Предмет, мета та завдання спеціальної методики початкового навчання української мови
 Скачать 1.22 Mb.
|
|
1. Розкриття і пояснення дітям значення поняття «дія предмета», формування цього поняття шляхом виконання різних вправ. Навчання самостійно визначати слова - назви дій за запитаннями що робить? 2. Формування поняття про те, що один і той же предмет може виконувати декілька дій. 3. Формування поняття про дії неживих предметів. Виховувати уміння знаходити слова - дії предметів, виділяти їх з речень, де вони стоять перед прямим додатком. Дати перші уявлення про поняття «речення». 4. Формування поняття про те, що дії можуть відбуватися у різний час. Закріплення понять про зв'язок слів -назв дій і слів - назв предметів. Для досягнення даних цілей використовують такі методи та прийоми навчання: • бесіда - пояснення логопеда з дітьми. Називання слів - дій шляхом демонстрування. Логопед запрошує до себе одну дитину і дає їй завдання виконати певну дію (наприклад, Таня, стрибай). Дитина її виконує. Логопед звертається до дітей із питанням: що робить Таня? Діти дають відповідь одним словом. Одній дитині дають різні завдання на виконання дії, а інші діти їх називають. • називання дій живих предметів (істот) за малюнками. Дітям пропонують розглянути низку картинок із зображенням живих предметів (істот), наприклад, бабуня, хлопчик, пташка. Паралельно цим картинкам дають ще одні з аналогічними предметами, які виконують певні дії, наприклад, бабуня в'яже, хлопчик пише, пташка летить. Логопед задає дітям питання що робить? Уточнює, на яке питання відповідає слово, що позначає дію. Пояснює, що ці слова називають «слова - назви дій»; • постановка запитань дітьми. Логопед називає слова, а діти ставлять до них питання (наприклад, біжить - що робить? співає - що робить?); • складання «таблички» на формування поняття «слова - назви дій предметів»
Умовне графічне позначення слів - назв дій предметів: =; • називання дій демонстрованого предмета (наприклад, гра з лялькою бібабо): Петрик, що робить? Петрик танцює. Петрик читає. Петрик пише. Логопед пояснює, що слово «Петрик» можна називати один раз, оскільки всі дії Петрик виконує сам: Петрик танцює, читає, пише тощо; • підбір дій до даного предмета: кішка (що робить?) ходить, нявчить, лизькає...; собака (що робить?) гавкає, гарчить, гризе...; • визначення предметів за їх діями: стрибає, літає, цвірінькає (хто це?) - горобець; ходить, дзьобає, квокче (хто це?) -курка...; • визначення слів - назв дій у реченнях, коли дія предмета стоїть поряд із прямим додатком: Сашко читає книжку; • демонстрація неживих предметів та їх дій; запитання до дітей: що робить м'яч? М'яч котиться; стрибає, лежить...; • розгляд картинок із зображенням неживих предметів у діях: літак летить, машина їде, вода біжить, дощ іде тощо. Пояснення того, що неживі предмети також можуть виконувати певні дії, але за участі живих істот або за законами природи (наприклад, літак веде пілот); • перше знайомство з поняттям «речення». Поетапний розбір змісту простого речення, Логопед називає речення: «Дівчинка біжить»; питання до дітей: про кого говориться у цьому реченні? (про дівчинку). - Яке питання можна поставити до слова «дівчинка»? (Хто?). - Яке питання можна поставити до слова «біжить»? (Що робить?), - Повторіть речення, поставте до кожного слова питання (Дівчинка біжить. - Хто? - Дівчинка. - Що робить? - Біжить); • закріплення граматичного зв'язку слів - назв предметів і слів - назв дій. Логопед пропонує розглянути два наочно-дійові малюнки (вивчається зміна дієслова за числами): наприклад, кріль гризе моркву, кролі гризуть моркву. Діти визначають, скільки предметів зображено на кожному малюнку. До відповідного предмета добирають слова - дії і ставлять питання: кріль (що робить?) гризе моркву. Кролі (що роблять?) гризуть