Навчальний посібник за редакцією Д. І. Рижмань Для студентів аграрних вищих навчальних закладів
 Скачать 4.61 Mb.
|
|
3 Міністерство аграрної політики та продовольства України Науково-методичний центр аграрної освіти Брацлавський агроекономічний коледж Вінницького національного аграрного університету Д. І. Рижмань 4 Міністерство аграрної політики тапродовольства України Науково-методичний центр аграрної освіти Брацлавський агроекономічний коледж Вінницького національного аграрного університету Економіка підприємства Навчальний посібник за редакцією Д. І. Рижмань Для студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації 2010 5 Автори: Д.І. Рижмань викладач-методист, директор Брацлавського агроекономічного коледжу Вінницького НАУ І. М. Криворучко, Г. Я. Віннічук, М. Т. Пилявець – викладачі-методисти Брацлавського агроекономічного коледжу Вінницького НАУ Рецензенти: Г. М. Калетник – доктор економічних наук, професор, ректор Вінницького НАУ О. М. Цихановська – к.е.н., доцент, завкафедрою економіки підприємства та корпорації Тернопільського НЕУ Вінницький інститут економіки Економіка підприємства Навчальний посібник за редакцією Д. І. Рижмань співавтори: І. М. Криворучко – Тема 8. Витрати виробництва Г. Я. Віннічук – Тема 10. Антикризова діяльність підприємства М. Т. Пилявець – Тема 5. Система планування на підприємстві Згідно основних вимог програми послідовно викладено теоретичні та практичні питання формування і розвитку економіки підприємства. Наведено організаційно – економічну характеристику підприємства. Змістовно висвітлено використання капіталу – земельних ресурсів, основних виробничих фондів, матеріальних і нематеріальних ресурсів. Головну увагу звернуто на інноваційно–інвестиційну діяльність підприємства, фінансово – економічні результати, ефективність виробництва та антикризову систему господарювання. Для студентів економічних і технологічних спеціальностей аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. 6 Вступ. Важливе місце при вивченні курсу "Економіка підприємства" відведено надзвичайно актуальним питанням обгрунтування та вибору методів і формування системи показників оцінювання економічних результатів, ефективності діяльності підприємства, його конкурентоспроможності. Сучасний спеціаліст з економіки має досконало володіти інструментарієм оцінювання результативності та ефективності діяльності підприємства, яке проводиться з метою не лише внутрішнього аудиту, але й для безмаркінгу показників підприємства із показниками зовнішніх організацій, а також показниками світового рівня. Основна мета і задачі дисципліни "Економіка підприємства" представлені в цьому навчальному посібнику з нових наукових позицій, які узагальнюють і висвітлюють здобутки авторського колективу. Мета їх викладення полягає в тому, щоб майбутні економісти і менеджери набули таких знань з економіки підприємства, які дадуть змогу їм компетентно вирішувати практичні завдання безпосередньо на підприємствах. Матеріали в навчальному посібнику подаються таким чином, щоб майбутні спеціалісти на основі глибокого засвоєння теоретичних питань були здатні сформувати досконалі економічні механізми переходу підприємств на інноваційні моделі господарювання. Докорінні зміни в економіці України, зумовлені переходом її до ринку, визначили необхідність створення такого господарського механізму, який дасть змогу підприємствам (фірмам) реалізувати принципи ринкових відносин, сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності, забезпечить динамічний розвиток. В умовах ринку кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства. Водночас підприємство у своїй діяльності зазнає впливу макроекономічних чинників, зовнішнього середовища, воно відповідальне за свої дії перед державою, діловими партнерами, перед кінцевим споживачем своєї продукції. Задоволення потреб споживачів - основна мета ринкової економіки. Але фірми, які виробляють певні товари чи надають послуги, у своїх бажаннях далекі від альтруїстичних мотивів. Кожне підприємство прагне мати прибуток, одержання якого потребує знань та досвіду з економіки підприємства. Водночас термін "економіка" широко вживається для позначення окремої галузі науки або сукупності економічних наук, що охоплює теорію економіки; історико-економічні науки (історію економічної думки, історію народного господарства); функціональні економічні науки