Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
 Скачать 376.68 Kb.
|
МОДУЛЬ 4. НЕРВИ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК, АНГІОЛОГІЯ, СЕРЦЕВСТУПВивчення нормальної анатомічної будови органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної системи (серця, артеріальної і венозної систем), а також лімфатичної системи, у тісному взаємозв'язку з виконуваною ними функцією є однією з найважливіших завдань завершального етапу курсу анатомії людини. У процесі вивчення даного розділу студенти отримують базові знання, необхідні при подальшому навчанні на різних кафедрах морфологічного та клінічного профілів. У процесі вивчення розділу студенти навчаються аналізувати отриману інформацію і опановують певний обсяг практичних навичок, що дозволить правильно оцінювати різні патологічні стани, пов'язані з ураженням периферичної нервової системи, органів серцево-судинної та лімфатичної систем при навчанні на старших курсах, а також адекватно призначати заходи профілактики та лікування в подальшій практичній діяльності. Цілі модуля:Згідно з освітньо-професійною програмою студент повинен вміти: 1. Визначити загальний план будови органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної та лімфатичної систем, оцінювати їх будову. 2. Аналізувати розвиток органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної та лімфатичної системи в ембріогенезі. 3. Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної та лімфатичної систем. 4. Аналізувати інформацію про будову органів периферичної нервової системи (спинномозкових нервів), органів серцево-судинної та лімфатичної систем. Модуль 3 включає 4 змістовних модулів: 12. Судини і нерви голови та шиї, верхньої кінцівки. 13. Анатомія серця. 14.Судини і нерви тулуба. 15. Судини і нерви нижніх кінцівок. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 12. СУДИНИ І НЕРВИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ,ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИТема.Утворення спинномозкових нервів, їх передні і задні гілки. Шийне сплетіння і його гілки, області іннервації. Поверхневі судини голови та шиї. Підшкірні яремні вени. Судинно-нервовий пучок шиї. Гілки дуги аорти. Загальна сонна артерія. Передня і задня групи гілок зовнішньої сонної артерії. Внутрішня яремна вена та її притоки. Блукаючий нерв: шийний відділ Актуальність теми. Яремні вени шиї є початковими гілками верхньої порожнистої вени, що збирають кров від поверхневих утворень голови і шиї. Гілки шийного сплетення здійснюють іннервацію не тільки шкіри та м'язів шиї, але і деяких утворень грудної порожнини (діафрагмальний нерв). Ці знання необхідні для вивчення фізіології органів голови та шиї, а також для розуміння змін, що виникають при патологічних станах: пухлинах, крововиливах, шляхи можливого розповсюдження гнійних та запальних процесів та їх лікування на клінічних кафедрах. Знання анатомії судинно-нервового пучка шиї має важливе значення. Загальні сонні артерії тісно взаємопов'язані з дугою аорти. Внутрішня яремна вена збирає всю венозну кров від мозку, голови і органів шиї, блукаючий нерв іннервує не тільки досліджувану на цьому занятті область шиї, але і своїми гілками постачає дихальні органи, значну частину травного тракту (до сигмоподібної ободової кишки), а також дає гілки до серця, уповільнює серцебиття. Ця область складна і в топографічному відношенні, так як анатомічні структури тут оточені фасціальними листками і знаходяться в трикутниках шиї. У цій області часто локалізуються патологічні процеси: аневризми, нориці, проводяться хірургічні маніпуляції на щитоподібній залозі, трахеї, артеріальних і венозних судинах. Тому ці знання необхідні на клінічних кафедрах (хірургії, реаніматології, ендокринології, кардіології) при проведенні різноманітних форм дослідження (ангіографія, функціональної проби та ін.), для діагностики, лікування та оперативних втручаннях. Мета навчання (загальна) Вміти оцінювати інформацію про будову поверхневих судин і нервів шиї топографію дуги аорти та її гілок, судинно-нервового пучка шиї, загальної сонної артерії, передній і задній групі гілок зовнішньої сонної артерії, внутрішньої яремної вени і шийного відділу блукаючого нерва для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання:
