Главная страница
Навигация по странице:

  • 2) На регіональному рівні

  • 4) На обєктовому рівні

  • ІІІ. Сили і засоби функціональної підсистеми.

  • 2) Режим підвищеної готовності

  • 3) Режим діяльності у надзвичайній ситуації

  • 1) У режимі повсякденної діяльності

  • 2) У режимі підвищеної готовності

  • 3) У режимі надзвичайної ситуації

  • 4) У режимі надзвичайного стану

  • Змістом Плану дій мають бути

  • До Плану дій (реагування) додаються

  • ЖУРНАЛ ЦІВІЛЬНА ОБОРОНА. Методичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчальнометодичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області під керівництвом начальника Центру підполковника Закреницького Анатолія Анатолійовича


    Скачать 425.5 Kb.
    НазваниеМетодичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчальнометодичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області під керівництвом начальника Центру підполковника Закреницького Анатолія Анатолійовича
    АнкорЖУРНАЛ ЦІВІЛЬНА ОБОРОНА.docx
    Дата02.11.2017
    Размер425.5 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаЖУРНАЛ ЦІВІЛЬНА ОБОРОНА.docx
    ТипДокументы
    #10068
    страница7 из 19
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19

    7. Діяльність функціональної і територіальної підсистем узгоджується на різних адміністративних рівнях координуючими органами Єдиної державної системи, до яких належать:

    1) На загальнодержавному рівні:

    • Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі — Державна комісія);

    • Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

    2) На регіональному рівні— комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - регіональні комісії).

    3) На місцевому рівні— комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - місцеві комісії);

    4) На об'єктовому рівні— комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єктів (далі - об'єктові комісії).

    8. Керівний склад цивільної оборони структурних підрозділів функціональної підсистеми е членами комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідного адміністративного рівня.

    Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення як центри управління.

    9. Функціональна підсистема має постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, а також систему повсякденного управління, сили і засоби, системи інформаційного забезпечення та зв'язку.

    10. Постійними органами управління функціональної підсистеми з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони є:

    1) На загальнодержавному рівні— Міністерство освіти і науки України (центральний апарат) і уповноважена ним Постійна група управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони, на яку покладені функції штабу цивільної оборони галузі;

    2) На регіональному рівні— Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, Головні управління (управління) освіти і науки обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій і уповноважені ними структурні підрозділи (створені постійні групи управління або призначені окремі особи — головні спеціалісти з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони);

    3) На місцевому рівні— управління (відділи) освіти районних державних адміністрацій і уповноважені ними структурні підрозділи (окремі особи — головні спеціалісти з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони), Ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів;

    4) На об'єктовому рівні — керівники навчальних закладів, установ, організацій, підприємств галузі освіти і уповноважені ними структурні підрозділи (окремі особи — головні спеціалісти з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони).

    11. До системи повсякденного управління функціональною підсистемою входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збору, аналізу і передачі інформації оперативно-чергові служби Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, управлінь та відділів освіти і науки регіонального та місцевого рівнів, навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі.
    ІІІ. Сили і засоби функціональної підсистеми.
    До складу сил і засобів функціональної підсистеми входять відповідні сили і засоби підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, органи управління освітою і наукою обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій, навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі, а також недержавні (добровільні) рятувальні фор-
    мування, які залучаються для виконання відповідних робіт цивільної оборони у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій в мирний та воєнний часи.

    За рішенням Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, органів управління освітою і наукою обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій, за наказами ректорів (директорів) навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі на базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних, інформаційних та інших) створюються і забезпечуються необхідними приладами
    та військово-технічним майном позаштатні спеціалізовані служби і невоєнізовані формування, призначенні для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Це — групи людей, об'єднані в загони, команди, групи, ланки (оперативні, евакуаційні, зв'язку та оповіщення; радіаційного та хімічного спостереження; розвідки та контролю; медичного захисту, протипожежних заходів, охорони громадського порядку, зберігання та видачі засобів індивідуального захисту, утримання захисних споруд
    тощо). Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі у практичному відпрацюванні дій з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на своєму об'єкті разом із територіальними силами постійної готовності.

    До невоєнізованих формувань зараховуються працездатні працівники галузі, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до З років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

    14. Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації, під керівництвом уповноважених структурних підрозділів галузі освіти за наявністю в учасників зазначених робіт, представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

    15.У надзвичайних ситуаціях сили і засоби цивільної оборони навчальних закладів, установ, організацій і підприємств функціональної підсистеми на регіональному, місцевому та об'єктовому рівнях підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем Єдиної державної системи.

