БМ. БМ-406_Місайло_Ремонт-машин (1). Прочитати, законспектувати. Розділ Ремонт вузлів машин Тема 14 Ремонт вузлів машин План ремонт двигуна ремонт блоккартерів і
 Скачать 1.91 Mb.
|
Ремонт приладів запалюванняІскріння між контактами переривника і їх електроерозійне спрацювання в переривниках-розподільниках Р20, Р21-Н, які працюють у звичайній системі запалювання, виникає в основному внаслідок несправностей конденсатора (пробій ізоляції, обрив у колі). Придатність конденсатора визначають на стенді КИ-968 методом порівняння з еталонним за якістю іскроутворення. Якщо при вмиканні випробуваного конденсатора в коло інтенсивність іскроутворення зме- ншиться в порівнянні з еталонним, – конденсатор несправний. Працездатність конденсатора можна перевірити від мережі змінного струму напругою 220 В. Для цього випробуваний конденсатор послідовно вми- кають у коло контрольної лампи. Якщо лампа загорається і немає іскріння в мо- мент розриву кола, ізоляція конденсатора пробита. Якщо при замкнутих контактах вимірювана мілівольтметром напруга зни- зилась більш як на 0,1В контакти зачищають надфілем. Замість спрацьованих ко- нтактів (висота яких не перевищує 0,3 мм) припаюють нові припоєм ПСр-70. У переривниках-розподільниках типу Р133Б, які працюють у транзисто- рній системі запалювання, електроерозійне спрацювання контактів відбувається дуже повільно, оскільки струм, який проходить через контакти, у 5...6 разів менший (лише 0,4...0,7 А), ніж у переривниках-розподільниках, що працюють з конденсаторами у звичайній системі запалювання. У регуляторах випередження запалювання пошкоджені пружини, діафраг- му і прокладку під штуцер замінюють новими. Спрацьовані текстолітові деталі замінюють новими, приховані тріщини в деталях, що працюють під високою на- пругою, усувають так само, як і в подібних деталях генератора (стартера). У складеному переривнику-розподільнику привідний вал повинен вільно обертатися від руки, відчутне поперечне хитання вала не допускається. Важіль переривника повинен вільно обертатися на осі без поперечного хитання, осьове переміщення допускається до 0,25 мм. Сила натягу пружини важеля в момент ро- змикання контактів, спрямована вздовж осі контактів, має становити 5...6 Н (пе- ревіряється динамометром). Торці контактів повинні бути паралельними і ле- жати на одній осі, а зазор між ними повинен бути 0,3...0,4 мм. У відцентровому регуляторі пружину, що має велику пружність, закріплюють без натягу, а слабшу - з деяким натягом. Після складання переривник-розподільник випробовують на стенді КИ- 968 на періодичність і безперебійність іскроутворення (рис.14.89). Спочатку пе- ревіряють тривалість замкнутого стану контактів на приладі ИУК стенда при швидкості обертання приводного валика розподільника 1500 об/хв. Тривалість має становити 42...46° для переривника-розподільника з чотирма кулачками, 37... 39° з шістьма і 29...32° - з вісьмома кулачками. Регулюють зміною зазору між кон- тактами в максимально розімкнутому стані. Із збільшенням кута замкнутого стану контактів збільшується середнє значення струму і показання приладу переривника при розмиканні їх всіма кулачками приводного валика повинна бути однаковою (допустиме відхилення ±1°).  Рис. 14.89 - Схема випробування на стенді переривника-розподільника на пе- ріодичність і безперебійність іскроутворення : 1 – акумуляторна батарея; 2 - ам- перметр; 3 – індукційна котушка; 4 – переривник-розподільник; 5 – вакуумметр; 6 вакуумний насос; 7 – градуйований тиск. Періодичність іскроутворення перевіряють при швидкості обертання привід- ного валика 600...700 об/хв. Спалахи неонової лампи (світлові риски на коловій шкалі диска) мають бути рівномірними по куту повороту приводного валика. Від- хилення в періодичності допускається до ±1°. Після випробовування на періодич- ність іскроутворення встановлюють максимальну швидкість обертання привод- ного валика (початок дії відцентрового регулятора), потім плавно зменшують швидкість обертання валика доти, поки не припиниться зміщення світлової риски на коловій