Граф логічної структури (див. дод.). Джерела інформації:
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. Хворий скаржиться на болі в задньобоковій частині голови, вушної раковини, шкіри шиї і надключичній області. Об'єктивно: різка біль позаду грудинно-ключично-соскоподібного м'яза та порушення чутливості шкіри. Які нервові структури вражені? A. Задні гілки верхніх шийних спинномозкових нервів B. Шкірні гілки трійчастого нерва C. Чутливі гілки блукаючого нерва D. Шкірні гілки шийного сплетення E. Гілки плечового сплетення 2. Хворий скаржиться на задишку, біль у грудній клітці, утруднення кашлевих рухів, гикавку. Які нерви уражені? A. Діафрагмальні B. Внутрішні C. Блукаючі D. Симпатичні стовбури E. Міжреберні 3. Хірург проводе серединний розріз шиї над рукояткою грудини. Гілки, якого венозного анастомозу повинен перев'язати хірург для зупинки кровотечі? A. Нижніх щитоподібних вен B. Вен вилочкової залози C. Внутрішніх яремних вен D. Яремної дуги E. Плечових вен 4. При поверхневому пораненні в області бічної поверхні шиї спостерігається кровотеча. Кров темного кольору. Яка судина пошкоджена? A. Загальна сонна артерія B. Зовнішня сонна артерія C. Зовнішня яремна вена D. Внутрішня сонна артерія E. Верхня щитоподібна артерія 5. У хворого сильна біль і порушення чутливості шкіри в задньобоковій поверхні голови. При пальпації різка болючість позаду грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. Який нерв уражений? A. Великий потиличний B. Великий вушний C. Блукаючий D. Ушно-скроневий E. Малий потиличний 6. У хворого порушення чутливість в нижній частині вушної раковини і нижньобоковій поверхні обличчя. Ураження якого нерва викличе ці порушення? A. Щелепно-під'язикового B. Великого потиличного C. Великого вушного D. Нижнього альвеолярного E. Малого потиличного 7. У потерпілого поранення передньої області шиї з пошкодженням підшкірного м'яза шиї, порушена її іннервація. Гілки яких нервів постраждали? A. Малий потиличний, під'язиковий B. Додатковий, язико-глотковий C. Поперечний нерв шиї, лицьовий D. Великий вушний, надключичні E. Блукаючий нерв, шийна петля 8. У хворого рана в ділянці сухожилля лопатково-під'язикового м'яза. Відзначаються болі і часткове порушення функції м'язів, що розташовані нижче під'язикової кістки. Який нерв пошкоджено? A. Шийна петля B. Діафрагмальний C. Надлопаткові D. Гілки плечового сплетення E. Великий вушний нерв 9. У хворого порушена чутливість шкіри нижньої латеральної частини потиличної області і задньої поверхні вушної раковини Який нерв уражений? A. Великий вушний B. Великий потиличний C. Малий потиличний D. Шийна петля E. Поперечний нерв 10. У хворої втрата чутливості шкіри в області великого грудного м'яза. Гілки якого нерва вражені? A. Великий вушний B. Поперечний нерв шиї C. Малий потиличний D. Надключичні E. Діафрагмальний 11. У потерпілого в результаті травми спостерігається кровотеча з язика. Перев'язкою (легуванням) гілки якої артерії можна зупинити? A. Загальної сонної B. Підключичної артерії C. Внутрішньої сонної D. Язичної E. Зовнішньої сонної 12. У постраждалого рвана рана потилиці позаду соскоподібного відростка, рясна кровотеча з