ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Список використаних джерел 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийнятий Верховною Радою України Законом №4651-VI від 13.04.2012 р. / відп. за випуск В. А. Прудников. Х. : Право, 2012. 392 с. 2. Закон України Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII Верховна Рада України : офіц. веб-портал. URL: https://kodeksy.com.ua/pro_sudovu_ekspertizu.htm. 3. Мотлях А.И. Полиграфология : учебник. Киев : Освіта України, 2021. 570 с. Пиріг Ігор Володимирович, професор кафедри криміналістики та домедичної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор СУЧАСНІ ХІМІЧНІ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ СЛІДІВ РУК ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ Одним з завдань криміналістики є розробка засобів і методів протидії злочинності, заснованих на сучасних досягненнях науки і техніки. Сучасний розвиток досліджень в галузі хімії направлений не тільки на фундаментальні теоретичні дослідження, а й мають прикладний характер. Розвиток таких галузей, як фізична хімія, електрохімія, біологічна, біоорганічна, колоїдна, квантова, математична хімії, радіохімія, механохімія, хемоінформатика, геохімія, топохімія, нанохімія, термоелектрохімія, агрохімія, екологічна, ядерна хімії та інших направлений саме на прикладний характер хімічних досліджень. Серед матеріальних слідів злочину при розслідуванні кримінальних правопорушень значне місце займають сліди рук, що містять інформацію про злочинця, яку можливо отримати дослідженням не тільки папілярних візерунків, а й біологічного складу потожирової речовини, що утворює сліди. Саме тому, визначення сучасних можливостей використання хімічних методів при збиранні та дослідженні слідів пальців рук при розслідуванні кримінальних проваджень є пріоритетним напрямком криміналістичних досліджень. Методи виявлення слідів рук в криміналістиці прийнято поділяти на візуальні (оптичні), фізичні та хімічні [1, с. 128–129]. Основою 46 застосування хімічних методів виявлення невидимих слідів рук є обробка поверхні хімічними сполуками, що взаємодіють з потожировою речовиною у результаті чого відбувається забарвлення сліду. Найбільш розповсюдженим хімічним методом виявлення слідів рук на сьогодні залишається нінгідриновий метод, який достатньо описаний у науковій літературі. Іншим, також достатньо відомим методом є виявлення слідів азотнокислим сріблом. Метод заснований на взаємодії 5–10 % розчину азотнокислого срібла у дистильованій воді з хлоридами потожирової речовини слідів рук. Після нанесення розчину на поверхню спрямовують джерело світла, після чого сліди проявляються та фотографуються, тобто процес носить фотохімічний характер. Закріплення зображення відбувається в розчині гіпосульфіту натрію. У поєднанні з нінгідрином азотнокисле срібло можна використовувати тільки після застосування нінгідрина. За допомогою цього методу можливо виявлення слідів давністю кілька місяців. На сьогодні нінгідрин та азотнекисле срібло виробляються не тільки у вигляді порошку, а й у аерозольних балонах. Готові розчини нінгідрину та азотнокислого срібла в різних розчинниках випускаються рядом закордонних підприємств. Фірма «Sirchie» випускає аерозольні балони з використанням нінгідрину: Nynhidrin Spray 202С – на основі етанолу та ксилему, Nynhidrin Spray / Acetone 201 ACE – на основі ацетону; Nynhydrin Special Formula NSI 609 – на основі гідрофторефіру (ГФЭ-7100), що має властивість не розмивати барвники. Іншим хімічним методом виявлення слідів рук є обробка поверхні розчином алоксану і DFO. Ці речовини також взаємодіють з білковими компонентами потожирової речовини. Алоксан використовують у вигляді 1 % розчину в ацетоні. Виявлені алоксаном сліди рук мають досить інтенсивну малинову люмінесценцію при освітленні в ультрафіолетових променях. DFO або 1,8-діазафлуорен- 9-он є хімічною речовиною, що використовується для виявлення прихованих відбитки пальців на пористих поверхнях. Перевага DFO особливо помітна при виявленні слідів пальців на білій і багатобарвним, матовому пакувальному папері та пакетах. Освітлення оброблених слідів синьо-зеленим світлом призводить до збудження флуоресценції довжиною хвилі 570 нм. Флуоресценцію переглядають та фотографують через оранжевий або червоний фільтр або окуляри. Наступним методом, що