діплом. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель
 Скачать 1.11 Mb.
|
безпеки праці;- прийняти міри по покращенню вивчення пропаганди і поширення передового досвіду по охороні праці. [22]Для створення найбільш сприятливих умов праці при роботах по планово-висотному згущенню, малюванню і створенню топопланів необхідно враховувати психофізіологічні особливості робітників, їх професійну підготовку (кваліфікацію), а також загальну культуру виробництва. Всі ці фактори тісно повязані між собою, і при їх уважному вивченні повинні розроблятися міри, які покращують трудовий процес. Важливу роль тут відіграє планування робочих місць. Практика показує, що планування робочих місць при даних процесах повинна передбачати раціональне використання виробничих площ, задовольняти потреби зручності в обслуговуванні приладів і суворого дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії.Робочі місця необхідно обладнати з врахуванням антропометричних даних людського тіла. Рухи робітника необхідно сконцентрувати так, щоб мязи його тіла були навантажені рівномірно і зайві невиробничі рухи виключені. Особливе значення має раціональне розміщення на приладах пультового управління (перемикачів, вимикачів), які по своєму розміщенню повинні забезпечити мінімальні затрати мязової і нервової енергії робітників, відповідати естетичним потребам. Крім того, при виконанні вказаних робіт потрібно враховувати виробниче середовище, яка являється предметним оточенням робітників. Вона повинна обєднувати в собі раціональне архітектурно-планувальне рішення всередині робочого приміщення, оптимальні санітарно-гігієнічні умови (освітлення, мікроклімат і т. д.), а також науково обґрунтоване створення високохудожніх інтерєрів. Загальні площі виробничих приміщень повинні в першу чергу, відповідати кількості працюючих в них і раціональному розміщенню технічних засобів (приладів, станків, машин). Діючими санітарними нормами встановлено, що для забезпечення працюючим нормальних умов праці обєм виробничого приміщення на одного працюючого повинен бути не менше 15 м при умові нормальної висоти стелі, а площа приміщення, відгородженого стінами або глухими перегородками, не менше 4,5 м2 без врахування площі, яка зайнята технічними засобами, проходами, проїздами і т. д. В нашому дипломному проекті досить часто ми використовуємо ЕОМ і тому в цьому розділі ми багато уваги приділимо вимогам безпеки щодо розміщення і обслуговування ЕОМ. Навколишнє середовище в робочих приміщеннях обчислювальних центрів (стан температурного режиму повітря, його вологість, наявність великої кількості заземлених металевих конструкцій, а також стан підлоги) ставлять підвищені вимоги до знання робітниками (операторами і ін.) правил електробезпеки. Обслуговування операторами різних типів ЕОМ, а також проведення ремонтних, налагоджувальних робіт і їх послідуюче випробовування вимагають суворого і своєчасного виконання організаційно-технічних заходів, що забезпечують постійний захист працюючих від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму і статичної електрики. Згідно правил техніки безпеки при експлуатації ЕОМ до роботи на ЕОМ допускаються робітники, які мають спеціальну практичну і теоретичну підготовку. Ці робітники повинні: - добре знати експлуатацію обладнання, схеми і особливості обслуговуючих установок; - мати чітку уяву про можливі небезпеки; - вміти надавати першу невідкладну допомогу потерпілому. Виробнича площа для розміщення ЕОМ повинна суворо відповідати санітарно-гігієнічним і технічним вимогам, а її розмір відповідає паспортним даним заводу-виробника. Важливу роль в забезпеченні безпеки при роботі на ЕОМ відіграє раціональна зручність в розміщенні дисплея, клавіатури, миші, а також робочої зони, якої досягають руки оператора. При виникненні в процесі роботи різних збоїв, які не можна усунути звичними методами, передбаченими вимогами, положеннями і т.