ЖУРНАЛ ЦІВІЛЬНА ОБОРОНА. Методичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчальнометодичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області під керівництвом начальника Центру підполковника Закреницького Анатолія Анатолійовича
Скачать 425.5 Kb.
|
7. Діяльність функціональної і територіальної підсистем узгоджується на різних адміністративних рівнях координуючими органами Єдиної державної системи, до яких належать: 1) На загальнодержавному рівні:
2) На регіональному рівні— комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - регіональні комісії). 3) На місцевому рівні— комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - місцеві комісії); 4) На об'єктовому рівні— комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єктів (далі - об'єктові комісії). 8. Керівний склад цивільної оборони структурних підрозділів функціональної підсистеми е членами комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідного адміністративного рівня. Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення як центри управління. 9. Функціональна підсистема має постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, а також систему повсякденного управління, сили і засоби, системи інформаційного забезпечення та зв'язку. 10. Постійними органами управління функціональної підсистеми з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони є: 1) На загальнодержавному рівні— Міністерство освіти і науки України (центральний апарат) і уповноважена ним Постійна група управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони, на яку покладені функції штабу цивільної оборони галузі; 2) На регіональному рівні— Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, Головні управління (управління) освіти і науки обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій і уповноважені ними структурні підрозділи (створені постійні групи управління або призначені окремі особи — головні спеціалісти з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони); 3) На місцевому рівні— управління (відділи) освіти районних державних адміністрацій і уповноважені ними структурні підрозділи (окремі особи — головні спеціалісти з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони), Ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів; 4) На об'єктовому рівні — керівники навчальних закладів, установ, організацій, підприємств галузі освіти і уповноважені ними структурні підрозділи (окремі особи — головні спеціалісти з питань надзвичайних ситуацій та цивільної оборони). 11. До системи повсякденного управління функціональною підсистемою входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збору, аналізу і передачі інформації оперативно-чергові служби Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, управлінь та відділів освіти і науки регіонального та місцевого рівнів, навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі. ІІІ. Сили і засоби функціональної підсистеми. До складу сил і засобів функціональної підсистеми входять відповідні сили і засоби підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, органи управління освітою і наукою обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій, навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі, а також недержавні (добровільні) рятувальні фор- мування, які залучаються для виконання відповідних робіт цивільної оборони у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій в мирний та воєнний часи. За рішенням Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, органів управління освітою і наукою обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій, за наказами ректорів (директорів) навчальних закладів, установ, організацій та підприємств галузі на базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних, інформаційних та інших) створюються і забезпечуються необхідними приладами та військово-технічним майном позаштатні спеціалізовані служби і невоєнізовані формування, призначенні для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Це — групи людей, об'єднані в загони, команди, групи, ланки (оперативні, евакуаційні, зв'язку та оповіщення; радіаційного та хімічного спостереження; розвідки та контролю; медичного захисту, протипожежних заходів, охорони громадського порядку, зберігання та видачі засобів індивідуального захисту, утримання захисних споруд тощо). Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі у практичному відпрацюванні дій з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на своєму об'єкті разом із територіальними силами постійної готовності. До невоєнізованих формувань зараховуються працездатні працівники галузі, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до З років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження. 14. Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації, під керівництвом уповноважених структурних підрозділів галузі освіти за наявністю в учасників зазначених робіт, представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку. 15.У надзвичайних ситуаціях сили і засоби цивільної оборони навчальних закладів, установ, організацій і підприємств функціональної підсистеми на регіональному, місцевому та об'єктовому рівнях підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем Єдиної державної системи. 16. Інформаційне забезпечення функціональної підсистеми здійснюється:
