Правове регулювання туристської. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
 Скачать 1.59 Mb.
|
|
Тематика рефератів: 1. Договір на туристичне обслуговування (договір з туристом), який укладається між туроператором і туристом. 2. Договір на туристичне обслуговування (договір з туристом), який укладається між турагентом та туристом. 3. Агентський договір, який укладається між туроператором та турагентом. 4. Агентський договір, який укладається між готелем (засобом розміщення) і турагентом. 5. Договір на реалізацію готельних послуг, який укладається між готелем (засобом розміщення) і туроператором. 41 Розділ 3. Правовий режим міжнародної туристської діяльності План: 1. Міжнародно-правове регулювання туристської діяльності: класифікація нормативно-правових актів. 2. Поняття, зміст та особливості туристських формальностей. 3. Правовий статус міжнародних організацій в галузі туризму. 1. Міжнародно-правове регулювання туристської діяльності: класифікація нормативно-правових актів Сукупність принципів і норм, що регулюють діяльність держав у галузі туризму та міжнародних подорожей з метою задоволення великого кола культурних та духовних потреб людини, складає інститут міжнародного туристського права. Норми, що входять в даний інститут, забезпечують найбільш ефективне співробітництво держав у галузі туризму й закріплюють взаємну зацікавленість в їх розвитку учасників туристського обміну. У зв’язку з цим більшість норм міжнародного права в галузі туризму було прийнято на міжнародних конференціях та нарадах з туризму. Серед великого кола міжнародних нормативно-правових актів найбільш вагомими є: - 1954 року в Нью-Йорку відбулася конференція ООН, на якій було прийнято конвенцію про митні пільги для туристів; - 1963 року в Римі конвенцією ООН було прийнято «Загальну резолюцію з розвитку туризму». Ця резолюція сприяла спрощенню установлених формальностей щодо міжнародного туризму; - 1967 року в Брюселі прийнято Конвенцію про уніфікацію деяких правил щодо перевезення морем пасажирів і вантажу; 42 - 1969 року в Софії відбулася міжнародна конференція ООН, на якій було прийнято резолюцію про виникнення Всесвітньої туристської організації (ВТО); - 1980 року на Філіппінах відбулася Всесвітня конференція з туризму. Результатом роботи стала «Манільська декларація з всесвітнього туризму; - 1982 року в Мексиці відбулася Всесвітня нарада з туризму при ВТО, на якій було затверджено «Документ Акапулько»; - 1985 року на УІ сесії Генеральної Ассамблеї ВТО в Софії була схвалена «Хартія туризму», частину якої склав «Кодекс туриста». У цьому документі закріплено основні завдання держав у сфері туризму, а також основні права й обов’язки туристів; - 1989 року на Міжнародній конференції з туризму, яка проводилась ВТО і Міжпарламентською спілкою в Гаагзі було прийнято «Гаагзку декларацію з туризму», в якій було заявлено місце туризму в соціально-економічному житті усіх стран та народів; - 1995 року в Швеції пройшла Перша Міжнародна конференція з безпеки туризму та зменшенню ризиків при здійсненні подорожей; - 1995 року в Іспанії відбувся міжнародний форум з метою привернути увагу парламентів і місцевих органів влади до основних проблем туризму; - 2000 року в Мадриді в рамках міжнародної туристської виставки ВТО пройшов міжнародний семінар з проблем підготовки кадрів в галузі туризму. Було прийнято декілька рекомендацій щодо розвитку кадрових ресурсів. Зупинимось детальніше на найбільш важливих нормативно-правових актах: 1. Манільська декларація з всесвітнього туризму ( 1980). У цій Декларації зазначалось, що туризм виступає у якості позитивного й постійного фактора, що сприяє взаємному пізнанню та розумінню, а також 43 підставою для високого рівня поваги й розуміння між народами світу. Було зроблено загальний висновок про те, що туризм є істотним фактором світового економічного розвитку. При практиці туризму духовні цінності повинні мати перевагу над елементами матеріального й технічного характеру. До духовних цінностей, що виконують важливу роль, було віднесено: - постійний і гармонійний розвиток особистості; - постійне підвищення пізнавального й виховного внеску; - рівні права народів у визначенні своєї долі; - звільнення людини, тобто право на повагу її гідності та особистості; - визнання культури і повага до моральних цінностей народів. 