Главная страница
Навигация по странице:

  • Клас чистоти

  • Максимально допустима кількість життєздатних мі­кроорганізмів в

  • 0,5- 5

  • на 12 робочих місць

  • Приміщення

  • Загальна кіль­кість колоній мікроорганіз­мів

  • 1

  • Таблиця 58

  • Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності


    Скачать 3.48 Mb.
    НазваниеОдним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
    Дата18.08.2022
    Размер3.48 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла116_xgi.docx
    ТипДокументы
    #648285
    страница52 из 59
    1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   59

    Система класифікації повітря під час виробництва стерильної продукції

    Клас чистоти

    Максимально допустима кількість частинок в 1 м3

    Максимально допустима кількість життєздатних мі­кроорганізмів в 1 м3 повітря робочої зони

    0,5- 5 мкм

    понад 5 мкм

    А

    (робоче місце з ламінар­ним потоком повітря: 0,3 м/с для вертикально­го та 0,45 м/с для гори­зонтального потоку)

    3500

    -

    1

    (за умови достатньо великої кількості відібраних проб)

    В

    3500

    -

    5 (за умови достатньо великої кількості відібраних проб)

    C

    350000

    2000

    100

    д

    3500000

    20000

    500


    Примітка: у приміщеннях з класами чистоти В, С, Д кратність обміну повітря повинна бути більшою за 20 разів на годину.




    Відповідно до правил виробничої практики у фармацевтичній галузі, прийнятих у країнах Європейського союзу, існує ряд інших вимог щодо визначення виробничих

    зон та класів чистоти, які передбачають забезпечення заданого класу чистоти повітря в основному стані, тобто перед початком роботи, та дотримання заданого класу чи­стоти у робочому стані у встановленому режимі з визначеною кількістю персоналу.

    До персоналу, що працює в чистих зонах, мають бути висунуті досить високі ви­моги, серед яких, передусім, необхідно відзначити:

    • обов’язкове проходження відповідних інструктажів;

    • регулярне проходження персоналом обов’язкових медичних оглядів;

    • обов’язкове повідомлення свого керівника про будь-які негаразди та незду­жання як перед початком роботи (гострі респіраторні, гнійничково-запальні, шкірні захворювання тощо), а також під час роботи (несправність вентиляційних систем або обладнання, погіршання самопочуття, насамперед астматичні прояви та сльозо­теча тощо);

    • використання технологічного одягу відповідно до класу чистоти тієї зони, в якій працює той чи інший фахівець, а за потреби - використання одноразового техно­логічного одягу (рис. 39).




    Рис. 39. Форма одягу персоналу під час виготовлення лікарських засобів в асептичних умовах




    Для більшості аптечних закладів у залежності від їх категорії характерним є пев­ний обов'язковий перелік приміщень відповідно до їх призначення.

    Проте у всіх випадках передбачається розташування наступних приміщень:

    • асистентські- для індивідуального виготовлення нестерилізованих лікар­ських засобів та, в окремих випадках, для контролю за їх якістю. В асистентських по­ряд із вхідними дверми слід розмістити умивальник та передбачити отвори з переда­точними вікнами в матеріальну та контрольно-аналітичну лабораторію;

    • дефекторсъка - для проведення провізором-технологом робіт з виготовлення ліків-напівфабрикатів та інших партій ліків для подальшого фасування. Доцільним є зв’язок дефекторської із фасувальною та контрольно-аналітичною лабораторією. Пе­ред входом у дефекторську передбачається розміщення прохідного шлюзу з умиваль­ником та індивідуальними шафами для одягу і взуття;

    • асептичний блок- для виготовлення індивідуальних стерильних ліків: ін’єк­ційні розчини, очні краплі тощо. Блок, як правило, складається із прохідного шлюзу, асептичної та стерилізаційної;

    • фасувальна - для фасування великих партій ліків внутрішньоаптечної заго­товки. Фасувальна повинна мати зв’язок із дефекторською через передаточне вікно або шлюз;

    • контрольно-аналітична лабораторія (кабінет)- для здійснення контролю якості ліків. Один із варіантів її внутрішнього планування наведений на рис. 40.

    Ще одним надзвичайно важливим чинником забезпечення надійної та ефективної охорони праці слід вважати запровадження заходів з санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Такі заходи базуються на значному вітчизняному досвіді, мають наукове обґрунтування та визначені у відповідних наказах. Зокрема, наказом Міністерства охорони здоров’я №139 від 14.06.1993 року затверджено інструкцію з організації санітарно-протиепідемічного режиму аптек. З цієї проблеми існує і ряд інших офіційних правил, вимог та інструкцій, що заслуговують на увагу. Однак у будь-якому випадку реалізація таких вимог має сприяти створенню належного ви­робничого середовища та забезпеченню безпеки і охорони праці.

