Програма розвитку Віконечко для дітей із ЗПР. Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років Київ 2013 Рецензенти
 Скачать 1.34 Mb.
|
|
Результати навчально-виховної роботи: - діти зацікавлено спостерігають за природою, виявляють бажання здобувати інформацію про неї; - на основі набутих знань установлюють прості причинні залежності між неживою та живою природою; - розрізняють об’єкти живої та неживої природи, розуміють потребу живих істот у їжі, воді, повітрі; - мають знання про сезонні особливості стану об’єктів та явищ неживої природи, причини їх змін; - знають основні особливості зовнішньої будови тварин найближчого оточення; - мають елементарні навички догляду за рослинами і тваринами та уявлення про необхідність дбайливого ставлення до живих істот; - знають основні органи свого тіла, доступні для безпосереднього сприймання, та їх функції; - мають уявлення про правила догляду за тілом, правила безпечної поведінки в природі; - за вказівками дорослих виконують посильну роботу по догляду за рослинами і тваринами в куточку природи, за городом та квітником. «ЦІКАВА МАТЕМАТИКА» Навчально-виховні завдання: - формувати вміння визначати колір, форму, розмір предметів; - зміцнювати вміння використовувати способи порівняння (прикладання, накладання для порівняння предметів за розміром); - сприяти розвитку просторових уявлень; - розширювати знання про поняття великий-маленький, високий-низький, довгий-короткий, товщий-тонший, багато-мало, стільки ж, більше, менше; - допомагати дітям знаходити у предметах довкілля схоже і відмінне; - усвідомлювати різні властивості деяких предметів; - розпізнавати геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник); - спостерігати за діями дорослого та навчати повторювати їх. Зміст педагогічної роботи Кількість та лічба. Надавати уявлення про предмети «однакові» – «різні». Навчати, що предмети можна порівнювати за певною ознакою (на основі практичних вправ з предметами). Порівнювати групи предметів за кількістю методом прикладання, накладання. Пояснювати дітям, що за допомогою цих способів можна з’ясувати поняття «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше». Вчити збільшувати або зменшувати кількість предметів на 1. Знайомити з прийомами поділу предметів на рівні частини. Вчити розрізняти графічне зображення чисел (цифри від 1 до 5). Розвивати вміння порядкової лічби. Лічити в межах п’яти на предметах множини і їх зображеннях (однакових і різних за кольором, величиною, формою). Формувати вміння лічити предмети на дотик, лічити звуки на слух (із закритими очима). Порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмета, зображення, звука тощо, встановлювати, яке число більше (менше). Вправляти у розуміння, що числа не залежать від величини предметів, їх розміщення й інших властивостей. Лічити, користуючись правильними прийомами: називати числівник по порядку, вказуючи на предмети, які розміщені в ряд; відносити останній числівник до всієї групи (всього три морквини). Просторові уявлення. Розрізняти просторові напрямки від себе: вперед, назад, наліво, направо. Визначати напрям від себе, розташовувати предмети у просторі: далеко-близько, вгору-вниз, направо-наліво. Формувати навички орієнтуватися у кімнаті, в приміщенні дитячого садка. Величина. Формувати уявлення дітей про поняття «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий» – на основі порівняння двох предметів, які відрізняються одним параметром. Розташовувати предмети в порядку збільшення і зменшення (великий-меньший-найменший кубик; низька-висока-найвища лялька). Ознайомити із однією із конкретних проявів величини предметів – довжиною. Порівнювати в процесі практичної діяльності рівні і нерівні предмети за довжиною: довший-коротший, рівні за довжиною. Вчити розташовувати предмети за висотою, довжиною (найдовша-довша-коротша-найкоротша стрічка). Ознайомити з умовними мірами для вимірюваннями висоти, довжини, ширини предметів, об’єму сипучих речовин або рідин («Скільки коротких паличок вміститься на даній довгій паличці?», «Скільки формочок піску у цьому відерці?»). Геометричні уявлення (форма). Вчити розрізняти геометричні фігури за їхніми властивостями (куля, куб, квадрат, коло, трикутник, чотирикутник). Визначати геометричні фігури практично та називати їх: куля, куб, квадрат, коло, трикутник. Знаходити в оточуючих предметах схожість