Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Основні вимоги щодо пожежної безпеки у навчальних та науково-дослідних закладах. У навчальних класах та кабінетах слід розміщувати лише необхідні для безпосереднього забезпечення навчально-виховного процесу (навчальних та поза- урочних занять) меблі, прилади, моделі, речі, приладдя тощо, які повинні зберігатися у шафах, на стелажах або на стаціонарно встановлених стояках. Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів та магнітних стрічок повинно здійснюватися в обмежених кількостях, лише для забезпечення навчального процесу відповідно до затверджених програм, в лаборантських (препараторських) при відповідних навчальних кабінетах. Після закінчення занять усі пожежо- та вибухонебезпечні речовини і матеріали повинні бути прибрані з навчальних класів, кабінетів, майстерень у спеціально виділені та обладнані приміщення. Кількість парт (столів) у навчальних класах та кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп, встановлену Міністерством освіти і науки України, а також показників, що визначені чинними нормами проектування навчальних закладів. Зі складу учнів та вихованців шкіл, шкіл-інтернатів повинні створюватися дружини юних пожежників, роботу яких необхідно організовувати згідно з Положенням про цю організацію, затвердженим Президією Добровільного пожежного товариства газових плит біля стін (перегородок) з горючих матеріалів необхідно забезпечити їх ізоляцію негорючими матеріалами, штукатуркою або покрівельною сталлю. Відстань між плитою та неізольованими стінами (перегородками) з горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м. Виявивши у приміщенні запах газу, слід негайно припинити його подавання, викликати відповідну аварійну службу і провітрити приміщення. До усунення несправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, палити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади. Серед вимог щодо утримання технічних засобів протипожежного захисту необхідно, насамперед, визначити обов’язковість встановлення у будівлях установок пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння за правилами, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №779 від 20.11.1997 року. Усі системи (установки) пожежної сигналізації мають бути справними та надійними в експлуатації, причому організація, що здійснює їх технічне обслуговування, несе безпосередню відповідальність за їх стан у випадку, якщо вони не спрацювали. На об’єкті повинна вестися експлуатаційна документація, в якій необхідно реєструвати: зміст, терміни та виконання проведення технічних оглядів та планово-попереджувальних ремонтів; дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань установок пожежної сигналізації; дату і результати контрольних перевірок та періодичних випробувань систем пожежної сигналізації. Основні вимоги щодо пожежної безпеки у навчальних та науково-дослідних закладах. У навчальних класах та кабінетах слід розміщувати лише необхідні для безпосереднього забезпечення навчально-виховного процесу (навчальних та поза- урочних занять) меблі, прилади, моделі, речі, приладдя тощо, які повинні зберігатися у шафах, на стелажах або на стаціонарно встановлених стояках. Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів та магнітних стрічок повинно здійснюватися в обмежених кількостях, лише для забезпечення навчального процесу відповідно до затверджених програм, в лаборантських (препараторських) при відповідних навчальних кабінетах. Після закінчення занять усі пожежо- та вибухонебезпечні речовини і матеріали повинні бути прибрані з навчальних класів, кабінетів, майстерень у спеціально виділені та обладнані приміщення. Кількість парт (столів) у навчальних класах та кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп, встановлену Міністерством освіти і науки України, а також показників, що визначені чинними нормами проектування навчальних закладів. Зі складу учнів та вихованців шкіл, шкіл-інтернатів повинні створюватися дружини юних пожежників, роботу яких необхідно організовувати згідно з Положенням про цю організацію, затвердженим Президією Добровільного пожежного товариства України та узгодженим з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством освіти і науки України. У багатоповерхових будівлях шкіл та шкіл-інтернатів класи для дітей молодшого віку слід розміщувати на нижніх поверхах з урахуванням вимог будівельних норм. В навчальних закладах забороняється використання побутових електрокип’ятильників, прасок та інших електронагрівних пристроїв за межами спеціально відведених і обладнаних приміщень. He дозволяється розміщення в будівлях діючих шкіл вибу- хо- та пожежонебезпечних приміщень і складів, у тому числі на підставі оренди. Співробітники навчальних закладів та наукових установ зобов’язані знати основи щодо пожежної небезпеки застосування хімічних речовин і матеріалів, засоби їх гасіння та дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними. В лабораторіях, де застосовуються легкозаймисті та горючі речовини і гази, необхідно передбачити централізоване їх постачання та роздачу на робочі місця із застосуванням закритої безпечної тари. На робочих місцях кількість цих речовин не повинна перевищувати змінну потребу. Змінна кількість легкозаймистих та горючих речовин має зберігатися в металевих ящиках або шафах. Усі роботи, пов’язані з можливістю виділення токсичних або пожежонебезпечних парів та газів, повинні проводитися лише у витяжних шафах, в той час, коли працює вентиляція. Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією, а також, якщо в них є речовини, матеріали та устаткування, що не мають відношення до виконуваних операцій, забороняється. Витяжні шафи, в яких проводяться роботи подібного змісту, повинні мати верхні та нижні відсоси, а також бортики, що запобігають стіканню рідини на підлогу. Відпрацьовані легкозаймисті та горючі речовини слід збирати у спеціальну герметичну тару, яку наприкінці робочого дня видаляють з приміщення для регенерації або утилізації. Посудини, в яких проводилися роботи з легкозаймистими та горючими речовинами, після закінчення досліджень повинні негайно промиватися пожежобезпечними розчинами. По закінченні роботи у фотолабораторіях, приміщеннях із рентгенівськими установками проявлені плівки необхідно здавати на зберігання до архіву. У невеликих кількостях (не більше 10 кг) дозволяється їх зберігання у вогнетривкій шафі на робочому місці. Проведення робіт на дослідних установках, де застосовуються пожежо- та вибухонебезпечні речовини і матеріали, допускається лише після прийняття їх в експлуатацію спеціальною комісією, призначеною наказом по установі. Комісія повинна підготувати висновок (акт) про можливість використання подібних установок у конкретному приміщенні. Основні вимоги щодо пожежної безпеки в лікувально-профілактичних закладах. У багатоповерхових лікувально-профілактичних закладах палати для важкохворих та дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Палатні відділення дитячих лікарень слід розміщувати не вище п’ятого поверху, палати для дітей у віці до 7 ро ків - не вище другого поверху (за винятком випадків, що обумовлені будівельними нормами). Лікарні та інші лікувальні заклади з постійним перебуванням важкохворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами, виходячи з розрахунку одні ноші на 5 хворих. He допускається розміщувати палатні відділення, пологові, операційні, процедурні кабінети у підвальних та на цокольних поверхах. Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід має складати не менше 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи та проходи. Подача кисню хворим, як правило, має здійснюватися централізовано, з установленням балонів (не більше 10) за межами будівлі лікувального закладу в прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (якщо кількість балонів складає понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон біля зовнішньої негорючої стіни будівлі закладу у металевій шафі. Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будівлі, що стоїть окремо, на відстані не менше 25 м від будівель з постійним перебуванням хворих. За відсутності централізованого постачання кисню порядок користування кисневими подушками визначається наказом (розпорядженням) адміністрації лікувального закладу. Встановлення кип’ятильників, водонагрівачів і титанів, стерилізація медичних інструментів та перев’язувальних матеріалів, прожарювання білизни, а також розігрів парафіну і озокериту допускається лише у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях. Стерилізатори для кип’ятіння інструментів і перев’язувальних матеріалів повинні мати закриті підігрівники (спіралі). Опорні поверхні стерилізаторів мають бути негорючими. Стерилізатори з повітряним прошарком між опорною поверхнею та днищем також мають встановлюватися на негорючій основі. В лабораторіях, на постах відділень, в кабінетах лікарів та старших медичних сестер допускається зберігання у спеціальних негорючих шафах, що замикаються, не більше З кг медикаментів і реактивів, які відносяться до категорії легкозаймистих та горючих речовин (спирт, ацетон, ефір тощо), з обов’язковим урахуванням їх сумісності. Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських приміщеннях необхідно зберігати суворо за асортиментом, при цьому не допускається спільне зберігання легкозаймистих речовин з іншими матеріалами. В аптеках, які розміщені у будівлях іншого призначення (в тому числі у лікарняних корпусах), загальна кількість легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів (спирти, ефіри тощо) не повинна перевищувати 100 кг. В аптеках допускається зберігати не більше 2 балонів з киснем, які повинні бути розміщені у вертикальному положенні в спеціальних гніздах, що надійно закріплені. Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад 300 кг мають розміщуватися в окремо розташованих будівлях. Відстань від архівосховищ до сусідніх будівель повинна становити не менше 15 м. Якщо кількість плівки становить менше 300 кг, дозволяється розміщення архівосховища у приміщеннях будівель лікувальних закладів, відгороджених протипожежними стінами та перекриттями. В одній секції архівосховища допускається зберігати не більше 500 кг плівки. Кожна секція повинна мати самостійну витяжну вентиляцію та природне освітлення із співвідношенням площі вікон до площі підлоги не менше 1:8. Двері з секції повинні відчинятися назовні. Карниз даху над вікнами сховища має бути негорючим. Архіви повинні мати центральне водяне опалення. У сільській місцевості за наявності печей топкові отвори та засувки слід влаштовувати з боку коридора. У приміщеннях сховища забороняється встановлювати електрощитки, електричні