    Серед основних вимог щодо дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в аптечних закладах слід виділити такі, що мають бути запроваджені в їх приміщеннях під час роботи з різноманітним устаткуванням, у ході прибирання приміщень та до­гляду за устаткуванням, пов’язані з особистою гігієною персоналу аптек під час ви­готовлення ліків в асептичних умовах або нестерильних лікарських форм тощо.

    Розглядаючи особливості санітарно-протиепідемічного режиму; який має бути створений в приміщеннях аптечних закладів у ході роботи з різноманітним устат­куванням,, слід, у першу чергу, передбачити, що:

    • розміщення виробничих, складських та торгівельних приміщень повинно від­повідати функціональному призначенню та виключати імовірність виникнення зу­стрічних виробничих потоків;

    • оздоблення підлоги, стелі і стін приміщень повинні допускати вологе приби­рання та бути стійким до впливу мийних і дезінфікуючих засобів;

    • побілка і фарбування має проводитися не рідше 1 разу на рік, а підлога повин­на бути утепленою в усіх приміщеннях;

    • всі матеріали, що використовуються для оздоблення приміщень повинні за­стосовуватися тільки у разі наявності відповідного дозволу Міністерства охорони здоров’я України;

    • поверхня виробничого устаткування як зовні, так і усередині повинна бути гладенькою, виготовленою із матеріалів, стійких до дії медикаментів, а в необхідних







    Рис. 40. Схема планування контрольно-аналітичної лабораторії

    на 12 робочих місць

    А - вагова; Б - оптична; В - бокс; Г - кімната для бактеріологічних аналізів; E - біо­логічний пункт; Є - кімната для приготування реактивів; Ж - мийна; 3 - кабінет завідувача; K - аналітична; Л - методичний кабінет; M - кімната персоналу; 1 - стіл лабораторний аналітичний; 2 - стіл для студентів-практикантів; 3 - стіл для ти­трованих розчинів на 12 бюреток; 4 - стіл для титрованих розчинів на 6 бюреток; 5 - шафа витяжна; 6 - стіл для нагрівальних приладів; 7 - стілець; 8 - полиця на кронштейнах для терезів; 9 - стіл письмовий; 10 - стіл для фізико-хімічних прила­дів; 11 - шафа для зберігання приладів; 12- шафа внутрішньостінна матеріальна; 13 - стіл для прийому їжі; 14 - шафа книжкова; 15 - шафа для індивідуального одягу; 16 - шафа сушильна; 17 - шафа конторська; 18 - куб перегінний; 19 - мийка; 20 - стіл робочий; 21 - шафа для посуду; 22 - термостат; 23 - шафа матеріальна для біопунк- ту; 24 - стіл лаборанта для приготування реактивів; 25 - стіл для ексикаторів; 26 - шафа-вітрина для контрольних зразків; 27 - шафа-сейф для зберігання вогнене­безпечних речовин; 28 - картотека; 29 - шафа матеріальна для зберігання запасу су­хих реактивів; ЗО - автоклав-стерилізатор.

    випадках - і до хімічних реактивів, витримувати обробку дезінфікуючими розчинами тощо. Устаткування та аптечні меблі повинні розташовуватися таким чином, щоб не залишалися місця, недоступні для прибирання, та не загороджувалися джерела світ­ла. Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях устаткування, яке не має відношення до виконуваних робіт.

    В літній період, у разі такої необхідності, вікна та вітрини, розташовані на соняч­ному боці, повинні бути забезпечені сонцезахисними пристроями (жалюзі, маркізи), які розташовуються з внутрішньої або зовнішньої сторони вікон та між рамами.

    Віконні фрамуги або кватирки, що використовуються для провітрювання примі­щень, захищаються зйомними металевими або пластмасовими сітками з розміром ча­рунки не більше 2x2 мм.

    Для створення оптимального температурного режиму повітря у виробничих при­міщеннях можливе використання кондиціонерів з періодичною заміною фільтрів згідно з інструкцією, що додається до них.

    У виробничих приміщеннях не дозволяється вішати завіси, розстеляти килими, розводити квіти, вивішувати стінні газети та плакати. Для цього можуть бути вико­ристані коридори, кімнати відпочинку персоналу аптек або кабінети.

    Інформаційні стенди і таблиці, необхідні для роботи у виробничих приміщеннях, по­винні бути виготовлені з матеріалів, що допускають вологе прибирання та дезінфекцію.

