БМ. БМ-406_Місайло_Ремонт-машин (1). Прочитати, законспектувати. Розділ Ремонт вузлів машин Тема 14 Ремонт вузлів машин План ремонт двигуна ремонт блоккартерів і
 Скачать 1.91 Mb.
|
Ремонт генераторів, реле-регуляторів і стартерівДо несправностей генераторів змінного струму типу Г304 і Г250-Г1 нале- жать: обрив, міжвиткове замикання, замикання на корпус фазної обмотки статора і обмотки збудження ротора; порушення контакту в щітковому вузлі (Г250-Г1); замикання на корпус затискача «+»; старіння діодів. Обриви у фазних обмотках статора та в обмотках збудження ротора ви- значають послідовним вмиканням вивідних кінців обмоток у коло джерела струму напругою 12 В через контрольну лампу (замість лампи можна вмикати вольтметр змінного струму) або через омметр. Якщо лампа не засвітиться або ом- метр покаже опір обмотки, більший, ніж опір еталонної обмотки, значить в обмот- ці є обрив. Міжвиткове замикання у фазній обмотці статора та в обмотці збудження визначають вимірюванням опору обмотки омметром, покази якого порівнюють з опором еталонної обмотки. Якщо опір обмотки, яку перевіряють, значно мен- ший за опір еталонної обмотки, то в ній є міжвиткове замикання. Міжвиткове замикання в обмотках можна виявити також за допомогою вольтметра. Для цього послідовно до обмотки, яку перевіряють, вмикають у ко- ло еталонну обмотку (рис.14.75). Знижена напруга на виводах обмотки, порівняно до напруги на еталонній обмотці вказує на міжвиткове замикання.  Рис. 14.75 - Електрична схема вимірювання напруги обмоток полюсних ко- тушок : 1 – полюсні котушки генератора, який перевіряють; 2 – контрольна обмот- ка. Міжвиткове замикання у фазній обмотці статора можна визначити порта- тивним дефектоскопом КИ-959 (рис.14.76). Для цього необхідно щоб паз обмо- тки, яку перевіряють, був у повітряному зазорі між осердям приймально- сигнального та індукційного апаратів. При наявності міжвиткового замикання неонова лампа дефектоскопа засвічується. Індукційна обмотка дефектоскопа вмикається в мережу постійного чи змінного струму напругою 12...18 В.  Рис. 14.76 - Визначення міжвиткового замикання обмотки статора за допомо- гою портативного дефектоскопа КИ-959 : 1 – обмотки, що перевіряють; 2 - дефек- тоскоп; 3 – корпус генератора. Замикання фазової обмотки на корпус («масу») визначають за допомогою вольтметра або контрольної лампи напругою 220...380 В підключенням одного щупа на корпус, а другого – на один із затискачів обмотки статора. Замикання обмотки збудження на ротор перевіряють аналогічно – одним щупом торкають- ся до ротора (торця вала), а другим по черзі до контактних кілець (генератор типу Г250-Г1) або до клеми «Ш» обмотки збудження (генератор типу Г304). Якщо протягом 1...2 хв. лампа не світить, ізоляція обмотки не пошкоджена. Горіння лампи вказує на пошкодження обмотки і з'єднання її з валом ротора («масою») . Електричну міцність ізоляції обмоток та ізоляційних деталей (втулки, пластини, прокладки та ін.) у колах низької напруги стартерів, сигналів, по- кажчиків поворотів, магнето тощо, в яких виникає ЕРС самоіндукції до 300...400 В, перевіряють способами, розглянутими раніше. У місцях обриву кінці обмотки зачищають, протравлюють у розчині хлорис- того цинку, облужують, скручують, пропаюють припоєм ПОС-40 (як флюс слу- жить каніфоль), обмотують бавовняною стрічкою, просочують лаком ГФ-95 чи МЛ-92 і просушують у сушильній шафі при температурі 120…150ºС протягом 3…5 год. Пошкоджені кінці виводів з наконечниками зачищають від ізоляції на довжину 8...10 мм, протравлюють, облужують, надівають на підготовлені кінці відповідного діаметра хлорвінілові трубки і припаюють наконечники. Перед укладанням фазних обмоток у пази треба укласти ізоляцію з кар- тону марки ЭВ. Обмотку в пазах закріплюють текстолітовими клинами. Під час складання статора треба суворо дотримуватись послідовності укладання обмотки, прийнятої для даної марки генератора. Порушення контакту в щітковому вузлі усувають заміною щіток (допуска- ється