Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
Скачать 3.48 Mb.
|
Показання до призначення раціонів лікувально-профілактичного харчування
Критерії оцінки мікробного обсіменіння повітря приміщень аптек
Розглядаючи питання щодо забезпечення працівників аптечних закладів засобами індивідуального захисту, слід відзначити, що наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці за №170 від 29.10.1996 року затверджено Положення “Про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту”. Це Положення поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм їх власності. Сьогодні в Україні діючим є ще один важливий документ, а саме: “Типові галузеві норми безоплатної видачі спецодягу та інших засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я” (ДНАОП 0.05-3.39-80), в тому числі працівників аптечних закладів (табл. 60). Розглядаючи проблеми застосування лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів як складових системи охорони праці у фармацевтичній галузі, слід виділити проведення медичних оглядів та обґрунтування об’єктивних протипоказань до прийому на роботу в аптечні заклади. Підставою для адекватного проведення медичних оглядів є “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, що затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України №45 від 31.03.1994 року та передбачає обов’язкове проходження попередніх медичних оглядів для всіх осіб, які оформляються на роботу, і передусім для осіб до 21 року. Такий підхід надає можливість визначити фізичну придатність та функціональну готовність осіб до роботи за конкретно обраною професією, спеціальністю або посадою. Попередні медичні огляди зумовлюють запобігання загострень та ускладнень вже існуючих хвороб, і особливо інфекційних та алергічних. Тому абсолютними протипоказаннями до роботи в аптечних закладах є активна форма туберкульозу, бронхіальна астма, органічні захворювання серцево-судинної системи та гіпертонічна хвороба II ступеня, натомість протипоказаннями до прийому на роботу в аптечних закладах є всі види геморагічного діатезу, алергічні захворювання, патологічні зрушення з боку органу зору (гострота зору нижче 0,6 з корекцією, аномалії рефракції, астигматизм), захворювання ендокринної системи тощо.
Таблиця 60 H Галузеві норми безоплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту e менш важливим чинником збереження та зміцнення здоров’я працівників фармацевтичної галузі є проведення періодичних медичних оглядів, які являють собою не тільки чергову ревізію відповідності стану здоров’я аптечного персоналу займаним посадам, але й віддзеркалюють ступінь ефективності заходів з безпеки та охорони праці. Аналіз захворюваності працівників аптечних закладів дозволяє здійснити ефективну корекцію оздоровчих та лікувально-профілактичних заходів, що проводяться, та у разі необхідності надає підстави для направлення хворих на медико-соціальну експертну комісію з метою визначення професійного захворювання, інвалідності та подальшої компенсації шкоди у залежності від ступеня втрати працездатності. Основи охорони праці у процесі зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення Відповідно до вимог щодо нормування технічної документації, всі лікарські засоби та вироби медичного призначення мають зберігатися у належних умовах протягом терміну, який дозволений. Збереження великої кількості лікарських засобів і виробів медичного призначення вимагає суворого дотримання відповідних технологічних умов, порушення яких може зумовити не тільки раннє псування такої продукції, але й погіршання хімічного складу повітря та умов праці персоналу. Фармацевтична продукція як хіміко-фармацевтичних підприємств, так і аптечних закладів, як правило, надходить до власних складів цих установ або потрапляє на державні аптечні бази та аптечні склади. Згідно з Державними будівельними нормами України (ДБН В 2.2-10-2001), аптечні склади мають бути розміщені в окремо розташованих будівлях. Розміщення аптечних складів у громадських будівлях, а також у допоміжних будівлях промислових підприємств є припустимим лише за умов улаштування вантажно-розвантажувального майданчику для під’їзду машин (рампа з навісом) поза фронтом вікон приміщень з постійним перебуванням людей. Висота рампи повинна відповідати рівню днища кузова вантажного автомобіля, ширина - має складати не менше ніж 2 м. Тільки у разі узгодження із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, за умов дотримання санітарних вимог до рівня шуму, можливі інші варіанти розміщення вантажно-розвантажувального майданчика. Розташування аптечних складів на цокольному поверсі та у підвальних приміщеннях можливе лише за відсутності в них комунікацій та при дотриманні чинних санітарно-гігієнічних вимог і норм протипожежної безпеки. До структури аптечного складу, як правило, входять приміщення для зберігання лікарських засобів, а також побутові та допоміжні приміщення. Площа приміщень зберігання лікарських засобів в аптечному складі повинна складати не менше 30 м2. Причому набір приміщень і умови зберігання в них визначаються завданням на проектування відповідно до переліку лікарських засобів, що зберігаються. Аптечні склади повинні мати мінімальний набір побутових і допоміжних приміщень, а саме: кімнату для персоналу (0,75 м2 на одного працівника, але не менше 8 м2), вбиральню (2 м2), а також приміщення для зберігання предметів прибирання (2 м2) або шафу залежно від потужності закладу. Необхідно зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №447 від 12.05.1997 року “Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної реалізації лікарських засобів” необхідно забезпечити, щоб: приміщення для зберігання запасів лікарських засобів були обладнані стелажами, шафами, холодильниками та іншим устаткуванням; умови зберігання наркотичних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших лікарських засобів, лікарської сировини та виробів медичного призначення в повній мірі відповідали існуючим вимогам; господарські суб’єкти, незалежно від форм власності, забезпечували повну відповідність виробничих приміщень аптек та їх структурних підрозділів гігієнічним вимогам до зберігання та реалізації лікарських засобів, охорони праці тощо. Д |