    16. Інформаційне забезпечення функціональної підсистеми здійснюється:

    • центром управління в надзвичайних ситуаціях Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

    • силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій із залученням технічних засобів і студійних комплексів Мінінформу;

    • центрами управління в надзвичайних ситуаціях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій, їх уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

    • інформаційними службами навчальних закладів, установ, організацій, підприємств і потенційно небезпечних об'єктів із залучення засобів зв'язку і передачі даних.

    Порядок збирання інформації з питань захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі від уражаючих факторів надзвичайних ситуацій і обміну цією інформацією між центрами управління в надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, з центральними, місцевими органами виконавчої влади, уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованими закладами освіти, установами, організаціями та підприємствами визначаються Регламентом інформаційного обміну між користувачами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.


    ІV. Режими діяльності функціональної підсистеми.
    17. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад у межах конкретної території можуть встановити один з таких режимів дій функціональної підсистеми:

    1) Режим повсякденної діяльності— при нормальній навчально-виробничій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

    2) Режим підвищеної готовностіпри істотному погіршенні навчально-виробничої, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогностичної інформації щодо можливого виникнення надзвичайної ситуації);

    3) Режим діяльності у надзвичайній ситуації— при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них у разі їх виникнення;

    4) Режим діяльності у надзвичайному стані— запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

    18. Основні заходи, що реалізуються функціональною підсистемою «Освіта і наука України» з питань цивільної оборони у режимах діяльності:

    1) У режимі повсякденної діяльності:

    • спостереження і контроль за станом довкілля, за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територій. Оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків (виконують позаштатні сили радіаційної, хімічної, бактеріологічної та інженерної розвідки і спостереження);

    • розробка і впровадження цільових і науково-технічних програм та заходів шодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів галузі та збереження надбань національної культури у разі виникнення надзвичайної ситуації (виконує комісія з питань надзвичайних ситуацій техногенної та екологічної безпеки);

    • удосконалення процесу підготовки особового складу уповноважених структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій, підпорядкованих навчальних закладів, установ, організацій, підприємств та позаштатних сил до дій в надзвичайних ситуаціях (виконують постійні органи управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони);

    • організація навчання учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі користування засобами захисту та дій в надзвичайних ситуаціях, свідомого виконання правил безпеки життєдіяльності людини (виконують органи управління освітою та керівний склад цивільної оборони навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі);

    • створення недоторканого резерву програмно-методичних матеріалів, підручників та навчальних посібників на випадок можливих надзвичайних ситуацій, надзвичайного стану (виконують органи управління освітою та керівний склад цивільної оборони навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі).


    2) У режимі підвищеної готовності:

    Здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:

    • організація дії позаштатних невоєнізованих формувань цивільної оборони для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації (виконує постійна група управління з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій);

    • посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територій, прогнозування можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів (виконує постійна група управління з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій);

    • уточнення плану цивільної оборони і комплексних заходів щодо захисту учасників навчально-виховного процесу, працівників і матеріальних засобів галузі, а також порядку виконання заходів при забезпеченні стійкого функціонування структурних підрозділів функціональної підсистеми у надзвичайних ситуаціях (виконує постійна група управління з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій);

    • приведення в стан підвищеної готовності позаштатних сил і засобів цивільної оборони, уточнення планів їх дій до прибуття сил постійної готовності цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій і спільних разом з ними дій (виконує комісія техногенно-екологічної безпеки та цивільного захисту населення);

    • проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (виконує комісія техногенно-екологічної безпеки та цивільного захисту населення);

    • запровадження цілодобового чергування членів державної, регіональної, місцевої та об'єктової комісій техногенно-екологічної безпеки та цивільного захисту населення (залежно від рівня надзвичайної ситуації).


    3) У режимі надзвичайної ситуації:

    Вживаються заходи щодо захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, матеріальних засобів та території об'єкта (оповіщення, інформування особового складу, радіаційний, хімічний, медичний захист, розосередження та евакуація, рятувальні та інші невідкладні роботи):

    • переміщення оперативних груп у райони заміських пунктів управління та райони, де виникли надзвичайні ситуації;

    • організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації із залученням необхідних позаштатних сил і засобів;

    • визначення межі території, на яку вплинули наслідки надзвичайної ситуації;

    • організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єкта та надання допомоги постраждалим членам навчально-виховного процесу і працівникам галузі;

    • здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації;

    • інформування вищих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення і інформування учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, надання їм необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, що склалися.


