Програма розвитку Віконечко для дітей із ЗПР. Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років Київ 2013 Рецензенти
 Скачать 1.34 Mb.
|
|
Результати навчально-виховної роботи:
«ДИТИНА І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ» Навчально-виховні завдання:
Зміст педагогічної роботи Про себе і свою сім’ю. Діти мають знати своє повне ім'я, прізвище, вік, домашню адресу, ім'я та по батькові своїх батьків, імена інших членів сім’ї, називати знайомих на ім’я, розуміти значення слів: ім’я, вік, батьки, сім’я . Формувати уявлення у дітей про сім’ю як основу життя людини. Привчати дітей звертати увагу на емоції та почуття членів сім’ї (засмучення, радість, занепокоєння, поганий настрій), допомагати їм. Розвивати турботливе ставлення до маленьких дітей та людей похилого віку: гратися з малюками, з розумінням ставитися до їхніх бажань; ввічливо вітатися з літніми людьми, пропонувати допомогу. Розширювати знання про сімейні свята та традиції. Розширювати знання про предмети домашнього вжитку та правила користування ними. Дитячий садок. Удосконалювати вміння дітей орієнтуватися в приміщенні і на ділянці дитячого садка (кімнати інших груп, кабінет завідувача, лікарня, кухня, в найближчому оточенні (магазин, поліклініка, дитячий садок, школа). Виховувати у дітей потребу поводитись у групі, на вулиці, в громадських місцях відповідно до встановлених правил культури поведінки: бути привітним з дорослими та однолітками, без нагадування вітатися і прощатися; звертатися до вихователя, няні на ім’я та по батькові; ввічливо виражати своє прохання, дякувати за допомогу; не перебивати розмову того, хто говорить; тактовно виражати свою незгоду. Формувати уявлення про моральні норми відносин між людьми: доброзичливість, турботливість, чесність. Виховувати гуманні почуття: чуйність (уміння запропонувати свої послуги, допомогу, поспівчувати, поступитися), справедливість (при розподілі ролей, іграшок, враховувати інтереси однолітків, правильно оцінювати власні вчинки і товаришів), чесність (визнавати свою провину, говорити правду). Привчати налагоджувати доброзичливі стосунки з незнайомими дітьми, з дорослими. Розширювати знання про пожежну безпеку (як треба поводитися з вогнем, про його небезпеку для життя людини, її майна). Збагачувати уявлення дітей про працю дорослих, її значення, різноманітність професій. Викликати бажання діяти самостійно. Рідне місто. Розвивати знання дітей про рідне місто: походження назви, визначні місця, головну вулицю. Формувати у дітей уміння розпізнавати різні види транспорту. Пояснювати значення транспорту у життєдіяльності людини. Ознайомлювати з деякими правилами дорожнього руху: вулицю потрібно переходити разом з дорослими у спеціальних місцях (пішохідні наземні і підземні переходи), йти на зелене світло. Розвивати свідоме виконання правил культури поведінки на вулиці, громадських місцях. Поради батькам: Розширюйте знання дітей про самого себе (вік, стать, ім’я, прізвище) та про свою сім’ю (імена тата, мами, їхнє прізвище, імена бабусі, дідуся, братика, сестрички), про родинні та інші свята. Разом з дітьми беріть участь у підготовці та святкуванні днів народження, інших свят; виготовляйте подарунки, виступи, родинні альбоми, малюйте дерево вашого роду тощо. Закріплюйте правила культури поведінки у громадських місцях, вдома, дитячому садку, правила спілкування з дорослими та однолітками; пояснюйте їхнє значення. Контролюйте їх виконання дитиною. Надавайте дитині право вибору. Діти полюбляють, коли їм дозволяють приймати рішення самостійно. Можна дозволити дитині не вітатися, але при цьому потрібно обов’язково пояснити, що відчуває людина, якій на сказали «Добрий день!», яскраво описати емоції людини, з якою не привіталися. Спитайте дитину, як вона буде себе почувати, якщо її не помітять