спрацювання щіток до 1,3 мм в генераторі Г250-Г1), мінімально спрацьовані контактні кільця зачищають скляною шкуркою. При великому нерівномірному спрацюванні їх обточують на токарному верстаті до виведення слідів спрацю- вання. Контактні кільця, спрацьовані більш як на 1 мм, замінюють новими. Для цього відпаюють від контактних кілець кінці обмоток збудження, спресовують спрацьовані кільця, на вал ротора напресовують нові, обточують їх до номі- нального розміру, потім зачищають скляною шкуркою і припаюють до них кі- нці обмоток. Биття обточених поверхонь контактних кілець відносно посадоч- них місць вала ротора не повинно перевищувати 0,1 мм. Для перевірки пружності пружин, яка діє на щітку, що знаходиться у щі- ткотримачі, натискають на чашку ваг так, щоб щітка виступала із щіткотримача на 2 мм (рис.14.77). Покази ваг порівнюють з технічними даними. Номінальне зу- силля, яке повинне діяти на щітки генератора Г250-Г1 1,8…2,6 Н.  Рис. 14.77 - Перевірка зусилля щіткових пружин. Несправностями випрямного блока є пробій діодів і порушення контакту в переходах. Пробій може статися внаслідок збільшення напруги генератора при обриві основної обмотки регулятора напруги; при обриві провода, що з'єднує реле-регулятор з корпусом; при від’єднанні провода від затискача «+» генератора; внаслідок неправильного регулювання регулятора напруги, а також від перегрівання діода струмом великої сили, причиною якого є замикання на ко- рпус затискача «+» (закорочується випрямляч). Пробій діода може статись, як- що «мінусовий» затискач випрямляча з'єднати з затискачем реле-регулятора, а не з корпусом. Під час перевірки справності діода треба випробувати його на пробій і порушення контакту в переходах, а також на спад напруги на затискачах і на зворотний струм у колі діода.  Рис. 14.78 - Схема під’єднання діодів під час їх випробування : а – перевірка діода у прямому напрямі; б – перевірка діода у зворотньому напрямі. Під час перевірки діода на пробій і порушення контакту в переході діод по черзі під'єднують у прямому і зворотному напрямах до джерела струму 12...15 В (акумуляторна батарея) через послідовно ввімкнену лампу потужністю не більш як 15 Вт (рис.14.78). Якщо лампа засвітиться у прямому напрямі (пря- мий напрям струму зазначають на корпусі діода) і не світить у зворотному - діод справний. Якщо є пробій, лампа світитиме в обох напрямах. При порушенні кон- такту в переходах лампа не засвітиться ні при прямому, ні при зворотньому пі- д'єднанні діода. Перевіряють діоди при від'єднаній обмотці стартера. Схему перевірки діодів випрямного блока генератора Г250-Г1 показано на рис.14.79. Для перевірки діодів провід А (суцільні лінії) приєднують до шини «+» ви- прямляча, а проводом Б торкаються по черзі затискачів 5 блока. Якщо діод спра- вний, - контрольна лампа засвітиться. При порушенні контакту у переході лам- па світити не буде. Щоб перевірити коротке замикання діодів (пробій), треба поміняти місцями проводи А і Б (пунктирні лінії). Якщо під час торкання про- водом А затискачів 5 контрольна лампа засвітиться, діод пробитий і, навпаки, лампа не світить, якщо діод справний. Аналогічно перевіряють діоди, припаяні до шини «—».  Рис. 14.79 - Схема перевірки діодів випрямного блока генератора Г250-Г1 : 1 – шина «+»; 2 – шина «-»; 3 – виводи, припаяні до шини «+»; 4 – виводи, припаяні до шини «-». Для перевірки спаду напруги на затискачах діода його під'єднують у ко- ло в прямому напрямі. При ввімкненому вмикачі реостатом R встановлюють номінальну силу струму для даної марки діода. Якщо спад напруги на діоді не перевищує допустиме значення, діод справний. Спад напруги на діоді ВБГ-1 допу- скається до 1 В, а на діоді РС-310 — до 2 В при силі струму 10 А. Зворотний струм у колі кремнієвого діода типу ВБГ-1 перевіряють при під'єднанні діода у зворотному напрямі у коло джерела постійного струму, яке за- безпечує плавне регулювання напруги до 150 В (рис.14.80). Для цього повзунком реостата R2 вмикають повний опір реостата і при ввімкненому джерелі струму встановлюють напругу 100 В. Потім вмикають вмикач і повзунком реостата R2 плавно зменшують опір кола, спостерігаючи за показами міліамперметра. При повністю ввімкненому опорі реостата R2 у колі справного діода буде незнач- ний зворотній струм (порядку 3 мА при напрузі 100 В), велике його значення вка- зує на пробій переходу. Резистор R1 ввімкнений для захисту міліамперметра від максимального струму при повному ввімкненні опору реостата R2.  