щоденик фарм. Щоденик. Міністерство охорони здоровя україни національна медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика щоденник обліку роботи провізораінтерна

• Название: Міністерство охорони здоровя україни національна медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика щоденник обліку роботи провізораінтерна
• Анкор: щоденик фарм
• Дата: 07.01.2021
• Размер: 0.51 Mb.
• Имя файла: Щоденик.docx
• Тип: Диплом; #166195
• страница: 19 из 19

Загальні правила зберігання ЛЗ і ВМП

-  Лікарські засоби повинні зберігатися тільки у відповідній тарі та упаковці.

-  Тара, в якій зберігаються ЛЗ, повинна бути надійно закупорена.

-  Упаковка повинна мати чіткі інформативні написи, встановлені НТД.

-  Упаковка для речовин, які змінюються під дією світла, повинна бути з темного скла або іншого непрозорого матеріалу.

-  Не рекомендується розташовувати поруч ЛЗ, співзвучні за назвою;  сильнодіючі лікарські засоби для внутрішнього застосування, які сильно відрізняються вищими дозами; розташовувати лікарські засоби в алфавітному порядку.

Вироби медичного призначення слід зберігати окремо за групами:

-                 гумові вироби;   

-                 вироби з пластмас;   

-                 перев’язувальні засоби і допоміжні матеріали;   

-                 вироби медичної техніки.

 

ЗБЕРІГАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ЗАХИСТУ ВІД СВІТЛА, ВОЛОГИ, ТЕМПЕРАТУРИ, ГАЗІВ. ВИМОГИ ДО ЇХ УПАКОВКИ

Зберігання лікарських речовин, що потребують захисту від світла. До даної групи належить значна кіль­кість медикаментів.

      При цьому їх чутливість до світла різ­на:

- одні змінюються під дією прямого проміння;

- інші — на­віть при розсіяному світлі.

До лікарських засобів, що потребують захисту від світла, належать:

- антибіотики;

- галенові препарати (настойки, екстракти, концентрати з рослинної сировини);

- рослинна лікар­ська сировина;

- органопрепарати;

- вітаміни й вітамінні препа­рати;

- кортикостероїди;

- ефірні олії;

- жирні олії;

- дражовані пре­парати;

- солі йодисто- і бромистоводневої кислот;

- галогенозаміщені препарати;

- нітро- й нітрозосполуки;

- нітрати;

- аміно-й аміносполуки;

- фенольні сполуки;

- похідні фенотіазину.

      

 

Лікарські засоби, для яких небажаний вплив атмосфер­них парів повітря, слід зберігати у прохолодному місці, в щільно закупореній тарі з матеріалів, непроникних для водяної пари (скло, метал, алюмінієва фольга й т. ін.).

 

Лікарські засоби з вираженими гігроскопічними влас­тивостями (барбаміл, галаскорбін, димедрол, желатин медич­ний, імізин, солі калію (ацетат, йодид, карбонат, хлорид), галун, неодикумарин, ніктидин, пілокарпін, гідрохлорид) необхідно зберігати в сухому приміщенні, у герметично за­купореній тарі, залитій парафіном.

 

Зберігання лікарських засобів, що потребують за­хисту від підвищеної температури.

До таких лікарських засобів належать:

— група летких лікарських засобів;

— легкоплавкі речовини, бактерійні засоби, антибіотики, гормони, глікозиди, жири й олії.

 

Лікарські засоби, які необхідно захищати від впливу під­вищеної температури, слід зберігати при кімнатній (18— 20 °С) або прохолодній (12—15 °С) температурі. У деяких випадках потрібна ще нижча температура зберігання (на­приклад, для АТФ: 3—5 °С), що має бути зазначено на етикетці або в інструкції щодо застосування.

Бактерійні засоби, вакцини і сироватки зберігають у про­мисловій упаковці роздільно за найменуваннями при тем­пературі, зазначеній для кожного найменування на етикет­ці або в інструкції.

Антибіотики так само слід зберігати в промисловій упаковці при кімнатній температурі, якщо відсутні інші вка­зівки на етикетках.

Органопрепарати треба зберігати в захищеному від світла, прохолодному і сухому місці при температурі 0—5 °С, якщо немає інших вказівок на етикетках або в інструкціях.