і не скажуть хороших (чарівних) слів. Хваліть дитину. Похвала для дитини є чудовим стимулом засвоювати правила поведінки. Наприклад, фрази «Мені сподобалося, як ти привітався з …» або «Зразу видно, що ти вже дорослий і розумієш, як важливо людям бажати добра!» допоможуть дітям прийняти правила людського життя. Формуйте у дитини уявлення про себе як члена сім’ї, члена дитячого колективу, про людину серед інших у суспільстві (за власним прикладом життєвої позиції). Сприяйте спілкуванню дитини з іншими дітьми, засвоєнню нею правил взаємодії. Дитина повинна навчитися поступатися, достойно програвати. Вона має уміти домовлятися і дотримуватися певних умов – правил гри, а по суті – правил дитячої взаємодії. Будьте вимогливими, послідовними у вихованні дитини. Підкреслюйте специфічність статевих відмінностей (спрямовувати увагу дівчаток на жіночність, уважність, хлопчиків – на сміливість, відповідальність). Формуйте у дитини знання та уявлення про країну і місто, в якому вона живе, за допомогою читання книг, прогулянок, які супроводжуйте поясненнями та ін. Результати навчально-виховної роботи:
«ГРА» Навчально-виховні завдання:
Зміст педагогічної роботи Сюжетно-рольові ігри. Розвивати вміння приймати участь у спільних з вихователем іграх, які включають дві – три взаємодіючі ролі. Розвивати вміння вибирати тему гри, погоджуватися один з одним, виконувати дії, добирати предмети та атрибути відповідно до визначеної ролі. Розвивати вміння реалізовувати в іграх правила культурної поведінки, доброзичливості, взаємодопомоги. Розвивати вміння дітей розгортати та позначати словами ланцюжок предметних дій. Стимулювати використання у грі предметів-замінників. Розширювати коло предметів-замінників. Збагачувати зміст і тематику ігор. Залучати до рольової взаємодії з партнером-ровесником. Формувати вміння самостійно розвивати нескладні сюжети («Сім’я», «Дитячий садок», «Магазин», «Лікарня», «Перукарня», «Автобус», «Зоопарк»), що містять в собі одну – дві ситуації, застосовуючи знання, здобуті в результаті ознайомлення з навколишнім середовищем. Формувати вміння визначати та сприймати настрій (веселий, сумний, гарний тощо), ставлення людей (доброзичливе, байдуже), наслідувати їх у зовнішньому вигляді, у словах. Залучати дітей до театралізації, драматизації знайомих казок й сучасних літературних сюжетів, з використанням при цьому художньо-образних виразних засобів (інтонації, міміки, жестів, пози). Формувати у дітей вміння за допомогою дорослого вибирати зручне місце для гри, організувати ігрову обстановку. Розвивати вміння використовувати споруди з будівельного матеріалу в сюжетно-рольовій грі. Дидактичні ігри. Сприяти розширенню кругозору, закріпленню та уточненню уявлень дітей про навколишні предмети та їх призначення, формуванню числових понять, закріпленню знань про природу, збагаченню словника, формуванню граматично правильної мови, розвиткові дрібної моторики, мислення. Розвивати вміння дітей за допомогою слуху, зору, дотику визначати якості предметів (величина, форма, колір), порівнювати їх за зовнішніми ознаками, знаходити предмети за описом; групувати (меблі, одяг, взуття, іграшки, тварини, овочі, фрукти). Розвивати вміння порівнювати частини предметів, відбирати однакові, розташовувати в порядку поступового зменшення або збільшення, закріплювати поняття «найбільший», «найменший»; знання дітей про матеріал, з якого зроблений предмет (пластмаса, скло, дерево, резина, метал). Закріплювати знання про геометричні фігури (коло, квадрат, прямокутник, трикутник), навчати співвідносити предмет та геометричну фігуру, на яку він схожий (двері – прямокутник, яблуко – коло, ялинка –трикутник тощо). Формувати поняття «вправо», «вліво», «вверх», «вниз»; «вчора», «сьогодні», «завтра». Формувати інтерес до професій, навчати добирати