використовується для виявлення слідів рук заснований та застосовується відносно недавно – з початку 90-х років. Це метод ціаноакрілату. Латентні сліди рук виявляються в результаті взаємодії парів ціаноакрілата з амінокислотами, що містяться у потожирових виділеннях невидимих слідів рук. При цьому відбувається полімеризація парів і поверхня слідів на досліджуваних об’єктах покривається білуватим нальотом у вигляді рельєфних папілярних ліній відбитка, стійких до слабких механічних впливів і вологи. Вдосконаленим різновидом ціаноакрилового є метод з використанням люміцину (Lumicyano). Люміцин – швидший, кращій і 47 дешевший засіб виявлення маловидимих слідів рук, розроблений у Laboratoire de Photophysique et Photochimie Supramoléculaire et Macromoléculaire (Париж, Франція). Завдяки флуоресцентному барвнику – теразину, що входить до його складу, ця речовина дозволяє виявити флуоресцентні відбитки пальців в стандартних димових камерах на непористих або напівпористих поверхнях і залишає сліди придатними до подальшого дослідження ДНК [2]. Речовина, що також використовується при дактилоскопічних дослідженнях – куркумін або діферулоілметан. Він являє собою поліфенол, що міститься у корені куркуми – помаранчево-жовті кристали, що не розчиняється у воді, але легко розчиняється в спирті, малорозчинний у діетиловому ефірі. Учені з Sheffield Hallam University (Велика Британія) вважають, що ця речовина, використана під час масс-спектрометричного дослідження, може допомогти у здійсненні аналізу молекулярних складових відбитків пальців, що, у свою чергу, може допомогти встановити такі дані, як стать особи, що залишила відбитки, та виявити на сліді залишки наркотичних засобів [3, с. 98]. Нами були розглянуті основні сучасні хімічні методи та спеціальні хімічні речовини, що застосовуються для виявлення слідів рук при розслідуванні кримінальних правопорушень. Означені методи в багатьох випадках реалізуються у спеціальному обладнанні, в тому числі автоматичному, що значно спрощує роботу спеціалістів на місці події та в лабораторних умовах. Наприклад, прилад «RECOVER», розроблений англійською компанією «Foster & Freeman» заснований на випаровуванні хімічних парів для створення відбитків пальців на ряді складних поверхонь, в тому числі тих, що піддавалися впливу сильного тепла (наприклад, гільзи або частини саморобного вибухового пристрою) і предметів, які були вимиті водою у спробі запобігти ідентифікацію за слідами папілярних візерунків [4]. Потрібно зазначити, що методи природничих наук, що з успіхом використовуються в криміналістиці і відповідні ним технічні засоби на сьогодні розвиваються та вдосконалюються, що сприяє вирішенню одного з основних завдань кримінального провадження, а саме забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування. Проблемним є те, що не завжди слідчі та експертні підрозділи забезпечені необхідними матеріалами та обладнанням для проведення розглянутих у публікації досліджень. Список використаних джерел 1. Криміналістика: підручн. для студ. вищ. навч. закл. [К. О. Чаплинський, О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, Ю. А. Чаплинська]. 2-е вид. перероб. і доп. ДДУВС; Ліра ЛТД, 2017. 480 с. 2. Coxworth B. New fingerprint-lifting compound could make life easier for CSIs // NEW ATLAS: site / Gizmag Pty Ltd. October 29, 2013. URL: http://newatlas.com/lumicyano-fingerprint-lifting/29582/. 48 3. Степанюк Р. Л., Лапта С. П. Новітні зарубіжні розробки та перспективні дослідження в галузі техніко-криміналістичного забезпечення протидії злочинності. Право і безпека. Науковий журнал. 2017. № 2 (65). С. 96–101. 4. Crime-lite forensic light sources. Foster + Freeman: веб-сайт. URL: http://www.fosterfreeman.com/forensic-light-sources.html. Рогатюк Ігор Володимирович, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики Навчально-наукового гуманітарного інституту Національної академії Служби безпеки України, доктор юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ І КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СБУ: НОВЕЛИ ЗАКОНОДАВСТВА На сайті Верховної Ради України міститься Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України № 3196-д від 26.10.2020 [1]. Це об’ємний законопроект, який включає до свого змісту оновлені правові засади організації та діяльності Служби безпеки України та пропонує