    Декоративне оформлення невиробничих приміщень, у тому числі озеленення, до­пускається за умови забезпечення необхідного догляду (очищення від пилу, миття) за ними в міру необхідності, але не рідше 1 разу на тиждень.

    Перед входом в аптеку повинні бути обладнані пристосування для очищення взут­тя від бруду (решітки, скребки). Очищення самих пристосувань має проводитися в міру необхідності, але не рідше 1 разу на день.

    Робочі місця персоналу аптеки в залі обслуговування населення повинні бути осна­щені пристроями, які охороняють працівників від прямої крапельної інфекції. Крім того, впродовж періодів поширення гострих респіраторних захворювань співробітни­ки аптек повинні носити на обличчі марлеві маски.

    Перед входом в асептичний блок, дефекторську, асистентські та в тамбури туалету на підлозі повинні бути розміщені гумові килимки, оброблені дезінфікуючим розчином.

    Для миття рук персоналу в шлюзах асептичного блоку, дефекторській, асистент­ських, мийній та туалеті повинні бути установлені раковини (рукомийники), які до­цільно обладнати педальними кранами або кранами з ліктьовими приводами. Поряд з умивальником установлюються ємності з дезінфікуючими розчинами та повітряні електросушарні. Користуватися раковинами у виробничих приміщеннях особам, які не зайняті виготовленням і фасуванням ліків, забороняється.

    У мийній кімнаті повинні бути виділені і промарковані раковини для миття по­суду, що призначений для приготування ін’єкційних розчинів і очних крапель, ліків для внутрішньовенного введення, зовнішніх лікарських форм. У цих же раковинах миється посуд, що використовується для їх виготовлення. Користуватися цими рако­винами для миття рук не дозволяється. Забороняється і вживання їжі у виробничих приміщеннях.

    Основні елементи забезпечення відповідного санітарно-протиепідемічного режи­му. Під час прибирання приміщень та догляду за устаткуванням аптек передбачають, що виробничі приміщення повинні підлягати вологому прибиранню із застосуванням мийних і дезінфікуючих засобів. Сухе прибирання категорично забороняється.

    Для обробки приміщень застосовують дезінфікуючіречовини, що відповідають на­ступним вимогам:

    • висока розчинність у воді;

    • відсутність вираженої токсичності для людини;

    • широкий спектр протимікробної дії;

    • бактерицидна дія;

    • відсутність псування об’єктів, що обробляються;

    • стабільність при зберіганні.

    Підлога із застосуванням дезінфікуючих засобів миється не рідше 1 разу за зміну, а стіни і двері - не рідше 1 разу на тиждень. Стеля 1 раз на місяць очищається від пилу з використанням вологих ганчірок.

    Віконне скло, рами і простір між ними миються гарячою водою з милом або ми­ючими засобами не рідше 1 разу на місяць. При цьому ззовні вікна миються тільки протягом теплої пори року.

    Устаткування виробничих приміщень і торгівельних залів підлягає прибиранню кожного дня, шафи для зберігання лікарських засобів (матеріальні кімнати) прибира­ються у міру необхідності, але не рідше 1 разу на тиждень, раковини для миття рук і санітарні вузли чистяться і дезінфікуються кожного дня.

    У разі необхідності прибирання приміщень і устаткування проводиться частіше.

    Для проведення вологого прибирання або дезінфекції необхідно мати дві ємності, які маркірують “1” і “2”. Ємність “1” заповнюють мийним або дезінфікуючим розчи­ном, ємність “2” - чистою водопровідною водою.

    Ганчірки та серветки замочують розчином, що міститься в ємності “1”, і ретельно протирають ділянку (2±1) м2 поверхні, яка попередньо вимита. Потім їх полощуть в ємності “2”, віджимають, знову насичують розчином із ємності “1” і миють нові ді­лянки поверхні.

    Воду в ємності “2” слід змінювати в міру забруднення, в ємності “1” — після об­робки 60 м2 поверхні.

    Для прибирання різних приміщень (приміщення для приготування ліків в асеп­тичних умовах, інші виробничі приміщення, торгівельний зал, санітарні вузли) виді­ляється інвентар (відра, тази, щітки, ганчір’я), який маркірується і використовується суворо за призначенням. Зберігання його здійснюється в спеціально визначеному міс­ці (кімната, шафа) окремо.

    Серветки, що призначаються для прибирання виробничого устаткування, після де­зінфекції і сушіння зберігаються у чистій промаркірованій та щільно закритій тарі (банках, каструлях).

    Санітарний день в аптеках проводиться 1 раз на місяць. Причому, крім ретельного прибирання, в санітарні дні може проводитися дрібний поточний ремонт, дезінфек­ційні та дератизаційні заходи.

