Главная страница
Навигация по странице:

  • Рекомендована література.

  • 4. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в межах 2-го десятка

  • 4.2. Вивчення нумерації чисел в межах 20-ти

  • Дев’ять на десять ДЕВЯТНАДЦЯТЬ

  • Дециметр - не міра довжини, яка містить у собі 10 санти­

  • Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач


    Скачать 7.16 Mb.
    НазваниеСпеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
    АнкорМетод виклад з мат-ки 2.doc
    Дата25.01.2018
    Размер7.16 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаМетод виклад з мат-ки 2.doc
    ТипДокументы
    #14871
    страница15 из 34
    1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   34

    Контрольні запитання.

    1. У чому особливості вивчення чисел 1-го десятка учнями допоміжної школи? Назвіть етапи вивчення будь-якого числа першого десятка.

    2. Які наочні посібники використовуються в процесі вивчення чисел першого десятка?

    3. Охарактеризуйте прийоми додавання і віднімання чисел першого десятка. Розкрийте методику ознайомлення з ними.

    4. Яка послідовність ознайомлення учнів з написанням цифр?

    5. Охарактеризуйте послідовність знайомства школярів з арифметичними задачами. Пригадайте способи розбору умови ариф­метичної задачі, які використовуються у допоміжній школі.

    6. Запропонуйте три приклади арифметичних задач геомет­ричного змісту, які можна розв’язувати з розумово відсталими учнями 1 -го класу.


    Рекомендована література.

    1. Володина Л.И. Обучение измерительным умениям учащихся 1 класса вспомогательной школы / Л.И. Володина, Л.С. Мирский // Дефектоло­гия.-2000. -№6. -С.54-59.

    2. Груденов Я.И. Совершенствование методики работы учителя математики / Груденов Я.И.. - М.: Просвещение, 1990.

    3. Еленська Л. Методика арифметики и геометрии в первые годы обучения / Еленська Л. [Пер. с польс]. - М.: Просвещение, 1960.

    4. Зыгманова И.В. Умение учащихся вспомогательной школы решать арифметические задачи с опорой на предметные действия / Зыгманова И.В // Дефектология. - 1992.-№3.-С.З 1-34.

    5. Колосов А.А. Книга для внеклассного чтения по математике / Колосов А.А. – М.: Просвещение. 1963.

    6. Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф. Обучение арифметики в І классе вспомогательной школы / Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф.. – М.: Учпедгиз, 1956.

    7. Кущ К.Г. Засвоєння арифметичних понять учнями почат­кових класів допоміжної школи / Кущ К.Г.. – К.: Радянська школа, 1966.

    8. Обучение учащихся І-ІV классов вспомогательной школы / [Под ред. В.П. Петровой]. - М.: Просвещение, 1976.

    9. Перова М.Н. Методика преподавания математики в специальной (коррекционной) школе VIII вида / Перова М.Н.. - М.: Владос, 1999.

    4. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в межах 2-го десятка

    4.1. Причини виділення другого десятка в окремий концентр

    Вивчення чисел другого десятка і дій над ним починається в останній чверті навчального року у 1-му класі і закінчується у першій чверті 3-го (класи А). Виділення цього матеріалу в окремий концентр викликане наступними причинами.

    1. Вивчаючи усну нумерацію в межах 20. учні вперше знайом­ляться з десятковим складом числа і десятком як новою лічильною одиницею.

    2. Знайомлячись з письмовою нумерацією, учні вчаться позна­чати числа від 11 до 20 і вперше зустрічаються зі значенням місця цифри у числі (на першому місці пишуться одиниці, а на другому – десятки), формується уявлення про одноцифрові і двоцифрові числа.

    3. У другому концентрі закінчується вивчення таблиць дода­вання і віднімання, робота над якими почалась у 1-му класі.

    4. При вивченні арифметичних дій додавання і віднімання в межах 20 учні вперше знайомляться з обчислювальними прийомами, в основі яких лежать знання десяткового складу числа.