зміни до низки кодексів і законів України. Також серед іншого, проект містить низку змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» [2]. Цікавинкою цього законопроекту є те, що ці зміни стосуються судового контролю за діяльністю Служби безпеки України [3]. Зокрема, він доповнюється статтею 8-2 «Контррозвідувальні заходи, які проводяться за рішенням суду», яка дозволяє Службі безпеки України за рішенням суду здійснювати такі контррозвідувальні заходи: 1) спостереження за особою або місцем із фіксацією відповідних відомостей або даних; 2) аудіо-, відеоконтроль особи, що полягає у втручанні в приватне спілкування особи без її відома з фіксацією змісту її розмов або інших звуків, рухів, дій, пов’язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо, за допомогою аудіо-, відеозапису із використанням спеціальних та інших технічних засобів; 3) аудіо-, відеоконтроль місця, що полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб; 4) зняття інформації з телекомунікаційних мереж (транспортних телекомунікаційних мереж), що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень 49 будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу; 5) зняття інформації з електронних інформаційних мереж, яке полягає у пошуку, виявленні шляхом фізичного та/або програмного доступу, відборі і фіксації відомостей або даних, що містяться в електронних інформаційних мережах (системах) або їх частинах, доступ до яких обмежується її власником, володільцем, утримувачем або пов’язаний з подоланням системи логічного захисту; 6) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи шляхом негласного проникнення до таких місць житла чи володіння особи з використанням спеціальних та інших технічних засобів, з метою: виявлення і фіксації речей та документів; виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів, виявлення та вилучення зразків для дослідження; виявлення осіб, які можуть бути причетні до розвідувально- підривної діяльності, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України; встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи; 7) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, яке полягає в локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, в тому числі мобільного термінала систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів, провайдерів телекомунікацій, без розкриття змісту повідомлень, що передаються; 8) огляд кореспонденції, який полягає в негласному відборі за ідентифікаційними ознаками кореспонденції, її обробленні, зміні (заміні), знятті копій чи отриманні зразків. Обмеження доступу до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів) з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні здійснюється в судовому порядку на підставі матеріалів кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи. Рішення суду про проведення контррозвідувальних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, постановляється за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу Служби безпеки України, що здійснює контррозвідувальну діяльність, або його заступника. У виняткових випадках, коли невжиття невідкладних заходів призведе до злочину проти основ національної безпеки України, терористичного акту, кібератаки, знищення необхідних фактичних даних або зумовить неможливість їх отримання, Голова Служби безпеки України, його заступник або начальник регіонального органу Служби безпеки України має право прийняти документально оформлене рішення щодо проведення контррозвідувальних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, до ухвалення рішення 50 суду. У такому разі керівник оперативного підрозділу Служби безпеки України, яким ініційовано проведення контррозвідувального заходу, або його заступник, повинен протягом 24 годин з початку контррозвідувального заходу звернутися до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів. Крім відомостей, передбачених статтею 83 цього Закону, у клопотанні мають зазначатися обставини, які зумовили необхідність невідкладного проведення відповідного контррозвідувального заходу. Якщо за результатами розгляду клопотання в порядку, передбаченому статтею 83 цього Закону, судом постановлено ухвалу про відмову у наданні дозволу на проведення контррозвідувального заходу, контррозвідувальний захід підлягає негайному припиненню, а одержана внаслідок