Навчальний посібник за редакцією Д. І. Рижмань Для студентів аграрних вищих навчальних закладів
 Скачать 4.61 Mb.
|
|
Рис. 4.4. Організаційно-економічні важелі ефективнішого формування і реалізації фінансових інвестицій. Удосконалення системи обгрунтування емісії різних видів та обсягів цінних паперів має бути спрямоване на: детальний кількісний аналіз практики випуску й розміщення різних цінних паперів; виявлення всієї сукупності недоліків системи емітування цінних паперів в Україні; економічне й соціальне обгрунтування пріоритетності (черговості) випуску окремих цінних паперів та обсягу емітування за їхніми видами з урахуванням дохідності, а також міри впливу на розвиток виробничих та інших суб'єктів господарювання та ефективність їхньої економічної діяльності. Ширше залучення стратегічних інвесторів до процесу придбання цінних паперів високодохідних і високоліквідних підприємств передбачає послідовне здійснення таких організаційно-економічних заходів: по-перше, концентровану в часі аналітичну оцінку виробничо-господарської діяльності всіх підприємств та організацій, що підлягають приватизації, і виявлення всіх реально функ- ціонуючих і потенційно ефективних підприємств з достатньо високим рівнем рентабельності та ліквідності активів; по-друге, активний пошук за допомогою доступних методів (включаючи й залучення засобів масової інформації) потенційно можливих інвесторів і пропонування останнім першочергового придбання акцій чи інших емітованих цінних паперів ефективних суб'єктів 172 господарювання. При цьому бажано застосовувати певну систему стимулювання інвесторів для прискорення процесу реалізації випущених цінних паперів і досягнення поставлених емітентами цілей. Максимально можливе розширення посередницької діяльності і щодо випуску та обігу цінних паперів через надання додаткових послуг у цій сфері спеціалізованими інституціональними утвореннями, банківськими установами та інвестиційними компаніями також помітно сприятиме підвищенню ефективності формування й використання фінансових інвестицій підприємств (організацій). Зазвичай до таких посередницьких послуг належать: брокерська й дилерська діяльність; управління портфелями цінних паперів; реєстраційні функції та довірчі операції; надання позик, зв'язаних із використанням цінних паперів; поєднання функцій фінансового посередника на ринку цінних паперів та інституціонального інвестора тощо. Одним з важливих організаційно-економічних важелів більш ефективного формування й використання фінансових інвестицій має стати відмова від малоефективної сертифікатної приватизації і перехід до здійснення виключно грошової приватизації державних підприємств та інших цілісних майнових комплексів. Це пояснюється можливістю формування в такий спосіб реального власника суб'єктів підприємницької діяльності, нагромадження значних фінансових інвестицій від приватизації, підвищення ефективності виробничо- господарської діяльності приватизованих підприємств та інших суб'єктів господарювання. Посилення контролю за виконанням інвестиційних зобов'язань, зокрема умов конкурсів з продажу державного майна можна досягти через: по-перше, установлення санкцій за порушення обумовлених термінів і форм інвестування об'єктів приватизації; по-друге, розробку і практичне використання економічного механізму деприватизації (націоналізації) пакетів акцій неефективно приватизованих суб'єктів господарювання. Неодмінною умовою ефективного функціонування фондового ринку, використання всіх видів цінних паперів має бути постійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, які професійно займаються формуванням і реалізацією необхідних обсягів фінансових інвестицій. Досягнення такої важливої мети можливе з допомогою розширення мережі спеціальних навчальних закладів відповідних рівнів, започаткування в діючих навчальних центрах підготовки високопрофесіональних фахівців за всіма необхідними спе- ціальностями та спеціалізаціями. Важливим організаційно-економічним важелем ефективнішого залучення фінансових інвестицій в економіку України треба вважати оптимізацію обсягів купівлі пакетів різних видів цінних паперів вітчизняними й зарубіжними інвесторами. Розроблені науковцями методичні основи оптимізації інвестиційного портфеля учасників фондового ринку (ринку цінних паперів) полягають у тім, що потенційні інвестори: 1) розглядають кожну інвестицію як можливий розподіл очікуваних прибутків за період володіння цінними паперами; 2) намагаються максимально збільшити очікуваний дохід