щоденик фарм. Щоденик. Міністерство охорони здоровя україни національна медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика щоденник обліку роботи провізораінтерна
 Скачать 0.51 Mb.
|
|
4.5 Вивчення контролю якості субстанцій для фармацевтичного застосування. Виробництво активних субстанцій має відбуватися за умов належної виробничої практики. Для контролю домішок у субстанціях для фармацевтичного застосування застосовуються положення загального тексту (5.10 ). Незалежно від того, є або відсутнє зазначення в індивідуальній монографії, субстанції для фармацевтичного застосування у наведених нижче випадках мають додатково відповідати таким вимогам: — субстанції, які є рекомбінантними білками або іншими речовинами, одержаними за допомогою генетичної модифікації, де прийнятно, також мають витримувати вимоги монографії «Лікарські засоби, одержуванні за допомогою технології рекомбінантної ДНК (рДНК)»; — субстанції, одержані із тварин, сприйнятливих до інфекційних спонгіформних енцефалопатій, за винятком експериментально викликаних випадків, де прийнятно, також мають витримувати вимоги монографії «Лікарські засоби з ризиком передачі збудників трансмісивних спонгіформних енцефалопатій тварин»; — субстанції, одержані в результаті процесу ферментації, незалежно від того, модифікуються або не модифікуються використані мікроорганізми традиційними способами або за допомогою технології рекомбінантної ДНК, де прийнятно, мають витримувати вимоги монографії «Лікарські засоби, одержані за допомогою ферментації» Розчинники, які використовуються у виробництві субстанцій, мають бути відповідної якості; також необхідно брати до уваги їх токсичність і залишковий вміст (5.4 ). Вода, яка використовується у виробництві субстанцій, має бути відповідної якості. Враховуючи, що домішки елементів, наявність яких обумовлена спеціально доданими каталізаторами і реагентами, відомі, стратегія їх контролю має бути розроблена із застосуванням принципів управління ризиками. 4.6 Вивчення контролю якості внутрішньоаптечних заготовок та концентратів. АПТЕЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЛІКІВ — заходи, що проводяться в аптеці з метою перевірки якості екстемпоральних ЛП і внутрішньоаптечних заготовок. До них належать: виконання санітарних норм і правил, санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів, дотримання фармацевтичного порядку та правил асептики приготування ліків; забезпечення строків і умов зберігання в аптеці субстанцій, допоміжних речовин, лікарської сировини, концентрованих розчинів, напівфабрикатів та ЛП відповідно до їх фізико-хімічних властивостей; ретельний контроль рецептів, що надходять в аптеку, з метою перевірки правильності їх виписування, сумісності лікарських речовин, які входять до складу ЛП, відповідності прописаних доз і віку хворого, а також вимог лікувально-профілактичних закладів щодо дотримання технології ЛП відповідно до вимог ДФ, діючих наказів та інструкцій. В аптеці проводять також попереджувальні заходи з метою забезпечення точності всіх приладів і апаратів; дотримання інструкції щодо санітарного режиму, умов і строків зберігання ЛП, лікарської сировини, концентрованих розчинів та напівфабрикатів. Якість і ефективність санітарно-протиепідемічного режиму в аптеках встановлюється за допомогою бактеріологічного контролю, якому підлягають: вода очищена і вода для ін’єкцій, ЛП, аптечний посуд, пробки та інші допоміжні матеріали, інвентар, оснащення; руки та одяг персоналу; повітряне середовище. Бактеріологічний контроль здійснюють бактеріологічні відділи обласних (місцевих) державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів, лікарі-бактеріологи аптек, бактеріологічні лабораторії лікувально-профілактичних закладів, а також санітарно-епідемічні служби. Бактеріологічний контроль в аптеках проводять відповідно до нормативних документів органів державного санітарного