Главная страница
Навигация по странице:

  • 8.2. Пожежна безпека як складова охорони праці в фармацевтичній галузі

  • Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності


    Скачать 3.48 Mb.
    НазваниеОдним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
    Дата18.08.2022
    Размер3.48 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла116_xgi.docx
    ТипДокументы
    #648285
    страница58 из 59
    1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   59
    Таблиця 62

    Таблиця 63

    Відстань між рядами, що встановлюється у місцях проведення масових заходів

    Кількість безперервно встановлених місць в ряду

    Найменша відстань між спинками сидінь, M

    Ширина проходу між рядами, м

    Під час односторонньої евакуації ряду

    Під час двосторонньої евакуації ряду

    до 7

    до 15

    0,80

    0,35

    8-12

    16-25

    0,85

    0,40

    13-20

    25^0

    0,90

    0,45

    21-25

    4145

    0,95

    0,50

    26-30

    51-60

    1,00

    0,55



    Ширина повздовжніх і поперечних проходів у приміщеннях для проведення культур­но-масових заходів має бути не меншою 1 м, а проходів, які ведуть до виходів, - не мен­шою ширини самих виходів. Усі проходи і виходи мають розміщуватися таким чином, щоб не створювати зустрічних або перехресних потоків людей. Скорочувати ширину проходів між рядами і встановлювати у проходах додаткові місця не дозволяється.

    У приміщеннях для культурно-масових заходів килими та килимові покриття, а та­кож ряди стільців при кількості місць понад 200, слід міцно прикріпити до підлоги.

    Евакуаційні виходи з приміщень мають бути позначені світловими покажчиками з написом “Вихід” білого кольору на зеленому тлі, підключеними до мережі аварійного або евакуаційного освітлення будівлі. За наявності людей у приміщеннях світлові по­кажчики мають знаходитися у ввімкненому стані.

    У приміщеннях, що використовуються для проведення культурно-масових заходів, не дозволяється:

    • використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень;

    • обклеювати стіни і вікна шпалерами та папером;

    • застосовувати горючі матеріали, не оброблені вогнезахисним сумішами, для акустичного оздоблення стін і стель;

    • зберігати бензин, гас та інші легкозаймисті і горючі рідини;

    • зберігати майно, інвентар та інші предмети, речовини і матеріали під сценою або помостами, а також у підвалах, розміщених під приміщеннями;

    • застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне облад­нання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканини і волокон

    (пінопласту, поролону, полівінілу тощо);

    • застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні

    тощо), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати

    світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть викликати загорання;

    • установлювати стільці, крісла тощо, конструкції яких виконано з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також ставити приставні стільці у проходах залу;

    • установлювати на дверях евакуаційних виходів замки та інші запори, що важ­ко відкриваються;

    • установлювати на вікнах глухі ґрати.

    Підлога приміщень має бути рівною, без порогів, східців, щілин та вибоїн. У разі різниці рівнів суміжних приміщень в проходах мають влаштовуватися пологі панду­си. Усі горючі декорації, сценічне оформлення, а також драпірування, які застосову­ються на вікнах і дверях, мають підлягати обробці вогнезахисними сумішами. Після виконання такої обробки складається акт, в двох примірниках, один з яких передаєть­ся замовнику, другий - зберігається в організації, яка проводила просочення.

    Керівники закладів та установ зобов’язані проводити перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій і конструкцій перед проведенням кожного культурно-масового заходу.

    Відповідальність за протипожежний стан гуртожитків, готелів та будинків під­вищеної поверховості, які належать до системи освіти, покладається на осіб, призна­чених наказом керівника об’єкта.

    Громадяни, які селяться у житлові будинки, повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки. Усі приміщення гуртожитків, готелів необхідно обладнати автома­тичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу.

    Черговий персонал повинен стежити за тим, щоб пульт автоматичної пожежної сиг­налізації був постійно підключений до електромережі. Системи протидимного захисту, пожежна автоматика, аварійне освітлення, внутрішній протипожежний водопровід та аварійні ліфти повинні систематично перевірятися і постійно бути у справному стані.