за формою з цими геометричними фігурами (килим – квадрат, м’яч – куля). Ознайомити з характерними властивостями трикутника (три кута, три сторони). заохочувати показувати, обстежувати форму дотиково-руховим і зоровим шляхами, порівнювати різні за величиною трикутники методом накладання. Навчати розрізняти і називати прямокутник, обстежувати його форму. Порівнювати прямокутники за величиною методом накладання, прикладання. Часові уявлення. Продовжувати ознайомлювати дітей з частинами доби: ранок, день, вечір, ніч. Залучати до вживання термінів: було, є, буде, зараз, пізніше, раніше. Розуміти слова, якими визначається час (довго-недовго, скоро-нескоро, давно-недавно), розуміти і правильно використовувати слова: сьогодні, завтра, вчора. Вчити послідовно називати дні тижня, пори року. Поради батькам: Вивчення елементів математики має великий вплив на розвиток наочно-образного мислення дитини, становлення якого відбувається у цей вік. Необхідно познайомити дитину з основними геометричними фігурами: куля, квадрат, коло, трикутник. Поясніть, яким може бути квадрат. Покажіть сторону трикутника, кути. Поясніть чому трикутник називається трикутником (три кути). Поясніть, що є й інші геометричні фігури, що відрізняються кількістю кутів (чотирикутник). Знайомте дитину з просторовими властивостями геометричних фігур, за допомогою ока і орієнтовно-дослідних рухів рук виконуйте практичні дії з предметами, які сприймаються. Пояснюйте як знаходити в оточуючих предметах схожість в формі з цими геометричними фігурами (м’яч – куля, стіл – квадрат, прямокутник). Розвивайте вміння дитини малювати геометричні фігури, складати предмети з різних геометричних фігур, визначати фігури у заданому малюнку, візерунку тощо. Такі заняття позитивно впливають на розвиток довільної уваги і пам’яті дитини, сприяють формуванню наочно-образного мислення. Під час гри заохочуйте дитину порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмети, зображення, додавати чи зменшувати групу предметів. Пояснюйте як розрізняти просторові напрямки відносно себе: вперед, назад, з лівого боку, з правого боку. Вивчайте разом з дитиною частини доби: ранок, день, вечір, ніч. Заохочуйте використовувати математичні знання і вміння у повсякденному житті: набрати номер телефону служб порятунку; користуватися пультом телевізора / аудіо – відеотехніки; елементарним навичкам роботи з комп’ютером. Результати навчально-виховної роботи: - діти розрізняють і називають цифри 1 – 5; - діти визначають колір, форму, розмір предметів; - використовують способи прикладання, накладання для порівняння предметів за розміром; - називають розташування предметів у просторі; - порівнюють групи предметів за кількістю (прикладання, накладання); - розпізнають геометричні фігури (куля, куб, трикутник, чотирикутник); - орієнтуються у поняттях: «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий», «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше»; - розв’язують прості завдання, що передбачають: порівняння предметів за розміром, кольором, формою; зрівнювання груп предметів способами прикладання і накладання; порівняння груп предметів на основі практичних дій з ними; - знаходять у предметах довкілля схоже і відмінне; - мають знання про форми предметів, називають їх суттєві ознаки; - порівнюють предмети та їх сукупності; - класифікують предмети за певними ознаками (за допомогою дорослого); - можуть визначити який з предметів найвищий, найдовший тощо; - за даною ознакою (колір, форма) групують предмети. «РОЗВИВАЄМО МОВУ ТА МОВЛЕННЯ» Навчально-виховні завдання:
Зміст педагогічної роботи Розвиток звукосприймання та звуковимови. Закріплювати правильну вимову дітьми голосних та приголосних звуків. Удосконалювати дикцію, розвивати голосовий апарат, мовного слух, фонематичне сприймання, мовне дихання, інтонаційну виразность мови з допомогою ігрових вправ, чистомовок, скоромовок. Закріплювати розуміння термінів: звук, слово практично, без визначень. Формувати уміння розрізняти на слух та ізольовано вимовляти перший звук у слові. Залучати дітей до звукового аналізу односкладових та двоскладових слів. Націлювати дітей на усвідомлення того, що слова складаються зі звуків, слова звучать по різному, звуки вимовляються у певній послідовності; визначати перший та останній звук у слові; називати слова за відповідним першим звуком. Розвивати