Рис. 14.80 - Схема під’єднання діодів при випробуванні їх на певні сили зво- ротного струму. Селенові діоди перевіряють від акумуляторної батареї напругою 12 В чи іншого джерела напругою 12...17 В. При напрузі 12...17 В справний діод не пови- нен пропускати зворотнього струму, більшого як 0,2 А. Пробитий діод заміня- ють новим, до якого припоєм ПОС-30 припаюють провід фазної обмотки ста- тора. Як флюс застосовують спиртовий розчин каніфолі. Пайка повинна три- вати не більше 5 с, щоб діод у процесі паяння не нагрівся понад 150 °С. Після складання генератор випробовують на холостому ходу (без наван- таження), з номінальним навантаженням, і на максимальній швидкості обер- тання ротора без навантаження. Випробовують при ввімкненому реле-регуляторі на стенді типу КИ-968 при температурі 15...20 °С. Обмотки збудження живлять- ся від акумуляторної батареї напругою 12,5 В, навантаження генератора регу- люють реостатом стенда. Під час випробування на холостому ходу ротору надають швидкість обер- тання, при якій генератор без навантаження розвиває напругу 12,5 В (у генера- торах типу Г304 вона дорівнює 1300... 1350 об/хв., а в генераторах типу Г250- Г1 – 900...950 об/хв.). Потім генератор випробовують під номінальним наван- таженням за схемою, наведеною на рис.14.81. Для цього вмикають реостат, яким підтримують номінальний струм навантаження і поступово збільшують шви- дкість обертання вала ротора, поки напруга не досягне 12,5 В. Початкова швид- кість обертання, при якій генератор типу Г304 розвиває напругу 12,5 В з номі- нальним навантаженням 28 А, становить не більше 2600 об/хв., а для генераторів типу Г250-Г1 – 2100 об/хв.  Рис. 14.81 - Схема випробування генератора під номінальним навантаженням. Потім генератор випробовують на холостому ходу без збудження на ма- ксимальній швидкості обертання ротора протягом 1 хв., яка для генераторів типу Г304 дорівнює 5100 об/хв., а для генераторів типу Г250-Г1 – 10000 об/хв. Напри- клад, генератор Г304 вважають добре відремонтованим, якщо при швидкості обертання ротора 2600 об/хв. і напрузі не менш як 12,5 В сила струму кола на- вантаження становитиме не менш як 28,5 А, а нагрівання його не перевищува- тиме 70 °С. При випробуванні в режимі максимальної швидкості обертання не допускаються стуки, які не характерні для справних генераторів. Несправності стартерів типу СТ230-А1 і СТ-350Б мають багато спільного з несправностями генераторів змінного струму; визначають і усувають їх тими ж самими способами. Крім розглянутих способів, міжвиткове замикання в полюсних обмотках і обмотках якоря можна визначити індукційним способом за допомогою приладу типу Э-202, який живиться від мережі змінного струму напругою 220 В. Прилад працює за принципом трансформатора, роль вторинної обмотки якого виконує обмотка випробуваного якоря або полюсна обмотка (обмотка збудження). Для перевірки міжвиткового замикання полюсну обмотку надівають на бру- сок з м'якої сталі й кладуть на призми осердя приладу яке створює змінне магні- тне поле (рис.14.82). Якщо протягом 3…5 хв. обмотка нагрівається, в ній є мі- жвиткове замикання.  