д. для оператора, рекомендується запрошувати змінного або чергового інженера. Включення або виключення загального електроживлення ЕОМ та іншого електрообладнання повинно виконуватись тільки обслуговуючим персоналом обчислювального центру. Під час роботи черговий інженер разом з обслуговуючим персоналом обчислювального центру повинен уважно слідкувати за освітленістю, температурою, повітряним середовищем і вологістю в машинному залі, забезпечуючи тим самим нормальну роботу ЕОМ. Польові роботи це перш за все збір вихідної інформації, обстеження населеного пункту, встановлення меж населеного пункту, розташування інженерно транспортної інфраструктури, виявлення факторів та обєктів, які негативно впливають на життєдіяльність і розвиток населеного пункту та інші. При роботах на коліях та автошляхах необхідно добре знати сигналізацію, переміщення вздовж колій слід здійснювати по узбіччю, шляху не ближче 2 метрів від крайньої рейси. Всі члени бригади повинні працювати в жовтогарячих жилетках. Небезпечно працювати на коліях залізничних доріг в грозу, завірюху і туман. Не можна залишати на коліях та шляхах без нагляду геодезичні прилади і інше обладнання. При виконані камеральних робіт в приміщені мікрокліматичні показники (температура повітря, швидкість його руху, вологість барометричний тиск) повинні мати оптимальні показники або незначні відхилення від оптимальних, тому що порушення цих умов можуть бути причиною фізіологічних порушень в організмі людини і призвести до різкого скорочення працездатності і профзахворювань. Для відвертання перенапруги зору, елементи обладнання містяться на однаковій відстані від очей з урахуванням гостроти зору, відстань між оком і предметом повинна бути, при виконані робіт, що вимагають високу точність 12-25 см, при виконані робіт що не вимагають високу точність 36-40 см. При поганому освітленні на очі влучає дуже мала кількість освітлення і тому виникає необхідність наблизити предмет до очей, а це призводить до напруги зору. Велика кількість світла також несприятливо діє на очі, тобто осліплює їх і тому виникає головний біль. На робочому місці світло повинно падати ліворуч або прямо, при дуже високоточних роботах необхідно давати очам відпочинок, закривши їх на 2-3 хвилини. Виробниче приміщення повинно бути добре освітленим і провітрюватися. Розмір виробничого приміщення вибирають з урахуванням на кожного робітника 0.5 м його обсягу і 4.5 м2 площі підлоги. Висота приміщення повинна бути не менш 3 м. На підприємстві повинні бути також обладнані кімнати для відпочинку працюючих. Для виконання робіт по кресленню повинні бути виготовлені спеціальні столи. Фарби і чорнила повинні зберігатися в холодильнику. При склеюванні планово-картографічних матеріалів рекомендується використовувати клей без запаху, відвертати попадання клею на руки або в очі. Працювати з калькою необхідно обережно, щоб не порізати руку об край відрізаного формату кальки. При роботі на спеціальних столах для креслення всі гострі предмети (вимірювачі, циркулі) повинні бути зафіксовані і закріплені. Робота за компютером включає самі різні задачі, що поєднуються такими загальними факторами, як те, що робота виконується в сидячому положенні і вимагає уважного, безупинного й іноді тривалого спостереження. Виділяються 7 умов для того, щоб діяльність на робочому місці, оснащеному дисплеєм, здійснювалася без скарг і без утоми. 1. Правильна установка робочого столу. 2. Правильна установка робочого стільця. 3. Правильна установка приладів. 4. Правильне виконання робіт. 5. Правильне освітлення. 6. Правильне застосування допоміжних засобів. 7. Правильний метод роботи. У створенні сприятливих умов для підвищення продуктивності і зменшення напруги значну роль відіграють фактори, що характеризують стан навколишнього середовища: мікроклімат приміщення, рівень шуму і освітлення. Величина відносної вологості, що рекомендується - 65-70%. Робоче місце повинне добре вентилюватися. В даний час з погляду шумового навантаження досягнуть значний прогрес. Рівень шуму в залі (приблизно 40 дБ) не перевищує рівень шуму в КБ, незалежно від кількості використовуваної апаратури. По останніх дослідженнях - робота за компютером не представляє небезпеки з погляду рентгенівського випромінювання. Приміщення з ПК має природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява короткозорості, швидка втомлюваність. Система освітлення повинна відповідати таким вимогам: освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізняння - найменшим розміром об'єкту, фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття та ін.; необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітору, а також в межах навколишнього простору; на робочій поверхні повинні бути відсутні різні тіні; в полі зору не повинно бути прямих і відбитих відблисків; величина освітленості повинна бути постійною у часі. Природне освітлення здійснюється через бокові світлопрорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) рівний 1.55, що відповідає СНІП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення (зі змінами)". Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів і клавіатури, передбачені сонцезахисні засоби. Штучне освітлення у приміщенні здійснюється системою загального освітлення. Як джерело світла використовують люмінесцентні лампи (білого світла). Загальне освітлення виконане у вигляді суцільних ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць паралельно лінії зору працюючих. У випадку переважаючої праці з документами необхідно застосовувати системи комбінованого освітлення. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400-500 лк. У приміщеннях з ПК необхідно обмежувати нерівномірність розподілення яскравості в полі зору працюючих. Проектом передбачено коефіцієнти відбиття робочого стола, клавіатури та корпусу обчислювальної техніки 0.2 - 0.5; стелі 0.6 - 0.7; стін 0.2 - 0.5; підлоги 0.1 - 0.2. Всі матеріали, що використовуються для оздоблення повинні бути матовими. Освітленість приміщень природнім шляхом розраховуємо шляхом знаходження коефіцієнтів природного освітлення. е = 1.5(СНиП 11-04-79) Дифузорне світло неба, що проникає у вікна, коефіцієнт розраховується за формулою 7.1: ен = е х n1 х n2, (6.1) де: е - мінімальний коефіцієнт при боковому освітленні; n1 - коефіцієнт світлопропускання вікон, що враховує втрати проникаючого світла; n1 =0.8; n2 - коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість неба по меридіану, заходиться в залежності від кута, що утворюється горизонтальною лінією і прямою, що з'єднує точку М з центром вікна; n2 = 0.9 Для оцінки світлового потоку, що проникає у приміщення користуємося формулою 7.2: (SВ / SП) X 100 = ( eн μв к ) / ( τзаг τ1), %, (6.2) де: SB, Sn - площі вікон і підлоги робочого приміщення, м2; ен - нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості для роботи відповідної точності, знаходимо за таблицею; μв - світлова характеристика вікна, що знаходиться за таблицями; К - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будинками; τзаг - загальний коефіцієнт світлопропускання, знаходиться за таблицею; τ1 - коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла стін, стелі, підлоги при боковому освітленні, знаходиться за таблицею Sn = 12 м2; eH = 1,08; μв = 0,5; К = 1,7; τзаг = 0,35; τ1 = 1,7. SВ = (eH Sn μв к) / (τзаг τ1 100) = 3,52 (м2) Тобто, площа природного освітлення в даному приміщенні повинна відповідати 3,52 м2. В дійсності площа природного освітлення складає 4 м2. Отже, природне освітлення в даному приміщенні повністю задовольняє потрібне значення освітленості. Приймаємо, що приміщення оснащенні лампами ЛДП-65. За ГОСТ 6825-74 дана лампа забезпечує світловий потік в 2900 Дм. Тепер необхідно визначити скільки таких ламп необхідно встановити в приміщенні. Кількість ламп визначається за формулою 7.3: n = ФΣ / ФЛ, (6.3) де ФΣ – сумарний світловий потік в приміщенні, ФЛ – світловий потік однієї лампи (2900 Лм). Сумарний світловий потік обчислюється за формулою 7.4. ФΣ = (Еn S K Z) η 100, (6.4) де Еn – нормальне освітлення (400 лк); S – площа приміщення (18 м2); К – коефіцієнт запасу, приймається 1,7; Z – коефіцієнт мінімальної освітленості, знаходиться в межах 1,1 – 1,2; η – коефіцієнт використання світлового потоку, залежить від ККД і розповсюдження сили світильника, показника приміщення. Знайдемо показник приміщення за формулою 7.5. І = (А В) / (Н (А + В)), (6.5) де А, В - відповідно довжина і ширина