    Організація санітарно-протиепідемічного режиму невід’ємно пов’язана з особис­тою гігієною персоналу аптек, який повинен дотримуватися таких правил:

    • прийшовши на роботу, зняти одяг і взуття в окремій гардеробній;

    • перед початком роботи у другій гардеробній зняти особисті речі, розвісити їх в індивідуальних шафах і вимити руки;

    • вдягти технологічний одяг (халат, шапочку, фартух) і спеціальне взуття, які зберігаються в окремих шафах під бактерицидним опроміненням (халати у розвіше­ному стані), вимити і продезінфікувати руки;

    • не виходити за межі аптеки в технологічному одязі і взутті.

    Обробку рук необхідно проводити до початку і в процесі роботи, але не рідше З разів за зміну. Дезінфікуючі суміші необхідно поновлювати кожні 5-6 днів. Перед відвідуванням туалету слід знімати халат, а після відвідування - ретельно мити і де- зінфікувати руки.

    Виробничому персоналу забороняється зберігати на робочих місцях і в кишенях халатів речі особистого користування, крім чистої носової хустки. Під час виготов­лення, контролю та фасування ліків працівники повинні мати підстрижені нігті, не покриті лаком, і не мати на пальцях каблучок.

    Технологічний одяг і взуття видаються працівникам аптек згідно з діючими нор­мами. Зміна технологічного одягу повинна проводитися не рідше 2 разів на тиждень, а у разі необхідності - і частіше. Для цього кожний співробітник аптеки повинен бути забезпечений не менше ніж двома комплектами одягу.

    Працівникам, що зайняті виготовленням і фасуванням ліків, перед початком зміни повинні видаватися чисті рушники для особистого користування.

    Працівники аптек, що займаються виготовленням і контролем якості ліків, фа­совкою медикаментів і обробкою аптечного посуду, а також ті, що стикаються з готовою продукцією, влаштовуючись на роботу, проходять попереднє медичне об­стеження, а в подальшому - періодичні медичні огляди відповідно до діючих ви­мог. Результати обстеження заносяться у медичну книжку, яка надає право на до­пуск до виготовлення, контролю і фасування ліків, миття аптечного посуду та інших виробничих процесів.

    Особи, серед яких виявлені хвороби, а також бактеріоносії направляються на лі­кування або санацію. Допуск цих осіб до роботи, що пов’язана з виготовленням, контролем якості та фасуванням ліків, проводиться тільки у разі наявності довідки лікувально-профілактичного закладу про видужання або негативні результати на бак- теріоносійство.

    Щоб уникнути поширення мікроорганізмів, про всі випадки захворювань (шкірні, застудні, нариви, порізи тощо) персонал повинен негайно доводити до відома адміні­страції аптеки.

    Працівники зобов’язані систематично брати участь у заняттях на тему: “Особиста гігієна та дотримання санітарно-протиепідемічного режиму”, які організовуються ад­міністрацією щороку.

    І нарешті, працюючи в аптеці, її співробітники в обов’язковому порядку повинні дотримуватися діючих правил техніки безпеки і виробничої санітарії, затверджених адміністрацією аптеки.

    Організація санітарно-епідемічного режиму під час виготовлення лікарських засо­бів в асептичних умовах повинна передбачати створення відповідних умов для одер­жання стерильних продуктів, що містять мінімально допустиму кількість сторонніх механічних включень.

    Виробництво ліків в асептичних умовах має здійснюватися тільки у так званих “чистих” приміщеннях, в яких чистота повітря нормується за вмістом як мікроорга­нізмів, так і механічних часток.

    Чистота виробничих приміщень забезпечується за рахунок проведення цілої низки технологічних та санітарних заходів, а саме: установки стерильної припливної вен­тиляції та рециркулярних очисників повітря, збільшення кратності обміну повітря, застосування бактерицидних ламп та спеціальної підготовки приміщень і персоналу.

    Матеріали, які застосовуються під час обробки “чистих” приміщень, повинні мати достатню механічну міцність, відносно невелике водопоглинання, не підлягати коро­зії, бути нетоксичними, відрізнятися бактерицидною і пиловідштовхуючою здатніс­тю, легко очищатися, митися та дезінфікуватися.

    Стіни приміщень для приготування ліків в асептичних умовах повинні бути по­фарбовані олійною фарбою або обкладені від підлоги до стелі світлим кахлем без будь-яких виступів, карнизів або тріщин. Стелі фарбуються клейовою або водоемуль­сійною фарбою. Підлога покривається лінолеумом або реліном з обов’язковим зварю­ванням швів. Двері та вікна повинні бути щільно підігнаними і не мати щілин.

