Микроба. микроба. Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання

• Название: Поняття інфекційний процес та інфекційне захворювання
• Анкор: Микроба
• Дата: 27.10.2020
• Размер: 230.39 Kb.
• Имя файла: микроба.docx
• Тип: Документы; #146196
• страница: 13 из 22

Вторинні імунодефіцити. Можливі причини вторинних імунодефіцитів.

Вторинні імунодефіцити - це придбане порушення функціонування імунної

системи, в основі яких лежить вплив екзогенних факторів. При первинних

імунодефіцитах - природжений дефект. Придбанні імунодефіцити зустрічаються набагато частіше за первинні. Зазвичай вторинні імунодефіцити розвиваються на тлі дії на організм несприятливих чинників довкілля або різних інфекцій. Як і у разі первинних імунодефіцитів при вторинних імунодефіцитах можуть порушуватися або окремі компоненти імунної системи, або уся система в цілому.

Причини захворювання вторинним імунодефіцитом:

I. Інфекційні

1. Вірусні інфекції

2. Бактерійні інфекції: стафілококова, пневмококова, менінгококова, туберкульоз

3. Протозойна інвазія і гельмінтози (малярія, токсоплазмоз, лейшманіоз,

трихинильоз, аскаридоз

II. Аліментарні (порушення харчування)

III. Метаболічні

IV. Стани, які призводять до втрати імунокомпетентних клітин і імуноглобулінів

(кровотечі, лімфорея, опіки, нефрит).

V. Злоякісні новоутворення, особливо лімфопроліферативні.

VI. Аутоіммунні захворювання.

VII. Екзогенні і ендогенні інтоксикації (отруєння, тиреотоксикоз, декомпенсований

цукровий діабет ).

VIII. Імунодефіцит після різних впливів:

42. Аутоімунні захворювання, їх причини, класифікація.

Автоіму́нні захво́рювання— хвороби, при яких імунітет організму мобілізується не проти сторонньої сполуки, біологічного організму (вірусів, мікроорганізмів тощо) (антигену), а проти клітин, тканин власного організму. Внаслідок вироблення автоімунних антитіл, які з'єднуються із автоантигеном і комплементом, виникає аутоімунне запалення.

Класифікація:

базується на локалізації патологічного процесу. Залежно від нього розділяють на: органоспецифічні, коли автоантитіла синтезуються до антигенів одного органа (гемоцитопенії, атрофічний гастрит, тиреоїдит, ендокринопатії); органонеспецифічні (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак); проміжні, для яких характерні обидві ознаки

причини: генетична схильність, особливо головного комплексу гістосумісності; дефекти механізмів супресії; зникнення толерантності. Механізми індукції автоімунної відповіді (автосенсибілізації): утворення аутоантигенів; виникнення чи депресія клонів Т- і В-лімфоцитів, що несуть рецептори до детермінант власних тканин (зникнення толерантності); розмноження в організмі мікробів та інших паразитів, до складу яких входять перехресно реагуючі антигени.

43. Роль імунопрофілактики та імунотерапії в сучасній медицині

Основним завданням імунопрофілактики е створення активного або пасивного імунітету на патогени з метою попередження захворювання. Iмунотерапія направлена на боротьбу з захворю- ваннями, у патогенезі яких е порушення з боку імунної системи, або з тими хворобами, при яких саме імунній системі надаеться основна роль у відновленні гомеостазу організму. Створення ак- тивного штучного набутого протиінфекційного іму- Hітету досягається введенням вакцин. Вакцини, мобілізуючи імунологічні механізми, зумовлюють формування штучно набутого активного імунітету

44. Імунобіологічні препарати: визначення, класифікація, характеристика.

Імунологічні препарати –це біологічні препарати, що здатні впливати на імунну систему ,активуючи , пригнічуючи або нормалізуючи імунні реакції.

Класифікація:

Вакцини препарати, отримані з живих чи убитих мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів) або ix компоненти.

Iмунні сироватки, одержані шляхом імунізації тварин антигенами мікроорганізмів або з донорської крові, що містить необхідні антитіла. iмунобіологічні препарати для імунокорекції, лікування або профілактики імунодефіцитів різної етіоЛОгі. Сюди відносять імуномодулятори, адаптогени,

Діагностичні імунобіологічні. препарати. В лабораторній практиці такі препарати застосовують для діагностики інфекційних захворювань, визначення алергічних та імунопатологічних розладів, для виявлення специфічних антигенів і антитіл, факторів неспецифічної резистентності (комплемент, інтерферон)

Дія імунобіологічних препаратів:

Специфічною-якщо вона направлена на захист від конкретного збудника( н-д. вакцина проти туберкульозу.

Неспецифічною-якщо дія препарату зводиться до активізації імунної системи підвищення здатності до виконання захисних функцій( н-д. імунобіолог. Препарати , що активують фагоцитоз, проліферацію імунокомплексних кл.