Тесты по неврологии. СПЕЦІАЛЬНА НЕВРОЛОГІЯ. МОДУЛЬ 2. Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих медичних навчальних закладів iiiiv рівня акредитації
 Скачать 2.72 Mb.
|
|
Тести II рівня Тест 1 – тест з множинним вибором Ішемічний інсульт відрізняється від геморагічного: 1. Віком хворого. 2. Наявність осередкового синдрому. 3. Відсутністю еритроцитів та білків у лікворі. 4. Повільним початком захворювання. 5. Відсутність оболонкового синдрому. Відповідь – 3, 4, 5 Тест 2 – на знаходження співвідношення між елементами двох рядів даних Вибрати для кожного захворювання лікарський препарат етіотропної дії: Ішемічний інсульт (тромболітичний) Антіобактеріальна терапія Ішемічний інсульт (нетрамботичний) Агапурін Геморагічний інсульт Німотоп Менінгококова інфекція Гепарин Субарахноїдальний крововилив Актілізе Відповідь: Ішемічний інсульт Німотоп Субарахноїдальний крововилив Актілізе № 1. Назвіть види мозкового інсульту: 1. Минає порушення мозкового кровообігу; 2. Дисциркуляторная енцефалопатія; 3. Геморагічний; 4. Ішемічний; 5. Початкові прояви порушень мозкового кровообігу. Відповідь — 3, 4. № 2 Назвіть основні симптоми тромбозу внутрішньої сонної артерії: 1. Сліпота або зникнення зору на боці тромбозу; 2. Сліпота або зникнення зору з порожнього боку; 3. Геміплегія або геміпарез на боці тромбозу; 4. Геміплегія або геміпарез з протилежного боку; 5. Ністагм. Відповідь — 1, 4 Тест 3 – тест, що передбачає визначення правильної послідовності дії із заданого Назвіть послідовність дій лікаря при обстеженні хворих на гострі порушення мозкового кровообігу: 1. Клінічне обстеження. 22 2. Складання плану обстеження 3. Збирання скарг та анамнезу. 4. Призначення додаткового обстеження. 5. Постановка діагнозу. 6. Призначення лікування. Відповідь: 3, 1, 2, 4, 5, 6 Тест 4 – тест «на підстановку» або із відповіддю, що самостійно конструюється. Назвіть клінічні ознаки геморагічного інсульта. 1. .................. 2. ................. 3. ................. 4. ................. 5. ................. Відповідь: 1. Гіпертермія. 2. загально мозковий синдром (нудота, блювання, головний біль, порушення вітальних функцій та свідомості). 3. Осередковий синдром. 4. Оболонковий синдром. 5. Визначення змінених еритроцитів у лікворі. Тести III рівня Основні диференціально-діагностичні ознаки гострих порушень мозкового кровообігу. Заповніть таблицю. Диференціально-діагностичні ознаки Ішемічний інсульт Геморагічний інсульт Субарахноїдальний інсульт Вік (молодий) Швидкість наростання початкових ознак захворювання Час розпочатку хвороби Підвищення температури тіла Підвищення артеріального тиску та кількості серцевих скорочень Гіперемія обличчя Порушення дихання Наявність порушення свідомості Ведучій синдром, що обумовлює тяжкість захворювання Наявність порушень рухової та чутливої системи Наявність оболонкового синдрому Наявність підвищення білків та змінних еритроцитів у лікворі При КТ-обстеженні визначен гіподенсивний осередок в мозкової тканині. При КТ-обстеженні визначен гіперденсивний осередок у мозковій тканині 23 Задача 1 (а-II) У пацієнта, 55-ти років, на тлі артеріальної гіпертонії й емоційної напруги розвилися: раптовий головний біль, блювота, гіперімія обличчя, психомоторне порушення, протягом 10 хвилин приєдналися порушення свідомості, центральна плегія правих кінцівок. Через 3 години приєднався менінгеальний синдром. 1. Вкажіть попередній діагноз. 2. Призначте обстеження хворого. Відповідь: 1. Внутрішньо мозковий крововилив. 