    Асептичний блок обладнується припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря перед витяжкою, яка забезпечує 10-кратний обмін за годину. По­вітря подають через бактерицидні фільтри “Лайк”. Для зниження мікробного забруд­нення рекомендується використовувати пересувні рециркуляційні повітроочисники ПОПР-09 або ПОПР-1,5. Кількість встановлених рециркуляторних очисників повітря визначається розміром приміщення, виходячи з розрахунку - 1 установка на примі­щення об’ємом від 75 до 100 м3.

    Для знезараження повітря в асептичному блоці, дефлекторській, приміщенні для одержання води, а також у стерилізаційній встановлюються неекрановані бактери­цидні опромінювачі, виходячи з розрахунку потужності - 2-2,5 Вт на 1 м3 об’єму приміщення, які вмикають на 1-2 години до початку роботи. Вимикач для цих опро- мінювачів повинен знаходитися безпосередньо перед входом у приміщення та має бути зблокованим зі світловим табло “He входити! Увімкнений бактерицидний опро- мінювач”. Вхід до приміщення, в якому увімкнена неекранована бактерицидна лампа, дозволяється лише після її вимикання, а тривале знаходження у вказаному приміщен­ні - тільки через 15 хвилин після вимикання неекранованої бактерицидної лампи.

    У присутності персоналу можуть експлуатуватися екрановані бактерицидні опро­мінювачі, що встановлюються на висоті 1,8-2,0 м від підлоги, виходячи з розрахун­ку - I Bt на 1 м3 об’єму приміщення, за умови виключення випромінювання, спрямо­ваного на людей, які знаходяться у приміщенні.

    Оскільки ультрафіолетові випромінювачі утворюють в повітрі цілий ряд токсичних продуктів (озон і окисли азоту), під час їх роботи вентиляція повинна бути увімкнена.

    По закінченні терміну використання бактерицидних опромінювачів, що зазначе­ний в паспортах для кожного конкретного пристрою, їх слід замінити новими. Тому тривалість роботи кожного опромінювача обов’язково повинна визначатися в спеці­альному журналі реєстрації.

    Все устаткування та меблі, які вносяться в асептичний блок, попередньо обробля­ють серветками, змоченими дезінфікуючим розчином, виходячи із розрахунку - 200 мл на 1 м2 площі. Зберігання в асептичному блоці устаткування, що не використовується, категорично забороняється.

    Прибирання асептичного блоку проводиться не рідше 1 разу протягом зміни напри­кінці часу роботи вологим способом із застосуванням дезінфікуючих засобів. Приби­рання проводиться в гумових рукавичках та марлевій масці.

    Один раз на тиждень здійснюється генеральне прибирання асептичного бло­ку. Приміщення по можливості звільняють від устаткування, миють і дезінфікують стіни, двері, підлогу, суворо дотримуючись встановленої послідовності щодо стадій прибирання асептичного блоку. Причому починати прибирання слід з асептичної кім­нати. Спочатку миють стіни та двері від стелі до підлоги, потім миють і дезінфікують стаціонарне устаткування та в останню чергу - підлогу, застосовуючи дезінфікуючий розчин із розрахунку 200 мл на 1 м2 площі. Після дезінфекції приміщення опроміню­ють ультрафіолетовим випромінюванням.

    Як матеріал для протирання підлоги слід застосовувати ганчірки із тканини з загор­неними краями. Для протирання стін і устаткування рекомендується використовувати поролонові губки та серветки з капрону. Після кожного прибирання асептичних при­міщень матеріал, який при цьому застосовувався, повинен бути продезінфікований, просушений і укладений в чисту промаркіровану тару із щільно закритою кришкою.

    У разі виявлення в повітрі асептичного блоку мікроскопічних грибків під час об­робки приміщення та устаткування розчином перекису водню з мийними засобами його концентрацію збільшують до 4 %, при наявності спороутворюючої мікрофло­ри - до 6 %.

    Перед входом до приміщення для виготовлення ліків в асептичних умовах повинні бути розміщені гумові килимки, які 1 раз на зміну мають оброблятися дезінфікуючим розчином.

    Асептичний блок відокремлюється від інших приміщень аптеки повітряними шлюзами. Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, при вході до шлюзу взувають спеціальне взуття, миють руки, надягають стерильний ха­лат, марлеву пов’язку в чотири шари, яку міняють через кожні 4 години, шапочку (при цьому волосся ретельно забирають), а також бахіли. Оптимальним слід вважати застосування брючного костюма з шоломом або комбінезона.

    Після вдягання стерильного технологічного одягу персонал повинен ополоснути руки водою для ін’єкцій і обробити їх дезінфікуючим розчином.

