Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
Скачать 7.16 Mb.
|
На таких таблицях школярі безпосередньо бачать склад числа, на які доданки воно розкладається, помічають арифметичні дії з однаковими цифрами, що є основою для наступного усвідомлення переставного закону додавання. Також доцільним є обчислення четвірок прикладів з однаковими числами, які дозволяють провести їхнє порівняння, визначити ознаки подібності і відмінності: 6+3= 9–3= 3+6= 9–6= Кінцева мета вивчення додавання і віднімання в межах 10 в тому, щоб учень вільно називав результат будь-якого прикладу з множини табличних випадків. Таблиця додавання і віднімання в межах 10 складається в кінці першого класу. Наведемо приклад таблиць на додавання та віднімання: Таблиця 3.2. Таблиця додавання чисел першого десятка
Таблиця 3.3. Таблиця віднімання чисел першого десятка
Такі таблиці корисно вивісити в класі і працювати над ними систематично: пропонувати виділити всі приклади з однаковими доданками, повторити ряди чисел, які утворюються в результаті додавання (віднімання) числа 2 (3, 4, ...). Вона дозволяє тренувати учнів у відтворенні складу чисел 1-го десятку, адже ці знання вони мають засвоїти ґрунтовно. У математиці велике значення має вміння доказувати правильність вибраного рішення. Навчити розумово відсталих учнів критично ставитись до отриманого результату, відпрацювати у них вміння самостійно встановлювати правильність відповіді - найважливіше корекційне завдання вчителя. Тому потрібно пропонувати давати відповідь на приклад, опираючись на рядок у таблиці додавання або віднімання, за допомогою ілюстрації, рахункового матеріалу тощо. 4. Ознайомлення з переставною властивістю додавання. У 1-му класі учні вивчають деякі властивості додавання. Вчитель показує, що коли до двох червоних кружечків додати один зелений - вийде три кружечки. І навпаки: якщо до одного зеленого кружечка додати два червоних, також вийде три кружечки. Такі вправи підводять розумово відсталих школярів до розуміння переставної властивості додавання. Вчитель звертає увагу на перестановку груп предметів, чисел у прикладах і незмінність при цьому результату. Такими вправами вчитель підводить дітей до формування доступних для них узагальнень. Переставний прийом полегшує обчислення в тому разі, коли до меншого числа потрібно додати більше. Якщо, наприклад, до 3 + 6, то можна було б виконати додавання по одиниці: 3 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1, або групами: 3 + 2 + 2 + 2 (для цього потрібно вже знати, що 6 = 2 + 2 + 2), 3 + 2 + 4 (якщо відомо, що 6 = 2 + 4). Але легше навчити розумово відсталих дітей переставляти доданки, розмірковуючи так: 3+6 = 6 + 3. Зрозуміло, що для знайомства з прийомом перестановки потрібно попередньо розглянути переставну властивість суми, показавши, що від перестановки доданків сума не змінюється. Цей прийом не викликає значних труднощів у розумово відсталих, хоч і вимагає певного розвитку логічного мислення. Але його поступове введення дозволяє вчителю повільно підвести школярів до його розуміння. Він дає змогу розглянути випадки додавання чисел 5, 6, 7, 8, 9, адже з його допомогою вони зводяться до вже раніше вивчених випадків додавання чисел 1, 2, 3, 4. Його також доцільно вводити при складанні таблиці додавання. В цьому випадку кількість прикладів, які повинні засвоїти школярі, зменшується практично вдвічі. Отже, використання цього прийому дає змогу раціоналізувати систему вивчення додавання в межах 10. Учнів спеціальної школи потрібно навчити коментувати свою діяльність. Спочатку вчитель сам коментує виконані дії, а школярі лише повторюють. Поступово самостійність дітей при коментуванні збільшується, а допомога з боку вчителя зменшується. Потрібно пам'ятати, що дітям важче спочатку пояснити свою діяльність при вирішенні приклада, аніж правильно виконати саму операцію. Тому у допоміжній школі потрібно навчити дітей вирішенню математичних проблем, а вже потім формувати вміння коментувати свою діяльність. Це обумовлено тим, що діти в такому випадку опираються на певне наочне підкріплення, яке вже записано в зошиті і їм значно легше перевести математичні дії у словесний план. Але такі форми роботи використовуються на початку вивчення математичного матеріалу. Поступово потрібно вчити дітей коментуванню своєї діяльності під час виконання завдань, а потім і перед цим. Вже в 1 -му класі при вивченні чисел першого десятка важливо звернути увагу учнів на те, що додавати можна будь-які числа, а віднімати - лише від більшого менше, що вирішити приклад типу 3 – 4 – неможливо. Якщо вчитель не звертає на це увагу; то розумово відсталі школярі допускають помилки під час складання і обчислення прикладів на віднімання: віднімають від меншого числа більше, складають приклади типу 5–7 = 2. |