рани. Яка артерія була пошкоджена? A. Внутрішня сонна B. Задня вушна C. Потилична D. Зовнішня сонна E. Поверхнева скронева 13. У хворого гнійник в області медіального кута ока. Який артеріальний анастомоз може служити джерелом інфікування очі? A. Між дорсальній артерією носа і кутовий B. Між лобової артерією і кутовий C. Між передньої решітчастої і артерією верхньої губи D. Між дорсальній артерією носа і артерією верхньої губи E. Між артерією верхньої губи і кутовий 14. У результаті травми язику виникла сильна кровотеча. Хірург прийняв рішення перев'язати язикову артерію. В якому трикутнику шиї вона розташована? A. Лопатково-ключичному B. Лопатково-трахеальному C. Сонному D. Трикутнику Пірогова E. Підборідному трикутнику 15. В хворого утруднене ковтання і просування їжі по ковтку. Встановлено поразку рухових волокон блукаючого нерва. Функція, яких м'язів глотки буде порушена? A. Констриктори B. Шило-глоткові C. Шило-язичні D. Під'язиково-язичні E. Підборіддя-язичні 16. У постраждалого різана рана обличчя в області жувального м'яза. Гілки, якої артерії могут бути при цьому пошкоджені? A. Лицьовій B. Задньої вушної C. Потиличній D. Поверхневої скроневої E. Задній вушний 17. У постраждалого рвана рана потилиці позаду соскоподібного відростка, рясна кровотеча з рани. Яка артерія була пошкоджена? A. Внутрішня сонна B. Задня вушна C. Потилична D. Зовнішня сонна E. Поверхнева скронева 18. У дитини пошкоджена нижня губа в області правого кута рота. З рани тонкою цівкою виливається червона кров. Назвіть, гілки якої артерії пошкоджені? А. Язичної В. Лицьовій С. Хребетної D. Висхідної глоткової Е. Верхньощелепної 19. У постраждалого поперечна рана язика, рясна кровотеча з рани. Яка артерія ушкоджена? А. Лицьова В. Нижня альвеолярна С. Зовнішня сонна D. Язична Е. Піднебінна 20. У потерпілого спостерігається посттравматична кровотеча з язика. Назвіть, в якій артерії і в якому трикутнику шиї його можна зупинити. А. Загальній сонній, в сонному В. Підключичній, в лопатково-ключичному С. Підключичній, в лопатково-трапецевидному D. Язичній, в трикутнику Пирогова Е. Нижній щитовидній, в лопатково-трахеальному Еталони відповідей: 1 - D, 2-A, 3-D, 4-C, 5-Е, 6-с, 7-C, 8-а, 9-C, 10-D, 11-E, 12-С, 13-А, 14-D, 15-F, 16-A, 17-C, 18-B, 19-D, 20-D. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Середня група гілок зовнішньої сонної артерії. Внутрішня сонна артерія та її гілки. Очна артерія і вени. Лімфатичні вузли та судини голови та шиї. Судини та нерви голови та шиї. Судини та нерви латерального трикутника шиї. Актуальність теми Середня група гілок зовнішньої сонної артерії складається із залишків артеріальних дуг, забезпечуючи кровопостачання глотки, м'якого піднебіння, привушної залози і довколишних ділянок, а верхньощелепна артерія, що проходить в підскроневій і крило-піднебінній ямках, кровопостачає майже всі відділи лицьового черепа та утворює тут безліч анастомозів. Внутрішня сонна артерія забезпечує кровопостачання головного мозку. Очна артерія є похідною і першою гілкою внутрішньої сонної артерії, входить в порожнину очної ямки, де розпадається на кінцеві гілки. Вени очниці будуть впадати по внутрішньочерепним притокам до внутрішньої яремної вени. Внутрішня яремна вена збирає всю венозну кров від мозку, голови і органів шиї. Лімфатичні вузли в області голови та шиї мають важливе значення, як з точки зору виконуваної функції, так і в діагностичному аспекті. Вивчення анатомії і топографії судин і нервів обличчя і голови необхідно для розуміння взаємозв'язку структури і функції, цілісності організму. Заняття по даній темі є продовженням вивчення судинної і нервової системи. Воно присвячене вивченню кровопостачання, венозного відтоку і іннервації