його проведення інформація передається оперативному підрозділу–ініціатору проведення контррозвідувального заходу для знищення у встановленому порядку. Інформація, здобута або створена Службою безпеки України в результаті контррозвідувальних заходів, крім контррозвідувальних заходів, визначених частиною першою цієї статті, не може бути використана для вирішення завдань кримінального провадження. Визначені частиною першою цієї статті контррозвідувальні заходи можуть проводитися розвідувальними органами України у випадках, передбачених статтею 17 Закону України «Про розвідку» [4]. Рішення суду про проведення таких заходів постановляється за клопотан ням керівника відповідного розвідувального органу України або уповноваженого ним заступника, що розглядається у порядку, визначеному статтею 83 цього Закону, з урахуванням особливостей мети проведення та суб’єкта ініціювання і проведення таких заходів. Із зазначеного вбачається, що наведені у законопроекті заходи фактично є аналогією з негласними слідчими (розшуковими) діями, проведення яких передбачено главою 21 КПК України [5]. Суб’єктами їх проведення поряд із іншими правоохоронними органами є також підрозділи Служби безпеки України. Водночас, сам процесуальний механізм отримання таких заходів за допомогою ухвали судді апеляційного суду, також запозичений із кримінального процесуального законодавства. Деякі відмінності у процедурі їх отримання є, однак вони майже не помітні. Та з іншого боку це оперативні заходи спрямовані на досягнення цілей контррозвідувальної діяльності. Частина 2 ст. 8-2 проекту говорить, що ці заходи здійснюються в судовому порядку на підставі матеріалів кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи. Тобто можна зробити висновок, що законодавець дає можливість проводити заходи у кримінальному провадженні як згідно КПК так і в порядку Закону «Про контррозвідувальну діяльність». За змістом вказаних норм заходи передбачені ч. 1 вказаної статті можуть бути використані для вирішення завдань кримінального провадження. Однак не вказано у якій якості. Якщо як докази то не зрозуміло яким 51 чином. Оскільки для використання у кримінальному провадженні суд, який дозволив проведення контррозвідувальних заходів, може надати лише вступну та резолютивну частини тексту ухвали. Витребування повного тексту для вивчення в суді в рамках кримінального провадження не допускається. Таким чином, проаналізувавши викладене вище, можна прийти до досить суперечливих висновків: 1. Якщо заходи передбачені ч. 1 ст. 8-2 проекту проводяться без мети використання їх у кримінальному провадженні то вони є виправданими. Але якщо з метою використання результатів заходів в якості доказів у кримінальному провадженні для притягнення особи до відповідальності за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, терористичного акту тощо, то такі докази у подальшому можуть ставитися стороною захисту під сумнів, оскільки механізм їх здобуття виглядає не досить досконалим. 2. Чи враховано думку практичних працівників вказаного напряму роботи, щодо погіршення оперативності виявлення та зупинення антиукраїнської діяльності шпигунів та їх посібників після впровадження пропонованого процесуального механізму. Позаяк втрата часу інколи може дорівнювати втраті життя… Отже, час покаже. Список використаних джерел 1. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно- правових засад діяльності Служби безпеки України № 3196-д від 26.10.2020. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf3511=70243. 2. Реформа СБУ: дозволи на спостереження за особою спецслужба буде вимушена отримувати в судах. URL: https://sud.ua/ru/ news/publication/219798-reforma-sbu-dozvoli-na-sposterezhennya-za- osoboyu-spetssluzhba-bude-vimushena-otrimuvati-v-sudakh. 3. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26 грудня 2002 р. № 374-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/374-15#Text. 4. «Про розвідку» Закону України від 17 вересня 2020 року № 912-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#Text. 5. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 52 Самойленко Олена Анатоліївна, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем протидії кіберзлочинам та загрозам інформаційній безпеці Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України, доктор юридичних наук, доцент |