дзвінки та штепсельні з’єднання. В неробочий час електропроводка у сховищах повинна бути знеструмлена. Допускається зберігання плівок та рентгенограм за межами архіву, коли їх кількість у приміщенні не перевищує 4 кг. У цьому випадку плівки та рентгенограми необхідно зберігати в металевій шафі (ящику) не ближче 1 м від опалювальних приладів. У приміщеннях, де встановлені такі шафи, не допускається палити та застосовувати електронагрівальні прилади будь-яких типів. Архівосховища обладнуються металевими або дерев’яними, обшитими залізом по негорючому теплоізоляційному матеріалу фільмостатами (шафами), розділеними на секції завглибшки і завдовжки не більше 0,5 м. Кожна секція повинна щільно зачинятися дверцятами. Відстань від фільмостатів (шаф) до стін, вікон, стелі та підлоги повинна бути не менше 0,5 м. У будівлях лікувально-профілактичних закладів не допускається: розміщувати в корпусах з палатами для хворих приміщення, не пов’язані з лікувальним процесом (крім визначених нормами проектування) або здавати приміщення в оренду під інше призначення; здійснювати подачу кисню в лікарняні палати за допомогою гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі мають нещільні місця у з’єднаннях; прокладати киснепроводи у підвалах, підпіллях, каналах, а також під будівлями і спорудами; влаштовувати топкові отвори печей в лікарняних палатах; розміщувати в підвальних та на цокольних поверхах майстерні, склади, комори для зберігання пожежо- та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також легкозаймистих та горючих речовин; використовувати гасниці або примуси для стерилізації медичних інструментів; підігрівати парафін і озокерит безпосередньо на вогні (слід застосовувати лише спеціальні підігрівники); розміщувати хворих, коли їх кількість перевищує 25, у дерев’яних будівлях з пічним опаленням; встановлювати ліжка в коридорах, холах та на інших потенційних шляхах евакуації; користуватися прасками, електроплитами, іншими електронагрівними приладами в лікарняних палатах та інших приміщеннях, де перебувають хворі (для цього мають бути виділені спеціальні приміщення); застосовувати настільні гасові лампи (як виняток допускається застосування ліхтарів типу “летюча миша”). Основні вимоги щодо пожежної безпеки на об’єктах зберігання, ремонту та обслуговування транспортних засобів. Транспорт у приміщеннях, під навісами або на спеціальних майданчиках повинен розміщуватися відповідно до вимог будівельних норм технологічного проектування таких підприємств. Тому для приміщень та майданчиків із зберіганням понад 25 одиниць транспорту необхідно розробляти спеціальний план розміщення транспортних засобів з описанням черговості та порядку евакуації у разі виникнення пожежі. Цим планом має передбачатися чергування персоналу в нічний час, вихідні та святкові (неробочі) дні, а також визначатися порядок зберігання ключів запалювання з розрахунком на те, щоб черговий міг скористатися ними у разі необхідності термінової евакуації транспорту. Місця зберігання транспорту (крім індивідуального) повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами, виходячи із розрахунку - один трос (штанга) на 10 одиниць техніки. Над приміщеннями, де знаходяться гаражі, не допускається розміщувати приміщення з масовим перебуванням людей. Приміщення для обслуговування автомобілів (за винятком приміщень для їх миття та прибирання) слід відділяти протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів. Під горючими (дерев’яними) навісами дозволяється зберігати не більше 20 машин. У приміщеннях, під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається транспорт, не дозволяється: встановлювати транспортні засоби у кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до окремих конструктивних елементів будівель (споруд); захаращувати виїзні ворота і проїзди; проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні, оздоблювальні роботи, а також промивання деталей з використанням легкозаймистих та горючих речовин (ці роботи повинні здійснюватися у відповідних майстернях підприємства); тримати транспортні засоби з відкритими горловинами паливних баків, а також за наявності витікання пального; заправляти транспортні засоби пальним або зливати з них паливо (ці роботи повинні виконуватися виключно на заправному пункті); зберігати тару з-під пального, а також пальне і масла (крім гаражів індивідуального транспорту), за винятком палива у баках та газу в балонах, змонтованих на автомобілях; заряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах; підігрівати двигуни відкритим вогнем (смолоскипами, паяльними лампами тощо), а також користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення; встановлювати на загальних стоянках транспортні засоби для перевезення легкозаймистих та горючих речовин, а також горючих газів; залишати в транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали та спецодяг по закінченні роботи; залишати автомобілі на стоянці з увімкненим запалюванням; ставити на зберігання транспорт з несправною електропроводкою, увімкне ним вимикачем “маси” (де такий є), а також з несправною пневматичною системою гальмування; подавати у разі несправної паливної системи бензин у карбюратор безпосередньо з резервуара через шланг або в інший спосіб; допускати накопичення на двигуні та його картері бруду і масла. Кількість виходів з