нагляду. Кратність перевірки аптек з одночасним відбором проб на бактеріологічний контроль повинна становити не менше 2 разів на квартал. Проведення внутрішньоаптечного контролю покладено на завідувача аптеки, його заступника, провізора-аналітика і провізора-технолога. Розрізняють такі види контролю: письмовий, опитувальний, органолептичний, фізичний, хімічний та контроль при відпуску. Письмовий контрольздійснюють фармацевт і провізор-технолог при приготуванні ЛП за індивідуальними прописами і вимогами лікувально-профілактичних закладів шляхом заповнення по пам’яті паспорта письмового контролю (ППК). На зворотному боці ППК виконують відповідні розрахунки. Після приготування негайно заповнюється лицевий бік, де зазначається дата, № рецепта (вимоги), взяті лікарські речовини (латинською мовою) та кількість у порядку додавання, ставляться підписи осіб, які приготували, розфасували та перевірили ЛП. При використанні напівфабрикатів і концентратів зазначається їх концентрація і взяті кількості. При приготуванні порошків, супозиторіїв і пілюль вказують масу окремих доз та їх кількість. Величина пілюльної чи супозиторної маси, кількість ізотонічної та стабілізувальної речовини, яку додають в очні краплі й розчини для ін’єкцій, зазначають як у паспортах, так і на зворотному боці рецептів. У паспорті вказуються також використані при розрахунках коефіцієнти водопоглинання для ЛРС, коефіцієнти збільшення об’єму водних розчинів при розчиненні лікарських субстанцій, формули розрахунку. Приготовлені ЛП, рецепти із заповненими ППК передаються на перевірку провізору-технологу або особі, яка виконує його функції. Контроль полягає в перевірці відповідності записів у ППК до прописів у рецепті, правильності здійснених розрахунків. Якщо провізор-аналітик перевірив ЛП шляхом повного хімічного контролю, на паспорті ставиться номер аналізу і підпис провізора-аналітика. Ведення ППК обов’язкове і тоді, коли ЛП готується і відпускається однією і тією ж особою. При приготуванні розчинів для ін’єкцій контроль якості проводиться на кожному етапі технологічного процесу, а записи робляться в спеціальному журналі. Концентрати, напівфабрикати, внутрішньоаптечні заготовки і розфасування ЛП фіксуються в книзі обліку лабораторних і фасувальних робіт. Опитувальний контрольздійснюється провізором-технологом на вибір. Після приготування фармацевтом не більше 5 ЛП провізор-технолог називає перший інгредієнт, який входить у ЛП, а в складних ЛП зазначається також його кількість, після чого фармацевт називає всі взяті ним інгредієнти та їх кількість. Органолептичний контроль здійснює провізор-аналітик або провізор-технолог; він полягає у перевірці зовнішнього вигляду (колір, запах, однорідність змішування, відсутність механічних домішок та ін.) ЛП. Якість змішування порошків, приготування мазей, супозиторіїв перевіряється до розділення маси на дози. Перевірка здійснюється вибірково у кожного фармацевта протягом робочого дня (але не менше 3 ЛП на день). На смак вибірково або в разі сумніву в якості ЛП перевіряють лікарські форми для внутрішнього застосування. Особливу увагу звертають на лікарські форми для дітей. Результати органолептичного контролю ЛП реєструють у журналі. Фізичний контроль здійснюється провізором-аналітиком або провізором-технологом і полягає в перевірці загальної маси (об’єму) ЛП, кількості та маси окремих (або не менше 3) доз та якості пакування. Фізичному контролю підлягають: кожна серія розфасування і внутрішньоаптечної заготовки (від 3 до 5 одиниць зразків із кожної серії або заготовки); рецепти на вибір за день (але не менше 3% загальної кількості); ЛП, що потребують стерилізації, після розфасування до їх стерилізації. Хімічний контроль здійснюється провізором-аналітиком (якісний і кількісний) або провізором-технологом і полягає у визначенні тотожності та кількісного вмісту лікарських речовин, що входять до складу ЛП. Якісному