2. Документ Акапулько ( 1982) визначив першочергові завдання щодо подальшого втілення у життя рекомендацій ВТО відносно розвитку сфери туризму. Для цього пропонувалося здійснювати такі заходи: - спрошення формальностей, пов’язаних з подорожами; - спрощення виїзду й в’їзду за межі території; - митних формальностей; - медичних правил; - поліпшення умов перевезень (повітряних, залізничних, морських, автошляхових); - розробка пільгових тарифів для деяких категорій туристів (молоді, пенсіонерів, інвалідів та ін.); - охорона навколишнього природного середовища, історичної та культурної спадщини держави; 3. Хартія туризму ( 1985) підкреслила право кожної людини на відпочинок і дозвілля і вказала на обов’язки держав щодо сприяння цьому: - розробка і проведення політики, спрямованої на забезпечення гармонійного розвитку внутрішнього й міжнародного туризму; 44 - сприяння організації відпочинку на користь усіх, хто ним користується. У цьому документі було сформульовано рекомендації щодо проведення комплексних заходів, направлених на виконання вказаних завдань. 4. Кодекс туриста (1985) визначив загальні права й обов’язки туриста в державі, яку він відвідує. До таких прав було віднесено: - право на об’єктивну, вичерпну й достовірну інформацію про умови та можливості перебування в державі; - право на особисту безпеку й безпеку майна; - право на гідну громадську гігієну. До обов’язків можна віднести: - вимогу своєю поведінкою сприяти взаєморозумінню та дружнім стосункам між людьми; - обов’язок поважати встановлений політичний, соціальний, моральний, релігійний порядок у країні перебування. 5. Гаагзька декларація з туризму (1989) уточнила місце туризму в соціально-економічному становищі держави й сформулювала принципи, якими повинні керуватися держави при співробітництві у сфері туризму. До таких принципів можна віднести: - спрощення туристських формальностей; - забезпечення безпеки туристів; - створення належної інфраструктури для приймання туристів; - комплексне планування туристського розвитку на основі концепції «підтримуваного розвитку»; - інші. 45 2. Поняття, зміст і особливості туристських формальностей Туристські формальності – це правила, умови та дії, встановлені нормативно-правовими актами, яких необхідно додержуватися при організації, оформленні та здійсненні туристичної подорожі. Туристські формальності можна умовно поділити на такі групи: * які мають відношення до туриста: - отримання закордонного паспорта; - дотримання порядку проходження прикордонного контролю; - дотримання порядку проходження митного контролю; - оформлення необхідних щеплень. * які мають відношення до діяльності туристичної фірми: - отримання ліцензії на туристичну діяльність; - сертифікація туристичної діяльності; - дотримання вимог за істотними умовами договорів. * паспортні формальності: Основними документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну й посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є: - паспорт громадянина України для виїзду за кордон; - проїзний документ дитини; - дипломатичний паспорт; - службовий паспорт; - посвідчення особи моряка. Ці документи є власністю України і за умови їх належного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу. У разі втрати громадянином України цих документів, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами. Положення про таке посвідчення затверджується Кабінетом Міністрів України. 46 У передбачених міжнародними договорами України випадках замість вищезгаданих документів для виїзду за кордон можуть використовуватися інші документи. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням або через своїх законних представників до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У виняткових випадках за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України, паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється на період до десяти років з можливістю продовження на такий же термін. Продовження терміну дії паспорта проводиться у порядку, встановленому для оформлення його видачі. Проїзний документ дитини оформляють на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначають відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують право на виїзд за кордон (тільки для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду. Проїзний документ дитини видається органами внутрішніх справ за місцем проживання. Проїзний документ на дитину оформляється терміном на три роки або до досягнення нею 18-річного віку. 47 Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років може бути здійснений лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою. За видачу проїзного документа дитини державне мито не справляється. Дипломатичний паспорт України є документом, що дає право на виїзд з України, в'їзд в Україну