Тесты по неврологии. СПЕЦІАЛЬНА НЕВРОЛОГІЯ. МОДУЛЬ 2. Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих медичних навчальних закладів iiiiv рівня акредитації
 Скачать 2.72 Mb.
|
|
7.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою. № п/п Навчальні завдання Вказівки до завдання 1. Вивчити функціональну морфологію нервової системи: особливості філогенезу, основні етапи онтогенезу Назвати етапи формування нервової системи в процесі еволюції. Знати 177 основні етапи онтогенезу нервової системи, критичні періоди. 2. Які клінічні синдроми дозволяють діагностувати синдром Кліппель-Вейля, Арнольда-Кіарі? Знати і вміти визначити основні клінічні синдроми вроджених аномалій 3. Які клінічні прояви недорозвинення спинного мозку? Основні клінічні прояви спинномозкових кил, їх локалізація, причини формування. Знати і вміти визначити основні клінічні синдроми вроджених аномалій 4. Які методи діагностики потрібні для діагностики? Алгоритм дії невролога для ранньої діагностики вроджених вад хребта і спинного мозку, сирингомієлії; нагляд за хворими Знати особливості параклінічних методів дослідження у хворих з вродженими аномаліями хребта, спинного мозку, сирингомієлією. 5. Принципи лікування хворих з вродженими вадами хребта і спинного мозку, сирингомієлією Загальні принципи лікування 178 Підсумковий модульний контроль „Змістовий модуль 2 – Спеціальна неврологія.” І. Актуальність теми Заняття підводить підсумок у вивченні важливих розділів курсу неврології, таких як інфекційно- запальні та демієлінізуючі захворювання нервової системи, боковий аміотрофічний склероз (БАС), захворювання периферичної нервової системи, закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ). Всі ці захворювання надзвичайно часто зустрічаються в клініці нервових хвороб. З такою патологією може зустрітися і лікар іншого фаху, що вимагає від нього знання цих хвороб, вміння вірно оцінити їх та надати хворому допомогу. Також на занятті підводиться підсумок у вивченні таких розділів курсу неврології, як судинні захворювання, пухлини головного та спинного мозку, епілепсія, спадкові захворювання з ураженням нервової системи. Всі ці патологічні стани належать до групи поширених і надзвичайно складних для лікування захворювань. Деякі з них, такі, як судинні і епілептичні, потребують невідкладної допомоги, яку повинні вміти надати лікарі різних фахів. На занятті також контролюються та закріплюються знання, отримані студентами під час самостійної позааудиторної роботи з вивчення абсцесу головного мозку, паразитарних та герпетичних захворювань нервової системи, ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції, пріонових хвороб, зокрема хвороби Крейтцфельдта-Якоба, компресійно-ішемічних мононевропатій, неврозів та соматоневрологічних синдромів, перинатальних уражень нервової системи та дитячого церебрального паралічу (ДЦП). Також контролюються і закріплюються знання, що отримали студенти під час самостійної позааудиторної роботи з тем, присвячених гострим та повільно прогресуючим порушенням спінального кровообігу, головному болю, мігрені, ангіоневрозам, екзогенним нейроінтоксикаціям, ботулізму та іншим харчовим отруєнням, радіаційним ураженням нервової системи, вібраційній хворобі, сирингомієлії, краніо-вертебральним аномаліям, нейросифілісу, хромосомним хворобам та спадковим захворюванням обміну, лейкодистрофіям, клінічній фармакології препаратів, які застосовуються у неврології. Все вищезазначене обумовлює необхідність проведення підсумкового заняття з такими цілями. II. Навчальні цілі заняття Заняття спрямоване на узагальнення та систематизацію знань, навичок та вмінь, що отримані на попередніх заняттях, лекціях та в процесі позааудиторної самостійної роботи. Студент повинен знати: 1. Класифікацію, етіологію, клінічні прояви, форми перебігу, принципи діагностики і лікування інфекційно-запальних захворювань нервової системи (а=2); 2. Етіопатогенез, особливості клінічних проявів і перебігу, діагностику, включаючи й ранню, принципи лікування демієлінізуючих захворювань та БАС (a=2); 3. Класифікацію, етіологію, клінічні прояви, принципи діагностики і лікування захворювань периферичної нервової системи (а=2); 4. Класифікацію, клінічні прояви, принципи діагностики і лікування ЗЧМТ, перинатальної патології нервової системи (а=2); 5. Класифікацію, клінічні прояви, принципи діагностики і лікування неврозів та соматоневрологічних синдромів (а=2); 179 6. Класифікацію, етіологію, патогенез, клінічні прояви, принципи діагностики