Тексти лекцій. Навчальнометодичний посібник для студентів вищих навчальних закладів Луганськ дз лну імені Тараса Шевченка
 Скачать 2.15 Mb.
|
|
МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ(МКБ-10) Наказом Міністерства охорони здоров'я Росії № 311 від 26.08.1999 були затверджені «Моделі діагностики і лікування психічних і поведінкових розладів». За основу класифікації в цій моделі була узята Міжнародна класифікація хвороб(МКБ-10) від 1992 року. У розділі /F 70 - F 79/ «Розумова відсталість» рекомендується використати наступні рубрики:
Четвертий знак застосовується для визначення вираженості поведінкових порушень, якщо вони не обумовлені супутнім (психічним) розладом: F7х. 0 — з вказівкою на відсутність або слабку вираженість порушення поведінки; Р7х. 1 — значне порушення поведінки, що вимагає лікування; Р7х. 8 — інші порушення поведінки; Р7х. 9 — без вказівок на порушення поведінки; якщо відома етіологія розумової відсталості, то слід використати додатковий п'ятий знак; F 7х. х1 — обумовлена попередньою інфекцією або інтоксикацією (наприклад: пренатальними інфекціями, такими як краснуха, сифіліс, токсоплазмоз; постнатальними інфекціями, такими як абсцес мозку, енцефаліт; інтоксикаціями, такими як токсикоз вагітності, жовтяниця, свинцеве отруєння); F 7х. х2 — обумовлена попередньою травмою або фізичним агентом (наприклад: механічна травма або гіпоксія (асфіксія) при пологах; постнатальна травма або гіпоксія, коли не вдається встановити процес формування інтелектуального зниження); F 7х. хЗ — обумовлена фенілкетонурією; F 7х. х4 — пов'язана з хромосомними порушеннями (наприклад: хвороба Дауна, синдром Клайнфельтера, інші хромосомні хвороби); F 7х. х5 — обумовлена гіпертиреозом; F 7х. х6 — обумовлена гіпотиреозом; F 7х. х7 — пов'язана з недоношеністю (недоношеність без згадки про інший патологічний стан); F 7х. х8 — обумовлена іншими уточненими причинами (наприклад: порушеннями обміну речовин, зростання або живлення, такими як природжена аномалія головного мозку, краніостеноз, гіпертелоризм, мікроцефалія та ін.); F 7х. х9 — обумовлена неуточненими причинами. Наявність розумової відсталості не виключає додаткових діагнозів, що кодуються в інших розділах класифікації. ФОРМИ РОЗУМОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ: АСТЕНІЧНА, АТОНІЧНА, ДИСФОРІЧНА І СТЕНІЧНА АСТЕНІЧНА ФОРМА РОЗУМОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ Загальні особливості астенічної форми розумової відсталості Спадкова обтяженість психозами, епілепсією й олігофренією виявляється в 17% сім'ях, в 30% — психопатія й алкоголізм. 26% вагітностей ускладнюються токсикозом і загрозливими викиднями. Фізичні травми, інтоксикації, інфекційні захворювання впродовж пренатального періоду відзначаються в 10%. 4,4% дітей народжується у жінок, що перенесли під час вагітності важкі потрясіння (загибель близьких, переживання небезпеки та ін.). Передчасні пологи відмічені в 10%, а 3% дітей народилися з масою нижчою 1500 гр. У чверті дітей — важкі родові травми. У половини — спостерігається асфіксія в пологах. 70% хворіють на важко протікаючі захворювання грудного віку: диспепсією, пневмонією й сепсисом. Виснажуючі захворювання до трьох років зустрічаються в 20%. Менінгоенцефаліт у віці до трьох років відзначається у 6,6% дітей. Третина дітей розвивається в умовах депривації. 