і посвідчує особу громадянина України під час перебування за межами України. Дипломатичний паспорт України є власністю України і за умови його належного оформлення є дійсним для виїзду з України в усі держави світу. Зразок дипломатичного паспорта України затверджується Кабінетом Міністрів України, а видається Міністерством закордонних справ України. Дипломатичний паспорт України оформляється на строк до п'яти років. Дія дипломатичного паспорта України може бути продовжена на строк до п'яти років Міністерством закордонних справ України, дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном. Дипломатичний паспорт України видається на строк перебування на відповідних посадах: - Президенту України; - Голові Верховної Ради України, Першому заступнику й заступнику Голови Верховної Ради України; - Прем'єр-міністру України; - Міністру закордонних справ України; - Постійним представникам України при міжнародних організаціях; - Подружжю вищезазначених осіб на строк перебування цих осіб на відповідних посадах; - Народним депутатам України в період здійснення ними своїх повноважень (такі паспорти постійно зберігаються в Міністерстві закордонних справ України і видаються народним депутатам України на строк їх виїзду в службове відрядження за кордон); 48 Дипломатичний паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон видається: - Членам Кабінету Міністрів України; - Голові Конституційного Суду України, заступникам Голови Конституційного Суду України, іншим суддям Конституційного Суду України; - Голові Верховного Суду України; - Головам вищих спеціалізованих судів України; - Генеральному прокурору України; - Секретарю Ради національної безпеки і оборони України, першому заступнику і заступникам Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; - Голові Служби безпеки України; - Голові Державної митної служби України; - Голові Державної прикордонної служби України; - Голові Національного банку України; - Голові Державної податкової адміністрації України; - Главі Адміністрації Президента України; - Міністру Кабінету Міністрів України; - Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим; - Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим; - головам обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій; - головам обласних рад; - дипломатичним працівникам; - дипломатичним кур'єрам України; - главам і членам державних делегацій та делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях і переговорах відповідно до актів Президента України, Кабінету Міністрів України про утворення таких 49 делегацій, якщо цими актами передбачена видача таким особам дипломатичних паспортів України; - Президенту України та його дружині - після закінчення строку повноважень Президента України або в разі дострокового припинення повноважень Президента України, крім випадків, коли Президент України був усунений з поста в порядку імпічменту; - Особам, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу; - Дружинам (чоловікам), неповнолітнім дітям, іншим членам родини дипломатичних працівників, які проходять дипломатичну службу за кордоном, якщо вони проживають з такими дипломатичними працівниками за кордоном, - на строк проживання. - Подружжю державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі і мають дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України, Надзвичайного і Повноважного Посланника України першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника України другого класу, - на строк виїзду з такими дипломатичними працівниками за кордон. Як виняток дипломатичний паспорт України може видаватися особам, які не зазначені в Положенні про Дипломатичний паспорт, за письмовим розпорядженням Міністра закордонних справ України, якщо на це є дозвіл Президента України. Оформлення, видача, повернення, зберігання і знищення дипломатичних паспортів України здійснюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. За видачу дипломатичних паспортів України державне мито і консульський збір не справляються. 