2. Загальний аналіз крові, люмбальна пункція, КТ головного мозку, консультація окуліста. Задача 2 (а-II) У пацієнта, 68-ми років, ранком, після сну на тлі АТ 140/80 мм рт.ст. поступово, протягом декількох годин розвилася слабість у правих кінцівках, оніміння в них, розлад свідомості - сомноленція. Загальмозкових явищ не спостерігалося. В анамнезі в хворого ТІН. При КТ голови, через 12 годин з моменту захворювання визначається область зниженої густини речовини головного мозку. 1. Вкажіть попередній діагноз. 2. Призначте обстеження хворого. Відповідь: 1. Ішемічний атеротромботичний інсульт. 2. Загальний аналіз крові, ліпідограма, коагулограма, люмбальна пункція, доплерографія. Задача 3 (а-II) У жінки, 48-ми років, із ДДП-хребта на тлі підвищеного АТ до 160/100 мм рт.ст. після сну розвилися: диплопія і слабість у лівих кінцівках. У неврологічному статусі визначається: птоз правої повіки, що розходяться косоокість і мідриаз праворуч. Контрлатерально (ліворуч) визначається центральний геміпарез, центральне ураження VІІ, XІІ пар черепних нервів. 1. Вкажіть попередній діагноз. 2. Призначте обстеження хворого. Відповідь: 1. Ішемічний інсульт у вертебробазілярній системі. 2. Аналіз крові, ліпідограма, доплерографія, КТ головного мозку. 2.Матеріали методичного забезпечення основного стану заняття. Професійний алгоритм формування навичок та вмінь обстеження хворого на мозковий інсульт: № п/п Завдання Послідовність виконання Зауваження, попередження щодо самоконтролю 1. Оволодіти методикою обстеження на мозкові інсульти. Виконувати обстеження в такій послідовності: 1. зібрати скарги, анамнез захворюванні та життя; Зверніть увагу на теми розвитку скарг, причини, обставини, що їми передували. Врахуйте загальний стан, колір обличчя, пульс, стан свідомості за 24 Провести курацію хворих на ішемічні і геморогічні інсульти 2. дослідити соматичний статус; 3. обстежити невроло-гічний статус; 4. ознайомитись з данними додаткових методів обстеження. шкалою Глазго, наявність менінгеального синдрому, стан зіниць. Наявність рухових розладів, порушень мови, стовбурових синдромів. Згрупуйте виявлені ознаки та скористайтесь схемами змісту заняття. Зверніть увагу на дані очєвого дна, Ехо- ЕГ, ЕЕГ, показники крові, СМР, КТ - головного мозку. 2. Встановити топічний та клінічний діагноз, визначити план лікування. На підставі виявлених симптомів обґрунтувати тонічний діагноз, сформулювати клінічний діагноз. Гостре виникнення неврологічних симптомів Осередкові симптоми: парези, афазії, бульбарні, зорові, чутливі та координаційні порушення Загально мозкові синдроми і порушення свідомості і головний біль, нудота, блювота Оболонкові синдроми: ригідність шийних м’язів, Керніга, Брудзінского Сполучення Сполучення Комп’ютерна томографія головного мозку Люмбальна пункція Г іп од ен си вн і осе ре дки Г іп ер де нс ивн і осе ре дки Г ете ро де нси вн і осе ре дки Ві дсу тн ість з мі н мо зк ово ї ткан ин и Лікво рн о- гемо раг іч ни й си нд ро м Кл іти нн о- бі лк ова ді со ці ац ія Білко во - кліти нн а ді со ці ац ія Ві дсу тн ість з мі н лі кво ру Ішемі чн ий ін су ль т Г ем ор агі чн ий інс ул ьт Ішемі чн ий ін су ль т з гемо раг іч ни м по пи ту ва нн ям Су бар ах но їд ал ьн ий кр овов ил ив Мен ін гі ти П ух ли ни го ло вн ого мо зк у 3. Матеріали контролю для заключного етапу Тести III рівня тест кваліфікаційного типу) Захворювання Симптоми Ішем ічни й ін су ль т Гем ор агіч ни й ін су льт С убар ах но їд ал ьн ий ін су льт Ме нін гіт и Пу хл ин а го ло вн ого м озку Придвісники захворювання: 1. Гіпертонія 2. Атеросклероз 3.