    На оброблені руки персоналу, зайнятого на ділянці виготовлення, фасування та закупорювання розчинів, що не підлягають термічній стерилізації, повинні бути наді­ті стерильні хірургічні гумові рукавички. Перед стерилізацією повинна проводитися відповідна обробка хірургічних гумових рукавичок з метою виключення використан­ня тальку під час їх застосування.

    Для миття рук оптимально використовувати такі сорти туалетного мила, що мають високу піноутворюючу здатність. He слід застосовувати сорти мила (сульсенове, діг­тярне, карболове, борно-тимолове), в які додаються спеціальні компоненти, оскільки вони не є достатньо ефективними засобами для зниження мікробного забруднення шкіри рук персоналу.

    Після закінчення роботи руки обмивають теплою водою і обробляють пом’якшу­вальними засобами. Загалом персонал асептичного блоку повинен суворо дотримува­тися правил особистої гігієни.

    Вхід зі шлюзу до приміщення, в якому виготовляються і фасуються ліки в асептич­них умовах, в нестерильному технологічному одязі заборонено. Забороняється також виходити за межі асептичного блоку в стерильному технологічному одязі.

    У разі виникнення необхідності вийти з асептичного блоку персонал має пройти через шлюз та обов’язково зняти технологічний одяг. Після повернення персонал зно­ву повинен пройти повну обробку.

    Персонал, який працює в асептичному блоці, має не рідше 1 разу на рік проходити інструктаж за вимогами, що пред’являються до працівника під час робочого процесу.

    Технологічний одяг стерилізується в закритих біксах і зберігається не більше трьох діб. Взуття перед початком і наприкінці роботи дезінфікується з зовнішньої сторони і зберігається в шлюзах у закритих шафах або в ящиках.

    Лікарські і допоміжні речовини, які використовуються для виготовлення ліків в асептичних умовах, зберігають в асептичному блоці в щільно закритих шафах у штангласах відповідно до їх фізико-хімічних властивостей, в умовах, які виключають їх забруднення. Штангласи перед кожним заповненням миють і стерилізують.

    Допоміжний матеріал (вата, марля, пергаментний папір, фільтри тощо) стерилі­зують в біксах або банках з притертою пробкою і зберігають у закритому стані не більше 3 діб. На бікси або банки повинні бути прикріплені бірки з зазначеними на них датами стерилізації. Після розкриття біксів або банок матеріали можуть викорис­товуватися протягом 24 годин. Після кожного забору матеріалу бікс (банка) щільно закривається. Забір проводиться стерильним пінцетом. При цьому слід мати на увазі, що допоміжний матеріал для стерилізації повинен укладатися в бікси (банки) в гото­вому для використання стані (пергамент, фільтрувальний папір або марлю ріжуть на шматки потрібного розміру, із вати роблять тампони).

    Застосування засобів малої механізації під час виготовлення розчинів для ін’єк­цій та очних крапель допускається лише за умов їх подальшого знезараження і сте­рилізації.

    Концентровані розчини, напівфабрикати та внутрішньоаптечну продукцію виготов­ляють в асептичних умовах і зберігають відповідно до їх фізико-хімічних властивос­тей та встановлених термінів придатності в умовах, які виключають їх забруднення.

    При роботі в асептичному блоці для запису використовують попередньо нарізані аркуші рослинного пергаменту або кальки. Папір необхідно зберігати у пластмасових папках або пакетах. Писати можна тільки шариковою ручкою, яку 1 раз на зміну слід протирати 70 % етиловим спиртом або спиртоефірною сумішшю. Запис необхідно проводити на столі, розташованому поблизу від місцевої витяжної системи.

    Виготовлення інших лікарських форм в асептичному блоці не допускається. Крім того, забороняється використання асептичної кімнати для проведення контролю сте­рильності та інших мікробіологічних робіт.

    Персоналу, який не працює в асептичному блоці, вхід в групу означених примі­щень категорично забороняється.

    Організація санітарно-епідемічного режиму під час виготовлення нестерильных лікарських форм, передусім, має передбачати, що медикаменти, котрі використову-

    ються, повинні зберігатися у щільно закритих штангласах (або іншій тарі) в умовах, які виключають їх забруднення.

    Аптечний посуд миється та стерилізується відповідно до інструкції. Термін збе­рігання стерильного посуду, який використовується при виготовленні нестерильних лікарських форм, не повинен перевищувати 3-х діб.