аналізу піддаються вода очищена, вода для ін’єкцій, усі ЛП, які надходять зі складу, розчини-концентрати, напівфабрикати, лікарські речовини у штангласах. Решта ЛП перевіряється провізором-аналітиком вибірково. Повному хімічному контролю підлягають: розчини для ін’єкцій (до і після стерилізації); краплі та мазі, які містять наркотичні та отруйні речовини; ліки для новонароджених, розчини кислоти хлористоводневої для внутрішнього застосування, атропіну сульфат, ртуті дихлорид і срібла нітрат; всі концентрати, напівфабрикати і внутрішньоаптечна заготовка; стабілізатори, для приготування ін’єкційних розчинів і очних крапель; на вибір всі ліки (але не менше 8, приготовлених за зміну); визначається концентрація спирту етилового. Контроль при відпуску здійснюється провізором-технологом. Контролю підлягають усі виготовлені в аптеці ЛП. Перевіряються: упаковка (повинна відповідати масі (об’єму) і виду лікарської форми, а також властивостям інгредієнтів), оформлення (має відповідати вимогам діючих нормативних актів), відповідність зазначених у рецепті доз сильнодіючих і отруйних лікарських речовин віку хворого, співвідношення копій рецептів і прописів рецептів. 4.7 Вивчення контролю якості очних лікарських форм, виготовлених в аптеці. Технологія екстемпоральних очних лікарських засобів (крапель, примочок, мазей, кремів, гелів) повинна забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів. Порядок розчинення, суспендування, емульгування, змішування, стабілізування, ізотонування, стерилізація мають забезпечувати рівномірний розподіл лікарських речовин у дисперсійному середовищі та їх стабільність. Очні краплі. Очні примочки Загальні правила 1. Очні краплі, а також концентровані розчини, що застосовують для їх виготовлення, виготовляють в асептичних умовах з подальшою стерилізацією. Спосіб і режим стерилізації мають бути наведені в чинних нормативних документах (Додаток N). 2. Розчини лікарських речовин, які не витримують теплової стерилізації (протаргол, коларгол, лідаза, хімопсин, трипсин, пеніцилін та ін.) або режими стерилізації яких не розроблені, виготовляють в асептичних умовах без подальшої стерилізації. 3. Лікарські речовини, розчини яких можуть піддаватися тепловій стерилізації, стерилізують без додавання стабілізаторів. Лікарські речовини, розчини яких можуть піддаватися тепловій стерилізації в присутності стабілізаторів, стерилізують після додавання стабілізаторів. Стабілізатор та його кількість зазначені в чинних нормативних документах (Додаток N). 4. Очні краплі та примочки можуть містити консерванти, буферні розчини, пролонгатори за вказівкою лікаря у рецепті або при зазначенні їх у чинних нормативних документах. 5. Консерванти додають перед стерилізацією розчину. У зв’язку з низькою розчинністю ніпагін та ніпазол розчиняють у гарячій воді очищеній при температурі 30-90 °С та енергійному збовтуванні. При збовтуванні цетилпіридинію хлориду утворюється рясна піна, тому його обережно розчиняють у воді при температурі близько 50 °С. 6. Очні краплі повинні бути ізотонічні слізній рідині людини і відповідати осмотичному тиску розчинів натрію хлориду концентрації 0,9±0,2% , що становить приблизно 286 мосмоль/л. В окремих випадках допускається застосування гіпертонічних чи гіпотонічних розчинів, про що має бути зазначено у рецепті чи інших чинних нормативних документах. Очні краплі не ізотонують у тому разі, якщо прописані колоїдні лікарські речовини (коларгол, протаргол). Ізотонування очних крапель натрію хлоридом, натрію сульфатом і натрію нітратом проводять без вказівки лікаря, а борною кислотою й іншими речовинами — лише за вказівкою лікаря у рецепті. Ізотонічну концентрацію очних крапель розраховують за методами, наведеними у Додатку Р. 7. В очних краплях і примочках як розчинник використовують воду очищену, яка відповідає вимогам монографії ДФУ (Додаток 1) «Вода очищена в контейнерах». Для виготовлення крапель і примочок, які не підлягають стерилізації, використовують воду очищену стерильну або воду для ін’єкцій. 