уміння вслухатися у звучання слів, розрізняти їх за звуковим складом, знаходити знайомий звук у слові. Збагачення словникового запасу. Збагачувати словник дітей відповідно до тем: «Дитячий садок», «Сім’я», «Родинні стосунки», «Взаємостосунки дітей», «Навколо рідної природи», «Праця дорослих», «Дитина між людей», «Наші найменші друзі», «Наша Україна», «Ігри та іграшки», «Професії», «Побутові предмети», «Меблі», «Одяг. Взуття», «Тварини», «Пори року», «Свята» . продовжувати накопичення слів, що означають назви дій, якостей, властивостей, предметів, речей, явищ. Розуміти й використовувати у мовленні узагальнюючих понять; стимулювати дітей до вживання епітетів, порівнянь, синонімів та антонімів; розуміти абстрактні, часових, просторові поняття, слова з переносним значенням; правильно наголошувати слова: рука-руки –руки; оволодівати різною силою голосу ( проговорювання слова тихо, пошепки, голосніше, голосно), різним темпом мовлення, його інтонаційним багатством ( інтонація запитання, здивування, радості, суму); оволодівати словами, що позначають родинну спорідненість (братик, сестричка, дідусь – тато татка, бабуся – мама мами, онук внучка, їхніми пестливими формами; формами звертання до людей: татусеньку, дідусю, бабусю; вживати слова – позначення рис характеру, поведінки: ласкавий, добрий, чемний, нечемний, вередливий, охайний; знати назви своєї країни, кольору державного прапора, національності людей, які живуть в Україні, назву державної мови України; оволодівати лексикою, на позначення фізичних характеристик свого організму: ознак частин тіла, якісних відмінностей та дій з ними: довге волосся, розчісувати, гарне обличчя тощо. Володіти словами, що позначають стан організму: (хворий, біль, болить, тощо); оволодівати словами, що позначають психічний стан, переживання, потребу ( мені сумно (весело), боязко, у мене гарний настрій тощо); свою поведінку (я допомагаю, я серджуся ). Розвиток сприймання та розуміння мовлення. Розуміти звернення дорослої людини. Уміти відповісти на звернення простим поширеним реченням, а далі коротко. Розуміти розповіді товариша, вихователя. Відтворювати її кількома реченнями із вживанням прикметників та дієслів у теперішньому, минулому та майбутньому часі. Слухати прочитані вихователем та заучувати короткі вірші, лічилки, пісеньки, самостійно їх відтворювати. Розвивати уміння складати речення за малюнками із зображенням дій за допомогою вихователя, а далі самостійно. Відтворювати за вихователем складно-підрядні речення, що характеризують причиново-наслідкові зв’язки (Ната лежить у ліжку, тому що вона захворіла). Закріплювати у пам’яті узагальнюючі словв (Транспорт наземний, водний, повітряний. Літак, гелікоптер летять – це повітряний транспорт). Уміти розрізняти за значенням спільнокореневі слова (слова-родичі): ліс-лісок-лісовий, дерево-дерев’яний ) та вживати їх у мовленні. Сприймати та розуміти питальні речення та будувати речення за аналогією: Ворона каркає, а соловейко? Ворона каркає, а соловейко співає. Кролик їсть сіно, а лисиця? Кролик їсть сіно, а лисиця їсть курей. Сприймати, розуміти та відтворювати речення за певною темою. Наприклад, за темою «Тварини» пропонуємо доповнити речення: У білки народилося … (білченятко). Розвивати мовлення на основі узагальнення предметів за різними ознаками ( на основі ігрової ситуації та малюнків). Активно включати дитину у переказ казки, додавання певних елементів її змісту. Умінти входити в образ при участі в інсценівках за казками. Вдосконалювати навички самоконтролю за власним мовленням. Розвиток активного мовлення. Виховувати уміння вступати у невимушену розмову з дорослими за темами: Знайомство, У колі друзів, У дитячому садку, Ранок, вечір, У магазині, У їдальні тощо.