розміщення продуктивних сил, прогнозування та державне регулювання економіки, 7 облік, аудит, статистику, фінанси, економіку праці тощо); галузеві економічні науки (економіка галузей народного господарства, економіка сільського господарства, транспорту, будівництва тощо). Економіка — це сукупність виробничих відносин людей у процесі суспільного виробництва, що підпорядковуються дії об'єктивних економічних законів. Економіка підприємства - це наука про ефективність виробничої діяльності, шляхи та методи досягнення підприємством найкращих результатів за умови найменших витрат. Дисципліна "Економіка підприємства" є базовою і входить до комплексу обов'язкових економічних дисциплін, які вивчаються студентами економічних ВНЗ та факультетів. Рис. 1. Взаємозв'язки економіки з навчальними предметами. Економіка підприємства як галузь науки і навчальна дисципліна базується на пізнанні та використанні економічних законів і закономірностей розвитку та функціонування суспільного виробництва, тобто на поєднанні теорії і практики. Економіка, як і кожна наука, має свої закони, правила, принципи, за якими розвивається. Вона взаємозв'язана з іншими предметами, які вивчаються у школі. Найтісніше — з математикою, правом, географією, історією тощо (Рис. 1). Географічні знання дають змогу з'ясувати роль природних умов, сировинних ресурсів, соціальних чинників різних територій у виникненні та розміщенні виробництва товарів і послуг. Вивчення історії та права допомагає виявляти закономірності становлення й розвитку господарства і з'ясувати умови формування національної та світової економіки, визначити роль держави й окремих суспільних груп у функціонуванні економіки. Економіка в буквальному перекладі з грецької мови означає мистецтво ведення господарства. Тому будь-яку діяльність, спрямовану на виготовлення певного продукту або надання послуг, називають господарською діяльністю, а підприємства , організації тощо, в яких відбувається така діяльність, - суб'єктами господарювання. Економіка як наука вивчає народне господарство в цілому або окрему ЕКОНОМІКА ЯК НАУКА ПРАВО ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЯ МАТЕМАТИКА 8 його галузь. У будь-якому разі ця наука грунтується на пізнанні та свідомому використанні законів управління виробництвом з метою отримання заздалегідь намічених результатів. Досягти позитивних результатів господарської діяльності можна за допомогою правильної організації виробничих відносин на підприємстві, а також оптимального розподілу матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Виробничі відносини - це сукупність економічних відносин, які складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обліку і споживання матеріальних благ. Предметом "економіки підприємства" як навчальної дисципліни саме і є вивчення виробничих відносин, які виникають у господарській діяльності підприємства і які будуються відповідно до вимог економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Водночас термін "економіка" широко вживається для позначення окремої галузі науки, або сукупності економічних наук, що охоплює теорію економіки; історико-економічні науки (історію економічної думки, історію народного господарства); функціональні економічні науки розміщення продуктивних сил, прогнозування та державне регулювання економіки, облік, аудит, статистику, фінанси, економіку праці тощо); галузеві економічні науки (економіка галузей народного господарства, економіка сільського господарства, транспорту, будівництва тощо). Нині економіка трактується в різних аспектах: - як народне господарство держави; - як сукупність суспільно-виробничих відносин; - як наука, що вивчає специфіку виробничих відносин, фінансово- матеріальну сторону якої-небудь галузі господарської діяльності, тобто наука про методи ведення господарства; - як структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності; - як господарське життя, стан господарства, що характеризується обсягом виробництва продукції, виконаних робіт чи наданих послуг, їх якістю, рівнем використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів. Економічна наука - це сукупність законів, понять, визначень, що стосуються раціонального ведення господарства, це набуття досвіду та його адаптація до умов повсякденного використання. Економіка підприємства - конкретна галузь економіки, і як навчальна дисципліна вона