8. Очні краплі виготовляють масооб’ємним способом. 9. При розрахунку кількості лікарських речовин, що містять кристалізаційну воду, враховують її кількість. Розрахунки виконують за формулою: X = а • 100 / (100 - b), де а — кількість речовини за прописом, b — фактична вологість субстанції. Технологічний процес 10. Блок-схему технології та контролю якості очних крапель і примочок наведено у Додатку E1. Технологія очних крапель і примочок включає такі технологічні стадії: •розчинення, змішування (за необхідності — стабілізування, ізотонування); •первинний контроль якості; •фільтрування, фасування, закупорювання; •контроль на відсутність механічних включень; •стерилізація; •вторинний контроль якості; •маркування (оформлення). Розчинення, змішування, стабілізування, ізотонування 11. Розчинення лікарських речовин у невеликих об’ємах (10-20 мл) розчинника проводять двома способами: •якщо лікарська речовина легкорозчинна у розчиннику, то її розчиняють у половинній кількості розчинника і фільтрують у флакон для відпуску через заздалегідь промитий водою очищеною складчастий фільтр і вату, а потім фільтр промивають рештою розчинника; •якщо лікарська речовина важкорозчинна у розчиннику, то її розчиняють у всій кількості розчинника і фільтрують у мірний циліндр через сухий фільтр і вату, а кількість розчинника, що не вистачає, додають через той самий фільтр і вату до необхідного об’єму розчину. Розчинення лікарських речовин у об’ємі розчинника понад 20 мл при виготовленні серій очних крапель або примочок проводять за загальними правилами технології розчинів для ін’єкцій. 12. Якщо сухі лікарські речовини прописані в кількості менше 0,05 г, то використовують їх концентровані розчини. 13. Додавання стабілізаторів та ізотонічних речовин проводять за правилами виготовлення розчинів для ін’єкцій. Первинний контроль якості 14. Негайно після виготовлення розчину виконують первинний контроль якості згідно з п. 5.6 цієї настанови та інших чинних нормативних документів. Фільтрування, фасування, закупорювання 15. Очні краплі в аптечних умовах фільтрують через фільтри з беззольного фільтрувального паперу, що не змінюється при стерилізації, або через скляні фільтри № 3 і 4, або через мембранні фільтри з одночасною стерилізацією. При серійному виготовленні очних крапель використовують апарати для їх фільтрування з подальшим фасуванням. 16. Флакони закупорюють гумовими пробками, перевіряють на відсутність механічних включень. Пробки закріплюють алюмінієвими ковпачками під закатування, маркують, перевіряють герметичність закупорювання. Контроль на відсутність механічних включень 17. Якість фільтрації перевіряють за допомогою приладу УК-2 (Додаток К). Якщо виявлено механічні включення, розчин повторно фільтрують, знову переглядають, закупорюють (перевіряють герметичність), маркують і стерилізують. Стерилізація 18. Очні краплі стерилізують визначеними методами відповідно до чинних нормативних документів (Додаток N). Вторинний контроль якості 19. Після стерилізації очних крапель і примочок проводять вторинний контроль якості кожного флакона на відсутність механічних включень та герметичність закупорювання. Вторинний повний хімічний контроль проводять для серійно виготовлених лікарських засобів (один флакон із серії). Ідентифікації та кількісному визначенню підлягають очні краплі та мазі за індивідуальними рецептами, що містять отруйні речовини. Очні мазі Загальні правила 20. Очні мазі виготовляють в асептичних умовах. 21. Якщо в рецепті не зазначена основа, то застосовують основу, що складається з 10 частин ланоліну безводного і 90 частин вазеліну «Для очних мазей», який не містить віднов- лювальних речовин. 22. Якщо пропис мазі офіцинальний, то застосовують основу, зазначену в цьому прописі. 