області шиї, спини і плечового поясу, за рахунок гілок підключичних судин і плечового сплетення. Знання цих судин і нервів необхідно для розуміння кровопостачання і іннервації верхньої кінцівки, відтоку венозної крові у систему верхньої порожнистої вени. Знання кровопостачання і топографії судин, взаємовідносини їх з нервами, розуміння функції мають важливе значення для вивчення топографо-теоретичної анатомії і оперативної хірургії, травматології, нервових хвороб, а також для розуміння змін, що виникають при патологічних станах і їх лікування на клінічних кафедрах Мета навчання (загальна) Вміти оцінювати інформацію про будову і топографію середньої групи гілок зовнішньої сонної артерії, внутрішньої сонної артерії, лімфатичних вузлів і судин голови та шиї для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Вміти оцінювати інформацію про будову підключичної і пахвової артерій, та гілок, що від них відходять; підключичної і пахвової вен та їх притоках, про формування плечового сплетення, його коротких гілок, для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: уміти 1. Визначити і показати очну артерію і вену, їх гілки, притоки, області кровопостачання та анастомози. 2. Визначити і показати середню групу гілок зовнішньої сонної артерії, області кровопостачання та анастомози. 3. Визначити і показати внутрішню сонну артерію, її гілки, області кровопостачання та анастомози. 4. Визначити і показати групи лімфатичних вузлів в області голови та шиї. 5. Визначити і показати підключичну артерію і вену, їх гілки, анастомози і притоки в різних відділах. 6. Визначити і показати пахвову артерію і вену, їх гілки, анастомози і притоки в різних відділах. 7. Визначити і показати плечове сплетення, його короткі гілки, області їх іннервації Теоретичні питання. 1. Трикутники шиї, їх стінки і вміст. 2. Лицьова артерія і області кровопостачання. 3. Відтік венозної крові від мозку, формування внутрішньої яремної вени. 4. Позачерепні притоки внутрішньої яремної вени. 5. Загальний план будови пахвової ямки (м'язи, топографічні утворення). 6. Топографія латерального трикутника шиї; міжсходового простору. 7. Ембріогенез м'язів шиї і плечового поясу. Граф логічної структури (див. дод.). Джерела інформації: 1.Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб. 2002. - С. 408-411, 440-441, 470-472. 411-416, 442-443, 558-559. 2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 - С. 128-136.176-178, 230-234. 136-142. 179, 181-182, 427-429. 3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.,1981. - Т.2,3. 4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін..; за ред.. проф.. В.Г.Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С.260-266, 304-306. 337-341, 134-136, 266- 273, 306-307 5. Лекція Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. У доставленого в лікарню травмованого чоловіка різана рана шкіри лобової області. Для зупинки кровотечі перев'язана судина, яка кровопостачає цю ділянку. Назвіть цю судину. А. A. supraorbitalis B. А. infraorbitalis C. A. аngularis D. А. dorsalis nasi E. A. temporalis superficialis 2. У дитини поранення нижньої губи в області правого кута рота. З рани тонкою цівкою виливається червона кров. Гілки якої артерії пошкоджені? A. Язичної артерії B. Лицевої артерії C. Хребетної артерії D. Висхідної глоткової артерії E. Верхньощелепної артерії 3. У постраждалого різана рана обличчя в області жувального м'яза. Гілки якої артерії можуть бути при цьому пошкоджені? A. Лицьової B. Задньої вушної C. Потиличної D. Поверхневої скроневої E. Задньої вушної 4. У хворого гнійним запаленням розвинувся менінгіт. Який венозний анастомоз найімовірніше став причиною захворювання? A. Між лицьовою веною та венами