знаряддя праці відповідно до професії (лікар, вихователь, перукар, продавець, водій тощо). Конструктивно-будівельні ігри. Спонукати до створювання будівель, використовуючи знання про навколишній світ, знайомі способи конструювання. Порівнювати споруди, виділяти характерні ознаки певної конструкції властивими їй деталям. Навчати обмірковувати задуми ігрових споруд, добирати потрібні деталі (за величиною, формою, кольором) відповідно до задуму, виконувати послідовність у будівництві, користуючись при цьому зразком. Формувати вміння споруджувати найпростіші будівлі відповідно до розміру іграшки, використовувати їх у грі (ліжко для даної ляльки, гараж для цієї машини). Розвивати інтерес до будови, її якості, зручності. Створювати споруди для здійснення ігрових задумів. Використовувати будови в іграх. Конструювати з крупного матеріалу, ящиків, дощечок (меблі, транспорт, будинки для ляльок, гаражі). Розвивати вміння будувати з природного матеріалу (пісок, вода, сніг). Рухливі ігри. Заохочувати до самостійних ігор з м’ячами, обручами; сприяти їх виникненню. Формувати вміння користуватися гойдалками, качалками, гойдатися на них за допомогою дорослого. Загальна тривалість рухливої гри для дітей 5-ти – 6-ти років 8 – 10 хвилин, кількість повторень – 6 – 8 разів. Розвивати навички ходьби й бігу на місці, врозтіч, по прямій, по колу. Розвивати вміння підлазити під шнур, дугу, лазити по гімнастичній стінці, перелазити через гімнастичну лаву, пролізати в обруч. Розвивати вміння кидати та ловити м’яч обома руками, прокочувати м’яч обома руками знизу, передавати м’яч обома руками від грудей. Навчати прокочувати кулі однією рукою. Розвивати вміння стрибати на обох ногах угору, довжину. Розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, вміння орієнтуватися у просторі, окомір, влучність, швидкість, спритність. Поради батькам. Продовжуйте грати з дітьми. Для дошкільнят 5-ти – 6-ти років підбирайте іграшки, які відповідають сюжету гри; купуйте іграшки для активних ігор (м’ячі, кеглі); розрізні картинки з 6-ти – 10-ти частин; хрестоматію для дітей 4-х – 6-ти років; конструктори відповідно до віку. Для того, щоб дитина почала гратися, наприклад, у перукарню, вона повинна мати деякі уявлення про те, що там відбувається. Тому спочатку відвідайте перукарню, при цьому зверніть увагу дитини на те, що роблять перукарі, які знаряддя праці використовують, як поводять себе клієнти. Повернувшись додому активізуйте знання за допомогою дидактичної гри та запитань, після чого із свіжими враженнями починайте сюжетно-рольову гру. Дорослий бере на себе організацію гри, проте головне завдання – стимулювати ініціативу дитини. Тому частіше потрібно звертатися до неї із запитаннями. Так само грайтеся у пошту, попередньо її відвідавши й уважно роздивившись, чим там займаються; у лікаря – після відвідування дитячої поліклініки; у магазин – після відвідування магазину тощо. Таким чином у дитини закріплюються знання про різні справи, обов’язки, професії людей та вміння включатися в посильні завдання: опустити лист у поштову скриньку, набрати овочі у пакет тощо. Обов’язково звертайте увагу дітей на стосунки між людьми; на почуття, з якими вони виконують свої професійні обов’язки (турбота, співчуття, зосередженість тощо). Батькам необхідно обнімати та цілувати своїх дітей, називати пом’якшеними іменами та казати, що люблять їх. Дитяча гра – це школа життя та джерело розвитку дитини. Тому необхідно вибирати для неї час, виявляти щирість і безпосередність у грі, спонукаючи до цього дитину. Результати навчально-виховної роботи:
«КОНСТРУЮВАННЯ» Навчально-виховні завдання:
Зміст педагогічної роботи Конструювання з будівельного матеріалу. Заохочувати дітей розрізняти і правильно називати основні будівельні деталі (цеглинка, кубик, пластина, призма, брусок), споруджувати нескладні будівлі, застосовуючи раніше сформовані вміння (накладання, прикладання), використовувати у будівлях деталі різного кольору. Розвивати вміння викладати цеглинки горизонтально й міцно прикладати одну до одної, розміщуючи їх на площині в одну або дві лінії (стежка до будинку, дорога для машини, залізнична або трамвайна колія). Розвивати вміння ставити цеглинки, вертикально (по колу, прямокутнику), щільно одна до одної або на певній відстані одна від одної (паркан, ворота); змінювати будівлі двома способами: замінювання одних деталей іншими; добудуванням споруди у висоту, довжину (низькі й високі паркани, низькі й високі будинки). Розвивати вміння аналізувати зразок споруди: виділяти складові частини й розрізняти їх за кольором, величиною, формою, встановлювати просторове розташування частин одна відносно одної. Формувати вміння споруджувати найпростіші будівлі відповідно до розміру іграшки, використовувати їх у грі (ліжко для ляльки, гараж для машини). Будувати меблі для ляльок (великі й малі), будинки (високі й низькі), мости (довгі й короткі, широкі й вузькі), машини, гаражі, ворота (високі і широкі) тощо. Поради батькам: Навчайте дитину сюжетному конструюванню, сутність якого полягає у підпорядкуванні конструювання грі. Для цього відразу демонструйте будь-яку ігрову дію з готовою конструкцією-зразком, не акцентуючи спочатку уваги на способах її створення. Після засвоєння ігрової дії із зразком пропонуйте дитині побудувати аналогічну конструкцію. Конструювання у цьому випадку є складовою частиною гри й стає засобом для досягнення ігрової мети, а сам процес конструювання, будівельні деталі – засобом створення конструкції. Діяльність набуває предметно-опосередкованого характеру. Таким чином відбувається використання раніше набутого досвіду, його узагальнення. Використання конструювання з ігровою метою збагачує сюжетно-рольові ігри. У дітей поступово виникає будівельна гра, що свідчить про розвивальний ефект запропонованого методу навчання. Метод сюжетного конструювання сприяє такій організації діяльності, яка будується з урахуванням поставленої мети й забезпечує розвиток мислення. Результати навчально-виховної роботи:
«ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ» Навчально-виховні завдання:
Орієнтовні твори: С.Шишко «Осінь», «Парк взимку», М.Ткаченко «Весна», О.Новаківський «Натюрморт», Т.Бойчук «Біля яблуні», М.Бурачек «Золота осінь», О.Шовкуненко «Повінь. Конча-Заспа», А.Петрицький «Квіти», Ф. Манайло «Новий хліб», І. Шишкін «Дубовий гай», «Корабельна роща», І. Левітан «Березовий гай», «Золота осінь», О. Рилов «Зелений гомін», українське народне декоративно-прикладне мистецтво – рушники, сорочки, гончарні вироби. Зміст педагогічної роботи Малювання. Розвивати вміння рівномірно проводити штрихи, не натискуючи дуже на олівець; добре насичувати пензель фарбою, тримати його похило до паперу, під час малювання тонких ліній, крапок тримати його вертикально; малювати пальчиком, ватною паличкою. Формувати вміння малювати олівцем контур предметів, зафарбовувати малюнок олівцем або фарбою рівномірними легкими рухами, змінюючи при цьому напрям штрихів або мазків, відповідно до форми предмета за зразком чи словесною інструкцією. Формувати вміння передавати будову, форму, колір знайомих предметів (багатоповерховий будинок, дерева, автобус, вантажна машина тощо), відносну величину частин та їх розташування. Малювати людину в анфас за зразком чи словесною інструкцією. Формувати вміння малювати різні за розміром, будовою, пропорціями предмети (дерева високі і низькі, зі стовбуром тонким і товстим) за зразком чи словесною інструкцією. Розвивати вміння малювати технікою штампування (листя, яблука). Навчати передавати в малюнках зв’язний зміст, співвідношення 2 – 3 предметів за величиною, просторові