Програма розвитку Віконечко для дітей із ЗПР. Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років Київ 2013 Рецензенти
 Скачать 1.34 Mb.
|
опановувати спрощені варіанти народних танців («Метелиця», «Плескач», «Шум»).Танці. Поглиблювати відчуття танцювального характеру музики, розвивати виконавські хореографічні здібності (виразність, координація, вміння взаємодії один з одним);розвивати вміння узгоджено рухатись в гуртових танцях та хороводах, використовувати вступ як емоційне налаштування для виконання танцю; виховувати пластичну виразність рухової сфери кожної дитини, культуру рухів; виховувати сприйняття танцю, як емоційне дійство, виховувати виконавські навички (виразні танцювальні рухи, міміка); продовжувати розширяти обсяг естетичних емоцій ; вчитися розуміти логічний зв’язок між назвою танцю і його характером, настроєм, рухами, музичною формою та будовою танцю; захоплювати настроями сучасної музики, сучасного ритму. Танцювальний репертуар: Музично – ритмічні рухи: «Знайди своє місце в колоні» муз. В. Шишакова, «Марш» муз. М. Богословського, «Бадьорий крок і біг» муз. Ф. Надененка, «Біг парами» муз. Ф. Шуберта, «Підстриби та високі кроки» муз. В. Косенко, «Сміливий вершник» муз. Р. Шумана (прямий галоп), «Дрібушечки» л.. Нар. Пісня (крок всією ступнею). Танці: «Народний танець» муз. М. Скорик, «Веснянка» муз. В. Уманець, «Гопак» л.. Нар. Танець, «Полька – Янка» біл. Нар. Мелодія, «Лєтка – єнка» нар. Танець, «Хоровод з віночками» муз. І л.. Н. Рубальської, «Танець сніжинок» муз. Д. Шостаковича, «Вальс» А. Абелян, «Колискова» Й. Брамса (танок з іграшками), «Неаполітанська пісенька» П. Чайковський (танок з кастаньєтами), «Оплески» муз. Ю. Слонова, «Танець петрушок» муз. О. Даргомижського, «Ввічливий танець» нім. Нар. Мелодія, «Ранок» муз. Е. Гріга (мілкий хороводний крок, утворення кіл). Гра на дитячих музичних інструментах. В дітей цього віку вже багатий музичний досвід гри на різних інструментах. Вони професійно підходять до виконання завдання, яке ставлять перед ними. Діти достатньо відчувають ритмічну пульсацію твору, сильні та слабкі долі, розрізняють розміри в яких звучить твір. На данному етапі з дітьми треба: закріплювати основи музичної грамоти (вводити поняття «мелодія» та «аккомпанімент», «солюючий голос», «тутті», «соло», «унісон», особливості гри на інструментах, продовжувати розвивати відчуття метро – ритму, види слуху (мелодичний, ритмічний, гармонічний, ладовий, звуко – висотний); продовжувати разом з дітьми створювати та використовувати підручні засоби як музичний інструментарій (маракаси з фісташок, скляний посуд, ключи); продовжувати навчати дітей опановувати засоби музичної виразності (темп, ритм, регістр, артикуляція, динаміка),визначати характер твору; викликати інтерес до слухання музики, музикальних інструментів, які використовуються під час занять ; продовжувати розширювати обсяг естетичних емоцій виконавця; вільно розрізняти на слух музичні інструменти ( ложки, ксилофон, металофон, трищітка, дзвіночки, фортепіано, барабан, кастаньєти); створювати музичні привітання, коротенькі мелодії певного змісту, характеру, ритмічні імпровізації на різних інструментах; вчити працювати в колективі, прислухатися до інших дітей, їх виконання (при грі на інструментах). Репертуар з гри на дитячих музичних інструментах: «Пасакалія» Г. Гендель, «Дід Мороз» Р. Шуман, «Ранок», «Танок Анітри», «В печері горного короля» з оркестрової сюїти Е. Гріга «Пер Гюнт», «Сміливий вершник» Р. Шуман (гра на ложках, клацання язиком, щелчки пальцями), «Місячне сяйво» К. Дебюссі, «Полька – Янка» біл. Нар. Мелодія, «Турецьке рондо» В. Моцарт, «Вальс» А. Абелян, «Вальс» Ф. Шопен (на вибір), «Шарманка» Д. Шостакович, «Хлопець з гармошкою» Г. Свірідов, «Музична табакерка» А. Лядов (гра на скляному та металевому посуді), «Котику сіренький» укр. Нар. Пісня, «Сонько – дрімко» укр. Нар. Пісня в обр. А. Мігай, «Хазяєчка» О. Журлива (шумові інструменти, імітація звуків), «Син старого дуба» Г. Чічінадзе (шумові інструменти, імітація звуків). Ритміка. В цьому віці такі заняття будуть вже включати моменти театралізації, гри на інструментах. Це вже не буде вивчення вірша з рухами. Такі заняття скоріше за все будуть нагадувати виступи дітей як акторів: продовжувати повторювати та закріплювати основи музичної грамоти; розвивати та розширювати тактильні відчуття, відчуття рухів тіла, удосконалювати ці моменти; вводити непропорційні рухи (наприклад одночасно руками і ногами на різні долі, в різні сторони); ускладнювати оркестрові партії, та вводити записи останніх на партітурах, або на дошці; ввести поняття «канон». Мовленнєві ігри.«Полювання» А. Костецький (оплески, тупання, стукотіння), «Сорока – білобока» Н. Забіла (рухи тілом), «Бруднуля» Г. Бойко (рухи тілом, мімічний етюд). Рухливі та музичні ігри. «Галя по садочку ходила» (хороводна гра) музика та слова народні, «Про жабок і комара» (музично – рухлива гра) муз. А. Філіпенка, сл. невідомого автора, «Ми на луг ходили» (музично – рухлива гра) муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної, «Ми кривого танцю йдемо» укр. нар. пісня, «Що на нашій вулиці» укр. нар. пісня. Театралізована діяльність. Для дітей 5 - 6 років треба вибирати дуже прості і невеликі п’єски, казочки, віршики, нескладні за змістом та легкі для сприймання. Їм ще дуже тяжко одночасно рухатися і виконувати якісь дії, тяжко зорієнтуватися в просторі на сцені. Вони ще не настільки самостійні і послідовні в своїх діях. Але малята вже можуть: тонко відчувати настрій, емоційний стан героїв, вболівати за них, «входити в образ» та утримувати його деякий час; надавати рухам, висловам, поведінці на сцені емоційно усвідомленого естетичного характеру; з захопленням і дитячою безпосередністю передавати головні риси героїв мімічними рухами (насуплення брів, посмішка, прищурення очей), рухами тіла (руки в боки, тупання ногами, хитання головою); виразно виконувати вірші, тексти (частіше за все віршовані); активно використовувати атрибути; наслідувати рухи які показує вихователь, повторювати за ним; використовувати музичні інструменти, як засіб втілення та посилення образу. Театральний репертуар: «Ходить гарбуз по городу» кр.. Нар. Пісня, «Курочка ряба» кр.. Нар. Казка (інсценізація), «Бджілки на розвідці» К. Ушинський (інсценізація), «Пахне літо» М. Пригара (емоційна замальовка), «Де ночує водяна лілія» В.Сухомлинський, «Про двох цапків» М.Коцюбинський, «Веселі гуси» кр.. Нар. Пісня, «Теремок» рос. Нар. Казка (театралізація). Поради батькам: Сприяти музично – естетичному розвитку дитини: відвідувати дитячі лялькові вистави; вдома стимулювати дітей до самостійної музичної творчості: ігор з музичними іграшками, музикування, наспівування; слухати дитячі пісні, підспівувати; малювати ілюстрації до пісень, вивчених в садочку; відвідувати батьками ранки та тематичні заняття. Результати навчально-виховної роботи:
ПІДГОТОВЧА ГРУПА (6-7-РІЧНІ ДІТИ) Особливості організації виховання і навчання 6-7-річних дітей Шестирічні діти, які перебували в дитячому садку впродовж трьох років достатньо самостійні. Вони виконуть доручення вихователя, самостійно вдягаються, роздягаються, вмиваються, їдять, причісуються, тримають в порядку свої речі. Однак, зважаючи на особливості психічного розвитку дітей цієї категорії, вони більше, ніж діти з нормальним розвитком, потребують уваги, ласки, доброзичливості і розуміння. Основні завдання навчання і виховання дітей спрямовані на формування психологічної готовності до шкільного навчання, яка складається з