і лікування судинних захворювань нервової системи (а=2); 7. Класифікацію, клінічні прояви, діагностику та принципи лікування пухлин головного та спинного мозку (а=2); 8. Етіопатогенез, класифікацію, клініку, діагностику та лікування епілепсії (а=2); 9. Класифікацію, клінічні прояви, діагностику та принципи лікування нейросифілісу (а=2); 10. Класифікацію, патогенез, клінічні ознаки, принципи діагностики і лікування спадкових захворювань з ураженням нервової системи, хромосомних хвороб, спадкових захворювань обміну, лейкодистрофій (а=2); 11. Етіопатогенез, класифікацію, клініку, діагностику та лікування цефалгій, ангіоневрозів (а=2); 12. Класифікацію, клінічні прояви, принципи діагностики і лікування екзогенних нейроінтоксикацій, ботулізму, харчових отруєнь, радіаційних уражень нервової системи, вібраційної хвороби (а=2); 13. Класифікацію, клінічні прояви, принципи діагностики і лікування сирингомієлії, краніо-вертебральних аномалій (а=2); 14. Клінічну фармакологію препаратів, які застосовуються у неврології (а=2). Студент повинен вміти: 1. Діагностувати інфекційно-запальні та демієлінізуючі захворювання нервової системи, боковий аміотрофічний склероз, захворювання периферичної нервової системи, види ЗЧМТ, перинатальні ураження нервової системи, неврози, соматоневрологічні синдроми (а=3); 2. Провести диференціальну діагностику між різними формами менінгітів, енцефалітів, між гострим розсіяний енцефаломієлітом та розсіяним склерозом (а=3); 3. Провести диференціальну діагностику між невралгіями та невропатіями, рефлекторними та корінцевими вертеброгенними синдромами (а=3); 4. Провести диференціальну діагностику між струсом і забоєм, забоєм і здавленням головного мозку у разі ЗЧМТ, між різними формами ДЦП (а=3); 5. Надати невідкладну допомогу хворим з інфекційними ураженнями нервової системи, закритою черепно- мозковою та спінальною травмами, захворюваннями периферичної нервової системи (а=3); 6. Скласти план обстеження й лікування хворих з інфекційними, демієлінізуючими, травматичними, функціонатьними ураженнями нервової системи (a=3). 7. Діагностувати судинні захворювання нервової системи, пухлини головного та спинного мозку, епілепсію, спадкові та токсичні захворювання нервової системи, вібраційну хворобу, сирингомієлію та краніо-вертебральні аномалії, нейросифіліс, ураження нервової системи у разі гострої та хронічної променевої хвороби, різні види цефалгій та ангіоневрозів (а=3); 8. Провести диференціальїгу діагностику вищевказаних захворювань із хворобами, що мають подібну симптоматику (а=3); 9. Надати невідкладну допомогу хворим з судинними захворюваннями нервової системи, епілептичним нападом та епістатусом, гіпертензійним синдромом за умови пухлини головного мозку, сирингобульбією, токсичними ураженнями нервової системи, міастенічним кризом (а=3); 10. Скласти план обстеження й лікування хворих з судинними, спадковими, токсичними та радіаційними ураженнями нервової системи, сирінгомієлією, вібраційною хворобою, пухлиною головного та спинного мозку, нейросифілісом, епілепсією, різними цефалгіями та ангіоневрозами (а=3). 180 III. Виховні цілі 1. Сформувати розуміння професійної відповідальності майбутнього лікаря за вірність і об'єктивність при обстеженні хворих, за точність у визначенні клінічного діагнозу. 2. Розвинути й закріпити деонтологічні навички, набуті на попередніх заняттях, при обстеженні хворих з інфекційними, демієлінізуючими, травматичними ураженнями нервової системи. 3. Сформувати мотивацію на своєчасне надання кваліфікованої допомоги хворим з інфекційними, демієлінізуючими захворюваннями, ЗЧМТ, ураженням периферичної нервової системи та неврозами. 4. Розвинути й закріпити деонтологічні навички, набуті на попередніх заняттях, під час обстеження хворих з судинними і спадковими ураженнями нервової системи, епілепсією, пухлинами головного та спинного мозку. 