    1. У концентрі другого десятка починається знайомство з діями другого ступеня, з основними прийомами складання таблиць множення і ділення і дається повна таблиця множення двох і ділення на дві рівні частими, як зразок для усіх останніх таблиць.

    2. Учні вперше знайомляться з розв'язуванням складених задач у дві дії.

    3. При вивченні дій першого ступеня школярі виконують обчислення прикладів з переходом через розряд.

    У 2-му класі у розумово відсталих школярів на уроках матема­тики також спостерігаються труднощі оволодіння математичними знаннями, вміннями та навичками, які за своєю структурою нагадують ті, що виникали на першому році навчання. Зупинимось на деяких з них.

    1) Певна кількість школярів вміють рахувати до 20. але цей рахунок в більшості випадків не усвідомлений і не містить у собі реального кількісного наповнення числа тими чи іншими предметами. В більшості випадків він нагадує завчене відтворення числового ряду без усвідомлення його властивостей.

    1. При вивченні усної нумерації учням допоміжної школи значно важче оволодіти оберненим рахунком, а ніж прямим.

    2. Помилки обумовлюються і наявними порушеннями у розу­мово відсталих дітей інтелектуальних функцій:

    • недорозвиток пам'яті обумовлює помилки у пригадуванні числівників: в один день школяр рахує вірно, на наступний допускає грубі неточності, пропускає числівники, перескакує з прямого рахун­ку на обернений і навпаки;

    • через недостатній розвиток слухового сприймання учні плутають між собою числівники "сімнадцять - вісімнадцять" так само, як і в 1-му класі „сім - вісім";

    • порушення мовлення призводить до неправильної вимови числівників;

    • недостатній розвиток дрібної моторики руки обумовлює труднощі при необхідності викласти потрібну кількість предметів, щоб позначити наочно двоцифрове число, а також під час написання цифр і літер;

    • порушення таких мисленнєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування обумовлює тривале неусвідомлення місця цифри у числі, тягне за собою при написанні перестановку цифр у числі (число 13 пишеться як 3 1). Школярі повільно усвідом­люють, що 11 - це двоцифрове число і в своїй основі містить дві цифри - перша 1 позначає кількість десятків, друга - кількість оди­ниць. При позначанні двоцифрових чисел користуються одноцифровими, наприклад: число 11 - це 2, число 12 - це 3, число 15 - це 6. Можуть записати і навпаки: 2 - це 11. З - це 12 тощо.

    Враховуючи всі ці труднощі, при вивченні нумерації в 2-му класі доцільно використовувати значну кількість наочних посібників. Практично кожне число другого десятка потрібно унаочнити. Для цього вчитель бере всі ті посібники, які він використовував у 1-му класі, але. відповідно, кількість предметів у них збільшується до 20.

    До таких посібників відносяться:

    1) 20 паличок (10 паличок розсипаних і 10 зав'язаних у пучечок).



    1. Рахівниця класна і індивідуальна. На верхній планці клас­ної рахівниці знаходиться ряд вертикальних дротин для надівання на них кісточок у кількості 10. Учні будуть їх використовувати при вивченні нумерації в межах 20 (а в майбутньому і при вивченні нуме­рації наступних концентрів) для роз’яснення значення місця цифр у числі (див. рис. 4.1). У випадку відсутності цієї частини рахівниці у 2-му (і наступних класах) можна зробити так, як показано на рисунку 4.2.


    Рисунок 4.1.





    Рисунок 4.2.


    6) Таблиця з числами від 1 до 20, записаними в один і два рядочки, причому, у другому рядочку одиниці пишуться синім, а де­сятки - червоним кольором.

