Микроба. микроба. Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання

• Название: Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання
• Анкор: Микроба
• Дата: 27.10.2020
• Размер: 230.39 Kb.
• Имя файла: микроба.docx
• Тип: Документы; #146196
• страница: 19 из 22

Реакція імунофлуоресценції. Реактиви для постановки РІФ, обладнання для обліку результатів.

Реакция иммунофлюоресценции - РИФ (метод Кунса).Различают три разновидности метода прямой, непрямой, с комплементом. Реакция Кунса является методом экспресс-диагностики для выявления антигенов микробов или определения антител.




Прямой метод РИФ основан на том, что антигены тканей или микробы, обработанные иммунными сыворотками с антителами, меченными флюорохромами, способны светиться в УФ-лучах люминесцентного микроскопа. Бактерии в мазке, обработанные такой люминесцирующей сывороткой, светятся по периферии клетки в виде каймы зеленого цвета.
Непрямой метод РИФ заключается в выявлении комплекса антиген - антитело с помощью

антиглобулиновой (против антитела) сыворотки, меченной флюорохромом. Для этого мазки из взвеси микробов обрабатывают антителами антимикробной кроличьей диагностической сыворотки. Затем антитела, не связавшиеся антигенами микробов, отмывают, а оставшиеся на микробах антитела выявляют, обрабатывая мазок антиглобулиновой (антикроличьей) сывороткой, меченной флюорохромами. В результате образуется комплекс микроб + антимикробные кроличьи антитела + антикроличьи антитела, меченные флюорохромом. Этот комплекс наблюдают в люминесцентном

микроскопе, как и при прямом методе.

6. Суть і особливості постановки реакції іммобілізації мікроорганізмів.

Здатність імунної сироватки викликати іммобілізацію рухомих мікроорганізмів пов'язана зі специфічними антитілами, які виявляють свою дію в присутності комплементу. Іммобілізуючі антитіла виявлені при сифілісі, холері і деяких інших інфекційних захворюваннях.
Це послужило підставою для розробки реакції іммобілізації трепонем, яка за своєю чутливості і специфічності перевершує інші серологічні реакції, використовувані при лабораторній діагностиці сифілісу.
Для постановки реакції необхідні:
1. Випробувана інактивована сироватка.
Випробувана сироватка повинна бути стерильна. З сироваткою осіб, які отримували протисифілітичні препарати (антибіотики і ін) менше ніж за три тижні до дослідження, реакцію ставити не можна.
2. Антиген.
3. Комплемент (сироватка морської свинки).
Антигеном служать живі патогенні бліді трепонеми штаму Nichols, отримані з 7-10-денного кролячого орхита. В основі цієї реакції лежить феномен знерухомлення блідих трепонем антитілами сифилитической сироватки в присутності активного комплементу морської свинки. Сироватки крові обстежених з хибнопозитивними результатами стандартних серологічних реакцій не викликають іммобілізацію блідих трепонем внаслідок того, що містять тільки реагіни і не включають специфічні антитрепонемні антитіла.

Кров беруть стерильно в простерилізованих пробірку. Обов'язковою умовою є виключення перед обстеженням прийому хворим антибіотиків, які надають токсичну дію на бліді трепонеми, викликаючи їх неспецифічне знерухомлення. При утриманні антибіотиків в сироватці крові порушується відтворюваність реакції. Перед дослідженням сироватку крові інактивують для руйнування можливо присутнього в ній компонента, що обумовлює неспецифічну іммобілізацію, який може бути присутнім в активних сироватках крові.

Антиген для РІБТ є суспензія блідих трепонем в середовищі виживання з кількістю мікроорганізмів 10-15 в кожному полі зору. ІБТ протікає тільки за умови надлишку комплементу. Для постановки РІБТ застосовується класична методика з використанням газового меланжу для створення оптимальних умов виживання блідих трепонем і меланжерная методика, анаеробні умови при якій досягаються за допомогою гумового кільця, що закриває обидва просвіту меланжера.

Через 18-20 год після постановки реакції підраховують рухомі та нерухомі бліді трепонеми. Іммобілізація блідих трепонем від 0 до 20% відповідає негативним результатів реакції, від 21 до 30 - сумнівним, від 31 до 50 - слабопозитивним, від 51 до 100% - позитивним.

6. Реакція нейтралізації токсинів.

Реакції нейтралізації токсину антитоксином.
При діагностиці деяких інфекційних захворювань, збудники яких продукують екзотоксини, використовують реакцію нейтралізації токсину антитоксином. Для її проведення досліджуваний матеріал, в якому підозрюють наявність токсину, змішують з відповідною антитоксической сироваткою і після інкубації в термостаті вводять лабораторним тваринам (білі миші, морські свинки). Контрольним тваринам вводять тільки досліджуваний матеріал. Якщо взята в досвід антитоксическая сироватка нейтралізує токсин, тварини залишаться живі. Контрольні тварини гинуть під дією токсину. Реакція нейтралізації використовується для виявлення токсинів збудників ботулізму, правця, газової гангрени.
Часто для визначення активності імунних антитоксичних сироваток анатоксинів використовується реакція нейтралізації за механізмом флоккуляции.