протягом одного інвестиційного циклу; 3) оцінюють можливий ризик за інвестиційним портфелем, ураховуючи мінливість очікуваних доходів; 4) приймають 173 остаточне рішення щодо видів та обсягу купівлі цінних паперів на засаді максимізації очікуваних доходів і мінімізації можливого ризику. Лише комплексне використання названих організаційно-економічних важелів спроможне забезпечити максимально можливу ефективність формування та реалізації фінансових інвестицій усіх суб'єктів підприємницької (виробничо-господарської) діяльності в Україні. Тому всі учасники ринку цінних паперів мають одночасно й комплексно вживати конкретні заходи організаційного та економічного характеру. 4.2. Інтенсифікація виробництва та науково-технічний прогрес. 4.2.1. Інтенсифікація як головний шлях збільшення виробництва сільськогосподарської продукції Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства - екстенсивний та інтенсивний. При першому збільшення виробництва продукції досягається за рахунок розширення посівних площ або збільшення поголів'я тварин при незмінному рівні врожайності культур та продуктивності тварин. При другому зростання виробництва продукції відбувається за рахунок підвищення економічної родючості ґрунту і продуктив- ності тварин. В історичному розвитку збільшення виробництва сільськогосподарської продукції протягом тривалого періоду відбувалось при використанні екстенсивних факторів - розширення посівних площ за рахунок розорювання вільних земель. Екстенсивний розвиток сільського господарства обмежується значною мірою наявністю земельних ресурсів, придатних для використання в сільськогосподарському виробництві. Оскільки екстенсивні фактори збільшення виробництва сільськогосподарської продукції обмежені, інтенсифікація сільського господарства в умовах науково-технічного прогресу набуває виняткового значення і є основним напрямом його розвитку. Процес інтенсифікації сільського господарства - об'єктивний і закономірний шлях розвитку сільського господарства, притаманий усім цивілізованим країнам. Інтенсифікація сільського господарства - це такий спосіб його ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечує підвищення продуктивності земельних угідь і по- голів'я худоби. Як форма розширеного відтворення інтенсифікація сільського господарства відбувається на основі додаткових вкладень на одиницю земельної площі, що мають на меті якісне вдосконалення всіх факторів виробництва. У зв'язку з цим в економічному значенні під інтенсифікацією сільського господарства слід розуміти не що інше, як концентрацію 174 виробничих ресурсів на одній і тій самій земельній площі замість розподілу його між різними земельними ділянками. Процес концентрації засобів виробництва на одиниці земельної площі є основою інтенсивного розвитку сільського господарства. Особливість інтенсифікації сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що технічні вдосконалення засобів і предметів праці виявляються не прямо, а через функціонування землі. Інтенсифікація землеробства базується на тій особливості землі як засобу виробництва, що її родючість при правильному використанні підвищується, забезпечуючи зростання врожайності сільськогосподарських культур. Характеризуючи процес інтенсифікації, слід зазначити, що сільське господарство розвивається при цьому не шляхом збільшення кількості оброблюваної землі, а на основі поліпшення якості обробітку за рахунок збільшення розмірів засобів виробництва, що їх вкладають у ту саму кількість землі. У процесі інтенсифікації додаткові вкладення повинні відображати якісне вдосконалення всіх матеріальних ресурсів на основі науково-технічного прогресу. Тому додаткові вкладення передбачають зміну способів виробництва, вдосконалення техніки, впровадження нових систем у землеробстві і прогресивних способів утримання худоби. Інтенсифікація сільського господарства - це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці на одній і тій самій земельній площі, а в тваринництві - на голову худоби для збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. Сільському господарству необхідні такі трактори, комбайни і вантажні автомобілі, які зменшували б витрати пального з розрахунку на одиницю виконуваних робіт. Сільськогосподарська техніка повинна бути менш металомісткою, що забезпечить економію виробничих ресурсів і сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Галузі машинобудування України виробляють необхідну техніку для підприємств різних галузей сільського господарства, в т.