Захворювання серця 4. Запальні захворювання Виникнення захворювання: 5. Вдень після фіз..навантаження 6. У ночі або вранці Темп розвитку захворювання 7.Швидко 8. Повільно 9.Свідомість 10.Зміна вітальний функцій Клінічні прояви 11.Головний біль 12. Епінапади 13.Психомоторне збудження 14.Осередкові порушення Дані додаткових методів дослідження 15. КТ-гіподенсивний осередок 16.КТ-гіперденсивний осередок 17.Лікворно-геморагічний синдром 18.Кліточно-білкова дисоціація 19.Зміна крові - + + - + - + - - - - - + + - - - - + - - + + - + + + + + + - + - - + + - - + + - + + + + + - - + - - + - - + - + - - + + + + - - + - - + - - - - - + + - + + - + + - + + + Відповідь: Ішемічний інсульт – 2,3,6,8,14,15 Геморагічний інсульт –1,5,7, 10,11,12,13,14,16,19 Субарахноїдальний крововилив –1,5,7,9,10,11,12,13,16,19 Менінгіти – 3,7,10,11,14,17,18,19 Пухлина головного мозку – 8,9,11,12,14,15,17,18,19 Задача № 1 ІІІ рівня (нетипові). У хворого 52 років з’явилися затруднення при ковтанні їжі, похитування при ході, запаморечення. В минулому були епізоди минучого запаморочення. При огляді — свідомість не порушена, менінгеальних знаків немає, ліва очна щілина вужча, анізокорія S УЗДГ, МРТ або КТ головного мозку. Антикоагулянти, антигіпоксанти, кардіальна терапія, дегідратація, ноотропні засоби. Задача № 2 ІІІ рівня (нетипова). Хворого 40 років доставили у клініку у тяжкому стані. До цього був здоровий. Під час підняття важкої шафи раптово з’явився головний біль з блюванням. Виявлена збіжна косоокість, ригідність м’язів потилиці, синдром Керніга з двох боків. Паралічів і порушень чутливості немає. Який попередній діагноз? Яка повинна бути тактика лікаря у даному випадку? Еталон відповіді. Субархноїдальний крововилив. Провести люмбальну пункцію. В випадку кров’янистого ліквору терміново перевести у нейрохірургічне відділення для дослідження і виключення можливої аневризми головного мозку 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів Орієнтована карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою Навчальні завдання Вказівки до завдання Відповідь ВИВЧИТИ 1. Етіологічні фактори та патогенетичні аспекти розвитку мозкових інсультів. Назвати основні етіологічні фактори та патогенетичні зміни при гострих мозкових інсультах (ішемічних та геморагічних) 2. Особливості діагностики синдромів ГПМК. Перелічити основні діагностичні ознаки мозкових інсультів (ішемічних та геморагічних) 3. Клінічні особливості ГПМК залежно від характеру патологічного осередку (вогнища) та методи лабораторної діагностики. Провести диференційну діагностику між ішемічним та геморагічним інсультом по клініці, перелічити основні діагностичні критерії з методів лабораторної діагностики. 4. Диференціальну діагностику ГПМК з іншими захворюваннями. Заповнити таблицю диференціальної діагностики 5. Диференційне лікування хворих з ішемічними та геморагічними інсультами. Скласти план лікування хворих на ішемічний та геморагічний інсульти з урахуванням часу від початку ГПМК 6. Методи профілактики інсультів Скласти план профілактики заходів для запобігання мозкових інсультів. Менінгіти.Арахноїдити. Енцефаліти. I. Актуальність теми Інфекційні захворювання нервової системи одна з важливих проблем клінічної медицини. Менінгіти – найпоширеніший та складний розділ з цих захворювань. Менінгіт – це запалення оболонок головного і спинного мозку. У клініці під терміном „менінгіт” звичайно розуміють запалення м’яких мозкових оболонок. Менінгіт поширений у різних кліматичних зонах. Збудниками менінгіту можуть бути різноманітні патогенні мікроорганізми, віруси, бактерії і найпростіші. Запалення павутинної і частково м’якої оболонки (арахноїдит), як і запалення тканин мозку – в зв’язку з загальновідомою надзвичайною важливістю ЦНС для життя і нормального функціонування органів і систем організму обумовлює високу актуальність даної теми для лікаря. Своєчасна діагностика, диф.