50 Службовий паспорт України є документом, що дає право на виїзд з України, в'їзд в Україну і посвідчує особу громадянина України під час перебування за межами України. Службовий паспорт України є власністю України і дійсним, за умови його належного оформлення, для виїзду з України в усі держави світу. Зразок службового паспорта України затверджується Кабінетом Міністрів України. Службовий паспорт України видається Міністерством закордонних справ України. Службовий паспорт України оформляється на строк до п'яти років. Строк дії службового паспорта України може бути продовжений на строк до п'яти років Міністерством закордонних справ України, дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном. Службовий паспорт України на строк виїзду в службове відрядження за кордон видається: - державним службовцям першої, другої і третьої категорій, крім державних службовців, яким відповідно до Положення про дипломатичний паспорт України на строк виїзду в службове відрядження за кордон видається дипломатичний паспорт України; - заступникам Голови і членам Верховного Суду України; - першому заступнику й заступникам Генерального прокурора України; - першим заступникам, заступникам голів, суддям вищих спеціалізованих судів України; - першому заступнику і заступникам Голови, керівникам структурних підрозділів Національного банку України, Кримського республіканського управління Національного банку України; - адміністративно-технічним працівникам дипломатичної служби; співробіт-никам торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном, які не перебувають на дипломатичній службі; 51 - військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівникам органів внутрішніх справ України, органів прокуратури України, податкової міліції і Державної митної служби України, які мають спеціальні звання чи займають відповідні посади; - главам і членам державних делегацій і делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях і переговорах, крім осіб, яким відповідно до Положення про дипломатичний паспорт України видається дипломатичний паспорт України; - громадянам України, які забезпечують обслуговування державних, парламентських делегацій України, делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях і переговорах; - Дружинам (чоловікам), неповнолітнім дітям, іншим членам родини вищезазначених осіб, якщо вони проживають з такими особами за кордоном, - на строк проживання. Оформлення, видача, повернення, зберігання і знищення службових паспортів України здійснюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. За видачу службового паспорта України державне мито і консульський збір не справляються. Посвідчення особи моряка видається громадянину України, який займає будь-яку посаду на борту судна (крім військового судна), зареєстрованого на території України чи інших держав - учасниць Конвенції 1958 року про посвідчення особи моряків і звичайно використовуваного для морського плавання. Посвідчення особи моряка може бути також видано моряку іншої держави, який несе службу на борту судна, зареєстрованого на території України, або який зареєстрований в Україні в службі зайнятості. 52 Зразок посвідчення особи моряка затверджується Міністерством транспорту України. Власнику посвідчення особи моряка дозволяється за цим посвідченням виїзд з України і в'їзд в Україну на судні, до суднової ролі якого занесено власника посвідчення. За посвідченням особи моряка його власнику дозволяється також виїзд з України в індивідуальному порядку під час прямування на своє судно чи переходу на інше судно і в'їзд в Україну в такому самому порядку. Посвідчення особи моряка видається строком до п'яти років. Дія посвідчення може бути продовжена один раз строком до п'яти років, після закінчення якого посвідчення підлягає заміні. Посвідчення особи моряка видають капітани морських і річкових портів України, перелік яких визначає Міністерство транспорту України. У разі списання з судна власник посвідчення особи моряка повинен здати посвідчення за місцем його одержання. Власник посвідчення особи моряка повинен бережно ставитись до посвідчення і завжди мати його з собою. У разі втрати посвідчення його власник повинен негайно повідомити про це капітану свого судна або капітану порту, в якому видано посвідчення. Загублене посвідчення особи моряка вважається недійсним. Видача, зберігання і знищення посвідчень особи моряка провадяться у встановленому Міністерством транспорту України порядку. * візові формальності Віза - позначка в паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію. Типи і види віз та терміни їх дії. Візи залежно від мети поїздки поділяються на типи, що позначаються літерним і цифровим кодом (літерами латинського алфавіту - в машинозчитуваній зоні): 53 1) дипломатична віза (позначається літерою Д, у машинозчитуваній зоні - VD). Оформляється особам, які мають дипломатичні паспорти: дипломатичному персоналу іноземних дипломатичних представництв та консульських установ в Україні, членам їхніх сімей, іноземцям, які в'їжджають в Україну з місіями дипломатичного характеру, дипломатич-ним