інтелектуального, соціального, особистісного компонентів. Під інтелектуальною готовністю розуміють певний рівень сформованості пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, уваги, мислення, мовлення, а також уміння зрозуміти завдання, інструкцію, керуватися нею. До соціальної готовності відносять потребу дитини у спілкуванні з однолітками, вміння підкоряти свою поведінку законам дитячої групи, здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання. Особистіснаготовність охоплює пізнавальну мотивацію та певний рівень сформованості вольової поведінки. Остання виявляється у вмінні ставити перед собою мету, приймати рішення, планувати дії та їх виконувати, а якщо виникатимуть перешкоди, докладати певних зусиль для їх подолання, оцінити результати своєї роботи. Наскільки діяльність дитини цілеспрямована, можна робити висновки з того, як вона іде до мети: послідовно, не відволікаючись чи її увага дуже швидко розконцетровується; діє самостійно чи весь час потребує допомоги; потребує постійного спонукання та нагадування чи обходиться без них; доводить розпочату роботу до кінця та інше. Якщо дитина розвивається нормально, то на кінець дошкільного віку психічний та фізичний розвиток дитини дозволяє її стати школярем. Чи готова дитина до школи, педагоги і батьки можуть робити висновки з того, як у неї сформовані компоненти психологічно готовності до шкільного навчання. Організація життєдіяльності дітей З дітьми четвертого року навчання рекомендується проводити з вересня по травень по 7-8 групових занять на тиждень у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення занять у другій половині дня (фізична культура, образотворча діяльність). Тривалість занять 20-25 хв. (комплексних – до 35хв.). При проведенні комплексних занять поєднувати деякі, а не всі напрями розвитку (наприклад, музичний - з фізичним, образотворчий – з музичним і літературним, трудовий – з художнім тощо). Тематика занять повинна бути максимально пов’язана з реальним життям і його сьогоденними проблемами, сприяти розвитку самостійності дітей, звертатися до власного досвіду дошкільників. При організації занять не слід позбавляти дітей права на пересування, час завершення діяльності, можливості переходу до іншого виду діяльності. Передбачати місце і час для різноманітних, вільних проявів інтересів самої дитини (особистий час), можливість займатися улюбленою справою протягом дня. Активно залучати членів родин до життєдіяльності групи (участь в організації різних видах діяльності дітей). Сприяти спілкуванню старших дошкільників з молодшими, залучати їх до спільної посильної діяльності. Вчити старших дітей уважно, турботливо ставитися до молодших, опікувати їх, враховувати їх побажання, передавати малятам свої знання та вміння, прагнути бути взірцем для них. Виявляти правдивість, чесність у стосунках з молодшими, справедливість в оцінці їхньої поведінки. У колі молодших дітей відчувати себе старшим. Орієнтовний розпорядок дня на процеси життєдіяльності дітей
«ВИХОВУЄМО ЗДОРОВУ ДИТИНУ» Шостий-сьомий рік життя є періодом інтенсивного росту і розвитку організму. У даний віковий період у дітей спостерігається прагнення удосконалювати навички їсти акуратно, оволодівання уміннями підтримати особисту гігієну. Для деяких дітей із ЗПР подані нормативи є досить складними для виконання, тому треба враховувати індивідуальні особливості кожної дитини і вимагати, виходячи із можливостей кожного. Також, у деяких дітей із ЗПР продовжує спостерігатись уповільнення темпу багатьох дрібних рухів (застебнути ґудзик, зав’язати шнурок та ін.), може проявлятися недорозвиненість хватального рефлексу, існують труднощі вирізання ножицями простих фігур, діти виходять за контури, часто не правильно тримають пензлик, олівець, ручку. Рухи