шкалі диска. Швидкість обертання привідного валика, при якій працю- вав відцентровий регулятор, і кут випередження запалювання порівнюють з тими, що наведені в технічних умовах. Наприклад, для переривника- розподільника Р133Б кут випередження запалювання повинен бути в межах 0...15,5° в інтервалі швидкості обертання привідного валика 200...1500 об/хв. Кут випередження запалювання регулюють підгинанням стояків пружин (проти обертання – збільшується кут, а у бік обертання – зменшується). Перед випробовуванням вакуумного регулятора перевіряють герметич- ність системи за спадом розрідження. Для цього в системі створюють розріджен- ня 50 кПа. Спад розрідження більш як на 3 кПа протягом 1 хв. не допускається. Потім перевіряють роботу вакуумного регулятора при швидкості обертання приводного вала, нижчій за швидкість обертання початку дії відцентрового ре- гулятора. Вакуумним насосом плавно створюють розрідження доти, поки не припиниться зміщення світлової риски на коловій шкалі диска. Розрідження, при якому працював вакуумний регулятор, і кут випередження запалювання порівню- ють з даними технічних умов. Наприклад, для переривника-розподільника Р133Б кут випередження повинен бути в межах 0...100 в інтервалі розрідження 10...28 кПа. Кут випередження регулюють зміною натягу пружини за рахунок перемі- щення вакуумного регулятора по овальних отворах під гвинти закріплення або встановленням шайб під торець пружини. Після регулювання регуляторів переривник-розподільник випробовують на безперебійність іскроутворення в інтервалі від мінімальної до максимальної швидкості обертання привідного валика (Р133Б випробовують в інтервалі 200...1650 об/хв.). Безперебійність іскроутворення перевіряють при 7- міліметровому проміжку при повному куті випередження запалювання, створе- ному вакуумним регулятором, і без розрідження. Іскра на розрядниках повинна бу- ти стійкою (безперебійною) блакитного кольору. Несправності індукційної котушки: пробій ізоляції первинної і вторинної обмоток і перегоряння варіатора. Стан ізоляції перевіряють омметром і порів- нюють з табличними даними. Якщо опір вимірюваної обмотки менший за таблич- ний, – в обмотці є пробій ізоляції. Непридатний варіатор замінюють новим. Працездатність індукційної котушки можна перевірити на стенді КИ-968 за схемою, наведеною на рис.14.90. Для цього первинну обмотку з'єднують з пе- реривником і акумуляторною батареєю стенда, а провід високої напруги (ви- від) – з розрядником стенда. При швидкості обертання приводного вала перерив- ника 1500 об/хв. на розряднику повинна бути безперебійна іскра.  Рис. 14.90 - Схема випробування на стенді індукційної котушки : 1 - акумуля- торна батарея; 2 – амперметр; 3 – випробувальна індукційна котушка; 4 – вимикач; 5 – конденсатор; 6 – переривник; 7 – розрядник. Характерні несправності свічок запалювання: електроерозійне і хімічне спрацювання електродів; нагар; пошкодження ізолятора центрального електрода. Нагар очищають скребками або на піскоструминних установках з насту- пним промиванням свічки в гасі. Підгинанням бокового електрода встанов- люють зазор між електродами (0,6...0,7 мм), а потім свічки випробовують на іскроутворення при тиску 0,8 кПа і герметичність при тиску 1 кПа на приладі типу М514-2. У справній свічці повинно бути чітке й безперебійне іскроутворення при паралельно встановленому 7-и міліметровому проміжку на розряднику. Під час випробування свічки можна її роботу порівнювати з роботою еталонної свічки. Несправності свічок розжарювання: перегоряння спіралі; замикання осер- дя свічки на «масу» двигуна; замикання між центральним стрижнем і осердям свічки. Ці несправності можна виявити за допомогою контрольної лампочки і акумуляторної батареї (рис.14.91). Якщо лампочка загорається, ізоляція пробита. Перегорілу спіраль замінюють новою, виготовленою з двохміліметрового ніхромо- вого дроту.  Рис. 14.91 - Схема перевірки свічок розжарювання : 1 – втулка; 2 – корпус; 3 і 5 – гайки закріплення вивідних клем; 4 – центральний штифт; 6 – гайка; 7 – спі- раль. |