, хірургії, педіатрії, гастроентерології та інших дисциплін.

Мета навчання (загальна)

вміти оцінювати інформацію про кровопостачання і іннервацію органів черевної порожнини, черевних стінок для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні ціл: вміти

1. Визначити і показати парні парієтальні і вісцеральні гілки черевної аорти, їх анастомози та області кровопостачання.

2. Визначити і показати нижню порожнисту вену та її притоки.

3. Визначити і показати лімфатичні вузли черевної порожнини.

4. Визначити і показати в черевній порожнині блукаючі нерви, симпатичні стовбури, вегетативні сплетення.

Теоретичні питання:

1. Топографія і будова органів заочеревинного простору, їх розвиток і особливості кровопостачання.

2. Загальний план будови вегетативної нервової системи, черевне і аортальне сплетення, їх будова.

3. Загальний план поширення гілок черевного і аортального сплетень.

Граф логічної структури (див.дод.).

Джерела інформації.

  1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб. 2002. –С.424-425, 446-447, 467-468, 588-589, 609-610, 616-618.

  2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 - С.-157, 182-184, 220-225, 419, 465, 467-470.

  3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.,1981. - Т.2,3.

  4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г.Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С. -287-289, 311-313, 159-167, 346-351.

  5. Лекція.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:

1. При операції на черевній частині сечоводу лікар повинен пам'ятати, що попереду його розташована важлива артеріальна судина. Яка це судина?

А. A. testicularis

B. А. renalis

C. A. ileocolica

D. A. iliaca interna

E. A. iliaca communis

2. При позаматковій вагітності стався розрив маткової труби, що привело до кровотечі. Пошкодження, якої судини викликало кровотечу?

A. A. pudenda interna

B. Ramus ovaricus а. uterina

C. A. ovarica

D. Ramus tubaria а. uterina

E. A. iliaca interna

3. Під час оперативного втручання у малому тазі жінки виникла необхідність перев’язати маткову артерію. Яке з утворень може бути випадково перев'язаним разом з нею?

А. Сечовід

B. Маткова труба

C. Кругла зв'язка матки

D. Внутрішня клубова вена

4. У хворого лівостороннє варикозне розширення вен яєчка (варикоцеле).Через яку вену здійснюється відтік крові?

A. Vena renalis dextra

B. Venа testicularis dextra

C. Vena renalis sinistra

D. Vena testicularis sinistra

E. Vena ovarica

5. На анатомічному препараті відпрепарований лівий блукаючий нерв, що проникає в черевну порожнину і розташовується на передній поверхні стравоходу. Яке сплетіння він утворює?

A. Заднє шлункове

B. Переднє шлункове

C. Субсерозне шлункове

D. Зовнішнє стравохідне

E. Внутрішнє стравохідне

6. У хворого приступоподібні болі в надчеревній області, що супроводжуються посиленням перистальтики кишок, серцебиттям, відчуттям страху, підвищенням кров'яного тиску, хворобливість при пальпації під мечоподібним відростком грудини. Органічні захворювання внутрішніх органів виключені. Які нервові структури вражені?

A. Нижні міжреберні нерви

B. Черевне сплетіння

C. Діафрагмальний нерв

D. Аортальне сплетення

E. Верхнє надчеревне сплетіння

7. У хворого пухлина правої нирки. В які лімфатичні вузли метастазують клітини пухлини?

A. Верхні брижові

B. Поперекові

C. Крижові

D. Внутрішні клубові

E. Нижні брижові

8. У хворого пухлина черевної частини стравоходу. Яка група лімфатичних вузлів є реґіонарною для зазначеного відділу стравоходу?

A. Anulus lymphaticus cardiae

В. Nodi lymphatici paratrachealis

С. Nodi lymphatici prevertebralis

D. Nodi lymphatici pericardiales laterales

Е. Nodi lymphatici mediastinales posteriores

Еталони відповідей:1-А, 2-D, 3-А, 4-C, 5-B, 6-В, 7-В, 8-E.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема.


Загальна, зовнішня та внутрішня клубові артерії і вени. Міжартеріальні анастомози. Порто-кавальні та кава-кавальні анастомози. Судини сідничної області і промежини. Поперекове сплетіння: топографія, гілки, області іннервації.