ч. і для сільського господарства. Інтенсифікація як об'єктивний процес розвитку сільського господарства має багатогранний і комплексний характер. Вона включає всі напрями розвитку економіки сільськогосподарського підприємства на основі широкого використання досягнень науково-технічного прогресу і безпосередньо впливає на кінцеві результати виробництва. Критерії інтенсифікації сільського господарства - збільшення виходу високоякісної продукції з розрахунку на одиницю земельної площі, або на голову худоби, а також підвищення економічної ефективності сільськогос- подарського виробництва. У процесі інтенсифікації сільського господарства до землі прикладається уречевлена у вигляді різноманітних речових елементів і енергій (тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, добрив палива, електроенергії тощо) і жива праця, кількістю яких і розрахунку на одиницю земельної площі характеризується рівень інтенсивності. 175 Показники рівня інтенсивності поділяють на натуральні і вартісні. 1. Вартісні: - поточні виробничі витрати на 1 га земельної площі, грн; - поточні виробничі витрати на умовну голову худоби, грн; - вартість основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, грн; - сума основних засобів виробництва з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації, грн. Його визначають як у цілому по сільському господарству, так і по галузях - землеробству і тваринництву, виходячи з основних засобів виробництва сільськогосподарського призначення. 2. Натуральні: - кількість мінеральних та органічних добрив з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, кг; - кількість спожитої електроенергії на виробничі потреби з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, квт. год.; - питома вага в структурі посівних площ високоінтенсивних культур (цукрових буряків, картоплі, овочів та ін.),%; - щільність поголів'я худоби на 100 га земельних угідь, гол.; - структура стада, %; - затрати праці з розрахунку на 1 га земельної площі або на 1 голову худоби, люд.-днів, люд.-год. Результативні показники інтенсифікація сільського господарства це: - врожайність сільськогосподарських культур; - продуктивність окремих видів тварин; - вартість валової продукції на 1 та сільськогосподарських угідь. Ці результативні показники підвищуються в міру зростання рівня інтенсивності. Процес інтенсифікації передбачає не тільки сукупні додаткові вкладення в сільське господарство, а й підвищення його ефективності. Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники: - продуктивність праці; - фондовіддача; - собівартість продукції; - розмір валового, чистого доходу, прибутку на 1 га земельної площі; - рівень рентабельності виробництва. Інтенсифікація сільського господарства тісно пов'язана з інтенсивним розвитком інших галузей агропромислового комплексу, об'єднаних спільною кінцевою метою. Агропромислова інтеграція створює необхідні умови підвищення рівня забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів, що виділяються сільським господарством. Процес інтенсифікації здійснюється в умовах оптимізації основних пропорцій між аграрним сектором і промисловістю, яка забезпечує його засобами виробництва, а також між галузями, які здійснюють переробку сільськогосподарської продукції і виробниче обслуговування сільського господарства. Завдяки кращій зба- лансованості галузей агропромислового комплексу збільшується виробництво 176 сільськогосподарської продукції, значно зменшуються непродуктивні витрати. Це сприяє підвищенню ефективності інтенсифікації сільського господарства та ресурсозберігаючому фактору на основі економії матеріальних, фінансових ресурсів і праці, а також соціально-економічному розвитку села. В сучасних умовах інтенсифікація сільського господарства є головним напрямом його розвитку і основним джерелом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, що забезпечує зміцнення економіки підприємств. 