Методичні-вказівки-2-курс-медицина-МС. Методичні вказівки до самостійної підготовки студентів 2 курсу медичного факультету (молодші спеціалісти) до практичних занять
 Скачать 376.68 Kb.
|
МОДУЛЬ 2. СПЛАНХНОЛОГІЯ.Вивчення нормальної будови внутрішніх органів і систем, які вони утворюють, а також вивчення нормальної будови залоз внутрішньої секреції в тісному взаємозв’язку з функцією, яку вони виконують, є невід’ємною частиною курсу анатомії людини. В процесі вивчення даного розділу студенти отримують базові знання, які необхідні при подальшому вивченні на кафедрах морфологічного (гістологія, топографічна і патологічна анатомія, фізіологія) і клінічного (терапія, хірургія, ендокринологія) профілю. В процесі вивчення курсу спланхнології студенти вчаться аналізувати отриману інформацію і засвоюють певний обсяг практичних навичок, що дозволяє правильно оцінювати різні патологічні стани внутрішніх органів і систем. Згідно освітньо-професійній програмі, студент повинен вміти (цілі модуля): 1.Визначити загальний план будови трубчатих і паренхіматозних органів. 2.Аналізувати розвиток органів травної, дихальної, сечової, статевої, ендокринної систем в ембріогенезі. 3. Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів травної, дихальної, сечової, статевої, ендокринної систем. 4.Аналізувати інформацію про будову органів травної, дихальної, сечової, статевої, ендокринної систем. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4. АНАТОМІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИТема. Ротова порожнина. Губи. Щоки. Ясна. Зів. М’яке та тверде піднебіння. М’язи м’якого піднебіння. Вікові особливості стінок ротової порожнини. Язик. М’язи язика. Сосочки язика. Мигдалики. Слинні залози та їхня топографія. Загальна анатомія зубів: види зубів, їхні частини та тканини, періодонт. Зубо-щелепні сегменти. Формули зубів. Терміни прорізання зубів та зміни зубів. Характеристика зубних рядів.Актуальність теми Порожнина рота є початковим відділом травної системи і складається з присінку і власне порожнини рота. У ротовій порожнині відбувається механічна і хімічна обробка їжі за допомогою зубів, ферментів слини, а також визначення смакових якостей їжі і її придатності для організму. Органи ротової порожнини (язик, м’яке піднебіння, губи, щоки, зів, зуби) забезпечують рефлекторний акт ковтання харчової грудки, а також беруть участь у відтворенні членороздільної мови. Порожнина рота і її органи розвиваються на рівні 1-ої зябрової дуги паралельно з формуванням обличчя з носових і щелепних відростків, які оточують первинну ротову бухту. Формування твердого піднебіння розділяє первинний рот на носову і ротову порожнини. Порівняно високий відсоток уроджених вад порожнини рота і її органів пояснюється складністю їх розвитку. Анатомічні відмінності епітелію слизової оболонки передніх і задніх відділів порожнини рота пов’язані з їхнім походженням з ектодерми ротової бухти і ентодерми головної кишки. Вивчення анатомії порожнини рота необхідне для розуміння фізіології травлення і артикуляції мови, визначення аномалій розвитку, вікових особливостей. Ці знання необхідно використовувати на клінічних кафедрах (вуха, горла і носа, стоматології, терапії, інфекційних хвороб і щелепно-лицевої хірургії) для діагностики ряду захворювань органів травної та інших систем організму, їх лікування та оперативних втручань. У порожнині рота проходить механічна і хімічна обробка їжі за участю зубів і слини. Зуби розташовані в зубних альвеолах верхньої і нижньої щелеп, створюючи зубні ряди. За хімічним складом і фізичними властивостями вони близькі до кісток. Функція зубів полягає в захопленні, поділі і розм’якшенні їжі. Анатомічна будова зубів визначається їх функціональним призначенням. Зубощелепний апарат людини