базується на вивченні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування і розвитку суспільного виробництва. Підприємство як суб'єкт господарювання водночас є основною ланкою народного господарства, а отже, від результатів його діяльності залежить і загальний стан економіки країни, добробут її населення. Вивчення економіки підприємства дає можливість з'ясувати основні принципи формування і використання його виробничого потенціалу, опанувати форми і методи господарювання і на цьому ґрунті розробити конкретні рекомендації, 9 спрямовані на підвищення ефективності діяльності підприємства в сучасних ринкових умовах. Предмет дисципліни "Економіка підприємства" включає вивчення теорії і практики господарювання на рівні підприємства; конкретних форм і методів господарювання; принципів формування та використання виробничого потенціалу; взаємодії всіх видів ресурсів; організації та ефективності господарсько-комерційної діяльності підприємства. Рис. 2 Необхідність знання економіки Крім загальних методів пізнання, кожній галузі знань, у тому числі й економіці аграрних підприємств, притаманні специфічні методи і прийоми дослідження. Найбільш широкого практичного використання набули такі, як економіко-статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, балансовий, нормативний, економіко-математичний, експериментальний, абстрактно-логічний методи. Економіко-статистичний метод застосовується при вивченні масових явищ, процесів, фактів і виявленні тенденцій та закономірностей їх розвитку. Він також дає змогу встановити кількісний вплив окремих факторів на досліджуваний результат, виявити головні чинники, що зумовили зміни в перебігу економічних процесів. Монографічний метод використовується для всебічного й глибокого вивчення окремих явищ, процесів та виявлення при-чинно-наслідкових зв'язків їх розвитку. Він є незамінним при детальному дослідженні окремих спостережень, вибраних як об'єкт спеціального дослідження. Розрахунково-конструктивний метод широко застосовують при прогнозуванні і плануванні виробництва й економічних процесів розвитку. Він передбачає розробку кількох варіантів вирішення певної економічної проблеми, їх оцінку з наступним вибором найкращого з них. Цей метод включає багато прийомів, що забезпечують відносну точність економічних прогнозів і планових показників. Балансовий метод використовується при плануванні й аналізі економіки на різних рівнях з метою встановлення пропорційності в її Економічні знання потрібні у житті людини: для розширення можливостей у виборі професії та роботи для забезпечення свого добробуту і впевненості у завтрашньому дні для втілення своєї мрії для розуміння суспільних явищ, що відбуваються в житті країни та світу у житті суспільства: для забезпечення гідного рівня життя громадян, побудови економічно сильної держави для досягнення соціальної і політичної стабільності, рівноправної взаємодії з іншими країнами 10 розвитку і своєчасного виявлення диспропорцій у процесі досягнення поставленої мети. За його допомогою оцінюються темпи і пропорції відтворення на підприємствах, у галузях. Нормативний метод передбачає розробку різних економічних нормативів витрат матеріальних ресурсів, праці, капіталом вкладень, що використовуються при плануванні і прогнозуванні виробництва, аналізі його фактичного стану. Економіко-математичний метод застосовується при оптимізації виробництва в цілому, а також окремих складових агрегованих систем, при прогнозуванні важливих параметрів економічного розвитку і кількісній оцінці впливу тих або інших факторів на результат за наявності кореляційних зв'язків і взаємозалежностей. Експериментальний метод передбачає постановку експериментів, що розглядаються як практичний крок до перевірки теоретично осмислених проблем. Експерименти повинні базуватися на точних розрахунках і реальних передбаченнях. Функція експериментів- підтвердити правильність теоретичних розробок, уточнити їх або ж спростувати. Абстрактно-логічний метод використовується на всіх стадіях вирішення економічних проблем. За його допомогою формулюються категорії, поняття, економічні теорії і гіпотези, висновки та рекомендації. Це - основний духовний інструмент дослідника. Адже в економіці неможливо скористатися тим науковим інструментарієм (прилади, реактиви та ін.), який широко застосовується в природничих науках. Тут на перший план виступає