Порядок збирання інформації з питань захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі від уражаючих факторів надзвичайних ситуацій і обміну цією інформацією між центрами управління в надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, з центральними, місцевими органами виконавчої влади, уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованими закладами освіти, установами, організаціями та підприємствами визначаються Регламентом інформаційного обміну між користувачами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій. ІV. Режими діяльності функціональної підсистеми. 17. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад у межах конкретної території можуть встановити один з таких режимів дій функціональної підсистеми: 1) Режим повсякденної діяльності— при нормальній навчально-виробничій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії); 2) Режим підвищеної готовності — при істотному погіршенні навчально-виробничої, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогностичної інформації щодо можливого виникнення надзвичайної ситуації); 3) Режим діяльності у надзвичайній ситуації— при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них у разі їх виникнення; 4) Режим діяльності у надзвичайному стані— запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан». 18. Основні заходи, що реалізуються функціональною підсистемою «Освіта і наука України» з питань цивільної оборони у режимах діяльності: 1) У режимі повсякденної діяльності:
2) У режимі підвищеної готовності: Здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:
3) У режимі надзвичайної ситуації: Вживаються заходи щодо захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, матеріальних засобів та території об'єкта (оповіщення, інформування особового складу, радіаційний, хімічний, медичний захист, розосередження та евакуація, рятувальні та інші невідкладні роботи):
4) У режимі надзвичайного стану: Вживаються заходи, передбачені Законом України «Про надзвичайний стан»:
V. Планування роботи функціональної підсистеми. Планування роботи функціональної підсистеми з питань запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного, техногенного та екологічного середовища і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування. Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів у органах управління освітою всіх адміністративних рівнів, у навчальних закладах, організаціях, установах і підприємствах галузі як об'єктах цивільної оборони розробляється «План дій органів управління, сил і структурних підрозділів в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану» (далі - План дій), який є мотивованим рішенням керівника — начальника цивільної оборони щодо організації і ведення цивільної оборони об'єкта. Крім того, на об'єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних об'єктів, розробляється план (окремий розділ Плану дій) реагування на вірогідну для даної зони надзвичайну ситуацію. План узгоджується з місцевими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і затверджується керівником об'єкта цивільної оборони галузі освіти і науки. Основним завданням Плану дій щодо запобігання і реагування на надзвичайну ситуацію, на реальну її загрозу і виникнення є збереження життя і здоров'я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи для захисту дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів освіти, місць постійного перебування людей, вирішення питань розосередження або термінової евакуації учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі з території, на яку можуть бути поширені небезпечні фактори ураження прогнозованої надзвичайної ситуації. Змістом Плану дій мають бути: Перший розділ..Оцінка (аналіз) природного (топографічного), техногенного та екологічного стану місцевості (території) розташування об'єкта, наявності потенційно небезпечних об'єктів і можливого характеру пов'язаних з ними надзвичайних ситуацій. Другий розділ..Оцінка (аналіз кількісного і якісного складу) об'єкта цивільної оборони з урахуванням розташування його складових на місцевості (території), оцінка факторів, які будуть полегшувати або ускладнювати організацію та ведення цивільної оборони об'єкта, і що потрібно зробити, щоб усунути або зменшити вплив негативних факторів. Третій розділ..Рішення керівника щодо організації і ведення цивільної оборони об'єкта за режимами дій в періоди запобігання і реагування на можливі надзвичайні ситуації; окремим розділом — план реагування на можливі надзвичайні ситуації, пов'язані з потенційно небезпечними об'єктами. Організація спостереження, радіаційного, хімічного, медичного захисту та евакуації (розосередження). Четвертий розділ.. Матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони (протирадіаційне, протихімічне, медичне, протипожежне, транспортне, матеріальне тощо). П'ятий розділ..Організація управління, зв'язку, оповіщення та взаємодії. План дій з планом реагування (якщо він розробляється окремо) та додатками, що забезпечують організоване і чітке виконання заходів цивільної оборони щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, є планом цивільної оборони об'єкта. До Плану дій (реагування) додаються:
План дій, план реагування (якщо він розробляється окремо) і план евакуації об'єкта у заміську зону щорічно станом на 1 жовтня коригуються з обов'язковим уточненням порядку взаємодії з потенційно небезпечними об'єктами і узгодженням з органами місцевої державної адміністрації документів, що регламентують порядок розселення евакуйованих. |