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    13

    14

    15

    16

    17

    18

    19

    20

    7) Класний та індивідуальний абак. Зробити його дуже просто. На смужках білого паперу учні вирізають кружечки (квадратики, трикутники), потім наклеюють їх на кусочок цупкого паперу або фанери. Частина картонки, де буде знаходитись розряд одиниць, роз­фарбовується у синій колір, а де розряд десятків - у червоний. У розряди одиниць і десятків вставляються білі смужки.

    Рисунок 4.3.




    1. Гарним посібником при вивченні додавання і віднімання в межах 20 є набірне полотно з двох стрічок з 10 гніздами на кожній і 20 кружечками (квадратики, трикутники). двох кольорів: 10 кружечків



    1. Арифметична скринька. Являє собою кубічну скриньку з відкидною кришкою і передньою стінкою. У скриньці внизу знаходиться декілька квадратних дощечок, товщиною рівно на одну десяту висоти скриньки. На кожній дошці нанесені лініями ділення цієї дошки на кубики, далі декілька дощечок розділенні на 2, на 4 частини, вище лежать 10 брусків з нарисованими на кожній з них 10 кубиками, зверху лежать 100 кубиків. Ця скринька може бути використана у різних випадках при проходженні перших трьох концентрів цілих чисел, оскільки кубики означають прості одиниці, бруски – десятки, дошки – сотні.

    Рисунок 4.4.




    1. Лінійка довжиною 20 см, модель 1 дм.

    2. Таблиця, яка показує утворення чисел другого десятка. Виготовляється табличка з двома прорізами, де перший проріз (або квадратик) показує кількість десятків. Другий - кількість одиниць і в які вставляються числа від 1 до 9, а також число 0.



    2) Таблиці з числами від 1 до 20; таблиці для рахунку рівними числовими групами по 2, 3, 4, 5; таблиця з числами від 1 до 20 з зображенням парних і непарних чисел.

    13) Роздатковий природний матеріал, зібраний учнями під час прогулянки, екскурсії, походу; посібники, виготовлені учнями на уро­ках малювання, ручної праці.

    4.2. Вивчення нумерації чисел в межах 20-ти

    Вивчення нумерації в межах 20 проходить у наступній послі­довності: 1) повторення нумерації чисел в межах 10; 2) утворення чисел другого десятка від 11 до 19; 3) отримання числа 20 з двох десятків; 4) письмова нумерація чисел другого десятка; 5) отримання чисел другого десятка як через прилічування одиниці до попереднього числа, так і через відлічування одиниці від наступного; 6) прямий і обернений рахунок в межах чисел другого десятка.

    Вчитель нагадує школярам, що кожне число від 0 до 9 познача­ється особливим знаком, який називається цифрою. Перед вивченням цифр в межах 20 з дітьми необхідно повторити утворення чисел першого десятка. Повторення утворення чисел проводиться на наоч­ній основі. Уже при вивченні числа 2 учні відтворюють спосіб його утворення шляхом прилічування одиниці до попереднього числа. Учитель на дошці вивішує 1 кружечок, а учні кладуть перед собою на парті. Поруч він виставляє другий кружечок іншого кольору і пропонує це ж зробити і підопічним. Пропонує порахувати кількість кружечків і відповісти скільки їх (два). Учитель може використати як наочність і таблицю у формі числових фігур. Наприклад:



    Вчитель поступово відкриває таблицю, яка ілюструє число 2: спочатку два кружечки, потім дві палички і останньою друкований арифметичний знак - цифру 2. Таким чином, може проводитись пов­торення утворення чисел в межах 9. При утворенні числа 10 учням пропонується перерахувати кількість паличок, вимагаючи відповідь на запитання: "Скільки тут паличок? (Десять). Давайте зв'яжемо їх у пучок, 10 паличок - це 1 пучок або 1 десяток. Скільки паличок в одному десятку? Тепер ви відрахуйте 10 паличок і зв'яжіть їх у пучечок. Це буде у вас 1 десяток"'.