діагностика, і правильне лікування знижують летальність та ступінь інвалідності хворих. II. Навчальні цілі Студент повинен знати: 1. Клінічну класифікацію менінгітів: - за характером запального процесу; - за патогенезом; - за локалізацією процесу; - залежно від розвитку і перебігу; - за ступенем вираженості; - за етіологією 2. Особливості патогенезу і механізмі розвитку різних видів менінгітів. 3. Клінічні особливості менінгітів залежно від характеру запального процесу, локалізації, етіології та методи лабораторної діагностики. 4. Диференціальну діагностику менінгітів. 5. лікування хворих з менінгітами. 6. Етіологію і патогенез арахноїдитів. 7. Патоморфологію (змінливий, кистозний) (α-II) 8. Класифікацію за локалізацією (арахноїдити задньої черепної ямки, базальний, конвекситальний) (α-II) 9. Клінічні особливості перебігу. 10. Критерії діагностики диференційної діагностики арахноїдитів. (α-II) 11. Сучасне лікування і профілактика арахноїдитів. (α-II) Студент повинен вміти: 1. Зібрати скарги і анамнез захворювання. 2. Обстежити неврологічний статус хворого, провести лабораторно-інструментальне обстеження; вміти інтерпретувати дані лабораторно-інструментальних обстежень. 3. Обґрунтувати попередній діагноз. 4. Призначити додаткові методи дослідження і оцінити їх результати. 5. Обґрунтувати заключний діагноз згідно класифікації. 6. Провести диференціальну діагностику. 7. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням етіології, патогенезу, тяжкості захворювання. 8. Визначити тактику при різних перебігах захворювання (α-ІІІ). III. Виховні цілі Розвинути у студентів почуття відповідальності за своєчасність та правильність постановки топічного і клінічного діагнозу, оцінити загальний стан, наявність ускладнень та надання невідкладної допомоги хворим с менінгітами. Сформувати деонтологічні уявлення щодо особливості відношення майбутнього фахівця до пацієнта. IV. Міждисциплінарна інтеграція Дисципліни Знати Вміти Попередні дисципліни Нормальна анатомія Будова головного мозку, мозкові оболонки. Визначити місце розташування патологічного осередку в ЦНС. Нормальна фізіологія Функцію різних частин головного мозку, мозкових оболонок. Визначити нормальну функцію частин головного мозку. Патологічна анатомія Патоморфологічні зміни в мозковій тканині. Патологоанатомічні зміни в мозковій тканині, оболонках мозку. Патологічна фізіологія Зміни в діяльності головного і спинного мозку при менінгітах. Визначити симптоми порушень головного та спинного мозку при менінгітах. Мікробіологія Збудники інфекційних хвороб нервової системи. Розрізняти різні види мікроорганізмів. Наступні дисципліни (що забезпечуються) Інфекційні хвороби Класифікацію, етіологію, патогенез, початкові ознаки і клінічні особливості первинних менінгітів. Лікування, прогноз. Виставити діагноз по клінічним ознакам, лабораторно-інструментальні обстеження менінгіту, визначити показання до лікування в інфекційній лікарні. Нейрохірургія Початкові ознаки і клінічні особливості перебігу арахноїдитів, енцефалітів та вражень нервової системи при грипі які вимагають нейрохірургічного втручання. Виставити діагноз по клінічним