відношення предметів, розташовуючи їх по різному: внизу – ті предмети, які знаходяться на землі; вгорі – ті, що в повітрі, в небі, розташовувати предмети по всьому аркушу паперу. Навчати зображувати осінні, зимові, весняні спостереження, враження від прослуховування казок, оповідань, віршів за зразком чи словесною інструкцією. Розвивати вміння малювати окремі елементи українського орнаменту, використовуючи прямі лінії різної ширини, мазки різної величини, кола, крапки, дуги; наносити мазки всією ворсою пензля. Формувати вміння орієнтуватися у візерунку, знаходити середину, розрізняти верх, низ, ліву, праву сторони, кути, додержуватись симетричної побудови візерунка. Малювати візерунки на смужці паперу, квадраті, використовуючи рослинні елементи (квіти, ягоди, листя) – тканина, доріжка, рушник, хустка, серветка, скатертина тощо. Навчати малювати з натури після попереднього обстеження предметів (квіти, фрукти, овочі, іграшки), виразно передавати обриси форм, відносну величину предметів, їх розміщення, а також забарвлення, спираючись на знання кольорів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, коричневий, чорний, білий). Створювати умови для колективного малювання (осінній ліс, новорічна ялинка тощо). Ліплення. Розвивати вміння ділити солоне тісто (глину) на різні та однакові за величиною частини, розкачувати, сплющувати, вдавлювати, защипувати, загинати, загострювати та заокруглювати форми, скріплювати частини в ціле за зразком та словесною інструкцією. Розвивати вміння передавати характерні ознаки предметів, працюючи під час ліплення всією кистю руки та пальцями. Розвивати вміння ліпити з цілого шматка, користуючись стекою, з окремих частин та комбінованим способами (фрукти, овочі, гриби, посуд, тварини, риби, ляльки). Формувати вміння ліпити з натури після попереднього обстеження предмета (фрукти, овочі). Формувати вміння зображувати сюжет із 2 – 3 предметів за мотивами літературних творів, на теми з оточуючого середовища , розміщуючи фігури на підставці. Розвивати вміння розфарбовувати виліплені предмети відповідним кольором за зразком чи словесною інструкцією. Аплікація. Навчати впізнавати,виділяти, називати фігури. Формувати вміння за допомогою вихователя правильно тримати ножиці та діяти з ними: регулювати рухи рук, різати рівно папір по окресленій прямій, розрізати впоперек (одним змахом ножиці) паперові смужки різної ширини, викладати та наклеювати з них предмети (парканчик, драбина). Розвивати вміння викладати і наклеювати предмети, що складаються з 4 – 6 готових частин (лялька, ведмедик) та візерунки з рослинних елементів, геометричних форм на смужці, квадраті, крузі, використовуючи елементи візерунків з української кераміки, вишивки за зразком чи словесною інструкцією. Поради батькам: Проводьте ігри на удосконалення сприймання форми, кольору, розміру предметів та їх частин; навчайте порівнювати предмети за формою, кольором, розміром; називати основні кольори (червоний, зелений, синій, жовтий, чорний), форми (коло, квадрат, трикутник, овал, прямокутник), розмір (довгий – короткий, високий – низький, товстий – тонкий, великий - маленький). Після попереднього обстеження предметів продовжуйте навчати дітей малювати і ліпити з натури; виконувати завдання з аплікації. Навчайте елементарному плануванню своєї діяльності, вмінню відповідати на запитання про послідовність виконання. Розглядайте з дітьми ілюстрації до казок та оповідань, народні іграшки. Грайте у пальчикові ігри. Результати навчально-виховної роботи:
«ПРАЦЯ» Навчально-виховні завдання:
Зміст педагогічної роботи Самообслуговування. Удосконалювати раніше набуті навички одягання, роздягання. Закріплювати вміння застібати і розстібати ґудзики, зашнуровувати та розшнуровувати взуття, розміщувати одяг на спеціально відведених для цього місцях, стежити за станом свого одягу. Виховувати охайність, самостійність. Заохочувати дітей допомагати один одному, звертатися за допомогою до дорослого, до однолітків. Господарсько-побутова праця. Продовжувати привчати дітей до дотримання порядку у груповій кімнаті: класти на місце іграшки, книги, робочі матеріали, мити іграшки, прати лялькову білизну, витирати пил зі столів, стільців. Виконувати обов’язки чергових по їдальні (розставити тарілки з хлібом, склянки з серветками, чашки, біля кожної тарілки справа класти ложки та виделки) під контролем вихователя. Залучати дітей до праці у куточку природи (годувати тварин, поливати рослини, витирати листя від пилу), на майданчику (підмітати доріжки, протирати лави, столи та ін.). Художня праця. Формувати у дітей уміння виготовляти вироби з паперу, картону, природних та штучних матеріалів. Розвивати конструктивне мислення дітей, кмітливість, уміння планувати та контролювати хід роботи: привчати дітей у процесі художньої праці використовувати навички та уміння, отримані на заняттях з конструювання; знайомити з основними властивостями матеріалів. Виховувати у дітей цілеспрямованість – уміння доводити розпочату справу до кінця. Вироби: закладки для книжок, прапорці, коробочки, іграшки-саморобки на ялинку, різноманітні іграшки з природного матеріалу (шишок, жолудів, листя тощо), подарунки дорослим до свята та ін. Поради батькам: Систематично нагадуйте дитині правила особистої гігієни, охайності, порядку. Залучайте дитину до надання допомоги іншим, нагадувати (або пояснити, показати) що і як потрібно робити. Це надає впевненості дітям у власних силах, запевняє в умінні. (Наприклад: «Зроби все так, як ти робиш це для себе, щоб було охайно, правильно, гарно».) Для того, щоб зацікавити дошкільника у самообслуговуванні, господарсько-побутовій праці використовуйте заохочення (наприклад, дитина почала самостійно вмиватися, їй дарують зубну щітку: «Тепер ти добре вмиваєшся, майже як дорослий, можна учити тебе чистити зуби»). Тільки не потрібно раніше обіцяти будь-що, ніби купувати працю. Привчаючи дитину до праці, необхідно постійно її перевіряти, заохочувати її успіхи, повідомляти про них іншим членам сім’ї, показувати, що праця корисна не тільки для неї, а й для всіх. При цьому потрібно пам’ятати: аналогічні вимоги повинні пред’являтися до всіх членів сім’ї. Тоді дитині буде легше зрозуміти їх необхідність: не від неї одної вимагають, а від усіх членів сім’ї. Аби не робити зауважень і не сварити за погано виконану роботу зробіть так, щоб дитина на власному досвіді дізналася, до яких результатів призводить безвідповідальність. (Наприклад, «Не поставив біля батареї чоботи – вони залишилися мокрими і ми не підемо на прогулянку».) Спочатку діти легко забувають про те, що їм потрібно зробити. Тому, вигадайте будь-які сигнали - «нагадування». Наприклад, дзвін будильника або картинка (на тему) на дверях, яка натякатиме, що потрібно погодувати рибок в акваріумі. Зацікавлюйте дитину різноманітністю праці, створюйте позитивну емоційну атмосферу, заохочуйте і об’єктивно оцінюйте її діяльність. Результати навчально-виховної роботи:
«МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ. РИТМІКА» Слухання музики. Для дітей 5-6 років слухання музики перетворюється на звичайний процес. Діти на цей час вже уважно і свідомо слухають музичний твір до кінця. Можуть відповісти на запитання стосовно характеру, настрою, жанру, образу. Поступово в дітей розвивається потреба в слуханні музичних творів мистецтва різножанрових, різнохарактерних. На цей час в дітях треба продовжувати: збагачувати та накопичувати музичний досвід, зацікавлювати новими творами вже зі складнішим розвитком музичного образу; вчити дітей розрізняти верхній та нижній регістри, вступ та закінчення, закріплювати вміння визначати характер, темп, динаміку та жанр музичного твору; розвивати здатність слухати музику уважно з зацікавленістю, стежити за розвитком музичного образу, дослуховувати музичний твір до кінця, впізнавати твори за вступом та мелодією, знати автора та назву твору; виховувати інтерес та любов до музики, бажання її слухати в повсякденному житті. Орієнтовний репертуар: «Ранок», «Танок Анітри», «В печері горного короля», «Пісня Сольвейг» з оркестрової сюїти Е.