    Засоби малої механізації, що застосовуються для виготовлення і фасування ліків, миються і дезінфікуються згідно з доданою до них інструкцією. Якщо в інструкції з цього приводу немає ніяких вказівок, по закінченні роботи засоби малої механізації розбирають, очищують робочі частини від залишку лікарських речовин, промивають гарячою водою (55±5 °С), після чого дезінфікують або стерилізують у залежності від властивостей матеріалу, з якого вони виготовлені. Дезінфікуючий розчин змивають з виробу гарячою водою, обполіскують і зберігають в умовах, які виключають можли­вість забруднення.

    На початку кожної зміни ваги, шпателі, ножиці та інший дрібний аптечний інвен­тар протирають 3 % розчином перекису водню або спирто-ефірною сумішшю (1:1).

    Бюреточні установки і піпетки не рідше одного разу на 10 днів, попередньо звіль­нивши їх від концентрату, миють гарячою водою (55±5 °С) з використанням суспензії гірчичного порошку або 3 % розчином перекису водню, потім промивають очищеною водою з обов’язковим контролем змивних вод на залишкову кількість миючих засобів.

    Зливні крани бюреточних установок перед початком роботи очищають від нальоту солей розчинів, екстрактів, настоянок і протирають спирто-ефірною сумішшю (1:1).

    Після кожного відважування або відмірювання лікарських речовин із штангласу його шийку та пробку, а також ручні ваги витирають марлевою серветкою. Серветка використовується тільки 1 раз. Витирати штангласи та ваги особистим рушником за­бороняється. Використані серветки збираються у спеціальних промаркірованих єм­ностях з кришками.

    Лійки при фільтрації або проціджуванні рідких ліків, а також ступки з порошко­вою або мазевою масою до розважування і викладання в тару накривають пластмасо­вими або металевими пластинками, які згодом дезінфікують.

    Для вибірки із ступок мазей або порошків використовують пластмасові пластинки або рентгенівську плівку, звільнену від емульсії. Застосування картону не допускається.

    Після використання мазей залишки жиру прибираються за допомогою картону, па­перу або лігніну. Паперові і вощані капсули, шпателі та нитки, що використовуються для роботи, зберігаються в ящиках асистентського (фасувального) столу, які повинні щодня митися.

    У приміщенні для зберігання допоміжні матеріали знаходяться у закритих шафах або скринях, тобто в умовах, які виключають їх забруднення.

    Інструкціями щодо забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму передбаче­но використання не тільки заходів, які полягають у проведенні вологого прибирання, але й цілої низки фізичних (ультрафіолетове випромінювання, високі температури тощо) та хімічних (дезінфікуючі та мийні агенти тощо) методів. Відповідно для всіх видів подібних робіт повинні бути розроблені окремі інструкції.

    Особливо важливими є інструкції з охорони праці під час виготовлення дезінфі­куючих розчинів, під час розробки яких слід прийняти до уваги наступні вимоги та правила:

    • робота, пов’язана з приготуванням дезінфікуючих розчинів, відноситься до категорії робіт із підвищеною небезпекою відповідно до переліку, затвердженому Державним комітетом з нагляду за охороною праці;

    • згідно з Законом України “Про охорону праці” особи, що не виконують вимог інструкцій з охорони праці, несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність;

    • до самостійного виконання робіт з приготування дезінфікуючих розчинів до­пускаються особи, що досягли 18 років та пройшли медичний огляд, відповідне на­вчання, інструктаж з виконання робіт із підвищеною небезпекою та засвоїли навички щодо надання першої само- та взаємодопомоги і навички з правил поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій;

    • інструкція має містити конкретну характеристику реагента з чітким визначен­ням його токсичної та подразнювальної дії на організм людини;

    • особам, що готують дезінфікуючі розчини, слід безкоштовно видавати, за встановленими нормами, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індиві­дуального захисту (халат і ковпак бавовняні, взуття шкіряне, окуляри захисні ДСТУ ССБТ 12.4. 013-85, респіратор “Пелюстка”, рукавички гумові, фартух спеціальний та мило), а також молоко (як засіб лікувально-профілактичного харчування);

    • заслуговує на увагу обов’язкове визначення питань щодо правил безпеки пе­ред початком, під час та при закінченні роботи;

    • в окремих екстремальних випадках слід знати, що:

    • при потраплянні на шкіру пергідролю його негайно слід змити водою, при потраплянні дезінфікуючих розчинів - уражене місце промивають водою з милом, обробляють 2 % розчином натрію гіпосульфіту або 2 % розчином натрію гідрокарбонату;

    • у разі потрапляння дезінфікуючих розчинів в очі їх негайно промивають струменем чистої води або 2 % розчином натрію гідрокарбонату протягом кількох хвилин, а у разі виникнення ознак подразнення - закапують роз­чином натрію сульфацилу, при появі больових відчуттів - 2 % розчином новокаїну.