абстракція і логіка мислення. Економіст повинен пам'ятати, що економіка - це складна система і щоб зрозуміти її природу, пізнати механізм дії, запропонувати ефективні способи вирішення проблем, які виникають у процесі виробництва, потрібний системний підхід до її вивчення. А це вимагає комплексного використання всіх методів економічних досліджень. У процесі застосування розглянутих методів дослідження, зокрема економіко-статистичного, розрахунково-конструктивного та монографічного, визначаються й аналізуються економічні показники розвитку сільського господарства як галузі народного господарства і виробничої та фінансово- економічної діяльності окремих аграрних підприємств. Економічні показники - це інформаційний носій певних кількісних та якісних характеристик економічних явищ і процесів. На основі аналізу рівня таких показників, їх динаміки та взаємозв'язку робляться відповідні узагальнення, висновки, обґрунтовуються рекомендації, здійснюється оцінка стану економіки підприємства чи її окремих сторін, виявляються невикористані резерви господарської діяльності, приймаються виважені управлінські рішення. Саме тому в подальших розділах підручника особлива увага приділена методиці визначення економічних показників, розкриттю їх економічного змісту і механізму використання для оцінки й аналізу результатів діяльності аграрних підприємств на сучасному етапі становлення ринкової економіки. 11 Сучасний спеціаліст з економіки має досконало володіти інструментарієм оцінювання результативності та ефективності діяльності підприємства, яке проводиться з метою не лише внутрішнього аудиту, але й для бечмаркінгу показників підприємства із показниками зовнішніх організацій, а також показниками світового рівня. Об'єктом дисципліни є підприємство як самостійна ланка народного господарства. Економічна робота на підприємстві тісно пов'язана з організацією праці та заробітною платою, матеріально-технічним постачанням та збутом продукції. Основне завдання її - поліпшення економічних показників функціонування підприємства. Кількісним та якісним вираженням економіки підприємства стає матеріалізація прибутків, отриманих у вигляді майна підприємства, яке складається з грошових коштів, обладнання, споруд та будівель, сировини та матеріалів, робочої сили, інтелектуальної власності, виробничої та соціальної інфраструктури, як за минулий, так і за нинішній періоди. 12 Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання. 1.1. Поняття підприємства, його роль і умови ефективної роботи в ринковій економіці, законодавча база його функціонування. 1.2. Організаційно-виробнича структура аграрних підприємств та вплив мікро- і макросередовищ на їх діяльність. 1.3. Реструктуризація підприємства. 1.4. Класифікація підприємств 1.5. Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки. 1.6. Основні виробничі та економічні показники діяльності аграрних підприємств 13 1.1. Поняття підприємства, його роль і умови ефективної роботи в ринковій економіці На початку 90-х років Україна розпочала побудову багатоукладної змішаної економіки, яка базується на різних формах власності і господарювання. Але ефективність її значною мірою залежить від співвідношення ринкового і неринкового секторів та їх взаємодії. Як свідчить світовий досвід, ринковий сектор повинен бути переважаючим, у ньому має працювати більшість активного населення. Своєю динамічністю і високою ефективністю він активно впливає на неринковий сектор, забезпечуючи загальний високий рівень розвитку економіки. Це дає підстави говорити, що така економіка є ринковою, головною ланкою якої виступають підприємства. В ході реформування на базі колективних сільськогосподарських підприємств створено 15,8 тис. агроформувань ринкового типу, в тому числі 3607 приватних підприємств (22,9%), 7579 господарських товариств (48%), 2137 сільськогосподарських виробничих кооперативів (13,5%), 269 обслуговуючих кооперативів (1,7%) та 449 інших формувань (2,9%); 43 тисячі фермерських господарств. Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи ту місію (реалізують програму або мету) і діють на основі певних правил і процедур. Проте мета й характер діяльності таких численних організацій різні. За цією ознакою їх можна розподілити на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави. Організації з підприємницьким характером діяльності називають підприємствами. |