Гріга «Пер Гюнт», «Сміливий вершник» Р. Шуман, «Місячне сяйво» К. Дебюссі, «Серенада», «Аве Марія» Ф. Шуберт (голос, фортепіано), «Народний танець» М. Скорик, «Веснянка» В. Уманець, «Гопак» укр. нар. танець, «Козачок» В. Кирейка, «Полька – Янка» біл. нар. мелодія, «Турецьке рондо» В. Моцарт, «Менует» Й. Бах, «Менует» Л. Боккеріні, «Неаполітанська пісенька» П. Чайковський, «Вальс» С. Майкапар, «Маленький вальс» Н. Леві, «Вальс» Ф. Шопен (на вибір 2 твори), музичні твори з фортепіанної сюїти «Картинки з виставки» ( на вибір) М. Мусоргський, «Колискова» зі збірки «Дитячі пісні» А. Лядов, «Ой ходить сон» укр. нар. пісня в обр. Л. Ревуцького, «Котику сіренький» укр. нар. пісня, «Сонько – дрімко» укр. нар. пісня в обр. А. Мігай, «Колискова» Й. Брамс. Співи. В 6 років діапазон голосу дитини вже більш менш розвинений, деякі малюки вже можуть достатньо добре володіти голосом і чисто співати. В дітях треба продовжувати: розвивати діапазон голосу (ре – сі, до)з більш складнішими інтервальними ходами, формою та змістом; вчити співати без напруження голосу, легким звуком, протягувати довгі звуки, одночасно з усіма вступати та м’яко і тихо закінчувати кінці фраз; прислухатися до співу інших дітей, інструменту, вчитися співати в унісон; учити співати виразно , передаючи характер звучання, динамічні відтінки, темп твору; слідкувати за положенням тулуба під час співу (спина рівна, без напруги, ноги в упорі під час сидіння), брати правильне дихання між фразами Співочий репертуар: Співаночки: «Диби – диби», «Вода, вода холодная», «Ой дзвони дзвонять», щедрівки, колядки, веснянки (на вибір), «Росте буряк» муз. І сл.. В. Верховинця, «Лис», «Мишка та кіт» укр. нар. пісні в обр. Я. Степового. Пісні: «Гарна наша Україна» укр. нар. пісня в обр. С. Файнтуха, «Українська мова» муз. Ю. Михайленко, сл. Ю. Косинської, «Мама» муз. Н. Рубальської, сл. С. Грицюка, «Вишиваю рушничок» муз. А. Мигай, сл. Т. Єліної, «Козачата» муз. М. Ведмедері, сл. О. Яворської, «Пісня сонячних промінців» муз. І сл.. Н. Рубальської, «Весняний вальс» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної, «Пісенька про бабусю», «Мамин день» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної, «Краплинки» муз. і сл. Н. Ткаченко, «Кленові листочки» муз. і сл. Н. Грановської, «Яблучка» муз. Т. Шутенко, сл. Л. Реви, «Збирай урожай» муз. А. Філіпенка, сл.. Т. Волгіної, «Перший сніг» муз. Г. Гембери, сл. В. Чорної, «Зимонька» муз. К. Мяскова, сл. Г. Бойка, «Ой метелиця – зима» муз. Ю. Михайленко, сл. Т. Мезенцевої, «Пісня про дружбу» муз. Ю. Рожавської, сл. Г. Гриненка, «Прощання з дитячим садочком» муз. І сл. Н. Рубальської. Музично-ритмічні рухи. В 5 – 6 років в дітей вже гарно розвинений руховий апарат. Відтворювання рухів вже більш легке,пластичне, чітке і правильне. Діти вже вміють контролювати своє тіло, гарно орієнтуватися в просторі, швидко реагувати на зміни, передбачувати та готуватися до зміни рухів. На цей час в дітях можна: продовжувати формувати музично – ритмічні навички (боковий галоп, колупалочка, підскоки та високий крок, утворення маленьких кіл, ведення кривої лінії, обмін партнерами, рух по діагоналі, тощо); заохочувати до цілісного сприймання твору, розвивати вміння створювати виразний музично – ігровий образ, музично – пластичний образ за рахунок використання музично – рухових навичок; |