50% дітей походить з неблагополучних сімей. Близько половини дітей виховується тільки матерями, що перевищує частоту неповних сімей в популяції — 15-20% (Сагатовська Л. Г., 1968). Майже в усіх дітей астенічної форми — легкий ступінь розумової відсталості, у 50% з них в ранньому віці — мовне недорозвинення. Приблизно у 10% в перші роки життя констатується тимчасова зупинка психічного розвитку з втратою набутих навичок ходьби, мовлення, охайності. (Описувані діти відрізняються невідповідністю рівня розвитку одних психічних проявів по відношенню до інших). Практично в усіх спостерігається нестійка увага, що відзначається вже в дошкільному віці, через що вони не можуть брати тривалої участі в іграх. У шкільному віці вони непосидючі, погано зосереджуються під час пояснень учителя й розвязування завдань. У деяких дітей увага настільки погана, що вони не здатні до роботи в класі. Їх продуктивність підвищується лише на індивідуальному занятті. Емоційні розлади У половини дітей є емоційна нестійкість. Вже в ранньому віці вони вередливі, слізливі, легко дратуються, не переносять шуму, метушні. У дошкільному віці їх описують як образливих, плаксивих дітей, у яких дуже часто псується настрій під впливом заборон, невдач і у зв'язку з невмінням грати з іншими. У протилежність цьому навіть незначна похвала, участь в рухливих іграх, розваги викликають у них бурхливі веселощі, які швидко зникають при зміні ситуації. Афективна нестійкість в 1/3 випадків поєднується з постійним добродушним фоном настрою. 16% виявляють легку афективну збудливість. Вони, будучи запальними, зривають уроки, б'ються, ображають учителів або виражають протест криками, плачем і руйнівними діями. Діти швидко виснажуються і заспокоюються, а за сприятливої обстановки та умілому з ними поводженні й зовсім не виявляють такої бурхливої афективності. Проте у 20% дітей поведінка розцінюється як психопатоподібна. Емоційні розлади в 50% випадків поєднуються з непосидючістю, метушливістю, а іноді з розгальмованістю. Майже усі діти впродовж дня перебувають у русі, їм дуже важко залишатися в спокійному стані скільки-небудь тривалий час. Тому, навіть почавши грати в настільні ігри, вони, як правило, не можуть їх завершити. У простих трудових процесах діяльність багатьох дітей продуктивніша. Вони допомагають батькам в прибиранні приміщення, у саду, доглядають за молодшими братами й сестрами. Більш ніж у половини дітей відзначається украй незграбна, невміла моторика, утруднення в тонкій координації рухів, особливо пальців. У зв'язку з цим вони довго не можуть навчитися самостійно одягатися, застібати ґудзики, зашнуровувати взуття. У шкільному віці в них страждає письмо, на уроках праці вони не справляються з інструментом, не можуть навчитися шити. Спостерігаються також диспрактичні розлади, що проявляються в утрудненні розпізнавання форми предметів, невмінні правильно зорієнтувати одні частини тіла відносно інших. Може бути порушене орієнтування в просторі. Звужений круг просторових представлень, через що вони не можуть позначити відповідні поняття (збоку, знизу, згори і т. д.) і іноді не можуть вказати напрями. Діти плутають праву й ліву сторони свого тіла, дзеркально оцінюють право-ліво на співрозмовнику і на малюнках. Утруднення в оволодінні шкільними навичками Практично в усіх дітей відзначаються значні утруднення в оволодінні шкільними навичками. У 80% з них до школи не помічають або недооцінюють відставання психічного розвитку. З початком заняття виявляється не стільки загальна їх відсталість, скільки нездатність опанувати навички читання, письма або рахунку, причому в різних дітей описані навички страждають у неоднаковому ступені. У зв'язку з цим виділені п'ять варіантів цієї форми: основний, брадипсихічний, дислалічний, диспрактичний, дисмнестичний. Основний варіант Основний варіант складає 39,4% від усього числа дітей цієї форми. Він характеризується загальними для неї клінічними особливостями («западанням» шкільних навичок, афективною нестійкістю, виснажуваністю, нерівністю поведінки, незручністю моторних проявів і т. ін.). Для ілюстрації пропонується нижченаведена виписка з історії хвороби. Валерія, 9 років Батько — алкоголік. Мати — примітивна, веде антисоціальний спосіб життя. Сестра 7 років — здорова. У двоюрідної сестри з боку батька — розумова відсталість. Дівчинка від 3-ої вагітності, що супроводжувалася важким токсикозом. Пологи на 8-му місяці, сухі і затяжні. Відставала в розвитку. Ходить з 1 року 3 місяців. Окремі слова — з 1 року, фраза сформувалася до 4 років. З 6 місяців відвідувала цілодобові ясла. У 5,5 років перенесла колліентерит і вітряну віспу. Мати вихованням дівчинки не займалася. З 7 років — в школі. Була непосидючою, не робила класні й домашні завдання, не завжди відповідала на питання учителя. Нерідко лягала на парту і чим-небудь займалася. На перервах була рухливою й балакучою. Удома намагалася допомагати матері. У відділенні метушлива, товариська, пустотлива. При незначних неприємностях виникали бурхливі афекти. Намагалася займатися за програмою 1-го класу. Дівчинка не знає усього алфавіту, читає тільки букварний текст, по складах. Пише у прописах із додатковим розлініюванням. Рахункові операції здійснює на конкретному матеріалі в межах першого десятка. Запис прикладів не опанувала. Круг понять і представлень обмежений. Елементарними узагальненнями володіє. Розуміє ситуацію на нескладних картинках. Спочатку увага була нестійкою, до того, що відбувається в класі, інтересу не проявляла. Перехід на корекційну програму підвищив інтерес до навчання та увагу. За час навчання в лікарні покращали читання, рахунок і в меншій мірі письмо. Емоційно залишалася нестійкою, збудливою. З'явилася активність на уроках і поза заняттям. Завжди була привітна. Результати психологічного дослідження: інтелект відповідає легкому ступеню розумової відсталості. Дівчинка погано оперує навіть з елементарними узагальнюючими поняттями. Увага ослаблена. Завдання за методикою Пьерон-Рузера виконує за 4 хв. 33 с. Може переказати зміст прочитаного короткого оповідання. Письмові завдання виконує з великою кількістю помилок, замінює й пропускає букви, не закінчує слова, пише одне слово замість іншого. Написання букв спотворене, вони різного розміру, нерівні й неправильної форми, лінійок не визнає. Не знає назви місяців і днів тижня. Погано орієнтується в тимчасових представленнях. Крайнім примітивізмом відрізняється малювання фігури людини. Резюме. У анамнезі у родичів — алкоголізм батька, примітивний інтелект матері й розумова відсталість двоюрідної сестри. Вагітність протікала з важким токсикозом і закінчилася передчасними ускладненими пологами. У ранньому віці вихованням дівчинки ніхто не займався, і далі вона жила в дуже несприятливих сімейних умовах. Завжди розвивалася із затримкою, не могла опанувати шкільні навички, була неспокійна, легко збудлива і швидко виснажувана. Проте ці її якості поєднуються з непоганим орієнтуванням в практичному житті, з умінням бути корисною в домашніх справах; у неї задовільно розвинені мовлення і пам'ять. Брадипсихічний варіант Брадипсихічний варіант характеризується, окрім основних симптомів, уповільненням психічних процесів, що проявляється головним чином в утрудненні мислення й мовлення. Зустрічається серед усіх дітей з астенічною формою в 18,8%. На прикладі нижченаведеного спостереження розглянемо його особливості. Наташа, 10 років У батька психопатія, алкоголізм, він живе окремо. Мати здорова. Від першої вагітності, що протікала з токсикозом і загрозою викидня. Дівчинка народилася в асфіксії. Почала ходити