Тексти лекцій. Навчальнометодичний посібник для студентів вищих навчальних закладів Луганськ дз лну імені Тараса Шевченка
 Скачать 2.15 Mb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Укладач І. Ю. Ужченко ПСИХОЛОГІЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ (ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ) Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів Луганськ ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» 2013 ЗМІСТ
ВСТУП Предмет психології розумово відсталої дитини. Місце цієї дисципліни у ряді інших суміжних дисциплін. Психологія розумово відсталої дитини — це одна з галузей психології, яка вивчає спеціальний об'єкт — учня допоміжної школи. Тому її іноді називають спеціальною психологією. Студенти-дефектологи вивчають різні курси спеціальної психології, відповідні їх спеціальності. Так, наприклад, сурдопедагоги вивчають психологію глухої дитини. Курс спеціальної психології для олігофренопедагогів — психологія розумово відсталої дитини. Цей курс ґрунтується на даних загальної психології, але істотно від неї відрізняється. Загальна психологія вивчає психічні процеси і властивості дорослої нормальної людини, а предмет вивчення спеціальної психології для олігофренопедагогів — своєрідність психічного розвитку розумово відсталої дитини. Яка б не була причина розумової відсталості дитини, якою би важкою не була хвороба її нервової системи (навіть якщо хвороба прогресує), разом з розпадом відбувається й розвиток. При різних ураженнях нервової системи розвиток відбувається по-різному. Саме своєрідність психічного розвитку розумово відсталих дітей, а також особливості розвитку різних груп цих дітей є предметом психології розумово відсталої дитини. Перша частина цього курсу містить розділи, яких немає в курсі загальної психології. Такі, наприклад, наступні розділи: а) визначення поняття «Розумова відсталість»; б) розвиток психіки розумово відсталої дитини; в) психологічна характеристика складу допоміжних шкіл; г) методи експериментально-психологічного дослідження дітей. Друга частина курсу будується аналогічно курсу загальної психології. Але тоді як загальна психологія вивчає психічні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення) дорослої нормальної людини, у цьому курсі (друга частина) вивчаються особливості відчуттів, сприймань, пам'яті, мислення й інших психічних процесів розумово відсталої дитини. Так само викладаються особливості емоційно-вольової сфери, характеру, особистості розумово відсталої дитини. Психологія розумово відсталої дитини межує з рядом суміжних дисциплін і частково використовує їх дані. Передусім вона тісно пов'язана з дитячою психологією, що вивчає особливості психічного розвитку дітей на різних вікових етапах: дитинство, переддошкільний і дошкільний вік, молодший шкільний, підлітковий і юнацький вік. Щоб краще вивчити особливості психічного розвитку розумово відсталої дитини, необхідно порівняти її з нормальним однолітком. Тому психологія розумово відсталої дитини використовує дані дитячої психології. На сучасному етапі розвитку спеціальної психології накопичені головним чином відомості про розумово відсталого школяра. Надалі ж, зрозуміло, належить детально вивчити й інші вікові етапи. Друга суміжна з психологією розумово відсталої дитини дисципліна — це дитяча психіатрія, що вивчає різні захворювання психіки дитини, їх причини, прояви, наслідки й методи лікування. З дитячої психіатрії можна почерпнути багато корисних відомостей про особливості психіки дітей, що перенесли ті або інші захворювання нервової системи. Проте предмети вивчення обох цих наук істотно відрізняються. Психологія розумово відсталої дитини вивчає особливості й закономірності психічного розвитку дитини, що перенесла хворобу або її напади, а дитяча психіатрія вивчає причини, закономірності протікання й методи лікування самої хвороби. Простіше кажучи, лікар-психіатр цікавиться тим, чому дитина захворіла, як її стан, як її вилікувати, а педагог і психолог думають про те, як цю дитину, що перенесла хворобу, виховати, навчити, підготувати до участі в трудовому житті. Але щоб виховувати й навчати, педагог і психолог повинні знати, які наслідки тієї або іншої хвороби, тобто знати дитячу психіатрію. Дуже важливо корекційним педагогам враховувати основну тенденцію сучасної психіатрії дитячого віку до максимальної диференціації психічно неповноцінних дітей за етіологічними ознаками, а також за формами перебігу захворювань. Сучасна психіатрія розрізняє безліч різних форм олігофренії. Крім того, в допоміжних школах навчається (і повинні навчатися) багато дітей, в яких розумова відсталість виникла в результаті різних видів захворювань головного мозку, перенесених у дошкільному віці. Глибоке знання цих різних груп розумово відсталих дітей допомагає знайти диференційовані шляхи корекції й компенсації патології їх психічного розвитку. Індивідуальний підхід при навчанні й вихованні психічно неповноцінних дітей, розуміння їх особливостей і пошуки відповідних методів виховання й навчання потребують знання психіатрії дитячого віку. Найбільш тісний зв'язок і взаємозалежність є між психологією розумово відсталої дитини й корекційною педагогікою. Як відомо, корекційна педагогіка вивчає зміст і методи виховання й навчання розумово відсталих дітей. Але щоб знати, чому навчати, і знайти найкращі методи і прийоми виховання й навчання, корекційному педагогові необхідно знати особливості психіки учнів допоміжної школи, тобто знати психологію розумово відсталих дітей. Необхідність індивідуального підходу до розумово відсталих дітей при їх навчанні й вихованні дуже велика. Так, наприклад, при поганому засвоєнні матеріалу одному учневі можна запропонувати додаткове заняття, а іншому можна порадити більше відпочивати. Аналізуючи помилки учнів, що допускаються ними в письмових роботах, треба уміти відокремити помилки, обумовлені недостатнім засвоєнням правил орфографії, від помилок, обумовлених наслідками хвороби. При визначенні розміру домашніх завдань і при повторенні навчального матеріалу необхідно знати особливості пам'яті розумово відсталих учнів. Щоб підготуватися до заняття, як найдоступніше пояснити новий навчальний матеріал, підібрати найбільш відповідні наочні посібники до уроку, слід врахувати особливості сприймання розумово відсталих дітей. Багато незрозумілих на перший погляд дивностей у поведінці учнів (замкнутість, образливість, спалахи збудження, погані звички і т. ін.) учитель може зрозуміти й усунути, знаючи особливості емоційно-вольової сфери розумово відсталих дітей. Практичне значення психології розумово відсталої дитини для учителів допоміжних шкіл дуже велике. Майже в кожному розділі своєї роботи педагог використовує отримані при вивченні цього курсу знання. Але зв'язок психології розумово відсталої дитини з корекційною педагогікою зовсім не носить однобічного характеру. Узагальнюючи великий фактичний матеріал досвіду учителів, що характеризує труднощі навчання й виховання учнів допоміжної школи, можна зробити висновки про особливості психіки цих учнів. Так, наприклад, виявляючи специфічні труднощі засвоєння мови, арифметики, професійних умінь, можна з великою достовірністю встановити різні особливості психічного розвитку цих учнів, усвідомити, що саме лімітує їх подальший розвиток. |