бере участь також в вимові звуків і формуванні членороздільної мови. Знання будови, строків прорізування і зміни зубів, будови різноманітних видів зубів необхідно для розуміння обробки їжі в порожнині рота, розвитку і локалізації патологічних процесів. Отримані знання необхідно застосовувати на клінічних кафедрах (стоматології, щелепно-лицевої хірургії, внутрішніх хвороб, педіатрії, рентгенології) для профілактики, діагностики та лікування захворювань порожнини рота і зубощелепного апарату (пухлин, ретенції зубів,аномалії прикусів, карієсу і пульпіту), а також при хірургічних втручаннях. Мета навчання (загальна) Вміти оцінювати інформацію про будову порожнини рота для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Вміти оцінювати інформацію про будову зубів для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.). Джерела інформації
Набір тестових завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:
А. Під’язикового В. Верхнього повздовжнього С. Нижнього повздовжнього D. Шилоязикового Е. Підборідно-язикового
А. Frenulum labii superioris В. Frenulum labii inferioris С. Frenulum linguae D. Commissura labiorum Е. Plica sublingualis
А. Labium superius В. Labium inferius С. Gingiva D. Buсca Е. Lingua
А. Tonsilla lingualis В. Tonsilla tubaria С. Tonsilla pharyngea D. Tonsilla palatina Е. –
А. 18 В. 20 С. 22 D. 24 Е. 26
А. Tonsilla palatina В. Tonsilla lingualis С. Tonsilla pharyngeа D. Tonsilla tubaria Е. –
А. M. levator labii superioris В. M. levator anguli oris С. M. orbicularis oris D. M. buccinator Е. M. depressor labii inferioris
А. M. masseter В. M. zygomaticus С. M. buccinator D. M. orbicularis oris Е. M. depressor anguali oris Еталон відповідей: 1-Е, 2-А, 3-С, 4-D, 5-В, 6-С, 7-С, 8-С . Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. ТемаГлотка, стравохід та шлунок: будова, функції, топографія, синтопія та скелетотопія. Лімфоепітеліальне глоткове кільце Вальдейєра-Пирогова. Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, селезінка Актуальність теми Глотка, стравохід і шлунок розвиваються з передньої кишки. Глотка згідно зі своїм анатомічним положенням є сполучною ланкою між порожниною рота і носа з одного боку, і порожниною рота і стравоходом з іншого. У ротовій частині глотки перехрещуються дихальні і травні шляхи. З’єднання глотки з багатьма порожнинами створює можливість поширення запальних процесів. Лімфоепітеліальне кільце забезпечує імунозахисні реакції організму. Знання топографії, сполучень і будови глотки потрібні для розуміння процесів дихання і ковтання. По стравоходу їжа з глотки потрапляє в шлунок, де вона знаходиться упродовж 1,5-2 годин, після чого відбувається її евакуація в тонку кишку. Виділений залозами шлунку шлунковий сік і його ферменти розщеплюють білки і частково жири. Слизова оболонка шлунку виробляє фактор Кастла, що впливає на кровотворення. Знання топографії, будови і функції стравоходу і шлунку потрібне для розуміння фізіології і біохімії травлення. Печінка, жовчний міхур і підшлункова залоза розвиваються з вентральних і дорсальних випинань ентодерми середньої кишки, що пояснює зв’язок їх з дванадцятипалою кишкою за допомогою вивідних проток. Печінка є найбільшою залозою і виконує наступні функції: продукування і виділення жовчі, бар’єрна, обмін речовин, кровотворну (у плоду і новонароджених) та ін. Жовч потрапляє в жовчний міхур, а з нього періодично виділяється в дванадцятипалу кишку. Підшлункова залоза є залозою змішаної секреції : ферменти підшлункового соку розщеплюють поживні речовини, а гормон (інсулін) регулює вуглеводний обмін. Знання топографії, анатомії і функції залози потрібні для розуміння процесів травлення і обміну речовин, розвитку і локалізації патологічних процесів. Ці знання необхідні для вивчення наступних розділів анатомії (іннервація, кровопостачання), гістології, фізіології, патанатомії, топографічної анатомії і на клінічних кафедрах (внутрішніх хвороб, хірургії, педіатрії та ін.). Мета навчання (загальна) Вміти оцінювати інформацію про будову глотки, стравоходу, шлунку, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.). Джерела інформації