і говорити з одного року. У 4,5 місяці перенесла пневмонію у важкій формі, довго була без свідомості. У два роки — вітряна віспа, до 9 років часті ГРВІ, ангіни. Виховувалася в яслах і дитячому саду. Росла спокійною, безініціативною, повільною, не уміла знайти собі заняття, але за спонуканням матері шила лялькам сукні. Була не дуже товариською, не любила рухливі ігри. У школі - з 7,5 років, проте до навчання не була підготовлена. Дублювала перший клас, в другий клас переведена з недостатніми знаннями, навчальний матеріал не засвоює. У класі працює дуже повільно, не уміє відповідати на питання. Охоче, хоча і в повільному темпі, виконує доручення. У життєвій ситуації орієнтується, знає, чим займаються батьки, свою адресу. Відповідає не відразу, після тривалої паузи, односкладово, мовлення уповільнене. Круг понять і уявлень недостатній. Серед міст називає «південь», до країн відносить Африку. Не зуміла визначити, яке місто називають столицею країни. Знає диких і домашніх тварин, асортимент продуктів, які отримують з молока. Уловити схожість між кораблем і автомобілем і різницю між автобусом і трамваєм не може. Прості узагальнюючі поняття доступні (посуд, меблі, овочі). Приказки не осмислює. Мовлення граматично будує правильно, хоча і односкладово. Незважаючи на повільність, успішно справляється з програмою корекційної школи. Поведінка й старанність хороші. Дівчинка привітна, в'яла, повільна, недостатньо ініціативна, непомітна, настрій, як правило, рівний. Під впливом терапії стала активніша, рухливіша, продуктивніша в класі, більш охоче допомагала персоналу і працювала з інструктором праці. Психологічне дослідження: інтелект — на рівні легкої дебільності. інтелект за шкалою Стэнфорд-Біне — 66. Здатна тільки до елементарних узагальнень. Процес класифікації потребує значно більше часу, ніж у дітей з іншими варіантами розумової відсталості через необхідність постійної стимуляції. Увага нестійка, її концентрація ускладнена. Про це свідчить виконання завдання за методикою Пьерон-Рузера (5 хв. 22 с) і Бурдона. Велика тривалість виконання цих завдань підтверджує уповільнений характер її психічних процесів. Читає повільно, не дочитує закінчень слів, помилково розпізнає замість одних букв і слів інші, переказує прочитані тексти недостатньо повно, примітивно. Рахункові операції здійснює тільки в межах перших двох десятків, і ті лише на конкретному матеріалі. Не може перерахувати по порядку дні тижня і місяці («перед суботою — середа, після четверга — вівторок»). Праву і ліву сторону показує на собі нетвердо, на співрозмовнику — дзеркально. Проби Хеда виконує також дзеркально. Дослідження за методикою Бендер виявило нездатність точно скопіювати фігури. Малюнки людини і будинки виконані украй схематично, зображення не схоже на оригінал. Конструювання за зразками з кубиків виявило значне порушення аналізу й синтезу просторових відносин. Завдання виконувалося методом проб і помилок і зайняло з підказками багато часу (25 хв.). Моторний розвиток (за шкалою Н. І. Озерецького) відстає на 3-3,5 років. Резюме. У сімейному анамнезі дівчинки є психопатія, ускладнена алкоголізмом. Вагітність матері з токсикозом і загрозою викидня. Під час пологів асфіксія. У ранньому віці перенесене дуже тяжке захворювання. Завжди була в'ялою, пасивною, безініціативною, не уміла постояти за себе, знайти собі заняття, вимагала спонукань ззовні. У школі була боязкою, тормозимою, малоактивною, повільною, а також мовчазною; коли була вимушена відповідати на питання, виявляла уповільнений темп мислення. Ці особливості поєднувалися з нездатністю освоїти шкільні навички, астенічними проявами і моторною