5. Сформувати мотивацію на своєчасне надання кваліфікованої допомоги хворим з судинними, спадковими, токсичними та радіаційними ураженнями нервової системи, сирінгомієлією, вібраційною хворобою, пухлиною головного та спинного мозку, епілепсією, нейросифілісом, цефалгіями та ангіоневрозами. IV. Зміст заняття Можуть бути використані структурно-логічні схеми змісту попередніх занять з тем "Менінгіти. Арахноїдити.", "Енцефаліти. Мієліт. Гострий полімієліт", "Розсіяний склероз. Гострий розсіяний енцефаломієліт. Боковий аміотрофічний склероз", "Захворювання периферичної нервової системи. Ураження спинномозкових нервів, невропатії та невралгії черепних нервів. Поліневропатії.", "Вертеброгенні ураження периферичної нервової системи. Не вертеброгенні ураження нервових корінців, міжхребцевих вузлів, сплетінь", "Закрита черепно-мозкова травма. Спінальна травма". Узагальнюються та систематизуються знання, набуті на попередніх заняттях. Виділяються основні аспекти етіопатогенезу, клініки, діагностики, диференціальної діагностики та лікування інфекційних, демієлінізуючих захворювань, закритої черепно-мозкової та спінальної травми, уражень периферичної нервової системи. Контролюються, систематизуються та узагальнюються знання, здобуті під час самостійної позааудиторної роботи з тем "Абсцес головного мозку. Паразитарні захворювання нервової системи", "Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції. Герпетичні ураження нервової системи", "Пріонові інфекції. Хвороба Крейтцфельдта-Якоба", "Компресійно-ішемічні мононевропатії", "Перинатальні та натальні ураження нервової системи. Дитячий церебральний параліч", "Неврози. Порушення сну". На занятті узагальнюються та систематизуються знання, набуті на попередніх заняттях. Виділяються основні аспекти етіопатогенезу, клініки, діагностики, диференціальної діагностики та лікування судинних, спадкових уражень нервової системи, пухлин головного та спинного мозку, епілепсії. Контролюються, систематизуються та узагальнюються знання, здобуті під час самостійної позааудиторної роботи з тем "Гострі та повільно прогресуючі порушення спінального кровообігу", "Головний біль. Мігрень. Пучковий головний біль. Головний біль напруги. Ангіоневрози", "Екзогенні нейроінтоксикації. Ботулізм. Харчові отруєння", "Радіаційні ураження нервової системи. Вібраційна хвороба", "Сирінгомієлія. Краніо- вертебральні аномалії - ", "Нейросифіліс", "Хромосомні хвороби та спадкові захворювання обміну. Лейкодистрофії", "Основні групи лікарських препаратів, які застосовуються у неврології". 181 V. План і організаційна структура заняття № Основні етапи заняття, їх функції та зміст Навчальні Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Хв цілі в рівнях засвоєння 1 2 3 4 5 6 І. Підготовчий етап 1. 2. 3. Організація заняття Визначення навчальних цілей і мотивацій Контроль рівня знань студентів з питань: класифікація, клініка, діагностика менінгітів, арахноїдитів, енцефалітів, мієліту, гострого поліомієліту, абсцесу головного мозку, паразитарних та герпетичних захворювань нервової системи, нейроСНІДу, пріонових інфекцій, розсіяного склерозу, БАС, захворювань периферичної нервової системи, ЗЧМТ, перинатальних уражень нервової системи, ДЦП, неврозів, соматоневрологічних синдромів. Класифікація, клініка, діагностика судинних, спадкових, токсичних, радіаційних уражень нервової системи, пухлин головного та спинного мозку, епілепсії, нейросифілісу, головного болю, мігрені, ангіоневрозів, ботулізму, вібраційної хвороби, сирінгомієлії, краніо-вертебральних аномалій, лейкодистрофій II Комп'ютер- ний тестовий контроль з використанням тестів та типових за- дач II рівня, усне опиту- вання Академічний журнал. Див. «Навчальні цілі» та «Актуаль- ність теми». Комп'ютерна контролююча програма з тестами та типовими задачами II рівня. Питання для усного опитування 1 1 20 II. Основний етап 4. Перевірка та закріплення раніше набутих професійних вмінь і навичок: - діагностувати у хворого менінгіт, енцефаліт, розсіяний склероз, БАС, захворювання периферичної нервової системи, ЗЧМТ, спінальну травму, ДЦП, неврози, соматоневрологічні синдроми; - провести диференціальну діагностику між різними формами менінгітів, енцефалітів, з абсцесом, між гострим розсіяний енцефаломієлітом та розсіяним склерозом між невралгіями та невропатіями, вертеброгенними рефлекторними та корінцевими III Індивідуаль- ний контроль практичних навичок та вмінь Хворі. Професійні алгоритми для діагностики інфек- ційно-запальних, демієлінізуючих, захворювань пери- феричної нервової системи, ЗЧМТ (дивись методичні вказівки до прак- тичних занять з 110 182 синдромами, між струсом і забоєм, забоєм і здавленням головного мозку у разі ЗЧМТ, між формами ДЦП; - скласти план обстеження й лікування хворих з інфекційними, демієлінізуючими, травматичними ураженнями нервової системи, з захворюваннями периферичної нервової системи, неврозами; - діагностувати у хворого церебральний судинний криз, транзиторну ішемічну атаку (Т1А), інсульт, пухлину головного та спинного мозку, епілепсію, міастенію, прогресуючі м'язові дистрофії, аміотрофії, хворобу Штрюмпелля, хорею