    Утворення чисел від 1 до 10 необхідно показати й на інших посібниках: на рахівницях, абаці, кубиках тощо. Практичні дії на предметній основі з утворення десятка з одиниць і, навпаки, розкла­дання десятка на одиниці, допомагають поступово сформувати у школярів поняття "один десяток". Ця робота проводиться до тих пір, поки вони чітко не усвідомлять, що 10 паличок, зв'язаних у пучок, можна назвати і як "один десяток", і як "десять одиниць". При цьому важливо навчити їх диференціювати ці поняття, сформувати у них вміння переносити свої знання з наочних посібників на абстрактні числа.

    Наступним етапом у вивченні нумерації чисел в межах 20 є утворення цих чисел. Утворення чисел другого десятка слід розгля­дати у порядку утворення натурального ряду чисел, тобто спочатку 11. потім 12. 13, 14, і так до 20. З наочних посібників краще всього використати палички, брусочки і розсипні кубики, полоски паперу довжиною 10 см та квадрати з стороною у 1 см. Відрахувавши 10 куби­ків, учням пропонується порахувати, з скількох кубиків складається брусочок. При цьому з’ясовується, що 10 кубиків утворюють І брусочок (1 десяток). На брусочок (на 1 десяток) вчитель кладе ще один кубик. Педагог повідомляє школярам, що так ми отримали нове число, яке складається з одного десятка і однієї одиниці. Це число називається „одинадцять”, оскільки при його утворенні один кубик поклали на один брусочок, тобто на десять кубиків. Це число повто­рюється декілька разів, по складах: один-на-десять. Слово десяток замінюють на "дцять" і дістають одинадцять.



    Учні повторюють назву нового числа. Необхідно прагнути того, щоб школярі зрозуміли суть назви числівників другого десятка. Для цього треба одиниці лічильного матеріалу (у нашому випадку – кубики ) класти не поруч з брусочком, з десятком, а на десяток.

    Далі вчитель пропонує утворити число, наступне за числом 11. Для цього він кладе зверху ще один кубик і таким чином на бру­сочку (на 1 десятку) знаходяться 2 кубики. Ставиться запитання: "Скільки тепер десятків і скільки окремих кубиків?" (Один десяток і два кубики). Після цього педагог повідомляє, що таким чином ми утворили нове число, яке складається з одного десятка і двох одиниць і воно має назву "дванадцять". Ця назва повторюється кількома учнями.



    Так учні знайомляться з числами до 19 (дев'ять на десять).

    Дев’ять на десять

    ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЬ

    Утворення чисел другого десятка корисно показати і на інших посібниках, наприклад, на паличках.



    Особливої уваги заслуговує наступний етап у вивченні ну­мерації чисел другого десятка - це утворення числа 20. Для його вивчення виділяється спеціальний урок. Повторюється, які числа складаються з одного десятка і 9 одиниць (дев'ятнадцять).

    При знайомстві з числом 20 вчитель показує його утворення так само, як і попередніх чисел - через додавання одиниці до 19. Але оскільки брусок, який позначає один десяток, і брусок, який утворився з розрізнених кубиків, стали рівними, він зазначає, що утворилось нове число, яке називається "двадцять"'.



    У допоміжній школі не потрібно порівнювати його з утворен­ням числа 12. Це пояснення буде для них занадто складним і внесе лише дисбаланс у знання школярів. Тому вчитель просто повинен пояснити, що термін "двадцять" означає "два десятки" (два по десять). "Якщо ми до одного бруска додамо ще один такий же брусок, отрима­ємо два бруски, або число 20". При закріпленні знань потрібно пояснити учням, що другий брусок ми також можемо розкладати на одиниці гак само, як і перший, і що число 20 містить у собі двадцять одиниць.