очної ямки B. Між лицьовою і очною артеріями C. Між лицьовою і позадущелепною венами D. Між скроневою та надочноямковою артеріями E. Між лицьовою веною і крилоподібним сплетінням 5. Діагностовано гнійне запалення клиноподібного синуса. Яка артерія, що лежить в цьому синусі, може бути залучена в процес? А. А. supraorbitalis В. А. carotis externa В. А. ophthalmica D. A. carotis interna Е. А. infraraorbitalis 6. У хворого знижена гострота зору, пов'язана з патологією артеріальних судин очного яблука. Яка із перерахованих артерій є головним джерелом кровопостачання сітківки? А. А. centralis retinae В. А. ciliares С. А. conjunctivales D. А. lacrimalis E. А. episclerales 7. З неприборканій носовій кровотечі з анастомозуючих судин проводиться тампонада носа або перев'язка судин. Пошкодження якого анастомозу викликало цю кровотечу? A. Кутового B. Решітчастого C. Лобного D. Оболонкового E. Виличного 8. Чоловік під час гоління зрізав гнійник в ділянці соскоподібного відростка. Через 2 дні він був доставлений до лікарні з діагнозом запалення оболонок головного мозку. Яким шляхом інфекція проникла в порожнину черепа? А. Через v.v. tympanicae B. Через v.v. labyrinthi C. Через v. еміѕѕагіае mastoideaе D. Через v. facialis. E. Через v.v. auriculares 9. При огляді у хворого виявлена злоякісна пухлина (рак) язику. В які лімфатичні вузли найімовірніше відбудеться метастазування злоякісних клітин (метастазування). А. Нижньощелепні B. Глибокі шийні C. Підборідні D. Заглоткові E. Привушні 10. Водій автомобіля отримав травму грудної клітки внаслідок удару об рульове колесо. Яка з перерахованих артерій швидше за все може бути пошкоджена? A. A. thoracica interna B. A. thyroidea superior C. A. subscapularis D. A. vertebralis E. A. suprascapularis 11. З лікувальною метою хворому необхідно поставити катетер у підключичну вену. Які анатомічні структури є орієнтувальними для цієї маніпуляції? A. Вена знаходиться позаду переднього сходового м'яза B. Вена лежить в міжсходовому просторі C. Вена розташовується попереду переднього сходового м'яза D. Вена лежить позаду підключичної артерії E. Вена лежить попереду ключиці 12. У хворої під час оперативного втручання на молочній залозі виражена кровотеча. Яка артерія була травмована? A. Пахвова артерія B. Внутрішня грудна артерія C. Верхня надчеревна D. Латеральна грудна артерія E. Верхня грудна артерія 13. При розтині трупа експерт виявив пошкодження судинної структури, що утворилася шляхом злиття плечових вен. Вкажіть цю структуру. А. V. subclavia В. V. axillaris С. V. cephalica D. V. basilica Е. V. intermedia cubiti 14. При обстеженні у хворого виявлена атрофія над - і підостих м'язів справа, біль при русі в правому плечовому суглобі. Поразкою, якого нерву це викликано? А. Дорсального нерву лопатки В. Пахвового H. Довгого грудного С. Надлопаткового D. Підлопаткового 15. У хворого порушена чутливість шкіри надпліччя. Він не може підняти руку до горизонтального рівня. Який нерв уражений? А. Дорсальний нерв лопатки В. Пахвинний С. Надлопатковий D. Підлопатковий Е. Променевий Еталони відповідей:1-А, 2-В, 3-А, 4-Е, 5-D, 6-A, 7-B, 8-C, 9-C. 10-А, 11-С, 12-D, 13-B, 14-C, 15-B. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Довгі гілки плечового сплетіння. Шкірна та м’язова іннервація вільної верхньої кінцівки. Кровопостачання верхньої кінцівки: плечова, променева, ліктьова артерії, судини кисті. Актуальність теми Дане заняття є продовженням теми, яка вивчає кровопостачання верхньої кінцівки та її іннервації, закономірності формування плечового сплетення, поверхневих і глибоких вен плеча і передпліччя. На прикладі верхньої кінцівки розглядаються антропогенез та роль праці у її формуванні у людини. Передбачено продовження вивчення кровопостачання та іннервації верхньої кінцівки: утворення поверхневої і глибокої долонних дуг, загальних і власних пальцевих артерій кисті, розуміння іннервації кисті і пальців довгими гілками плечового сплетення і лімфовідтоку від верхньої кінцівки. Ці знання необхідно використовувати на клінічних кафедрах: хірургії, ангіології, травматології, нервових хвороб, для профілактики, діагностики та лікування захворювань верхньої кінцівки, а також при хірургічних втручаннях. Цілі навчання (загальні) Вміти оцінювати інформацію про будову підключичної частини плечового сплетення, його пучків та довгих гілок, які від нього відходять – серединного, ліктьового, променевого, кожно-м'язого і медіального шкірного нерва плеча і передпліччя; їх топографію, ділянки іннервації, а також оцінювати інформацію про кровопостачання та венозний відтік в області плеча, передпліччя, топографію судин та взаємовідношення їх з нервами, оцінювати інформацію про кровопостачання, іннервацію кисті і лімфовідтікання від верхньої кінцівки для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявність і локалізацію патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти: 1. Визначити і показати плечову артерію, її гілки та анастомози. 2. Визначати і показати ліктьову і променеву артерії, їх гілки та анастомози. 3. Визначити і показати поверхневі і глибокі вени плеча і передпліччя. Охарактеризувати їх практичну значимість. 4. Визначити і показати формування довгих гілок плечового сплетення, показати і назвати дані гілки, вказати область їх іннервації на плечі та передпліччі. 5. Визначити і показати утворення поверхневої і глибокої долонних дуг, визначити їх функціональне значення. 6. Визначити і показати загальні і власні артерії пальців кисті. 7. Визначити і показати зони і ділянки іннервації на кисті довгими гілками плечового сплетення. 8. Визначити і показати лімфатичні вузли верхньої кінцівки. Теоретичні питання 1. Топографія верхньої кінцівки. 2. Загальний план будови кровоносних судин (артерій і вен), шляхи колатерального кровообігу. 3. Фасції, їх футлярна будова, склад судинно-нервового пучка плеча. 4. Колатеральний кровообіг верхньої кінцівки. 5. Загальний план іннервації верхньої кінцівки. 6. Загальний план будови лімфатичної системи. 7. Венозний відтік і лімфовідтікання від верхньої кінцівки. Граф логічної структури (див. дод.) Джерела інформації 1. Привес М.Г. Нервная система. / М.Г. Привес // Привес М.Г.Анатомия человека / М.Г. Привес.- СПб. 2002. - С. 416-418, 443-444. 559-562, 419-420, 470-472, 560-562. 2. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1999. - Т. 2 - С. 142-149. 179-182. 430-436, 144-148, 234-239. 430-436. 3.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.,1981. - Т.2,3 4. Ковешніков В.Г. Нервова система / В.Г. Ковешніков // Анатомія людини / [ В.Г. Ковешніков, І.І. Бобрик, А.С. Головацький та ін.; за ред.. проф.. В.Г.Ковешнікова]. – Л., 2008.-Т. 3. - С. -136-141, 137-141.С. 275-279, 307-308, 341-342. 5.ЛекцІя. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання: 1. Після травми задньої поверхні плеча був пошкоджений променевий нерв і артеріальна судина, яка проходить поряд з ним в canalis humeromuscularis. Яка судина була пошкоджена? A. A. аxillaris B. A. profunda brachii C. A. кadialis D. A. ulnaris E. A. вrachialis 2. Глибоке поранення передньої поверхні латерального надвиростка плечової кістки призвело до кровотечі з артеріального анастомозу. Яка, артеріальна судина буде входити до складу пошкодженого анастомозу? А. Передня поворотна ліктьова артерія B. Ліктьова поворотна артерія С. Променева поворотна артерія D. Середня колатеральних артерія E. Задня поворотна ліктьова артерія 3. При