Прикладна політологія. Бойко О. Д. Прикладна політологія. Бойко О. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
 Скачать 3.21 Mb.
|
|
і 382 Прикладні політичні дослідження якими аналітик оперуватиме при аналізі отриманої інформації. Виокремлені елементи об'єкта спостереження (одиниці спостереження) мають бути однозначно інтерпретовані. Спостереження об'єкта в різних умовах дає змогу розглянути його різносторонньо, встановити постійні характеристики, вичерпно описати його. Під час спостереження, наприклад, зборів парторганізації можна простежити їх загальний перебіг, кількість виступів, емоційну атмосферу, рівень організованості (упорядкованість, безпоря-док). Водночас можна спостерігати за найактивнішими учасниками зборів, зважаючи на їх виступи, репліки, запитання і зауваження до виступаючих тощо. Таке спостереження відбувається на рівні індивідів (елементів), які утворюють аналізовану групу. Цікавими можуть бути результати, отримані внаслідок одночасного спостереження на обох рівнях. Важливо фіксувати загальний емоційний стан, за якого відбувається діяльність групи (дружелюбність, конфліктність, апатія). Суттєвою характеристикою її діяльності є інтенсивність, яка впливає на стан людей, характер їх взаємовідносин. Тому важливо фіксувати, наскільки спокійно або напружено працює група. Відомості, отримані при спостереженні звичайної та проблемної ситуацій, взаємно доповнюються. Під час створення програми спостереження за групою слід зважати на те, як вона у досягненні своїх цілей розподіляє функції між індивідами, координує їх діяльність, а також на міжособистісні взаємовідносини в ній. Ідеться про те, що в процесі спостереження необхідно враховувати, що, крім функціональних (службових) проблем, групі доводиться розв'язувати проблеми міжособистісних відносин, оскільки люди по-різному ставляться одне до одного, дбають про визнання себе тощо. Залежно від цілей аналітик обирає за предмет спостереження якусь одну сторону об'єкта. Наприклад, під час аналізу процесу прийняття групового рішення він може зосередитися на структурі комунікацій (обміні інформацією між членами групи) і на виявленні лідерів (найактивніших учасників обговорення проблеми). Водночас слід пам'ятати, що не всі аспекти функціонування групи піддаються безпосередньому спостереженню. Неможливо, наприклад, безпосередньо спостерігати структуру групи, індивідуальні та спільні цілі, норми і цінності, настанови і мотиви поведінки, хоч вони становлять найбільший інтерес, оскільки знання про них наближає до Систематизація і оброблення інформації 383 розуміння механізмів групової діяльності, взаємодії між людьми. У процесі спостереження може змінитися розуміння проблеми, ситуації, яка перебуває в полі зору, а відповідно — зміниться і напрям дослідження. Одночасно зі зміною напряму спостереження може звузитися його поле, коли спостерігач зосереджує увагу лише на одному або кількох елементах політичної ситуації, які він починає вважати найзначущими для аналізу. Так відбувається процес структуризації спостереження. Під час спостереження аналітика найчастіше цікавить інформація з певних питань.
Отже, найголовнішими перевагами спостереження є його безпосередність, можливість фіксування різних змін об'єкта у момент їх прояву. Аналітик бачить розвиток подій в аналізованій групі і вивчає поведінку її учасників у природних умовах, виявляє характерні для них і ситуацій зразки поведінки і значно точніше, ніж під час використання інших методів, передбачає появу їх у майбутній ситуації. 384 Прикладні політичні дослідження 1 Опитування і механізм його використання У процесі політичного аналізу часто необхідна інформація про недоступні для прямого спостереження явища та процеси, які недостатньо відображені у документах. На- і приклад, інформація про мотиви, інтереси, переваги людей, що зумовлюють їхню поведінку, про життєві плани, ! структуру взаємовідносин у групах, настанови, наміри при прийнятті політичних рішень тощо. Джерелом такої інформації для аналізу політичних процесів є безпосередні їх учасники — люди, їх висловлювання про події, що відбуваються в суспільстві, настрої, вчинки. Отримати її можна за допомогою опитування. При цьому необхідно враховувати, що отримана аналітиком від опитуваних (респондентів) інформація відображає аналізовану реальність такою, якою вона є у свідомості опитуваних. Тому не завжди можна ставити знак рівності між об'єктивною реальністю, яка є предметом дослідження, і даними, що відображають думки людей про факти їх поведінки і свідомості, про події та явища. Слід враховувати можливі зміщення, пов'язані з особливостями відображення