Самостійно звертатися до дорослих. Уміти вступати у розмову з дітьми, підтримувати розмову. Складати невеличкі описи-розповіді про предмети, живі істоти за планом: 1)зовнішні властивості (колір, форма, величина) та зовнішня будова – частини , їхнє розміщення; 2) ознаки, що характеризують внутрішній стан – матеріал, з якого зроблений предмет; 3) функціональні властивості та призначення предмета; 4) родову та видову приналежність. (Щоб дитина змогла оволодіти планом опису, вона повинна засвоїти узагальнюючі назви, тобто слова: форма, колір, величина, зовнішня будова, внутрішня будова, частини предмета тощо). Розвивати активне мовлення у процесі сюжетно-рольової гри: дитина сама визначає, в яку гру вона бажає грати. Які іграшки їй для цього потрібні. Які роль вона виконує, який одягає одяг. Спонукати дітей до вживання у активному мовленні прийменників, відносних понять, що характеризують просторове розміщення предметів. ( Такі слова як: ближче-далі, вище-нижче, праворуч-ліворуч та ін.. дитині легше буде засвоїти у процесі гри на складання цілого із частин. Виконувані дії оновлюються. Цьому сприятимуть ситуації розміщення меблів у іграшковій кімнаті і т. ін..) Спонукати дітей до висновків на основі прослуханої казки, оповідання : що сподобалося і що ні та чому. Робота з книгою. Малятам цього віку варто продовжувати читати казки, у яких персонажі діти і тварини. Читання чи розповіді слід супроводжувати відповідною тональністю, емоціями. Дитина вчиться слухати казку, визначати кількість дійових осіб у ній, давати коротку характеристику кожного персонажа. Порівнювати казкових героїв між собою, робити висновки про них – хто з них хороший, а хто ні, аргументувати свої думки. На основі прочитаної казки чи оповідання діти розігрують інсценівку, самі визначають кількість персонажів, діалоги між ними, яким має бути їхній одяг тощо. На протязі дошкільного віку казка виступає одним із головних джерел пізнання і засвоєння навколишнього світу. ЇЇ зміст визначається уявленнями про моральні ідеали, про добро і зло, вміщені в позитивних і негативних образах. У результаті добро перемагає зло. Це створює для дитини позитивний життєвий фон. Виховний вплив казки полягає в тому, що вона діє на почуття дитини. Слухаючи казку, дитина ідентифікує себе з позитивними героями. Слід уважно ставитися до того, якщо співпереживання дитини зв’язане з впливом негативних персонажів, це свідчить про психологічне неблагополуччя. У казок є багато функцій. Вони сприяють розвитку у дитини розуміння внутрішнього світу людей, є засобом зняття тривожності, виховують впевненість у собі. Казки можуть допомогти дитині із ЗПР подолати негативні сторони у формуванні її особистості Поради батькам: Допомагайте дитині оволодівати новими словами під час ліпки, малювання. Звертайте увагу дитини на неправильно вимовлений звук, тактовно пропонуйте повторити слово з цим звуком. Навчайте дитину доповнювати складні речення, що потребує характеристики причиново-наслідкових залежностей. (Катруся сьогодні одягла шапку чому? Тому, що прийшла зима, т ому, що стало холодно.) Допомагайте дитині складати розповідь за спостереженнями, за малюнками. Запитуйте дитину, як вона прожила день, Що цікавого вона дізналася. Хваліть за відповіді, якщо вони навіть не зовсім правильні. Розповідайте, що цікавого бачили , чули ви. Намагайтеся розмовляти з дитиною мовою загадок. Наприклад: Я поспішала додому і побачила, що хтось літає, схожий на гарну квіточку. Ти здогадався, хто це? Створюйте природні ситуації для спілкування з дитиною, збуджуйте в ній позитивні емоції, які спонукають її до мовлення. Виховуйте любов до книги, до культурного поводження з нею. Створіть власну бібліотечку або поличку з книгами, що збудить у дитини інтерес до книги. Попросіть дитину, яка ще не знає жодної букви, почитати вам казку. Можливо вона стане «читати», тобто розповідати, перегортати сторінки, розглядаючи малюнки. Важливо дуже уважно при цьому її слухати. Організовуйте програвання ситуацій за змістом прочитаної казки Розділіть між собою ролі. Допоможіть дитині «увійти» в образ, визначити запитання, відповіді, певні висловлювання, дотримуватися відповідної інтонації при висловлюванні. Гра за певним сюжетом мусить бути недовготривалою, посильною і цікавою для дитини. Сюжетно-рольова гра привчає дитину регулювати свою поведінку, сприяє загальному мовленнєвому розвитку. Вчіть дитину слухати ритмомелодику поетичного мовлення потішок, забавлянок, віршиків, дитячих пісень.; привчайте дитину вживати пестливі назви членів родини: мамуня, мамонька, татко татусь, дідусь, бабуся; допоможіть дитині оволодіти назвою своєї вулиці, міста; привчайте чемно вітатися і прощатися, ввічливо звертатися; знайомте дитину з тваринним світом, привчайте доглядати за тваринами, збагачуйте її словник звуконаслідувальними словами (нявкати, нявчати, гавкати, мукати, мекати; навчайте утворювати пестливі слова і розрізняти пари слів (заєць-зайчик, білка-білочка, лялька-лялечка, тихо-тихесенько тощо). |