    Системи протипожежного захисту і протипожежного водопостачання мають включатися в роботу від автоматичних оповіщувачів, які встановлюються у коридо­рах приміщень житлових будівель, а також дистанційно від кнопок, які розміщені у шафах кранів.

    Ручне і дистанційне включення і відключення агрегатів систем протидимного за­хисту (повітряні клапани, витяжні і припливні вентиляційні агрегати, пожежні насо­си, що розміщені на окремих поверхах) повинні бути передбачені на кожному поверсі

    будівлі. Біля пускових пристроїв систем протидимного захисту, сигналізаційних при­ладів і спеціальних вентиляційних систем, які включаються при пожежі, повинні бути вивішені таблички з написами про призначення і порядок уведення їх у дію.

    Шляхи евакуації, які не мають природного освітлення, повинні бути забезпечені штучним освітленням. В таких будівлях слід передбачати аварійне освітлення. Сиг­нал про виникнення пожежі і включення систем протидимного захисту повинен пере­даватися черговому місцевого диспетчерського пункту. Диспетчер, який одержав сиг­нал про пожежу, повинен відразу повідомити про те, що сталося, пожежну охорону.

    У будівлях, обладнаних системою протидимного захисту, автоматичною пожеж­ною сигналізацією, внутрішнім протипожежним водопроводом, необхідно періодич­но перевіряти їх надійність і справність щодо автоматичного переключення на ре­зервне електроживлення.

    В ході технічного обслуговування автоматичних систем протидимного захисту необхідно:

    • проводити періодичні огляди систем шляхом включення їх у роботу;

    • виконувати поточний та планово-попереджувальний ремонт.

    У всіх кімнатах гуртожитків та готелів на помітних місцях слід вивісити:

    • схематичний план індивідуальної евакуації з кожного поверху із зазначенням номера кімнати, найкоротшого шляху евакуації та пояснювального тексту;

    • пам’ятку щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки для тих, хто про­живає в гуртожитку та готелі.

    У гуртожитках та готелях, де проживають іноземні студенти, пам’ятки щодо пра­вил пожежної безпеки і поведінки людей на випадок виникнення пожежі повинні бути написані декількома мовами.

    Гуртожитки та готелі з кількістю місць для проживання 50 і більше осіб пови­нні бути обладнанні гучномовними пристроями сповіщення людей про виникнення пожежі і порядок їх евакуації. З цією метою можна використати наявні радіотран­сляційні мережі, диспетчерський зв’язок, електричні дзвоники або світлові табло. Усі будівлі повинні бути обладнанні протипожежним водопостачанням згідно з діючими будівельними нормами і правилами.

    У будівлях гуртожитків, готелів та будинків підвищеної поверховості не дозво­ляється:

    • забивати та заставляти меблями і обладнанням евакуаційні двері, люки на бал­конах, лоджіях, а також переходи у суміжні секції та виходи на евакуаційні сходи;

    • влаштовувати на шляхах евакуації розсувні двері та турнікети;

    • вселяти людей у новозбудовані будівлі до того, як будуть налагоджені системи протидимного захисту;

    • зберігати на балконах і лоджіях легкозаймисті та горючі рідини, балони з го­рючими газами тощо;

    • влаштовувати складські приміщення та майстерні із зберіганням або застосу­ванням у них вибухо- та пожежонебезпечних речовин і матеріалів, надавати в оренду приміщення з цією метою;

    • проводити чищення меблів, ремонтні і реставраційні роботи з використанням легкозаймистих та горючих рідин (з цією метою використовують пожежобезпечні мийні засоби);

    • користуватися смолоскипами, сірниками або свічками у разі відвідування го­рищ та підвалів;

    • дозволяти проживання громадян на період проведення капітальних ремонтів, пов’язаних з плануванням шляхів евакуації, проведенням зварювальних та інших вог­невих робіт;

    • користуватися безпосередньо у кімнатах електропобутовими нагрівальними приладами (плитами, кип’ятильниками, прасками тощо).

    У будівлях, обладнаних системою протидимного захисту, яка забезпечує підпір повітря у шахти ліфтів при пожежі, пасажирські ліфти повинні бути опущені на нижній поверх.