моркву; • вивчення дій, які відбуваються зараз і які відбулися вже раніше (вивчається зміна дієслова за часом). Постановка запитань: що робить? Що робив? Називання дій за їх демонстрацією: Сашко малює. - Що робить Сашко? - Малює. Дитина закінчує дію. - Що робив Сашко? - Малював.; • пояснення дітям того, що дія може відбуватися зараз і могла вже відбутися раніше. До дії, яка вже відбулася, ставимо питання що робив? А слова - дії предметів змінюють свою форму : пише - писав, літає - літав тощо; • вивчення дій, які виконувалися предметами у минулому (узгодження дієслова з іменником за родами). Постановка питань і добір аналогічної дії, яку виконують живі істоти: півень (що робив?) дзьобав; курка (що робила?) дзьобала; кури (що робили?) дзьобали; • доповнити речення словами - назвами предметів за (•ловами - назвами дій: ... писала листа (хто?); ... писав листа (хто?); ... писали листа (хто?). Для розвитку зв'язного мовлення з даної теми можна давати як граматичні вправи, так і лексичні. Особливу увагу слід приділяти поясненню багатозначності слів (біжить струмок, людина, час). Слова, що означають ознаки предметів. Ця тема вивчається тоді, коли діти вже володіють відповідною лексикою. Спостерігаючи за предметами, діти вчаться бачити їх ознаки, встановлювати елементарні зв'язки між ними. У роботі над словами - ознаками предметів необхідно орієнтуватися на функцію, яку виконують слова цієї категорії у мові. Під час вивчення цієї теми у дітей формують поняття про те, що: 1) предмети відрізняються між собою своїми ознаками; 2) кожен предмет може мати кілька ознак; 3) ознаки предмета визначаються відповідними словами, які відповідають на запитання який? яка? яке? які?; 4) за кількома ознаками предмет можна пізнати; 5) за деякими ознаками предмети можна порівняти. Вивчення цієї теми дає можливість розкрити перед дітьми зміст слів і навчити адекватно ними користуватися в мовленнєвій практиці. При цьому важливо до слів - назв предметів підбирати такі слова - ознаки, які чітко характеризують предмет, Практично весь матеріал цієї теми має бути побудованим на використанні слів, що означають ознаки, які сприймаються різними органами відчуття: колір, розмір, форма, величина, смак, матеріал, з якого виготовлені предмети, з ознаками, що означають особисті якості людини. Для того, щоб діти засвоїли лексичне, морфологічне і синтаксичне значення слів - ознак і навчилися користуватися ними в своїй мовленнєвій практиці, необхідно застосувати систему вправ, яка б сприяла формуванню поняття «ознака предмета» і «слова, що означають ознаки предметів». У процесі навчання постають такі цілі: 1. Сформувати у дітей поняття про те, що колір, розмір, форма ... - це ознаки предметів, ознайомити їх зі словами -назвами ознак предметів. 2. Навчити дітей розрізняти предмети за ознаками, добирати до слів - назв предметів різні слова - ознаки. 3. Сформувати уявлення про те, що назви ознак допомагають розрізняти предмети. 4. Вправляти дітей в умінні правильно ставити запитання до слів - ознак. 5. Навчити складати словосполучення зі словами — назвами предметів та словами - назвами ознак. Використовують такі методи і прийоми навчання: • бесіда з дітьми: називання демонстрованих предметів, з'ясування, чим вони відрізняються. Дітям показують палички (олівці, кружечки тощо) різного кольору, але однакові за іншими ознаками. Запитують: чим відрізняються предмети між собою? (кольором). Дітям пояснюють, що колір позначається словом - назвою ознаки предмета - кольору. Колір можна визначати за допомогою запитання який? Формування поняття «колір - це ознака предмета»; • підбір до назви предмета слова, що означає колір за відповідними запитаннями (сніг (який?) ...; небо (яке?) ялинка (яка?) ...); • складання «таблички» на формування поняття «слова - назви ознак предметів» (за кольором):
|