обстеженні хворого визначається частота пульсу. Пульсацію якої артерії можна легко промацати на передній поверхні нижньої треті передпліччя? A. Задньої міжкісткової B. Ліктьової C. Передньої міжкісткової D. Поверхневої долонної гілки E. Променевої 4. Хворому необхідно внутрішньовенно ввести лікарську речовину. Яку вену верхньої кінцівки найчастіше використовують для цієї маніпуляції? A. Латеральну підшкірну вену B. Медіальну підшкірну вену C. Проміжну вену ліктя D. Проміжну вену передпліччя E. Плечову 5. Постраждалий отримав глибоку різану рану в області передньої поверхні латерального надвиростка плечової кістки. Яка артеріальна судина входить в ушкоджений анастомоз? A. Нижня ліктьова колатеральна артерія B. Задня поворотна ліктьова артерія C. Променева поворотна артерія D. Середня колатеральна артерія E. Передня міжкісткова артерія 6. У хворої діагностовано ураження серединного нерву. Функція яких м'язів постраждає в цьому випадку? A. Ліктьовий згинач кисті і ліктьова м'яз B. Довга долонна та ліктьова м'язи C. Квадратний і круглий пронатори D. Променевий згинач кисті і квадратний пронатор E. Круглий пронатор і ліктьовий згинач кисті 7. В результаті різаної рани в області медіального надвиростка плеча наступила втрата функції м'язів передпліччя і кисті з втратою чутливості в області шкіри мізинця. Який нерв пошкоджений? A. Променевий B. Серединний C. Ліктьовий D. М'язово-шкірний E. Пахвовий 8. У потерпілого перелом плечової кістки в середній третині з пошкодженням променевого нерву. Функція яких м'язів постраждала при цьому? A. Передньої групи м'язів плеча і передпліччя B. Задньої групи м'язів плеча та передпліччя C. М'язів кисті і латеральної групи м'язів передпліччя D. Згиначів передпліччя і пальців кисті Е. Міжкісткових м'язів і м'язів підвищення мізинця 9. У хворої на передпліччі ледве промацується пульсація артерії, шкіра бліда, знижена температура. В якій з артерій порушений крововідтік? А. А. perforans В. A. ulnaris С. А. radialis D. А. digitalis communis Е. А. digitalis propria 10. У травмованого встановлений розрив сухожиль м'язів лівої долоні, поверхневих кровоносних судин. За рахунок якого утворення буде відновлено кровопостачання ураженої області? A. Arcus palmaris superficialis B. Arcus palmaris profundus C. A. digitales palmares communes D. A. metacarpeae palmares E. A. perforantes 11. У хворої при стисненні пальців кисті в кулак IV і V пальці погано згинаються. Ураженням якого нерву це викликано? A. Променевого B. Серединного C. М'язово-шкірного D. Ліктьового E. Міжкісткової заднього 12. Хворий відзначає біль і утруднення приведення великого пальця до долоні. Який нерв уражений у цьому випадку? A. Ліктьовий B. Променевої C. Серединний D. М'язово-шкірний E. Латеральний шкірний нерв передпліччя 13. Хвора скаржиться на втрату чутливості шкіри в нижній третині задньої поверхні плеча, передпліччя, тилу кисті та I, II, III пальців. Шкірні гілки якого нерву вражені? A. Серединного B. Ліктьового C. М'язово-шкірного D. Променевого E. Медіального шкірного нерву передпліччя 14. Хворий не може привести і розвести пальці кисті в п'ястно-фалангових суглобах. Ураженням якого нерву це викликано? A. Променевого B. Серединного C. М'язово-шкірного D. Ліктьового E. Зовнішнього шкірного нерва передпліччя 15. У жінки діагностовано злоякісну пухлину правої грудної залози. В які лімфатичні вузли найчастіше будуть метастазувати клітини пухлини? A. Навкологрудні B. Задні середостінні C. Підключичні D. Пахвові E. Передні середостінні Еталони відповідей:1-B, 2-В, 3-E, 4-C, 5-C, 6-D, 7-C, 8-B, 9-C, 10-A, 11-D, 12-A, 13-D, 14-D, 15-A. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань.Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. |