    Черговий персонал готелів та гуртожитків з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше має бути забезпечений індивідуальними засобами захисту органів ди­хання для організації евакуації у разі виникнення пожежі.

    Особливості приміщень бібліотек, архівів, сховищ, музеїв та виставок поляга­ють в тому, що ці приміщення належать до об’єктів підвищеної пожежонебезпеки. У зв’язку з цим, всі працівники і відвідувачі повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки. Відмітку щодо проведення такого ознайомлення слід зробити в абонентській картці читача або відвідувача за його особистим підписом.

    Приміщення сховищ повинні відділятися від приміщень іншого призначення про­типожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу або розміщуватися в окремих будівлях не нижче II ступеня вогнестійкості.

    Площа приміщення (відсіку) сховища між протипожежними перегородками не повинна перевищувати 600 м2. З кожного відсіку слід улаштовувати не менше двох виходів. Якщо площа приміщення є меншою 70 м2 - дозволяється мати один евакуа­ційний вихід.

    Сховища слід обладнувати установками автоматичного пожежогасіння. За відсут­ності у приміщеннях сховищ вікон слід влаштовувати в них спеціальні системи ди- мовидалення. Виходи на перший поверх зі сховищ, розташованих у підвальних при­міщеннях, повинні бути обладнані тамбурами.

    Будівлі бібліотек з фондом понад 1 млн одиниць зберігання повинні бути облад­нанні централізованою системою сповіщення про пожежу, а також мати приміщення пожежного поста площею не менше 12 м2. У приміщеннях сховищ дверні прорізи в стінах повинні захищатися самозамикальними протипожежними дверима 2-го типу (межа вогнестійкості не менше 0,6 години).

    Влаштування безшумної підлоги та звукоізоляції із застосуванням синтетичних матеріалів допускається тільки за умови використання нетоксичних матеріалів на не­горючій основі.

    В основних будівлях сховищ не дозволяється зберігання та застосування легко­займистих і горючих рідин, балонів з газами та інших пожежонебезпечних матеріа­лів. Зберігання вищезазначених речовин і матеріалів повинно здійснюватися на скла­дах, які розташовані окремо та відповідають вимогам пожежної безпеки. Усі легко­займисті експонати слід розміщувати у вітринах із непошкодженим склом.

    Стелажі у сховищах мають виготовлятися з негорючих матеріалів. Стелажі, вітри­ни та стенди, виконані з горючих матеріалів, повинні оброблятися вогнезахисною ре­човиною, якщо це допускається за умов зберігання експонатів.

    У сховищах ширина головних проходів повинна бути не менше 1,2 м, поздовжні проходи між стелажами - не менше 0,8 м, між торцями стелажів та стіною - не мен­ше 0,45 м.

    У будівлях сховищ не дозволяється:

    • паління, а також застосування відкритого вогню (факелів, свічок, сірників тощо) та вогневих ефектів;

    • зберігання та використання мікрофільмів на горючій плівці (всі мікрофільми слід зберігати в коробках із негорючих матеріалів у металевих шафах);

    • захаращення проходів між стелажами, зберігання книг поблизу від батарей центрального опалення.

    Кожне приміщення повинно мати план евакуації на випадок виникнення пожежі та інструкцію про порядок дії під час пожежі.

    У кожному складському приміщенні закладів освіти повинні зберігатися однорідні типи продукції в залежності від їх характеру і призначення.

    На зовнішньому боці вхідних дверей до складу повинна бути вивішена табличка, на якій вказано прізвище особи, відповідальної за протипожежний стан, категорія приміщення відповідно до будівельних норм і правил. Завідувач складом повинен мати інструкцію, яка визначає основні вимоги правил пожежної безпеки та дії обслу­говуючого персоналу на випадок пожежі.

    Під час зберігання на складах окремих речовин та матеріалів повинні врахову­ватися їх пожежонебезпечні фізичні та хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, займання у разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо). На матеріальних складах не дозволяється зберігання легкозаймистих та горючих рідин, які мають знаходитися у спеціально відведених приміщеннях.