Рідину Бурова зберігають у прохолодному місці. При по­мутнінні розчин фільтрують і перевіряють на відповідність усім вимогам ДФ. Допускається опалесценція розчину.

Особливості зберігання лікарських засобів, що потребують захисту від зниженої температури.

До лікарських засобів, що потребують захисту від впли­ву зниженої температури, належать такі речовини, які піс­ля замерзання і при наступному зігріванні до кімнатної температури не відновлюються (наприклад, 40 % -вий роз­чин формальдегіду, розчин інсуліну, жирні олії, льодяна оц­това кислота).

40 %-вий розчин формальдегіду (формалін) зберігають при температурі не нижче 9 °С. При появі осаду розчин ви­тримують при кімнатній температурі, потім обережно зли­вають і використовують з урахуванням фактичного вмісту формальдегіду.

Льодяну оцтову кислоту теж слід зберігати при темпе­ратурі не нижче  9 °С. При появі осаду її витримують при кімнатній температурі до розчинення осаду. Якщо осад не розчиняється, рідку частину кислоти зливають і використо­вують у відповідності з фактичним вмістом оцтової кисло­ти в препаратах.

Медичні жирні олії потрібно зберігати при температурі не нижче 10 °С. З появою осаду їх витримують при кімнат­ній температурі, декантують на відповідність усім вимо­гам ДФ.

Неприпустиме замерзання препарату інсуліну.

Зберігання лікарських засобів, що потребують за­хисту від газів довкілля.

До групи лікарських засобів, що змінюються під впливом газів, віднесено речовини, що реа­гують:

— із киснем повітря: різноманітні сполуки аліфатично­го ряду з ненасиченими міжкарбоновими зв'язками, циклічні з бічними аліфатичними групами з ненасиченими міжкар­боновими зв'язками, фенольні й поліфенольні, морфін та його похідні з незаміщеними гідроксильними групами; сірко­вмісні гетерогенні і гетероциклічні сполуки, ферменти й ор­ганопрепарати ;

— із вуглекислим газом повітря: солі лужних металів і слабких органічних кислот (наприклад, натрію барбітал, гексенал), препарати, що містять багатоатомні аміни (наприклад, еуфілін), магнію оксид і пероксид, натрію гідроксид, калію гідроксид та ін.

Лікарські засоби, які необхідно захищати від впливу га­зів, зберігають у сухому приміщенні, в герметично закупо­реній тарі з матеріалів, непроникних для газів, і по можли­вості заповненій ущерть.

Склотару для кращої герметиза­ції додатково заливають парафіном.

  Всі лікарські засоби в залежності від фізичних і фізико-хімічних властивостей, дії на них різних факторів зовнішнього середовища діляться на такі групи:

-                 що вимагають захисту від дії світла;

-                 що вимагають захисту від дії вологи;

-                 що вимагають захисту від  випаровування;

-                 що вимагають захисту від дії підвищеної температури; 

-                 що вимагають захисту від дії пониженої температури;

-                 що вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі;

-                 пахучі;

-                 барвні;

-                 дезінфікуючі засоби.

                                                                          

1.Зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії світла

До лікарських засобів, що вимагають захисту від дії світла, відносяться:

-                 антибіотики;

-                  вітаміни та вітамінні препарати;

-                  ефірні олії;

-                  галенові та новогаленові препарати;

-                  кортикостероїди;

-                  лікарська рослинна сировині;

-                  аміназин та інші похідні фенотіазіну;

-                  калію та натрію бромід;

-                  калію та натрію йодид;

-                  резорцин;

-                  фенол;

-                  адреналіну гідрохлорид або гідротартрат,;

-                  вікасол;

-                  кислота аскорбінова;

-                  діазолін;

-                  димедрол;

-                  йод;

-                  кислота нікотинова;

-                  кодеїн та його солі;

-                  жирні масла;

-                  морфіну гідро хлорид;

-                  повокаїн;

-                  прозерин;

-                  срібла нітрат;

-                  спазмолітин;

-                  еуфілін;

-                  ефедрину гідрохлорид.