ознакам,порушення ліквороциркуляції та набряку й набуханню мозку Фтізіатрія Клінічні особливості туберкульозних менінгітів. Виставити діагноз, призначити лікування. ЛОР хвороби Вторинні гнійні менінгіти, які виникли на тлі патології ЛОР органів. Виявити менінгіальні знаки, оцінити зміни в лікворі, встановити клінічний діагноз. Внутрішньопредметна інтеграція Гнійні та серозні менінгіти, Етіопатогенез та клінічні особливості. Визначити основні симптоми та принципи терапії. первинні та вторинні Діагностичні та терапевтичні заходи при гнійних і серозних менінгітах Діагностичні критерії менінгітів. Терапевтичні заходи при різних менінгітах. Призначити план обстеження. Диференціальна діагностика менінгітів та порушення мозкового кровообігу, абсцесу головного мозку Признаки субарахноїдального крововиливу, абсцесу головного мозку. Кистозні і злипливі арахноїдити задньої черепної ямки, базальний конвенситальний Етіопатогенез та клінічні особливості перебігу. Визначити основні клінічні симптоми та принципи терапії. Первинні (епідемічний, кліщовий, весняно- літній, герпетичний) і вторинні енцефаліти (ревматичний (мала хорея), поствакцинальний, при вітряній віспі, корі, краснусі) Ураження нервової системи при грипі Етіопатогенез та клінічні особливості перебігу. Визначити основні клінічні симптоми та принципи терапії. Діагностичні та терапевтичні заходи при арахноїдитах, енцефалітах Діагностичні критерії арахноїдитів та енцефалітів, терапевтичні заходи про них. Призначити план обстеження Призначити лікування V. Зміст теми заняття Арахноїдит – це хронічне серозне продуктивне запальне захворювання павутинної і частково м’якої мозкової оболонки із прогресуючою гіперплазією. Етіологія і патогенез: грип, риносинусит, отит, тонзілит, загальні інфекції (здебільшого дитячі), перенесені раніше менінгіт, черепно-мозкова травма і т. п. Виникають неспецифічні автоімунні та автоалергійні реакції мозкових оболонок, судинних сплетінь, епендими шлуночків мозку з проліферативними змінами в них Патоморфологія: потовщення мозкових оболонок, сполучнотканинні спайки, кісти з рідинним вмістом. Класифікація церебральних арахноїдитів: 1. Конвекситальний (випуклої поверхні мозку). 2. Базальний (основи мозку): - оптико-хіазмальний - задньої черепної ямки - мосто-мозочкового кута Клініка: - Найчастіше хронічний прогредієнтний та інтермітивний перебіг - Рідше гострий - Поєднання загальномозкових виогнищевих симптомів Постійний головний біль дифузний або локальний (лоб, потилиця) /інтенсивність його наростає під ранок/ Характерний симптом стрибка: виникнення головного болю під час підстрибування та опускання на п’ятки. Нудота Блювання Запаморочення Загальна слабість Апатія або дратівливість Швидка стомлюваність Порушення сну Можуть спостерігатися епілептичні напади різного характеру Вогнищеві симптоми залежать від локалізації процесу Конвекситальний арахноїдит характеризується переважанням явищ подразнення на ознаками випадіння. фокальні (Джексоновські) епілептичні напади (частіше) генералізовані епілептичні напади (рідше) асиметрія поверхневих та глибоких рефлексів можливе зникнення черевних, підошовних рефлексів поява патологічних стопних знаків легкий парез кінцівок (рідше) Базальний арахноїдит характеризується поєднанням загальномозкових і вогнищевих симптомів, останні складаються з лзнак порушення відповідних черепних нервів. головний біль у ділянці лоба очних ямках, переніссі зниження гостроти зору відчуття сітки перед очима випадіння полів зору концентричне звуження полів зору на