Гентінгтона, гепатоцеребральну дистрофію, спадкові атаксії, мігрень, хворобу Рейно, еритромелалгію, сирінгомієлію, нейросифіліс, хромосомні хвороби, радіаційне та токсичне ураження нервової системи; - провести диференціальну діагностику минучих та органічних порушень мозкового кровообігу, ішемічного та геморагічного інсультів; суб- та супратенторіальної пухлин головного мозку, екстра- та інтрамедулярної пухлин спинного мозку; - провести диференціальну діагностику між симптоматичною та криптогенною епілепсією, різними формами нейросифілісу; первинними та вторинними прогресуючими м'язовими дистрофіями; спадковими атаксіями, розсіяним склерозом та хворобою Штрюмпелля; гепа- тоцеребральною дистрофією та хореєю Гентінгтона; - провести диференціальну діагностику між різними формами екзогенних нейроінтоксикацій, стадіями променевої хвороби, стадіями вібраційної хвороби; між цефалгіями та ангіоневрозами різного генезу; - використовуючи знання клінічної фармакології препаратів, що застосовуються у неврології, скласти план обстеження й лікування хворих на судинні, токсичні, радіаційні захворювання, пухлини головного та спинного мозку, епілепсію, нейросифіліс, спадкові ураження нервової системи, мігрень, хворобу Рейно, еритромелалгію. відповідних тем). Професійні алгоритми для дослідження хворих. Орієнтована карта для визначення клінічних синдромів. III. Заключний етап 183 VI. Матеріали методичного забезпечення заняття 1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття Питання для усного опитування Інфекційні захворювання нервової системи: - Які менінгіти бувають за характером ліквору? - Який вид лікворної дисоціації буває у разі менінгіту? - Якими клінічними синдромами проявляється менінгіт? - Яке дослідження необхідно провести у разі підозри на менінгіт? - При якому серозному менінгіті найчастіше відбувається зниження глюкози у лікворі? - Якими синдромами проявляється енцефаліт? - Які вогнищеві симптоми характерні для гострої стадії епідемічного енцефаліту? - Які симптоми характерні для хронічної стадії епідемічного енцефаліту? - Які вогнищеві симптоми характерні для гострої стадії кліщового енцефаліту? - Які симптоми характерні для хронічної Стадії кліщового енцефаліту? - Якими синдромами проявляється абсцес мозку? - З якими захворюваннями диференціюють абсцес мозку? - З якими захворюваннями необхідно диференціювати нейротоксоплазмоз? - На яких критеріях базується діагноз паразитарних уражень нервової системи? - Які форми ураження нервової системи можуть бути за умови ВІЛ-інфекції? - Які форми захворювання нервової системи можуть бути за умови герпетичного ураження? - Назвіть основні особливості пріонових захворювань людини і тварин. - Яка класифікація і клінічна картина хвороби Крейтцфельдта-Якоба? Демієлінізуючі захворювання: - В чому полягає суть мультифакторіальної теорії етіопатогенезу розсіяного склерозу? - Які варіанти перебігу розсіяного склерозу Ви знаєте? - Які структури уражаються частіше у разі розсіяного склерозу? - Які ранні ознаки розсіяного склерозу? - Назвіть тріаду Шарко. Боковий аміотрофічний склероз: - Які нервові утворення найчастіше уражаються за наявності БАС? 5. 6. Контроль і корекція професійних вмінь і навичок; узагальнення та систематизація отриманих даних клінічного обстеження хворих, обґрунтування топічного і клінічного діагнозів, плану обстеження та лікування хворих Підведення підсумків практичного заняття III Оцінка результатів клінічної роботи., клінічний аналіз виявлених синдромів. Вирішення не- типових задач III рівня. Хворі. Нетипові задачі III рівня 3 184 - Назвіть клінічні ознаки БАС. - Які причини смерті хворих з БАС? Захворювання периферичної нервової системи: - Наведіть сучасну класифікацію захворювань периферичної нервової системи. - Чим відрізняються рефлекторні вертеброгенні синдроми від корінцевих? - Перерахуйте рефлекторні вертеброгенні синдроми шийного, грудного, поперекового рівнів. - Опишіть поліневритичний синдром. - Які поліневропатії розрізняють за етіологією і патогенезом? - Дайте визначення компресійно-ішемічним синдромам. - Назвіть основні компресійно-ішемічні синдроми руки і ноги. Які їх прояви? - Які варіанти плечових плекситів виділяють? Назвіть клінічні прояви кожного. - Назвіть особливості клінічних проявів невралгії трійчастого нерва. - Опишіть клініку невропатій променевого, ліктьового, серединного, стегнового, малогомілково- го та великогомілкового нервів. - Які причини та клінічні ознаки нейропатії лицьового нерва? |