    Закріплення знань про вивчення кожного числа потрібно проводити на різних наочних посібниках. Обов'язково при цьому використовується рахівниця, на якій вчитель пояснює особливості відкладання чисел 2-го десятка. Школярі повинні вміти за кількістю кісточок, відкладених на першій і другій дротинах рахівниці, назвати число. Вони також вчаться пояснювати, що число 20 відкладається як дві кісточки на другій дротині рахівниці. Крім цього, використо­вується абак для пояснення утворення цих чисел. Різнокольорові цифри, які при цьому бере педагог для позначення одиниць і десятків, дозволяють учням краще усвідомити склад того чи іншого числа, запам'ятати їхню послідовність.

    При ознайомленні учнів з утворенням числа 20 дійовими будуть і лічильні палички.



    Також ефективним наочним посібником для закріплення нумерації арифметичних чисел у межах 20 < монетна каса. Як ми вже зазначали раніше, школярі люблять працювати з монетами та їхніми зображеннями. Отже, використання монетної каси для закріп­лення знань про нумерацію чисел вносить різноманітність у діяль­ність учнів, викликав у них позитивні емоційні переживання і стиму­лює їх до засвоєння даного матеріалу.

    У 2-му класі розумово відсталі школярі знайомляться з такою мірою довжини, як дециметр. Вони вже користуються лінійкою, довжина якої'20 - 25 см. Вчитель пояснює їм. що під час вимірювання в окремих випадках потрібно позначити довжину предметів іншою мірою, аніж сантиметр. Для цього використовують дециметр.

    Дециметр - не міра довжини, яка містить у собі 10 санти­метрів.Отже, дециметрами ми можемо обчислювати довжину пред­метів так само, як використовуємо десятки в процесі рахунку. Для закріплення цього матеріалу потрібно застосовувати моделі деци­метрів, організується креслення відрізків відповідної довжини, обчис­лення прикладів, розв'язування задач і перетворення одних мір в інші. При цьому учні повинні спочатку навчитись перетворювати санти­метри у дециметри, які виражаються цілим числом, (10 см = 1 дм), а надалі і сантиметри у дециметри і сантиметри (12 см = 1 дм 2 см). Ефективним посібником на уроках математики під час вивчення цього матеріалу є смужка довжиною 2 дм. На ній за допомогою моделі дециметра відміряється 1 дм і відзначається діленням 1. Від нього за допомогою лінійки або моделі сантиметра наступний дециметр ді­литься на 10 рівних частин-сантиметрів. Користуючись такою ліній­кою для вимірювання відрізків, смужок, довжина яких від 11 см до 20 см, учні записують: 1 дм 1 см = 11 см; 12 см = 1 дм 2 см, одночасно засвоюючи і десятковий склад числа: 1 дес. 2 од. = 12, 16=1 дес. 6 од.

    Важливим етапом роботи у 2-му класі допоміжної школи є формування і закріплення навичок рахунку. У 2-му класі, так само як і в 1-му, рахунок ведеться з використанням наочних посібників. Причому вони повинні бути різноманітними і об'єднувати в собі множини не лише однорідних предметів. Школярі вчаться під час рахунку користуватися новими назвами числівників, запам'ятовувати їх у порядку зростання і спадання, рахувати в прямому і оберненому порядку, від заданого до заданого числа, рівними числовими групами, відраховувати певну кількість предметів у межах 20, утворювати з даного числа попереднє і наступне, рахувати від 1, а також шляхом прираховування до десятка одиниці. На цей етап роботи для друго­класників виділяється значна кількість часу.

    Під час формування навичок рахунку у межах другого десятка вчитель також повинен використовувати різні аналізаторні системи: слухову, зорову, кінестетичну тощо, що сприяє кращому усвідомлен­ню числового ряду.