незручністю, що дозволяє віднести дівчинку до «брадипсихічного» варіанту астенічної форми. Дислалічний варіант Дислалічний варіант зустрічається у 12,2% дітей з астенічною формою розумової відсталості. Він відрізняється вираженими розладами мовлення. Тут представлена коротка виписка з історії хвороби. Іра, 9 років Мати здорова. Батько — інвалід. Хвора з 3 років виховується бабусею, живе окремо від матері. Дівчинка від першої вагітності, народилася на сьомому місяці. Народилася в асфіксії. Довго не брала груди. Окремі слова з'явилися після першого року, ходьба з 1 року 3 місяців. Впродовж 1-го року життя перенесла багато виснажуючих захворювань: отит і двічі важку пневмонію. Надалі хворіла на лямбліозний холецистит, коклюш, часто гострими респіраторними захворюваннями. З 7 років виявлений цукор у сечі. Сон був завжди тривожним, ночами відчувала страхи. За характером привітна, але плаксива й швидко стомлюється. Погано переносить шум. Відвідувала дитячий садок, там відмічали відставання в психічному і мовленнєвому розвитку. У 7-річному віці пішла до школи. У зв'язку із захворюванням навчання було перерване. Повторно вступила в 1-й клас у 8 років. У процесі навчання стикалася з труднощами в оволодінні письмом, не навчилася писати диктанти і приклади. Рахункові операції опанувала тільки в межах першого десятка. За увесь період навчання не зуміла вивчити жодного вірша, не знала казок. У лікарню поступила через затримку засвоєння шкільних навичок. У відділенні спокійна, товариська, добродушна, настрій рівний, емоційні реакції живі. Запас знань обмежений. Орієнтування в побутовій ситуації задовільне. Судження неглибокі, не відповідають віку. Доступні найпростіші узагальнення. Відмінності між поняттями проводить за випадковими ознаками. Не знає днів тижня і місяців. Мовлення фразове, але недостатньо розгорнуте. Звуковимовлення не різко порушено: шиплячі звуки видає зі свистячим відтінком, ускладнена вимова слів із складними поєднаннями звуків, погано розрізняє глухі і дзвінкі звуки. Займалася за програмою першого класу масової школи, відзначалася дисграфія. Дівчинка пропускає голосні, підміняє букви (т-ш, ж-ш). Окрім цих букв, плутає ш-щ, л-р, а також робить помилки на пом'якшення і помилки, що свідчать про утруднення аналізу слів і виділення їх з пропозицій, не вміє ділити слова на склади. Приклад її дисграфії — фраза, написана під диктовку: «Сонц свенц гререт» -(«сонце світить, але не гріє»). Читання уповільнене, поскладове. Прочитане оповідання з чотирьох рядків не запам'ятовує. Виконує складання й віднімання з однозначними цифрами, за допомогою перерахунку предметів. Прості завдання в дві дії вирішувати не уміє. Елементарні картинки розуміє, переказує примітивно, короткими фразами, не встановлюючи зв'язку між ними. Погано запам'ятовує вірші та імена. Повторити правильно речення з 18-20 слів не може. Пробу Піаже з пластиліном на постійність кількості матеріалу не виконує. Завдання з кубиків Коса і матриць Равена виявляються важкими для виконання. Дівчинка в навчанні проявляє старання, але через нестійку і виснажуючу увагу продуктивність недостатня. Хвора грацильна, астенічної статури. Резюме. Дівчинка народилася в асфіксії, недоношеною. У дитинстві була слабкою, впродовж першого року перенесла багато виснажуючих хвороб. Навчання в масовій школі у зв'язку з утрудненнями в оволодінні читанням, письмом і рахунком, а також через розумову відсталість виявилося неможливим. Особливості відсталості — дислалія, пов'язана з недостатньою диференціацією фонем, з неправильним розумінням і відтворенням дозволяють віднести її до дислалічного варіанту астенічної форми. |