Рис. 14.82 - Схема випробування котушки на індукційному апараті : 1 - коту- шка, яка випробовується; 2 – залізне осереддя; 3 – індукційний апарат. Щоб перевірити міжвиткове замикання чи обрив в обмотках якоря, його укладають на призми осердя індукційного приладу і наводять ЕРС в секції обмотки змінним за значенням і напрямом магнітним потоком, який створюється пер- винною обмоткою трансформатора приладу Э-202 (рис.14.83). Якщо в секції, яку перевіряють, є міжвиткове замикання (обрив), то стрілка міліамперметра, під'єднаного за допомогою щупів до сусідніх пластин колектора, не відхилиться. Якщо вздовж паза секції, яку перевіряють і в якій є міжвиткове замикання, наклас- ти стальну пластинку товщиною 0,2....0,4 мм, вона вібруватиме під дією місцевого змінного поля, створюваного індукованим змінним струмом. Аналогічно пере- віряють всі секції обмотки якоря. Якщо в секціях, які перевіряють, немає зами- кання витків і пластин колектора між собою, сила струму в колі кожної секції буде однакова. Зовнішні пошкодження в обмотках (пошкодження ізоляції, відпаювання кінців секції від пластин колектора, зовнішні обриви та ін.) усувають заміною зовнішньої ізоляції і паянням. Внутрішні пошкодження (міжвиткове замикання, замикання на «масу» і внутрішні обриви) усувають перемотуванням обмоток. Якщо робоча поверхня колектора трохи спрацювалася, її шліфують тонкою скляною шкуркою на токарному верстаті, потім пази між пластинами очищають і протирають ганчіркою, змоченою бензином. Значне порушення геометричної форми робочої поверхні колектора виправляють обточуванням до виведення слідів спрацювання з наступним шліфуванням і заглибленням ізоляції між плас- тинами - спеціальною ножівкою на глибину 0,5...0,8 мм. Зменшувати діаметр менше розміру, який наведений в технічних умовах, не допускається.  Рис. 14.83 - Схема перевірки обмотки якоря на індукційному апараті : 1 - мі- ліамперметр; 2 – стальна пластина; 3 – якір, який перевіряють; 4 – індукційний апарат. Спрацьовані щітки, що не вийшли по висоті з допустимих розмірів (допуска- ється спрацювання до 1/3 її початкової висоти), притирають до колектора за допо- могою скляної шкурки. Площа поверхні щітки, що прилягає до колектора, має становити не менше 80 %. Сила тиску пружини на щітку в момент відриву її від колектора має становити 10...15 Н. У правильно складеному стартері якір має вільно прокручуватися у під- шипниках від зусилля руки, осьовий зазор вала якоря не повинен перевищувати 0,8 мм; під час обертання шестерні рукою в один бік вона повинна вільно прокручува- тись на валу якоря, а в другий бік – разом з валом якоря. При обертанні яко- ря привод має пересуватися по шліцах вала без заїдань і повертатися у вихі- дне положення під дією зворотної пружини. У складеному стартері треба від- регулювати положення шестерні і момент замикання контактів (момент ввімк- нення шестерні). Положення шестерні регулюють при повністю ввімкненому стартері (важіль натиснутий до відказу). Зазор між торцем шестерні (з боку ма- ховика) й упорною шайбою при крайньому ввімкненому положенні шестерні має становити 1,5. ..3,5 мм залежно від марки стартера. Регулюють цей зазор упор- ними гвинтами, які обмежують дію важеля. Такий зазор стартера СТ-350Б регу- люється обертанням ковпачка вмикача. Основні контакти ввімкнення стартера повинні вмикатися при наявності за- зора між шестернею і упорною шайбою, а додаткові (контакти шунтування ва- ріатора індукційної котушки) – одночасно або трохи раніше. Після замикання основних контактів вмикача його плунжер повинен мати додатковий хід не менш як 1 мм. При одночасному вмиканні основних і додаткових контактів контро- льні лампи також загоряються одночасно. Схему перевірки вмикання контактів механізму привода показано на рис.14.84.  Рис. 14.84 - Схема перевірки моменту ввімкнення основних і додаткових кон- тактів стартера : 1 – основні контакти; 2 – додаткові контакти. Після складання стартер випробовують у режимі холостого ходу й повно- го гальмування. Випробування виконують на стенді КИ-968 (акумуляторна бата- рея повинна бути відповідної ємності і повністю зарядженою). Схему випробу- вання, стартера показано на рис.14.85. Випробування в режимі холостого ходу провадиться без гальмового пристрою. Через 30...40 с після ввімкнення старте- ра в мережу акумуляторної батареї по амперметру визначають силу струму холостого ходу, який споживає випробовуваний стартер та швидкість обертання якоря при напрузі на клемах акумуляторної батареї 12 В. Одержані параметри порівнюють з технічною характеристикою стартера даної марки. Наприклад, для стартера СТ230-А1 сила струму холостого ходу не повинна бути більша як 80 А, а максимальна швидкість обертання якоря має становити не менш як 3500 об/хв.  