політичної практики у свідомості людей, а також напрями і масштаби цих зміщень. У процесі опитування респондент (опитуваний) відповідає на питання аналітика. Зв'язок між ними забезпечується через різні «проміжні ланки», які впливають на якість отримуваних даних. Такими проміжними ланками є анкета або план-інтерв'ю, тобто перелік питань, що описують аналізовану проблему мовою буденної свідомості опитуваних; анкетер (інтерв'юер), який здійснює опитування; умови опитування, тобто життєві ситуації респондентів на момент опитування, їхні емоційні стани, норми, звичаї, традиції, уявлення і ставлення до дослідження. Якість даних опитування залежить від його методики. Допущені під час опитування помилки майже не піддаються виправленню на подальших етапах дослідження. Це означає, що зібрані ненадійним інструментарієм дані не стануть якіснішими від використання методів математичного аналізу, а їх інтерпретація буде позбавлена смислу. Питальник (перелік питань) як інструмент збору первинних даних вважається надійним, якщо він є обґрунтованим, відповідає цілям його використання, тобто забезпеч чує отримання достовірної, адекватної соціально-політичній реальності інформації. Достовірність інформації є свідченням її точності, адекватності, безсумнівності. Систематизація і оброблення інформації 385 Дбаючи про неї, аналітик повинен так організувати умови збору інформації, щоб отримати достовірні дані. Для цього необхідно ретельно фіксувати інформацію, правильно розуміти її. Однак лише цього недостатньо. Необхідно, щоб опитуваний не тільки міг, а й хотів щиро відповідати на питання. Тому аналітик повинен уміти актуалізувати можливості респондентів, сформувати в них мотивацію до участі в опитуванні. Стійкість вимірювального інструменту (питальника, бланка інтерв'ю, анкети) означає міру відтворюваності отриманих результатів при повторному його використанні з тими самими респондентами за аналогічних умов; обґрунтованість вимірювального інструменту — відповідність між реєстрованими у процесі вимірювання характеристиками і тими, які планувалося виміряти. Умовами обґрунтованості вимірювального інструменту є докази того, що конструкція його питань адекватно відображає вимірювані характеристики, дає інформацію, яку планував отримати дослідник, а також докази того, наскільки здобуті тим інструментом дані узгоджуються з інформацією про вимірювані характеристики, отримані іншими способами. Будь-яке опитування починається з фази адаптації — формування у респондента мотивації відповідати на питання, підготовку його до дослідження. Складається вона зі звернення і кількох перших питань. Опитування розпочинається зверненням. Воно є дуже важливим етапом дослідження, бо від нього залежить достовірність отриманої інформації. Респонденти охоче беруть участь в опитуванні, якщо мета дослідження стосується їх життєвих потреб, має особистісний характер. Тому спершу доцільно розкрити мету дослідження, ймовірне використання його результатів на благо опитуваних або суспільства. Важливим етапом є формування питальника — формулювання і послідовність розміщення питань. Залежно від можливих відповідей питання поділяють на відкриті питання (дають змогу респондентові вільно висловлювати погляди, судження, оцінки, не приховуючи власних емоцій) і закриті (обмежують висловлення думки респондента, оскільки передбачають відповіді «так» або «ні»). Такі питання структурують свідомість респондента, спрямовують його асоціації у певне русло. Очевидно, під час опитування осіб зі стійкою, чіткою та усвідомленою системою уявлень про предмет використання їх не обов'язкове. Вони навіть можуть викликати роздратування, оскільки експерту може здатися невдалим пропонований перелік відповідей. 386 Прикладні політичні дослідження За відсутності в аналітика даних про систему категорій опитуваних найкраще послуговуватися відкритими запитаннями; за твердої впевненості, що для вираження своєї думки опитуваному вистачить наведеного переліку можливих відповідей, — напівзакритими питаннями з можливістю ухилення або власної відповіді. Запитання і відповіді на них повинні бути сформульовані так, щоб опитуваний правильно зрозумів їх, обрав адекватну відповідь. Не можна вживати нечіткі формулювання, невизначені слова («деякі», «достатньо», «часто», «рідко», «багато», «мало»). Питання не повинні нести в собі надмірне емоційне навантаження, оперувати стереотипами, нав'язувати чи підказувати респондентам відповіді на них, виражати ціннісні настанови, позицію аналітика та ін. У питальнику їх не обов'язково розташовувати в логічній послідовності, бо це може вплинути на зміст відповідей. Оскільки відповідь опитуваного на кожне подальше питання перебуває під впливом змісту попереднього питання та власної відповіді на нього, доцільно використати техніку постадійного розгортання питань з конкретної проблеми. Вона передбачає використання таких п'яти питань:
Якщо опитування людей відбувається у звичних для них умовах праці або навчання, то всі пов'язані з предметом опитування обставини достатньо актуалізовані в їх свідомості. У домашній обстановці людина вільніше, охочіше відповідає на «гострі» питання, а розмова з нею набуває менш офіційного характеру, ніж у службовому приміщенні. Однак за таких умов буває важко, а іноді й неможливо Систематизація і оброблення інформації 387 усунути вплив третіх осіб, які можуть сковувати респондента. Вільне інтерв'ю проводять без заздалегідь підготовленого питальника або плану. Отримана завдяки йому інформація не потребує уніфікації для статистичного оброблення. Вона цінується своєю детальністю, унікальністю відповідей, широтою асоціацій, описом взаємозв'язків у структурі предмета дослідження. Не менш важливим є аналіз специфіки досліджуваної проблеми у зв'язку з конкретними умовами, про які експерт завдяки своїй професійній діяльності інформований найглибше. Відповіді респондентів у вільному інтерв'ю записують максимально детально. Для їх узагальнення використовують традиційні методи змістового аналізу текстів або контент-аналіз. Ефективним способом з'ясування загальної спрямованості інтересів, мотивів діяльності, ціннісних орієнтацій є проективні запитання — питання, у яких респонденту запропоновано набір можливих у політичній діяльності ситуацій з необхідністю зазначити найприйнятніший для нього варіант поведінки або судження в заданих умовах. Аналітик особливо зацікавлений ставленням респондента до політичних подій. Запитання щодо них повинні враховувати:
На якість результатів опитування впливає особа інтерв'юера. Розбіжності у поглядах щодо предмета опитування, в смаках; несприйняття мови, манер; вік, стать, ос- 388 Прикладні політичні дослідження вітній рівень інтерв'юера чи респондента можуть спричинити помилки, знизити достовірність опитування, якщо не знати способів подолання цих негативних впливів. Інтерв'юер повинен бути комунікабельною, соціально активною людиною, мати життєвий досвід, почуття громадянської відповідальності. Успіх інтерв'ю як процесу спілкування забезпечують такі ділові якості інтерв'юера: а) уважність протягом усього інтерв'ю; б) спостережливість, що особливо важливо для пра вильного оцінювання психологічної атмосфери інтерв'ю; в) терпіння (вміння вислухати респондента, не переби ваючи, здатність зрозуміти його); г) вміння говорити зрозуміло, не поспішаючи, донося- чи до опитуваного зміст питання; ґ) вміння слухати, мовчати (іноді слід дати респонденту подумати); д) поінформованість у проблемі, яку досліджує. Неприпустимими для інтерв'юера є жорсткість, вимогливість, владність, оскільки вони здатні відштовхнути, змусити замовкнути найбалакучішого респондента або спричинити нещирі відповіді. Інтерв'юер має пам'ятати, що його інтонація, жести, манери, впливають на респондента. Перед опитуванням слід проаналізувати інструменти вимірювання (анкети, питальник) щодо їх відповідності методиці дослідження. Передусім перевіряють логічну обґрунтованість (релевантність) кожного питання щодо змісту інформації, яку очікують отримати з його допомогою. Якість кожного питання підготовленої анкети оцінюють за певними критеріями.
Систематизація і оброблення інформації 389 9. Чи не надто багато варіантів відповідей на питання? Чи немає необхідності розчленувати питання на тематичні блоки?
Дані про те, як респонденти розуміють смисл питань, інтерпретують значення термінів, висловів, можуть бути отримані за допомогою додаткових питань, поставлених одразу після отримання відповіді на запитання анкети. Тому після закінчення інтерв'ю складають короткий неформальний коментар, у якому описують обстановку та місце проведення інтерв'ю, особливості поведінки (манери, жести) і зовнішнього вигляду респондента, його реакції на інтерв'ю (із задоволенням, відкрито, вороже, замкнено, зневажливо), характеристики мови, а також припущення та гіпотези. У цьому коментарі доцільно зазначити якої інформації не вистачає, зафіксувати суперечності у відповідях. Отже, опитування є важливим інструментом соціологічних і політологічних досліджень. Основне його призначення полягає в одержанні соціальної інформації про стан суспільної, групової, колективної, індивідуальної думки, а також відображену в свідомості опитуваних інформацію про факти, події, пов'язані з їх життєдіяльністю. |