 

Їх слід зберігати в тарі із світлозахисних матеріалів (скляна тара з оранжевого скла, металічна тара, пластмасова тара, забарвлена в чорний, коричневий або оранжевий колір, упаковка з алюмінієвої фольги), у темному приміщенні або у шафах, пофарбованих  усередині чорною фарбою, з щільно підігнаними дверцятами або у щільно збитих ящиках з щільно припасованою кришкою.

Для зберігання особливо чутливих до світла ЛЗ (срібла нітрат, прозерин, солі адреналіну тощо) скляну тару обклеюють чорним світлонепроникливим папером.

 

2.Зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії вологи

До лікарських препаратів,які вимагають захисту від дії вологи, відносяться:

-                 аміназин;

-                  амонію хлорид;

-                  солі бензилпеніциліну;

-                  глюкоза;

-                  гліцерин;

-                  гірчичники;

-                  дибазол;

-                  димедрол;

-                  ізоніазид;

-                  калію йодид;

-                  калію та натрію бромід;

-                  кальцію хлорид;

-                  натрію хлорид;

-                  норсульфазол-натрій;

-                  пепсин;

-                  прозерин;

-                  протаргол;

-                  танін;

-                  хлорамін Б;

-                  сухі та густі екстракти;

-                  еритроміцин;

-                  етамінал-натрій;

-                  лікарська рослинна сировина;

-                  ферменти;

 

ЛЗ з виявленими гігроскопічними властивостями (глюкоза, кальцію хлорид, натрію бромід тощо) слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною закупоркою, залитою зверху парафіном.

Гірчичники слід зберігати в пачках, упакованих в пергаментний папір або поліетиленову плівку, які вкладаються в щільно закупорену тару (картонні коробки, обклеєні всередині полімерною плівкою).

 

3. Зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання (випаровування)

До таких препаратів належать:

-                 власне леткі речовини (розчин аміаку, йод, йодоформ, камфора, метилсаліцилат, ментол, тимол, формальдегід, хлоралгідрат, ефірні олії);

-                 ЛЗ на леткому розчиннику (спиртові розчини, спиртові настойки та екстракти);

-                 Розчини та суміші летких речовин (ефірні олії, розчин аміаку, формальдегіду, кислоти карболової, етиловий спирт різної концентрації);

-                 лікарська рослинна сировина, що вміщує ефірні олії (листя м’яти, шавлії, евкаліпту);

-    лікарські препарати, що вміщують кристалізаційну воду, тобто кристалогідрати (атропіну сульфат, вікасол, заліза -2 сульфат, кальцію глюконат, кальцію хлорид, кофеїн, магнію сульфат, міді сульфат, метиленовий синій, морфіну гідрохлорид, ПАСК, рутин, норсульфазол-натрій, теофілін, фтивазид, хініну сульфат, хлорамін Б, цинку сульфат, етилморфіну гідрохлорид тощо);

-                 лікарські препарати, які розкладаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, натрію гідрокарбонат);

-                     лікарські речовини із встановленим НТД нижнім рівнем вмісту вологи (магнію сульфат, натрію сульфат, ПАСК);

    Лікарські засоби, що вимагають захисту від звітрювання (випаровування), необхідно зберігати в прохолодному місці, в герметично укупореній тарі з матеріалів, які не пропускають леткі речовини (скло, метал, алюмінієва фольга).

 

4.Зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії підвищеної температури

До таких препаратів належать:

-                 лікарські засоби, які вимагають захисту від звітрювання (вказані вище);

-                 легкоплавкі речовини  ментол, жирні масла, мазі, супозиторії, ланолін;

-                 бактерийні препарати (вакцини, сироватки, бактеріофаг);

-                 антибіотики;

-                 гормональні та органопрепарати (АКТГ, інсулін, адреналіну гідрохлорид, лідаза, гепарин, пепсин, АТФ, панкреатин);

-                 вітаміни та вітамінні препарати;

-                 препарати, що вміщують глікозиди ( розчин корглікону, строфантину, дигоксин);

-       медичні жири і масла (масло камфорне, шипшини, облепіхи, гарбуза);

-                 мазі на жировій основі та інші речовини ( мазі еритроміцинова, тетрациклінова, левосин, левомеколь, лініменти, пластири, сиропи, хлороформ, ефір для наркозу тощо).