    У складських приміщеннях, в яких зберігаються пожежо- та вибухонебезпечні речовини (лаки, фарби, розчинники, продукція в аерозольній упаковці тощо), на зо­внішньому боці дверей (воріт) вивішують інформаційну карту про пожежну небез­пеку товарів, що зберігаються у приміщенні, їх кількість та заходи, яких потрібно вживати на випадок виникнення пожежі.

    За умовами розміщення складів у підвальних або цокольних поверхах слід перед­бачити (для випускання диму в разі пожежі) наявність в них вікон або люків розміром не менше ніж 0,9 х 1,2 м.

    8.2. Пожежна безпека як складова охорони праці в фармацевтичній галузі

    Основою для забезпечення пожежної безпеки підприємств фармацевтичної галузі та закладів аптечної мережі країни є “Правила пожежної безпеки для підприємств з виробництва лікарських засобів” (ДНАПБ В. 01.051-99/191), що розроблені на основі закону України “Про пожежну безпеку” та державних будівельних норм і правил, які вимагають чіткого визначення певних категорій приміщень і будівель за вибуховою та пожежною небезпекою.

    Відповідно до їх основних положень території підприємств з виробництва лі­карських засобів та аптечних закладів, що розташовані у самостійній споруді, по­винні бути обгороджені і мати не менше двох виїздів на магістралі або прилеглі дороги загального користування. Ворота в’їзду на територію підприємства, що від­криваються за допомогою електроприводу, повинні мати пристрої, які дозволяють відкривати їх вручну.

    Територія підприємства повинна мати зовнішнє освітлення та освітлення, яке за­безпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання та ін­вентарю, входів у будинки і споруди тощо.

    Підсобні будинки і приміщення повинні розміщуватися на відстані не менш ніж 10 м від інших будинків і споруд, крім випадків, коли, згідно з будівельними нормами, вимагається більший протипожежний розрив або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без прорізів. Комори та майстерні не дозволяється прибудовувати до будівель з обгороджувальними металоконструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан тощо).

    Територія підприємства, всі виробничі, службові, складські та допоміжні будівлі, приміщення, споруди та відкриті установки слід постійно утримувати у чистоті та порядку. В спеціально відведені терміни, встановлені технологічними регламентами або інструкціями, вони повинні очищуватися від горючого сміття та відходів вироб­ництва. Металева стружка, промаслені обтиральні матеріали та виробничі відходи мають зберігатися у спеціально відведених та обладнаних місцях (дільницях).

    Основні дороги, проходи, проїзди, під’їзди та переїзди до будівель, споруд і водо- джерел повинні мати тверде покриття. їх слід утримувати у справному стані, своєчасно ремонтувати, взимку очищати від снігу та льоду. Забороняється самовільно зменшува­ти ширину доріг та проїздів, що встановлена відповідно до нормативних значень.

    До всіх будинків і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний до­ступ. Дороги, проїзди і під’їзди до будинків, споруди пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, а також до пожежного інвентарю, об­ладнання і засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними.

    На дільницях території підприємства, де можливо скупчення горючих парів і газів, проїзд автомашин, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту забороняється.

    Про закриття окремих дільниць доріг або проїздів (для ремонту або через інші причини, які перешкоджають проїзду пожежних автомобілів) необхідно негайно пові­домляти підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об’їзду або влаштовані переїзди через дільниці, що ремонтуються.

    Територія підприємства, будівлі та споруди, будівельні майданчики, виробничі приміщення, робочі місця, а також обладнання мають бути забезпечені відповідними знаками пожежної безпеки згідно з існуючими вимогами.

    Місця розміщення знаків безпеки та порядок застосування пояснювальних написів до них встановлює адміністрація підприємства за узгодженням з об’єктовою пожеж­ною охороною або начальником добровільної пожежної дружини.

    Знаки безпеки мають бути розташовані з таким розрахунком, щоб їх було добре видно та контрастно виділялися на навколишньому фоні. Знаки, які використовують­

    ся в місцях недостатньої видимості або у нічний час, повинні бути видними із різних точок і мати відповідне забарвлення або штучне освітлення.

    Переносні знаки безпеки, які встановлюються на місцях та дільницях, що вважа­ються тимчасово небезпечними, знімаються лише після того, як відпадає нагальна потреба в їх застосуванні.