Актуальність теми

Заняття передбачає вивчення анатомії і топографії судин і нервів, що кровопостачають та іннервують органи тазу і тазовий пояс. Воно має важливе значення для вивчення таких дисциплін, як, топографічна анатомія, урологія, акушерство, гінекологія, хірургія, травматологія і для розуміння функцій, виконуваних органами тазу, а також оперативних підходів до цих органів. Знання кровопостачання і іннервації органів таза має велике значення для розуміння локалізації патологічних процесів, а у жінок при виношуванні плоду і процесу родів.

Мета навчання (загальна)

Вміти оцінювати інформацію: про будову загальної, зовнішньої і внутрішньої клубових артерій і вен; межартериальніх, порто-кавальных і кава-кавальних анастомозів, судин сідничної ділянки і промежини; поперекового сплетення, його топографії, нервах, області іннервації з метою визначення на клінічних кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі. Вміти:

1. Визначити і показати загальну, зовнішню і внутрішню клубові артерії їх гілки, межартеріальні анастомози, області кровопостачання

2. Визначити і показати поперекове сплетення, його гілки і області іннервації.

3. Визначити та інтерпретувати локалізацію кава-кавальных і порто-кавальных анастомозів.

4. Визначити взаєморозташування судин і нервів сідничної області

Теоретичні питання:

1. Утворення і клінічна значимість кава-кавальних і порто-кавальних анастомозів.

2. Утворення венозних сплетень в малому тазу. Будова і розвиток системи нижньої порожнистої вени.

3. Топографія органів у малому тазі, їх відношення до очеревини (статеві відмінності).

4. Розвиток внутрішніх статевих органів (у чоловіків і жінок).

5. М'язи сідничної ділянки і промежини.

6. Будова і межі тазової і сечостатевої діафрагми.

Граф логічної структури (див.дод.)

Джерела інформації:

  1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб. 2002. –С. 425-428, 449-450, 451, 564-565.

  2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 - С.-159-162, 169, 188-191, 438-442.

  3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.,1981. - Т.2,3.

  4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г.Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С. -289-291, 319-320, 142-147, 289-291.

  5. Лекція


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:

1. У хворого пухлина черевної порожнини, що здавлює нижню порожню вену. Через який кава-кавальний анастомоз на задній черевній стінці відбуватиметься відтік крові?

A. Між ворітною веною і шлунковими венами

B. Між стравохідними венами

C. Між поперековими і прямокишковими венами

D. Між поперековими і непарною та напівнепарною венами

E. Між діафрагмальними і нирковими венами

2. У травмованій перелом шийки лівої стегнової кістки з розривом зв'язки головки стегнової кістки. Гілка якої артерії пошкоджена?

A. Стегнової

B. Зовнішньої клубової

C. Замикальна

D. Нижньої сідничної

E. Внутрішньої статевої

3. У хворої утруднення сечовипускання. При обстеженні встановлено порушення іннервації м'язів, що викликають скорочення стінок сечового міхура. Які нерви уражені?

A. Великий нутряний нерв

B. Блукаючий нерв

C. Нутряний тазовий

D. Гілки нижнього підчеревного сплетення

E. Малий нутряний нерв

4. На трупі відпрепарований нерв, який іннервує поперечну і внутрішню косу м'язи живота. Визначте цей нерв?

A. N. iliohypogastricus

B. N. ilioinguinalis

C. Rami musculares plexus lumbalis

D. N. subcostalis

E. N. obturatorius

5. На трупі відпрепарований нерв, який іннервує шкіру верхньої частини сідниці. Визначте цей нерв?

A. N. ilioinguinalis

B. N. genitofemoralis

C. N. iliohypogastricus

D. N. cutaneus femoris lateralis

E. N. obturatorius

6. В процесі препарування студент оголив артерію яка анастомозує з глибокою артерією, що оточує клубову кістку. Назвіть цю артерію?

A. A. glutea superior

B. A. glutea inferior

C. A. obturatoria

D. A. iliolumbalis

E. A. sacralis lateralis

7. При розтині трупа виявлено пошкодження артеріальної судини, що кровопостачає промежину. Визначте пошкоджену судину?

A. A. uterina

B. A. rectalis inferior

C. A. pudenda externa

D. A. pudenda interna

E. A. sacralis lateralis

8. У хворого виявлено зміни в судині, що впадає в передміхурове венозне сплетіння. Назвіть цю посудину?

A. Внутрішня статева вена

B. Нижні вени прямокишкові

C. Нижні вени сечоміхурові

D. Дорсальна вена статевого члена

E. Нижня вена статевого члена

Еталони відповідей: 1-D, 2-C, 3-D, 4-A, 5-с, 6-Г, 7-Г, 8-D.
Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.


1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


написать администратору сайта