1. Предмет і завдання історії мовознавства
 Скачать 117.5 Kb.
|
1.Предмет і завдання історії мовознавства.ІМ являє собою історіографічну дисципліну, мета якої показати процес розвитку лінгвістичної думки за 25 століть з 5ст.до н.е. до 20ст. н.е. Історія мовознавства – це історія світового мовознавства від найдавніших часів до кін 20ст.-поч.21ст.Це історія лінгв.напрямів, шкіл, течій у мово-ві визначуваних численними чинниками, як внутрішньо лінгвістичними, так і позамовними. ІМ це накопичення знань про мову взагалі та окремих мов зокрема, розвиток внутрішньої логіки науки, поглиблення лінгвістичної теорії та вдосконалення методики лінгвістичного аналізу, більш широке вивчення мови та розширення практичного використання лінгв.знань у різних сферах людської діяльності. ІМ демонструє різні шляхи і методи дослідження мови, установлює зв'язок між багатьма способами описання мови, пояснює причини неоднакових інтерпретацій одних і тих самих явищ у різних школах і напрямах на всіх етапах розвитку мовознавчої науки. За Кодуховим ІМ досліджує становлення основних проблем і методів.Завданні історії будь-якої науки полягає у тому, щоб подати систематику і каталогізацію наукових теорій в середині даної науки, в процесі її розвитку. Такий підхід вимагає критичного аналізу накопичених знань і оцінку існуючих досягнень під кутом зору перспектив розвитку науки. Історичний підхід до теорії науки означає, що не можна відкидати нічого з попередніх досягнень. Усьому треба дати певне місце та сучасне тлумачення. Так як думки, які є неначебто забутими стають корисними і необхідними для розвитку сучасної науки, водночас ідеї та проблеми, на перший погляд,абсолютно нові уже були фундаментально розроблені раніше. Розвиток лінгвістики визначається суспільними потребами та можливостями. Значною мірою зумовлюється загальнокультурним рівнем в країні, традиціями у сфері даної галузі науки, проте є певні універсальні закономірності, характерні і для інших галузей науки. ПРЕДМЕТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ ІМ є різні лінгвістичні напрями, течії, школи. У предмет входить: -знайомство з «мудрістю давніх»; -узагальнення досвіду і результатів різних граматичних теорій; -знайомство з Новою наукою, що зародилась в Європі, а також з науковими традиціями, напрямками, школами. Напрям – суспільна наукова літературна школа, течія, угрупування. Напрямок прирівнюється у значенні до терміна Напрям. Школа – напрям у науці, літературі;група учнів, дослідників, однодумців. Ні в минулому, ні зараз у 21ст. серед вітчизняних лінгвістів немає чіткої визначеності щодо розрізнення напрямів та шкіл у лінгвістиці. Сьогодні у світовому мовознавстві констатуємо тенденції виділяти напрямки, течії, школи лише на підставі, що починають аналізувати уже визначеними методами і прийомами одиниці вищого порядку. ЗАВДАННЯМ ІМ Є: -систематизація і каталогізація наукових теорій в середині науки про мову в процесі її розвитку; -спроби показати безперервність розвитку лінгвістичних знань, адже будь-яка нова концепція мови – це результат дослідження нового фактичного матеріалу й критична переоцінка попередніх досліджень. -спроби проілюструвати, що об’єм і характер аналізу змінюється залежно від суспільного розвитку; -показ інтернаціонального характеру удосконалення лінгвістичних знань. -способи висвітлення фундаментальних теоретичних проблем ІМ й найважливіших питань теорії мови. Дослідження питання розвитку ІМ виходить з того, як вирішуються найважливіші питання теорії мови. Перелік питань: 1.Проблема мови, як об’єкта і предмета мовознавства(природа мови, визначення мови); 2.Проблема взаємозв’язку мови і мислення; 3.Проблема методів і процедур лінгвістичного аналізу; 4.Характер дослідження конкретних мовних фактів.Трактування лінгвістичних одиниць. 5.Проблема будови мови мовознавства(ієрархія). 2.Питання систематизації наукових напрямів в історії мовознавства.Науковий аналіз повинен базуватися на об’єктивному теоретичному осмисленні й узагальненні всього відомого в даний момент і доступного спостереженню фактичному матеріалі. При цьому метод аналізу(спосіб опису)повинен відповідати природі і специфіці об’єкту дослідження. ІМ має свої одиниці дослідження – це наукові теорії, тобто комплекси понять, у яких спостерігається певна системність, обумовлена логікою розвитку теоретичних знань.Такі одиниці дослідження мають свої назви: -школа; -напрям чи напрямок; -наукова традиція; -етап в розвитку науки. Кожен з цих термінів визначає наукову теорію або їх сукупність. Систематизація теорій в ІМ залежить від особливостей змісту самих теорій. Аналіз змісту всіх існуючих лінгвістичних теорій дає підстави виділити 3 етапи наукових лінгвістичних напрямків: 1етап: -стан граматичного мистецтва, яке репрезентоване в античних і середньовічних вченнях; -граматичне мистецтво існує як вид опису мовної системи, але в межах античних граматичних вчень. З утворенням професійної науки викладання, відокремлюється від дослідження, а отже з виникненням і становленням науки,наукові твори відокремились від шкільних. Школа займається викладанням, а наука – дослідженням. Це відображено в античній термінології та тексті. Античні твори вводять основне поняття опису мови: звук мови, слово, речення, частина мови, відмінок, особа,число. Ці поняття є висхідними для шкільної граматики і є її основою. Наукові твори оперують іншими термінами: звукові закони, граматична відповідність, етимологія, мова-основа, мовний тип. 2 етап: Етап граматичної науки. Починається з універсальної граматики, представленої в її класичному вигляді «Граматика Пор-Рояль» 1660 рік, яку розробили вчені-монахи паризького монастиря Пор-Рояль.Автори:Антоан Арно та Клод Лансло. 3 етап:Наукове мовознавство. Початок 19ст.порівняльно-істор.метод а згодом і інші. |