4.2.2. Фактори, що зумовлюють ефективність інтенсифікації виробництва Розвиток сільського господарства і надалі відбувається на основі послідовної інтенсифікації. Інтенсифікація - складний комплексний процес, який охоплює багато взаємозв'язаних один з одним факторів. Ці фактори можна умовно розподілити на три групи: перша група - фактори, які забезпечують зміцнення і вдосконалення матеріально-технічної бази; друга група - фактори, зв'язані з впровадженням раціональних систем ведення господарства; третя група - фактори, зв'язані з підвищенням культури виробництва. На сучасному етапі вирішальними факторами і, відповідно, напрямами інтенсифікації сільського господарства є: - комплексна механізація і автоматизація виробництва на основі його електрифікації; - хімізація рослинництва і тваринництва; - розвиток сільськогосподарської меліорації; - організаційно-економічні заходи (спеціалізація і концентрація виробництва); - широке використання досягнень науки і передового досвіду. Впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва передбачає створення високопродуктивних і досконалих систем машин з урахуванням особливостей галузей сільського господарства. Комплексна елект- рифікація - це вища, економічно ефективніша і раціональна стадія електрифікації виробничих процесів. У процесі інтенсифікації сільського господарства передбачається використання найбільш сучасних систем машин і обладнання, здатних значно підвищити продуктивність праці і ефективність виробництва. Створення систем машин і завершення комплексної механізації і електрифікації в рослинницьких і тваринницьких галузях є основою інтенсифікації сільського господарства. і Хімізація сільського господарства є одним з основних напрямів його інтенсифікації., Особливого значення набуває застосування мінеральних добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур і прискорення окупності додаткових вкладень. Багаторічні дослідження наукових установ засвідчують, що внесення мінеральних добрив у господарствах Полісся забезпечує 40-50% приросту врожайності сільськогосподарських культур, Лісостепової зони - 35-40, Степу - 30-35%. Так, внесення 1 ц аміачної селітри підвищує врожайність озимої пшениці на 13-20 ц/га. Також восокоефективне використання хімічних засобів 177 (білково-вітамінних добавок, вітамінів, засобів захисту тварин від хвороб і шкідників, консервантів кормів та ін.) у кормовиробництві і тваринництві. Важливим напрямом інтенсифікації сільського господарства є меліорація земель, яка забезпечує підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь і економічної ефективності виробництва. Меліорація - це дійовий фактор і в багатьох випадках необхідна умова підвищення родючості земель, що є основою високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. Одним із напрямів інтенсифікації є спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва. Спеціалізація сільського господарства як одна із форм суспільного поділу праці вдосконалюється на основі розвитку продуктивних сил. Тому вона є умовою широкого використання в сільськогосподарському виробництві досягнень науково-технічного прогресу і основою його послідовної інтенсифікації. Спеціалізація сільського гос- подарства неодмінно супроводжується концентрацією виробництва в усіх галузях, що сприяє підвищенню його ефективності. Послідовна інтенсифікація сільського господарства здійснюється на основі широкого використання досягнень науки і передового досвіду. Для подальшої інтенсифікації сільського господарства великого значення на- бувають виведення і впровадження у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур та високопродуктивних порід худоби, пристосованих до інтенсивних та індустріальних технологій. Важливим фактором інтенсивного розвитку тваринництва є цілеспрямоване вирощування тварин, пристосованих до індустріальних технологій і здатних забезпечити високу продуктивність за відповідних умов утримання і годівлі. Впровадження прогресивних форм організації і стимулювання праці є вирішальним фактором інтенсифікації сільського господарства, який забезпечує зростання продуктивності рослинництва і тваринництва, скорочення матеріальних витрат та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Визначальним фактором інтенсифікації тваринництва є підвищення рівня годівлі худоби на основі збільшення виробництва кормів і поліпшення їх якості. Інтенсифікація тваринництва вимагає раціональної організації кормової бази на основі інтенсивного вирощування високоврожайних кормових культур і підвищення продуктивності природних кормових угідь. Невідкладним питанням підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є соціальний фактор. Насамперед це проблеми значного поліпшення умов праці механізаторів, а також рівня кваліфікації кадрів, які реалізують поставлені завдання. У кожному підприємстві є багато шляхів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. Послідовна інтенсифікація сільського господарства здійснюється на основі комплексного використання всіх напрямів і факторів, що дає змогу значно підвищити його економічну ефективність. |