пальців рук швидкі або повільні, несміливі, неточні. Спостерігається недорозвиток вмінь малювання предметів в динаміці, складність у написанні паличок, крючечків тощо. Навчально-виховні завдання: - тренувати у дітей серцево-судинну і дихальну системи, загартовувати організм; - формувати у дітей інтерес до фізичної культури та спільних фізичних занять з однолітками; - розвивати координацію, рівновагу; - здійснювати систему корекційно-відновлювальних заходів, спрямованих на розвиток психічних процесів і особистісних якостей вихованців, попереджати виникнення вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини; - формувати правильну поставу та розвиток стопи у кожної дитини; - формувати вміння виконувати рухи ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі; - використовувати вправи та ігрові завдання на формування просторових уявлень. Характерним для шостого року життя є збільшення маси тіла дитини за місяць на 200г, довжина тіла на 0,5 см; до 6 років маса тіла досягає близько 21,5 кг, зріст – 116 см, окружність грудної клітки – 56-57 см. Підвищується активність дитини, посилюється її цілеспрямованість, рухи стають різноманітнішими й більш координованими. У цей віковий період вихованці навчаються правильно користуватись виделкою, ножем, серветкою, їсти охайно; під час приймання їжі додержуватись правильної пози; поївши, дякувати дорослим. Розвивається самоконтроль під час виконання правил особистої гігієни: стежити за чистотою рук, обличчя, мити їх у міру забруднення, самостійно стежити за зачіскою, одягом. Зміст педагогічної роботи Загартовування. Створити умови життя, що відповідають гігієнічним вимогам. Продовжувати використовувати комплекс загартовувальних заходів. У приміщенні групової кімнати систематичним провітрюванням підтримувати температуру повітря в тих самих межах, що і в середній групі. Забезпечити щоденне достатнє перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погодним умовам. Продовжувати закріплювати у вихованців самостійні навички проведення простих водних процедур. Температуру води при місцевих процедурах поступово знижувати. Рекомендується проведення контрастних ванн для стоп, полоскання зіва прохолодною водою і розлоге умивання. Продовжувати купання дітей у відкритих водоймах. Тривалість купання збільшити до 8—10 хв. Загартовувати дітей прохолодним повітрям під час ранкової та гігієнічної гімнастики після денного сну. Температура повітря у фізкультурному залі поступово знижується з +23—24°С до +16—18°С (на І°С щотижня). При проведенні загартовування здійснювати індивідуальний підхід до дітей, враховувати їхній стан здоров'я, ступінь звикання до впливу загартовувальних заходів. Вправи з ходьби. Розвивати вміння ходити різними способами: на носках, п'ятках, на зовнішній і внутрішній сторонах стоп, напівприсівши, схрестним кроком, спиною вперед, з предметом у руках (гімнастична палиця на плечах, за спиною, перед грудьми тощо), приставним кроком, змінюючи положення рук угору, вперед, у сторони та ін., з оплесками в долоні; ходити в колоні по одному та парами зі зміною темпу. Ходити із заплющеними очима (3—4 м). Вправи з бігу. Розвивати вміння бігати на носках, високо піднімаючи коліна; короткими та широкими кроками; з подоланням перешкод — оббігати та перестрибувати предмети (кубики, м'ячі та ін.). Бігати в колоні по одному і парами, перешиковуватись за певним сигналом (з бігу врозтіч, у колону, по одному); бігати «змійкою» між розставленими на підлозі предметами в одну лінію, не торкаючись їх. Пробігати повільно 350 м по пересіченій місцевості. Пробігати швидко відстань 10 м (три—чотири рази з перервами); човниковий біг 3х10 м на швидкість. Бігати з максимальною швидкістю 20 м за 7,0—7,4 с, у повільному темпі 2—2,5 хв. |