Набір тестових завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання:
А. Вхід до гортані В. Зів С. Хоани D. Барабанний отвір слухової труби Е. Глотковий отвір слухової труби
А. Аортального В. Абдомінального С. Діафрагмального D. Кардіального Е. Бронхіального
А. Воротарну частину шлунка В. Газовий пухир шлунка С. Велику кривизну шлунка D. Цибулину дванадцятипалої кишки Е. Малу кривизну шлунка
А. Піднебінний В. Трубний С. Глотковий D. Гортанний Е. Язиковий
A. Ductus choledochus B. Ductus cysticus C. Ductus hepaticus communis D. Ductus hepaticus dexter E. Ductus hepaticus sinister
А. Щитоподібної В. Епіфіза С. Статевих D. Надниркових Е. Підшлункової
А. Спільна жовчна протока, власна печінкова артерія, ворітна вена В. Спільна жовчна протока, спільна печінкова артерія, ворітна вена С. Ворітна вена, печінкові вени D. Нижня порожниста вена, міхурова протока Е. Власна печінкова артерія, шлунково-дванадцятипала артерія
А. По краю реберної дуги В. На 2 см нижче краю реберної дуги С. На 1 см нижче краю реберної дуги D. На 3 см вище краю реберної дуги Е. На 4 см вище краю реберної дуги Еталон відповідей: 1-Е, 2-С, 3-В, 4-С, 5-А, 6-Е, 7-А, 8-А Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. Тема.Тонка і товста кишки: будова, функції, топографія, особливості Актуальність теми Тонка кишка розвивається із середньої кишки і є найдовшим відділом травного тракту. У тонкій кишці харчові маси, оброблені слиною і шлунковим соком, піддаються остаточному перетравленню під впливом жовчі, соку підшлункової залози і кишкового соку. Відбувається всмоктування ворсинками слизової оболонки тонкої кишки простих вуглеводів, жирів і амінокислот в кровоносне і лімфатичне русла. Товста кишка розвивається з задньої кишки. Вона розташовується за тонкою кишкою і є кінцевим відділом травної системи. У товстій кишці закінчуються процеси травлення, формуються і виводяться назовні калові маси. Знання топографії, будови та функції тонкої і товстої кишок необхідні для розуміння процесів травлення, розвитку і локалізації патологічних процесів. Отримані знання необхідні при вивченні фізіології, патологічної анатомії і фізіології, клінічних дисциплін (внутрішніх хвороб, хірургії, рентгенології і ін.), для виконання сучасних методів обстеження (ендоскопії, ультразвукової діагностики та ін.). Мета навчання (загальна) Вміти оцінювати інформацію про будову кишківника для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми, наявності та локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: уміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.). Джерела інформації:
Набір тестових завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
А. Пряма В. Ободова С. Клубова D. Порожня Е. Дванадцятипала
А. Ileum В. Jejunum С. Cаecum D. Colon sigmoideum Е. Duodenum
А. Colon sigmoideum В. Colon descendens С. Cоecum D. Rectum Е. Colon transversum
А. Сечовий міхур В. Сечівниковий канал С. Сім’явипорскувальна протока D. Цибулинно-сечівникові залози Е. Передміхурова залоза
А. Pars superior В. Pars descendens С. Pars horizontalis D. Pars ascendens Е. –
А. Сліпу В. Сигмоподібну С. Пряму D. Висхідну ободову Е. Порожню
А. Сигмоподібну В. Сліпу С. Низхідну ободову D. Висхідну ободову Е. Порожню