приміщення А=6м, В=3м; Н— висота приміщення, Н=3м. І = (6 х 3) / (3х (6+3) ) = 0,7 Тепер за відповідними значеннями показника приміщення, коефіцієнтів відбиття від підлоги, стін, обладнання визначимо, що η = 43, Визначимо ФΣ: ФΣ = 400 х 18 х 1.7 х 1.2 / 43 х 100 = 34158 Лм Визначимо кількість ламп: n = 34158 / 2900 = 11.8 Отже, необхідно 12 ламп ЛДП - 65. Проведемо перевірку отриманих результатів: ФΣ = 12 х 2900 = 34800 Тоді: Е н = 34800 х 43 / 100 х 18 х 1.7 х 1.2 = 408 408 (Лк)>400 (Лк) Отже, розрахунки приведені правильні [48]. Заходи та методи щодо поліпшення умов та охорони праці мають крім соціального й економічний результат, який виявляється у збільшені професійної активності, зростанні продуктивності праці, скорочення втрат повязаних з травматизмом та іншими хворобами, скорочення втрат на пільги та компенсації. Згідно форми 7-ТНВ у табл.6.1 надані дані показників травматизму по Велтковільмівської сільській раді Сумського району Сумської області за останні три роки, що включає фінансування заходів з охорони праці, яке складає 6% від суми реалізованої продукції. Таблиця 6.1 Показники травматизму на території Великовільмівської сільської ради
Поліпшення умов праці призводить до збільшення професійної активності, збереженню здоровя, продовженню життя, а незадовільні умови праці призводять до зменшення віку трудової діяльності та зміни робочих місць. За допомогою раціонального комплексу заходів по поліпшенню умов праці можливо забезпечити ріст продуктивності праці на 10 - 15%. На підвищення працездатності суттєво впливають раціонально обґрунтовані режими праці та відпочинку. Якщо недотримуватись цього режиму це призведе до втрати 60 -80% робочих днів із-за захворювання. Поліпшення умов праці та впровадження заходів безпеки праці призводить до зниження травматизму та професійних захворювань, зменшення числа загальних захворювань та їх тривалість, що призведе до збільшення прибутку та скорочення витрат по соціальному страхуванню. Для досягнення цих умов на підприємстві необхідно проводити заходи для підвищення рівня охорони праці: - організацію виробничого процесу підприємств проводити згідно нормативно-правових актів з охорони праці України; - своєчасно доводити до відома працюючих зміни в нормативно-правових актах з охорони праці України; - своєчасно доводити до відома працюючих відомості про стан умов праці; - проведення навчання з охорони праці; - своєчасне проведення інструктажів та медичних оглядів на виробництвах; - забезпечення в необхідній кількості працюючих засобами індивідуального захисту, створення сприятливих умов для праці працюючих; - забезпечення в необхідній кількості виробничі процеси засобами пожежегасіння; - застосування на виробництвах нових досягнень науки та техніки, та інше.[20] Отже, головною метою заходів по поліпшенню умов праці та забезпеченню її безпеки є досягнення соціального ефекту, який включає укріплення здоровя працівників, службовців, підвищення їх працездатності, інтересу до роботи та інше. В той же час здійснення заходів з охорони праці на підприємствах, організаціях, установах призводить до певного економічного ефекту. 6.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях Під надзвичайною ситуацією розуміють порушення нормальних умов життя і діяльності людей, об'єктів або територій унаслідок аварій, катастроф, стихійних лих або інших чинників, що спричинили або можуть спричинити загибель людей та значні матеріальні втрати. За масштабами надзвичайні ситуації поділяють на: — загальнодержавного рівня; — регіонального рівня; — місцевого рівня; — об'єктового рівня. Залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище надзвичайні ситуації бувають природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру. На території України джерелами таких надзвичайних ситуацій переважно бувають стихійні лиха, порушення технологічних процесів, вихід їх з під контролю людей тощо. Це вимагає від владних структур усіх рівнів розробки та здійснення широкого комплексу заходів щодо реалізації державної політики у сфері забезпечення безпеки і захисту населення. | ||||||||||||||||||||||||||||