Рис. 14.85 - Схема випробування стартера на стенді у режимі повного галь- мування. Якщо стартер споживає підвищений струм і швидкість обертання якоря нижча за зазначену в технічній характеристиці, то причиною цього може бути туга посадка в підшипниках, перекошування вала, замикання обмотки якоря чи об- моток збудження. Знижені значення параметрів вказують на замаслення колек- тора або на розпаювання секцій обмоток у пластинах. Для випробовування стартера в режимі повного гальмування на шестер- ню привода встановлюють важіль, другий кінець якого з'єднують з динамоме- тром, потім стартер вмикають на 4...5 с і записують покази динамометра, ам- перметра й вольтметра при повному гальмуванні якоря. За даними випробу- вання визначають гальмівний момент (Н⋅м) за формулою = · 𝐿, (14.6) де F – значення динамометра, Н; L – довжина важеля гальмового механізму, м. Момент випробовуваного стартера порівнюють з моментом, наведеним у його технічній характеристиці. Якщо стартер розвиває крутний момент мен- ший від зазначеного в технічній характеристиці й споживає струм, більший за номінальний, - це свідчить про несправності в колекторі або в полюсних обмотках. Наприклад, для стартера СТ230-А1 найбільший гальмівний момент має стано- вити 30 Н⋅м, а сила струму при повному гальмуванні якоря – 650 А. Характерні несправності контактно-транзисторних релерегуляторів типу РР-362: коротке замикання між корпусом реле-регулятора і масою, що призво- дить до виходу з ладу реле-регулятора; окислення контактів — зниження на- пруги генератора внаслідок підвищення опору в колі збудження генератора; кон- такти спрацьовуються від іскріння, яке може виникнути при пошкодженні додат- кових опорів (резисторів) або при міжвитковому замиканні в котушках збу- дження генератора; пошкодження ізоляції, обриви і міжвиткове замикання в обмотках котушок – зменшує магнітний потік (при обриві відсутній), внаслідок чого в реле напруги змінюється момент замикання контактів (при обриві кон- такти постійно розімкнені), що викликає підвищення напруги відносно номіналь- ної. Обриви у послідовній, зустрічній і затримуючій обмотках реле-захисту від- повідно викличуть: розмикання кола обмотки збудження генератора – напруга знизиться; замикання контактів сильним магнітним потоком послідовної обмотки – транзистор буде у замкнутому стані, оскільки в коло збудження ввімкнуться опори (в РР-362 резистори 60 і 4,5 Ом) і тому напруга не досягне робочого значення; ві- брацію (клацання) контактів при замиканні клеми «Ш» генератора або реле- регулятора на «масу». При пробої переходів транзистора значно зростають струм і напруга, тому що опір переходу емітер-колектор дорівнюватиме нулю. Пробій діодів може статися внаслідок підвищення напруги і струму (при об- риві обмотки реле напруги). Пробій гасильного діода викличе коротке зами- кання обмоток збудження генератора. Стан діодів реле перевіряють майже так, як і несправність діодів генераторів змінного струму. Обриви й міжвиткове замикання в котушках реле виявляють при вимірюванні опору обмоток омметром. Електричну міцність ізоляції випробо- вують напругою 220 В. При цьому кінці котушок від'єднують від маси. Справність транзисторів визначають за допомогою омметра. Перед випробуванням транзи- стора виводи його відпаюють, позитивний затискач омметра з'єднують з базою (Б) транзистора, а негативний – по черзі з колектором (К) і емітером (Е). Опір ви- мірюють у прямому й зворотньому напрямах, для чого затискачі омметра мі- няють місцями. Якщо при прямому вимірюванні опір колектора чи зворотній опір емітера менший за номінальний, перехід