оглядових канав має бути не менше двох. Допускається один з них виконувати по металевих скобах. Виходи з оглядових канав не повинні перекриватися транспортними засобами. По закінченні роботи оглядові канави повинні очищатися від промасленого ганчір’я, розлитих легкозаймистих та горючих речовин. Забороняється улаштування оглядових канав та погребів у гаражах для зберігання автомобілів на газовому паливі. Автомобілі та інші транспортні засоби мають бути забезпечені вогнегасниками відповідно до норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 08.10.1997 року. Автобуси, тролейбуси та вантажні автомобілі, призначені для перевезення людей або спеціально обладнані з цією метою, мають бути укомплектовані двома вогнегасниками: один має бути в кабіні водія, другий - у пасажирському салоні автобуса, тролейбуса або в кузові автомобіля. Автоцистерни, призначені для перевезення легкозаймистих та горючих речовин, повинні зберігатися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами, або на спеціально відведених для цієї мети майданчиках. Автоцистерни і спеціально обладнані автомобілі, призначені для перевезення небезпечних вантажів, легкозаймистих та горючих речовин, повинні мати надійне заземлення, вимикачі для відключення акумуляторної батареї, не менше двох вогнегасників, покривало з повсті або негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю із сухим піском та лопату. Вихлопні труби в них повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками. У приміщеннях для ремонту та в підсобних приміщеннях не дозволяється здійснювати капітальний або поточний ремонт транспорту з баками (балонами), наповненими пальним, та картерами, заповненими маслом. Під час ремонту бензобаків необхідно попередньо промити їх гарячою водою або розчином каустичної соди, продути парою, просушити гарячим повітрям до повного видалення залишків легкозаймистих речовин. Очищення слід здійснювати на відкритому повітрі або у вентильованому приміщенні, зварювання або паяння - з відкритими отворами бензобаків та заповненням резервуара водою. Перед проведенням фарбування та сушіння авто- і мототранспортних засобів їх бензобаки слід знімати або проводити заходи з їх очищення (пропарювання, сушіння тощо). He дозволяється експлуатація газобалонних автомобілів з несправною газовою апаратурою та за наявності витікання газу через нещільні з’єднання, а також в’їзд (зберігання) автомобілів у приміщення, в тому випадку, коли газова апаратура є несправною. Під час проведення ремонту, пов’язаного з виконанням зварювальних та фарбувальних робіт (включаючи штучне сушіння), газовий балон повинен бути знятий з автомобіля і продутий. Основні вимоги щодо пожежної безпеки приміщень для електронно-обчислю- вальних машин та обчислювальних центрів. Розглядаючи вимоги щодо пожежної безпеки приміщень для ЕОМ та обчислювальних центрів, необхідно зазначити, що над та під залами електронно-обчислювальних машин, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень з високою вибухо- та пожежною небезпекою. Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок та пакетів магнітних дисків слід розміщувати у відособлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами та шафами. Зберігати перфокарти, перфострічки та магнітні стрічки на стелажах необхідно у металевих касетах. Фальшпідлога в приміщеннях для розташування ЕОМ має бути виготовлена з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 годин. Простір під нею слід розділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м2. Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 години. У місцях перетинання з діафрагмами комунікації слід прокладати у спеціальних обоймах, а зазори зашпаровувати негорючими матеріалами. Звукопоглинальне облицювання стін та стель цих приміщень слід виготовляти з негорючих матеріалів. Для промивання деталей необхідно застосовувати негорючі мийні препарати. Промивання чарунок та інших знімних пристроїв горючими рідинами дозволяється лише у спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. У разі необхідності проведення дрібного ремонту або технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо в машинному залі та неможливості застосування негорючих мийних речовин дозволяється мати в залі не більше 0,5 л легкозаймистих та горючих речовин у тарі, що не б’ється та щільно закривається. Власники підприємств та орендарі або уповноважені ними особи зобов’язані забезпечувати дотримання користувачами персональних ЕОМ, що встановлені на їх підприємствах, вимог пожежної безпеки, зазначених у технічній документації заво- дів-виробників ЕОМ. Персональні комп’ютери, після закінчення роботи на них, повинні відключатися від електромережі. He рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами. He дозволяється: розміщати машинні зали ЕОМ у підвалах; проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо в машинному залі; постійно зберігати в залах ЕОМ перфокарти, перфострічки, магнітні стрічки та дискети, а також інші носії інформації, запасні блоки та деталі (зберігатися в них можуть лише носії інформації, необхідні для поточної роботи); залишати без нагляду ввімкнену в мережу електронну апаратуру, яка використовується для випробування та контролю ЕОМ. Правила поводження громадян у разі пожеж. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов \язаний: негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону, назвавши при цьому адресу об’єкта та вказавши кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей та повідомивши своє прізвище; вжити (у разі можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей; якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника або відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту; у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, га- зорятувальну тощо). Посадова особа об 'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов язана: перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства; у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили та засоби; видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних з ліквідацією пожежі; припинити роботи у будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідації пожежі; здійснити у разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів та апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, призупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимного захисту) та запровадити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі; перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння та протидимного захисту; організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі і джерел води; одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію та захист матеріальних цінностей; забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі. По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний їх доступ на територію об’єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі або споруди зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні та технологічні особливості об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об’єкта. Правилами пожежної безпеки також передбачені вимоги до розробки відповідних інструкцій та положення про спеціальне навчання. Основні вимоги до інструкцій про заходи з пожежної безпеки. Інструкції про заходи з пожежної безпеки повинні розроблятися на основі діючих правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи із специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів та виробничого обладнання. Вони повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов’язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони, евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони, евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони. Інструкції можуть мати, як додаток, план евакуації людей (тварин) і матеріальних цінностей. Інструкції про заходи пожежної безпеки поділяються на такі види: загальні (загальнооб’єктові) інструкції для підприємств, організацій, установ; інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень тощо; інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо. У загальнооб 'єктовій інструкції необхідно відобразити основні положення з питань пожежної безпеки, в тому числі: порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під’їздів до будівель, споруд та вододжерел; вимоги щодо утримання шляхів евакуації; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання різноманітних товарів та допустиму кількість розташування на їх території сировини, напівфабрикатів та готової продукції; допустимість (місця) паління; порядок використання відкритого вогню та проведення пожежонебезпечних робіт; порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва; утримання та зберігання спецодягу; основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів; вимоги щодо зберігання пожежо- і вибухонебезпечних речовин та матеріалів; правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, в тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння; порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи; особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та нагрівальних приладів; обов’язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням: порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони; порядку евакуації людей та матеріальних цінностей; правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики; порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо. В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) повинні вказуватися: категорія приміщення (для виробничих і складських приміщень, лабораторій тощо) з вибухопожежної та пожежної небезпеки; вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; місця для паління та вимоги до них; правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування легкозаймистих і горючих речовин, пожежо- і вибухонебезпечних матеріалів; порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, а також промасленого шмаття; утримання та зберігання спецодягу; місця, порядок та норми одночасного зберігання у приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції; умови проведення зварювальних та інших вогненебезпечних робіт; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення у пожежобезпеч- ний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи; заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку; граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежної охорони, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння, послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розробляти з урахуванням викладених вимог. Інструкції повинні затверджуватися керівником підприємства або особою, яка виконує його обов’язки. |