23. Очні мазі можуть містити консерванти: бензалконію хлорид, суміш ніпагіну і ніпазолу, кислоту сорбінову та ін. за вказівкою лікаря у рецепті або при зазначенні їх у чинних нормативних документах. Технологічний процес 24. Технологія очних мазей включає такі технологічні стадії: •диспергування, розчинення, емульгування, змішування; •фасування, закупорювання; •контроль якості; •маркування (оформлення). Диспергування, розчинення, емульгування, змішування 25. Очні мазі виготовляють за загальними правилами технології дерматологічних мазей, які викладено в настанові «Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек». Цинку сульфат і резорцин розчиняють у воді очищеній стерильній та готують мазь емульсійного типу. 26. Необхідної дисперсності речовин досягають шляхом попереднього розчинення чи ретельного розтирання їх з невеликою кількістю рідини, відповідної цій основі. Фасування, закупорювання 27. Очні мазі фасують по 10 г у сухі простерилізовані контейнери (банки) і закупорюють пластмасовими кришками, що нагвинчуються, із простерилізованими пергаментними прокладками або у стерильні туби з олова чи алюмінію з кришкою, що нагвинчується, із наконечником вмонтованим або таким, що додається. Наповнюють туби на спеціальних простерилізованих приладах. 28. Приклади технології очних крапель, примочок і мазей наведені у Додатку R «Приклади екстемпоральної рецептури очних лікарських засобів». Контроль якості 29. Контроль якості очних лікарських засобів здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6. цієї настанови. Перевірка якості включає усі види внутрішньоаптечного контролю: письмовий, опитувальний, органолептичний, фізичний, повний хімічний контроль і контроль при відпуску. 30. При відпуску контролюють правильність і чіткість нанесення напису вхідних інгредієнтів та їх концентрації, перевіряють зовнішній вигляд і оформлення. 31. При проведенні кількісного аналізу вмісту лікарських речовин враховують допустимі відхилення. 32. При визначенні загального об’єму очних крапель або загальної маси очних мазей враховують допустимі норми відхилень. Маркування (оформлення) 33. Очні лікарські засоби оформлюють загальними етикетками «Очні краплі» або «Очна мазь». На етикетці мають бути попереджувальні написи «Берегти від дітей», «Стерильно» або «Виготовлено асептично» (на очні лікарські засоби, виготовлені в асептичних умовах без стерилізації), «Зберігати в прохолодному місці», «Зберігати в захищеному від світла місці» та ін. За наявності отруйних та наркотичних (психотропних) речовин препарати оформлюють сигнатурою, на якій зазначають склад лікарської форми, що відповідає пропису, та попереджувальним написом «Поводитися обережно». 34. На етикетці обов’язково мають бути такі позначення: • емблема медицини чи емблема медицини та емблема (логотип) суб’єкта господарювання чи емблема (логотип) суб’єкта господарювання; •порядковий номер аптеки та, за бажанням суб’єкта господарської діяльності, його найменування та місцезнаходження (прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання – для фізичних осіб-підприємців); •номер рецепта або вимоги (замовлення) ; •прізвище, ініціали хворого чи номер та назва лікарні (відділення); •докладний спосіб застосування; •дата виготовлення; •термін придатності; Умови і термін зберігання 35. Очні лікарські засоби, виготовлені в аптеках, зберігають із врахуванням їх фізико-хімічних властивостей в умовах, що запобігають дії зовнішнього середовища та забезпечують стабільність: за необхідності — у прохолодному, захищеному від світла місці. Терміни придатності очних крапель, примочок і мазей зазначені в Додатку N. Лікарські засоби, які не наведені в Додатку N і виготовлені екстемпорально, зберігають у вищезазначених умовах: мазі — 10 днів, очні краплі та примочки — 2 дні або протягом терміну, визначеного експериментальними дослідженнями і зазначеного в технологічній інструкції на конкретний пропис. |