пробитий. При зворотньому вимірю- ванні транзистор вважається несправним, якщо зворотні опори виводів транзи- стора значно збільшені. Транзистор вважається справним, якщо між емітером і колектором опір дорівнює кільком тисячам омів при з'єднанні негативного за- тискача омметра з емітером. Працездатність транзистора (не знятого з реле-регулятора) можна переві- рити на стенді КИ-968 від акумуляторної батареї напругою 24 В. Для цього між клемами «Ш» реле-регулятора і генератора послідовно вмикають додатко- вий амперметр А (рис.14.86). Потім при непрацюючому генераторі подають на- пругу на реле-регулятор від акумуляторної батареї. Додатковий амперметр по- каже струм 2,5...2,7 А, який проходить через обмотку збудження генератора. Якщо замкнути контакти реле-напруги (натиснути рукою) і струм не зміниться, – транзи- стор несправний.  Рис. 14.86 - Схема перевірки контактно-транзисторного реле-регулятора з ге- нератором. Несправний транзистор, як і діоди, замінюють новим, виводи його при- паюють до заклепок припоєм ПОС-30, місця паяння покривають нітролаком. Пошкоджені контакти зачищають надфілем товщиною 0,8...1,0 мм, після чого про- тирають їх капроновою стрічкою, змоченою в спирті. Торці контактів повинні бути між собою паралельними, а їх осі мають збігатися. Зазор між якорем і осе- реддям регулюють пересуванням контактного стояка, а між контактами – підги- нанням обмежувача ходу якоря. Зазор між якорем і осередям при розімкнутих контактах повинен дорівнювати: в реле-напруги 1,4...1,5 мм, в реле захисту 0,7...0,8 мм. Після ремонту реле-регулятор разом з генератором випробовують на стенді КИ-968 за схемою, показаною на рис.14.86. Ротору генератора надають такої швидкості обертання, при якій регулюють регулятор напруги (для РР-362 – 2850...3150 об/хв.), потім встановлюють реостатом струм навантаження (для РР- 362 – 14 А). При цих параметрах регульована (номінальна) напруга має становити 13,8...14,5 В. Якщо напруга менша за номінальну, натяг пружини збільшують, якщо більша – зменшують. Реле захисту перевіряють на струм спрацювання за схемою, наведеною на рис.14.87. Змінюючи опір кола навантажувальним реостатом, добиваються замикання контактів реле захисту (контакти мають замикатися при струмі 3,2…3,6 А). Якщо контакти замикаються при іншому значенні струму, регу- люють пружність пружини якоря.  Рис. 14.87 - Схема перевірки реле захисту. Оскільки корпус електромагнітного реле знаходиться під напругою віднос- но корпуса реле-регулятора, регулювання необхідно виконувати дуже обереж- но, щоб не допустити короткого замикання між ними. Несправності в транзисторних (безконтактних) реле-регуляторах типу РР- 350А такі, як і несправності діодів і транзисторів, розглянуті вище. При про- бої вихідного транзистора опір переходу емітер-база або емітер-колектор буде дорівнювати нулю, тому напруга генератора регулюватися не буде, значно зростуть напруга й струм. Напруга може не регулюватися, якщо в колі тран- зисторів і діодів є обриви й пробої. Причиною завищеної напруги (при регу- льованій напрузі) може бути обрив кола терморезистора. Реле-регулятор випробовують з відповідним генератором змінного струму на стенді КИ-968, при номінальній швидкості обертання ротора (для генератора Г250- Г1 – 2850...3150 об/хв.). Струм навантаження, при якому регулюють напругу, встановлюють реостатом стенда (для РР-350А він має становити 14 А). При номі- нальних швидкості обертання ротора і струмі навантаження регульована (номі- нальна) напруга має становити 13,9...14,6 В.  Рис. 14.88 - Схема перевірки спаду напруги в регуляторі РР-350А. Номінальну напругу регулюють збільшенням опору вимірювального при- строю реле. Забезпечення реле-регулятором збудження в генераторі перевіря- ють за схемою, наведеною на рис.14.88. Для цього реостатом встановлюють опір не менш як 4 Ом, а потім, змінюючи опір, встановлюють струм 3 А, спад на- пруги в цей момент між клемами «+» і «Ш» реле-регулятора має становити не більш як 2 В. |