    Одним з відповідальних моментів при вивченні другого десятка є письмова нумерація. Найкращим посібником при її вивченні є абак. Взагалі назва абак походить від грецького слова аbах (аbаkоs) і дослівно перекладається як стіл, рахункова дошка, яка використо­вувалась у древніх греків і римлян, а потім і в країнах Західної Європи аж до початку 18 століття для рахунку. Він поступово почав втрачати своє значення після винайдення рахівниці і на сучасному етапі використовується у спеціальних школах для ефективнішого унаоч­нення десяткового складу чисел і виконання з ними обчислювальних операцій. Даний посібник буває різної модифікації. На таблиці 4.1 ми пропонуємо під час фронтальної роботи над цим матеріалом використовувати вчителям абак такої форми, а для індивідуальної роботи такі, які показані на рисунку 4.3. На ньому учні чітко бачать склад числа, місце одиниць і десятків. Враховуючи помилки, які допускають розумово відсталі школярі під час написання двоциф­рових чисел, розряди одиниць і десятків доцільно позначити цифрами 1 і 2, які б вказували на їхнє місце. Також потрібно використовувати на абаці пластини з цифрами різного кольору, які б чітко вказували на той чи інший розряд: червоного - десятків, синього - одиниць.

    Внизу, на останньому рядку, в двох кишенях вчитель може виставити вказане число.

    Таблиця 4.1.



    Використовуючи абак, вчитель проводить аналіз утворених чисел. Спочатку такий аналіз він робить самостійно, а учні лише спостерігають і повторюють за ним, надалі це виконують школярі по черзі. "Зі скількох цифр складається число 13? Скільки в цьому числі одиниць? Скільки в ньому десятків?"

    Після того, як учні навчилися позначати числа 2-го десятка цифрами, потрібно продовжити роботу над їхнім аналізом за десятко­вим складом не лише на наочних посібниках, а використовуючи абстрактні уявлення учнів про число. Двоцифрові числа розклада­ються на десятки й одиниці (13 - це 1 дес. 3 од.; 13 = 10 + 3) і складаються з десятків і одиниць (10 + 3 = 13; 1 дес. 3 од. - це 13).

    Навчившись показувати числа на абаці, доцільно перейти до використання рахівниці. Вчитель пояснює, що для позначення десят­ків на рахівниці буде використовуватись друга дротина зверху. Виконуючи рахунок у прямому, порядку школярі отримують десяток і відкладають його на другій дротині. Після того, як вони прирахо­вують до 19 ще 1, вчитель пояснює, що нове число, яке при цьому утворилось, називається "двадцять" і для того, щоб показати його на рахівниці, потрібно на другій дротині відкласти ще одну кісточку.

    Рахунок у зворотному порядку доцільно показати, починаючи з 20. Спочатку педагог відкладає дві кісточки на другій дротині і з допомогою школярів виясняє, яке число вони позначають. Потім, відкидаючи одну кісточку, розбиває десяток на одиниці, відкладає його на першій дротині і починає відділяти на ній кісточки по одній.

    Робота на рахівниці передбачає виконання завдань на прира­ховування і відраховування по одиниці, вміння відкласти на рахівниці число, назвати і внести до нього зміни. Учні повинні знати місце одиниць і десятків на дротах рахівниці, вміти роздробити десяток, замінити десяток одиницями і одиниці десятком, правильно відклав­ши при цьому кісточки.

    У 2-му класі вчитель також повинен навчити школярів раху­вати рівними числовими групами. Для цього можна використати спеціально виготовлені картки, які роздаються школярам для індиві­дуальної роботи:



    Для формування чітких уявлень про місце числа у числовому ряді використовується таблиця (див. табл. 4.2.), яка дозволяє провести порівняння чисел 1 -го і 2-го десятків, визначити подібність і відмін­ності їхнього запису та читання. Записуючи числа в дану таблицю, потрібно розміщувати їх так, щоб одиниці стояли під одиницями. Також можна використовувати запис цифр різним кольором: оди­ниць - синім, десятків - червоним,

    Таблиця 4.2.

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    13

    14

    15

    16

    17

    18

    19

    20
    1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   34


    написать администратору сайта