очному дні іноді застійні диски аносмія (зміни нюху) вегетативні розлади (гіпергідроз, акроціаноз, різкий дермографізм) гіпоталамічні розлади (порушення сну, адипозогенітальне ожиріння) головний біль у потиличній ділянці стріляючий біль у ділянці лиця шум у вусі зниження слуху напади запаморочення системного характеру іноді блювання і хиткість ходьби При неврологічному обстеженні виявляють: ознаки ураження черепних нервів: -V п. – тригемінальна невралгія -VI п. – збіжна косоокість -VII п. – периферичний парез мімічних м’язів -VIII п. – зниження слуху мозочкові розлади - хворий похитується - падає в бік ураження - горизонтальний ністагм атаксична хода характерними є легкі пірамідні порушення - на боці протилежному щодо вогнища ураження Арахноїдит мосто-мозочкового кута головний біль у потиличній ділянці стріляючий біль у ділянці лиця шум у вусі зниження слуху напади запаморочення системного характеру іноді блювання і хиткість ходьби При неврологічному обстеженні виявляють: -V п. – тригемінальна невралгія -VI п. – збіжна косоокість -VII п. – периферичний парез мімічних м’язів -VIII п. – зниження слуху мозочкові розлади - хворий похитується - падає в бік ураження - горизонтальний ністагм атаксична хода характерними є легкі пірамідні порушення - на боці протилежному щодо вогнища ураження епідемічний ревматичний кліщовий поствакцінальний весняно-літній при вітряній віспі герпетичний при корі при краснусі Від первинного ураження тканин мозку розрізняють: лейкоенцефаліт – ураження білої речовини (рідше) поліоенцефаліт – ураження сірої речовини (частіше) паненцефаліт – ураження сірої та білої речовини головного мозку (частіше) Залежно від збудників розрізняють: вірусний енцефаліт, мікробний, з відомими та невідомими збудниками. За локалізацією: - стовбуровий - кірковий - мезенцефальний - діенцефальний За перебігом: - гострий - підгострий - хронічний - прогредієнтно-ремітивний З урахуванням неврологічної клініки: - типовий - асимптомний - абортивний - блискавичний (рідше) Летаргічний енцефаліт (поліенцефаліт) Припускають, що збудником є вірус, що міститься в слині і слизу носової оболонки і глотки і проникає в ЦНС гематогенним та лімфогенним шляхом. Класифікація енцефалітів Первинні Вторинні Гостра стадія: судинно-запальний та інфільтративний процес. Вражається: діенцефальна ділянка (гіпоталамус, підкіркові ядра), ніжки мозку (ядра III п.ч.м.н.), чорна речовина (незворотні зміни) Клініка: t-38 C грипоподібні явища окуло летаргічний синдром (найтиповіші ознаки) хворий вдень спить, а вночі безсоння диплопія, птоз, розбіжна косоокість парез конвергенції і погляду догори зворотній синдром Аргайла-Робертсона інколи однобічний парез VI або VII п.ч.м.н. Тріада Економо (порушення сну, окорухових розладів і t C ) вегетативні розлади (гіперсалівація, гіпергідроз, сальність і гіперемія обличчя) через 1-2 тижня + напади гикавки можливі хореїчні, міоклонічні, атетозні гіперкінези, торзійна дистонія часті вестибулярні розлади і статична атаксія ! Крім окулолетаргічного епідемічного енцефаліту розрізняють: гіперкінетичну аттаксичну вестибулярну нарколептичну психосенсорну (галюцинації, марення) епілептичну ендокринну абортивну Гостра стадія Світлий Хронічна стадія до 1 місяця проміжок до характеризується інколи довше одного року синдромом паркінсонізму Лікування. У гострій стадії специфічного лікування немає Використовують: дегідратаційні детоксикаційні симптоматичні засоби за наявності синдрому паркінсонізму – протипаркінсомічні засоби Прогноз для життя сприятливий. |