кур'єрам, членам урядів, парламентів, міжнародних організацій, видатним політичним діячам, в'їзд яких в Україну має дипломатичний характер; 2) службова віза (позначається літерою С та цифрами 1, 2 і 3): - С-1 (у машинозчитуваній зоні - VS). Оформляється технічному персоналу іноземних дипломатичних представництв та консульських установ в Україні, членам їхніх сімей, представникам міжнародних організацій в Україні, а також представникам органів державної влади іноземних країн, які в'їжджають в Україну в службових справах; - С-2 (у машинозчитуваній зоні - VW). Оформляється представникам військових формувань і установ, які в'їжджають в Україну в службових справах на запрошення відповідних міністерств, інших державних органів; - С-3 (у машинозчитуваній зоні - VC). Оформляється представникам промислових, торгівельних, фінансових і політичних кіл, які в'їжджають в Україну в службових справах на запрошення державних установ, підприємств чи організацій, зареєстрованих в Україні в установленому порядку; 3) ділова віза (позначається літерою Б, у машинозчитуваній зоні - VB). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну як співзасновники спільних підприємств чи представники компаній (фірм, асоціацій) для здійснення контролю за виконанням контрактів або як консультанти від іноземних компаній (фірм, асоціацій), а також персоналу представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні; 54 4) віза для працівників рятувальних служб (позначається літерою Л, у машинозчитуваній зоні - VL). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; 5) студентська віза (позначається літерою О, у машинозчитуваній зоні - VO). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою навчання (учням, студентам, аспірантам, стажистам); 6) віза для науковців (позначається літерою Н, у машинозчитуваній зоні - VH). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою обміну науковим досвідом, для участі в наукових семінарах, конференціях чи проведення науково-дослідної роботи; 7) віза для працівників засобів масової інформації (позначається літерою М, у машинозчитуваній зоні - VM). Оформляється працівникам зарубіжних засобів масової інформації, які в'їжджають в Україну з метою виконання своїх службових обов'язків; 8) віза для представників релігійних місій (позначається літерою Р, у машинозчитуваній зоні - VR). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну в релігійних справах або для роботи в релігійних організаціях на території України; 9) віза для представників гуманітарних місій (позначається літерою Г, у машинозчитуваній зоні - VG). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою надання гуманітарної допомоги або провадження добродійної діяльності; 10) віза для в'їзду з метою культурного й спортивного обміну (позначається літерою К, у машинозчитуваній зоні - VK). Оформляється особам, які є членами творчих колективів або спортивних команд та організацій і в'їжджають в Україну на гастролі з метою культурного обміну чи для участі у спортивних змаганнях; 11) віза для в'їзду з метою туризму (позначається літерою Т, у машинозчитуваній зоні - VT). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою туризму; 55 12) приватна віза (позначається літерою П та цифрами 1 і 2): - П-1 (у машинозчитуваній зоні - VP). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну в приватних справах, а також з метою лікування; - П-2 (у машинозчитуваній зоні - VU). Оформляється особам українського походження для відвідання України; 13) імміграційна віза (позначається літерами IM та цифрами 1, 2 і 3): - IM-1 (у машинозчитуваній зоні - VA). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою працевлаштування; - IM-2 (у машинозчитуваній зоні - VE). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну для постійного проживання; - ІМ-3 (у машинозчитуваній зоні - VI). Оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою возз'єднання сім'ї; 14) віза для обслуговуючого персоналу транспортних засобів міжнародного сполучення (позначається літерами ОП, у машинозчитуваній зоні - VZ). Оформляється особам, які здійснюють перевезення в Україну вантажним автотранспортом і пасажирським автобусним транспортом, а також особам, які належать до складу екіпажів цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення; 15) транзитна віза (позначається літерами ТР та цифрами 1 і 2): - ТР-1 (у машинозчитуваній зоні - VF). Оформляється особам, які проїжджають транзитом через територію України до третьої держави; - ТР-2 (у машинозчитуваній зоні - VX). Оформляється особам, які здійснюють перевезення вантажним автотранспортом і пасажирським автобусним транспортом, проїжджають транзитом через територію України до третьої держави. У візовій етикетці зазначається термін, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в'їхати і перебувати в Україні чи здійснити транзитний проїзд через її територію. 