діплом. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель
 Скачать 1.11 Mb.
|
|
Кожна загальнооціночна одиниця характеризується за такими факторами: Доступність. Ця характеристика включає аналіз і оцінку доступності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, місць масового відпочинку. Рівень інженерно – транспортного забезпечення та благоустрою території. Ця характеристика включає аналіз і оцінку мереж інженерних і транспортних комунікацій, довжину та щільність, а також аналіз їх головних споруд, які оцінюються з позиції місткості зон впливу, оцінку зелених насаджень загального користування та спеціального призначення. Рівень розвитку сфери обслуговування населення. Ця характеристика включає аналіз та оцінку забезпечення підприємствами громадського обслуговування, комплексності різноманітності їх функцій. Екологічна якість території, що описується схемами поширення різних видів забруднення повітря, води, ґрунтів, рівнем цього забруднення, а також витрати пов’язаними з їх усуненням. Кінцевим результатом економіко – планувального зонування території населеного пункту є визначення зонального коефіцієнту Км2, який є добутком пофакторних оцінок пп. 1 – 6 з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів. Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів, повинна дорівнювати 1,0. Межі та кількість економіко – планувальних зон, а також значення коефіцієнтів Км2 не є наперед заданими параметрами, а результатом пофакторної оцінки території населеного пункту. Неодмінною умовою економіко – планувального зонування є виділення земелеоціночних одиниць (оціночних районів) – територіально і функціонально визначених утворень, в межах яких і здійснюється оцінка властивостей земель населених пунктів. Слід пам’ятати, що оціночні райони є робочими одиницями оцінки, їх кількість залежить від розміру населеного пункту, його господарського профілю, адміністративного статусу і соціально – культурного потенціалу. Чим детальніша землеоціночна структуризація території, тим вищий ступінь достовірності кінцевого результату. Оціночні райони, як правило, виділяються у встановлених межах населених пунктів. Вони визначаються: магістралями загальноміського та районного рівня, природними обмеженнями (річки, струмки, канали, рівчаки і т.д.), в окремих випадках – межами ділянок виробничих підприємств. Площа одного оціночного району має бути порівнюваною з мікрорайоном багатоповерхової забудови, кварталом (групою кварталів) садибної забудови. Сукупність усіх землеоціночних одиниць повинна забезпечувати повне охоплення території населеного пункту. Методика оцінки окремих факторів, які впливають на величину зонального коефіцієнту Км2 базується на розрахунку окремих індексів, що відображають вплив кожного фактора (або їх групи) на цінність території населеного пункту. Алгоритм розрахунку відповідає таким умовам: Значення кожного індексу розраховується від середнього значення конкретного фактора для населеного пункту (середнє значення приймається за 1,0). Механізм зважування окремих факторів ґрунтується на методах багатомірної статистики та експертної оцінки кожного фактора. Граничні значення коефіцієнта Км2 вкладаються у діапазон значень таблиці 3.6. «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів». Для встановлення економіко – планувальних зон був застосований експертний метод оцінки оціночних районів кожного населеного пункту, який полягає в наступному: Заповнена анкета експертної оцінки, що включає 13 факторів, які можуть вплинути на величину комплексного індексу цінності району Іі. Оцінка окремого фактора встановлюється за 5 – бальною шкалою, при цьому «5» балами оцінюється найкраще значення фактора, а балом «1» – його найгірше значення. Визначення суми балів оцінки факторів. Визначення середнього балу по кожному району та середньозваженого балу. Анкета експертної оцінки території Великовільмівської сільської ради приведена в додатку А. Розрахунок комплексного індексу цінності території оціночних районів Ії здійснюється шляхом зважування окремих індексів, які були розраховані в результаті пофакторної оцінки. Для визначення зважувальних (каліброваних) коефіцієнтів був застосований метод кореляційного аналізу (зважувались коефіцієнти парної кореляції між значеннями окремих індексів). 5. Вирахувано комплексний індекс цінності для окремого оціночного району за формулою 3.4:  , (3.4)де: Іі – комплексний індекс цінності оціночного району; Іс – середній бал оціночного району; І – середньозважений бал по селу. Наступною стадією виконання оцінки земель є економіко – планувальне зонування території – об’єднання оціночних районів в економіко – планувальні зони. Здійснюється це з метою узагальнення результатів оцінки території окремих оціночних районів та виділення однотипних за споживчими якостями і функціональним використанням зон. При об’єднанні оціночних районів в економіко – планувальні зони враховувалась дія трьох факторів: Суміжність районів. Переважно однотипне функціональне використання Близькість значення індексів Іі. Враховуючи ці фактори оціночні райони об’єднують у економіко – планувальні зони. Значення зонального коефіцієнту Км2 для економіко – планувальної зони визначено як середньозважене (за часткою площі районів) індексів Іі оціночних районів. Розрахунок комплексного індексу Іі, значення коефіцієнта Км2 та грошова оцінка 1 кв. м. землі в межах економіко – планувальних зон приведений в додатку Б. 3.3. Характеристика локальних факторів оцінки Територія населених пунктів в межах економіко – планувальних зон поділяється також за функціональним використанням. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки враховують відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності. В межах населених пунктів Великовільмівської сільської ради виділено груп 4 функціонального використання території. Віднесення земель до груп функціонального використання проводилося відповідно до класифікатора видів економічної діяльності та стандартної класифікації забудованих земель. Локальні коефіцієнти застосовуються при визначенні вартості конкретної земельної ділянки і враховують особливості її місця розташування в межах економіко – планувальної зони. Визначення коефіцієнту місцерозташування земельної ділянки не вичерпується значеннями коефіцієнту Км2. На величину рентного доходу конкретної ділянки окрім зональних впливають також і локальні фактори, повний перелік яких наводиться в «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів». Встановлення переліку локальних факторів та обґрунтування їх значень здійснюється з урахуванням рекомендацій зазначених в «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», на базі містобудівної документації та результатів спеціальних досліджень. Аналіз, проведений в процесі виконання грошової оцінки сіл, виявив 6 локальних факторів, які можуть вплинути на загальне значення коефіцієнту Км3. Для обчислення Км3 враховуються перераховані нижче локальні фактори. При цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50. Після вивчення кожної з груп локальних факторів було здійснене їх картографування. Характерні коефіцієнти локального рівня, що впливають на місце розташування земельних ділянок, приведені в таблиці 3.3. Таблиця 3.3 Локальні коефіцієнти на місце положення земельної ділянки
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||