Микроба. микроба. Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання
 Скачать 230.39 Kb.
|
Убиті вакцини. Приклади.Також належать до першого покоління вакцин. Убиті вакцини містять або убитий цілий мікроорганізм (цільно кліткова вакцина проти коклюшу, інактивована проти сказу, вірусного гепатиту А), або компоненти клітинної стінки чи інших частин збудника (ацелюлярна вакцина проти коклюшу, кон’югована проти гемофільної інфекції, проти менінгококової інфекції). Щоб одержати інактивовану вакцину, проводять відбір вірулентних штамів бактерій чи вірусів, які мають повний набір необхідних антигенів та інактивують їх, зберігши при цьому антигенну структуру збудника. Для інактивації збудника використовують фізичні (нагрівання, висушуванння, УФ та іонізуюче випромінювання) та хімічні (обробка формаліном, ацетоном, спиртом) методи. Хімічні більш ефективні та надійні. Переваги: - можливість добору високоантигенних штамів мікроорганізмів (практично відсутня ймовірність контамінації) - довгий час зберігання - зручні у дозуванні - не впливають на генетичний апарат організму - неможлива реверсія вірулентності Недоліки: - слабший імунітет - парентеральне введення - відсутність місцевого імунітету - можуть бути причиною алергічних реакцій (через значну кількість баластних речовин – ліпідів, білків, полісахаридів Хімічні вакцини. Приклади.Хімічні вакцини- вакцини другого покоління, містять уже очищені антигени збудників інфекційних захворювань, отримані переважно хімічними методами. Залежно від технології виготовлення та ступеня очистки хімічні вакцини поділяються на: субвіріонні (містять у своєму складівсі вірусні компоненти, частково очищенні від органічних сполук) і субодиничні (мають у своєму складі тільки поверхневі вірусні білки, які виконують роль проективних агентів). Характеризуються: слабкою реактивністю(можна вводити багаторазово і в великих дозах), генетично і онкогенно безпечні, висока вартість виробництва, швидко виводяться з організму, менш імуногенні. Для підвищення імуногенності хімічних (субодиничних) вакцин додають речовини, що здатні неспецифічно посилювати імунну відповідь на антиген, такі речовини називають ад’ювантами. Приклади хімічних вакцин: менінгококова полісахаридна, черевнотифозна полісахаридна, холера, кашлюкова, висипнотифозна, протейна, грипозна субодинична. Анатоксини. Способи отримання, сфера застосування. Приклади.Анатоксини- препарати одержані з екзотоксинів бактерій шляхом обробки 0,4% розчином формаліну при 37℃ протягом 3-4-х тижнів. Така технологія зберігає антигенні та імуногенні властивості екзотоксинів, але знижує їх токсичність. На введення анатоксинів організм виробляє антитоксини – антитіла, спрямовані проти відповідних екзотоксинів. Недоліки: швидко виводяться з організму, не перешкоджають колонізації мікроорганізмів, тому не запобігають бактеріоносійству. Сфера застосування: зниження епідемічної захворюваності на дифтерію, правець, та інші інфекційні захворювання шляхом утворення антитоксичних антитіл. Приклади: правцевий , дифтерійний, ботулінічний, гангренозний, стафілококовий. Генно-інженерні вакцини. Приклади.Генно-інженерні вакцини - вакцини третього поколінні, це препарати, отримані за допомогою біотехнології, яка по суті зводиться до генетичної рекомбінації. Поділяються на: очищенні антигенні препарати (є продуктом рекомбінантних продуцентів) і векторні, або живі генно-інженерні вакцини(отримують шляхом введення гена, що кодує протективний антиген, у геном деяких авірулентних вірусів-векторів(аденовіруси, парвовіруси), такими живими рекомбінантними вірусами-векторами імунізують організм людини). Для виготовлення генно-інженерних вакцин використовують високоефективну біотехнологію, в основі якої лежить типовий генно-інженерний експеримент. Він включає наступні етапи: Ідентифікація гена,що кодує синтез протектиного антигена. Вбудова гена у вектор – помірний бактеріофаг, плазміну. Введення цього гібрида в клітини реципієнтів. Культивування реципієнтів із вбудованим геном на відповідних поживних середовищах. Такі реципієнти вже називаються рекомбінантними реципієнтами, бо вони, крім свого набору генів, містять ген, що кодує синтез проективного антигену. Синтез рекомбінантним реципієнтом проективного антигену на матриці вбудованого гена. Приклади: вакцина проти гепатиту В. |