56 Залежно від періоду дії візи поділяються на короткотермінові й довготермінові Короткотермінові візи видають на період до 6 місяців. Довготермінові візи видають на період від 6 місяців до п'яти років, якщо інше не передбачено законодавством. Візи оформляють як разові, дво- й багаторазові, колективні. Термін дії віз за типами: - Д, С-1, М - відповідно до двосторонніх міжнародних договорів України, на засадах взаємності або на весь період акредитації; - С-2, С-3, Б, Л, Н, Р, Г, К, ОП - як правило, 6 місяців або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення візи, але не більше ніж один рік; - О, IM-1 - один рік; - Т, П-1 - 6 місяців; - П-2 - п'ять років; - ТР-1 - 5 діб на одне перетинання території України; - ТР-2 - період, зазначений у документах, що є підставою для видачі візи, але не більше ніж один рік. При цьому термін перебування під час кожного транзитного проїзду через територію України не повинен перевищувати 5 діб. Підстави для оформлення віз Для оформлення відповідного типу візи подають: - П-1 - запрошення встановленого зразка, належним чином оформлене органами МВС, або запрошення лікувального закладу в Україні та інші документи, що підтверджують приватний характер поїздки, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України; - П-2 - посвідчення закордонного українця або особиста заява, до якої додаються результати співбесіди з представником дипломатичного 57 представництва та документи чи свідчення, що підтверджують українське етнічне походження або походження з України іноземця чи особи без громадянства, а подружжя закордонного українця та його діти в разі їх спільного в'їзду та перебування на території України подають заяву та документ про підтвердження родинних стосунків; - Т - документи, що підтверджують туристичний характер поїздки; - Г - підтвердження Комісії при Кабінеті Міністрів України з питань координації, приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить з іноземних держав; - Л - підтвердження, видане Міністерством з надзвичайних ситуацій; - О - запрошення встановленого зразка на навчання, видане Міністерством освіти України; - М - розпорядження Міністерства закордонних справ щодо оформлення візи; - Р - запрошення релігійної організації, засвідчене Державним комітетом релігії; - ТР-1 - наявність документа, що підтверджує транзитний характер поїздки; віза до третьої країни, проїзний квиток тощо; - ТР-2 - документи, що підтверджують транзитний характер перевезень вантажним автотранспортом і пасажирським автобусним транспортом через територію України; - IM-1 - дозвіл на роботу, оформлений Міністерством праці та соціальної політики; - IM-2 - дозвіл місцевого органу виконавчої влади на постійне проживання в Україні; - ІМ-3 - дозвіл Міністерства закордонних справ щодо оформлення візи членам сім'ї осіб, яким надано статус біженця в Україні; - ОП - ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом держави перебування. 58 Візи інших типів оформляють на підставі звернення органів державної влади іноземних держав, міжнародних організацій, запрошень міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також запрошень встановленого Кабінетом Міністрів України зразка від фізичних і юридичних осіб України. У разі потреби працівник дипломатичного представництва чи консульської установи України може затребувати інші документи, що уточнюють мету поїздки іноземця або особи без громадянства, а також запросити ту чи іншу особу для додаткової співбесіди. Оформлення віз типів С, Б, Н, К, П громадянам країн - членів Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації, Словацької Республіки, Турецької Республіки, Канади, США та Японії здійснюється без подання відповідних запрошень. Іноземці й особи без громадянства повинні особисто турбуватися про завчасне оформлення віз. Термін розгляду поданих іноземцями й особами без громадянства документів і термін проведення співбесід щодо оформлення віз визначаються МЗС. Підставами для відмови іноземцю або особі без громадянства в оформленні віз є: - загроза інтересам безпеки держави або охорони громадського порядку, забезпеченню охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, інших осіб, які проживають в Україні; - подання