    4) У режимі надзвичайного стану:

    Вживаються заходи, передбачені Законом України «Про надзвичайний стан»:

    • визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;

    • створення тимчасових надзвичайних органів керівництва на території дії надзвичайного стану в межах системи захисту населення і територій;

    • організація робіт щодо локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

    • забезпечення стійкого функціонування об'єкта галузі освіти, першочергового життєзабезпечення учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, які залишились проживати на території надзвичайного стану;

    • здійснення безперервного контролю за станом довкілля в районі надзвичайного стану, за обстановкою на аварійних об'єктах і приліглих до них територіях;

    • встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування територією, де запроваджено надзвичайний стан;

    • посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі;

    • звітування про розвиток надзвичайних ситуацій вищим органам управління та оповіщення (інформування) учасників навчально-виховного процесу та працівників галузі.


    V. Планування роботи функціональної підсистеми.
    Планування роботи функціональної підсистеми з питань запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного, техногенного та екологічного середовища і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.

    Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

    Залежно від отриманих результатів у органах управління освітою всіх адміністративних рівнів, у навчальних закладах, організаціях, установах і підприємствах галузі як об'єктах цивільної оборони розробляється «План дій органів управління, сил і структурних підрозділів в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану» (далі - План дій), який є мотивованим рішенням керівника — начальника цивільної оборони щодо організації і ведення цивільної оборони об'єкта.

    Крім того, на об'єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних об'єктів, розробляється план (окремий розділ Плану дій) реагування на вірогідну для даної зони надзвичайну ситуацію.

    План узгоджується з місцевими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і затверджується керівником об'єкта цивільної оборони галузі освіти і науки.

    Основним завданням Плану дій щодо запобігання і реагування на надзвичайну ситуацію, на реальну її загрозу і виникнення є збереження життя і здоров'я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи для захисту дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів освіти, місць постійного перебування людей, вирішення питань розосередження або термінової
    евакуації учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі з території, на яку можуть бути поширені небезпечні фактори ураження прогнозованої надзвичайної ситуації.

    Змістом Плану дій мають бути:

    Перший розділ..Оцінка (аналіз) природного (топографічного), техногенного та екологічного стану місцевості (території) розташування об'єкта, наявності потенційно небезпечних об'єктів і можливого характеру пов'язаних з ними надзвичайних ситуацій.

    Другий розділ..Оцінка (аналіз кількісного і якісного складу) об'єкта цивільної оборони з урахуванням розташування його складових на місцевості (території), оцінка факторів, які будуть полегшувати або ускладнювати організацію та ведення цивільної оборони об'єкта, і що потрібно зробити, щоб усунути або зменшити вплив негативних факторів.

    Третій розділ..Рішення керівника щодо організації і ведення цивільної оборони об'єкта за режимами дій в періоди запобігання і реагування на можливі надзвичайні ситуації; окремим розділом — план реагування на можливі надзвичайні ситуації, пов'язані з потенційно небезпечними об'єктами. Організація спостереження, радіаційного, хімічного, медичного захисту та евакуації (розосередження).

    Четвертий розділ.. Матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони (протирадіаційне, протихімічне, медичне, протипожежне, транспортне, матеріальне тощо).

    П'ятий розділ..Організація управління, зв'язку, оповіщення та взаємодії.
    План дій з планом реагування (якщо він розробляється окремо) та додатками, що забезпечують організоване і чітке виконання заходів цивільної оборони щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, є планом цивільної оборони об'єкта.

    До Плану дій (реагування) додаються:

    • схема управління, зв'язку, оповіщення і взаємодії;

    • план-календар дій об'єкта в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності і надзвичайної ситуації (надзвичайного стану);

    • карта (схема) регіону з позначеними на ній (нанесеними) місцями розташування об'єкта цивільної оборони, піднятими ділянками (місцями) можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки, графічними елементами плану евакуації (розосередження) та необхідними розрахунками;

    • план евакуації об'єкта в заміську зону (план розосередження, де евакуаційні заходи не плануються);

    • особисті плани дій (папки з робочими документами у першому примірнику) керівного складу об'єкта та командирів (начальників) невоєнізованих формувань цивільної оборони. Другий примірник особистого плану (робочих документів) дій знаходиться на робочому місці посадової особи;

    • необхідні довідкові документи щодо управління та взаємодії.



    План дій, план реагування (якщо він розробляється окремо) і план евакуації об'єкта у заміську зону щорічно станом на 1 жовтня коригуються з обов'язковим уточненням порядку взаємодії з потенційно небезпечними об'єктами і узгодженням з органами місцевої державної адміністрації документів, що регламентують порядок розселення евакуйованих.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19


    написать администратору сайта