Ці лікарські засоби слід зберігати при кімнатній  (18-25 град.С) або прохолодній (12-15 град. С.) температурі. В окремих випадках вимагається більш низька температура (для АТФ 3-5 град. С), що повинно бути вказано на етикетці або в інструкції до застосування.

Бактерійні препарати слід зберігати в промисловій упаковці окремо за найменуваннями при температурі, вказаній для кожного препарату на етикетці або в інструкції до застосування.

Найчастіше температура їх зберігання не повинна бути менше 2 град. С і не більше 8 град. С.

 Бактерійні препарати одного й того ж найменування зберігають по серіях, із врахуванням терміну їх придатності.

В процесі зберігання їх візуально оглядають не рідше 1 разу у 3 місяці.

Антибіотики повинні зберігатися в промисловій упаковці при кімнатній температурі, якщо відсутні інші параметри зберігання.

Органопрепарати зберігають в захищеному від світла, прохолодному і сухому місці при температурі 0+ 15 град. С, якщо немає інших вказівок на етикетках або в інструкціях по застосуванню.

5.Зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії пониженої температури

До таких препаратів відносяться такі, фізико-хімічний стан яких змінюється після замерзання і при наступному зігріванні до кімнатної температури не відновлюється.

Розчин формальдегіду (формалін) зберігають при температурі не нижче 9 град. С. При появі осаду препарат витримують при кімнатній температурі, після чого обережно зливають і використовують, враховуючи фактичний вміст формальдегіду.

Медичні жирні маслазберігають при температурі не нижче 10 град. С. При появі осаду препарат витримують при кімнатній температурі, зливають і перевіряють на відповідність вимогам ДФ.

ОСНОВНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ЯКІСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТОВАРІВ

 

Якість товарів залежить від багатьох чинників, їх можна поділити на тамі, що впливають на формування якості, і такі, що сприяють збереженню якості.

Життєвий цикл будь-якої продукції включає чотири стадії:

— дослідження і проектування;

— виготовлення;

— обіг та реалізація;

— споживання й експлуатація.

Висока якість фармацевтичних товарів можлива лише при дотриманні вимог НТД, ретельному виробничому конт­ролі та виконанні запобіжних заходів, насамперед — забез­печення відповідних умов зберігання сировини, напівфаб­рикатів, дистильованої води і готової продукції, дотриман­ня інструкцій санітарного режиму, справності й точності приладів, апаратів.

 

На стадії обігу й реалізації необхідно дбати про збере­женість товарів і не допускати зниження їх якості при про­суванні від виробника до споживача. Тут особливу увагу слід приділяти пакуванню, умовам зберігання і транспор­тування, маркуванню товарів.

 

Під час просування товарів від виробника до споживача виникають різні ситуації, здатні спричинити втрати і змі­нити споживчі властивості товарів. Обов'язок аптечних працівників — не допускати погіршення якості і товарних втрат, а єдино можливий шлях — це дотримання встановле­них умов перевезення і зберігання.

 

ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ

ТОВАРІВ

 

Аптечні бази, склади — це типові будівлі або приміщен­ня для зберігання і постачання фармацевтичних товарів аптекам, лікарням та іншим закладам і організаціям охо­рони здоров'я.

 Серед багатьох функцій найголовнішими є створення належних умов зберігання товарів з урахуван­ням їх фізико-хімічних властивостей і забезпечення режи­му зберігання в суворій відповідності з вимогами та неушко­дженості товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на зберіганні.

Дотримання належних вимог щодо будови, розмірів, експлуатації приміщень є важливою передумовою правиль­ної організації їх зберігання.

 

Вони повинні відповідати вимогам чинної НТД (це СНШ — санітарні норми і правила, методичні рекомендації, нормативна внутрішньовідомча та інша документація), що гарантують високу якість товарів.

 

Відповідно до встановлених норм приміщення для збе­рігання повинні бути обладнані охоронними і протипожеж­ними засобами.

 

У них необхідно підтримувати оптимальну температуру і вологість повітря, перевірка яких здійснюється не рідше одного разу на добу. Для спостереження за цими парамет­рами в приміщеннях необхідно мати термометри й гігромет­ри, закріплені на внутрішніх стінках сховища, на відстані від нагрівальних приладів, на висоті 1,5—1,7 м від підлоги і не менш як за 3 м від дверей.