у разі порушення іноземцем або особою без громадянства клопотання щодо оформлення візових документів свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; - несплата консульського збору за автоматизоване оброблення візової анкети чи за оформлення візи; - відсутність страхового поліса, встановленого законодавством України зразка; 59 - наявність фактів порушення законодавства України під час попереднього перебування на її території; - невідповідність паспортного документа встановленому зразку; - відсутність коштів на перебування в Україні; - відсутність документів про обстеження на вірус імунодефіциту людини (у разі оформлення в'їзду в Україну на період понад 3 місяці); - некоректна поведінка під час звернення до дипломатичного пред- ставництва чи консульської установи України щодо оформлення візи, вияв неповаги до України тощо. В оформленні візи може бути також відмовлено, якщо від дати попередньої відмови минуло менше одного року. У разі відмови в оформленні візи мотиви такого рішення заявникові можуть не пояснюватися. Віза може бути анульована під час проходження прикордонного контролю у разі в'їзду в Україну, якщо іноземець або особа без громадянства: - перебуває у списку осіб, яким згідно із законодавством України заборонено в'їзд на її територію; - порушує порядок перетинання державного кордону, митні правила, санітарні норми або не виконує законних вимог посадових осіб, які здійснюють відповідний контроль у пункті пропуску через державний кордон. Віза може бути анульована під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України в разі: - виявлення факту подання особою під час оформлення візи свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; - визнання особи згідно із законодавством України небажаною для перебування в Україні; - прийняття згідно із законодавством рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України. 60 Оформлення віз Візи оформляють за кордоном дипломатичними представництвами та консульськими установами України. На території України консульське управління МЗС оформляє: - дипломатичні візи на термін акредитації дипломатичного працівника; - службові візи працівникам відомств закордонних справ іноземних держав, які мають службовий паспорт, працівникам зарубіжних засобів масової інформації, а також членам їхніх сімей на термін дії службової картки. Рішення про оформлення візи приймається щодо кожної особи окремо виключно працівником дипломатичного представництва чи консульської установи України, на якого покладено ці обов'язки відповідним письмовим рішенням МЗС, а в разі оформлення візи у консульському управлінні МЗС - начальником цього управління або особою, яка його заміняє. Термін дії дипломатичних і службових віз, виданих дипломатичному персоналу, працівникам дипломатичних представництв, консульських установ, міжнародних та інших акредитованих в Україні організацій, продовжується консульським управлінням МЗС. При цьому у відповідному паспортному документі ставиться штамп: "Термін дії візи N ____ продовжено до "___" ____________ ____ р." і підпис посадової особи, який скріплюється відповідною печаткою. * санітарні формальності: Це процедури, пов’язані з перевіркою дотримання особами, які перетинають державний кордон, а також відносно їх тварин згідно з встановленими вимогами про вакцинацію. 61 Згідно з документом № А/7/13 сьомої сесії Генеральної асамблеї ВТО у розділі «Безпека і захист туристів та туристичних об’єктів» профілактика заразних хвороб включає в себе: - обізнаність туриста; - вакцинацію; - профілактичне лікування. Контроль за додержанням санітарних формальностей здійснюють спеціальні санітарні служби в прикордонних пунктах. Контроль включає в себе: - перевірку у туристів міжнародного сертифіката про вакцинацію; - проведення вакцинації на місці ( при необхідності); - тимчасову ізоляцію, якщо є імовірність перенесення інфекційного захворювання. * митні й валютні формальності; Ці процедури включають перевірку виконання правил та процедур, пов’язаних з переміщенням через митний кордон майна, товарів і валюних цінностей. Порядок переміщення майна, товарів і валютних цінностей регламентується митним аконодавствов України, а саме: - Митним кодексом України; - Законом України «Про валютне регулювання та валютний контроль»; - Інструкцією про переміщення валюти України, іноземної валюти. Контроль за виконанням вимог покладено на митні органи, які перевіряють правильність заповнення митної декларації, своєчасність та точність сплати мита, зборів та інших платежів. Фізична особа має право вивозити за межі України на одну особу (незалежно від віку) валюту України в сумі, що не перевищує 10 000 гривень, у тому числі ювілейні й пам'ятні монети з недорогоцінних та дорогоцінних металів у сумі що не перевищує 3 000 гривень, з них: 62 а) за умови усного декларування митному органу валюти України (за винятком монет з дорогоцінних металів) у сумі, що не перевищує 3 000 гривень; б) за умови письмового декларування митному органу валюти України (у тому числі монет із дорогоцінних металів), якщо її сума перевищує 3 000 гривень. 