А. Порожню В. Дванадцятипалу С. Поперечну ободову D. Клубову Е. Висхідну ободову Еталон відповідей: 1-В, 2-А, 3-D, 4-E, 5-A, 6-A, 7-D, 8-C. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. ТемаОчеревина. Очеревинна порожнина. Чепці (великий та малий), брижі, закутки, ямки, складки та заглибини. Поверхи очеревинної порожнини Актуальність теми Очеревина належить до серозних оболонок і розвивається з двох листків мезодерми (соматоплеври і вісцероплеври), які замикають вторинну порожнину зародка (цілом), а потім перетворюються на парієтальний і вісцеральний листки очеревини. Порожнина очеревини являє собою складну систему щілиноподібних просторів, заповнених незначною кількістю серозної рідини, яка зволожує поверхню серозної оболонки. Порожнина очеревини у чоловіків цілком замкнута. У жінок є зв’язок з зовнішнім середовищем, що сприяє поширенню запальних процесів. Хід очеревини являє собою безперервний листок, її похідні - зв’язки, чепці, брижі, складки, ямки і заглибини. У трьох поверхах порожнини очеревини розрізняють сумки, отвори, синуси, канали, заглибини і невелику кількість серозної рідини, а при патологічних процесах в цих утвореннях може збиратися серозна рідина, кров, гній. Очеревина виконує декілька функцій: захисну, та бар’єрну. Бар’єрна функція очеревини забезпечує вибіркову проникність рідини, як з кровоносних судин в порожнину очеревини (транссудація), так і у зворотному напрямі в кровоносні і лімфатичні судини (функція всмоктування та дренажу). Таким чином здійснюється серозно-гематолімфатичний бар’єр, циркуляція рідини в черевній порожнині і безперервне її відновлення. Доведено, що різні ділянки очеревини виконують різні функції: функція всмоктування (очеревина діафрагми і сліпої кишки), а також індиферентна дренажна функція (очеревина тонкої кишки, широких зв’язок матки, очеревина шлунку, передньої черевної стінки). Знання ходу очеревини і топографії її похідних, способів покриття органів очеревиною потрібне для розуміння розвитку і локалізації патологічних процесів, оперативних і діагностичних доступів до органів. Отримані знання будуть використані на клінічних кафедрах (хірургії, акушерства і гінекології, урології, рентгенології та ін.) для профілактики ускладнень, діагностики і лікування захворювань (непрохідності кишківника, перитоніту, гангрени органів та ін.). Мета навчання (загальна) Вміти оцінювати інформацію про будову очеревини і її утворень для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів. Конкретні цілі: вміти
Теоретичні питання
Граф логічної структури (див.дод.). Джерела інформації
Набір тестових завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
А. Чепцевий В. Печінковий С. Підшлунковий D. Очеревинний Е. Брижовий
А. Чепцевій сумці В. Печінковій сумці С. Передшлунковій сумці D. Прямокишково-міхуровій заглибині Е. Правому бічному каналі
А. Міхурово-прямокишковий В. Лівий брижовий синус С. Правий брижовий синус D. Міхурово-маткова Е. Прямокишково-маткова
А. Передня частина склепіння В. Задня частина склепіння С. Права бічна частина склепіння D. Ліва бічна частина склепіння Е. Передня стінка піхви
А. Ліва частка печінки В. Поперечна ободова кишка С. Підшлункова залоза D. Ліва нирка Е. Селезінка
А. Прямокишково-матковий В. Міхурово-матковий С. Правий брижовий синус D. Лівий брижовий синус Е. Міжсигмовидний синус
А. Excavatio rectouterina B. Excavatio vesicouterina C. Fossa ischiorectalis D. Excavatio rectovesicalis E. Processus vaginalis peritonei
А. Чепцеву сумку В. Лівий бічний канал С. Правий бічний канал D. Правий брижовий синус Е. Передшлункову сумку Еталон відповідей: 1-А, 2-С, 3-Е, 4-В, 5-Е, 6-А, 7-А, 8-А. Стислі методичні керівництва до роботи на практичному занятті На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до цього заняття з використанням контрольних питань. Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль. Наприкінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки. |