 

У кожному приміщенні заводять картки із зазначенням температури й відносної вологості.

 

Для підтримання чистоти повітря приміщення обладну­ють примусовою приточно-витяжною вентиляцією, а в разі її відсутності — кватирками, фрамугами, ґратчастими две­рима й т. ін.

 

Аптечні заклади обладнують тільки центральним опа­ленням, не припускається обігрівання приміщень газовими приладами з відкритим полум'ям або електронагрівальни­ми приладами з відкритою спіраллю.

На складах і в апте­ках, розташованих у кліматичній зоні з великими відхи­леннями від припустимих норм температури і відносної вологості повітря, необхідні кондиціонери.

 

У приміщеннях для зберігання встановлюється необхід­на кількість стелажів, шаф, піддонів, підтоварників і т. п.

Стелажі розміщують на відстані 0,6—0,7 м від зовніш­ніх стін, не менше 0,5 м від стелі й не менше 0,25 м від підлоги. Проходи між ними мають бути освітлені, а відстань не повинна бути меншою 0,75 м, що забезпечує вільний до­ступ до матеріальних цінностей.

4.11 Вивчення організації вхідного контролю якості лікарських засобів у аптеці. Роль та завдання уповноваженої особи по забезпеченню якості лікарських засобів.
Одним із найважливіших організаційних питань при забезпеченні якості ЛЗ і ВМП у товаропровідній мережі є наявність двох форм контролю:

• вхідного, або попереднього, що здійснюється уповноваженими особами суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі ЛЗ, при прийманні товару за допомогою візуальних методів;

• вибіркового (подальшого) державного контролю якості ЛЗ, що проводиться під час оптової та роздрібної реалізації ЛЗ шляхом інспектування територіальними інспекціями з контролю якості ЛЗ суб’єктів господарювання всіх форм власності та підпорядкування.

Уповноважена особа повинна мати вищу або середню фармацевтичну освіту. До її компетенції належить підготовка та оформлення висновку щодо результатів вхідного контролю якості серій ліків, що надійшли до закладу, з відміткою про можливість передачі їх до реалізації.

Обов’язки уповноваженої особи:

• проведення вхідного контролю якості ЛЗ, у т. ч. Перевірки зовнішнього вигляду ЛЗ та його візуальний огляд; супровідних документів-накладних, в яких обов’язково мають бути зазначені найменування, дозування, лікарська форма, номер серії, кількість, назва виробника кожного ЛЗ; сертифікатів якості виробника, завірених печаткою останнього постачальника; відомостей

про державну реєстрацію ЛЗ;

• оформлення висновку вхідного контролю якості ЛЗ;

• ведення реєстру ЛЗ, які надійшли до суб’єкта господарської діяльності, що надалі дає змогу відстежити джерело одержання кожної неякісної або фальсифікованої партії ЛЗ.

• ведення реєстру ЛЗ, які реалізуються суб’єктом господарської діяльності, що дає змогу у разі необхідності відкликати виявлені партії фальсифікованих або неякісних ЛЗ (тільки для оптових організацій);

• перевірка наявності неякісних та фальсифікованих серій лікарських засобів згідно з наданою інформацією Держлікслужби та територіальної служби;

• надання територіальному органу державної служби відомостей про виявлені неякісні та фальсифіковані ЛЗ або про які є підозра щодо невідповідності їх якості вимогам аналітично-нормативної документації;

• зупинення торгівлі та розміщення у карантинній зоні таких ЛЗ;

+• погодження внутрішнього порядку обігу ЛЗ.



До отримання письмового висновку уповноваженої особи торгівля одержаними ЛЗ забороняється. При проведенні вхідного контролю кожна серія ЛЗ повинна перевірятись уповноваженою особою на наявність сертифіката якості виробника.

+Додатково мають супроводжуватися висновком (протоколом аналізу) щодо якості Висновок щодо якості — це документ з інформацією про перевірений зразок ЛЗ, з результатами лабораторного дослідження та висновком щодо відповідності вимогам діючої в Україні АНД . Цей документ видається акредитованою лабораторією з контролю якості ЛЗ, підпорядкованою територіальній службі, або уповноваженою лабораторією.