    Серед великої кількості заходів, спрямованих на дотримання чистоти повітря, а також стерильності обладнання та матеріалів одне з визначальних місць належить ви­користанню штучних джерел ультрафіолетового випромінювання.

    У цьому контексті слід зазначити, що кількість і потужність бактерицидних ламп, які являють собою джерела ультрафіолетового випромінювання, повинна підбирати­ся з таким розрахунком, щоб при опроміненні на 1 м3 об’єму приміщення припадало не менше (2±0,5 Вт) потужності випромінювача, а для екранованих бактерицидних ламп - не менше 1 Вт.

    Серед випромінювачів ультрафіолетового спектру заслуговують на увагу:

    • випромінювач бактерицидний настінний (ВБН-150), що монтується на стіні на висоті (2+0,5) м від підлоги і являє собою комбінований апарат, який складається з

    двох бактерицидних ламп по ЗО Вт (ДБ-30) та розрахований на знезараження повітря приміщень об’ємом до ЗО м3;

    • випромінювач бактерицидний стельовий (ВБС-300) являє собою комбінова­ний апарат, який складається із 2 екранованих і 2 неекранованих бактерицидних ламп ДБ-30 та розрахований на знезараження повітря приміщень об’ємом до ЗО м3;

    • випромінювач бактерицидний пересувний маячного типу ( ВБПе-450), який має 6 бактерицидних ламп (ДБ-30), відрізняється від інших тим, що оптимальний ефект спостерігається на відстані 5 м до опромінюваного об’єкта, і використовується тільки у разі відсутності у приміщенні людей;

    • бактерицидні лампи ДБ-25.

    He слід забувати і про те, що у будь-яких випадках робота зі штучними джерелами ультрафіолетового випромінювання має проводитися відповідно до вимог існуючих інструкцій з обов’язковим використанням персоналом світлозахисних окулярів та одягу, які унеможливлюють виникнення таких хвороб, як електроофтальмія, катарак­та, фотодермія тощо.

    Ступінь ефективності заходів санітарно-протиепідемічного режиму, що прово­дяться, визначається на підставі здійснення систематичного контролю за його резуль­тативністю, адже від цього залежить не тільки якість аптечної продукції, але й умо­ви виробничого середовища та здоров’я персоналу. Причому найбільш об’єктивним критерієм слід вважати дані бактеріологічного контролю.

    Бактеріологічний контроль за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптечних закладах здійснюють бактеріологічні відділи обласних (міських) держав­них інспекцій з контролю якості лікарських засобів, лікарі-бактеріологи аптек, бакте­ріологічні лабораторії лікувально-профілактичних закладів, а також фахівці санітар­но-епідеміологічних станцій.

    Об'єктами бактеріологічного контролю в аптеках є:

    • вода очищена і вода для ін’єкцій;

    • лікарські засоби;

    • аптечний посуд;

    • інвентар та устаткування;

    • руки і одяг персоналу;

    • повітряне середовище.

    Кратність обстежень аптек з одночасним відбором проб для бактеріологічного контролю повинна бути не меншою ніж 2 рази на квартал.

    Існує багато методів оцінки чистоти повітря та обладнання аптечних закладів, про­те, на наш погляд, найбільш реальними є критерії оцінки мікробного обсіменіння по­вітря приміщень аптек, викладені в таблиці 58.

    Власникам аптечних закладів слід відповідально ставитися до забезпечення персо­налу лікувально-профілактичним харчуванням (табл. 59), спеціальним одягом, взут­тям та індивідуальними засобами захисту (табл. 60). У цьому плані надзвичайно важливими заходами є своєчасна правильно проведена атестація робочих місць, а та­кож контроль за виконанням колективного договору службами охорони праці, проф­спілковими організаціями та представниками трудових колективів.

    Приміщення

    Умови

    (період)

    роботи

    Загальна кіль­кість колоній мікроорганіз­мів B 1 CM3

    Кількість золотистих стафілоко­ків в 1 CM3

    Кількість плісеневих та дріжджо­вих грибів в

    (1 CM3)

    Асептичний блок, стерилізаційна (чиста половина)

    до роботи

    до 500

    ДО 4

    до 4

    після роботи

    до 1000

    до 4

    до 4

    Асистентська, фа­сувальна, дефектор- ська, матеріальна.

    до роботи

    до 750

    до 4

    до 4

    після роботи

    до 1000

    до 4

    до 4

    Мийна

    під час роботи

    до 1000

    до 4

    до 12

    Зал обслуговування

    під час роботи

    до 1500

    до 100

    до 20


    Таблиця 58




    Таблиця 59
    1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   59


    написать администратору сайта