3. Правовий статус міжнародних організацій в галузі туризму Однією з ефективних форм координації зусиль держав щодо розвитку співробітництва у галузі туризму є діяльність міжнародних туристичних організацій. Умовно їх можна поділити на два види: - всесвітні організації; - регіональні організації. До всесвітніх організацій відносяться Організація Обєднаних Націй (ООН) і Всесвітня туристська організація (ВТО). ООН була створена в 1945 р. й діє на основі Статуту ООН, прийнятому в тому ж році державами- учасницями Сан-Франциської конференції. Окрім виконання багатьох функцій ця величезна міжнародна організація є координатором діяльності держав і національних туристських адміністрацій в галузі туризму й міжнароднх подорожей. Однією з форм такої діяльності є проведення міжнародних конференцій та нарад, на яких оговорюються й приймаються документи, що вміщують різноманітні рекомендації по міжнародному співробітництву в галузі туризму. Прийняті ООН резолюції включають питання щодо: - спрощення туристських формальностей; - правового регулювання положення іноземних туристів; - забезпечення безпеки туристів та їх майна; - технічного співробітництва в галузі міжнародного туризму. 63 ВТО створена 2 січня 1975 р. у результаті перетворення Міжнародної спілки офіційних туристських організацій (МСОТО). З 7 листопада 2003 р. ВТО перетворена у спеціалізований заклад ООН. ВТО створена з метою сприяння розвитку туризму. Цілі, завдання та організаційна структура закріплені у Статуті ВТО. Статут ВТО є міждержавним договором, прийнятим в Мехіко 27 вересня 1970 р. Робочими органами ВТО являються: - Генеральна Асамблея; - Виконавча рада; - Секретаріат. Важливими напрямками діяльності ВТО є: - спрощення туристського обміну та формальностей; - визначення та узгодження законодавчого порядку регулювання туризму в тому числі при виникненні надзвичайних обставин; - допомога в розробці державної політики в галузі туризму. До регіональних міжнародних організацій належать: - Асоціація з туризму держав – членів АСЕАН і Туристична асоціація держав Азії та Тихого Океану ( Азіатсько-Тихоокеанський регіон); - Організація з розвитку туризму в Африці ( Африканський регіон); - Туристська асоціація «Загального ринку» (Європейський регіон); - Європейська мережа подорожей ( ЕТN – European Travel Network) - всесвітній консорціум 250 незалежних туристських агентсв; - Транснаціональні асоціації та союзи ( Іспано-Лусо-американо- Філіпінська асамблея з туризму, Транснаціональна готельна корпорація); - Всесвітня Рада з туризму та подорожей – організація, яка включає більше 60 компаній в галузі авіації, судноплавства, Міжнародних готельних об’єднань європейських держав; - інші організації. 64 Питання для самоконтролю знань: 1. Розкрити поняття « Інститут міжнародного туристського права». Які норми входять до його складу? 2. Дайте загальну характеристику основним нормативним документам в галузі міжнародного туризму. 3. Які нормативно-правові акти складають правову базу регламентації туристських формальностей? 4. Розкрити поняття «Туристські формальності». 5. Яких туристських формальностей необхідно дотримуватися при перетинанні державного кордону? 6. У чому полягає специфіка приписів щодо паспортних формальностей? 7. Особливості видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон? 8. Який порядок та особливості видачі проїзного документа дитини? 9. Порядок та особливості видачі дипломатичного паспорту. 10. Порядок та особливості видачі службового паспорту. 11. Що таке «Посвідчення особи моряка»? 12. Дайте визначення поняття «Віза». 13. Які типи, види віз та терміни їх дії ви знаєте? 14. Назвіть підстави для оформлення віз. 15. Назвіть підстави для відмови іноземцю або особі без громадянства в оформленні віз. 16. В яких випадках віза може бути анульована під час проходження прикордонного контролю? 17. В яких випадках віза може бути анульована під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України? 18. Дайте визначення поняття «Санітарні формальності». |