    На території підприємства на видних місцях повинні бути установлені таблички із вказанням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, з обов’язковим визначенням особли­востей розташування гідрантів, пірсів та градирень.

    У разі планування нового або перепланування виробництва, що здійснюється на діючій площі, реконструкції та зміни функціонального призначення приміщень, а та­кож при застосуванні нового технологічного обладнання необхідно дотримуватися протипожежних вимог відповідно до діючих нормативних актів з пожежної безпеки.

    Тому всі вибухо- та пожежонебезпечні будинки, споруди і складські приміщен­ня повинні розташовуватися з підвітряного боку відносно інших підприємств та об’єктів на відповідній відстані, яка становить понад 500 м, від жилих районів і громадських споруд.

    При виборі місця розташування будинку, в якому є “чисті” приміщення, повинен бути врахований ступінь забруднення повітря основними джерелами забруднень: транспортні засоби, промислові та енергетичні об’єкти, квітучі рослини тощо.

    Приміщення рекомендується розміщувати відповідно до встановленої послідов­ності виробничого процесу та класів чистоти. Зокрема, ті з них, що відповідають більш низькому класу чистоти, не повинні розташовуватися всередині приміщень з більш високим класом чистоти.

    У виробничих приміщеннях обов’язково має бути передбачене розміщення певних площ для робочих зон і зон тимчасового зберігання продукції. Причому розташуван­ня в них обладнання, вихідної сировини, напівпродуктів, матеріалів та проміжної і готової продукції повинно здійснюватися таким чином, щоб був виключений ризик перехресної контамінації, змішування або переплутування різних лікарських засобів та їх компонентів, невірного ведення технологічного процесу тощо.

    Розподіл приміщень та споруд з урахуванням ступеня їх вибухопожежної небезпе­ки має здійснюватися за відповідними категоріями, що наведені у таблиці 64.

    Якщо підприємство (приміщення) не підпадає під викладені у таблиці категорії, їх належність до відповідної категорії слід погодити з інспекціями пожежного нагляду.

    На підприємстві обов’язково повинен бути встановлений певний порядок спові­щення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

    У приміщеннях і зовнішніх установках цехів і складів всі проходи, евакуаційні виходи, коридори, тамбури, драбини, підступи до виробничого обладнання і машин, матеріалів і засобів пожежогасіння, до засобів зв’язку і пожежної сигналізації завжди повинні бути вільними. Двері на евакуаційних шляхах мають вільно відкриватися у напрямку виходу з будинків.

    He дозволяється:

    • влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, під­йомні або обертові двері та інші прилади, що перешкоджають вільній евакуації людей;

    Категорія

    приміщення

    Характеристика речовин і матеріалів, що використовуються

    А

    Вибухо-

    пожежо-

    небезпечна

    Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більш ніж 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати ви­бухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у при­міщенні, котрий перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, здат­ні вибухати і горіти в результаті взаємодії з водою і киснем повітря або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

    Б

    Вибухо-

    пожежо-

    небезпечна

    Горючий пил або легкозаймисті рідини з температурою спалаху більш ніж 28 °С, горючі рідини у кількості, що може утворюва­ти вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, що перевищує 5 кПа.

    В

    Пожежонебезпечна

    Горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі ре­човини, матеріали (в тому числі пил і волокна) та речовини, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним горіти за умови, що приміщення, в яких вони є, не відносяться до категорії А або Б.

    Г

    Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані (горючі гази, рідини і тверді речовини, що займаються або утилізуються як паливо) процес обробки яких супроводжується виділенням тепла, іскор і полум’я.

    д

    Негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Допускається відносити до цієї категорії приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолоджу­вання і гідроприводу обладнання в кількості не більш ніж 60 кг в одиниці обладнання при тиску понад 0,2 мПа, кабельні елек­тропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на робо­чих місцях.

    Допускається відносити до цієї категорії приміщення, в яких знаходяться горючі речовини в такій кількості, при якій вони не можуть створити теплове навантаження більше 400000 кДж на будь-якій дільниці підлоги приміщення площею 10 M2.


    1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   59


    написать администратору сайта